5721

Фізична реабілітація дітей при хронічному пієлонефриті на поліклінічному етапі лікування

Реферат

Медицина и ветеринария

Хронічний пієлонефрит – неспецифічне інфекційно-запальне захворювання нирок, при якому до процесу залучаються ниркова балія, чашечки і паренхіма нирки з поразкою в першу чергу і в основному її проміжній тканині.

Украинкский

2014-11-21

239.5 KB

21 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1

Мiнiстерство освіти і науки України
Вищий навчальний заклад
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Горлівський регіональний інститут


РЕФЕРАТ

З дисципліни:  «Фізична реабілітація в педіатрії»

  

Тема: «Фізична реабілітація дітей при хронічному пієлонефриті на поліклінічному етапі лікування»

Розробив:
Студент 5 курсу групи ЗФР - 06
ГРІ ВНЗ ВМУРоЛ «Украйна»
Факультет: Фізична реабілітація.                                                                                  
(Прізвище, ім’я по батькові)                                                                                                                      

                   

   Прийнята   «___» «_______» 2011року.

  Підпис методиста: ______________             

     Оцінка:___________                                                           Підпис викладача:_____________

                                                                                                       
«___» «____________» 2011року

                                               

                                                               2011 р.

План

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Хронічний пієлонефрит – патологія нирок…………………………………...3

2. Лікувальна фізична культура при хронічному пієлонефриті на поліклінічному етапі лікування.………………………………………………….4

2.1. Формування  компенсацій…………………………………………….4

3. Завдання, засоби, форми, методи, методика ЛФК при хронічних запалювальних захворюваннях нирок (пієлонефрит)…………………………..6

4. Лікувальний масаж при хронічному пієлонефриті…………………………17

5. Фізіотерапія в комплексній фізичній реабілітації хворих на хронічний пієлонефрит………………………………………………………………………19

Список літератури……………………………………………………………….26

Вступ

За даними ВООЗ серед різних захворювань нирок пієлонефрит займає перше місце. Він вражає молодих людей і призводить до стійкої втрати працездатності. У структурі інвалідності внаслідок захворювання нирок хронічний пієлонефрит у різні роки складав 38,6-41,7%. Не менш значні втрати працездатності внаслідок частих загострень пієлонефриту. Втрата працездатності, порушення функції нирок з розвитком уремії викликає необхідність проведення гемодіалізу або алотрансплантації нирки, що визначає соціально-економічний та медичний аспекти необхідності вдосконалювати методи лікування цієї патології. Не дивлячись на застосування комплексу методів дослідження в умовах стаціонару, діагностичні помилки становлять нерідко 2530%, а при амбулаторному обстеженні вони сягають 6075%. Видужання хворих на хронічний пієлонефрит зустрічається дуже рідко, а стійка ремісія спостерігається у 11-63% пацієнтів. Навіть незважаючи на відновлення гемо - і уродинаміки та проведення антибактеріальної терапії поряд з численними засобами патогенетичного лікування не завжди сприяють настанню клінічного ефекту. Тому пошук шляхів підвищення ефективності патогенетичної терапії хворих на хронічний пієлонефрит центральна проблема і мета клінічної нефрології.

1.Хронічний пієлонефрит – патологія нирок

Хронічний пієлонефрит – неспецифічне інфекційно-запальне захворювання нирок, при якому до процесу залучаються ниркова балія, чашечки і паренхіма нирки з поразкою в першу чергу і в основному її проміжній тканині. У кінцевій стадії захворювання до процесу залучаються кровоносні судини і клубочки. В даний час добре відомо, що захворюваність пієлонефритом має три вікових піки, зчеплених зі статтю. Перший пік припадає на раннє дитинство (до 3 років). Відзначається значне переважання дівчаток над хлопчиками; другий пік захворюваності пієлонефритом припадає на найбільш активний репродуктивний вік (18-30 років), зберігається також перевага жінок. Більша частина захворювань пієлонефритом жінок цієї вікової категорії пов'язана з вагітністю та пологами. Третій пік припадає на літній і старечий вік і характеризується прогресуючим збільшенням захворюваності чоловіків. При багатьох захворюваннях для формування і вдосконалення компенсацій потрібний час.

2. Лікувальна фізична культура при хронічному пієлонефриті на поліклінічному етапі лікування

2.1. Формування компенсацій

Фізичні вправи прискорюють формування компенсацій і роблять їх досконалішими. М'язова робота стимулює діяльність внутрішніх органів, викликаючи необхідну для компенсації зміну їх функцій. Фізичні вправи сприяють появі нових моторно-вісцелярних зв'язків, які удосконалюють компенсацію і роблять можливим виконання м'язової роботи в умовах порушеної функції. Так, при порушенні функції дихальної системи заняття лікувальною фізичною культурою сприяють виробленню і закріпленню компенсацій за рахунок автоматично поглибленого дихання, тренування серця, вдосконалення судинних реакцій, збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові, економнішого протікання окислювальних процесів в тканинах. Компенсаторні процеси можуть із захисних переходити в патологічні. Заняття лікувальною фізичною культурою виробляють раціональніший тип компенсації, тренують і підтримують надійність захисних властивостей компенсації. Але завжди слід враховувати, що компенсаторні процеси обмежені, тому фізичні навантаження треба правильно дозувати. Компенсації підрозділяються на тимчасові і постійні. Тимчасові компенсації використовуються, головним чином, з метою пристосування під час хвороби і іноді протягом якогось періоду після одужання. Вироблення постійних компенсацій необхідне при безповоротній втраті або різкому відхиленню від нормального функціонування. При рухових розладах і порушеннях функції зовнішнього дихання формування компенсацій можливе за допомогою довільних керованих рухів. Механізми нормалізації функцій. Нормалізація функцій полягає у відновленні функцій, як окремого пошкодженого органу, так і всього організму під впливом фізичних вправ. Для повного одужання недостатньо відновити структуру пошкодженого органу; необхідно також нормалізувати його функції і насамперед відновити правильну регуляцію всіх процесів в організмі. Лікувальна фізична культура допомагає відновити моторно-вісцелярні зв'язки, які, у свою чергу, надають нормалізуючої дії на регуляцію інших функцій. При виконанні фізичних вправ в центральній нервовій системі підвищується збудливість рухових центрів, що мають зв'язок з вегетативними центрами. У момент збудження всі вони представляють домінуючу систему, що заглушає патологічні імпульси. Систематичні заняття лікувальною фізичною культурою відновлюють провідне значення моторики в регуляції вегетативних функцій. Фізичні вправи сприяють також відновленню рухових розладів. Наприклад, при порушенні рухів унаслідок парабіотичних станів при запаленні нерва пасивні рухи, вправи в посилці імпульсів до активного руху, ідеомоторні вправи створюють збудження в патологічній ділянці і покращують його трофіку, що сприяє ліквідації парабіотичних явищ. У разі появи в процесі хвороби побiчних умовних рефлексів за допомогою фізичних вправ вдається їх усунути. Нормалізація функцій здійснюється також шляхом позбавлення від тих, що стали непотрібними тимчасовими компенсаціями. В процесі хвороби слабшають або навіть повністю зникають ті або інші рефлекси, властиві здоровому організму. Так, тривалий постільний режим викликає згасання судинних рефлексів, пов'язаних із зміною пози. При вставанні у хворого не відбувається підвищення тонусу артерій нижніх кінцівок і зниження тонусу артерій голови. Внаслідок цього кров переміщається до нижніх кінцівок і через недостатній приток її до головного мозку хворий може знепритомніти. Вправи з поступовою зміною положення нижніх кінцівок, голови і тулубу сприяють відновленню пізньо-судинних рефлексів. Клінічне одужання нерівнозначне відновленню працездатності. Для відновлення працездатності буде потрібно ще тривалий час. Відновлення рухових якостей, понижених в період хвороби, і нормальне функціонування організму під час фізичної роботи досягаються правильно підібраними і дозованими фізичними вправами. Лікувальна дія фізичних вправ виявляється не ізольовано, у вигляді одного якого-небудь механізму, а комплексно, багатьма механізмами одночасно. Залежно від конкретного випадку і стадії захворювання можна використовувати переважну дію якого-небудь механізму. Для відновлення здоров'я використовують різні медичні методи і засоби лікування, у тому числі і лікувальну фізичну культуру, яка направлена на відновлення функціональних можливостей і розвиток компенсацій. Для відновлення побутових дій (самообслуговування, користування транспортом) широко застосовуються прикладні фізичні вправи. Для відновлення працездатності зазвичай необхідне трудове навчання і перенавчання. З цією метою разом з лікувальною фізичною культурою використовується і працетерапія, яка також сприяє адаптації організму до фізичних навантажень. Рухові якості підвищуються за допомогою поступового тренування. Для кращого пристосування до постійно змінних умов в побуті і на виробництві використовуються спортивно-прикладні вправи і ігри.

