57524

Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла. Вчити учнів вмінню показувати на карті території князівств часів роздробленості Русі порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян...

Украинкский

2014-04-13

86 KB

5 чел.

Тема. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.

Мета: ознайомити учнів з особливостями політичного та соціально-економічного розвитку Галицького та Волинського князівств і другій половині ХІ- першій половині ХІІІ століття.

 Вчити учнів вмінню показувати на карті території князівств часів роздробленості Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян; на основі карти характеризувати географічне положення князівства, визначати зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком; застосовувати та пояснювати на прикладах термін «роздробленість»; називати особливості політичного та соціально-економічного життя Галицького та Волинського князівств часів роздробленості; найвизначніших князів Галицького князівства Володимира та Ярослава Осмомисла; визначати морально-духовні цінності тогочасної людини порівнюючи їх із сучасними.

  Виховувати в учнів інтерес до вивчення історії України, повагу до її історичного минулого та видатних діячів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Мозковий штурм.

  1.  Яка тема з історії України вивчається на уроках.
  2.  Які хронологічні рамки охоплює дана тема?
  3.  Які головні події та явища спостерігалися в розвитку Київської Русі другої половини Х-першої половиниХІІІ століття?
  4.  Що таке феодальна роздробленість?
  5.  Феодальна роздробленість: випадковість чи закономірність?
  6.  Які причини феодальної роздробленості?

Завдання тестового характеру. Учні показують причини політичної роздробленості за допомогою сигнальних карточок.

1)Укажіть причини початку періоду політичної роздробленості Київської Русі

а) нашестя половців на територію Київської Русі;

б) зростання феодальної властивості на землю, посилення місцевої землевласницької знаті;

в) панування натурального господарства, слабкий розвиток торговельних зв’язків;

г) зміна європейських торговельних шляхів, занепад шляху із «варяг у греки»;

д) соціальне і майнове розшарування населення;

е) ослаблення влади київського князя, зростання військової могутності місцевих князів, зміцнення їх князівств;

є) постійні чвари, суперечки між князями, які не могли дійти згоди у багатьох питаннях.

   2)  Назвіть позитивні наслідки політичної роздробленості Київської Русі.

а) Київська Русь як єдина держава припинила своє існування;

б) відбувався подальший розвиток української цивілізації: поглиблення економічних

    зв’язків, заснування міст як центрів ремесла й культури;

в) Київ перестав бути економічним, політичним і церковним центром Русі;

г) роздробленість прискорила формування української народності;

д) відбувалося становлення української мови, як різновиду слов’янської;

е) значно розвинулася державо творчість української народності, з’явилася назва

    Україна;

є) відбулося послаблення Русі й посилилася небезпека захоплення її території

    сусідніми  державами;

ж) князівства, що утворилися на території Київської Русі не були такими могутніми як

    Русь.

    7. Які ж основні процеси проходили у новостворених князівствах? Чим вони жили?

    8. Покажіть на карті і назвіть,які князівства утворились під час феодальної

       Роздробленості? Які князівства виникли на території сучасної України?

Гра «Юний історик» - репортаж програми  «Вісті» з Київського,Переяславського, Чернігово-Сіверського князівств.

Київське князівство.

 Спочатку феодальної роздробленості найсильнішим і наймогутнішим князівством було Київське князівство. Воно переживало економічне піднесення. На його території існувало близько 80 міст – центрів ремесла і торгівлі. Найбільшим був Київ з населенням близько 500 тисяч. У місті процвітали ремесла і торгівля. Велику руль у князівстві відігравали міста Вишегород, Більгород, Василів, Юр’їв, Канів. Успішно розвивалося у князівстві господарство, зокрема зростав збір зернових. Розвивалося скотарство, промисли. Але Київське князівство опинилося в центрі міжусобної боротьби князів за владу. Володіння Києва давало князям шанс бути «першим серед рівних», тому князі прагнули заволодіти Києвом, а деякі вчиняли у місті жахливі погроми, так у 1169 році Андрій Боголюбський вчинивши погром і пограбування духовних святинь Русі – ікони, книги, дзвони, церковне майно. З часом князівство занепадало і розпадалося на дрібні уділи.

Переяславське князівство.

