ID: 57518

Название работы: Люблінська унія

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Мета: визначити передумови обєднання Великого князівства Литовського та Польського королівства в одну державу та наслідки, які мала ця подія для українських земель...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-04-13

Размер файла: 66 KB

Работу скачали: 4 чел.

Урок

Тема: Люблінська унія

Клас:  8

Предмет: Історія України

Мета: визначити передумови об`єднання Великого князівства  Литовського та Польського королівства  в одну державу та наслідки, які мала ця подія для українських земель; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначити їх причини та передумови, працювати з джерелами інформації і на основі їх роботи певні висновки та узагальнення ; виховувати почуття патріотизму та гордості за український народ,який за тяжких умов іноземного панування зумів зберегти притаманні йому особливості мови, культури та побуту.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: повідомлення з елементами рольової гри.

Основні поняття: унія, федерація, інкорпорація, «шляхетська демократія».

Обладнання: карта, атласи «Українські землі в XVI ст.», герби Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, документи № 1, 2, 3, 4, 5, умови Люблінської унії.

Основні дати: 1385, 1413, 1569, 1588.

Дійові особи:

Князь Костянтин Вишневецький;

Князь Костянтин Острозький;

Король Сигізмунд ІІ Август;

Посли Великого князівства Литовського;

Микола Радзівіл і Ян Ходкевич;

Польські посли;

Представники литовських магнатів;

Представники дрібної і середньої шляхти;

Представники польських магнатів;

Представники українського шляхетства.

План.

1. Причини об’єднання;

2. Умови об’єднання;

3. Наслідки об’єднання.

Хід уроку

Князь Костянтин Вишневецький:

«Ми є народом таким поштивим, що кожному народові на світі не поступимося!»

Учитель:

Князь Костянтин Вишневецький не говорив, а наче карбував слова. Та дивна річ: багато пристрасних промов проголошував на своєму віку, звик, говорячи відчувати трепетну тишу зібрання. А нині, на Люблінському сеймі – який незбагненний гамір. Невже зрадив йому хист промовця. А може, бракує щирості? Князь замовк на мить, зала непокоїлася, гула обуренням і нерозумінням. Вдихнувши глибоко, князь спробував ще раз підкорити присутніх своїй волі.

Князь Костянтин Вишневецький:

«Ми переконані, що кожному народові рівні шляхетністю»

Учитель:

Слова безсило впали в розбурхане море зневаги і не сприйняття.

Учитель:

1 липня 1569р. Люблінський сейм виніс ухвалу про унію (об’єднання) двох держав – Великого князівства Литовського й Польщі – в єдине державне утворення – Річ Посполиту.  Чи були певні причини цієї події та яке вона мала значення для українських земель? – і є основним завданням нашого уроку на тему «Люблінська унія 1569 р.». Щоб глибоко усвідомити цю подію нам потрібно буде перебувати в різних хронологічних межах, переноситися з далекого минулого у майбутнє, стати учасниками подій ІІ половини 16 ст., відчути їх наслідки. Оскільки в об’єднанні взяло участь дві країни – Литва та Польща, спробуємо дати відповідь на запитання:

•  Що змусило Литву на такий крок?

Учень:

Відповідь нам дадуть вчені-історики з Литви, які займалися дослідженням даного питання

Вчені-історики Литви зачитують Документ №1 (документ додається) і відповідають на запитання:

1.  Тривале протистояння з Москвою;
2.  спустошливі напади татар;
3.  постійна боротьба за великокнязівський стіл.

Учень:

Отже, щоб уникнути цілковитого завоювання з боку Москви, Литва змушена була шукати надійного союзника. Єдиним реальним кандидатом на таку роль було тоді Польське королівство. А чи згодна таку роль на себе взяти Польща? Відповідь спробують дати польські історики, опрацювавши відповідні документи.

Вчені-історики Польщі зачитують Документ №2-3 (документ додається) і відповідають на запитання: Польське королівство було абсолютно готовим взяти на себе роль захисника Литви. Тим більше вона була їм надзвичайно вигідною, так як давала можливість отримання нових земель і селян – «їх вабила багата Україня».

Учитель:

Діти скажіть будь-ласка, до чого тут багата Україна. Адже мова іде зовсім про інші держави?

Учень:

Справа в тому, що на поч. 16 ст. українські землі входили до складу різних держав. З кін. 14 ст. Галичина перебувала під владою Польщі, Закарпаття – Угорщини, Буковина – Молдавського князівства, Чернігово-Сіверщина і Слобожанщина – Московської держави. Більшість же українських земель належали Великому князівству Литовському.