3. Завдання, засоби, форми, методи, методика лікувальної фізичної культури при хронічних запалювальних захворюваннях нирок (пієлонефрит).

У комплексному лікуванні хворих хронічним пієлонефритом, поряд з медикаментозними засобами і повноцінною дієтою, широко використовується лікувальна фізкультура. Крім загальзміцнювальної дії фізичні вправи поліпшують перебіг обмінних процесів, діяльність серцево-судинної і дихальної систем. Лікувальна фізкультура призначається тільки в період видужання або ремісії захворювання. У період загострення, при наявності виражених змін з боку нирок (гематурія, альбумінурія, набряки) заняття ЛФК протипоказані.

Основні завдання ЛФК при хронічному пієлонефриті:

Поліпшити і нормалізувати нирковий кровообіг.

Компенсувати порушення функції нирок.

Підвищити імунні сили організму.

Попередити застійні явища в легенях та  поліпшити серцеву діяльність.

Нормалізувати психологічний стан хворого.

Поступово адаптувати хворого до фізичних навантажень.

Форми ЛФК:

Ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, лікувальне плавання, дозована ходьба; прогулянки; теренкур; малий туризм.

Засоби ЛФК:

  1.  загально-розвиваючі вправи;
  2.  пасивно-актині вправи;
  3.  активні вправи;
  4.  фізичні вправи (малої, помірної та відносно великої інтенсивності);
  5.  дозована ходьба;
  6.  рухливі ігри;
  7.  елементи спортивних ігор та спорту.

Методи ЛФК при пієлонефриті.

Лікувальні фізичні вправи призначають з урахуванням фізичної підготовленості хворого, його віку, а також у залежності від періоду і форми захворювання.

Комплекси оздоровчої гімнастики необхідно виконувати два рази в день (ранком і ввечері), не раніше ніж через годину після їжі і за годину-півтори до сну. Перед початком гімнастики кімнату, де будуть проводитися заняття, необхідно ретельно провітрити і зробити в ній вологе прибирання. Температура повітря в кімнаті повинна складати 10-18єС. Заняття проводяться на чистому килимі (його треба щодня струшувати і користуватися їм тільки для занять ЛФК), при відкритій кватирці.

Лікувальною гімнастикою потрібно займатися у вільному, що не стискує руху спортивному костюмі. Після гімнастики, якщо дозволяє стан, корисно застосовувати процедури, що загартовують: ранком - вологі обтирання тіла, увечері - миття ніг прохолодною водою.

Методика виконання ЛФК при пієлонефриті.

Вправи виконуються в повільному і середньому темпі, без ривків. Не можна допускати затримок дихання. Необхідно також стежити за рівномірним розподілом навантаження на всі частини тіла, тобто контролювати зміну рухів рук, ніг і тулуба.

Звичайно комплекс лікувальних вправ починається з більш легких рухів, що поступово ускладнюються, а закінчуються заняття дуже легкими вправами і ходьбою. Після найбільш важких вправ доцільно робити короткочасні паузи (відпочинок 30-40 секунд).

В умовах поліклініки для лікування хворих на хронічний пієлонефрит використовують три види режимів, що передбачають послідовне і поступове удосконалення фізичних можливостей хворих для виконання побутових та виробничих навантажень: щадний; щадно-тренувальний і тренувальний.

Щадний режим за характером застосовуваних фізичних вправ аналогічний вільному режиму стаціонарів.

Щадно-тренувальний (тонізуючий) режим передбачає використання різноманітних вихідних положень (стоячи, сидячи, лежачи), середньої та відносно-великої інтенсивності, застосування дихальних вправ (статичних та динамічних), вправи направлені на укріплення м язів спини та брюшного пресу, вправи на розслаблення.

Тренувальний режим показані активні вправи: зі снарядами, гімнастичним приладдям, з обтяжуванням, дозована ходьба, теренкур, ближній туризм.

Основу методики ЛФК при хронічних запалювальних захворюваннях сечовивідної системи ( пієлонефрит) складають оздоровчі вправи з вихідного положення стоячи, сидячи або лежачи з охопленням більшості м'язових груп. Для поліпшення кровопостачання нирок використовуються вправи для м'язів черевного преса (без підвищення внутрішньочеревного тиску), м'язів спини, попереку та діафрагми. У заняття ЛФК включаються також дихальні вправи і вправи в розслабленні.

Заняття ЛФК проводяться під регулярним контролем ниркової функції.

При погіршенні аналізу сечі і появі симптомів загострення гломерулонефриту або пієлонефриту фізичні вправи тимчасово припинити.

Хворим хронічним пієлонефритом для оздоровлення організму показане санаторно-курортне лікування на курортах з теплим кліматом, без різких добових коливань температури повітря і з великим числом сонячних днів. До них відносяться Чорноморські курорти Ялта, Сочі, Анапа, Гурзуф [7].

Ведучими лікувальними факторами в санаторно-курортних умовах є оздоровчий режим, кліматотерапія, дієтичне харчування, лікувальна фізкультура, фізіотерапія. При хронічному гломерулонефриті або пієлонефриті з метою попередження розвитку ниркової недостатності використовується ряд лікарських препаратів з рослин, що володіють властивістю підсилювати кровообіг у нирках і збільшувати виділення токсинів з організму. До таких препаратів відносяться леспенефрил, кофітол, роватинекс. Близькі до них по ефективності дії нирковий чай, відвар ягід ялівця, нейрончай. Ці ліки можна застосовувати роками, без перерви [42].

