56592

Естетичний вплив мови на людину

Контрольная

Педагогика и дидактика

Для того щоб забезпечити привабливість змісту навчання мови, належний виховний і розвивальний потенціал, намагаюся, щоб у свідомості учнів утверджувалися високо вартісні якості української мови, зокрема її естетична цінність

Украинкский

2014-05-10

372 KB

3 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ ВРАДІЇВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
ВРАДІЇВСЬКА РАЙОННА ГІМНАЗІЯ

                                                                        Творча робота

Чебанової Катерини Іванівни

                                                                            старшого вчителя

української мови та літератури

                                                                             

ВРАДІЇВКА 2010 р. 


Візитна картка вчителя

1. Прізвище, ім’я, по батькові:     Чебанова Катерина Іванівна

2. Рік народження:                         1958

3. Освіта:                                         вища, Харківський державний університет,

філолог, учитель української мови та    літератури

4. Спеціальність:                            українська мова та література

5. Що викладає:                              українська мова та література

6. Категорія:                                    вища

7. Педагогічний стаж:                    34 роки

8. З якого року працює

   в даній школі:                            1983 р.

9. Нагороди, звання:                     Грамота управління освіти та науки

                                                       облдержадміністрації (2007 р.)

10. Курсова перепідготовка:        02.02.- 01.03.2008 р., курси підвищення

                                                        кваліфікації вчителів української мови

                                                        та літератури

11. Атестація:                                 2005 р.  


Зміст

[1]
2. Основна частина

[1.1] 2.1. Естетичний вплив мови на людину

[1.2] 2.2. Технологія формування естетичної культури засобами мови

[1.2.1] 2.2.1. Врахування індивідуально-вікових особливостей дітей

[1.2.2] 2.2.2. Рівні розуміння дітьми естетичної функції мови

[1.2.2.1] - на визначення естетичної ролі мовних засобів

[1.2.2.2] - на виявлення і зіставлення спільного (відмінного) у значенні та структурі тематичних речень

[1.2.2.3] - на виявлення умовності висловлювання

[1.2.2.4] - на відтворення виражальних особливостей мистецтва слова

[1.2.2.5] - на переробку змісту і структури невдалих речень, тексту

[1.2.2.6] - на створення власних висловлювань

[1.2.2.7]    - на розширення мовних одиниць

[2] Висновок

[3] Література


1. Вступ

                                                                               Любіть травинку і тваринку,

                                                                       і сонце завтрашнього дня,

                                                                     вечірню в попелі жаринку,

                                                               шляхетну інохідь коня.

Л. Костенко

          Федір Достоєвський сказав: «Краса врятує світ». Слова ці  сьогодні стали крилатими.

        У чому ж полягає краса? Одним подобається гарний, затишний будинок; чисте доглянуте селище; вулиця потопаюча у різнобарв’ї квітів. Інші надають перевагу модному вишуканому одягу; розкішному автомобілю;врешті, вродливій та приємній у спілкуванні людині. Цей перелік ще можна продовжувати і продовжувати. Проте, для мене завжди і всюди перше місце посідає краса душі. Як хочеться, щоб у такий неспокійний, жорстокий, якийсь хаотичний час у нашому суспільстві з’явилось побільше осіб не схильних до збагачення заради збагачення, а істот духовних. Лише духовно вдосконалена людина зможе прислужитися своєму народові, a  у разі потреби  вивести суспільство із загальної кризи.

      Саме тому нині у своїй педагогічній практиці і працюю над темою «Морально – естетичне виховання учнів на уроках української мови».

Для того щоб забезпечити привабливість змісту навчання мови, належний виховний  і розвивальний потенціал, намагаюся, щоб у свідомості учнів утверджувалися високо вартісні якості української мови, зокрема її естетична цінність. Опанування мовної системи поєдную із збагаченням мовлення учнів новими лексемами, фразеологізмами, крилатими висловами граматичними і стилістичними засобами, у результаті чого учні відчувають, що навчання дає реальні плоди, які виявляються в удосконаленні мовленнєвої здатності, розвитку мовного чуття.

       У чинній програмі з рідної мови наголошується на ролі, яку відіграє рідна мова у формуванні в школярів почуття прекрасного. У концепції навчання мови етнокультурознавчий компонент змісту шкільного  курсу рідної  мови спрямовано на естетику слова; виділено основні шляхи здійснення естетичного впливу засобами української мови: ознайомлення з характерними якостями української мови; спостереження за прекрасним у природі, мистецтві, людині й відображення його засобами мови; формування поняття прекрасного в мові, що спирається на її лексичні, фразеологічні та граматичні ресурси;   розвиток потреби в естетичному вдосконаленні власного мовлення.

      Таким чином, важлива значущість мови як дійового засобу виховання почуттів, естетичних смаків, уподобань зумовлена її виражальним потенціалом. Однак ці можливості не реалізуються самі по собі, а потребують цілеспрямованої, свідомої мовленнєвої діяльності.


2. Основна частина

2.1. Естетичний вплив мови на людину 

    Розглянемо шляхи й можливості естетичного впливу мовних засобів на учнів. Окрасою мови, невичерпною скарбницею мудрості її носіїв є фразеологізми, прислів'я, приказки. Саме тому мовні явища набувають значної емоційно-естетичної сили, коли їх вивчати у  поєднанні із зразками живої народної мови. Такі вирази, як «не сунь носа в чуже просо», «все своє ношу з собою», «в своїй хаті своя правда і сила, і воля», «у невмілого руки не болять» та ін., виконують експресивно-оцінну функцію, живлять мовлення, надають йому художнього звучання, яскравості, самобутнього національного характеру.

   Зауважимо, що естетичний ефект на уроках рідної мови повинен досягатися за допомогою власне мовного матеріалу, його змістовного і виражального навантаження. Великого значення у цьому плані набуває дидактичний матеріал, в основі якого лежать високохудожні зв'язні тексти, а також відповідно продумана тематика самостійних письмових робіт. Використання їх у певній системі сприяє активізації духовних сил школярів, підвищенню емоційного тонусу у сприйманні фактів дійсності, збагаченню мовленнєвої культури. Крім того, можна практикувати такі види творчих робіт, як усне словесне малювання.

    Щоб учні змогли естетично висловити власне ставлення до навколишнього, варто пропонувати їм такі творчі завдання:

1. Виразно прочитати вірш. За допомогою яких тропів поет створює ліричний настрій?

2. Прочитати виразно поетичний текст. Назвати слова, вжиті у переносному значенні.

3. Описати осінній листочок (хмаринку, сніжинку).

4. Скласти словосполучення, за допомогою яких можна передати відчуття холоду.

5. Описати з уяви квітку папороті.

6. З'ясувати лексичне значення слова «натюрморт». Описати у творі натюрморт з овочів, керамічного посуду.

7. Написати два твори: пейзаж села і міський пейзаж. Який з них поетичніший і чому?

8. Написати твір «Ранок у лісі», «Увечері на озері», так щоб було зрозуміло, про який час доби йдеться.

      Творчі завдання є продуктивною підготовкою до подальшого аналізу тексту. Одним із засобів підвищення сприймання художнього тексту є мовностилістичний аналіз, у процесі якого учні мають давати естетичну оцінку художньому мовленню, а не вдаватися до переказу, як це часто буває на практиці. Такий аналіз має враховувати, на думку Л.Тарасова, три аспекти, в яких може виступати мова: а) пласт матеріального утворення  —  об'єкт безпосереднього чуттєвого сприйняття; б) пласт предметно-уявлюваного  —  пласт образної реконструкції; в) пласт предметно-неуявлюваного  —  пласт художнього значення. Відтак пізнання мови художнього тексту починається від сприйняття мовних одиниць до уявлень, а від уявлень до художнього образу. Таким чином, якщо учень    навчиться     відчувати    різні    відтінки    слова    з   погляду стилістичного вживання, то це, в свою чергу, розвиватиме в нього емоційно-естетичну чутливість, змусить добирати слова, як квіти в букет, відкидаючи випадкову лексему. Цьому певною мірою сприяє і асоціативний аналіз художнього тексту, оскільки слово у художньому мовленні виконує також сугестивну функцію як вираження оцінного ставлення до дійсності через образні й емоційні асоціації.

2.2. Технологія формування естетичної культури засобами мови 

2.2.1. Врахування індивідуально-вікових особливостей дітей

Практична технологія формування естетичної культури засобами мови як навчального предмета насамперед потребує глибокого вивчення індивідуально-вікових особливостей дітей і встановлення рівня розуміння ними естетичної функції мови. Спираючись на психологічні дослідження, зазначимо, що превалюючий розвиток абстрактної думки у підлітковому віці дозволяє спрямувати навчання учнів 8-9 класів на активізацію образного асоціативного мислення. До того ж П.М. Якобсон застерігає, що на тлі так званого "духовного вакууму" може виникнути емоційна ущербність. Отже, на уроки важливо добирати багатий художній матеріал, який міг би розкрити суть мовного образу як основи мистецтва слова.

2.2.2. Рівні розуміння дітьми естетичної функції мови

Визначаючи рівні мовного розвитку учнів в естетичному аспекті, ми виходили з того, що комунікативні потреби формуються на основі власної мовленнєвої діяльності. Це дало змогу виділити два критерії: чуттєво-мовленнєвий досвід і мовноестетичні орієнтації. До показників першого належить розуміння учнем мовноестетичних категорій ("тонке чуття мови", "мовний стиль", "мовний смак", "мовна глухота", "образність", "гуманістична наповнюваність висловлювання",  "відшліфованість  слова",  "переконливість промови"); вміння виразно, емоційно читати; наявність у мовленні школяра достатнього запасу слів, зокрема, образних засобів (фразеологічних зворотів, синтаксичних синонімічних конструкцій! т.ін.) завдяки розвиненій емоційній пам'яті. Показниками другого критерію є: вміння учнем переносити набутий чуттєво-мовленнєвий досвід у реальне життя (свідоме володіння виражальними засобами мови, вміння будувати емоційно забарвлене розгорнуте зв'язне висловлювання у різних формах, типах, стилях відповідно до ситуації мовлення); здатність учня не лише глибоко і цілісно сприймати словесний образ (слово, словосполучення, речення, абзац), а й виражати до нього ставлення, узагальнювати, аргументувати оціночні судження; те, якою мірою учневі вдається скористатися усіма доступними йому засобами мови під час спілкування у конкретній мовленнєвій ситуації.

      На основі розроблених критеріїв визначено рівні розуміння школярами естетичної функції мови (високий, середній, недостатній). Учні з високим рівнем відрізняються від інших творчим характером сприйняття художнього мовлення в єдності змісту і форми, розумінням виражальних можливостей мови відповідно до контексту, вільним комунікативно виправданим володінням засобами мови у різних формах, стилях, жанрах мовлення. Школярі цього рівня свідомо зосереджують думки і почуття на тих словесних образах, якими вони користуються з метою впливу на співрозмовника як і в інтелектуальному, так і в емоційному плані.

      Середній рівень супроводжується послабленням емоційної сфери старших підлітків порівняно з їх. інтелектуальним розвитком. Надмірне захоплення логікою призводить до ігнорування естетичної природи мовних засобів у сприйманні і аналізі художнього мовлення. Такі учні у кращому випадку правильно розуміють мовне визначення, але не уважні до вживання виражальних засобів у власному мовленні. Цей рівень включає спроби аргументувати оціночні судження, аналізувати мовні явища, але поза їх контекстуально-ситуативним використанням.

    Для недостатнього рівня розуміння естетичної функції мови характерна безсистемність мислення і мовлення учнів, однобічний підхід  до  аналізу   текстового  матеріалу  —  переказування  змісту, невміння будувати розгорнуте зв'язне висловлювання з урахуванням адресата і ситуації спілкування, нерозуміння низки понять: відшліфованість слова, тонке чуття мови, переконливість мовлення тощо. Учні не мають достатнього запасу слів, не намагаються робити певних узагальнень і висновків. Результати спостереження показали, що переважна більшість школярів за двома критеріями знаходяться на недостатньому рівні. Це  — тривожний симптом, оскільки для того, щоб підліток розумів естетичну роль мови, він повинен навчитися "бачити" підтекст відрізка мовлення, правильно його оцінювати, добирати таку виражальну форму, яка б відповідала нормам українського мовленнєвого етикету.

- на визначення естетичної ролі мовних засобів

Усвідомленню виражальних можливостей мови сприяють завдання на визначення естетичної ролі мовних засобів у тексті, наприклад: Яку функцію у тексті виконують художні означення?

Нічого. Спала. Хто ж зимою робить?

Спить озеро, спить ліс і очерет.

Верба рипіла все: "Засни, засни..."

І снилися мені все білі сни:

На сріблі сяли ясні самоцвіти,

Стелилися незнані трави, квіти,

Блискучі. Білі... Тихі, ніжні зорі

Спадали з неба  —  білі, непрозорі  —  

І клалися в намети... Біло, чисто

Попід наметами. Ясне намисто

З кришталю грає і ряхтить усюди...

Я спала. Дихали так вільно груди.

По білих снах рожевії гадки

Легенькі гаптували мережки,

І мрії ткались золото-блакитні,

Спокійні, тихі, не такі, як літні...

(Леся Українка).

