5686

Психологічна характеристика особистості

Реферат

Психология и эзотерика

Психологічна характеристика особистості Питання Поняття та сутність особистості. Основні фактори й умови формування особистості. Психологічні особливості та психологічна структура особистості...

Украинкский

2012-12-18

361.73 KB

10 чел.

Психологічна характеристика особистості

Питання 

1.Поняття та сутність особистості.

2.Основні фактори й умови формування особистості.

3.Психологічні особливості та психологічна структура особистості.

2.1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

Людина, що вийшла завдяки праці з тваринного світу та розвивається в суспільстві, що здійснює спільну діяльність з іншими людьми і спілкується з ними, поступово стає особистістю-суб’єктом пізнання й активного перетворення матеріального світу, суспільства та самого себе.

Людина народжується на світ вже людиною. Це твердження на перший погляд здається істиною, що не вимагає доказів, і виглядає банальним. Справа в тім, що тут затверджується генетична зумовленість виникнення природних передумов для розвитку власне людських ознак і якостей. У дитини, що з’являється на світ, конфігурація тіла припускає можливість прямоходіння, структура мозку забезпечує можливість розвитку інтелекту, будова руки – перспективу використання знарядь праці та ін., і цим дитина – уже людина за сумою своїх можливостей – відрізняється від дитинчати тварини, що ні за яких обставин не може знайти подібного фонду якостей. Отже, згідно з вищевикладеним стверджується належність дитини до людського роду, що фіксується в понятті індивід (на відміну від дитинчати тварини, яке відразу ж після народження і до кінця свого життя іменується особиною). У поняття індивід утілена родова належність людини. Індивідом можна вважати і немовля, і дорослого, і мислителя, і ідіота, і представника племені, що знаходиться на стадії дикості, та високоосвіченого жителя цивілізованої країни.

Що ж таке людина й індивід?

Людина вища ступінь живих організмів на Землі, субєкт суспільно-історичної діяльності та культури.

20

1

Індивід (від лат.individuum – “неподільне) жива істота, що належить до людського роду, представник Homo Sapiens.

Індивідуальність виявляється в рисах темпераменту характеру, у єднанні інтересів, якостей інтелекту, потреб і здібностей індивіда.

 Сказати про конкретну людину, що він індивід, означає сказати дуже небагато. Власне кажучи, цим сказано, що він потенційно людина. Подальші, навіть самі загальні, його характеристики припускають опис і пояснення якостей, без яких він залишиться лише статичною одиницею в довіднику, а не реальною людиною, що відрізняється від інших практично в усьому. Зявляючись на світ як індивід, людина знаходить особливу соціальну якість, стає особистістю.

Особистістю в психології позначається системна соціальна якість, що здобувається індивідом у предметній діяльності та спілкуванні, що характеризує рівень і якість, наявності суспільних відносин в індивіді.

Кожна особистість має потребу в особливій характеристиці, що могла б описати цю соціальну якість, носієм якої є індивід. Очевидно, що індивід має цілком чуттєві (тобто доступні сприйняттю за допомогою органів почуттів) властивості: тілесність, індивідуальні особливості поведінки, мови, міміки та ін.. Яким же чином у людини виявляються якості, що не можуть бути виявлені у своїй безпосередній почуттєвій формі?

Особистість втілює в собі систему відносин, суспільних за своєю природою, що міститься в сфері буття індивіда як його системна якість. Відкрити їх може лише науковий аналіз, почуттєвому сприйняттю вони не доступні.

Втілювати в собі систему соціальних відносин означає бути їх субєктом. Дитина, включена у взаємини з дорослими, виступає спочатку як об’єкт їхньої активності, але опановуючи складом тієї діяльності, яку вони йому пропонують як провідну для його розвитку, наприклад навчаючи, стає у свою чергу суб’єктом їхньої діяльності.

Суспільні відносини не суть, а щось зовнішнє для їхнього субєкта. Вони виступають як частина, сторона, аспект особистості як соціальної якості індивіда (табл. 2.1).

Особистість – це людський індивід як дієздатний член суспільства, що усвідомлює свою роль у ньому.

21

Таблиця 2.1

СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ

Стисла

назва

Підструктури

Потреби

та

мотиви

Пот-

реби

Акти-

вність

Специфічні

види

Рівень

аналізу

Спрямо

ваність

Переконання

Ідеали

Нахили

Бажання

Основні

бажання і

мотиви

Соці-

альні

пот-

реби

Через

пере-

конання

Вихо-

вання

Соціально-пси-

хологічний

Досвід

Вміння

Навички

Знання

Мотива

ційна

готовність

Звич-

ки

Вольові

навички

Нав-

чан-

ня

Психо

логі-

чний

Психічні

процеси

Вольові

Емо-

ційні

Пізна-

вальні

Інтелек-

туальні установки

Во-

льова

Спра-

ви

Інди-

віду-

аль

но-пси

хологі-

чний

Психо-

фізіо-

логічні

якості

Тем-

пера-

мент

Харак-

тер

Здіб-

ності

Психофі-

зіоло-

гічні

уста-

новки

Через

біологічні 

пот-

реби

Сила

нер-

вових

про-

цесів

Трену

вання

Пси-

хофі-

зич-

ний

Особистість це така сторона свідомості людини, у якій відбивається сукупність суспільних відносин, що складаються у визначеному суспільстві.