Особи, що перенесли пієлонефрит, повинні уникати охолодження, санувати хронічні вогнища інфекції (особливо в мигдалинах і придаткових пазуха носа), стежити за чистотою шкіри, дотримувати гігієни порожнини рота, органів травлення і сечовивідної системи. Заняття ЛФК починають проводити після стихання гострих явищ у міру поліпшення загального стану хворого, припинення різких болів і нормалізації температури. Лікувальна фізкультура при пієлонефриті є засобом патогенетичної терапії, що дозволяє зменшити запальні зміни в нирковій тканині, поліпшити і нормалізувати стан ниркової функції. Під час занять ЛФК необхідно уникати можливого охолодження, тому займатися доцільно в легкому спортивному костюмі. З метою попередження загострень захворювання фізичне навантаження повинне бути помірним. Не можна допускати перенапруги м'язів, вправи повинні виконуватися плавно і без ривків. На початку занять ЛФК кожна вправа повторюється не більш 4-5разів. В міру поліпшення стану хворого в комплекс ЛФК можна включати рухливі ігри.

Через 10-15 хвилин після виконання вправ варто прийняти теплий душ і гарненько розтерти шкіру махровим рушником, особливо в області спини і попереку. У заняття ЛФК при пієлонефриті включають загальрозвиваючі вправи з вихідних положень стоячи, лежачи і сидячи з помірним фізичним навантаженням. Для усунення застійних явищ у сечовивідної системі доцільно включати масаж та елементи вібрації області живота. Вправи для м'язів черевного преса включають з обережністю, уникаючи збільшення внутрішньочеревного тиску і, особливо, натужування. Темп виконання більшості вправ повільний і середній, рухи плавні, без ривків. При заняттях лікувальною гімнастикою обов'язково потрібно вести щоденник самоконтролю. Це дозволить правильно дозувати фізичне навантаження й уникнути перенапруг. Самоконтроль повинний бути систематичним та тривалим, спостереження бажано виконувати в одні й ті самі години, в подібних умовах: до початку занять ЛФК і після їхнього закінчення. Проведення систематичних самоспостережень і їхній аналіз дозволить вам правильно регулювати фізичне навантаження.

Приблизний комплекс лікувальної гімнастики для хворих на хронічний пієлонефрит на щадному руховому режимі поліклінічного етапу.

з/р

Вихідне положення

Зміст вправи

Дозування

Темп

Методичні вказівки

1

2

3

4

5

6

Пульсометрія, вимірювання АТ

Підготовча частина

1.

Лежачі на спині

Дихання діафрагмальне

1 хв.

Глибоке дихання

2.

Те саме

Почергове приведення та відведення зігнутих в коліні ніг до грудної клітки

3-4 р

Повільно

Дихання не затримувати

3.

Те саме

Вправа “велосипед”

3-4 р

Повільно

Дихання не затримувати

4.

Те саме

На вдосі “надувається” живіт, потім розширюється грудна клітка, на видосі – втягується живіт, грудна клітка “спадає”

3 р

Повільно

Повне дихання

Пульсометрія

Основна частина

5.

Стоячи, руки на поясі

1- випад правою ногою вперед, 2 –В.П.

те саме лівою ногою

3-4 рази кожною ногою

Середній

Дихання не затримувати

6.

Стоячи, ноги на ширині плечей, руки вздовж тулуба

Злегка присісти, обхопивши коліна руками, робити кругові рухи в колінних суглобах та попереку одночасно

4 рази вправо та вліво

Повільний

7.

Стоячи, ноги разом, руки перед грудьми

1- дістати правим коліном лівий лікоть, 2-В.П. те саме лівою ногою

5 разів кожною ногою

Середній

8.

Стоячи біля гімнастичної стінки

1- Присісти, придержуючись за перекладину

2-В.П.

5-6 разів

Середній

Спина рівна

9.

Стоячи

Поперемінні підіймання рівних різнойменних рук та ніг

4-5 разів

Середній

Слідкувати за диханням

10.

Стоячи, тулуб нахилити вперед

Вправа «Млин»

5-6 разів

Середній

Спина рівна, дихання вільне

11.

Стоячи, руки вздовж тулуба

1- мах правою ногою у бік, руки в сторони 2-В.П.

3-напівприсісти руки вперед

4-В.П.

Те ж з лівої ноги

4-5 разів

Середній

Слідкувати за диханням

12.

Сидячи на стільці

Права нога зігнута, ліва випрямлена, на рахунок 1-4 зміна положення ніг

2-3 рази

Середній

13.

Сидячи на стільці, руки опущені

Встати, підіймаючись на носки, руки вперед-вдих; В.П. -видих

4-5 разів

Середній

Вдих через ніс, видих через рот

14.

Сидячи на стільці

Розтерти гімнастичним гімнастичним ціпком ноги від коліна до пахової області, та від стопи до коліна

4-5 разів

Середній

Дихання вільне

15.

Сидячи на стільці

Поклавши ціпок на підлогу прокатати стопами (підошву, внутрішню та зовнішню сторони стопи)

4 рази кожною ногою

Середній

Дихання вільне

Пульсометрія

Заключна частина

16.

Лежачи на спині

Упор на зігнуті в ліктях руки, ноги зігнуті в колінах

1- розслабити і опустити вздовж тулуба праву руку

2- те саме з лівою

3-розслабити праву ногу

4- те ж лівою ногою

5- цілком розслабити тіло

4-5 разів

Середній

Слідкувати за диханням

17.

Лежачи, руки на живіт

Діафрагмальне дихання, розслаблення

1 хв.

Повільний

Дихання ритмічне

Вимірювання АТ

На заняттях лікувальною гімнастикою на щадно-тренуючому руховому режимі застосовуються різні вихідні положення, амплітуда рухів повна, темп повільний та середній, кількість повторень 5-6 разів, кількість загально розвиваючих вправ до дихальних вправ 3:1, тривалість занять 30-35 хвилин. Для повної амплітуди рухів застосовують гімнастичне приладдя, вправи біля гімнастичної стінки. Широко використовуються вправи на рівновагу, розтягування, скручування, дихальні вправи, елементи рухливих ігор, але необхідно пам’ятати про строгий контроль та дозування.

Приблизний комплекс лікувальної гімнастики для хворих на хронічний пієлонефрит (на щадно-тренуючому руховому режимі) поліклінічного етапу

з/р

Вихідне положення

Зміст вправи

Дозування

Темп

Методичні вказівки

1

2

3

4

5

6

Пульсометрія, вимірювання АТ

Підготовча частина

1.

Стоячи

Хода на місці. Руки в сторони – вдих, руки опустити - видих

30 сек-1 хв.

Середній

Вдих через ніс, видих через рот

2.

Стоячи

Хода на місці, не відриваючи пальців ніг від підлоги

Середній

3.

Стоячи

Хода з високим підніманням ніг, великим розмахом рук. На 2 кроки – вдих; на 3 - видих

3-4 хв.