           На вироблення в учнів навичок культури власного передусім усного мовлення і здатності повноцінно сприймати естетику мови відповідно до задуму автора позитивно впливають завдання на оволодіння технікою мовлення, що вимагають опори на розвинуте чуття мови. Такий шлях включає дотримання принципів систематичності та свідомості виразного, емоційного читання на заняттях з мови і покликаний допомогти учням усвідомити значення логічного наголосу, пауз, інтонації для вираження думок і почуттів мовця. Наприклад: Виразно, емоційно прочитайте текст. Які члени речення потрібно виділити логічним наголосом? Чому?

       Одне, що у батька було некрасиве  —  одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! Неначе нелюди зухвалі, аби  зневажити  образ  людини,  античну  статую  укрили  брудом  і лахміттям. І все одно був красивий,  —  стільки крилося в ньому багатства. Косив він чи сіяв, гукав на матір чи на діда, чи посміхався до дітей, чи бив коня, чи самого нещадного били поліцаї,  —  однаково. З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів,  —  він годивсь на все. (За О.Довженком).

- на виявлення і зіставлення спільного (відмінного) у значенні та структурі тематичних речень 

       Важливе місце в системі формування спеціальних умінь і навичок займають вправи, спрямовані на виявлення і зіставлення спільного (відмінного) у значенні та структурі тематичних речень, у процесі виконання яких учні вчаться розуміти смислову і виражальну цілісність висловлювань. Наприклад: Визначте, яке з поданих речень несе понятійну інформацію, а яке  —  ще й емоційно-образну.

     Слухаю пісню, перед очима зринають образи козаків, що боронили землю батьків. Вслухаюся в поетичні образи колискових і уявляю, як немовлятко покліпує віями, дрімота-сон ходить біля вікон, а там, на воротях, стоїть кіт у червоних чоботях (За В. Скуратівським).

- на виявлення умовності висловлювання 

Підхід до мови як до носія естетичної інформації передбачають завдання на виявлення умовності (підтексту) висловлювання, які потребують розкриття ряду тематичних уявлень. При цьому потрібно не лише враховувати те, якими виражальними засобами передано дійсність, а й відчути глибокий зміст, закладений у мовній структурі тексту, а це сприяє усвідомленню учнями залежності форми і змісту висловлювання від різних мовленнєвих ситуацій. Наприклад: Встановіть і розкрийте співвідношення між прямим і переносним значенням художніх образів у тексті. Що втратить вірш, якщо в усіх реченнях розмістити слова у прямому порядку?

Цвіла ромашка в полі на межі,

До сонця й вітру бісики пускала,

Аж доки руки лагідні, чужі

Ромашку для букета не зірвали.

Ромашко! Ти п'яніла від тих рук,

Ти цілувати їх була готова,

Для них за біль своїх образ і мук

Ти не знайшла докірливого слова.

Благословляла тихо мить ясну,

Коли в його потрапила тенета,

А він тебе і не любив одну,

А лише як прикрасу для букета.

(В.Симоненко).

        Практичну наповненість занять з мови посилюють завдання на виконання учнями мовностилістичного аналізу тексту, що передбачає стилістичний експеримент, зіставлення зразкових текстів і власних. Ці завдання потребують великої розумової активності у сприйнятті підтексту. Наприклад: Вставте замість крапок емоційно забарвлені слова. Звірте свій варіант тексту з авторським. Умотивуйте вибір автором виражальних засобів.

В золотій смушевій шапці

...- вечір сходив з гір,

Ніс він ніченьці -...

З срібла кований набір.

А вона його вже ждала

У долині, у гаю,

... гребенем чесала

... кісоньку свою.

І кохану він помітив,

Уклонився, шапку зняв

І найкращу квітку з квітів

У обійми дужі вам...

(Олександр Олесь).

При потребі наводиться довідка: циганка, циган, ніжний, чорна.

Серед   різних   видів   цілеспрямованої   роботи  є  естетичний коментар до виражально-смислових відтінків мовних засобів у реченні (тексті). У такий спосіб школярі не тільки вивчають виражальні особливості мовлення у різних ситуаціях, а й набувають умінь відбирати те специфічне, що характерне для кожного засобу мови відповідно до емоційно-комунікативного наміру, і одночасно оволодівають культурою спілкування. Наприклад: Прокоментуйте, у чому полягає естетична функція узагальнено-особових речень, що проявляється в усній народній творчості.

Не кидай словами, як пес хвостом. Не шелести, як віник по хаті. На чужий роток не накинеш платок. Будь господарем своєму слову.

- на відтворення виражальних особливостей мистецтва слова 

        Чільне місце у процесі формування естетичного ставлення до мови займають завдання на відтворення виражальних особливостей мистецтва слова. Мета цих завдань  —  розвивати мовноестетичні здібності, які регулюють відповідність форми висловлювання його змісту, і навпаки. Наприклад: Напишіть переказ тексту художнього стилю з творчим завданням (доповніть текст розповіддю, як проходить свято Першого дзвінка у вашій школі).

        Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий залоточубий вересень. Він причепив до свого бриля червоний з вологістю кетяг калини й нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін та й пішов поміж садами в степи крутити крила вітряків. Я нетерпляче ждав, капи вересень сполохає над селом ранковий сон чи напівсон отим дзвоном, що пробивається навіть на хутори. І от над хатами урочисто, густо обізвалася мідь і всюди-всюди порадувала босоноге школярство. (За М. Стельмахом).

     Завдання на цілеспрямований добір виражальних засобів виробляють в учнів уміння і навички учнів аналізувати ситуацію спілкування, переносити сформовані розумові дії у нову мовленнєву ситуацію, правильно створювати власні висловлювання, а також одночасно збагачують і відшліфовують лексичний запас школярів. Наприклад: Надайте реченням виражально-смислового забарвлення за допомогою порівняльних зворотів.

     Осінь танула,... ставала все прозорішою й легшою. Вже блакитний шовк неба покрився мереживом чорних гіллячок,... В покорі плазували дорогами, немов сірі вужі, блискучі болотяні колії. Побігли по стежках перед лицем вітру скручені листя,... (За М. Коцюбинським).

     Довідка: наче купа мишей, наче ажурною мантильєю, як воскова свічка.

- на переробку змісту і структури невдалих речень, тексту 

Системою вправ, спрямованих на виховання в учнів естетичної культури, передбачено переробку змісту і структури невдалих речень, тексту, що розвиває вміння стилістично правильно будувати свої висловлювання, активно творчо працювати з мовним матеріалом, уживати засоби мови відповідно до ситуації спілкування на основі зіставлення виражальних ознак. Наприклад: Виправте мовленнєві помилки у відповіді чи письмовому творі товариша по парті.

- на створення власних висловлювань 

       Особлива роль відводиться творчим вправам, що сприяють формуванню вмінь переносити мовні знання в уявні та життєві ситуації. На думку Д. Родарі, оптимальною умовою у створенні захоплюючого тексту є "біном фантазії", у якому слова беруться не в їх звичайному значенні, а "зрушеному". Окремим випадком "бінома фантазії", вираженого довільним поєднанням підмета з присудком, є "фантастична гіпотеза". Для розвитку творчих здібностей важливою є техніка "фантастичних гіпотез", яка виражається у формі питання:

      "Що було б, якби...?". Для питання беруться будь-який підмет і присудок, що першими спали на думку. Наприклад: Що було б, якби в усьому світі раптом зникли квіти?  —  у такий спосіб створюється ситуація, яку учням потрібно індивідуально описати за допомогою фантазії з використанням відомих виражальних засобів. Комунікативно-діяльнісний характер завдань на створення власних висловлювань з метою певного впливу на адресата мовлення створює позитивну мотивацію навчання мови і мовлення, сприяє засвоєнню не окремого вміння чи мовного поняття, а системи вмінь та знань. Наприклад: Напишіть твір-роздум асоціативного характеру з елементами опису на тему "Листочок — і мати, і мачуха".

   - на розширення мовних одиниць 

       Особливий простір для використання навчально-тренувальних вправ на розширення мовних одиниць відкривається у процесі вивчення частин мови. Так, під час засвоєння розділу «Прикметник» можна запропонувати учням з метою активізації роботи над словом розширити речення прикметниками. Спочатку такі завдання слід виконувати тільки на рівні окремих речень:

       Засвітило сонечко (яке?) рум'яне, привітне, ласкаве, тепле, променисте, яскраве, вранішнє і т.ін.

       Поступово роботу слід ускладнювати й пропонувати розширювати за допомогою частини мови, що вивчаються (у нашому випадку це прикметник) мовні одиниці, об'єднані тематично:

      Прийшла зима. (Прийшла холодна зима.) Земля вкрилася килимом, а річка кригою. (Земля вкрилася пухнастим білим килимом, а прозора річка міцною кригою.) Час кататись на санчатах. (Час кататись на стрімких санчатах.).

      Виходячи з положення про те, що однією з ознак мовної особистості в комунікативне виправдане володіння мовними засобами відповідно до тематики, стилю, ситуації висловлювання, доцільно широко впроваджувати у процесі навчання мови такий вид роботи, як навчальне редагування, і зокрема, редагування завершених висловлювань з метою знайти їм найкраще вираження. Такий вид роботи, безперечно, має великий вплив на мовний розвиток особистості, оскільки формує в учнів потребу мовного самовдосконалення. Наприклад, учням подається невеликий за обсягом текст. Попередньо дітям вказують (Ці те, що грубих помилок у тексті немає, але є ряд інших недоліків, які школярі й повинні виправити: це монотонність викладу, бідність лексики й одноманітність використаних синтаксичних конструкцій. Завдання зводиться до того, щоб розширити цей текст, надати йому краси, експресивності, образності, повноти, отже, робота, таким чином, набуває творчого, комунікативного характеру. Для прикладу можна взяти текст «Квітник біля моєї оселі».

       Красивий квітник біля моєї оселі. На ньому ростуть різні квіти: мальви, чорнобривці, ромашки. Вони дуже гарні. Мені подобається наш квітник.

       Зважаючи на рівень підготовленості учнів, учитель може запропонувати словосполучення для введення їх у речення та моделі речень: прикраса оселі, садиба потопає у квітах, на обійсті палають маківки, високорослі мальви, чорнобривці, кручені паничі, волошки, жовтогарячі нагідки, червона рута, барвінок, любисток, стелиться синьоокий барвінок, перешіптуються ромашки, ніби сором'язливі наречені, ніжні стебельця волошок, веселка навколо оселі, кучерява м'ята, рясне цвітіння айстр, барвисте розмаїття квітника, лілії обступили причілок садиби, строкаті майори і т.ін.

     Учні, таким чином, психологічно відчуватимуть себе впевнено, а згодом і самі творчо редагуватимуть «безбарвні» тексти. Отже, на перший план у процесі формування національно-мовної особистості висувається робота над мовленнєвим розвитком учнів. Шляхів та засобів для мовного вдосконалення безліч, ми показали тільки деякі з них, які допоможуть учителям-словесникам у досягненні поставленої мети навчання. Зауважимо, що одержати бажаного результату можна швидше, якщо постійно, до кожного уроку включати вправи та завдання комунікативної спрямованості, в основі яких  —  матеріали культурологічного спрямування; слідкувати за якістю мовлення учнів, іншими словами, спрямовувати роботу так, щоб учні самі контролювали виразність, змістовність, повноту свого мовлення з точки зору насиченості його національно-маркованою лексикою.

Висновок 

       Мова є важливим елементом кожної національної культури. Система мовних одиниць  —  це світ, що лежить між світом зовнішніх явищ і внутрішнім духовним світом людини, рівень розвитку якої залежить від здібностей творчо вбирати в себе не лише предметність слів, а й дух рідного народу, загальнолюдських цінностей, бо він виражений через цю предметність.

       Лінгвістичну проблему виразності мови на різних її рівнях розробляли такі вчені, як Ш.Баллі, Л.Виготський, В.Виноградов, В.фон Гумбольдт, О.Леонтьєв, І.Огієнко, О.Потебня та ін..

       Розв'язання порушеної проблеми багато в чому залежить від того, що розуміти під естетичним (гр. aisthetikos  —  почуття, сприймання). Так, геніальний засновник психологічного і філософського мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт «заслугою» і «недоліком» мови вважав «не те, що здатна відобразити дана мова, а те, на що ця мова надихає і до чого спонукає завдяки власній внутрішній силі». Останнім часом ідеї Гумбольдта дедалі більше привертають увагу науковців після так званої дегуманізації лінгвістики в період недавнього засилля структуралізму. За концепцією німецького вченого, мова є активним посередником між світом і людиною, стає для народу органом мислення і сприйняття.

       Мова як основа всіх видів людської діяльності є народжувачем і вихователем усього високого і вишуканого, що притаманне людству. Однак ці особливості мови (високе й витончене) можна відчути лише у зв'язному мовленні як частині мови, бо «кожна мова є актом її реального породження» і засобом вираження думок і почуттів людини.


Література 

  1.  Біляєв О.М. та ін. Концепція навчання державної мови в школах України // Дивослово. – 1996. - №1.
  2.  Джанни Родари. Грамматика фантазии. – М., 1978.
  3.  Краткий словарь по эстетике: Книга для учителя / под ред. М.Ф. Овсянникова. – М., 1983.
  4.  Кулибчук Л.М. Теоретичні засади розвитку образного мовлення // Педагогіка і психологія. – 1998. - №4.
  5.  Кучерук О. Виховання учнів естетичної культури засобами мови // Мова і література в школі. - 2000. - №2.
  6.  Кучерук О. Засоби естетичної виразності мови та їх вплив на учнів // Дивослово. – 1998. - №3.
  7.  Національна державна комплексна програма естетичного виховання: Проект / I.А. Зязюн, О.М. Семашко. – К., 1994.
  8.  Якобсон П.М. Чувства, их развитие и воспитание. – М., 1976.


