56566

Творчість на уроках музики

Научная статья

Педагогика и дидактика

Відомо що сприймання музики – активний психічний процес а методи та прийоми які спрямовані на надання діяльності учнів творчого характеру підвищують психічну активність дітей що сприяє кращому засвоєнню матеріалу та пришвидшує розвиток музичних здібностей.

Украинкский

2014-04-07

29 KB

0 чел.

       Творчість на уроках музики

 Урок музики – це урок мистецтва, але поняття «мистецтво» та «творчість» є нерозривно пов’язаними. Тому перед педагогами, які викладають музику у школі, постійно  постає питання: як посилити елемент творчості на уроці, як стимулювати творчу активність учнів. Відомо, що сприймання музики – активний психічний процес, а методи та прийоми, які спрямовані на надання діяльності учнів творчого характеру, підвищують психічну активність дітей, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу та пришвидшує розвиток музичних здібностей. Дуже інтенсивно пошук відповідних методів та прийомів йшов на початку минулого століття. Так, у 20-і роки Л.Баренбойм  накреслив «шляхи виховання творчості»:

 1.Вчити осмислювати інтонаційні процеси.

 2.Виховувати самостійність учнів.

 3.У разі необхідності застосовувати такий прийом, як «психологічний

               поштовх» з боку дорослих.

     Б.Яворський та Б.Асаф’єв у 20-і роки вперше звернули увагу на «дитяче компонування». Одним з дієвих засобів активізації дитячої творчості Яворський вважав дитячий оркестр ударних інструментів. Йому належить думка про доцільність та корисність рухів школярів під музику.

    Б.Асаф’єв велику увагу приділяв практичним діям, активному музикуванню, компонуванню музики. Він запропонував такі «методи компонування» (прийоми):

  1.Створення підголосків.

  2.Створення фігурацій   

  3.Вариювання мелодії.

  4.Створення мелодії на заданий текст.

  5.Діти включаються у мелодичну імпровізацію педагога.

 С.Т.Шацький , працюючи у колонії «Бадьоре життя», використовував такі прийоми активізації дитячої творчості:

  1.Вслухування у музику.

  2.Інструментальне музикування.

  3.Позашкільна робота: театральні вистави, імпровізації.

 Швацький на практиці здійснив теоретичні положення Асаф’єва та Яворського.

 В.М.Шацька вважала, що «Вивчення мистецтва – не самоціль, а засіб виховання особистості». Щоб зробити сприйняття музики повноцінним, необхідно проводити аналіз музичного твору на уроці. Дуже важливим є живе сприйняття музики. Шацька пропонувала опору на три жанри: танок, марш, колискова. Для розвитку музикальності дуже важливо орієнтуватися на вивчення народної музики.

 Б.М.Теплов вважав створення ігрової ситуації дієвим засобом мотивації дитячої творчої діяльності.

 Карл Орф у 20-і роки розробив систему, яка в основному є близькою положенням Асаф’єва та Яворського. Він запропонував збірку моделей елементарної музики та музичних вправ («Шульверк»). Основні принципи, які лягли в основу його системи, такі:

  1.Необхідність творчого елементу у роботі.

  2.Необхідність у педагогічній роботі зробити акцент на розвитку музикально-ритмічного відчуття.

  3.Імпровізаційність – один з найважливіших засобів підвищення творчої активності.

 Головний вид роботи на уроці – співи. Інструменти при цьому створюють ритмічний акомпанемент. З перших уроків проводиться ознайомлення з нотацією (абсолютною та відносною).

 В перший рік навчання пропонується імпровізація у рамках пентатоніки. Наступним кроком є введення домінант.

 Ефективним засобом розвитку музичних здібностей на уроці є синтез елементарної музики, танцю та мови («Із руху – музика, із музики - танок»).

 

 Д.Б.Кабалевський ввів у практику гру у чотири руки на фортепіано учня та педагога як засіб підвищення творчої активності учнів. Він також долучив дітей до аналізу музики («схожість та відмінність», «розвиток у музиці»). Д.Кабалевський запропонував використовувати на уроці метод емоціональної драматургії, яка будується на емоційному контрасті.

 Л.Г.Дмітрієва радила використовувати такі засоби активізації дитячої творчості на уроці:

  1.Музикально-художня імпровізація педагога.

  2.Розробка серії творчих завдань.

  3.Використовування гри, казки на уроці.

 Треба мати на увазі, що діти шести років більш сприйнятливі до музичного навчання, ніж старші діти. У дітей цього віку спостерігається підвищена чутливість до фонематичного строю мови, мовної експресії, до музики.