Середній

Вдих через ніс, видих через рот

4.

Основна стойка, кісті до плечей

Кругові рухи рук в плечових суглобах вперед і назад

5 разів в кожну сторону

Середній

5.

Стоячи

Хода на пальцях ніг, на п’ятах, приставним кроком, з розслабленням м’язів однієї та іншої ноги

3 хв.

Середній

Дихання довільне, тримати поставу

6.

Ходьба по залу, руки на пояс

1- руки через сторони вгору – вдих

2 – В.П.

6 разів

Повільний

Стежити за правильним диханням

Пульсометрія

Основна частина

7.

Лежачі на спині

Вправа «велосипед» то в одну, то в іншу сторону

5-6 разів

середній

Дихання вільне

8.

Те саме

Ноги разом, руки уздовж тулуба. По черзі підіймати то одну, то іншу ногу

5-6 разів кожною ногою

середній

Слідкувати за диханням

9.

Лежачі на животі

Руки уздовж тулуба, руками упертися в підлогу – вдих прогнутися в попереку, встати на коліна - видих

3-4 рази

середній

10.

Лежачі на животі

Поперемінне підіймання різнойменних рук та ніг

5-6 разів

Середній

11.

Лежачі на животі

Вправа «лодочка»

3 рази

Середній

12.

Колінно-кістьове положення

Повороти тулуба вправо, вліво

по 4 рази

Середній

При повороті дивитися на кінцівки ніг

13.

Те саме

Вправа «киця зла» та «киця добра»

по 3 рази

Середній

Максимально прогинати спину

14.

О. С., руки в замок над головою

1,2 – пружинячи нахили вліво

3,4 – те ж вправо

5 разів

Середній

15.

Стоячи, ноги на ширині плечей, руки на поясі

1-2- повернути тулуб вправо, розвести руки в сторони – вдих

3-4 В.П. – видих

Те ж в іншу сторону

5-6 разів в кожну сторону

Середній

Вдих через ніс, видих через рот

16.

Стоячи, ноги на ширині пліч, руки опущені

1-3- три пружні нахили вліво, ліва рука сковзає по нозі в низ, права в гору – вдих

4 – В.П. – видих

Те ж в іншу сторону

4-5 разів в кожну сторону

середній

17.

Стоячи, ноги на ширині пліч, руки в сторони

1-4-обертати прямими руками вперед з одночасним напівприсіданням те ж, обертаючи руками назад

5-6 разів

середній

18.

Стоячи, ноги на ширині пліч

Узятися руками за кінці гімнастичного ціпка, тримати його перед грудьми і немов

5-6 разів

середній

Дихання вільне

19.

Те саме

Гімнастичний ціпок – позаду, на рівні попереку. Узятися за кінці ціпка обома руками та розтерти спину знизу – нагору,від хребця до лопаток, потім сідниці

5-6 разів

середній

Дихання вільне

20.

Те саме

Гімнастичний ціпок – на рівні живота. Енергійно розтерти живіт по годинній стрілці

5-6 разів

середній

Дихання вільне

21.

Стійка ноги нарізно, руки на пояс

Перенести тяжкість тіла на одну ногу, згинаючи її в коліні

5 разів на кожну ногу

Середній

Дихання не затримувати

22.

Те ж

Напівприсіди

Присід – вдих,

В.П. - видих

4-5 разів

Середній

Дихання ритмічне

Пульсометрія

Заключна частина

23.

Стоячи

Повільний, легкий біг на місці, або з просуванням уперед, з переходом на ходу протягом 1 хвилини. Потім повільна хода, доки не відновиться дихання

2 хв.

Середній

Вдих-глибокий. Видих-повільний, тривалий

24.

Стоячи

1- розвести руки та підтягтися вгору (ноги на носки) - вдих,

2- вільно опустити руки, струшуючи вниз - видих

5-6 разів

Повільно

25.

О. С. одна нога підведена вгору до коліна руки в сторони

Закрити очі на 5-7 с.

Те ж, помінявши положення ніг

2-3 рази

Дихання не затримувати

26.

Лежачи, руки під головою

Тягнутися руками та ногами в різні боки (розтягнення)

30 сек.

Повільно

27.

Лежачи

Розслабити все тіло,уявити, що знаходитися на березі моря (тощо)

1-2 хв.

Дихання рівне

Вимірювання АТ

На заняттях лікувальною гімнастикою на тренувальному руховому режимі застосовуються різні вихідні положення,амплітуда рухів максимальна,темп середній та швидкий,кількість повторень вправи 8-10 разів,кількість загально розвиваючих вправ до дихальних вправ – 4:1, тривалість занять – 40-50 хвилин. Для обтяження застосовуються гантелі – від 1,5 до 3 кг, медицинболи – до 3 кг. Широко використовуються вправи на координацію рухів, рівновагу, тренування вестибулярного апарату, дихальні вправи. Застосовуються окремі єлементи спортивних ігор: кидки, передача м’яча, гра через сітку, але необхідно пам’ятати про емоційний характер ігор і вплив їх на організм і, також, строгий контроль і дозування .

Приблизний комплекс лікувальної гімнастики для хворих на хронічний пієлонефрит на (тренуючому руховому режимі) поліклінічного етапу

з/р

Вихідне положення

Зміст вправи

Дозування

Темп

Методичні вказівки

1

2

3

4

5

6

Пульсометрія, вимірювання АТ

Підготовча частина

1.

Стоячи

Хода на місці, не відривати ніг від підлоги

2 хв.

Швидкий

Дихання не затримувати

2.

Те саме

Біг підтюпцем

2 хв.

Середній

Контролювати дихання

3.

Те саме

Стрибати на скакалці

2 хв.

Швидкий

4.

Те саме

Руки на поясі, нахили – вправо, вліво, вперед, назад

1 хв.

Середній

5.

Те саме

Руки на поясі - присідання

20 разів

Середній

Спина рівна

6.

Стоячи

Хода з високим підняттям колін

1 хвилина

Середній

Дихання не затримувати

7.

О.С. руки на пояс

1 – нахил голови вліво

2 –В.П.

3 – нахил голови вперед

4 – В.П.

5 – нахил голови вправо

6 – В.П.

6 разів

Повільний

8.

О.С.

Розвести руки в сторони – вдих,

В.П. - видих

6 разів

Повільний

Вдих через ніс, видих через рот

Пульсометрія

Основна частина

9.

Лежачи на спині

1-обхватити руками ліве коліно, як змога ближче підтягти його до грудей – видих;

2-В.П.- вдих. Те ж саме з правим коліном

По 6 разів кожним

Серед-ній

Вдих через ніс, видих через рот

10.

Те саме

Упор на лікті, вправа «ножиці» (повздовжні та поперечні)

10-15 разів

Cеред-ній

Ноги рівні, під кутом 30

11.

Те саме

Вправа «велосипед» то в одну, то в іншу сторону

1 хвилина

Швидко

12.

Те саме

Качання пресу (підіймання тулуба)

15-20 разів

Серед-ній

Слідкувати за диханням

13.