Додатки

       Вивчення мовних і мовленнєвих явищ здійснюю на тестовій основі, яка систематично розширює кругозір, oзнайомлює  з  найвидатнішими постатями, подіями національної історії та культури, матеріальними й духовними пам’ятками, із звичаями і традиціями українського народу, що мають неминучу цінність не лише для української, а й для світової культури.

     Навчальні тексти відповідають інтересам учнів, містять актуальні для розв’язання  проблеми, розвивають інтелект і емотивну сферу. З цією метою підтримую взаємозв’язок у вивченні мови з українською і зарубіжною літературами, з історією, світу, з якої випливає висновок, що сенс життя  особистості полягає не в здобутті матеріальних благ, а в духовному вдосконаленні.

     Пропоную розглянути кілька вправ, які я використовую у 9 класі. Вони допомагають засвоїти нові та повторити раніше вивчені відомості про мовну систему, сприяють побудові зв’язних висловлювань, мовленнєвому розвитку загалом. Ці завдання пов’язані з життєвим досвідом школярів, викликають інтерес, бажання вступити в дискусію, поділитися думками із співрозмовниками. Дібрані із сучасної літератури тексти розкривають особливості культури нашого народу, вчать любити батьківщину, плекати мову, вони спрямовані на виховання небайдужої особистості.


Додаток 1

Вступ (1година) Розвиток української мови.

  •  Прочитати висловлювання про мову. Як ви розумієте їх зміст? Записати ще кілька прикладів.

Усі шкільні предмети, крім інших мов, в українській школі повинні викладатися українською мовою, бо наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння (І.Огієнко)

Вивчення української мови – це площина. З якої починається пізнання світу, свого народу, його духовності (Ю.Шевельов).

Мова зникає, бо нею не говорять ті, хто її  знає, - а не тому, що її не вивчають (Х.Арцев).

Раби – це нація, котра не має Слова, тому й не може захистить себе ( Оксана Пахльовська)

А з мовою і в мові треба жити, бавитись із нею, хитрувати з нею, мати від неї задоволення, кидатись, як у глибоку воду,пливти і тішитись водою – мовою або мнути, як глину, і творити нею і з нею свій світ, як першобог Гончар ліпив світ, людей і їх долі. Світ і постав у слові і через слово: спочатку було Слово, і Слово було богом (С.Андрусів).

- Прочитати уривок, з’ясувати стиль викладу. Записати текст, дібравши до нього заголовок продовжити виклад (письмово),формулюючи власні думки і добираючи ілюстративний матеріал.

Українська і лише українська мова має використовуватись в усіх сферах суспільного життя: в науці, виробництві, освіті, культурі, в державних структурах. Виходячи з історичної та мовно – культурної специфіки формування українського етносу на всій території України, де українці посідали і посідають перше місце, роль державної, а відтак і офіційної мови в Україні має виконувати лише одна мова – українська. Вона повинна стати інтегруючим, державотворчим чинником, що об’єднує, цементує державу. Замах на мову – це замах на наше життя (За П.Мовчаном).

- Скласти розповідь на тему «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову».   Обґрунтувати своє розуміння суті запропонованого вислову.

- Пофантазувати, уявивши, що опинилися у 2250 році. Якою стала кожна людина, суспільство у цілому, як розвивається мова наших нащадків? Записати свої міркування (можна у формі казки, вірша).

Повторення та узагальнення вивченого(2год)

Частини мови, їх смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки. Основні правила правопису (за  вибором учителя)

Частина мови

Основне лексичне значення

Граматичне значення

Член речення

Головне чи залежне слово у словосполученні

- Прочитати текст. Визначити тему, вказати адресата мовлення. Дібрати заголовок до тексту. Заповнити таблицю виділеними у тексті словами.

   Йдемо на прощу Тараса. До його болючо – стражденних мрій про долю України. До волаючих роздумів про рідний народ з його притупленим сумлінням, котрий, на жаль,  був глухий і байдужий. Йдемо щоразу до його розпачливого плачу – і не можемо подолати відстані між ним і нами. Вже стільки літ нація підсвідомо прислухається до Кобзаревого слова, а ніяк до кінця збагнути не в змозі його жертовної любові й муки.

Уся Шевченкова творчість – велике Апостольське посланіє до українців на всі часи. І якщо ми збагнемо це – будемо вільні духом і тілом. Будемо єдинонеподільні,  згуртовані навколо ідеї відродження України (П.Довгошия).

- Уважно і виразно прочитати поезію. Згрупувати всі слова за частинами мови. Обґрунтувати, за якими ознаками це зроблено. Виконати морфологічний розбір виділених слів. Звернути увагу на прикметники, визначити їх розряд. Чому в поезії так багато прикметників на ознаку кольору? Спробувати «намалювати» картину за прочитаною поезією.

Так починається осінь,

                                           повільно і спроквола.

          З груші, ліниво надкушеної,

                                                   обважніла злетить бджола,

                                                  Загаласують базари

                                            дисонансами кольорів.

       З фіолетовим присмутком

                       баклажанів.

                 Поряд – буйний оранж гарбузів.

                                                  Лоз виноградних плетиво

                                           обснує павутинь густа.

                І забагнеться сумного і довгого

                                                    написати комусь листа.

                                                   Про фіалкові тіні…   

                                                                            І червонястий глід!

                                                    Потім чекати -  болісно

                                                                             й щемно так на одвіт.

                                                    Розглядать на долоні         

                                                                                  листу зроненого мідяк…

                                                    Так починається осінь.

                                                 Мабуть,в усіх отак?

                                                                                           Г.Світлична

- Прочитати текст. Визначити, до якого стилю і типу мовлення він належить. Виписати словосполучення,у яких головне і залежне слова були б представлені різними частинами мови. Вказати вид словосполучень за способом вираження головного слова. Які словники необхідно мати дев’ятикласникові, готуючись до уроків з різних предметів?

  Укладання словників – складна справа, це не млинці пекти. Авторам палких вигуків «чому так довго», «чому досі немає» і т.ін. можна відповісти, нагадавши такі факти: колективна робота над словником німецької мови, що його упорядкували брати Грімм, тривала понад сто років, робота над Оксфордським словником англійської мови – 52 роки. В.Даль, який нібито «сам» уклав знаменитий  «Толковый словарь», мав цілу мережу кореспондентів і присвятив тому словникові 53 роки, тобто все своє свідоме життя. Редагування  українсько – російського словника, що його здійснив Б.Грінченко, з повним правом можемо називати гідною глибокої пошани працею талановитого лексикографа. Але ж не треба забувати, що матеріали для словника, титулованого Грінченковим, збиралися протягом майже 60 років (За М.Рильським).

  •   Написати твір – мініатюру на тему «Моє місто (село)у третьому тисячолітті»,використовуючи у ньому кількісні та порядкові числівники. У роботі згадати дату заснування  міста (села), визначені віхи розвитку, історичні пам’ятки, що є у населеному пункті.

  •  Пригадати цікавий випадок, який трапився з вами під час канікул, і написати про це твір – оповідання  в гумористичному стилі,використовуючи дієслова у формі минулого часу.

  •  Прислухатися ( на уроках,на перервах, вдома) до мовлення вчителів,однокласників,рідних. Чи використовують вони дієприкметники і дієприслівники? Зробити  висновки про те, чи поширені в усному мовленні дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Довести, що у стилях писемного мовлення ці звороти трапляються частіше. Визначити, яким саме стилям вони притаманні. Записати приклади кожного стилю.

  •  Переписати речення, добираючи з довідки і правильно записуючи на місці крапок  прислівники. Вказати  їх розряд за значенням. Спробувати  на основі запропонованих  речень (порядок довільний) скласти зв’язний текст і прочитати його.

Пахло теплим літом. Тополі…розкидали… і … свій білий пух. Пальці… зім’яли клаптик паперу, і він залишився на холодному асфальті. Ольга … проковтнула сльозу і затулила лице руками. Сонячні промінці не стрибали по квітах, а … падали на зігріту ними ще … землю. Батько сидів … донечки. Він … розглядав її, ніби бачив …. Мартуся   … виглядала у вікно, очікуючи, коли прийде татко….   …, … світить зірка – чаклунка. То вона виконавця всіх бажань. Ольга робила бутерброди. Коси заважали їй, і вона, … скрутивши їх, пришпилювала шпильками… витиснув з себе: «… і …». Легкий вітерець погойдується на гілках і через свою необережність сипле … п’янке і невинне квіття (Із тв. Н.Тисячної)

Довідка: мимо/волі, далеко/далеко, там,на /добра/ніч, не/обережно, уважно, тут, з/ранку, до /зустрічі, там, як/небудь, на/прощання, до/дому.

  •  Записати текст, дібравши до нього заголовок і вставивши замість крапок пропущені ненаголошені е-и у морфемах слів. Визначити стиль, у якому написано цей уривок. Навести аргументи.

Сонце весь час працювало. Зас…лало  зливу, наганяло п…л…хаті хмари, бризкало, грюкало та став…ло від краю до краю с…м…барвну в…селку. З…лений лист тоді обтяж…ний прозорими краплями, кетяги недоспілих яблук оздобл…ні рубінами, топазами, ам…тистами. Пох… лені лани пш…ниці зводять спини, ніби ч…нці по довгій молитві.

З...мля пов…ртає боки. Вишні, ч…решні набули властивих барв, барв крові та сонячного пром…ня. Вони прозорі хрустально. Яблука, сливи й в…ноград налилися соками і теж прозорі. Пити й п’яніти хоч…ться. Ліси загорілись пожеж…ю, горіли не стліваючи. Полум’яні яз…ки відр…валися від гілок, поволі спадали до з… млі й кр…чали під ногами. (У.Самчук)

  •  З поезій В.Стуса виписати, попередньо вставивши, де це потрібно, пропущені букви, слова, що ілюструють орфограму «Подвоєні букви». Чи зміниться написання виділених  слів, якщо наголошеним буде інший склад? Що вам відомо про В.Стуса? скласти (усно) повідомлення про життєвий і творчий шлях поета, використовуючи слова з подвоєними буквами.

Хай юність догорить – ми від…ані жит…ю, і нам від…асться в слові! Загрузнуть в ніч язичницькі бори. Самі тіла жалобні бов…аніють. В провал…ях, коли Київ спить, а друга десь об…ріхують старан…о, склепить очей не можу ні на мить. Попереду нарешті порожнеча – і довгождан...а. Як водограй, підніс…я пагорб хіті, щоб дужче бути сплетен…м дотла. Кринице незглибима, доки ще до до тебе воду л…яти джерелову, щоб не всихала? Перевихован…ий, чувся щасливим, він легко мирився з єдиним клопотом: найостан…іше було нескінчен…им. Над Припят…ю   світан…я зайнялося – і син біжить, як горлом кров  біжить. Поможіть в…брать в голодні очі край полин…ий і заховать на смерть. Значи справжні межі між смерт…ю і жит…ям, між днем і ніч…ю, між правдою й брехнею. Пливе земля. І спокій сподіван…ий як тиша тиші. В щоках округлих, тугою пригашен…их, ловлю я тьмяну ямку навман…я.

  •  Записати речення, вставляючи, де це потрібно, на місці крапок  апостроф. Пояснити правила його вживання. Чи знаєте ви слово, у якому було б два апострофи? Уважно прочитати підкреслене речення і підготувати повідомлення про  проходження вашого імені.

Моя Батьківщина бере початок  під густим сузір…ями калинового куща, та аж ніяк не хоче обмежуватися  верхів…ям неба з кетягами зір.

З… являєшся ти – у місті сенсація, нове світило  - також чудово! Змагала дрімота, але медв…яна кошениця пахла до божевілля. М...яка стежка  і низькі  збіжжя  скрадають  голос обручів. «Там усе буденне, а ця батьківщина – св…яткова», - роз…яснює  хлопець. Маю кілька фільмів власної роботи: про різьб…рів Шкрибляків, про писанкарок, про Космач. «Та хіба я св…ященник?»,- відповідь стандартна. Ім…я – ключ до всього, хоч воно буває неточне,  незрозуміле, затерте часом. Вона вирвалася, подр…япана і змокріла, з цупких обіймів лісу, ніби справді розчавлена, на квітчасте роздолля лук.

  •  З віршів українських поетів про квіти виписати, вставивши де це потрібно, пропущені букви, слова з орфограмою «М’який знак». Написати твір – мініатюру «Дарую квіти я осінні», вживаючи слова з мяким знаком.