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81659. Аппликация из бумаги и картона. Виды бумаги и картона. Свойства картона. Последовательность действий при работе с бумагой и картоном по шаблону. Изготовление сюжетной аппликации «Ежик» 73 KB
  Сказочный персонаж ежик Шуршик стаканчики с водой полоски бумаги и картона альбомы для уроков труда бумага картон клей ножницы шаблоны салфетки. Вспомним о разновидности бумаги проведем исследовательскую работу чтобы раскрыть свойства картона и выполним практическую работу по изготовлению аппликации.
81660. Різноманітність тварин в природі. Я і Україна (природознавство) 553.5 KB
  Удосконалювати навички роботи в малих групах формувати уміння порівнювати тварингрупувати їх. Виховна: виховувати любов до природи дбайливе ставлення до тварин. На нас чекають цікаві пригодиви дізнаєтесь які є групи тварин.
81661. Русская литерная критика эпохи предромантизма:полемика о «старом» и «новом» слоге; дискуссии о принципах перевода «Иллиады» Гомера; дискуссии о новых поэтических жанрах 31.86 KB
  Начав перевод Илиады поэт вскоре убедился что традиционный александрийский стих не передаст стих Гомера. В результате напряженных творческих исканий он понял Гомера как народного поэта Древней Греции как поэта общественнонациональной темы. Следовательно чтобы понять и почувствовать Гомера не надо ориентироваться на современный изящный вкус Переводчику Гомера должно отречься от раболепства перед вкусом гостиных перед сей прихотливой утонченностью и изнеженностью обществ.
81662. Становление русской романтической критики в тв-ве В.А.Жуковского, К.Н.Батюшкова. Типологический анализ 1й из статей Жуковского 32.99 KB
  Типологический анализ 1й из статей Жуковского. Создание новой школы в русской поэзии и соответствующей запросам этой школы новой критики связано с именем Василия Андреевича Жуковского 1783 I8S2. Статьи Жуковского его размышления об искусстве в письмах и дневниках многочисленные эстетические конспекты являющиеся важным свидетельством активного самообразования и самоопределения богатейший материал для осмысления вклада поэта в русскую критику. Обращает на себя внимание тесная сращенность критической и поэтической мысли Жуковского...
81663. Литературная критика русского гражданственного романтизма: представители, принципы, проблематика, жанровое своеобразие статей. Роль декабристских альманахов в развитии русской романтической критики 28.98 KB
  Роль декабристских альманахов в развитии русской романтической критики. Обращавшиеся к характеристике данного периода и данного круга имен исследователи истории отечественной критики предлагали разные дефиниции: литературная критика декабристов критика революционноромантического направления критика гражданского романтизма критика гражданственного романтизма и т. Сами критики ни революционными романтиками ни тем более декабристами себя не называли. и во многом определивших темы и проблематику критики гражданственного романтизма...
81664. Типологический анализ статей А.А.Бестужева или В.К. Кюхельбекера. Жанровое и стилевое своеобразие статей 35.18 KB
  Если в статье Взгляд на нынешнее состояние русской словесности 1817 своем первом критическом выступлении в печати Кюхельбекер приветствовал обновление русской поэзии произошедшее благодаря деятельности Жуковского и воспринимал привнесенный им в литературу германический дух свободный и независимый как близкий нашему национальному духу то в статье О направлении нашей поэзия особенно лирической в последнее десятилетие 1824 он подвергал резкой критике школу Жуковского и в особенности ее подражателей за мелкость тем...
81665. Особенности развития русской литературной критики 1830-х гг. Романтическая критика на страницах ж-ла Н.А.Полевого «Московский телеграф» 35.24 KB
  Полевого создавал атмосферу новизны непрестанного поиска. Полевого; с романтических повестей Вечера на хуторе близ Диканьки начинает писательское поприще И. Полевого ярко раскрылись и в его рецензии на книгу АГалича Опыт науки изящного 1826. Полевого О романах Виктора Гюго и вообще о новейших романах 1832 обнаруживала ориентацию автора на романтизм в его французской разновидности.
81666. Философская критика (Д.В.Веневитинов, И.В.Киреевский и др.). Литературно-критическая и журналистская деятельность Надеждина 37.23 KB
  Манна философская предоснова восприятия искусства строго говоря присущая любой художественной теории в том числе классицизму романтизму и т. здесь уже ощущается недостаточной и уступает место целенаправленному включению искусства в философское наукоучение. Высокую оценку Галича получали идеи натурфилософии Шеллинга понимание природы как целесообразного целого где происходит взаимодействие противоположно направленных сил и основные положения шеллинговой философии искусства: представление о самоценности искусства об идеале как...
81667. А.С. Пушкин как литературный критик. Проблематика его литературно-критических статей и заметок; жанровое, стилевое своеобразие. Типологический анализ одной из работ 35.6 KB
  Его статьи и художественные произведения становились итогом долгих и основательных раздумий о самых разнообразных теоретических проблемах художественного творчества о предмете и назначении искусства о взаимосвязи писателя и общества об историзме и народности литературы роли критики в развитии эстетического вкуса читателей путях становления русского литературного языка и т. В многообразном по своему составу литературнокритическом наследии Пушкина есть и опыты больших историколитературных обобщений незавершенная статья О ничтожестве...