5707

Інтернет як джерело банківської, фінансової і підприємницької інформації

Реферат

Информатика, кибернетика и программирование

Інтернет як джерело банківської, фінансової і підприємницької інформації Банківська і підприємницька інформація як підсистеми економічної інформації 1. Загальна характеристика дисципліни, її місце в системі підготовки бакалаврів зі спеціал...

Украинкский

2012-12-18

131 KB

2 чел.

Інтернет як джерело банківської, фінансової і підприємницької інформації

1. Вступ. Банківська і підприємницька інформація

як підсистеми економічної інформації

1. Загальна характеристика дисципліни, її місце в системі підготовки бакалаврів зі спеціальності Документознавство.

2. Банківська, фінансова та підприємницька інформація як підсистеми економічної інформації.

У теорії інформаційних систем обробки даних (ІСОД) інформація ототожнюється з будь-якими відомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупність відомостей про будь-що або будь-кого. При кібернетичному підході інформацією є лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості, і задача полягає в їх здобутті. Природно, що така інформація має потенційно міститися в згаданих відомостях. В іншому випадку ніякої інформації одержати не вдасться. При підході до інформації з позиції теорії автоматизованої обробки даних задачі надається інший відтінок: із «сирої» інформації здобути «готову».

Розглянуті підходи до поняття інформації можна використовувати не лише при аналізі різних об'єктів, а й при дослідженні однієї загальної проблеми, наприклад, управління народним господарством. Необхідно лише чітко визначити, який зміст вкладається в інформацію. Залежно від того чи іншого тлумачення інформації застосовується відповідний до нього апарат аналізу.

Кожна наукова галузь, а також людська практика пов'язані зі «своєю» інформацією. Економічна наука, господарська діяльність суспільства пов'язані з інформацією, яка називається економічною. Поняття економічної інформації (ЕІ) є центральним в економічній кібернетиці і слугує основним предметом теорії інформаційних систем обробки даних. Економічна інформація як поняття, з одного боку, належить до категорії «інформація», а з іншого, - нерозривно пов'язана з економікою та управлінням народним господарством. Тому на економічну інформацію можна поширити різні тлумачення, притаманні інформації, але водночас підкреслити її особливості, які випливають з економічних категорій. Економічна інформація є інструментом управління і водночас належить до його елементів, її потрібно розглядати як один із різновидів управлінської інформації, яка забезпечує розв'язування задач організаційно-економічного управління народним господарством. Отже, економічна інформація - сукупність відомостей (даних), які відображають стан або визначають напрям змін і розвитку народного господарства та його ланок. В управлінні виробництвом вирізняють інформаційні процеси, в яких інформація виконує роль предмета праці («сира інформація») і продукту праці («оброблена інформація»). Якщо підійти до поняття економічної інформації з кібернетичних позицій, то інформаційний процес управління можна кваліфікувати як перетворення первинних відомостей (вхідних даних) на економічну інформацію, необхідну для прийняття рішень, які спрямовані на забезпечення заданого стану народного господарства й оптимального його розвитку.

Економічна інформація невіддільна від інформаційного процесу управління, який відбувається у виробничій або невиробничій сфері. Тому економічна інформація використовується в усіх галузях народного господарства й у всіх органах загальнодержавного управління.

Економічній інформації притаманні деякі особливості, що випливають із її сутності. Найважливішими з них є:

• залежність від об'єкта управління;

• переважання алфавітно-цифрових знаків як форми подання даних із зображенням числових величин у дискретному вигляді:

• провідна значущість операцій автоматизованої обробки даних (арифметичних і логічних) при забезпеченні високої точності результатів обчислень:

• необхідність оформлення таких результатів у формі, зручній для сприйняття людиною, значне поширення документів як носіїв вхідних даних та результатів обробки даних:

• значні розміри оброблюваної інформації у випадку використання її в процесах обробки поряд зі змінними і сталими (постійними) даними:

• необхідність одержання значної кількості підсумків при обробці одних і тих самих даних за різними критеріями:

• необхідність стиснення розмірів при передачі з нижчої ланки управління до вищої:

• необхідність нагромадження й тривалого зберігання тощо.

Властивості економічної інформації слід брати до уваги при розробці комп'ютерних систем обробки даних, при визначенні вимог до всіх видів даних систем.

Економічна інформація налічує багато різновидів (типів), які виділяються на основі відповідних класифікаційних схем за обраними критеріями.

Економічну інформацію розрізняють за належністю до сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери, за галузями народного господарства і підгалузями згідно з прийнятим групуванням господарства.

Різновиди економічної інформації розглядаються також за її належністю до галузей народного господарства і їх ланок. Із цих позицій значиться інформація за міністерствами та відомствами, за промисловими об'єднаннями та підприємствами, цехами, дільницями та ін. Розглядаються також види інформації за належністю до органів регіонального управління та інших підрозділів народного господарства.