Лежачи на боці

Ліва нога напівзігнута, праву ногу підіймаємо паралельно підлозі, те саме з правою ногою

По 8 разів кожною ногою

Середній

14.

Лежачи на животі

Одночасне підіймання випрямлених рук та ніг, максимально вигнувши спину

6-8 разів

Серед-ній

15.

Сидячи на корематі

Ноги прямі, максимально розведені в сторони. 1 – вдих, зробити м’які пружні нахили, дістаючи двома руками носок правої ноги – видих

2 – В.П. те ж з лівою ногою

5-7 разів в кожну сторону

Серед-ній

16.

Сидячи, на корематі

Скручування тулуба з максимальним розворотом. Спочатку вправо, потім вліво

5 разів в кожну сторону

Серед-ній

Слідкувати за диханням

17.

Сидячи, упор руками ззаду

Згинання і розгинання ніг в колінних суглобах, ковзаючи ступнями по підлозі

8 разів

Повільний

18.

Сидячи, ноги зігнуті в колінних суглобах

Супінація і пронація ніг в тазостегнових суглобах

6-8 разів в кожну сторону

Швидкий

19.

Колінно-кістьове положення

Руки на ширині плечей: віджимання від підлоги

10 раз

Середній

Дихання не затримувати

20.

Стоячи, нахил тулуба вперед

Імітація плавання «брасом»

6-8 разів

Середній

Спина рівна

21.

Стоячи

Ноги злегка зігнуті в колінах:

1- руки вгору,потягнутися

2- нахил вниз, достати підлогу

6-8 разів

Середній

Спина рівна

22.

Стоячи

Колові рухи тазом по часовій стрілці, потім проти часової стрілки

по 8 разів в кожну сторону

Середній

23.

Стоячи

Лицем до гімнастичної стінки, ліва нога на третій рейці: руки в сторони – вдих, нахил тулуба до лівої ноги – видих.

Те ж - до правої ноги

8-10 разів

Повільний

Видих через рот

24.

Те ж

Боком до гімнастичної стінки, тримаючись за жердину.

Махові рухи розслабленою ногою вперед і назад

8-10 разів кожною ногою

Середній

Дихання вільне

25.

Те ж

Лицем до гімнастичної стінки, тримаючись руками за жердину: махові рухи ногою в сторони

8-10 разів кожною ногою

Середній

26.

Те ж

1 – руки через сторони вгору – вдих

2 – В.П. – видих (руки максимально розслабити)

8 разів

Повіль-ний

Дихання вільне

Пульсометрія

Заключна частина

27.

Стоячи

Ходьба з рухом рук

30 сек.

Повіль-ний

Дихання вільне

28.

Руки вперед, пальці рук нарізно

Закрити очі на 15 с.

3-4 рази

Утримувати рівновагу

29.

О.С руки на пояс

Підйом на польці стоп

8-10 разів

Серед-ній

Тримати поставу

30.

Стоячи

1- рухи вгору – вдих

2- В.П. – видих, розслабитися

5-10 разів

Серед-ній

Дихання вільне

31.

Лежачи

Розслабити все тіло

2-3 хвилини

Дихання рівне

Пульсометрія та вимірювання АТ

4. Лікувальний масаж при хронічному пієлонефриті

Перед проведенням сеансу лікувального масажу необхідно виконати наступні вимоги:

Додати тілу пацієнта таку позу, при якій його мускулатура і зв'язковий апарат суглобів будуть у розслабленому стані.

Забезпечити пацієнтові положення, у якому він зможе знаходитися, не додаючи особливих зусиль, протягом усього сеансу масажу.

Тіло пацієнта потрібно накрити простирадлом, залишивши відкритими тільки ті ділянки тіла, що необхідні для масажу.

Не змінювати положення пацієнта без особливої необхідності.

Створити необхідні умови роботи, тобто виключити присутність сторонніх осіб, яскраве світло, шум.

Проводячи масаж спини, (якщо це необхідно) потрібно вирівняти фізіологічне скривлення хребта (при остеохондрозі, лордозі і т.д.) за допомогою подушки.

При лікуванні хронічних запалювальних захворювань сечовивідної системи (пієлонефрит) позитивний ефект дає сегментарний масаж. Масажують спину, поперекову область, сідниці, живіт і нижні кінцівки з застосуванням розігріваючих мазей. Тривалість масажу 8-10 хв., курс 10-15 процедур. При хронічному пієлонефриті та гломерулонефриті показаний ручний масаж і масаж щітками у ванні (температура води не нижче 38єС), 2-3 процедури в тиждень.

Щоб уникнути різних побічних дій під час кожного сеансу рекомендується проводити масаж передньої стінки живота з посиленням тиску на область над лонним зчленуванням.

Порядок проведення сегментарного масажу при лікуванні хронічних запалювальних захворювань сечовивідної системи (гломерулонефрит, пієлонефрит):

1. Хворий лягає на живіт, і масажист починає впливати на поверхню спини за допомогою:

площинного поглажування, підсилюючи тиск на ураженій стороні (7-8 рухів);

поясного сегментарного поглажування з посиленням тиску на ураженій ділянці (4-6 рухів);

першого способу “свердління” на ураженій стороні (7-8 рухів);

площинного поглажування всієї поверхні спини (4-6 рухів);

впливу на проміжки між остистими відростками хребців (10-12 рухів);

„пиляння” на ураженій стороні ( 10-12 рухів);

переміщення з тієї ж сторони (8-10 рухів);

поясного сегментарного поглажування з посиленням тиску на ураженій стороні (4-6 рухів).

Для надання заспокійливої дії після проведення впливу на проміжки між остистими відростками хребців і “пиляння” рекомендується застосувати площинне поглажування всієї поверхні спини (4-6 рухів).

2. Потім масажується область таза, хрестця, підподихового гребеня за допомогою всіх прийомів класичного масажу в сполученні з окремими прийомами з'єднанотканного і періостального масажу.

3. Після цього хворої лягає на спину, і масажист приступає до впливу на передню поверхню грудної клітки, живота, передньої і задньої поверхні нижньої кінцівки з посиленням тиску на стегні і колінному суглобі. При цьому він використовує всі прийоми класичного масажу, окремі прийоми з'єднанотканного масажу, а на окісті проводить періостальний масаж с акцентом на надколінник.

4. Завершується масаж впливом на тазостегновий суглоб за допомогою пасивних рухів, струшування і поглажування.

Курс лікування складає 10-15 сеансів, проведених щодня або через день. Тривалість одного сеансу – 25-30 хвилин. Якщо в процесі масажу хворий відчує себе гірше, те процедури варто проводити рідше — 2 рази в тиждень. Повторний курс масажу можна проводити тільки через 1,5 місяця після попереднього й у сполученні з іншими видами лікування.

5. Фізіотерапія в комплексній фізичній реабілітації хворих на хронічний пієлонефрит

Метою фізіотерапії при діагнозі хронічний пієлонефрит є купирування синдрому.

Розглянемо основні методи фізіотерапії, що використовуються при лікуванні запалювальних захворювань сечовивідної системи на полікліничному етапі.