Психологічний тип складається з уроджених якостей, що визначають своєрідність протікання психічних процесів і станів.

Дієздатність обумовлюється тим, що вона виявляється та формується у процесі спрямованої діяльності особистості разом з оточуючими людьми, під час постійного спілкування з ними.

Свідомість своєї ролі в суспільстві визначається участю в суспільних справах, оцінкою корисності цієї участі оточуючими та самооцінкою результатів.

Особистість – це людина свідома, розумна істота, що володіє мовою і здатністю до трудової діяльності. Поза суспільством особистості немає, тому що кожна людина формується як особистість тільки в суспільстві, колективі та виявляється в спілкуванні з іншими людьми.

Чим активніше людина, тим яскравіше будуть виявлятися характерні риси її особистості (існує близько 1.5 тис. слів, що позначають ці риси).

Твердження єдності, але не тотожності понять індивід іособистість припускає необхідність відповісти на можливе запитання: чи може бути зазначений факт існування індивіда, що не є особистістю, чи ж особистості, що існувала б без індивіда? Гіпотетично може бути і те, й інше. Якщо уявити собі індивіда, який виріс поза людським суспільством, то, уперше зіткнувшись з людьми, він не знайде ніяких особистих якостей, походження яких, має завжди суспільно-історичний характер, а буде мати у своєму розпорядженні тільки природні передумови для їхньої появи. Перед нами індивід, що ще не відбувався як особистість.

Як випливає з факту збігу та нетотожності понять індивід і особистість, остання може бути зрозуміла тільки в системі стійких міжособистісних зв’язків, які опосередковуються змістом, цінностями.

22

23


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81370. Органи і посадові особи Державної виконавчої служби, їх правове становище та повноваження 24.9 KB
  Органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим головних управлінь юстиції в областях містах Києві та Севастополі до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні районні у містах міські міст обласного значення міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних...
81371. Державний виконавець як обов’язковий суб’єкт виконавчого провадження, його обов’язки та права 29.09 KB
  Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності фізичними особами фізичними особами підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів установ організацій посадових осіб сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій...
81372. Роль суду у виконавчому провадженні 22.06 KB
  Роль суду у виконавчому провадженні є досить важливою і багатоаспектною. Це полягає в тому що суд не лише здійснює контроль у виконавчому провадженні але й вирішує цілий ряд питань виконавчого провадження. Специфіка судового контролю полягає в тому що він здійснюється лише при розгляді конкретної цивільної справи судом і лише у випадку звернення особи за захистом.
81374. Сторони, їх суб’єктивні права та обов’язки у виконавчому провадженні 28.83 KB
  За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.
81375. Теория структурного функционализма в социологии и возможность ее применения для анализа социальной работы 37.56 KB
  Структурный функционализм методологический подход в социологии и социокультурной антропологии состоящий в трактовке общества как социальной системы имеющей свою структуру и механизмы взаимодействия структурных элементов каждый из которых выполняет собственную функцию. Базовой идеей структурного функционализма является идея социального порядка то есть имманентное стремление любой системы поддержать собственное равновесие согласовать между собой различные её элементы добиться согласия между ними. Основные положения Общество...
81376. Теории социального конфликта К. Маркса и Л. Козера, их применение для анализа социальной работы 35.67 KB
  Согласно концепции Маркса именно конфликты объясняют социальные процессы и изменения именно они пронизывают жизнь общества во всех его направлениях именно конфликтами объясняется осуществление революций и переход к новому типу общества. Маркс характеризовал конфликт как естественное состояние классового основанного на частной собственности общества присущее изначально его природе. В качестве основного типа конфликта для него выступало взаимодействие между производительными силами и производственными отношениями которые на определенном...
81377. Теория символического интеракционизма при анализе социальной работы 40.33 KB
  Сходное понимание слов жестов других символов облегчает взаимодействие позволяет интерпретировать поведение друг друга. Понимая поведение друг друга люди меняют свое поведение приспосабливая свои поступки к действиям другого координируя свои действия с другими людьми обучаясь видеть себя глазами группы обучаясь учитывать ожидания других людей. Социальные ожидания экспектации влияют на поведение человека он вынужден вести себя так как требуют нормы поведения как ожидают другие люди и общество в целом реализуя те права и...
81378. Феноменологический подход в социологии. Значение положений теории А. Шюца в анализе социальной работы 38.26 KB
  Следовательно необходимо погружение в мир в котором живет человек т. в мир жизни или жизненный мир. Отсюда центральные понятия его феноменологической социологии: жизненный мир повседневный мир повседневность социальный мир. В целом это мир наполненный смыслом который придают ему люди в повседневной жизни.