Розглянемо структуру економічної інформації, подану на рис 1.2 та дамо характеристику її складових.

Економічна інформація класифікується за стадіями відтворення та елементами виробничого процесу, що розглядаються як об'єкт управління. Тому виділяється інформація постачання і розподілу, за матеріальними і трудовими ресурсами тощо.

Економічну інформацію розглядають за стадіями управління, виділяючи   різновиди   прогнозованої,   планової,   облікової, нормативної інформації та інформації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління.

Прогнозована інформація пов'язана з функцією прогнозування, планова - з плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим), облікова - з бухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформація аналізу господарської діяльності - з функцією економічного аналізу, оперативного управління і регулювання - з відповідними функціями.

Нормативна інформація використовується і виникає на стадіях технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад, при формуванні цін, тарифікації. Нормативна інформація містить всілякі норми і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад, заздалегідь обумовлені табличні величини (ставки прибуткового податку з громадян тощо).

Така інформація використовується переважно при виконанні будь-яких функціональних управлінських робіт: прогнозування, планування, облік та ін.

Такі ж властивості має частина економічної інформації, яка належить усім функціональним різновидам. Прикладом є назви підприємств, міністерств, відомств, перелік працівників на підприємстві чи в установі, перелік постачальників і покупців тощо. Цю інформацію називають довідковою. Як правило, її формують разом із нормативною, створюючи особливі фонди нормативно-довідкової інформації (НДІ), призначені для розв'язування різноманітних управлінських задач.

Економічна інформація за критерієм відповідності до відображуваних явищ поділяється на вірогідну та невірогідну.

З позицій стадій виникнення економічна інформація буває первинна та повторна. Первинна виникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного управління та інших громадських організацій.

Тому первинна інформація за джерелами виникнення поділяється на виробничо-господарську та директивну, а також на колективну та індивідуальну залежно від характеру джерела інформації.

Повторна інформація виникає в результаті обробки первинної та іншої повторної, або лише первинної, або лише повторної. Безпосереднього зв'язку з джерелами інформації тут не вимагається. Серед повторної розрізняють проміжну та результатну інформацію. Результатна інформація і є метою обробки даних. Проміжна інформація, роль якої значна, виникає під час досягнення цієї мети. Часто на базі такої інформації робиться вибір варіанта завершення обробки даних у тому чи іншому напрямку.

За повнотою економічна інформація поділяється на достатню, надмірну й недостатню. Для розв'язування задач потрібна досить конкретна за змістом мінімальна інформація - достатня. Надмірна - містить зайві дані, що або зовсім не використовуються при розв'язуванні конкретних задач, або виконують контрольно-дублюючі функції. При розмові доцільно позбутися інформації, що не використовується, та всіляко обмежувати розміри дублюючої надмірної інформації.

Економічна інформація поділяється за стабільністю на постійну (сталу), умовно-постійну та змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми), а змінна характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати). При цьому важливо підкреслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач, управлінських робіт. Так, стабільність можна, встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.

З позицій технології розв'язування економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну і вихідну. Інформація, яка підлягає обробці (предмети праці), в управлінському процесі називається вхідною, або вхідними даними, наприклад: первинна і повторна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна інформація при особливо великій ролі умовно-постійної. Вхідна інформація є підсумком обробки (продуктом праці) вхідних даних, але вона містить, поряд із результатною інформацією, деякі первинні дані. Специфічного значення набуває проміжна інформація, яка потрібна для розв'язування цих же задач у наступних періодах.

Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації: вхідна і вихідна, внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна тощо.

Різновиди економічної інформації слід враховувати при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології розв'язування тих чи інших економічних задач.

За останні роки інформація перетворилася з допоміжного фактора виробництва на фактор, який суттєво впливає на розвиток економіки. Особливо важливо це під час трансформаційних змін, коли своєчасність отриманих даних і їх достовірність зумовлює позитивний вплив на подальший розвиток нових економічних відносин. Передусім цей вплив виявляється в тому, що потоки інформації, задіяні в аналізі й обґрунтуванні економічних рішень, процесі господарської діяльності, тісно переплітаються з іншими видами потоків, зокрема з потоками вхідних ресурсів виробництва, потоками відповідних управлінських впливів, потоками товарів, продукції, послуг тощо.

Дослідження закономірностей розвитку економіки в сучасних умовах має якісно новий характер. Це спонукає до комплексного аналізу та розкриття сутності банківської, фінансової та підприємницької інформації й особливостей її розвитку в мережі Інтернет.

Останні десятиліття відмічені появою та стрімким розповсюдженням інтернет-технологій. Процес цей набув таких масштабів, що сучасне суспільство вже не уявляється без всесвітньої мережі Інтернет. Поступово інтернетизація охопила банки всіх рівнів, тепер саме вони формують змістовну основу фінансової інформації Інтернету.

Банківська, фінансова та підприємницька інформація є підсистемою економічної інформації.