Протизапальні методи: Увч-терапія, Дмв-терапія, лікарський електрофорез уроантисептиків.

Імуностимулюючі методи: Суф-опромінення (суберітемні дози), геліотерапія.

Імуносупресивні методи: трансцеребральна Увч-терапія, високочастотна терапія на надниркові, Дмв-терапія на надниркові, лікарський електрофорез кальцію, димедролу.

Репаративно-регенеративні методи: інфрачервона лазеротерапія, ультразвукова терапія, лікарський електрофорез вітаміну З, пелоідотерапія.

Судинорозширювальні методи: парафінотерапія, озокеритотерапія, інфрачервоне опромінення.

Сечогінні методи: лікарський електрофорез спазмолітичних засобів, амплипульстерапія, високочастотна магнітотерапія, питне лікування мінеральними водами.

Дегідратуючі методи: інфрачервона сауна, сауна.

Гіпокоагулюючі методи: лікарський електрофорез антикоагулянтів і дезагрегантів, низькочастотна магнітотерапія.

Антигіпоксичний метод: оксигенобаротерапія.

Протизапальні методи. УВЧ-терапія. При впливі електричного поля УВЧ низької інтенсивності енергія вибірково поглинається фосфоліпідами мембран нефронів, клітками ендотелію судин мікроциркуляторного русла клубочків. У результаті знижується підвищена проникність ендотелію й активність медіаторів запалення і синтезуючих їх ензимів, що зменшує екссудацію інтерстиціальної тканини. Підсилюється фагоцитарна активність лейкоцитів і макрофагів, активізується ряд лізосомальних ферментів, що прискорює проходження фази запалення. При підвищенні інтенсивності Увч-коливань (високоінтенсивні, теплові дозування) частина що поглинається нефронами енергії трансформується в тепло, що викликає розширення кровоносних і лімфатичних судин. Це перешкоджає розвиткові артеріальної гіперемії і стимулює процеси репаративної регенерації.

У гострому періоді з метою зменшення запальних змін у клубочках і судинах нирок вплив застосовується в нетеплових дозуваннях, а при зменшенні показників активності запального процесу - у субтеплових і теплових дозуваннях. Процедури проводять при частоті енергетичного поля 40,68 або 27,12 мгц, протягом 10-12 хв, щодня; курс 8 - 10 процедур.

Варто пам'ятати, що часті і тривалі курси Увч-терапії можуть провокувати розвиток склеротичних процесів. Це небажано для осіб з інтімофіброзом і артеріолосклерозом, а також склеротичними змінами в стромі нирок.

Дмв-терапія нирок. Під впливом дециметрових радіохвиль відбувається розширення капілярів з посиленням регіонарного кровотока, гальмування ушкодження базальних мембран капілярів клубочків і активація проліферативних реакцій ендотеліоцитів і мезангиоцитів. Впливають електромагнітними хвилями з частотою 460 мгц, низької інтенсивності з переходом на теплові дозування, по 15 хв, щодня; курс 10-12 процедур.

Лікарський електрофорез уроантисептиків. Уроантисептики (фурадонін, фурагін, 5-НОК, нитроксолін) роблять бактеріостатичне (бактерицидне) дію на мікрофлору ниркових канальців. Застосовують 1% розчин фурадоніну. Постійний струм, що впливає на область нирок, збільшує концентрацію уроантисептика в електричному полі - ефект внутрітихорєцького електрофореза. Використовують щільність струму 0,1 ма/див2, по 20 хв, щодня; курс 10 процедур.

Геліотерапія - стимуляція імунітету і факторів неспецифічного захисту - зв'язана з впливом продуктів фотодеструкції білка. Активується як клітинний, так і гуморальний імунітет. Процедури проводять у фазі ремісії захворювання по слабкому або помірному режимах (див. додаток 3), щодня; курс 20-25 процедур.

Імуносупресивні методи. Трансцеребральна Увч-терапія. Активація процесів неспецифічної резистентності організму зв'язана з впливом на продукцію рілізінг-факторів і тропних гормонів. Доза нетеплова, 15-20 Ут. Обов'язкова апаратура з частотою 27 Мгц, протягом 5 - 8 хв, щодня; курс 5-6 процедур.

ДМВ-терапія. Дециметрове випромінювання поглинає сильно гідратуванная і багато васкулярізована паренхіматозна тканина наднирковів. Унаслідок поглинання електромагнітної енергії і виділення тепла в залозистих клітинах коркової речовини наднирків активується синтез власних стероїдних гормонів. Вплив на область наднирків проводять для активації гормоносинтетичних процесів, підвищення в крові змісту глюкокортикоїдів, що зменшують активність імунопатологічних процесів у нирках. Застосовують субтеплове Свч-випромінювання частотою 460 мгц, по 15 хв, щодня; курс 10-12 процедур.

Високочастотна магнітотерапія. Вплив на область наднирковів у нетеплових і субтеплових дозах активує синтез глюкокортикоїдів і знижує активність білків, що є гормоно-єднальними, що підвищує концентрацію глюкокортикоїдів у крові і відповідно впливає на аутоімунні процеси в клубочках. Використовують МП із частотою 13,56, 27,13 і 40,68 мгц у тепловому дозуванні, по 10-15 хв, щодня; курс 8- 10 процедур.

Лікарський електрофорез. Застосовують 0,25-1 % розчин димедролу, 2-5 % розчин кальцію хлориду. Препарати вводять по ендоназальної методиці. Іони кальцію зв'язуються з периферичними білками плазматичної мембрани імунокомпетентних кліток, стабілізують мембранні рецептори і блокують вироблення аутоантитіл лімфоцитами. Призначають у проліферативної фазі запалення і для стимуляції репаративної регенерації. Препарати вводять з анода. Лікування проводять при силі струму від 0,3 до 3 ма, по 10 хв, щодня; курс 10-12 процедур.

Репаративно-регенеративні методи. Інфрачервона лазеротерапія викликає посилення метаболічних процесів у нирковій тканині (наростання ензиматичної активності, активацію клітинного подиху) і робить дія, що гіпокоагулює, (зменшує агрегаційну здатність тромбоцитів), що приводить до зменшення набряку інтерстиціальної тканині і стимуляції репаративно-регенеративних процесів. Використовують лазерне випромінювання потужністю до 40 мвт, частота імпульсів 500-1000 Гц, по 5 хв на проекцію кожної нирки, щодня; курс 10-12 процедур.

Ультразвукова терапія. Ультразвук запобігає фібропластичним перетворенням ендотелію нефронів, зменшує ексудативні екстра- і інтракапілярні процеси, набряк строми нирок, сприяє розсмоктуванню гістиолімфоцитарних інфільтратів, підсилює кровоток у скороченому судинному руслі. Паравертебральний вплив дає опосередкований ефект на нирки, активує ретикулярну формацію, гіпоталамо-гіпофизарну область, структури лімбічної системи - області, зв'язані з вищими відділами вегетативної нервової системи. У результаті підсилюються адаптаційно-трофічні процеси в тканинах нирок. Ультразвук по механізму аксона-рефлексу підсилює об'ємний кровоток у мікроциркуляторному руслі на 50-100 %. При збереженні запальних змін по лабораторним даним Замазку-терапію проводять в імпульсному режимі, після їхнього стихання - у безперервному, 0,2-0,4 ВТ, по 5 хв із кожної сторони, щодня; курс 10 процедур.

