5685

Предмет, задача та методи психології і педагогіки

Реферат

Психология и эзотерика

Предмет,задача та методи психології і педагогіки ПИТАННЯ Визначення предмета психології і педагогіки. Різноманітні теорії про природу психіки. Задача психології і педагогіки як наук та навчального предмета в НАУ. ...

Украинкский

2012-12-18

352.59 KB

6 чел.

Предмет, задача та методи психології і педагогіки

ПИТАННЯ

1. Визначення предмета психології і педагогіки.

2. Різноманітні теорії про природу психіки.

3. Задача психології і педагогіки як наук та навчального предмета в НАУ. 

4. Основні функції і форми прояву психіки.

5. Галузі психології.

6.Методи дослідження в психології і педагогіці.

1.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТА ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ

Психологія посідає одне з найважливіших місць в системі наук про людину: медико-біологічних, філософії, соціології, мистецтвознавстві та ін. Сучасний рівень науково-технічного прогресу потребує обов’язкового урахування психологічних можливостей людини. З розвитком і ускладненням техніки зростає значення людського чинника. Сьогодні стає усе більш очевидним необхідність вивчення цього чинника й урахування його можливостей при розробці нової техніки та технологічних процесів, організації і управлінні виробництвом (у системі менеджменту).

Будь-яка, навіть найсучасніша техніка, створюється для використання її людиною. Усі галузі науки і знань мають сенс і значення тільки тоді, коли вони слугують людині, озброюють її, створюються для неї, виникають і розвиваються як теорія та практика людства. Тому вивчення психології та педагогіки необхідно сучасному інженеру й організатору виробництва будь-якого рангу. Великий учений Д.І. Менделєєв уже в 1880 р. наголошував, що під час конструювання повітроплавальних апаратів слід думати не тільки про двигуни, а й про людину.

4

Психологія – це наука про закономірності процесу формування та функціонування психіки, психологічних особливостей людської діяльності. Термінпсихологія походить від грецької:psyche – душа іlogos – вчення, наука. Словодуша походить від словаподих, що говорить про стародавні корені цього поняття, коли подих вважався найбільш характерною ознакою, що відрізняє живе від неживого.

Педагогіка (від грец. paidos – дитя та ago – виховую) – це наука про закономірності виховання, навчання й освіти. Вона тісно взаємопов’язана з психологією. Урахування закономірностей психічних функцій людини в різні вікові періоди дає змогу більш ефективно управляти процесами виховання та навчання. У зв'язку з тим, що однією з функцій інженера, керівника (менеджера) є навчання та виховання підлеглих, педагогіка включена до складу навчальної програми для студентів технічних факультетів НАУ.

1.2. РІЗНОМАНІТНІ ТЕОРІЇ ПРО ПРИРОДУ ПСИХІКИ

Головна методологічна проблема психології – це проблема її предмета і метода дослідження. Розвиток наукових поглядів на сутність психіки пов'язаний з вирішенням головного питання філософії – питання про співвідношення матерії і свідомості. Саме з приводу цього велися суперечки, що привели до виникнення двох діаметрально протилежних філософських напрямів: ідеалістичного та матеріалістичного. Ідеалісти розглядали психіку як щось первинне, існуюче самостійно, незалежно від матерії.

Матеріалістичне розуміння психіки полягає в тому, що пси-хіка розглядається як явище вторинне, похідне від матерії, а матерія як носій психіки, первинна.

Становлення психології як науки підрозділяється на декілька основних етапів. 

1-й етап психологія як наука про душу (античний період).

Містила філософію давньогрецьких мислителів-матеріалістів. Так, наприклад, Геракліт (540-480 рр. до нашої ери) стверджував:душа - матеріальна і являє собою одне з минулих станів матеріального буття – вогню.

Демокріт (460-370 рр. до н.е.) вважав, що душа складається із кульових, вогненних, легко рухомих атомів – дрібних часток матерії.

Алкмеон (давньогрецький лікар 6 сторіччя до н.е.) доводив, що органом психіки є мозок.

Платон (427-347 рр. до н.е.) висловлювався про душу як нематеріальну, безсмертну, духовну сутність, і зазначав, що вона тільки на час земного життя людини з'єднується з її тілом (дуалізм).

5

Дуалізм Платона переборов його учень Арістотель (384-

322 рр. до н.е.).

 У своєму трактатіПро душу він відстоював досвідний об'єктивний метод вивчення щиросердечної діяльності. Душу вважав нематеріальною, але її існування пов'язував із тілом. Вважав, що без душі тіло не могло б існувати.

Гіппократ (5 сторіччя до н.е.) – “батько медицини, висунув теорію, згідно з якою темперамент залежить від співвідношення чотирьохсоків тіла – жовчі, чорної жовчі, флегми та червоної рідини.

2-й етап – психологія як наука про свідомість (середньовіччя).