Економічна інформація використовується на всіх рівнях управління народним господарством країни і є основою для забезпечення інформаційних потреб фахівців фінансової й економічної сфер.

Економічна інформація – це інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Вона є сукупністю різноманітних відомостей з економіки, які підлягають відображенню, фіксуванню, передаванню, перетворенню та використанню для управління окремими ланками виробництва. Під економічною інформацією розуміють корисні економічні дані, що відображають через систему натуральних, трудових і вартісних показників планову й фактичну виробничо-господарську діяльність, причинний взаємозв'язок між керуючим і керованим об'єктами.

Економічну інформацію класифікують за низкою ознак. Залежно від здійснюваних в управлінні функцій розрізняють планову, облікову та регулюючу інформацію. За об'єктивністю відображення явищ, подій, господарських операцій економічну інформацію розподіляють на достовірну та недостовірну.

Банківська й підприємницька інформація – сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про банківську, фінансову та підприємницьку сферу. У межах банківської й підприємницької інформації виділяють окремі сектори інформації:

  •   ділова інформація – оперативні й аналітичні дані про економічну кон’юнктуру: біржова, економічна статистична, комерційна інформація про учасників ринку, оперативні новини про події на ринку;
  •   біржова інформація  це дані як про самі біржі, так і про їх фінансові результати та діяльність;
  •   фінансова інформація – це інформація, яка виникає під час фінансових, кредитних, валютних відносин, що реалізуються в державному, приватному секторах, а також між ними, може бути представлена в цифровому вираженні;
  •   статистична інформація – це документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ і процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства;
  •   комерційна інформація – відомості, пов’язані з комерційною та господарською діяльністю підприємства: виробнича й технологічна інформація, інформація про управління, фінанси й іншу діяльність;
  •   оперативна інформація – це поточна ділова, комерційна й інша довідкова інформація, орієнтована на задоволення щоденних потреб у різних сферах діяльності; оперативність інформації визначає швидкість її доставки;
  •   правова інформація це будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення та боротьбу з ними, їх профілактику тощо. Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі та підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори й угоди тощо.

Вимоги до банківської та підприємницької інформації: систематичність, оперативність, конкретність, комплексність тощо.

Якість банківської та підприємницької інформації можна визначити як сукупність властивостей, що зумовлюють можливості її використання для задоволення визначених згідно з її призначенням потреб. 

Властивості банківської та підприємницької інформації: репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, достовірність, цінність тощо.

Джерела підприємницької інформації:

1) інформація про фірми, яка надається міжнародними організаціями й установами ООН;

2) інформація про фірми, яка надається спеціалізованими організаціями;

3) інформація, яка надається спеціалізованими банками даних;

4) інформація, яка надається спеціалізованими ЗМІ;

5) інформація, яка надається самою фірмою;

6) неформалізована особиста інформація.

3. Категорії споживачів банківської та підприємницької інформації.

Серед категорій споживачів банківської, фінансової та підприємницької інформації можна виділити декілька груп.

1. Колективні споживачі: науково-дослідні установи, органи державної влади й управління, політичні та громадські організації, навчальні заклади, підприємства різних форм власності й установи виробничої сфери.

2. Індивідуальні споживачі поділяються на групи за мотивами звертання до неї: споживачі з професійними потребами (наукові працівники, викладачі, депутати різних рівнів, члени комісій з економічних питань, державні службовці, керівники господарств, фахівці галузі, підприємці та ін.); споживачі з навчальними потребами (студенти, слухачі курсів підвищення кваліфікації, тренінгів тощо); споживачі із самоосвітніми потребами (найчисленніша категорія, потреби її обумовлені мотивами підвищення економічної культури).

Інформаційне забезпечення — один із найважливіших важелів адміністрування як на мікро-, так і на макрорівні. Адже успіх будь-якої справи залежить насамперед від того, чи правильним було прийняте рішення, чи оптимальним є його виконання. А прийняти правильне рішення неможливо, не володіючи необхідною інформацією.

Ось чому НБУ з перших років існування в Україні дворівневої банківської системи розпочав роботу щодо створення інформаційної системи, яка б забезпечувала його власні потреби, пов'язані з виконанням регулюючих та наглядових функцій, а також потреби органів законодавчої і виконавчої влади держави, міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна (Міжнародного валютного фонду. Світового банку. Європейського банку реконструкції та розвитку), посольств, центральних банків інших країн, комерційних банків, фінансових установ, науково-дослідних організацій, засобів масової інформації, фізичних осіб, для яких грошово-кредитна та валютна політика НБУ, стан банківської системи країни є важливими передумовами діяльності.

Слід зауважити, що дві з чотирьох макроекономічних систем даних, які є основою прогнозування та аналізу економічного розвитку країни, а саме — грошово-кредитна і банківська статистика та статистика платіжного балансу — розробляються, підтримуються в актуалізованому стані і розповсюджуються Національним банком України. Інформація, яка базується на зазначених системах даних, необхідна НБУ як центральному банку держави для розробки і здійснення грошово-кредитної та валютної політики, а також для контролю за діяльністю комерційних банків.

