ID: 57522

Название работы: Особливості розвитку культури України другої половини XVIII століття

Категория: Конспект урока

Предметная область: Культурология и искусствоведение

Описание: Тема: Особливості розвитку культури України другої половини XVIII століття Навчальні цілі: охарактеризувати стан розвитку української культури XVIII століття; ознайомити учнів з основними культурними діячами вивченої епохи та їхніми здобутками; Розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал робити висновок удосконалювати навички роботи з джерелами знань давати історичну характеристику діячам культури; Сприяти патріотичному вихованню учнів а також виховувати в них естетичні смаки та уподобання; Очікувані...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-05-12

Размер файла: 80 KB

Работу скачали: 14 чел.

Особливості розвитку культури України другої половини XVIII століття

Виконала

Осьмак Олена Станіславівна

Вчитель СЗШ № 158

Дніпровського району м.Києва

Тема: Особливості розвитку культури України другої половини XVIII століття

Навчальні цілі: охарактеризувати стан розвитку української культури XVIII століття; ознайомити учнів з основними культурними діячами вивченої епохи та їхніми здобутками;

•  Розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновок, удосконалювати навички роботи з джерелами знань, давати історичну характеристику діячам культури;
•  Сприяти патріотичному вихованню учнів, а також виховувати в них естетичні смаки та уподобання;

Очікувані результати

Після цього уроку учні повинні:

Знати імена найвидатніших діячів культури козацької доби;

Вміти наводити приклади відомих культурних пам’яток цього часу;

Давати власну оцінку діяльності історичних діячів культури даного періоду.

Тип уроку: КОМБІНОВАНИЙ

Обладнання уроку: Власов В.С., Історія України / підручник для 8 класу/, портрети основних діячів культури цієї епохи; індивідуальні завдання., ілюстрації пам’яток архітектури, пам’ятки учня, мультимедійний проектор.

Структура уроку:

•  Організація початку уроку
•  Мотивація навчальної діяльності
•  Перевірка домашнього завдання
•  Актуалізація опорних знань
•  Вивчення нового матеріалу
•  Первинне закріплення знань
•  Контроль і самоперевірка знань
•  Підбиття підсумків. Рефлексія
•  Інформація про домашнє завдання

Епіграф:

«Любов єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує».

Г.C. Сковорода

1.  ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: сьогодні ми уявно перенесемося у добу, коли «мовчали гармати», а самі українці творили, писали, будували чудові архітектурні споруди, видавали гарні книги, щоб усю свою мудрість, свій досвід передати нам, своїм нащадкам. Та перш ніж ми потрапимо у минуле, нам слід довести, що ми маємо великий багаж знань про цю епоху.

1.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Вчитель: демонстрацією наших знань стануть правильні рішення, відповіді при проведенні ігор.

•  Гра «Реставратор»

Заповнити пропуски в документі.

 

1.  ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВАДАННЯ

Усі інші учні класу разом із вчителем повторюють вивчений матеріал. Проводять за допомогою гри «Дерево пізнання»

Вчитель пропонує учням розповісти про П.Калнишевського.

4.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вчитель:

- Сьогодні ми з’ясуємо, яку спадщину залишили після себе люди, які жили у ІІ пол.. 18 ст? Наскільки вагомим був їхній внесок в українську культуру?

На цьому уроці ви навчитеся:

1.  Визначати внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток України.
2.  Характеризувати поета - філософа Григорія Сковороду як людину та історичного діяча, давати оцінку його діяльності.
3.  Визначати особливості архітектури та образотворчого мистецтва доби.
4.  Розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описувати їх.

А зараз запишемо у зошити тему уроку та створимо «павучка»

 

 

 

 

 

1.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ.