   Переяславське князівство залежало від Києва. Постійну боротьбу за його володіння вели Мономаховичі  та Мстиславовичі. Його центром було місто Переяслав наймогутніше місто, фортеця, успішний торговий і ремісничий центр. У Переяславському князівстві існували і розбудовувалися і інші міста – фортеці – Остер, Баруч, Прилуки, Лубни, Жовнин та інші. Без фортець князівство  не могло б розвиватися, тому що з ХІІ століття зі степу, біля якого знаходилася територія князівства, здійснювалися напади половців. Тут була збудована потужна Посульська оборонна лінія і князі постійно вимушені були оборонятися. Успішно боровся з половцями Володимир Глібович (1169-1187). Це він в 1185 році організував оборону Переяслава і в боях під його стінами завдав половцям жорсткої поразки. У літописі 1187 року вперше згадується назва цих земель «Україна» за ним же Україна багато потужила, коли помер цей князь. А пізніше князівство Переяславське з кінця ХІІ століття не мало свого князя і перебувало під владою або Києва або Владимирсько-Суздальського князівства.

Чернігово-Сіверське князівство.

  Найбільшим за площею було Чернігівське князівство. Князівську династію тіт започаткував син Ярослава Мудрого Святослав, а його сини започаткували тут ще дві князівські династії – Олеговичів та Давидовичів, що втручалися у боротьбу за Київський престол або підтримуючи Київ або воюючи за оволодіння  київським престолом. Найбільшими містами Чернігівського князівства були Чернігів, Путивль, Стародуб. За площею Чернігів поступався лише Києву. Міста були розвиненими торговими і ремісничими центрами. Але більша територія князівства знаходилася в лісовій смузі, і жителі князівства менше займалися зерновим господарством і більше тваринництвом, ремеслом та промислами.

 Наприкінці ХІ століття за ухвалою Любецького з’їзду князів утворилося Новгород-Сіверське князівство. Формально його князі підпорядковувалися Чернігову, а фактично проводили самостійну політику. У ХІІ столітті у ньому точилася жорстока міжусобиця Давидовичів і Ольговичів. З ХІІІ ст. князівства занепали і продовжили ділитися на уділи.

  •  Робота з тестами.
  1.  Найбільшим за територією князівством Русі на сучасних українських землях виникло внаслідок політичної роздробленості було:

а) Переяславське;

б) Гальцьке;

в) Чернігово-Сіверське;

г) Київське.

          2. Позначте назву князівства, яке було розташоване на Заході Київської Русі і     

               межували  з литовцями:

а) Київське;

б) Гальцьке;

в) Переяславське;

г) Волинське.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Завдання додому.

ІV. Розкриття змісту теми уроку.

  •  Робота з історичною картою:
  •  Визначення місцезнаходження Гальцького і Волинського князівства на історичній карті, в атласі;
  •  Замальовування території князівств на контурній карті;
  •  Визначення найбільших міст цих князівств.
  •  Гра «Юні географи» - розповідь учнів про географічне положення князівств, їх співвідношення з колишніми племінними союзами.

Учень.  Волинь – історико-географічна область у північно-західній Україні у басейні південної притоки Прип’яті і верхів’я Західного Бугу. Назва Волинь походить від давнього городища Волинь (Велинь) поблизу міста Володимир-Волинського, якого згадують у літописі у 1048 р. Наприкінці 7 – на початку 10 ст. тут жили племена дулібів, бужан і волинян. У 10 ст. найбільшими відомими центрами Волинської землі були Буськ, Луцьк, Червень, Белз, Берестя, Дорогочин, Пересопниця. У 988р. Володимир Великий заснував м. Володимир. Нині на Волині розміщена Волинська, Рівненська, частина Житомирської та Тернопільської областей 40,3 тис.кв.км.

 Учень. Галичина – історична назва українських етнічних земель, розташованих на північ від Карпатських гір, у басейні річок Дністера (верхня і середня течія), Західного Бугу (верхня течія), Сяну (верхня течія).  Це територія сучасної Львівської, Івано-Франківської і  Тернопільської областей. Назва Галичина походить від назви міста Галич (від кельтського слова «гал» -сіль, за іншою версією від імені якогось Галича, засновника міста ще з язичницьких часів.) Споконвічними жителями Галичини були слов’янські племена білих хорватів, дулібів (бужан, волинян) та тиверців. Міста діячів Київської Русі та подіями, з якими ці діячі пов’язані.

  •  Виконання завдання.

  Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання.

Галицька й Волинські землі

   На той час, коли на ці землі поширилася влада київських князів, тут вже існували міста, розвивалося сільське господарство, ремесла. З Х ст. київські князі розглядали ці землі як свою вотчину. Місцева земельна знать не підтримувала цього, почала боротися за відокремлення земель князівств від Києва. Центр Волинської землі – місто Володимир – був добре укріпленою фортецею і торгово-ремісничим центром. Тут розвивалося зброярство, каменеобробне та гончарне виробництво, ювелірна справа.