Прорізавс… перший біля нас підсніжник.(Я.Сачко). В снігах моїх конвалії цвітут…. В л…одах озер – барвінки голубіют…(Ліна Костенко). Куплю тюл…пани. Без квітів  - не можу. (Ганна Чубач). В саду пада березовий цвіт, і сад  то смієт…ся, то плаче. (Т.Сергійчук).Цвіла матіола, світанок холов, пливла по білявій пелюстці сл…озина (В.Вихрущ). Буде наша хата через всі розлуки тужно дивиною – мал…вою цвісти. (Л.Крупа).Затінок, сутінок, ден…  золотий. Плачут… і молят…ся білі троянди (Ліна Костенко). Ти мій, але мовчу від щастя, немов земля – то райс…кий сад, а небо… небо квітне в айстрах…. Зірки і айстри…. Листопад…(Л.Кушнірчук). Пахне вечір снігом і ромашками. Бавит…  місяц…  зірок – немовлят, дихає зима чужою казкою, що зоставив грудню листопад (Л.Лісанкова).

  •  Переписати речення, правильно вживаючи не з дієсловами. Вказати (усно),  коли не вживається у ролі заперечних часток, частин кореня, префікса. Дібрати синоніми до слова говорити.Які поради можна дати тому, хто хоче вдосконалювати своє мистецтво говорити?

Цікаво /не/може говорити той, хто нічого /не/ читає, /не/ бере участі у громадському житті, /не/ відвідує культурних закладів, /не/ дискутує з товаришами, /не/ подорожує і нічого/не/ переживає. Мова деяких людей /не/ зрозуміла  через те, що вони /не / дбало вимовляють звуки. /Не/починайте і /не/ закінчуйте розповіді /не/сподіваним жестом; говоріть /не/ поспішаючи. /Не/бійтеся робити паузи, навіть якщо у вас /не/має лекторського досвіду. Користуючись підсилювальними пристроями, говоріть у мікрофон, /не/ повз нього. Будьте  тактовними: дякуйте за кожне зауваження, навіть тоді, коли ви з ним /не/ згодні. Надмірна  стислість також має свої /не/доліки. /Не/  стверджуйте нічого, що /не/спроможні довести (За І.Томаном).

  •  Прочитати подані прислівники та прислівникові сполучення.Вказати (усно) як   вони пишуться.До кожного прикладу дібрати відповідне правило. Написати твір «Українські народні свята та звичаї осіннього циклу»(про одне із свят), використовуючи підкреслені прислівники, а також  самостійно дібрані прислівники, утворені від якісних прикметників, у формі вищого і найвищого ступенів порівняння.

Пліч /о/пліч, не/впинно, по/нашому, де/далі, якось/то, на/вмання, раз/у/раз, по/всякчас, що/най/більше, коли/небудь, за/ради, тільки/но, на/вкруги,

в/основному, над/вечір, в/досвіта, що/року, все/таки, до/вподоби, день/у день, з/надвору, як/найкраще, по/українськи, на/завтра, на/вибір, по/черзі, по/домашньому, з/боку, /на/бік, до/волі, видимо/невидимо, без/кінця/краю, мимо/їздом.


Додаток 2

Фразеологізми

  •  Передати розмову між двома п’ятикласниками, один захоплено розповідає про свого старшого брата, який завтра має повернутися з тривалого закордонного відрядження. Хлопчик запрошує свого співрозмовника найближчого вихідного до себе в гості, щоб познайомити його з братом. У репліках обох хлопчиків вжити деякі з поданих у рамці фразеологізмів.

Відкрите серце; бистрий на розум; золоті руки; його слово на вагу золота; скаже,як зв’яже; бере (все ) в свої руки; не розгинаючи спини; надійніший кам’яного мосту; ходяча совість(чеснота); широка душа (натура); ахіллесова п’ята; тримається в тіні.

Додаткова випереджуюча вправа

      

  •  Виписати фразеологізми, пояснити значення  кожного з них. Пояснити роль

    фразеологізмів у мовленні.

   Як у першій чверті Петя Мимовух цілі дні ловив старанно в класі мух. В    другій чверті й мух не стало. Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя гав. В  третій майже й на уроки не ходив, бо на вулиці він витрішки ловив. А в четвертій він потилицю вже чуха, жде він іспитів, неначе віл обуха (Д.Білоус).

  •  Скласти й розіграти діалог між п’ятикласником, який щойно перейшов до іншої школи, і його сусідом – однолітком. Хлопчик розповідає про його перший день у новому колективі. У репліках обох співрозмовників вжити деякі з поданих у рамці фразеологізмів.

Із завмиранням серця; мороз поза шкірою; земля втікала з – під ніг; згущувати фарби; бачити все у темних окулярах; зі щитом чи на щиті; язик у петлю скрутило; взяти язичок на гапличок; зціпивши зуби; як варений рак; опинитись над прірвою; прийшов, побачив, переміг; ані в казці сказати, ні пером описати; прищемити хвоста.

  •  Скласти й розіграти діалог, що відбувся в шкільній їдальні між черговим учнем і п’ятикласником, який намагався бешкетувати в їдальні. У репліках обох співрозмовників вжити деякі з деяких з поданих у рамці фразеологізмів.

Вавилонське стовпотворіння; валяти дурня; ламати комедію; язик без кісток; мокрим рядном накрити; як сидорову козу; поглядом Медузи; між Сціллою і Харибдою; езопова мова;усіх собак вішати; залити сала за шкуру; всипати по шосте число; пекти раків; п’ятами накивати.

  •  Скласти й розіграти діалог між двома однокласниками, один з яких  розповідає, чому він посварився з товаришем. Інший переконує свого співрозмовника в тому, що серйозних підстав для сварки не було, тому слід якнайшвидше помиритися. У репліках діалогу використати деякі з поданих у рамці фразеологізмів.

Побити горшки; дійняти до печінок; гнути кирпу; ловити ґави; витрішки продавати; бити байдики;точити теревені; справляти посиденьки і походеньки; крутити хвостом;; не маєш друга – шукай;, а маєш – тримай; перемелеться лихо – добро буде; без друга печаль і туга; ні пуху, ні пера.

  •  Скласти й розіграти діалог між  п’ятикласником і його меншим братом, який запитує, чому люди часто вживають у мовленні слова і вирази з казок (їх подано  у рамці). Старший брат пояснює йому, що таке фразеологізми, витлумачує значення «казкових» фразеологізмів і пояснює малому роль фразеологізмів у мовленні.

За тридев’ять земель; по щучому велінню; хатинка на курячій ніжці; чарівна паличка;золотий ключик; скатертина – самобранка; царівна Несміяна; Баба-Яга.

  •  Скласти й розіграти діалог між двома п’ятикласниками, які обговорюють свого нового сусіда, про якого в кожного з них склалася протилежна думка. У репліках  діалогу  використати подані в рамці фразеологізми – антоніми.

Не видавиш слова

Не викурити й ладаном

За тридев’ять земель

Хоч у вухо бгай

Як кіт наплакав

Проворний на язик; язик без кісток

Не заманити й калачем

Під самим носом

Хоч кілок на голові теши

Кури не клюють

У 8-му класі на уроках розвитку зв’язного мовлення учні повторюють вивчене про чотири фази мовленнєвого спілкування, пишуть перекази  ( докладні, стислі, вибіркові, творчі) текстів з елементами опису та роздуму, твори – описи місцевості, пам’яток історії та культури, твори – роздуми на моральні, етичні та суспільні теми.

Плануючи урок, ретельно добираю тексти для переказів, - вони повинні бути змістовні, високохудожні, сприяти формуванню найкращих людських якостей і любові до України, її історії, різних видів мистецтва, морально – етичному вихованню, почуттю прекрасного.

Запропоновані матеріали до уроків допоможуть виробити в учнів уміння орієнтуватися в ситуації мовлення, осмислювати тему, фактичний матеріал, його структурну організацію і мовне  оформлення, сформувати комунікативні навички, уміння за допомогою найрізноманітніших виражальних засобів точно й тонко передавати думки, почуття.

  •  Прочитати текст, визначити його тему, основну думку. Дібрати заголовок. Вказати вступ та висновок, тезу роздуму, докази. Чи згодні ви з висновками автора? Чи достатня, на вашу думку, аргументація? Які аргументи  ви могли б додати? Чи додержує автор стильових вимог?

У нашій новій, незалежній Україні, де українська мова стала державною мовою, її з інтересом вивчають мільйони людей, прагнучи оволодівати її неосяжними смисловими і виражальними ресурсами. А ресурси ці справді неосяжні й багатогранні.

Нині українська мова – одна  з високорозвинених мов Європи і цілого світу. Неправда,  коли недруги України твердять, що це, мовляв, мова побутова й переважно селянська, мова народних пісень, такого собі «дядьківського гумору», та ще хіба класичної поезії ХІХ віку ( не можуть вони визнати Шевченка і Франка). Неправда тому, українська мова в наші часи – це мова не тільки багатої художньої літератури, а  й  науки, політики і – дедалі ширше – техніки, куди її раніше вперто не допускали певні  сили (адже вся технічна термінологія творилася й офіційно затверджувалася в центрі колишнього Союзу). А щодо всіляких вимислів про суцільну буцімто «селянськість» нашої мови, то придивіться, наприклад, як блискуче відтворено її виражальними засобами найскладніші образи й мотиви в перекладах таких архітворів, світового письменництва, як «Іліада» та «Одіссея» Гомера (перекладач Борис Тен), «Фауст» Гете ( перекладач Микола Лукаш), «Євгеній Онєгін» Пушкіна(перекладач Максим Рильський». І мають рацію поети

Коли за емоційність, барвистість,образність називають її калиновою й барвінковою – ліричний червень і ній справді зберігає тривке й поважне  значення  ще з часів високого. Як пісня, «Слово  про Ігорів похід» (Л.Новиченко).

  •  З’ясувати  лексичне значення  слів: допускати – припускати; писемність – письменство – писемність; письмовий – писемний – писаний.
  •  Дібрати синоніми до слів: неосяжний (безмежний, безкраїй, безкрайній, безконечний, неозорий, неоглядний);всілякий (всякий, різний, найрізноманітніший); вигадка (вимисел, вигад, перен.- байка,фантазія);зберігати(хоронити, берегти); тривкий (міцний, тривалий, сталий, перен. Твердий, непорушний); справді (дійсно, воістину); червень(елемент,складник, інгредієнт).

  •  За самостійно складеним планом написати стислий переказ, додавши свою кінцівку – висновок.

  •  Прочитати уривок. Визначити тему, основну думку. Який тип та стиль мовлення  покладено в основу тексту. Відповідь обґрунтувати.

                                            Звенигород

          Уявімо, що коли б не було Звенигорода, коли б у ньому не виросли князі – державники Володимирко і його син Ярослав Осмомисл, якби, у 1144році під час удільної війни утопили Володимирка в болотах обабич річки Білки, що оперізує Звенигород, то хто знає, як би в майбутньому склалася доля Галицької землі.  Інша річ, що так само можна сказати  про цілий ряд інших  населених пунктів, назви яких так чи інакше пов’язані з долею України. Скажімо, хіба можна уявити нашу історію без  Чигирина, Берестечка, Києва чи Львова? А тихої сучасної Теребовлі в  Подільському краї.  А  є десь і Рівненській  області  село   Харалуг, де кували   харалужні мечі. Хіба воно нічого не значить?

       Ніхто не знає  точно, коли був заснований Звенигород.  Літописна загадка під роком 1086 аж ніяк не свідчить про початок його існування. Так само 1144 рік не означає  час заснування Галича. Розкопки в центрі Львова засвідчили,  що історія Львова теж глибша на кілька століть. Є враження, що наші міста  та вежі, починаючи з першопрестольного Києва, існували протягом тисячоліть: ми ж бо, прецінь, вічні аборигени на цій багатостраждальній землі; ми ж бо нізвідки не прийшли і не впали з неба; нас створив Бог із цієї ж    страдницької землі. І в цьому велика істина. І сила (Р.Федорів).

       Для  довідок: абориген – корінний житель країни або місцевості; весь(заст.) – село; прецінь (діал.)- тим часом; проте.

  •  З’ясувати лексичне значення слів: складати – становити.
  •  Дібрати синоніми до слів: абориген(житель, мешканець, старожил, розм.. житець, тубілець, автохтон);засновувати(закладати, будувати).
  •  Прочитати тексти, додержуючи відповідної інтонації речень з однорідними членами та узагальнюючими словами. Проаналізувати смислові, граматичні та інтонаційні особливості узагальнюючих слів. Чи змінюється зміст речення, його інтонація від наявності узагальнюючого слова?

Визначити тему  й мету, тип і стиль мовлення кожного тексту.

І.Україна – це наша земля, наш рідний край, наша країна зі славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми, з чарівною піснею, що дивує весь світ, з мальовничою природою.

Вона в усьому, що нас оточує: в місяці, зорі, стежці, якою ви йдете до школи, у кожному камінчику, деревці. Усе це рідне й близьку кожному із нас. І червона калина, що росте на  подвір’ї  біля вашої оселі, і рушничок, вишитий невтомними бабусиними руками.

Україна – це й зелена трава у дворі вашого будинку, на якій можна бігати, сидіти, лежати й дивитися в небо, спостерігати, як у лісі – вам скрізь хороше, бо ви в дома, на своїй  землі. Навкруги земля ваших батьків, ваших предків (В.Цимбалюк, В.Жайворонок).

ІІ. Гомонить Україна… Вихлюпує болі на мітингах, пікетах, чужі атомні монстри, що п’ють воду з наших джерел після Чорнобильської катастрофи  й кров, обертаючи її з червоної на білу. Гомонить вона, виснажуючись щоденними клопотами про те найелементарніше, без чого не існування просто неможливе, - ніби занурився в морок середньовіччя, тим часом зовсім поряд особливо звабливо сяють вогні цивілізації.

