56568

Сценарій літературно-музичного свята «Твори, співай – свій рід не забувай»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ведучий: Українська пісня Райдужна душа нашого народу. Ведучий: Та чи ми українці ледачі Та чи ми не козацької вдачі Тож даваймо минуле згадаймо Пісні славної козацької заспіваймо Звучить пісня Ой у лузі червона калина.

Украинкский

2014-04-07

39 KB

3 чел.

Сценарій літературно-музичного свята

«Твори, співай – свій рід не забувай»

        Мета: долучати учнів до народних витоків, розвивати творчі здібності, естетичні смаки, виховувати патріотичні почуття, бажання зберігати та відновлювати народні традиції.

        Звучать позивні «Запорізького маршу» Миколи Лисенка. Інсценування легенди про дівчину-Україну. Пісня про Україну. Дівчата співають пісню «Зеленеє жито», виносять коровай.

Ведучий:

  Українська пісня! Райдужна душа нашого народу.

  Це сміх і сльози, це туга й надія, це символ краси.

Ведуча:

  Кружляє світ у білому танку.

  Стоїть серед зими й тремтить

  Калина у червоному вінку.

  Стрілецька слава тихо спить.

Ведучий:

  Та чи ми, українці, ледачі?

  Та чи ми не козацької вдачі?

  Тож даваймо минуле згадаймо,

  Пісні славної козацької заспіваймо!

        Звучить пісня «Ой у лузі червона калина…».

Ведучий:

  Усе у Всесвіті має свій ритм.

  Усе танцює.

  Ми танцюємо, тому що ми щасливі.

  Ми танцюємо, тому що ми вільні.

  У народі здавна негативно ставилися до тих,

  Хто працює під чужу дудку.

Ведуча:

  Танець – поема, в ній кожен рух – слово.

  Танець – це рух, а Рух – це життя!

  Життя – це танець, і ніхто не станцює його за тебе.

        Хореографічна композиція під народну українську пісню.

Ведуча:

  Пісне моя! Ти супроводжуєш людину все її життя,

  Ти вмієш чарувати своєю завжди свіжою красою.

Ведучий:

  У мене вмить заб’ється в грудях серце,

  Коли до болю рідна й чарівна

  Десь українська пісня розіллється

  І жайвором над нами залуна.

Ведуча:

  Перші кроки в широкий світ життя неможливі без лагідного маминого слова, без ніжної неньчиної пісні. Микола Сингаївський сказав: «Той, хто не чув материнської пісні, зостався бідним на все життя».

Виходить хлопець:

  Я ще зовсім дитина і хочу бачити маму веселою, сонце у золотому капелюшку і небо в синій хустинці. Я ще не знаю, як пахне підлість, якого кольору заздрощі і як блимає підступність, але я хочу, щоб ніхто ніколи не закривав очі від страху. Я хочу дивитись на світ розкритими очима.

        Звучить пісня «Два кольори».

Ведуча:

  Українські люди дуже роботящі, працьовиті.

  А ще люблять вони співати. З сивої давнини українці любили співати пісні.

Ведучий:

  Співали навіть тоді, коли не було й крихти хліба в господі. Бо пісня – це духовний наш хліб.

Ведуча:

  Старше наше покоління,

  Покоління золоте!

  Ви – міцне наше коріння

  Сонце радості живе.

        Звучить пісня «Ой у вишневому саду» у виконанні бабусі одного з учнів.

Ведуча:

  Пісне моя!

  Як високо цінували її у всі часи не лише прості люди, а й великі світочі культури: Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Петро Чайковський, Олександр Довженко та інші.

Ведучий:

  Лев Толстой сказав студентові-українцю: «Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею. Хто має таку пісню, тому нічого боятися за своє майбутнє!».

        Звучить пісня про життєвий вибір.

Ведуча:

  При слові вальс прийнято знімати капелюха, оскільки вальс –

  Це король танців, романтичний і божевільний.