Оскільки Україна стала на шлях побудови демократичного суспільства з ринковою економікою відкритого типу, створення передумов для оцінки ситуації в країні, зіставлення її економіки з економіками інших країн світу є нині вкрай необхідним.

ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НБУ: РЕАЛЬНИЙ СТАН

На сьогодні головним нашим здобутком є створення статистики двох макроекономічних систем даних — монетарної та банківської статистики і статистики платіжного балансу. Важливою передумовою цього було освоєння методології МВФ, створення національної платіжної системи з використанням передових комп'ютерних технологій та запровадження електронної пошти, що забезпечило збір та обробку необхідної фінансової і статистичної інформації.

Оскільки Україна стала членом Міжнародного валютного фонду і взяла на себе певні зобов'язання, Національний банк України, починаючи з грудня 1992 року, щомісяця надає МВФ зведені балансові звіти НБУ і комерційних банків, агреговані за методологією МВФ, інформацію щодо процентних ставок і валютних курсів, а з 1994 р. — також статистику платіжного балансу України.

Із січня 1993 року виходить щомісячний статистичний "Бюлетень Національного банку України". З 1998 р. він видається не лише українською, а й російською та англійською мовами. Його структура постійно вдосконалюється. Нині інформація у ньому подається відповідно до світових стандартів.

У квітні 1996 року розпочато видання щоквартальника "Платіжний баланс України", в якому публікуються табличні дані з платіжного балансу, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектора економіки та впливу поточної економічної політики на його стан. Це видання з нинішнього року виходить також англійською мовою, що сприятиме ширшому його розповсюдженню.

Інформаційні видання НБУ доступні широкому загалу.

Використання методології МВФ з монетарної статистики та статистики платіжного балансу із запровадженням міжнародних стандартів статистики дало можливість навіть попри використання старого Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках започаткувати у липні 1996 року публікацію сторінки даних України у збірнику МВФ "Міжнародна фінансова статистика" (МФС), яка містить грошово-кредитну та банківську статистику (з грудня 1992 року) і статистику платіжного балансу (з І кварталу 1994 року).

Важливим кроком у побудові національної статистики, в тому числі монетарної статистики і статистики платіжного балансу, було прийняття 4 травня 1993 року Кабінетом Міністрів України Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики. Національним банком розроблено ряд документів, які стали організаційною основою становлення цих важливих макроеко-номічних систем даних. Серед цих документів чільне місце посідає затверджена Правлінням Національного банку України у травні 1994 року Концепція побудови банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу. У ній визначено цілі, принципи і методи становлення статистики та інформаційної діяльності НБУ, які зорієнтовано на 'міжнародні стандарти.

Наступним етапом розвитку інформаційної діяльності та підвищення її ^ефективності був практичний перехід '(із січня 1998 року) банківської систе-|ми України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Це поставило нові вимоги до звітності Національного й комерційних банків України та і програмного забезпечення її збору й об-|робки. Переходу передувала напруже-;на робота з підготовки у 1997 р. нових І Планів рахунків бухгалтерського обліку в Національному банку України та в комерційних банках, зорієнтованих на З запровадження міжнародних стандартів ^бухобліку і статистики, а також нових | форм звітності.

Бухгалтерський облік і звітність реформувалися шляхом зміни старих та впровадження нових економічних категорій і понять статистичного призначення, які використовуються країнами з ринковою економікою. В основу реформування покладено реальну діяльність банку та створення принципово нових форм накопичення, збору та обробки інформації. З 1998 року фінансова та статистична інформація поїдається Національному банку України комерційними банками, які мають статус юридичної особи, після відповідної консолідації даних по банку в цілому. Нагадаємо, що раніше інформація у вигляді форм звітності подавалася безпосередньо філіями комерційних банків і узагальнювалася по банку Центральною розрахунковою палатою НБУ.

Нині базою формування даних є депозитарій економічних показників, визначених у кожному комерційному банку на основі аналітичного та синтетичного обліку банківських операцій. Він прийшов на заміну формам звітності, що існували до 1998 року. Тепер інформація у вигляді файлів, сформованих на основі нових форм звітності, подається та обробляється в автоматизованому режимі (див. схему 1).

Процес адаптації до нових форм звітності, нових Планів рахунків бухгалтерського обліку та до оновленого аналітичного обліку в банках триває.

У Національному банку України розпочато створення бази даних, використовуваної для аналізу загальноекономічної ситуації, стану грошово-кредитного ринку та зовнішньоекономічної діяльності держави. Вона є основою прогнозування показників монетарного характеру та параметрів розвитку зовнішнього сектора економіки у процесі розробки грошово-кредитної політики НБУ, державних програм економічного і соціального розвитку України, які опрацьовуються урядом разом із Національним банком.