Гомонить Україна, прагне не тільки хліба насущного для  дітей   своїх, а й незалежності, можливості самій розбудовувати свій Храм, свій дім і своє Майбуття, утверджувати Віру, Надію і Любов. А для цього дуже важливо нині здобути істину про себе, повернути власну історію, почасти узурповану, брутально розтоптану й упосліджену, вживати отой козацький дух, яким славилися наші предки. Щоб піти Даля у піднесенні духовності й держави, щоб врешті з гідністю явити світові і славну історію, й безбідну вільну новочасність, і культурний та духовний розвій нації (З журн.).

Для довідок: узурпувати – незаконно захоплювати владу в країні, привласнювати чиїсь права на що – небудь.

  •  З’ясувати лексичне значення слів: талан – талант; мальовничий -  

     живописний.

  •  Дібрати синоніми до слів: славний (славетний, славнозвісний,знаменитий,прославлений); дбати (клопотатися, турбуватися, піклуватися); дивитися( глядіти, вдивлятися, зорити, пильнувати);говорити(балакати, казати, розмовляти, гомоніти, шептати, базікати, варнякати, цокотати. Воркотати. Цвенькати, гуторити,  мимрити, верзти, патякати, плести, ляпати,  молоти, плескати, бевкати, бовкати, просторікувати,  лепетати, жебоніти); іти (крокувати, ступати, чимчикувати, шкандибати, плестися, волоктися, тюпати, чвалати, дибати, пхатися, теліпатися, чалапати).
  •  Скласти тексти про мову в науковому, публіцистичному і художньому стилях.                           

Мова - засіб комунікації.

    Поки живе мова – живе нація.

Вона вся з гомону, з голосу, з блиску, з першого щебету, з потаємного  

шепоту...

- Прочитати, визначити тему й основну думку тексту. З ясувати стиль, обґрунтувавши свою думку. У міркуванні додержуйте такої послідовності: у якій мовленнєвій ситуації може звучати поданий текст; яка  мета мовлення( обмінятися враженнями, дати інформацію, пояснити якесь явище чи поняття, створити образ, спонукати слухача або читача до дії); яке саме це висловлювання (офіційне чи неофіційне, емоційне чи безстороннє, конкретне чи узагальнене); які мовні засоби використано в тексті.

                                             Першоджерела  нашої духовності

Писемній спадщині українського народу більш як 1000 літ. Наші пращури за цей час створили праці, які століттями були  й тепер є невичерпним  джерелом духовних настанов прийдешнім поколінням, вчать добра, збуджують інтерес до освіти, науки, культури. Справжньою перлиною давньоруської морально – настановної культури є «Повчання» дітям Володимира Мономаха. Син Всеволода Ярославовича і дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха (звідси і його прізвисько) великий князь Київський Володимир Мономах залишив безсмертний твір своїм нащадкам. Просто й глибоко гуманно звучать його настанови щодо доброчинного життя. «Усього ж паче, - писав наш далекий предок, - убогих не забувайте, але наскільки є змога… годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину.» Князівська «Грамотка», як він сам назвав своє «Повчання», закликала до високих чеснот у відносинах між людьми: «Старих шануй, як отця, а молодих, як братів», «Бережися і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло», «Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо», «І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте», «Жону свою любіть»

З власного життя, досвіду Мономах описував уроки працелюбства, воїнської відваги і державної мудрості. Його «Повчання» лягло в основу багатьох моральних кодексів. Не цураймося ж і ми з тої духовної скарбниці моральні чесноти «на добро, на злагоду» (З календ.)

Для довідок: гуманний – людяний у своїх діях і ставленні до інших людей, перейнятий турботою про людину; чеснота – позитивна моральна риса в характері  людини; доброчесність; невинність, непорочність, цнотливість.

- Пояснити значення  слів: писемний – письмовий – писаний; писемність – письменність – письменництво; військовий – воєнний – воїнський.

- Дібрати синоніми до слів сміливість, працелюбність.

- Написати вибірковий переказ  - «Настанови Володимира Мономаха щодо доброчинного життя»

- Прочитати,з’ясувати стиль тексту. Виділити розповідь про історико – культурну пам’ятку та її опис.

Троїцька надбрамна церква

Одна з визначних пам'яток  вітчизняного зодчества ХІІ – ХVІІІ ст. – Троїцька надбрамна церква. То цегляна двох’ярусна будівля, що увійшла в систему фортечних мурів навколо Києво – Печерського монастиря і повторює тип більш ранньої пам’ятки в Києві – Золотих воріт (ХІ ст.)

У нижньому ярусі розміщувались арка воріт та службові приміщення. Сама церква, що займає другий ярус, являє собою невеликий одноглавий чотиристопний храм з трьома апсидами, влаштованими у товщі східної стіни. Пізніше Троїцьку надбрамну, зберігши  основні її об’єми, значно перебудовано, їй було надано архітектурних форм культової споруди ХVIII ст.

Розписи інтер’єру церкви – яскравий приклад так званої Київської школи живопису. Її центром були майстрині Києво – Печерської лаври. Для живопису Троїцької надбрамної притаманні просторові композиції, тематичні цикли зображень. Розписи виконані у стилі українського бароко. Незважаючи на те, що майстри в основному зверталися до релігійної тематики в межах звичних для себе форм, вони порушували ідеї, які були актуальні в той час і мали важливе значення ( композиція «Хрещення Ефіопа» та ін.). У притворі допущена більш вільна інтерпретація  релігійних сюжетів порівняно з основним об’єктом  церкви. Світським трактуванням відзначається композиція «Хода праведників у рай». Світський характер живопису притвору та інтер’єру твориться за допомогою пейзажу.

У єдиному стилістичному вирішенні з внутрішнім оздобленням виконаний іконостас, що вирізняється вишуканістю барв та щедрим використанням позолоти.

Розпис Троїцької надбрамної  церкви – унікальний взірець Лаврської школи монументального живопису ХVIII ст.. Вони належать до періоду розквіту українського мистецтва, тісно пов’язаного з піднесенням національної свідомості народу ( З календ.).

Для довідок: брама – великі ворота, переважно в монументальних спорудах; ярус – однотипна частина будівлі, яка повторюється по вертикалі; арка – склепіння, що має форму дуги; апсида – напівкруглий, іноді багатокутний виступ у стіні античної або церковної будівлі, перекритий пів куполом; притвор – передня частина церкви за папертю; іконостас – стіна із вставленими в неї іконами, яка  в православній церкві відокремлює вівтар від центральної частини.

- Пояснити лексичне значення слів: пам’ятка – пам’ятник; розташуватися -розміститися; будинок – будівля – будова – дім.

- Дібрати синоніми до слів: дім (будинок, будівля, споруда, хата, домівка, господа);актуальний (злободенний, назрілий, насущний, животрепетний, пекучий, болючий ).

- Скласти план опису Троїцької надбрамної церкви.

- Усно переказати опис пам’ятки а) в науковому стилі; б) у художньому стилі.

- Прочитати. Визначити тему тексту, його основну думку. З ясувати стиль. Який тип мовлення покладено в основу тексту? Що вам відомо про побудову роздуму?   Виділити слова, що виражають ставлення мовця до висловленої думки. Які відтінки та почуття вони виражають?

                      

Як ми говоримо

    Мабуть, немає людини, якій би було байдуже, чи слухають її в товаристві, чи ні. А досягти загальної уваги вміють не всі. Запам’ятай: тебе слухатимуть, якщо ти маєш сказати щось цікаве. До того ж, треба вміти висловлювати свою інформацію.

   Прислухайся до людей, які ведуть між собою бесіду, і зрозумієш: мова, манера говорити кожного – дзеркало його культури.

    Хіба ж приємні, наприклад, крикуни? Від них швидко втомлюєшся і перестаєш сприймати зміст того, що вони кажуть. Як і від тих, хто перебиваючи свого співрозмовника, прагне захопити лідерство в обговоренні того чи іншого питання.

    Є люди, дотепні за своєю природою: скаже слово – всі сміються. З ними весело, слухати їх - саме задоволення.

   Уміння слухати – цінна людська риса. Це, певне, кожен знає по собі. Про того, хто вміє слухати, кажуть: доброзичливий, тактовний. В умінні слухати великою мірою виявляється внутрішня культура людини.

- Пояснити лексичне значення слів: тактичний – тактовний; дотеп – дотепність; вигляд – вид.

- Дібрати синоніми до слів: мабуть, байдуже.

-За самостійно складеним планом написати стислий переказ, додавши власні початок та кінцівку – висновок.

- Скласти зв’язну розповідь за поданим планом, використовуючи речення з однорідними членами. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок.

1.Хто перший має вітатися?

2.Хто перший подає руку під час знайомства?

3. З ким у спілкуванні заведено послуговуватися пошанною множиною?

4. Що виражає і передає займенник ти?

5. Будьмо взаємно люб’язні.

- Визначити тему та адресата публікації. У якій ситуації спілкування доречне таке висловлювання? Назвати основні стильові ознаки тексту. Думку обґрунтувати. Перебудувати текст, розміщуючи його частини в логічній послідовності.

                                                    

Щоб вчинок став звичкою

Вихованість слід виховувати. Коли, зустрівши на вулиці знайомого, вітаємося з ним, ми робимо це автоматично, бо навчені змалку вітатися із знайомими людьми. Так само можна донести до розуму дитини елементарні правила поведінки: поступатися місцем, поводитися серед людей так, щоб нікому не завдавати клопоту, бути ввічливим.

   Нині стрімко розвивається наука, зміцнюється економіка, переоцінюються моральні цінності. Настав час, коли кожна людина має спинитися й замислитися над тим, чим ми жили й живемо, як спілкуємося, чи культурні, ввічливі, чи уважні одне до одного в сім’ї, школі, на роботі, у транспорті, у нашому повсякденні. Чи часто в житті робимо шляхетні вчинки?

Моральний вчинок складається з таких основних елементів: стимулу, мотиву, вибору рішення, певної дії, уміння оцінити свій вчинок та ставлення інших людей до цього вчинку.

Те, що слід виховувати інших, зрозуміло, а як щодо себе? Знання норм моралі, етики ще не робить нас вихованими. Не забуваймо, яку роль виконує сама людина, не забуваймо про, можливо, найважливіший елемент виховання – самовиховання.

    Чи можна, озброївшись книжками, засвоївши правила поведінки етикету, вважати себе вихованою та культурною людиною? Ні, бо головним підручником мудрості є життя, а для того, щоб вчинок став звичкою, потрібні, крім знань, воля, характер, високі ідеали та шляхетні почуття. Слід не тільки знати правила поводження, а й виконувати їх.

  •  З ясувати значення слів: проблема – проблематика; етика – етичність; звичка – навичка.

  •  До яких роздумів спонукала одержана інформація

  •  Чи можна стверджувати, що в основу тексту покладено міркування?

  •  Вказати в тексті експозицію, роздуми – пояснення, роздуми – доведення та висновки.

  •  За самостійно складеним планом написати стислий переказ.

  •  У поданих зразках планів творів – роздумів вказати тезу й докази. За одним із них скласти письмовий твір – роздум у публіцистичному стилі.

                                           Чи вміємо ми слухати

І. Слово – лікує, слово – ранить.

ІІ. Уміння слухати – талант ввічливої людини.

ІІІ. Бути ввічливим і коректним – важливо.

  1.  Почути  співбесідника.
  2.  Повернути увагу словом.
  3.  Роль жестів та міміки.
  4.  Мистецтво розмови – це мистецтво мовчання.
  5.  Культура мовлення – характерна особливість інтелігентної людини.

                                              Поважаймо в собі людину

І. Відповідальність за самовизначення.

ІІ. Самоповага – це чеснота самодостатньої особистості.

ІІІ. Поважаймо людину в інших особах.

  1.  Розвиток індивідуальності.
  2.  Власні погляди на: висловлюючи, обстоювати.
  3.  Бути вимогливим до себе.
  4.  Самовиховання – цілеспрямований і свідомий розвиток особистості.

- До кожного із запропонованих тем самостійно скласти план  твору – роздуму. Дібравши матеріал, написати твір – роздум у публіцистичному стилі на оду з тем:  

            Нам більше бракує волі, ніж сили.

                                            Аби не забути про себе.

                                       Найзаповітніша дума на світі – дума про хліб.

                                       Сумління – найкращий порадник.


УРОК

УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ

У 5 КЛАСІ

ТЕМА:

Слово в житті людини.

Початок словесного мистецтва:

фольклор і літописи.

Художня література як мистецтво слова. Краса світу і людської душі в художньому слові.

Образне слово – першоелемент літератури.

                                                                    Споконвіку було Слово,

                                                                                й було Слово в Бога.

                                                                                Й було Богом святе Слово, -

                                                                                 все постало з Нього.

                                                                                                      Д.Білоус

Тема: Слово в житті людини.

Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи.

Художня література як мистецтво слова.

Краса світу і людської душі в художньому слові.

Образне слово – першоелемент літератури.

Мета: ознайомити учнів з новим підручником, вивчити нові терміни «образне слово», «фольклор»; вчити бачити красу світу і людської душі через слово; розкрити значення слова у житті людини; розвивати спостережливість, вміння самостійно будувати висловлювання; виховувати любов і повагу до рідного слова.