Лікарський електрофорез. Використовують вітамін С (0,5 % розчин аскорбінової кислоти). Аскорбінова кислота активує клітинний подих, засвоєння тканинами кисню, синтез колагену і проколагену, нормалізує проникність капілярів. Впливають на область нирок при стиханні запального процесу, по 15-20 хв, щодня; курс 10-12 процедур.

Пелоідотерапія активує гормональна ланка сімпатико-адреналової системи, підсилює її адаптаційно-трофічну функцію. При впливі на область нирок і наднирковів збільшує синтез глюкокортикоїдів. Це властиво сульфідним брудам, особливо лужним, котрі підсилюють активність гормонів, тропних до гіпофіза і гіпоталамуса, стимулюють процеси окисного фосфорилирування, виділення вазоактивних пептидів, що підсилюють кровоток у нирках. Пелоїди впливають на розвивається при гломеруліті ферментопатію, підвищують активність гидролітичних ферментів при ХНН. Хімічні компоненти брудів гальмують трансформацію мезангія клубочків, що грає основну роль у розвитку склерозу і гіаліноза. Пелоїдотерапію проводять у період ремісії захворювання, в основному на етапі санаторно-курортного лікування. Переважно використовують іловий бруд, особливо сульфідні. Тривалість процедур 30 хв, щодня; курс 10-12 процедур.

Судинорозширювальні методи. Парафіно- і озокеритотерапія. Виникаючі метамерно-сегментарні реакції в області аплікації парафіну підсилюють трофіку в тканинах нирок і розширюють судини мікро-циркуляторного русла в них. Після лікування знижується проникність гломерулярного фільтра, інфільтрація нирковими канальцами, що перешкоджає прогресуванню білкової дистрофії в епітелії канальців. Метод застосовують при зниженні активності ХГН, на результаті госпітального лікування, частіше на амбулаторно-поліклінічному етапі. Температура нагрітого парафіну 56°С. Проводять за методикою аплікацій на область нирок, по 25-30 хв, щодня; курс 10-12 процедур.

Інфрачервоне опромінення. Вазоділатація судин нирок зв'язана з термічним ефектом. Температура тканин підвищується на 0,1-0,5 °С. Це обумовлено як прямою дією поглиненого випромінювання на тканині нирок, так і рефлекторним посиленням кровотоку. Опромінюють поперекову область по 20-40 хв, щодня; курс 8-10 процедур.

Сечогінні методи. Лікарський електрофорез. Застосовують спазмолітики: 2 % розчин еуфіліну, 2 % розчин баралгіну, 0,1-0,5 % розчин папаверину, 0,1 % розчин платифіліну. Ці засоби підвищують діурез за рахунок судинорозширювального, спазмолітичної дії, збільшуючи проникність мембранних структур у нефроне. Впливають на область нирок по 15-20 хв, щодня; курс 10-12 процедур.

Амплипульстерапія (Смт-терапія). Синусоїдальні модульовані струми викликають виражену вазодилатацію, впливають на фільтраційні процеси в сечовивідної системі, чим сприяють збільшенню діурезу. Впливають на поперекову область, I і IV РР, по 5 хв, ЧМ 100 Гц, ГМ 75-50 %, режим перемінний, щодня; курс 10-12 процедур.

Високочастотна магнітотерапія. У паренхимі нирок МПВЧ індуцирує вихрові струми, що викликають локальне нагрівання тканин на 1 - 2 °С, що викликає виражене розширення мікроциркуляторного русла, приводить до наростання клубочкової фільтрації. Формується утворення анастомозів у мікроциркуляторному руслі, збільшується швидкість лімфоперфузії, зменшується набряклість тканин строми нирки, стимулюється репаративна регенерація. У результаті сповільнюються мембранозні і проліферативні процеси в клубочках. Застосовують МП частотою 13,56, 27,12 і 40,68 мгц, слабкотеплова і теплова дози. Процедуру проводять за допомогою індуктора-диска або кабелю (у формі спирали), тривалість 10-15 хв, щодня; курс 10-12 процедур.

Лікування мінеральними водами. Використовують води з органічними речовинами. Слабко- і маломінералізовані питні води, що містять іони магнію (50-100 мг/л), сприяють швидкому усмоктуванню води в ЖКТ і настільки ж швидкому відновленню осмолярності крові за рахунок активного утворення гіпоосмолярної вторинної сечі. Іони магнію блокують утримуючий кобальт білки, відповідальні за роботу механізмів "швидкої" регуляції осмотичного гомеостазу кліток. Вода не затримується внутрішньоклітинною рідиною і разом з низькомолекулярними шлаками виводиться нирками. Сечогінний ефект залежить від речовин, що утримуються у воді, - нафтенів, гумінів, бітумів, фенолів. Вони забезпечують як утворення сечі (первинному і вторинної), так і сприяють розчиненню і виведенню слизу з сечовиводящих шляхів. Використовують мінеральні води: нафтуся, слов’янівська, смирновська. Води повинні бути теплими, приймають по 150- 250 мол, 3 рази в день, за 15-20 хв до їжі, протягом 3 - 4 тижнів.

Дегідратуючі методи. Інфрачервона сауна. Поглинання інфрачервоного випромінювання з утворенням тепла в тканинах викликає значну дилатацію судин шкіри і нирок. Підсилюється видільна функція потових залоз, що забезпечує зменшення навантаження для фільтраційної функції нирок по виведенню сечовини, креатиніну, натрію хлориду, зменшення набряків. Активується мікроциркуляторне русло нирок, відбувається дегідратація тканин нирок. Для поліпшення кровопостачання нирок використовують варіанти з перебуванням у термокамерах, оснащених інфрачервоними випромінювателями. Температура в термокамері повинна бути 55-65 °С, час перебування до 20 хв, застосовують процедури через 2 дні на третій; курс 6 - 8 процедур.

Сауна (сухоповітряна лазня). Теплове випромінювання викликає розширення судин шкірних покривів і підвищує пітовідділення до 2 л у залежності від температури повітря. З потім виводяться сечовина, креатинін, іони натрію, калію, магнію, хлору. Шкірний діафорез сприяє виділенню продуктів білкового обміну, води, полегшує фільтраційну функцію нирок. Діурез при цьому зменшується. Стимулюються процеси репаративної регенерації. Лазня робить виражене спазмолітичну дію. Лікування проводять з помірним навантаженням - режим I (див. додаток 5), один раз у 5- 7 днів; курс 6 - 8 процедур. Після заходу в лазню не використовують холодну воду, застосовується тільки теплий душ (27-29 °С).