  Основні центри Галицької землі – міста Перемишль, Звинигород, Теребовля, Галич. У ХІІст. Головним містом князівства став Галич, який мав міцну фортецю. Тут були ювелірні, гончарні, ковальські, склоробні майстерні.

  1.  Назвіть галузі господарства, які розвивалися на цих землях?
  2.  Які спільні риси мав розвиток Галицького і Волинського князівств?
  •  Самостійна робота з підручником. Опис політичного і соціально-економічного розвитку і складання характеристики розвитку Волинського і Галицького князівств.

(Робота в групах-істориків:

Ігрупа - Волинське князівство;

ІІ група -  Галицьке князівство.

Складання розповіді про життя у цих князівствах.)

  •  Виступи учнів.

Завдання. «Закінчи думку». Метод «Ажурна пилка» (завдання дається тій групі, яка слухала розповідь другої групи).

  1.        ……..  князівство.

  Розташувалося у східному передгір’ї  …  у верхів’ях річок  …  і  … і …. Територію населяли племена …, …, та …  …. Сусідами були … та …, із якими часто доводилося вести війни. Центром князівства було місто … . Першими князями були Ростиславовичі – нащадки …  …. На князів великий вплив мали …, які були найбагатшими та наймогутнішими на цих землях. На території були зосереджені великі запаси  …, товару від якого залежала вся Русь.

  1.       ………   князівство.        

 Розташовувалося на північ від Галицького і захід від Київського князівства.

  Територію населяли племена … і … …. Єдиними чужоземними сусідами були  …. Центром було місто … засноване у 988 … ….

    При владі перебувала династія …. Удільними князівствами, володіли Всеволод - …, Берестейським - …, Святослав - …, Роман …, Луцькому … . Волинські … були менш багатими і могутніми та виражали відданість і підтримку своєму князеві.

  •  Підведення підсумків про особливість соціально-економічного і політичного розвитку Галицького і Волинського князівств.

 Особливість цих князівств полягала в тому, що вони:

  1.  Мали вдале розташування у недосяжному для кочівників степу;
  2.  Були густозаселеними землями;
  3.  Міста стояли на важливих торгових шляхах;
  4.  Наявність товару (солі) – попит  у Європі і життєво необхідний добробут Русі;
  5.  Особливість політичного розвитку (малювання логічної схеми у зошит).

  •  Бесіда за запитаннями:
  1.  Які висновки можна зробити з цієї схеми?
  2.  Як ви вважаєте, хто такі бояри і як вони впливали на політичне життя в князівствах?
  3.  Як, на вашу думку, чому галицькі бояри чинили більший опір князям, ніж волинські? Аргументуйте відповідь.
  •  Образна розповідь про князів Володимира і Ярослава Осмомисла

Гра «Аукціон». Лот – портрети князів, дістанеться тому, хто багато знає про цих князів.

Презентація князів:

Володимирко (1125-1153)

Ярослав Осмомисл ( 1153 – 1187).

  •  Гість на уроку - поезія.
  •  Обговорення поезії. Гра «Відгадай про кого йдеться в поезії».

В Галич, на Дністер широкий,

Ти столицю переніс.

І за тебе аж під хмари,

Галицький пристіл підріс ….

Бо від Сяну і Веслоку –

На південь, аж по Дунай, -

Простягнувся твій великий

В добробут багатий край.

Аж крові і гроші дав ти

Іншим зависним князям.

Бо хотів ти князювати

В своїм краю тільки сам.

Проти тебе раз бояри

Сотні голов підвели

Та скарав ти їх за зраду

Й не боявся вже біди.

Лиш не добру путь ти вибрав,

Щоб до зміцнення дійти

Проти рідного братанка

Ти водив свої полки.

Та хоч різними шляхами

До могутності дійшов,

Дав ти синові свойому

Золотий пристіл готов.

                           Ю. Шкрумеляк.

Ти розумний і відважний

Сів високо на пристолі

Взяв Дунай далекий в руки,

Глянув на угорськім полі

І завзято виставляєш

Грудь зо рідную землицю,

Від своїх і від чужинців

Бережеш свою столицю.

Та важкі тобі судила

Доля дні життя послідні –

Твоє серце поранили

Так глибоко твої рідні.