Розробляються технічні умови передачі інформації Міжнародному валютному фонду електронною поштою, відпрацьовується схема захисту системи від зовнішнього втручання.

Ще одним виявом інтеграції банківської системи нашої держави в інформаційний простір міжнародного банківського співтовариства є підготовка Сторінки Національного банку України у міжнародну комп'ютерну мережу INTERNET.

Із цього приводу прийнято кілька рішень Правління НБУ, зокрема затверджено структуру та інформаційний зміст Сторінки Національного банку України в INTERNET.

ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ

У процесі створення надійної і якісної інформаційної бази виникає чимало проблем методологічного, методичного і технічного характеру. Окремо слід наголосити на проблемі повноти охоплення інформаційних масивів.

Створення досконалої монетарної і банківської статистики дещо уповільнилося, оскільки ми до цього часу не маємо Керівництва з методології монетарної статистики, яке нині доопрацьовується МВФ з метою приведення його у відповідність із новими версіями Системи національних рахунків (СНР) 1993 року, та Керівництва із методології складання платіжного балансу.

Необхідність доопрацювання Керівництва з методології монетарної статистики викликана не лише змінами в методології СНР і платіжного балансу, а й лібералізаційними процесами, як? відбулися останнім часом у багатьох країнах світу. Нині чимало операцій, які традиційно проводилися лише банками, виконують також інші фінансові установи. І навпаки, банки почали виконувати функції, за які раніше не бралися. Відсутність законодавчої бази для отримання Національним банком України відповідної звітності від інших фінансових установ, які не є банками, створює труднощі в повному обрахуванні агрегатів грошової маси.

Проблема повноти охоплення усіх фінансових посередників, які виконують операції з грошовими коштами та іншими платіжними засобами, виникла не сьогодні.

Згідно із чинним Законом України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк для виконання регулюючих та наглядових функцій (мається на увазі опосередковане регулювання процесів на грошово-кредитному ринку та здійснення банківського нагляду) отримує відповідну інформацію від комерційних банків, яка є основою розробки та підтримання актуалізації однієї з макроекономічних систем даних — грошово-кредитної та банківської статистики. Але ця інформація надходить лише від банків, тоді як в Україні нині функціонує велика кількість інших фінансових посередників, які, хоча й не є банками, але виконують операції з грішми та іншими платіжними засобами. Це, наприклад, кредитні спілки, яких нині більше, ніж діючих банків, фінансові та страхові компанії різних видів і форм власності, інші фінансові установи. Ясна річ, вони впливають на ринок капіталу, але тільки як індикатор, що не враховується сьогодні Національним банком України у прогнозуванні та проведенні грошово-кредитної політики. На жаль, центральний банк держави досі не має юридичного права на отримання будь-якої інформації від таких фінансових посередників.

Чинним законодавством, яким НБУ керується у сфері статистики ("Закон про статистику", Закон "Про банки і банківську діяльність"), не передбачено надання зазначеними установами звітності Національному банку, що унеможливлює повний фінансовий огляд по Україні.

Щоб виправити таке становище, НБУ в проекті Закону України "Про Національний банк України", прийнятому Верховною Радою 22 жовтня 1997 р. в першому читанні, передбачив надання йому відповідної інформації монетарного характеру всіма фінансовими посередниками, створеними на території країни. Узаконення цього положення дало б змогу розробляти грошово-кредитну статистику в повному обсязі.

Не менш важливим із точки зору ме-ітодології та якості статистичної інформації (як для України, так і для інших країн світу, причому не лише з перехідною економікою) є питання достовірності даних.

Результати вивчення причин кризових явищ у фінансових системах країн Південно-Східної Азії, проведеного Міжнародним валютним фондом, дають підстави для висновку, що якість інформації має надзвичайне значення. Особливо ж, коли йдеться про якість інформації з питань зовнішнього боргу, передусім довгострокового, офіційних валютних резервів держави та стану банківської і фінансової систем.

Як тепер уже відомо, зазначена вище офіційна інформація країн Південно-Східної Азії неадекватно відображала фактичний стан справ. Причому проблема полягала навіть не в тому, що ця інформація не публікувалася, а в тому, що керівництво цих держав не мало достовірних даних щодо наявних проблем, аби вжити відповідних упе-реджувальних заходів.

Ще одна нагальна проблема стосується оволодіння методологіями відображення похідних фінансових інструментів — деривативів (форвардних, ф'ючерсних операцій, операцій своп), застосування яких останнім часом дедалі більше поширюється. Потреба опанування методологій обліку деривативів пов'язана з необхідністю правильного відображення фактичного стану офіційних валютних резервів держави і своєчасного прийняття заходів, спрямованих на їх розумне використання. Нині Міжнародний валютний фонд розробляє окремий розділ Керівництва з методології монетарної та банківської статистики, присвячений цьому питанню.