Теорія літератури: образне слово, фольклор, епітет, порівняння, персоніфікація.

Обладнання: запис Державного Гімну України, карта України, схема «види мистецтва».

Міжпредметні зв’язки: українська мова, образотворче мистецтво.

Зміст уроку

І. Учитель і учні виконують Гімн України.

ІІ. Слово вчителя

- Сьогодні ми вирушаємо у мандрівку (синоніми до слова мандрівка: подорож, вояж, дорога). Дорога наша проляже до однієї мистецької держави, назва якій – ЛІТЕРАТУРА.

   Матеріалом художньої літератури є слово. Слово – найтонший дотик до серця.

   Воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне, зле і нетактовне слово приносить біду. Словом, можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розвіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, вселити віру і заронити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі. Зле, невдале, нетактовне слово може приголомшити людину (за В.Сухомлинським).

    Образне слово – це особливе поетичне слово, яке наповнене красою, незвичністю, загадковістю, таємницею, приховує багато значень, які кожен розуміє по-своєму.

ІІІ. Творча робота

    Читаємо епіграф уроку вголос. Замінюємо «слово» на «любов».

Споконвіку була Любов,

й була Любов у Бога.

Й була Богом свята Любов, -

все постало з Неї.

     Отже, синонімом до слова «слово» може бути слово «любов».

Вчитель: Від початку уроку я вже вдруге вживаю слово синонім. Що воно означає?

На дошку: правило та приклади

(Мандрівка: вояж, дорога, подорож; слово, любов).

ІV. Сприйняття, засвоєння та осмислення учнями нових знань.

Теорія літератури:     у словники 

Фольклор (усна народна творчість) – англ.. folk-loreнародне слово, народна мудрість, народні знання – мистецтво, створене народом, народна творчість.

 Основні види фольклору (жанри): казки, легенди, перекази, загадки, прислів’я та приказки, пісні та думи, байки, усмішки, анекдоти, обряди.

Легенда – це …

Міф – це … (підручник с.10-11)

Інформація для допитливих:

Журнал, с.21

Робота з підручником – с.10-11, статті «Легенди», «Міфи».

V. Робота над змістом легенд. «Про створення землі», «Чому буває сумне сонці?», «Про зоряний Віз».

Бесіда за змістом легенд («Дивослово», №8, 2005, с.21, 22. 23).

VІ. Робота над змістом легенд. «Про вогонь», «Про вітер», «Про дощ», «Чому пес живе коло людини?» та міфом «Дажбог».

Бесіда за їх змістом. – «Книга для вчителя» с.19-23.

VІІ. Підсумки уроку.

VІІІ. Домашнє завдання:

  1.  Переказати легенду, яка сподобалась, близько до тексту чи міф;
  2.  Намалювати ілюстрацію до легенди чи міфу;
  3.  Вивчити теорію літератури: фольклор, основні види фольклору, легенда, міф.


                                             УРОК

УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ

У 5 КЛАСІ

ТЕМА:

Початок словесного мистецтва:

фольклор і літописи.

Світ фантазії, мудрості.

Міфи та легенди українців. «Про створення землі», «Чому буває сумне сонце?», «Про зоряний Віз». Первісні уявлення про всесвіт і людину.


Тема:
 Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Світ фантазії, мудрості. Міфи та легенди українців. «Про створення землі», «Чому буває сумне сонце?», «Про зоряний Віз». Первісні уявлення про всесвіт і людину.

Мета: учні мають відтворити вивчене в початковій школі про усну народну творчість і вивчити новий термін «фольклор», «літопис», зрозуміти суть цих слів; перейнятися гордістю за своїх предків-українців, які створили образним словом невмирущі фольклорні скарби; ознайомити учнів з міфами й легендами українців; вчити працювати з книгою, виділяти головне, розвивати логічне мислення, творчу уяву; виховувати добрих, щирих дітей, які збережуть знання й традиції свого народу.

Обладнання, наочність: книжкова виставка фольклорних творів різних жанрів; літопис «Повість минулих літ» у перекладі В.Близнеця; відео- чи фонозаписи кількох зразків фольклору, пейзажний або музичний фрагмент.

Теорія літератури: фольклор, міф, легенда.

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література, музика, історія, українська мова.

Епіграфи:

Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою, В народу немає скарбу більшого, як його мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти.

                                                                                        Ю. Мушкетик.

Майже в кожного народу зберігаються твори, в яких дійсне, історичне переплітаються з недійсним, вигаданим; трапляються дива, де діють не лише люди, а й казкові істоти, витвори народної фантазії: безсмертні боги, напівбоги, фантастичні тварини.

                                                                                            А. Білецький.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

а)  для полегшення образно згадати попередні уроки (учитель читає статтю – «Художня література як мистецтво слова» с.5).

б) перевірка знань теоретичного матеріалу.

Образне слово  - (далі продовжує учень) художні засоби, які письменники використовують для більшої виразності мови, точнішого змалювання життя героїв. Це здебільшого слова, вжиті в переносному значенні. Вони ще називаються тропами. Це епітети, порівняння, метафори, гіперболи.

Епітет – це (продовжує учень) художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття, дії (часто вживається у множині).

  •  Назвіть епітети до слова «слово»

Порівняння – це …

Персоніфікація – це … (Далі за «Книгою для вчителя» с.14,15)

  •  Що ми називаємо мистецтвом?
  •  Які ви знаєте види мистецтва?
  •  Що ми називаємо художньою літературою?
  •  Які роди літератури ви знаєте?
  •  Що ми називаємо художнім образом?

(ж-л «Дивослово» №8, 2005 с.20, підручник)

ІІ. Оголошення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Відгадайте, будь ласка, загадки.

Два брати весь вік живуть, один на одного дивляться, докупи не зійдуться (Земля і небо).

(Далі с.21 ж-л «Дивослово» №8, 2005)

ІІІ. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нових знань.

  •  Художня література як мистецтво слова.
  •  Краса світу і людської душі в художньому слові.
  •  Образне слово – першоелемент літератури.
  1.  Слухання музики. (твір про маму).
  2.  Розгляд картин художників К.Білокур, О. Новаківського і останні – Веніаміна Кушніра «Матері», «Нічого кращого немає…»
  3.  Читання вірша Т.Шевченка «У нашім раї на землі» (с.481)
  4.  Узагальнююча бесіда про види мистецтва.

Учитель: Ми розглянули зразки кількох видів мистецтва: живопис, музика, художня література. Подумаймо над запитаннями:

  •  Хто творці цих видів мистецтв? (Художники, композитори, співаки, письменники)
  •  Які засоби використовують різні митці у своїй творчості? (Фарби, звуки, глину, камінь, рухи, міміку, слово)
  •  А як твориться художня література? (Словом)

А все разом це називається мистецтво.

П’ятикласники малюють символічну квітку «Види мистецтва»

ІV. Ознайомлення з новим предметом – українська література.

Бесіда.

- У 5-му класі ви будете вивчати новий предмет – українська література. Від якого слова походить термін література? (Літера, буква). Що він означає?

  Очевидно те, що написане за допомогою літер, букв, тобто писемні твори. Ви погоджуєтесь зі мною?

  Про що ми дізнаємося з наукової літератури? Хто її творить? (Учені, науковці).

   Що висвітлюється у навчальній літературі? Які приклади навчальних книжок ви можете навести?

   Що таке по-вашому довідкова література?

Письменника іноді називають художником слова. Яких українських письменників ви знаєте? Назвіть їх твори. (Кілька учнів читають вірші, вивчені в молодших класах).

   Отже. Художня література – це мистецтво слова, створене автором-письменником.

V. Ігрова хвилинка.

     Учитель демонструє портрети українських письменників, твори яких діти вивчали в початковій школі: Т.Шевченка, І.Франка, М.Коцюбинського, Л.Українки,  П.Тичини, М.Рильського. Учні пізнають чий портрет. Переможці отримують сувеніри на пам’ять про перший урок у 5-му класі.

VІ. Розповідь учителя з елементами бесіди про усну народну творчість, літописи.

(«Книга для вчителя»)

VІІ.  Робота над теорією літератури: епітет, порівняння, персоніфікація.

(«Книга для вчителя» с. 14-15)

VІІІ. Робота з підручником.

    Діти розглядають підручник, знайомляться із його змістом, читають вступну статтю та обговорюють її.

    Учитель розповідає які потрібні зошити з української літератури: робочий, словник з літературознавчих термінів, зошит для контрольних робіт (с.48, с.24)

ІХ. Підсумки уроку.

Відзначаються найактивніші учні, нагадуються правила поведінки на уроці.

Х. Домашнє завдання:

1) Принести необхідні зошити;

2) Прочитати статтю «Усна народна творчість». Підготувати (усно) розгорнуті відповіді на запитання до неї.;

3) Вивчити напам’ять вірш «Дощ полив і день такий полив’яний» Л.Костенко


     УРОК

УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ

У 8 КЛАСІ

ТЕМА:

Зв’язне мовлення. Будова роздуму.

Усний твір – роздум

на морально – етичну чи суспільну теми

в публіцистичному стилі.


Тема:
 Зв’язне мовлення. Будова роздуму. Усний твір – роздум

           на морально – етичну чи суспільну теми в публіцистичному стилі.

Мета: 

-  удосконалювати мовленнєво – мислительські вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення;  

- розвивати мовленнєво – комунікативні вміння здійснювати змістово – композиційний аналіз публіцистичного тексту – роздуму, сприймати й розуміти його, створювати власні твори – роздуми в публіцистичному стилі на морально – етичні (суспільні) теми;

- виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей;

- розвивати уяву, логічне й образне мислення, усне мовлення, формувати культуру розумової праці; удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Обладнання: підручник, схеми.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Очікуваний результат: 

Учні будуть знати:

- будову твору роздуму;

- загальні і мовні ознаки публіцистичного стилю;

- такі мистецькі категорії як мораль і етика

Учні будуть уміти:

-усно складати твори на морально – етичну тему у публіцистичному   стилі.

 Хід уроку

І. Організаційний  момент.

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку.

ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять:

- Які ми знаємо типи мовлення?

- Назвіть відомі вам стилі мовлення.

- Назвати відомі вам елементи побудови твору – роздуму.

ІV.Удосконалення вмінь і навичок учнів. Підготовка до складання усного твору.

1. Перш ніж складати усний твір на морально – етичну тему давайте ми з вами розберемося з такими категоріями як мораль та етика.    

Для цього звернімося до словникової статті вашого підручника.

Мораль – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Найважливіша функція моралі – узгодження вчинків окремих осіб з інтересами інших людей і суспільства в цілому.

Етика – наука, яка вивчає мораль. Головну увагу етика надає обґрунтуванню моральної, доброчесної поведінки людини, прагне дати відповідь, що таке добро та зло, совість і честь, обов’язок, гідність, гуманність, відповідальність та ін.

- З’ясовуємо значення слів моральний та етичний. Для цього скористаємося тлумачним словничком в кінці підручника з «Довідкового бюро».

 Етичний – моральний, той, що відповідає нормам поведінки. 

 Моральний – 1. Такий, що стосується моралі – систем норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного і до суспільства. 2. Такий, що відповідає нормам моралі.

Пригадайте, що ви вивчали на уроках етики у 5-6 класах. Які знання, здобуті на цих уроках, стали для вас найпотрібнішими і були використані вами у щоденному житті? Розкажіть про урок етики, який запам’ятався.

 2. Колективна робота з текстом – зразком.

           Творче спостереження з елементами аналізу.

Прочитаймо текст вправи 244 і доведемо, що подане висловлювання є роздумом.

Праця – це коріння моральності, тому що без праці не можна чесно жити. Отже, ледар, дармоїд – це трутні, котрі пожирають мед працелюбних бджіл.

Осягнути істину, що життя без праці неможливе, здатний лише той, хто живе радощами праці. Від усіх інших радощів ці радощі відрізняються тим, що людина напружує зусилля, робить не те, що їй хочеться, а те, що їй потрібно. Зробивши це, вона переживає радість за зроблене для людей.

Моральний смисл якраз і полягає в тім, що людина здобуває найвищу в світі радість – радість творіння. Таким чином, саме в праці людина морально самостверджується.

- Між якими реченнями тексту є причиново – наслідкові зв’язки? Прочитайте такі речення.

- Що є головною ознакою роздуму?      

            3.  Робота зі схемою що на дошці:

- Робота з теоретичним матеріалом підручника     Головною ознакою висловлювання – роздуму є причиново- наслідкові зв’язки між реченнями.        

 Найпоширенішим типом роздуми є роздум – доведення. Це висловлювання, мета якого – довести істинність чи хибність якоїсь думки (тези). На підтвердження (або спростування) тези наводять докази ( аргументи, підстави). Роздум – доведення відповідає на питання ЧОМУ?

Роздум – доведення буває розгорнутий і стягнутий.

СХЕМА РОЗГОРНУТОГО РОЗДУМУ

               

                                                                                       

СХЕМА  СТЯГНЕНОГО  РОЗДУМУ

                                                 

Тезу та доказ звичайно поєднують словами ТОМУ  ЩО; ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО.

Висновок можна приєднувати словами ОТЖЕ, ТАКИМ ЧИНОМ.

                                                                                                                          

-Колективна робота за завдання вправи 245.