Ведучий:

  Вальс – це танець кохання. А кохання – найсвітліша енергія життя:

  І жити спішити треба.

  Кохати спішити треба –

  Гляди ж не проспи!

Ведуча:

  Так ніхто не кохав.

  Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання.

  В день такий розцвітає весна на землі

  І земля убирається зрання…

        Виконується вальс під пісню Квітки Цісик «Де ти…».

Ведучий:

  Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

  Сиплють ночі у лимани зорі сургачеві,

  Заглядає в шибку казка сивими очима,

  Материнська добра ласка в неї за плечима…

        Інсценування пісні «Мамина сорочка».

Ведучий:

  Україно, диво пісенне моє!

  Я вірю –

  У нас на Вкраїні,

  І колосся, і тополя співає, і небо…

Ведуча:

  Співає все-все –

  Тільки слухайте…

  І почуєте безліч пісень, різних пісень,

  Бо тополя, колосся і небо завше співають по-своєму.

Ведучий:

  І доведено дивне вченими: рослини краще ростуть під музику.

Ведуча:

  Так ось чому на Україні такі пшениці!

Ведучий:

  А коли заспівають дівчата, я чую, як їм підспівують і тополя, й колосся, і небо.

        Звучить пісня «Чорнобривці».

Ведуча:

  Дивує всіх Україна своїми талантами.

  Українські народні танці, запальні й ліричні, нестримні й повільні, полонили весь світ.

Ведучий:

  У них яскраво виявляється характер, висока й самобутня культура нашого народу.

        Виконується український народний танець.

Ведуча:

  Послухаєш пісень – який наш народ мудрий!

Ведучий:

  Усе він уміє: і пісню заспівати, і танцем звеселити, і легенду розповісти, і сорочку вишити, і хату побудувати… І гріх великий нам, українцям, цього не вміти і не знати.

        Звучить фінальна пісня «Як у нас на Україні».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1813. Методы синтеза оптических систем 1.34 MB
  Под синтезом понимается этап проектирования оптической системы, на котором оптик-конструктор устанавливает её структуру, т. е. количество и взаимное расположение линз (зеркал), материалы, из которых они будут выполнены, а также численные значения конструктивных параметров для последующей оптимизации. Понятие об аберрациях.
1814. АМЕРИКАНО-АНГЛИЙСКИЕ ОТНОШЕНИЯ В ГОДЫ ПЕРВОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ: ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИИ И ДИПЛОМАТИИ 1.33 MB
  Концепции внешнеполитической деятельности США и Великобритании и традиции американо-английских отношений накануне Первой мировой войны. Американская историография проблемы вступления Соединенных Штатов в войну и развития американо-английских отношений в 1917-1918 гг. Американская историография проблемы вступления Соединенных Штатов в войну и развития американо-английских отношений в 1917-1918 гг.
1816. НАЛОГОВЫЙ ПОТЕНЦИАЛ СУБЪЕКТА ФЕДЕРАЦИИ: ОЦЕНКА И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ПО КОМПЛЕКСНЫМ МАКРОЭКОНОМИЧЕСКИМ ПОКАЗАТЕЛЯМ 1.33 MB
  Понятие и экономическое содержание налогового потенциала субъекта федерации. Факторы, определяющие величину налогового потенциала субъектов Российской Федерации и показатели его оценки. Совершенствование системы требований к комплексной оценке налогового потенциала субъекта федерации. Краткосрочное моделирование показателей налогового потенциала субъектов федерации Дальневосточного федерального округа.
1821. Развитие исторического образования в университетах России во второй половине XVIII – начале XX века 1.33 MB
  Влияние культуры классицизма на развитие русской исторической науки и образования. Эпоха Великих реформ и формирование принципов дальнейшего развития исторического образования в российских университетах. Реорганизация учебного процесса на историко-филологических факультетах в университетах России в конце 70-80-х гг. XIX в.