Незважаючи на те, що основи грошово-кредитної статистики в Україні ще 1996 року були визнані МВФ як прийнятні і такі, що підлягають публікуванню у щомісячному збірнику "Міжнародна фінансова статистика", перехід вітчизняних банків на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності вимагає вдосконалення системи накопичення, збору та обробки інформації в статистичних цілях, усунення дублюючих даних, запровадження єдиних алгоритмів узагальнення статистичних показників. Сьогодні Національний банк України і вся банківська система мають за мету доопрацювання нових форм фінансової та статистичної звітності з урахуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і статистики в банках та  необхідності   запровадження раціонального режиму збору інформації, удосконалення системи монетарних показників, створення методологій аналізу та виконання інших заходів, передбачених Програмою реформування державної статистики на період до 2002 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України 27.06.1998 р. Своєчасне і правдиве донесення до користувачів необхідної інформації монетарного та банківського характеру, проведення роз'яснювальної роботи щодо інструментів грошово-кредитної і валютної політики — прямий обов'язок НБУ.

До особливо важливих проблем (із точки зору повноти статистичної інформації, причому не лише тієї, яка розробляється Національним банком України) належить збір та опрацювання даних щодо так званої "тіньової економіки", обсяги якої в нашій країні досить значні. Брак цієї інформації призводить до викривлення статистичних даних різного напряму, в тому числі й монетарних показників. Неофіційне використання нелегальним сектором економіки іноземної валюти (передусім долара США) в розрахунках спотворює інформацію про створений валовий внутрішній продукт та справжні обсяги платіжних засобів в економіці держави і, звичайно, не може не впливати на потоки капіталу на території України та його відплив за межі держави. Це створює суттєві труднощі при аналізі питання щодо забезпечення економіки платіжними засобами.

4. Інформаційне забезпечення підприємництва.

Сукупність вихідної інформації різного характеру, що призначена для прийняття рішень у сфері виробничого підприємництва можна вважати за інформаційне забезпечення підприємництва.

Вихідна інформація для виробничого підприємництва має два різновиди:

1) інформація про стан зовнішнього середовища;

2) інформація про стан фірми (чи наявних передумов її створення).

У свою чергу, інформація першого різновиду містить дві групи:

а) ринкова кон’юнктура;

б) механізм регулювання діяльності фірми владними структурами держави.

Для характеристики ринкової кон’юнктури залучають дані, що наводять в офіційній літературі, статистичних оглядах, комерційних публікаціях, рекламних виданнях та ін. Доцільним і результативним є інформації у вигляді прямого опитування, анкетування та інших прийомів, що широко використовуються у практиці маркетингових досліджень. Інформацію про ринкову кон’юнктуру при створенні чи розвитку фірми можна поділити на наступні види:

1) характеристика ринку (ємність, структура, насиченість відповідною продукцією);

2) характеристика товару і можливості його збуту ( призначення товару, вимоги до якості, етапи "життя" на ринку, обсяг попиту і пропозиції та ін.);

3) рівень конкуренції ( наявність конкурентів, їх кількість, потужність, фінансова стабільність, рейтинг);

4) рівень цін (види, аранжування і динаміка цін на відповідну продукцію, прогноз цінових тенденцій у майбутньому);

5) можливості залучення коштів ( розвиненість банківських, інвестиційних та фінансових установ, види кредитів, умови кредитування, кредитні проценти);

6) фінансові характеристики ( курси валют, активність фондових бірж, темпи інфляції);

7) можливості ресурсозабезпечення (джерела і умови постачання ресурсів, рівень цін на матеріальні ресурси, активність товарних бірж);

8) інші види інформації ( стабільність макроекономічної політики, рівень безробіття, активність іноземних інвесторів та ін.).

Найрегламентованішою і, на певний період достатньо однозначною, є інформація про механізм регулювання діяльності фірм, оскільки як економічні, так і адміністративні важелі держави встановлюються відповідними нормативними актами – законами, затвердженими законодавчою владою (Верховною Радою), декретами, прийняттями виконавчою владою (Кабінетом Міністрів), або інструкціями, положеннями, рішеннями тими установами, які наділені відповідними правами (від державних міністрів до місцевих органів самоврядування). Тому показники, що характеризують механізм регулювання, мають нормативний характер, тобто є обов’язковими, і нехтування ними призводить до економічних або адміністративних санкцій. Обсяг і зміст нормативної інформації значний і динамічний, що призводить до великої ймовірності похибок при обґрунтуванні доцільності діяльності фірм. Запобігти помилкам можна лише за умови постійного і систематичного висліджування нормативної документації. Тому на фірмі повинен обов’язково створюватись відділ чи підрозділ, який би займався даними питаннями.