Високо сидиш ти на своїм золотокованім столі,

підпер гори Карпати угорські своїми залізними полками,

зачинив королеві путь,  зачинив Дунаю ворота,

мечеш тягарі через хмари, суди рядиш по Дунаю

грозьби твої по землях течуть,

Одчиняєш ти Києву ворота,

Стріляєш ти з отчого злотного стола салтанів за землями,

Стріляй господарю, Кончака раба поганого

За землю Руськую,  за рани Ігореві…

                        «Із слова о полку Ігоревім»

  •  Бесіда.

«Які враження справили на вас ці рядки? Яка головна думка?»

Бесіда про духовні цінності людини тоді і тепер (Метод акваріум)

  •  Висновок уроку. Вчитель.
  1.  Коли послабилася могутність Русі вона роздробилася на 10-15 князівств.
  2.  Це був закономірний процес запобігти цьому не міг ніхто, бо як бачимо політичне і соціально-економічне життя і в Галицькому і Волинському князівствах впродовж кінця ХІ- початку ХІІІ ст. не зруйнувалося, а навпаки зміцнювалося, а еліта прагнула незалежності від Києва.
  3.  Темп економічного розвитку у Волинському і Галицькому князівствах були найвищими. Чому? (Не витрачали на війни з половцями, не руйнувалась земля)

V. Закріплення нового матеріалу.

  •  Графічний диктант (Так, ні).
  1.  Поділ держави на окремі самостійні території – політична роздробленість. (Так.)
  2.  У Галичині князь з боярами ворогував. (Ні.)
  3.  Галичина – це «Земля з пагорбами». (Ні.)
  4.  Міста Галичини – Володимир, Луцьк, Берестя, Вигошів, Червен, Бел. (Ні.)
  5.  Галицьке князівство переживало розквіт за князів Володимирка та  Ярослава Осмомисла. (Так.)
  6.  Роздроблені князівства Галичини вперше об’єднав князь Володимирко Володаревич у 1141 році. (Так.)
  7.  Найбільшими здібностями державотворця і полководця серед волинських  князів мав Роман, він обмежив боярське свавілля, створив сильне військо, залучився підтримкою церкви, спирався на городян у своїй діяльності. (Так.)
  8.  Любецький з’їзд князів започаткував за братами отчинний порядок володіння князівствами: від батька владу успадковували його сини. Щоб обмежити кількість спадкоємців, було вирішено, що тільки старші три сини князя мають передавати владу синам: Святополк, Святослав і Володимир Мономах. (Так.)
  9.  Оцінка князя Ярослава Осмомисла дана невідомим автором у «Слові о полку Ігоревім». (Так.)
  10.   Земля Ярослава Осмомисла була повна в усьому достатку, процвітала і множилася в людях, тому що вчені умільці і ремісники з усіх країн до нього приходили і городи населяли, котрими збагачувалася земля Галицька в усьому.

По Дунаю він городи укріпив, купцями населив, тим, які торгували через море в Греках і ремесла налагоджували, він зі своїх маєтностей допомагав. (Так.)

  1.   Князя Володимирка прозвали Осмомислом за виваженість, мудрість, освіченість, чесність і доброту. (Себто мудрим, котрий має вісім розумів). (Ні.)
  2.   Незацікавлені у зміцнення князівської влади бояри протидіяли політиці Володимира, втручаючись, навіть у його особисте життя ( у 1170 році вони спалили на вогнищі його кохану жінку). (Ні.)

VІ. Підсумок уроку.

«Метод прес» - мікрофон. Виступи учнів починаються словами:«На уроці я …»

  •  ознайомився з розвитком Галицького і Волинського князівств і зрозумів, що серед інших вони найкращий мали розвиток, бо були найвіддаленіші від половців.
  •  уявив успіхи і проблеми князівської влади, небезпеку ворогів, постійну небезпеку бояр, їх масштаби втручання у справи (особливо у житті Ярослава Осмомисла)
  •  зрозумів, що князі заради влади ворогували між собою, не дивлячись брат це чи племінник.
  •  дізнався, що сім’я і щастя князя не залежало від особистих почуттів людини, а визначалося необхідністю укріплення влади, забезпечення оборони, добросусідськими відносинами з іншими країнами, інтересами влади і держави.
  •  вчився виконувати історичні задачі, тести і завдання.
  •  зумів попрацювати з картою, контурною картою, уявив образи князів з портретів художників.
  •  замислився над героїчним минулим свого народу і країни.
  •  пишався розумом, мудрістю, освіченістю князів, працелюбністю народу, який і землю обробляв і майстрував, і торгував, і городи зводив, і воював, захищяючи рідну землю і вчюся любити так батьківщину, як і в минулому любили нашу землю.
  •  навчився аналізувати події минулого, обговорювати і робити висновки з нашої історії: лише та людина, що дбає про свою землю заслуговує пошани і про неї пам’ятають і будуть пам’ятати люди в майбутньому.
  •  Оцінювання роботи учнів на уроці