(Робота з табл. «Українські землі під владою інших держав»)

 Учитель:

Цікаво, що Велике князівство Литовське вже 8 разів обговорювало і укладало різноманітні угоди унії та було пов’язане з Польським королівством особою спільного монарха (великий князь Литовський обіймав на той час і королівський престол. До нас сьогодні завітали представники двох країн, які (кожна) повідомлять зміст двох уній: Кревської (1385) і Городецьської уній (1413).

Учень:

Умови Кревської унії 1385р.:

•  Ягайло зобов’язувався прийняти католицизм, перехрестити литовське населення і приєднати всі литовські, українські і білоруські землі;
•  Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою і ставав Королем Польщі;
•  Король Польщі вважався і Великим князем литовським;
•  Велике князівство Литовське фактично приєднувалося до Польщі.

Умови Городельської унії:

•  Це угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовський Вітофтом;
•  Укладена 2 жовтня 1413 р. у м. Городлі;
•  Вона підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави;
•  Разом з тим визнавалась політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським по смерті Вітофта;
•  Передбачалося проведення заходів, спрямованих на уніфікацію органів управління в обох країнах, а також зрівняння в правах шляхти католицького віросповідання.

Учитель:

Отже, фундамент нової угоди був закладений. Але, щоб звести будівлю, потрібно її спроектувати. Тому (дуже) відразу розпочалося робота над створенням проекту майбутнього об’єднання і в Литві і в Польщі. Розробляючи його, кожна сторона розуміла, що треба його зробити таким, щоб мати більше прихильників, а менше противників об’єднання.

Тому доцільно буде відповісти на запитання:

•  Чи мала сама ідея об’єднання Литви та Польщі прихильників в обох державах?

Представник литовських магнатів:

Я представляю інтереси магнатів Литви. Ми займаємо панівне становище в державі, тому є прихильниками незалежності, а на об’єднання погодимося на «рівних умовах» тільки тоді, коли буде існувати окремий сейм, і нам, магнатам, буде забезпечено привілейоване становище в державі.

Представники середньої і дрібної шляхти:

Я говоритиму від імені шляхтичів. Ми дуже незадоволені пануванням магнатів. Ми можемо тільки позаздрити становищу польської шляхти. Сподіваємося внаслідок об’єднання здобувати такі привілеї

Представник польської сторони:

Я говорю від імені польських магнатів і шляхти. Ідея об’єднання обох держав просто чудова. Яка прекрасна можливість розбагатіти, адже родючішої землі, ніж українська не знайдеш та й народ працьовитий – позаздрити можна.

Представники української шляхти (2 учня):

Ми українські шляхтичі, в цілому схвально ставимося до ідеї об’єднання. Це допоможе надійно захистити південні рубежі від турецько-татарських нападів:

•  Ми сподіваємося, що припиняться збройні напади в українсько-польському прикордонні;
•  Об’єднання відповідає нашим економічним інтересам, оскільки через Польщу проходили торгові шляхи до країн Зх. Європи.

Учитель:

При цьому варто прислухатися до позиції українських князів:

Князь Костянтин Острозький:

«Ми українські князі, підтримуємо ідею об’єднання Польщі, Литви та України в одну державу тільки на рівних засадах із збереженням свободи, віросповідання і місцевих звичаїв.»

Учитель:

А тим часом проекти унії були готові: з литовської сторони його представляли Микола Радзівіл та Ян Ходкевич:

Микола Радзівіл представляють проект унії

Ян Ходкевич

•  Спільні сейми двох держав тільки для вирішення питань оборони та зовнішньої політики;
•  вибори на таких сеймах великого князя, але із затвердженням його у м. Вільно;
•  кожна з держав матиме свої сейми, які зможуть ухвалювати закони і керувати усім внутрішнім життям;
•  на урядові пости в кожній із держав будуть призначатися тільки їх громадяни;
•  кожна держава матиме свою монету;
•  питання про державні кордони будуть вирішувати особливі спільні суди.

Учитель:

Це був проект широкої автономії, проект створення федеративної держави.

Який же варіант майбутнього державного утворення запропонували польські посли?

Польські посли:

•  дві держави повинні злитися в одну з єдиним королем;
•  спільним сеймом;
•  у Великому князівстві Литовському повинні лишитися своя адміністрація і судочинство.

Учитель:

А це був проект включення Литви до складу Польщі.