Інформацію про регулювання діяльності фірми владними структурами держави можна поділити на такі види:

1) система оподаткування (види податків, норми податків, податкові пільги, порядок і термін стягнення податків);

2) система обов’язкових платежів (види і норми платежів, порядок і термін нарахування, порядок контролю за платниками);

3) система ціноутворення (види товарів з фіксованими (регульованими) цінами, механізм регулювання);

4) система держзамовлень і держінвестицій (механізм держзамовлень і надання держінвестицій, умови, пільги);

5) система регулювання зовнішньоекономічної діяльності (механізм регулювання, пільги, обмеження, порядок ліцензування експортно-імпортних операцій і товарів, митне регулювання);

6) система антимонопольного регулювання (механізм регулювання, види відповідальності за порушення);

7) система регулювання оплати праці (генеральні і галузеві угоди, порядок встановлення мінімальної і максимальної заробітної плати);

8) система захисту прав виробників (права найманих працівників, умови розширення їх прав, відповідальність власника і т.д.);

9) система захисту прав споживачів (механізм сертифікації продукції, перелік і порядок обмежень щодо випуску і реалізації деяких товарів);

10) система захисту оточуючого середовища (екологічні нормативи, механізм контролю за їх додержанням, відповідальність виробника);

11) інші види регулювання (механізм регулювання кредитної політики і контролю за діяльністю комерційних банків, порядок організації та реєстрації фірм і т.д.).

Інформація про стан фірми найдоступніша підприємцю, оскільки формується за його участю. Є певні відмінності у обсязі, складі та джерелах отримання такої інформації для фірми, яка вже діє, і яка тільки створюється. У першому випадку можна створити певний інформаційний масив на підставі звітної і планової інформації (річні, квартальні, місячні звіти фірми, бухгалтерські звіти, прогнози розвитку фірми і т.д.). У другому випадку частина інформації відпадає (наприклад, можуть бути відсутні виробничі потужності, а отже відповідні економічні характеристики), а частина має неповний характер (наприклад, технічний рівень устаткування, за паспортними даними, високий, але можливість забезпечити високий рівень технології і організації виробництва ще невідома). Велика частина інформації носить теж нормативний характер, але це внутрішньо фірмовий рівень нормативності, тобто наприклад: норми трудомісткості, енергоємності, матеріалоємності продукції, нормативи оборотних коштів, нормативи чисельності та інше.

До інформації, що характеризує стан фірми можна віднести наступні види:

1) організаційно-правові характеристики (правовий статус, форма власності, організаційна структура, наявність філій, торгової марки і т.д.);

2) виробничі потужності (величина, структура, відповідність до характеристик нового товару);

3) матеріальні (у тому числі і паливно-енергетичні) ресурси ( специфіка матеріальних ресурсів, розмір запасів, наявність і характеристика інформації, умови зберігання і т.д.);

4) трудові ресурси ( кількість персоналу, його склад і характеристики, джерела поповнення персоналу);

5) організаційно-технологічні можливості (відповідність техніки, технології, організації виробництва до вимог конкурентоспроможної продукції, наявність ліцензій та патентів);

6) економічні характеристики (рентабельність, продуктивність праці, фінансовий стан);

7) екологічні характеристики ( рівень екологічної безпеки виробництва, можливості його сертифікації і атестації продукції );

8) інші види інформації ( кліматичні умови, наближеність до джерел ресурсів і т.д.).

Ефективне функціонування і перспективний розвиток підприємства в сучасних умовах формування інформаційного суспільства залежить, в першу чергу, від використання нових методів та інструментів управління підприємством, рівня інформаційного забезпечення його діяльності та результативності використання інформаційних ресурсів.

Особлива роль інформації і інформаційних ресурсів в діяльності сучасних підприємств обумовлена їх безпосередньою участю у будь-яких економічних процесах та постійно зростаючим рівнем інформатизації ринкового середовища та суспільства в цілому. Сучасний етап розвитку економіки потребує використання науково-обґрунтованих методів збору, аналізу, обробки та застосування інформації і її взаємопов’язаних форм, що має сприяти формуванню потенційних інформаційних ресурсів підприємства і послідовній реалізації напрямків його розвитку.

Однією з умов стабільного функціонування й ефективної реалізації напрямів розвитку підприємства є використання в його діяльності принципів і інструментарію інформаційного забезпечення.

Під інформаційним забезпеченням діяльності підприємства розуміється сукупність форм, методів та інструментів управління інформаційними ресурсами, необхідних і придатних для реалізації аналітичних і управлінських процедур, що забезпечують стабільне функціонування підприємства, його стійкий перспективний розвиток.

Загальна характеристика інформаційних ресурсів та визначення особливостей їх участі в усіх виробничо-господарських процесах сучасного підприємства дозволили дійти висновку, що інформаційне забезпечення діяльності підприємства має ґрунтуватися на комплексному використанні потенційних і наявних інформаційних ресурсів з урахуванням їх основних особливостей. Виходячи з цього, в роботі із використанням підходу, заснованого на ідеї ресурсного циклу, визначено основні ресурсні характеристики і специфічні особливості функціонального становища інформаційних ресурсів та надано схему їх відтворювального циклу.