Гіпокоагулюючі методи. Лікарський електрофорез. Застосовують антикоагулянти і дезагреганти (5000-10 000 ЕД гепаріну, 5 % розчин ацетилсаліцилової кислоти). Прямий антикоагулянт гепаринів потенціює інгібіторну дію антитромбіну III на активовані фактори коагуляції крові (IXA, XA), стимулює активацію фібрином фібриностабілізуючого фактора, зменшує агрегацію тромбоцитів. Ацетилсаліцилова кислота також інгібірує спонтанну й індуковану агрегацію тромбоцитів. Препарати вводять в область нирок, що посилюється додатковою дією гальванічного струму, що підсилює кровоток у судинах нирок. Препарати вводять з катода. Сила струму - до 15 ма. Призначають щодня по 15 хв; курс 10-12 процедур.

Низькочастотна магнитотерапія. При використанні перемінного, пульсуючого магнітного поля формується гіпокоагулюючий ефект за рахунок магнітогідродинамічних сил, що прискорюють локальний кровоток і зменшують агрегацію формених елементів крові. Індуктори розташовують над проекцією нирок. Застосовують магнітне поле частотою 50 Гц, індукція 30-40 мтл, по 15 хв, щодня; курс 10-15 процедур.

Антігіпоксичні методи. Оксигенобаротерапія. Призначення методу може бути обумовлено наявністю гемодинамічних порушень (у результаті гіперволемії). Лікування повинне бути спрямоване на підвищення кількості розчиненого в плазмі кисню і кисневої ємності крові. У результаті оксигенобаротерапії підвищуються окисний потенціал поглиненого кров'ю кисню, потужність систем окисного фосфорилирування. Процедури проводять у барокамерах під тиском до 0,2 Мпа з різною швидкістю компресії. Зміст кисню 100 %. Тривалість щодня проведених процедур 45-60 хв; курс 7-10 процедур.

Протипоказання: хронічна ниркова недостатність вище III стадії (абсолютне протипоказання); різкий підйом тиску, виражені набряки, макрогематурія (відносні протипоказання).

Фізіопрофілактика. Фізіопрофілактика спрямована на своєчасне лікування стрептококової інфекції носоглотки, придаткових пазух носа, шкіри (бактерицидні, протизапальні, десенсибілізуючі методи). Вторинна фізіопрофілактика повинна забезпечити рішення задач по підвищенню імунітету, неспецифічної резистентності організму (імуностимулюючі методи), поліпшенню кровообігу в нирках (судинорозширювальні методи), зниженню функціонального навантаження на нирки (дегідратуючі методи).

Після всіх фізіотерапевтичних процедур хворим із захворюваннями нирок необхідний тривалий (до 2 год.) відпочинок у ліжку. Ці методи лікування сприяють зменшенню спазму судин, поліпшенню ниркового кровотоку, збільшенню клубочкової фільтрації, виведенню кінцевих продуктів азотистого обміну з сечею і зменшенню гіперазотемії.

Список використаної літератури

1. Оперативная урология, под ред. Н. А Лопаткина и И.П. Шевцова, М., 1986;

2. Попов С.Н. Физическая реабилитация.- Ростов на дону.: изд-во «Феникс»

3. Мухин В.М. Физическая реабилитация. - К.: Олимпийская литература, 2000.

4. Ясногородский В.Т. Справочник по физиотерапии. - М.: Медицина, 1992.

5. Каптелин А.Ф., Лебедева И.П. лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации: Руководство для врачей.- М.: медицина, 1995.

6. Милюкова И. В., Евдокимова Т. А. Лечебная физкультура: Новейший справочник / Под ред. Т. А. Евдокимовой.- СПб.: Сова; М.: Изд-во Эксмо, 2005, - 862 с., ил.

7. Мурза В. П. Фізична реабілітація. Навчальний посібник. - Київ: „Олан”, 2004,- 559 с.

8. Журавлёва А. И., Граевская Н. Д. Спортивная медицина и лечебная физкультура: Руководство для врачей. - М.: Медицина,

9. К. В. Майстрах “Профилактика заболеваний”

10. И. А. Левинсон “Нефрит, пиэлит, пиэлонефрит”

11. Федюкович Н. И. Внутренние болезни изд. 3-е доп. И перераб.-Ростов н/д: Феникс, 2005-576 с.

12. Лебедєва І. П. Основи лікувальної фізичної культури. Лікувальна фізкультура в системі медичної реабілітації Піл ред. Каптелина А. Ф., Лебедевої І. П. - М: Медицина, 1995.- 3.14-39.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78750. Перья штампуют из той же стали, которая завтра пойдет на штыки 96.5 KB
  Напряжение физических и духовных сил во время войны рождало как примеры величайшего героизма и самопожертвования так и примеры низкого коварства и подлости. И бравый генерал лихо блиставший на учениях до войны бестолково и растерянно мечущийся на дороге войны загубив всю свою армию.
78751. Гра «Що? Де? Коли?» По життю і творчості Тараса Шевченка 170.5 KB
  Портрет Т.Г.Шевченка, виставка книжок; дзиґа, конверти із запитаннями, мультимедійна дошка. Гра проходить між командами, які формуються на основі класів. Попередньо капітани команд отримують домашнє завдання: розробити презентацію за одною із тем («Т.Шевченко - художник», «Т. Шевченко у Києві», «Значення творчості Т. Шевченка» тощо)
78752. Я люблю українську мову 74.5 KB
  Мета: узагальнити знання студентів з рідної мови; удосконалювати навики колективної роботи; розвивати творчі здібності, навики виразного читання, виробляти сталий інтерес до рідної мови, плекати почуття національної гідності, віри у творчі сили народу, формувати внутрішню потребу постійного удосконалення мовної культури.
78753. Літературна розважальна програма для учнів 10-х класів 35 KB
  Кожна пара повинна представити себе: від першої особи розповісти про тих літературних героїв імена яких вони носитимуть до кінця гри. Чи була ця пара щасливою чи хтось став на заваді цьому щастю. Кожна пара повинна написати про автора та твір героями якого вони є роки життя місце...
78754. Сценарій святкового заходу, присвяченого Т.Г. Шевченку 60 KB
  Мета: виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України, вшанування пам’яті видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка, формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови, пропагування творчості обдарування рідного краю.
78755. ВОНИ ПЕРШИМИ РИНУЛИСЬ В БІЙ... 85 KB
  Мета: навчальна – закріпити знання студентів про чорнобильську трагедію, ознайомити з біографіями пожежників, ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, впроваджувати елементи екологічного виховання...
78756. Сражаюсь, верую, люблю! 100 KB
  На сцене в противоположних углах стоят стулья с участниками со стороны Э. Асадова и Б. Окуджавы, а так же два юноши и две девушки в стилизованых костюмах. На экране появляються первые слайды презентации Под музику «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались» выходят ведущие вечера.
78757. Я люблю Україну 144 KB
  Мета: навчальна – поглибити знання учнів про Україну, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування; розвивальна – розвивати українське мовлення учнів, культуру поведінки; уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях, колективну творчість...
78758. Сценарий выступления 11 класса на выпускном вечере 70.5 KB
  Есть за домами за лесами Маленькая страна. Маленькая страна Маленькая страна Каждый расскажет и покажет – Вот она вот она На сцену поднимается ещё одна выпускница девочки берутся за руки и вместе поют вторую часть припева.