За схемою теза – докази – висновок складіть невеликі за обсягом висловлювання – роздуми, узявши за тези подані прислів’я.

 - Найкраще багатство – добре ім’я.

 - лежачого хліба ніде нема.

               - Колективна робота над пам’яткою

           « Як працювати над твором – роздумом»

     4. Складання твору - роздуму

         1. Прочитайте складний план твору – роздуму « Дружба – найцінніший скарб». Відшукайте пункт плану, у якому сформульовано тезу роздуму. Які пункти плану є доказам? Визначте пункт плану, у якому сформульовано висновок.  

 План твору

№1. Коли людині найбільше потрібен друг.

№2. Дружба – втілення найвищих моральних норм спілкування між людьми.

1. Дружба несумісна з егоїзмом.

2. Дружба навчає розуміти іншу людину.

3. Друзі пізнаються в біді.

4. Справжній друг завжди скаже правду.

№3. Без справжнього друга не життя, а туга.

2. – Чи серйозною є порушена проблема? Поясніть.

- Чи можна цю проблему віднести до моральних? Чому?

- Який стиль мовлення є найбільш доцільних для складання

твору за поданим планом? Чому?

- Доберіть ключові слова для вашого твору – роздуму.

Запишіть їх.

 3.   Працюємо в групах!

Обміркуйте названу в попередній вправі тему твору. Пригадайте випадки з вашого життя, життя ваших рідних чи знайомих, про які можна було б розповісти у творі. Які художні твори ( оповідання, кінофільми, пісні) можна згадати у творі? За поданими у попередній вправі планом підготуйте до усного твору – роздуму в публіцистичному стилі.

 *Які з поданих нижче прислів’їв можна використати у творі? Зробіть це.

- Людина без друзів – мов дерево без коріння.

- Дружба – найбільший скарб.

- Дружба – як дзеркало: розіб’єш – не складеш.

- Яку дружбу заведеш, таке життя проведеш.

- Друзі пізнаються в біді.

 * Використайте в творі такі афоризми:

- Дружба – це рівність ( Піфагор).

- Істинна дружба не допускає нещирості й підтакування  (Цицерон).

- Отрутою для дружби є себелюбство ( О. де Бальзак).

- Колесо дружби необхідно змащувати олією делікатності

(Г. Колетт).

 4. Зі складеним усним твором – роздумом у публіцистичному стилі познайомте своїх однокласників. Прослухайте усні твори, складені вашими однокласниками. Обговоріть їх.

 5. З – поміж усіх прослуханих творів виберіть найкращий. Свій вибір обґрунтуйте.

 V. Підсумки уроку

 VІ. Домашнє завдання: Вправа 248.

За поданим у вправі 246 зразком складіть і запишіть план твору – роздуму на одну з тем:

- Чи сучасно бути скромним.

- Яку людину слід вважати благородною.

- Чи потрібна сучасній людині честь?

- Що таке відповідальність.

Чи стосуються подані теми моралі й етики? Відповідь побудуйте у формі роздуму.

За складеним планом написати письмовий твір – роздум, увівши до нього історії з життя вашої родини, знайомих, друзів, прочитане вами в художніх творах, засобах масової інформації, відомі вам прислів’я, приказки та афоризми.


     УРОК

УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ

У 5 КЛАСІ

ТЕМА:

Словосполучення.

Головне і залежне слово в словосполученні.

Граматична помилка та її умовне позначення.


Тема:
Словосполучення. Головне і залежне слово в словосполученні.

           Граматична помилка та її умовне позначення.

Мета уроку:

  •  розкрити сутність словосполучення як одиниці синтаксису;
  •  навчити учнів самостійно складати словосполучення та виділяти їх у реченні;
  •  ознайомити учнів із сутністю граматичної помилки та її умовним позначенням, провести роботу щодо запобігання граматичних помилок;
  •  розвивати навички аналізу мовних явищ;
  •  виховувати мовну культуру;

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Міжпредметні зв’язки: українська література, музика, образотворче мистецтво.

Очікуваний результат:

Учні повинні знати: сутність словосполучення як одиниці синтаксису.

Учні повинні вміти: складати словосполучення, виділяти їх у реченні; уникати граматичних помилок.

Хід уроку:

І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Колективна робота

Завдання: порівняти і сказати у якій із двох колонок точніше названо предмет, ознаку або дію.

І

ІІ

ІІІ

ліси

роса

бігла

пісні

трепетні ліси

рання роса

бігла вдалеч

ніжні пісні

замріяні пісні

Ще в дитинстві я ходив у трави,

В гомінливі, трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинах ранньої роси.

Бігла стежка вдалеч і губилась,

А мені у безтурботні дні

Назавжди, навіки полюбились

Ніжні і замріяні пісні.

В них дзвеніло щастя непочате,

Радість невимовна і жива,

Коли їх виводили дівчата,

Як ішли у поле на жнива.

  •  Як називається синтаксична одиниця записана у правій колонці? (словосполучення)
  •  Що вам відомо із молодших класів про словосполучення?
  •  Дайте визначення поняття словосполучення.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

  1.  Робота з підручником. (с.63)

Порівняння зроблених висновків з матеріалом підручника. (с.63)

Можна записати правило:

Словосполученням називається сполучення слів, зв’язаних між собою граматично та за змістом.

  1.  Дослідження мовних явищ і колективне складання узагальнюючої таблиці.

Словосполучення

Не є словосполученням

[СС]

СС       змістове та граматичне двох повнозначних слів

головне                                залежне

                            чого?           

                   

                     ×

грудочка землі

                     

                    

                    ім.             ім.

  непоширене                        

      який?

   ×

труд людський

      поширене

          що?

      ×

шанувать Вітчизну мою милу

1) іменник або займенник + прийменник:

у трави

2) підмет і присудок:

бігла стежка

дзвеніло щастя

3) слова незалежні одне від одного (однорідні члени речення):

бігла і губилась

ніжні і замріяні

мрії і слова

  1.  Робота над поняттям «граматична помилка».

Проблемні запитання:

  •  Як правильно сказати: пробачте мені (кому?) чи пробачте мене (кого?); опанувати науку (що?) чи опанувати наукою (чим?)
  •  Чому у вас виникають труднощі та різні думки?

                             ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

пробачте мені                                    учитися ремесла

дотримати слова                               називати на ім’я

оволодіти знаннями                         сміятися із себе

4. Пояснення вчителя.

      Граматична помилка – порушення правил граматики: неправильно утворені слова; слово вжите не в тій формі; неправильно побудоване речення чи словосполучення. Граматична помилка позначається літерою Г.

5. Гра «Редактор».

- Прочитайте та відредагуйте текст народних прикмет.

     Нічний вітер віщує дощ на наступний день (наступного дня). Калина рано зачервоніє – до ранньої й люту зиму. Хмари рухаються проти вітер – погіршиться погода.

6. З тексту вірша виписати словосполучення і ті сполуки слів, які до словосполучень не належать.

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну мою милу,

Бо вона одна на цілий світ.

Бо вона одна за всіх нас дбає,

Нам дає і мрії, і слова,

Силою своєю напуває,

Ласкою своєю зігріва.

З нею я ділити завжди буду

Радощі, турботи і жалі,

Бо у мене стукотить у грудях

Грудочка любимої землі.

Зразок виконання:

Словосполучення

Не є словосполученням

                 кого?

     ×

вчили                          мене

дієслово                     займенник

              пісні вчили

7. Перевірити вправу, виставити оцінки.

8. Усний розбір виписаних словосполучень за схемою (підручник с.65)

9. За наявністю часу виконати ще й вправи з підручника: 98, 99, 100

Оцінювання.

10. Працюємо в парах.

Один учень ставить запитання, другий відповідає, потім навпаки.

  •  Що таке словосполучення. Наведіть приклади.
  •  Чим словосполучення відрізняється від слова? від речення?
  •  Як називається слово у словосполученні?
  •  Які сполучення слів не називаються словосполученнями? Чому?
  •  Щоб розібрати словосполучення треба…

ІV. Підсумки уроку (очікуваний результат)

Заключне слово вчителя.

   Сьогодні на уроці як ілюстративний матеріал ми використали вірш В.Симоненка «Грудочка землі». Чи сподобався вам цей вірш?  Чим саме? Чи отримали ви від нього естетичну насолоду? Визначте тему вірша, головну думку. Прослідкуйте за змістом вірша і скажіть, що любить автор?

  •  Перечитайте мовчки перші п’ять рядків і намалюйте словами картину, яка постала у вашій уяві, зверніть при цьому увагу на чарівність опису природи.
  •  Запам’ятайте, що будь-яку думку можна висловити з більшою переконливістю, якщо вжити 2-3 синоніми або повторити одне й теж слово.

Наприклад: «Крий, ховай погане, а воно прогляне» (прислів’я); «Мені так любо, любо стало …» (Т.Шевченко).

  •  У другій строфі вірша знайдіть синоніми і поясніть, з якою метою поет їх ужив.
  •  Доберіть синоніми до слів: вітчизна, труд, величаво, ходити, любимий.
  •  Чого навчає нас поезія В.Симоненка «Грудочка землі»? (Любити Батьківщину, поважати людську працю)

Учитель: А ось я вас питала чи отримали ви естетичну насолоду від вірша? Що ж, на вашу думку, означає слово естетика?

Звернімось до тлумачного словничка

  •  Естетика – 1. Наука про мистецтво як особливий вид суспільної ідеології. 2. Краса, художність чогось.
  •  Мораль – зведення правил етики, поведінка з точки зору етики.

   Отже, діти, сьогодні на уроці ми отримали з вами ще й морально-естетичне виховання: дійшли висновку, що означає бути патріотом, відчули естетичну насолоду від поезії В.Симоненка «Грудочка землі».

    Діти, щойно ви побували у поетичній вітальні, а зараз я запрошую вас до музичної вітальні. І ми з вами послухаємо пісню К. Малицької «Чом, чом, чом, земле моя».

      А тепер вас чекає ще одна естетична насолода. Ми заглянемо до мистецької вітальні української художниці Катерини Білокур і розглянемо її картину «Колгоспне поле».

(Підготовлений учень описує картину)

Опис:

Прочитання картини

    «Колгоспне поле» - одна з найвідоміших картин художниці, написана в період творчої зрілості, сповнена любові до рідної землі.

     Умовна назва картини ніби підкреслює, що все, зображене на передньому, середньому і задньому планах, є полем, щедро засіяним Небесним Творцем. Серед цієї пишної краси присутній живий людський дух і тепло працьовитих рук, хоч самої людини немає, але є недбало кинута на тин хустка. Мовби забута ще звечора.

     Пейзаж у просвітку між щедрим різнобарв’ям квітів виглядає ранковим, холоднуватим, сповненим блакиті й освітленим передранішнім неяскравим світлом. «Забута» хустка зігріла картину теплом людської присутності, внесла в неї жанровий відтінок.

      Пейзаж зайняв невелику частину картини. Буйна гірлянда квітів і винограду обрамлює «вікно», крізь яке відкривається своєрідна панорама – вода, земля і небо. На передньому плані панорами – наче водне плесо, що відбиває в собі колір неба, на другому – смуга злущеної землі, а далі – стерня з невеличкою копицею соломи. Десь там, вдалині, на самому горизонті, невеличка цяточка, в якій вгадується людина як невід’ємна часточка живої природи.

      Може, хтось по-іншому сприйме цю частину картини. Можливо, він не побачить водного плеса, а побачить землю, оповиту сизим ранковим туманом, що виграє кольорами веселки. Поле – неозорий простір землі – широку, як море, що сягає у далину. Чиста родюча рілля, підсвічена внутрішнім теплом. У ній, як у дзеркалі, відбивається голубінь неба і ще не видимі промені вранішнього сонця.

      Та це не так важливо, бо навіть саме слово «поле» у назві картини умовне: поле – це простір, у якому живе душа художниці, це краса і багатство, безмежжя родючої землі і неба.

       Пейзаж не є статичним, застиглим, хоч і повисли в небі нерухомі хмари. В освітленні відчувається динамічність, мінливість, трепетність тіней, що зникають, ховаються від наростаючої хвилі сонячного світла.

       В цілому ж картина спонукає до роздумів над призначенням людського буття на землі серед цієї буйної нерукотворної краси і безмежного багатства.  

  •  То чи отримали ви естетичну насолоду від споглядання картини, прослуховування пісні? Чому навчили вас ці види мистецтва?

V. Домашнє завдання:

1. Підготувати короткі повідомлення про В.Симоненка, К.Малицьку, К.Білокур.

2. Вивчити §5, виконати вправу 102.


     УРОК

УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ

У  7 КЛАСІ

ТЕМА:

Уживання прийменників.


Тема
: Уживання прийменників

Мета: поглибити знання учнів про роль прийменника як засобу зв’язку слів у словосполученні, реченні, особливості вживання прийменника із іменником, удосконалювати вміння розрізняти прийменник з-поміж інших частин мови, правильно вживати їх в усному і писемному мовленні, враховуючи закономірності милозвучності української мови; розвивати вміння чітко висловлювати свої думки, володіти науковою термінологією, порівнювати факти й поняття, виготовляти наочність до власного виступу; викликати бажання вивчати рідну мову, виховувати любов до природи, формувати естетичні смаки.