З урахуванням цих особливостей та використанням інформаційного підходу, теорій інформаційних ресурсів та економічної інформації в роботі сформовано принципові підходи до оцінки інформаційних ресурсів. Реалізація цих підходів надає можливість визначати цінність інформації та формувати максимально раціональну систему збору даних, що є основою сукупності інформаційних ресурсів підприємства. У роботі обґрунтовано, що передумови інформаційного забезпечення діяльності підприємства формуються під безпосереднім впливом різних чинників і в умовах тісної взаємодії інформаційної і виробничої сфери, що свідчить про посилення інформаційного аспекту процесу виробництва в сучасних умовах.

Обґрунтування необхідності й характеристика теоретичних основ інформаційного забезпечення діяльності підприємства дозволило визначити можливість отримання синергетичного ефекту від взаємодії інформаційної та виробничої сфери і підвищення ефективності їх функціонування та зробити висновок, що результативність цього процесу безпосередньо залежить від ступеня дослідженості передумов і можливостей інформаційного забезпечення діяльності підприємства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30945. Организация кафе быстрого обслуживания 244.23 KB
  Бизнес-план является постоянным документом; он систематически обновляется, в него вносятся изменения, связанные как с переменами, происходящими внутри фирмы, так и на рынке, где действует фирма.
30946. Антибиотики и их приготовление 441 KB
  Однако при биосинтезе пенициллина лучшим источником серы для продуцента служит тиосульфат натрия. Биосинтезу ряда антибиотических веществ хлорамфеникола стрептомицина пенициллина и др. Подробное описание технологического процесса на примере производства пенициллина приведено в следующей главе. Производство пенициллина Пенициллин был открыт в 1929 г.
30947. Червячные передачи 287 KB
  Обычно червячная передача состоит из червяка 1 и сопряженного с ним червячного колеса 2. Червячная передача также как и винтовая характеризуется относительно высокими скоростями скольжения витков червяка по зубьям червячного колеса. Недостатки червячных передач обусловлены большими скоростями скольжения витков червяка по зубьям червячного колеса а также значительными осевыми силами действующими на валах передачи. Классификация червячных передач: по направлению линии витка червяка – правые при наблюдении с торца червяка и его вращении...
30948. Предмет психодиагностики. Цели задачи область применения психодиагностики 261 KB
  прогнозирование перспектив индивидуального развития и возможных отклонений от его закономерного хода. В зависимости от конкретного случая психодиагност проводит обследование потерпевших подозреваемых или свидетелей и формулирует психологическое заключение о тех или иных качествах личности уровне интеллектуального развития психофизиологических особенностях и т. Формулировка заключений например об уровне психического развития. Для его определения сопостався результаты тестя с уровнем развития измеряемого признака качества личности на...
30949. Лекарственные травы 983 KB
  Листья тройчатые с пильчатым краем. Смягчающие травы: листья алтея листья мальвы донник ромашка семя льна смешивают в равных количествах и растирают в грубый порошок для компрессов. Используемые части: плоды и листья. Аптечное наименование: плоды голубики Uliginosi fractus ранее: Fructus Uliginosi листья голубики Uliginosi folium ранее: Folia Uliginosi.
30950. Социальная педагогическая психология 3.16 MB
  Кроме того, следует помнить, что самим результатом профессионально-педагогической деятельности является развитие личности учащегося, характер которого, в свою очередь, влияет на методы воспитания, иллюстрируя принцип обратной связи в педагогическом процессе. На сегодняшний день можно считать доказанным, что обратная связь, посредством которой педагог анализирует результаты собственного труда, является необходимым условием роста профессионально-педагогического мастерства.
30951. Экология. Живая и неживая природа 30.05 KB
  Геоэкология изучает специфику взаимоотношений организмов и среды их существования в разных географических зонах дает экологическую характеристику разных географических регионов рассматривает последствия добычи полезных ископаемых занимается экологическим картографированием. Экологи́ческие фа́кторы свойства среды обитания оказывающие какоелибо воздействие на организм. Индифферентные элементы среды например инертные газы экологическими факторами не являются. οἶκος жилище местопребывание и σύστημα система биологическая система...
30952. Экономическая теория. Методы экономической науки 215.85 KB
  Общие экономические законы действуют при нескольких смежных стадиях общественного развития эпохах или нескольких способах производства. К таковым относят закон товарного производства спроса стоимости законы денежного обращения. Специфические экономические законы обслуживают только одну стадию общественного развития или только один способ производства например закон первоначального накопления капитала.Потребности как предпосылка производства.
30953. Основи економічної теорії 1.96 MB
  Це сфера суспільного виробництва або сфера економіки. Розв'язання цієї суперечності й зумовило інтерес людства до з'ясування закономірностей які регулюють сферу використання обмежених ресурсів тобто сферу суспільного виробництва. На противагу меркантилістам фізіократи вважали що багатство створюється не за рахунок обміну чи торгівлі а в результаті праці у сфері виробництва.