Освіта

Початкова освіта:  на Лівобережній та Слобідській Україні майже кожне село мало школу, де викладали вчителі, утримування яких здійснювалось за кошти сільської громади. Існували церковні, цифірні, полкові, гарнізонні школи;  1774 р. – австрійський уряд запровадив обов’язкову початкову освіту на західноукраїнських землях. Домашня освіта: у заможних родинах працювали мандрівні дяки, дітей правлячої верхівки навчали вихованці Києво-Могилянської академії.  Навчання при канцеляріях місцевих адміністративних установ.  Відкриття 4-класних училищ у Києві, Чернігові, Харкові, Катеринославі, де вивчали російську граматику, історію, арифметику, механіку, фізику, архітектуру.  Відкриття в 1721 р. Харківського колегіуму. У 1765 р. у ньому були відкриті додаткові класи, де викладали інженерну та артилерійську справу, геодезію і географію. Професійна освіта: у Миколаєві – штурманське та артилерійське училища, в Єлисаветграді – артилерійська школа, у Львові (1773 р.) – медична колегія та ін. Вища освіта:  1778 р. – відкриття першого медичного навчального закладу – Єлисаветградської шпитальної медико-хірургічної школи; Центром освіти залишалася Києво-Могилянська академія, незважаючи на те, що після 1709 р. для неї настали важкі часи (в академії заборонили навчатися іноземцям, кількість учнів зменшилася в 10 разів). У середині XVIII ст.. становище в академії поліпшилося. Навчання в академії тривало 12 років, за цей час студенти закінчували сім класів. Викладачами були відомі просвітителі Л.Баранович, І.Гізель, Ф.Прокопович та ін. З Києво-Могилянської академії вийшли філософи, історики, математики, письменники, композитори.

Друкарство

У другій половині XVIII ст. в Україні налічувалося 13 друкарень (в Києві, Чернігові, Львові, Луцьку, Кременці, Умані).  Найважливіші видавничі центри: друкарня в Києво-Печерській лаврі (у 1760 р. надруковано 2 тис. букварів), друкарні Чернігівського та Почаївського монастирів, Львівська друкарня А.Піллера (до 1880 р. видала понад 250 книжок іноземними мовами).  Протягом XVIII ст.. усі друковані  книги переведено на громадянський шрифт, що спричинило звільнення світської літератури з-під впливу церкви та сприяло розвитку літератури та мови.

1.  ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ.

Робота з підручником, метод «філософи»

Учитель пропонує учням прочитати текст і розкласти весь матеріал за категоріями, створити таблицю контекст на тему: «Розвиток філософських ідей та літератури цього періоду»

Пам’ятка учня

7 філософських категорій

1. Особливості

2. Спільне

3. Одиничне

4. Зміст

5. Форма

6. Явище

7. Сутність

1.  ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Проблемне запитання вчителя:

•  У чому особливості тогочасної літератури та як розвивались філософські ідеї?

Висновок:

Найвидатнішим філософом України та поетом другої половини 18 ст. був Григорій Сковорода.

Учням пропонується самостійно скласти історичний портрет згідно шаблону:

Пам’ятка учня

Створюємо історичний портрет.

1) Опишіть історичні обставини, за яких діяла ця людина.

2) Згадайте, коли і де, в якій країні, в якій сім’ї вона народилася?

3) Опишіть її зовнішність, риси характеру. Які з них вам подобаються, які ні? Чому?

4) Встановіть, які завдання ставив цей діяч перед собою і своїми прихильниками.

5) Назвіть найбільш відомі його справи.

6) Подумайте, інтересам якого класу, яким верствам населення служив?

7) Якими були наслідки його діяльності:

- для сучасників

- для нащадків

8) Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

 

8.КОНТРОЛЬ І САМОПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

Проблемне запитання:

•  У чому своєрідність архітектури та образотворчого мистецтва?

     Розповідь вчителя:

     Діти складають таблицю:

     «Древо пізнання»

    