Обладнання: підручник, таблиці, виготовлена учнями наочність.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

1. Лінгвістичний двобій

   Двоє учнів по черзі ставлять один одному по 8 запитань до теми, підготовлених вдома. За кожне правильно сформульоване запитання учень одержує 0,5 бала, за повну і правильну відповідь – 1 бал.

    Двоє учнів-експертів підраховують бали. Якщо учень не знає відповіді на запитання, допомагає клас.  Запитання повинні бути точними і передбачити коротку відповідь.

2. Робота в парах

   Учень, який має вищий рівень знань з української мови, диктує сусідові 12-15 прийменників.

Завдання: записати прийменники у дві колонки.

Непохідні

Похідні

 

    Учень, який готував диктант, перевіряє написане.

     Оцінювання. Слова для розподільного диктанту готуються вдома.

3. Гра для всього класу «Відгадай прийменник»

Завдання: за особливостями морфологічного складу, походження, написання, відгадати задуманий прийменник.

Наприклад: учитель задумав прийменник «з-за»

Для того, щоб його відгадати, учні ставлять учителю такі запитання, на які він відповідає «так» або «ні». Можливі питання дітей:

  1.  Цей прийменник похідний? – Так.
  2.  За будовою простий? – Ні.
  3.  Складний? – Так.
  4.  Утворений способом складання? – Так.
  5.  Пишеться разом? – Ні.
  6.  Через дефіс? – Так.
  7.  Виражає просторові відношення? – Так.
  8.  Утворений з двох простих прийменників? – Так.
  9.  Це прийменник «з-за»? – Так.

Контрольна відповідь знайдена. Після гри обов’язково проводиться коротке обговорення: які запитання були сильними? які (і чому) слабкими?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

  1.  Завдання

      Розгляньте записані на дошці словосполучення і речення. Чи є в них помилки? Зробіть висновок про вживання прийменників.

Ми їздили у Львів.

Ми їздили на екскурсію у Львів.

Шафа для одежі.

Шафа для мене.

Наша школа знаходиться по вулиці М.Горького.

Хворію грипом.

     Учні намагаються дати пояснення, але знань не вистачає. Учитель відзначає практичну спрямованість уроку. Знайти помилки і виправити їх учні зможуть після одержання необхідної інформації на уроці. До цього завдання діти повернуться в кінці уроку, а поки що запитання залишається відкритим.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

ІV. Усвідомлення нового матеріалу в процесі практичної діяльності

  1.  Слово вчителя

    Прийменники поєднуються з усіма формами відмінків, крім називного і кличного. Форма місцевого відмінка завжди виступає з прийменником. Інші відмінкові форми можуть бути з прийменниками або без них.

    Прийменник може вживатись із формою одного, двох і навіть трьох відмінків.

  1.  Колективне коментування таблиці «Особливості вживання прийменників із певними відмінками»
  2.  Практичне завдання

     Прочитайте словосполучення з прийменниками; з’ясуйте, з якими формами відмінків вони вживаються.

      Природа… З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, полі. Дивимось на квіти, дерева. Радіємо спілкуванню з природою, милуємось її красою. Дуже часто почуття Вітчизни приходить до нас через природу, її красу, яка повністю захоплює людину.

  1.  Робота біля дошки.

Один учень робить на дошці морфологічний розбір прийменника «до» (звикаємо до краси)

  1.  Повторення відомостей про вживання варіантів прийменника у-в
  •  Чому в українській мові відбувається чергування прийменників у-в?
  •  Коли вживається прийменник у, а коли в?
  •  Теоретичні положення проілюструйте із вправи 360.
  1.  Учень у ролі вчителя

Троє учнів по черзі пояснюють особливості вживання прийменників:

  •  у(в) – до (поїхав у Київ чи до Києва)
  •  для – на (шафа для одежі – чи на одежу)
  •  по – на, по – за (живу по вулиці – на вулиці, пішов по воду – за водою)

Виконуючи вправу, учні використовують власноруч виготовлений матеріал.

V. Закріплення матеріалу

1. «Піймай помилку»

 Учні редагують словосполучення і речення, записані на дошці. Один учень біля дошки, решта – на місцях.

Ми їздили у Львів – ми їздили до Львова.

Ми їздили на екскурсію у Львів – правильно (якщо мета руху супроводжується додатковим поясненням, то замість прийменника до може стояти у(в))

Шафа для одежі – шафа на одежу

Шафа для мене – правильно (річ призначення для людини).

    Наша школа знаходиться по вулиці М.Горького – на вулиці М.Горького

    Хворію грипом – хворію на грип.

   

    VІ. Підбиття підсумків уроку

  •  Що сподобалось на сьогоднішньому уроці?
  •  Чи дізнались ви про щось нове?
  •  Якими вміннями та навичками оволоділи?

VІІ. Оцінювання знань учнів, аргументація оцінок

    VІІІ. Диференційоване домашнє завдання, інструктаж до виконання

Завдання для всіх учнів: усна розповідь про особливості вживання прийменників в українській мові

Завдання на вибір: вправа 367, 370 або скласти лінгвістичну казку про прийменник.


      УРОК

УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ

У 8 КЛАСІ

ТЕМА:

Однорідні члени речення.

Урок захисту знань


Тема:
 Однорідні члени речення.

          Урок захисту знань.

Мета:  узагальнювати вміння й навички школярів знаходити однорідні члени речення в тексті, правильно використовувати їх в усному і писемному мовленні; виховувати любов до слова, рідної мови, найкращі моральні якості; розвивати розумові здібності, вміння робити висновки, стисло сформулювати мовні правила.

Обладнання: картки з ситуативними завданнями, таблиця «Розділові знаки при однорідних членах речення », тексти твору К.Мотрич «Молитва до мови», тлумачний словник.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

Першим приходить до нас слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою,  доброю ласкою. З кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні обрії. Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. Діти, з чим у вас асоціюється поняття «слово», «рідна мова»?

ІІ. Оголошення теми, мети уроку, мотивація діяльності.

   Так, мова – найбільший скарб! А носієм яких скарбів є рідна мова?          На це питання ми повинні дати відповідь як на сьогоднішньому уроці, так і на наступних, використовуючи матеріал з теми «Однорідні члени речення, розділові знаки при них»

ІІІ. Удосконалення умінь і навичок, набутих на попередніх уроках

  Першим, що зробило людину справжньою людиною, було слово. Адже саме в ньому вмістився всесвіт, життя, віра, любов і надія всього сущого на землі.

Запитання до класу:

  •  З чого ж почався шлях до нашого слова?
  •  Де його коріння?
  •  Які думки виникають у вас з приводу цього?
  •  А що говорили про мову письменники і вчені? Як ви думаєте, чому вони зверталися до цієї теми?

(Учні дають відповіді на запитання,  використовуючи інформацію про становлення мови і висловлюють свої думки.)

Завдання

Записати вислови, прокоментувати основні пунктограми й орфограми.

Коментоване письмо

Слова, слова… вони в собі всі різні: Тривожні й тихі, радісні й сумні. Є терпеливі,  є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні (М.Ткач)

  •  А тепер звернемося до матеріалу, зібрано вами самостійно. Які вислови знайшли ви?

Давайте послухаємо і запишемо найвлучніші з них.

Завдання

Уявіть собі, що мова стала живою істотою. Відповіді на які питання ви б хотіли почути від неї?

(Учні формулюють питання до мови)

   А тепер послухайте монолог Мови і випишіть з нього однорідні члени речення. Вибіркове письмо.

Підсумок: так, ми з вами повинні докласти всіх зусиль, щоб мова жила, а це можливо лише при її вивченні.

Завдання: (творче, різнорівневе)

Складіть діалог.

Українська

Польська

Англійська

Алфавіт

Слов’янська

Латинська

Латинська

Споріднені слова

Батько, мати, сестра

Ойтец, матка

Mother, mum, brother, sister

Формули привітання

До побачення!

Вітаю! Добрий день! Дякую!

До відзеня!

Дзенькую!

Good morning,  afternoon, Good bye

1. Уявіть ситуацію, що ви зустрілися з представником іншої держави, вам необхідно побудувати діалог про переваги рідної мови, використовуючи подану інформацію.

2. Що є найважливішим при вивченні мови?

1) Вивчення граматики.

2) Вивчення лексики.

3) Слухання.

4) Говоріння.

5) Спілкування.

6) Писання.

(Учні складають діалоги і розповідають їх.)

Підсумок: Я вважаю, що ми з вами зможемо докласти всіх зусиль, щоб мова стала тим оберегом, тією вищою ознакою держави, що ставить її врівень з іншими державами.

     Цього прагне й Катерина Мотрич у зверненні до мови – «Молитва до мови». А що таке молитва? (Учні за словником  визначають лексичне значення цього слова).

Завдання  

   Прослухати текст, дати відповідь, чому своє звернення письменниця назвала молитвою? Вказати граматичні особливості цього тексту з погляду граматики. Підготуватися до виразного читання.

(Учні читають текст.)

  •  Як ви розумієте зміст першого абзацу?
  •  З’ясуйте, як ставиться автор до висловленого? Чим це підтверджується?
  •  Як ви сприймаєте прочитане?

Самостійна робота

Записати головну думку тексту, використовуючи речення з однорідними членами.

ІV. Підсумок уроку

Продовжити речення, записані на дошці.

І варіант. Кожен народ, що дбає про своє сьогодення і майбутнє, знає…

ІІ варіант. Цей урок змусив мене замислитися над питаннями…

V. Домашнє завдання

 Виписати з вірша В.Самійленка «Українська мова» п’ять речень з однорідними членами, скласти твір-мініатюру (5-6 речень) про манеру спілкування, використовуючи звукові асоціації.


живопис

музика

МИСТЕЦТВО

архітектура

скульптура

кіно

театр

балет

 

література

Теза

Доказ

Висновок

Доказ

Теза


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32241. Стыки стеновых панелей 327 KB
  Стыки стеновых панелей дома серии 1464А решаются сваркой скоб и петлевых выпусков панелей из наружных и внутренних стен. В торцовой части наружных стеновых панелей на всю их высоту имеется углубление. При стыковании двух панелей в местах углубления образуется желоб который заполняется герметизирующей прокладкой или уплотнительной мастикой.
32242. Монтаж крупноблочных зданий 424.5 KB
  Крупноблочные здания возводят преимущественно из легкобетонных блоков в сочетании с крупноразмерными железобетонными конструкциями перекрытий лестниц кровельных покрытий. При отсутствии подвала или малой глубине технического подполья применяют башенные краны используя их и для монтажа наземной части здания. После разбивки осей здания и разметки проектного положения блоков устанавливаются фундаментные блоки по углам здания укладываются маячные блоки и затем по проволоке натянутой вдоль линии фундаментов устанавливаются остальные блоки...
32243. Объемно-блочное строительство 117.5 KB
  Монолитная и сборномонолитная строительные системы применяются преимущественно для возведения зданий повышенной этажности. Первые примеры возведения многоэтажных гражданских зданий с монолитными бетонными стенами и перекрытиями в нашей стране относятся к 80м гг. осваивали технологию возведения таких зданий то с середины 80х они составили интенсивно развивающуюся отрасль городского жилищного строительства. На архитектурнопланировочное и конструктивное решение монолитных и сборномонолитных зданий существенно влияет применяемый метод...
32245. Метод подъема этажей 243 KB
  Идея строительства многоэтажных зданий методом подъема готовых перекрытий впервые была высказана французским инженером Лафаргом однако в его время она не могла быть осуществлена изза отсутствия необходимого подъемного оборудования. в США было построено методом подъема перекрытий первое многоэтажное здание. Вскоре после проведения эксперимента по подъему перекрытий этот метод получил широкое распространение и стал применяться во многих странах Европы и Японии.
32247. Разборно-переставная опалубка состоит из отдельных элементов (щитов, коробов, элементов креплений и т. д.), которые собираются для возведения железобетонного сооружения или части его в каждом отдельном случае 27 KB
  Устойчивость щитов опалубки обеспечивается подкосами которые устанавливаются через каждые 3 4 м. Для установки верхнего яруса короба опалубки нижние доски удлиненных щитов делают несколько длиннее и опирают их на щиты опалубки нижнего яруса башмака. В верхней части опалубки делаются вырезы для примыкания прогонов или прогонов и балок. Внизу одного из щитов короба делают отверстие для прочистки опалубки от мусора перед бетонированием.
32248. Скользящая опалубка 47.5 KB
  Основными элементами скользящей опалубки являются щиты домкратные рамы рабочий пол подвесные подмости домкратные стержни устанавливаемые по оси стен домкраты.Домкратные рамы являются основными несущими элементами на них устанавливают щиты опалубки которые воспринимают давление бетонной смеси. На домкратные рамы устанавливают домкраты которые опираясь на стержни поднимают всю конструкцию опалубки. Щиты опалубки устанавливают так чтобы расстояние между ними увеличивалось книзу образуя конусность в пределах высоты щитов или 5 7 мм на...
32249. Подъемно-переставная опалубка 21 KB
  Наружные и внутренние шиты опалубки закрепляют на подъемной головке которая устанавливается и поднимается по шахтоподъемнику. На подъемной головке закрепляют также рабочую площадку подвесные леса бункера для бетонной смеси лебедку лифтов и тепляк с юбкой тепляка. Щиты соседних ярусов закрепляют с помощью поперечных накладок.