Августин (354-430) – релігійний мислитель, проповідував, що все знання споконвічно закладене в душі, що живе і рухається всередині Бога. Знання не набувається, а витягається з душі завдяки спрямованості волі (прояв волюнтаризму й інтроспекціонізму).

Ібн-Сіна (Авіценна) (980-1037) – таджицький та іранський філософ, лікар та психолог, творець природознавчого наукового вчення про душу та про психофізіологічні функції. Ібн-Сіна підрозділяв психологію на якби на дві частини: природно наукова (медична) і метафізична (філософська). У своємуКаноні він неухильно притримується ідеї про залежність психіки від устрою та діяльності мозку. Психологічна думка в умовах феодального товариства була стиснута диктатом церкви – християнської і мусульманської.

3-й етап – психологія в XVI-XVIII сторіччях.

6

Перехідний період від феодальної культури до буржуазної одержав назву Відродження. Розвиток природознавчих наук, фізико-математичних знань у цей період відбився на поглядах про природу психіки. Серед видатних особистостей цієї епохи особливе місце посідає Леонардо да Вінчі (1452-1519). Геніальний художник, учений, філософ, інженер Леонардо запропонував новий тип відношення до дійсності, для якого характерний синтез почуттєвого споглядання, теоретичного узагальнення та практичної дії, втілив цей підхід у своїх художніх творах, наукових ідеях, цікавих проектах і моделях та намагався осмислити його в єдиній методологічній концепції. Так виникло уявлення Леонардо про особливу загальну науку живопису, проявами якого виступають різноманітні форми людського пізнання і дії. Термін живопис означав для Леонардо не тільки роботу й твори художника, але і все, що створено людиною завдяки спілці ока та руки.

З давніх часів на рольцариці наук претендувала філософія. Леонардо передає цю рольбожественній науці живопису. Вона, за його переконанням, учить архітектора будувати так, щоб його будинок був приємний для ока, вона навчає і творців різноманітних ваз, ювелірів, ткачів, вишивальників. Вона винайшла букви, за допомогою яких виражаються різноманітні мови, вона дала карти арифметиці, навчила зображенню геометрів, навчає перспективістів і астрологів, будівельників машин та інженерів. 

Леонардо да Вінчі – великий експериментатор в галузі психофізіології (після Ібн-Сіни). Він був піонером вивчення нервової діяльності, проводячи досліди на жабі. У йогоТрактаті про живопис містяться численні положення, прийняті сучасною психофізіологією. Він уперше став трактувати об'єктивні продукти людської творчості як засіб пізнання закономірної будови речей.

Цікавими були погляди на природу психіки європейських філософів тих часів.

Так, англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) вважав, що у людини дві душі – розумна та почуттєва. Дослідження розумної душі він відносив до сфери теології, а почуттєвої – до науки. На його думку, місцезнаходженням почуттєвої душі є мозок людини.

Французький філософ Рене Декарт (1596-1650) писав, що існують два початки: матерія та дух, що незалежні один від одного . Він увів поняттярефлекс при поясненні зв'язку між подразником і м'язовим рухом.

Нідерландський філософ Спіноза (1632-1677) рішуче відкинув дуалізм Декарта, стверджуючи обумовленість психіки зовнішніми впливами. Він вважав, що порядок і зв'язок ідей залежать від порядку та зв'язку речей (детермінізм).

Французькі філософи-матеріалісти Ж.Ламетрі (1709-1751), К.Гельвецій (1715-1771), Д.Дідро (1713-1784), А.Гольбах (1723-1789) визнавали первинність матерії і вторинність свідомості. 

7

Англійський філософ Джон Локк (1632-1704) є родоначальником емпіричного (досвідного) напряму у вивченні психіки людини. Він вважав, що фізіологічні та психологічні процеси відбуваються паралельно. Причому психологічні процеси можуть пізнаватися тільки інтроспективно (за допомогою самоспостереження).

Німецький філософ, математик, фізик, юрист, історик, мовознавець Лейбніц Готфрід (1646-1716), критикуючи емпіризм Локка, зазначав, щодуша як орган не єчистою дошкою, у неї є тільки задатки, схильність до пізнання, реалізована активною діяльністю. Лейбніц запровадив поняття про несвідому психіку. Введене ним поняття щодо малих перцепцій (неусвідомлювані сприйняття) дало змогу пояснити психічну динаміку з типу числення нескінченно малих величин.

Своєрідне місце в цей історичний період займає Сковорода Григорій Савич (1722-1794), український поет-мандрівник, педагог, філософ-пантеїст. Побут людини він витлумачував на основі ідей про трисвіти. Перший з них – великий загальний обительний світ, у якому живе все породжене. Другий – мікрокосмос, малий світ або людина. Третій – символічний світ. Він виражений у біблійних уявах. Кожний із цих світів складається з “двох натур: видимої (“твар, створений світ) та невидимої (“Бог). Він вважав, що людина та світ – це дві безодні:Він у тобі, а ти в ньому. Розробляючи теми гуманістичної психології, Сковорода віддавав належне людському інтелекту, його можливостям удосконалити індивідуальне та громадське життя. Його педагогічні ідеї засновувалися не на інтелектуальному диктаті, а на ненастирливості, делікатній допомозі учню.