Архітектура	Архітектри:  П.Гофман – Успенський собор Почаївської лаври у м.Почаїв Тернопільської області (1771 – 1782 рр.) – європейське бароко.  Б.Растреллі-молодший – Андріївська церква (1747 – 1753 рр.) у Києві, Маріїнський палац (1752-1755 рр.)архітектурний стиль – українське  (або козацьке бароко, рококо.  І. Григорович-Барський – Покровська церква (1766 р.) в Києві, Надбрамна церква Кирилівського монастиря (1760 р.), церква Миколи Набережного на Подолі (1772 – 1785 рр.), архітектурний  стиль – українське бароко, рококо.  Б.Мертин (Б.Мердер) – Церква св.Юра (1745 – 1770 рр.) у Львові, архітектурний стиль – європейське бароко, рококо.  С. Ковнір – Ковнірівський корпус (1744 – 1745 рр.), дзвіниці на дальніх і ближніх   печерах Києво_печерської лаври, Кловський палац (1752 – 1756 рр.) у києві, архітектурний стиль – українське бароко. З кінця XVIII cт. Архітектура розвивалась в стилі класицизму.
Скульптура	Скульптори:  С.Талманов – статуї для храму ( 1774 – 1775 рр.) у смт Поповичі Житомирської області, скульптури в церкві Святой Покрови ( 1768 – 1773 рр.) у м. Ромни, Сумської області;  Й.Пінзель – статуї у церкві св. Юра ( 1759 – 1761 рр.) у Львові.
Живопис	Основні жанри живопису: - портрет - іконопис - фреска - графіка. Художники:  В. Боровиковський – портрети князя Куракіна, княгині Лопухіної (Третьяковська галерея, Москва), В.І. Арсеньєвої (Музей російського мистецтва, Київ);  Д. Левицький – портрети Катерини ІІ (о. Мальта, оздоблення парадної зали  мальтійських лицарів), Д.Дідро (музей у Женеві, Швейцарія), Наришкіної (Лувр, Париж), княгині Олександри Павлівни, П.Демидова (Третьяковська галерея, Москва), В.Капніста.

•  Вчимося аналізувати художній твір (інтегровано з курсом «художня культура»)

Володимир Боровиковський «Богоматір» 1787 р. Національний музей українського образотворчого мистецтва.

Пам’ятка учня:

1.  Автор і назва твору.
2.  Його сюжет.
3.  Століття, час створення картини.
4.  Стильові напрямки.
5.  Композиція картини.
6.  Що є композиційним центром картини? Чому?
7.  Ритм картини (напрям рухів): плавність, різкість, статичність, динамічність. Які відчуття викликає даний рух?
8.  Колорит картини:

а) співвідношення теплих і холодних кольорів

б) чи є контрасти? Яка їхня роль?

9) Техніка написання картини.

10) Розкрити основний зміст назви картини (твору), особливості творчої манери художника, як даний твір пов’язаний з епохою його створення.

11) Особисті спостереження і враження після перегляду картини.

9.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Усна рефлексія:

На уроці я…

•  дізнався…
•  зрозумів…
•  навчився…
•  найбільші труднощі я відчув…
•  я змінив своє ставлення до…
•  на наступному уроці я хочу…

10.ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Скласти есе на тему «Культура України другої половини XVIII століття»

Пам’ятка учня

Критерії	Вимоги
Знання і розуміння теоретичного матеріалу	Визначати предмет есе;  Позначати коло понять і теорій, необхідних для відповіді на питання;  Розуміти і правильно використовувати терміни й поняття;  Ілюструвати поняття відповідними прикладами
Аналіз і оцінка інформації	Використовувати основні категорії аналізу;  Виділяти причинно-наслідкові зв’язки;  Застосовувати апарат порівняльних характеристик;  Давати особисту суб’єктивну оцінку проблемі
Побудова суджень	Виділяти питання дослідження;  Ділити есе на частини зі змістом;  Зберігати логічність міркувань під час переходу від однієї частини до іншої;  Аргументувати основні положення есе
Презентація есе	Використання графічного, статистичного, ілюстраційного матеріалу;  Чіткість та виразність презентації;  Культура мовлення;  Формулювання проміжних та кінцевих висновків.

Після смерті московського царя _____ гетьманство було ненадовго відновлене. Після п’ятирічної перерви гетьманом обрали _______.Після його смерті гетьмана знову певний час ________. Року 1750 гетьманом України востаннє став ____  _______. У ______ році за наказом імператриці _________, було ліквідовано Гетьманщину, а 11 років по тому остаточно зруйновано твердиню України __________. Сталося це _____року.

Слова для довідки: а) Петро І, Катерина ІІ; б)К.Розумовський, , Д.Апостол; в) обирали чи не обирали; г) 1727 р., 1722 р., 1750 р., 1764 р., 1775 р..

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ К-РИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ..

Входження України до складу Росії, Польщі, Австрії, політика яких була спрямована на позбавлення її незалежності, власної мови і культури

Вплив ідей Просвітництва

Відтік представників інтелектуальної еліти з українських земель до Росії

Необхідність розв’язання практичних потреб суспільства, що призводить до зростання значення освіти та науки

Продовження процесів русифікації, негативне ставлення російського царату до української  мови і культури