 


Князь

алицькі бояри

Волинські бояри

Походили від місцевої аристократії

Захопили общинні землі

Воювали у складі дружини князя-правителя

Земля і князівське жалування


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29616. Анализ документов как метод социологического исследования. Классификация документов, назначение метода, опыт использования 26.5 KB
  Метод анализа документов практически универсален также как и опросные методы. Виды анализа документов: Качественный анализ традиционный. Контентанализ документов.
29617. Традиционный анализ документов в социологическом исследовании 25 KB
  Под традиционным классическим анализом понимается все многообразие умственных операций направленных на интерпретацию сведений содержащихся в документе с определенной точки зрения принятой исследователем в каждом конкретном случае. Интересующая Социолога информация заложенная в документе обычно присутствует там в скрытом виде в форме отвечающей целям с которыми документ был создан но далеко не всегда отвечающей целям социологического анализа. Проведение традиционного анализа означает...
29618. Контент-анализ документов в социологическом исследовании. Основные процедуры методы 28 KB
  Контентанализ – строго формализованный вид анализа документальной информации суть которого состоит в переводе её в количественные показатели с последующей математической обработкой. Процедура контентанализа включает в себя: выделение смысловых единиц анализа категорий анализа определение единиц счета индикаторов характеристик в тексте анализа соответствующих выделенным смысловым единицам. Смысловые единицы категории анализа – это направления анализа текста некие теоретические конструкты или эмпирические обобщения...
29619. Эксперимент как метод социологического исследования. Логика экспериментального анализа 28 KB
  Логика экспериментального анализа. Метод эксперимента в социологии используется не столь часто как опросные методы и метод наблюдения. Итак эксперимент – это опытное исследование воздействия отдельного фактора или нескольких факторов на интересующую исследователя переменную.
29620. Виды эксперимента. Мысленный эксперимент в социологическом исследовании 42 KB
  Существует несколько видов эксперимента среди которых чаще всего выделяют: лабораторный полевой натурный мысленный Мысленный эксперимент проводится в логике натурного эксперимента допосле с контрольной группой. Этапы: Разделение всего массива анкет на 2 группы – экспериментальную и контрольную. Выделение этих двух групп происходит следующим образом: в экспериментальную группу попадают те анкеты в которых отмечены положительные пункты шкалы интереса 1 и 2.
29621. Организационно-логический план эксперимента 21.5 KB
  В социологических исследованиях используются четыре организационнологических плана исследования: Эксперимент допосле без контрольной группы. Эксперимент допосле с контрольной группой. Эксперимент только после с контрольной группой. Эксперимент якобы допосле с контрольной группой.
29622. Способы выравнивания групп в социологическом исследовании 33.5 KB
  Мужчина 40 лет 10 классов образования; Женат; Слесарь 3го разряда.А; Женщина; 8 классов образования; 32 года; замужем; контролёр 2го разряда.П; Мужчина; 10 классов образования; 40 лет; Женат; Слесарь 3го разряда.А; Женщина; 8 классов образования; 32 года; замужем; контролёр 2го разряда.
29623. Социометрический опрос в социологическом исследовании. Назначение, опыт использования 23 KB
  Производственные критерии – это критерии позволяющие выяснить межличностные взаимоотношения на уровне структуры производственной учебной деятельности Например: Кого бы Вы выбрали напарником Непроизводственные критерии – это критерии являющиеся показателями межличностных отношений в коллективе С кем Вы хотели бы пойти в поход. Прогностические критерии – это критерии позволяющие выяснить структуру ожидания отношений членов коллектива согласно представлениям респондентов. Респонденту предлагается ответить на вопрос кто из членов...
29624. Процедура проведения социометрического опроса 27 KB
  Теперь исходя из практики исследований оптимальным принято считать численный состав малой группы в 1020 человек. При социометрическом опросе каждому опрашиваемому вручается социометрическая анкета социометрическая карточка и список членов социометрируемой группы. Для удобства работы и простоты последующей обработки фамилии членов группы шифруются или кодируются номером в списке группы. Проранжируйте пожалуйста членов Вашей группы по степени симпатии к ним сначала назовите самого близкого для Вас товарища потом менее близкого и т.