Гострі суперечки щодо форми об’єднання тривали півроку. Переконавшись, що польська сторона не збирається зважати на її пропозиції, литовська делегація залишила сейм, щоб зірвати його роботу. У відповідь на це  польський сенат закликав готуватися до війни з Литвою і зажадав від короля Сигізмунда ІІ Августа певних дій.

Сигізмунд ІІ Август:

Я оголошую про приєднання Волині і Підляшшя до Польщі. Тому вимагає від шляхти, яка має тут маєтки, прибути до Любліна і присягнути Польщі. Тому хто цього не зробить, загрожує конфіскація володінь. Це по-перше…

По-друге, під свою владу повертаю Брацлавщину і Київщину, оскільки «вся Руська земля з давніх часів, починаючи від представників наших королів польських, була приєднана разом з іншими частинами до Польської корони».

Учитель:

Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держави зазначених українських земель. Загарбання їх обґрунтовувалося тим, що вони нібито колись належали Польщі і вона від того мала і матиме неабияку користь. Про інтереси Великого князівства Литовського як держави не йшлося, тим більше про інтереси українського народу. Найзапекліший опір унії чинили українські магнати: О. Чарторийський, К. Острозький, Б. Корецький, К. Вишневецький. Проте й вони невдовзі поступилися висловившись так:

Князь Костянтин Острозький:

«Заявляємо вашій королівській милості, що ми приєднуємось як вільні й свобідні – з тим, щоб ми не були понижені в наших шляхетських почестях»

Більш детально  документ опрацьовували юристи і конкретно визначили умови Люблінської унії:

•  внаслідок об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського утворювалася  нова держава – Річ Посполита;
•  очолювали Річ Посполиту мали: виборний король, спільний сейм і сенат;
•  Угоди з іншими державами мали укладатися від імені Речі Посполитої;
•  польська, литовська і українська шляхта були вирівняні в правах і отримували право на володіння маєтками по всій території Речі Посполитої.

Учитель:

Отже, Люблінську унію було укладено. Вона стала доконаним фактом.

(учитель зачитує уривок з документу «з рішення Люблінського сейму про об’єднання Польщі та Литви в одну державу – Річ Посполиту.»; Після цього король займає престол Речі Посполитої)

Учитель:

Які ж наслідки мала унія для України?

Частина учнів класу заздалегідь поділена  на 2 групи які сидять одна навпроти одної: учні по черзі підходять до засідателів, які представляють Литву і Польщу і називають позитивні та негативні наслідки об’єднання:

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

відбулося об’єднання більшості українських земель в межах однієї держави. Вона була поділена на воєводства, а ті в свою чергу на повіти;  унія сприяла нашому культурному та політичному згуртуванню;  склалися передумови для оформлення української нації;  прискорився процес зростання українського козацтва і перетворення його на самостійну політичну силу;  ми відчули вплив культури Зх. Європи і це сприяло нашому культурному піднесенню;  ми залучилися до нових форм суспільного життя, а саме «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства.

ми українці втратили власну державність;  зросли повинності і податки;  ми зазнавали нещадних національно-релігійних утисків;  відбувалося обмеження політичних, станових, економічних та особистих прав громадян;  почалося спольщення нашої української еліти – князів та шляхтичів;  посилилась католицька агресія, шляхетське беззаконня, безчинства коронного війська.

Учень:

Люблінська унія відкрила можливість наділяти маєтками на ново приєднаних землях польську шляхту.

Учень:

ІІІ Литовським статутом 1588 р. було закріплено створення єдиного стану кріпосних селян. Якщо ми прожили на землі феодала понад 10 років, ставали кріпаками. Феодали одержали право на пошуки біглих селян протягом 20 років.

Учитель:

Зовні положення Люблінської унії не суперечили тогочасним законам та були ніби добровільним рішенням представників українських земель. Насправді ж за сутністю це був акт загарбання Польщею українських земель. Після Люблінської унії Підляшшя, Волинь, Брацлавщина, й Київщина відійшли до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина та Зх. Поділля; Чернігово-Сіверщина належала Московії, Буковина – Молдовському князівству, Закарпаття – Угорщині. Тільки  Берестейщина і Пінщина залишалися за Литвою. Відтак Люблінська унія означала завершення довготривалого процесу поневолення українських земель Польським королівством, що набрав обертів ще з 14 ст. Отже, під загрозу було поставлено саме існування українців як окремої етнічної спільноти.

Домашнє завдання & 2 Люблінська  унія та її вплив на розвиток українських земель