4-й етап – психологія XIX-XX сторіч

У XIX-XX ст. виникає теорія вульгарного матеріалізму в поясненні природи психіки. Її представники: Бюхнер (1824-1899), Фохт (1817-1895) тощо стверджували, що мозок виділяє думку так, як печінка виділяє жовч.

Існували й інші напрями вивчення психіки: асоціативна психологія, волюнтаристична психологія, біхевіоризм і фрейдизм.

Цікавим є напрям, названий за ім’ям його творця Зигмунда Фрейда (1858-1939), австрійського лікаря і психолога. Створений ним метод психоаналізу для лікування неврозів був у наступному застосований для пояснення нормального психічного життя людей.

8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36506. Якісне пояснення температурної залежності теплоємності газів на підставі квантових уявлень 630.47 KB
  Звідки може брати енергію осцилятор Він її отримує при зіткненнях. Але прийняти будьяку енергію осцилятор не може. Він приймає енергію тільки кратну і переходить на один із наступних енергетичних рівнів на рисунку. Наша молекула зможе прийняти необхідну енергію лише від молекули із заштрихованої області.
36507. Потік газових молекул на стінку. Закон косинусу 191.07 KB
  Закон косинусу У багатьох задачах потрібно враховувати кількість молекул що падає на стінку посудини. На стінку впадуть лише ті молекули напрямки яких направлені у бік виділеної ділянки. Нам необхідно знати розподіл молекул за напрямками швидкостей.
36508. Молекулярні пучки. Зміна кількості молекул у пучці 188.18 KB
  Зміна кількості молекул у пучці внаслідок зіткнень з молекулами газу Нехай маємо джерело молекулярного пучка. Нагадаю : молекулярний пучок це вузький різко окреслений струмінь атомів що рухаються в одному напрямку і не взаємодіють між собою. Молекулярний пучок рухається у газі вздовж осі .
36509. УПРАВЛЕНИЕ КАЧЕСТВОМ НА ПРОИЗВОДСТВЕ 211 KB
  В промышленно развитых странах во многих фирмах и компаниях функционируют системы качества, успешно обеспечивающие высокое качество и конкурентоспособность выпускаемой продукции. В большей части эти системы аналогичны отечественным комплексным системам управления качеством продукции
36510. Теплопровідність газів 248.36 KB
  Вони нагріті до різних температур і ці температури підтримуються сталими. Зміна температури вздовж осі характеризується градієнтом температури. Закон дає звязок між кількістю тепла і градієнтом температури. Кількість тепла пропорційна градієнту температури; як можна було б очікувати пропорційна площі площадки .
36511. Загальне рівняння для явищ переносу 184.28 KB
  Запишемо кількість молекул які налітають за одиницю часу на площадку із швидкостями у інтервалі і у межах полярних кутів . Тому записуючи кількість молекул ми додаємо ще два імовірнісні множники . Позначимо кількість величини що переноситься зліва направо через площадку тими молекулами які летять у межах кутів з відстані . Ця кількість буде визначатись добутком значення величини що переносить кожна молекула на кількість молекул : .
36512. Ергодична гіпотеза 175.19 KB
  3 Фазові перетворення ІІ роду. Поглянемо на класифікацію фазових перетворень І і ІІ роду не з точки зору наявності чи відсутності теплообміну а з точки зору стрибкоподібної зміни параметрів стану речовини. Фазові перетворення при яких перші похідні функції змінюються стрибкоподібно називаються фазовими перетвореннями І роду. Фазові перетворення при яких перші похідні функції залишаються неперервними а другі похідні тієї ж функції змінюються стрибкоподібно називаються фазовими перетвореннями ІІ роду.
36513. Закон зростання ентропії. Обчислення зміни ентропії при різних процесах 162.99 KB
  Обчислення зміни ентропії при різних процесах Якщо термодинамічна система адіабатно ізольована то і зміна ентропії у результаті протікання оборотних процесів а під час необоротних процесів які власне тільки і існують у природі як показує досвід і теорія ентропія зростає. Рівність має місце лише для оборотних процесів за означенням ентропії. Властивість зростати притаманна ентропії так само як енергії зберігатись.
36514. Об’єднана формула Максвелла-Больцмана розподілу молекул за швидкостями 177.18 KB
  Потенціальна енергія молекули залежить від її положення . Зміна потенціальної енергії спричиняє зміну і кінетичної енергії молекул оскільки . Але середня кінетична енергія не змінюється а отже не змінюється і температура газу оскільки вона є мірою кінетичної енергії молекул газу.