57545

Передня Азія

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: систематизувати загальні та особливі риси притаманні країнам Передньої Азії: підкреслити внесок найдавніших народів Передньої Азії в розвиток світової цивілізації...

Украинкский

2014-04-13

39.5 KB

1 чел.

                                         Всесвітня історія. Історія України.   6 клас

Тема уроку:   Передня Азія   

Мета уроку:

-систематизувати загальні та особливі риси, притаманні країнам Передньої Азії: підкреслити внесок найдавніших народів Передньої Азії в розвиток світової цивілізації;

- активізувати, закріпити та поглибити знання про найважливіші події в історії народів Передньої Азії; основні факти, поняття та уявлення, сприяти пізнавальної активності учнів;

Продовжити вчити аналізувати історичний  матеріал, робити нескладні висновки та узагальнення, оцінювати окремі факти, спонукати до роботи з додатковою літературою, іншими джерелами інформації;

  •  розвивати інтерес та повагу до історії та культури народів світу, прагнення її охороняти та зберігати.

Очікувані результати:

  •  Визначити особливі риси історичного розвитку країн Передньої Азії
  •   орієнтуватися в часових рамках, показувати на карті території  країни: Шумеру, Аккаду, Вавілона, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського  царства та  Великої  Скіфії.
  •  Перераховувати та порівнювати найвизначніші пам’ятки культури народів Передньої Азії, висловлювати свою думку щодо вкладу цих народів в світову культуру
  •  - вільно та правильно оперувати вивченими термінами та поняттями

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Вид заняття: урок-гра.

Обладнання: підручник,  історична карта «Стародавній Схід»,  кросворди з теми, підготовлені учнями,картки з зображенням памяток культури країн, контурні карти.

Хід уроку:

(Цей урок поводиться після вивчення теми, а тому доцільно використати ігрову форму уроку, що зробить повторення матеріалу більш ефективним та цікавим. При можливості можна поділити клас на команди, обрати капітанів команд,   назву команди,  девіз. )

І.Підготовчий період

На цьому етапі вчитель

  •  Повідомляє тему уроку, мету проведення гри – конкурсу
  •  пояснює умови конкурсу та системою їх оцінювання
  •   учні об’єднуються в команди – групи
  •  представляє журі

ІІ. Проведення конкурсу.

1. Привітання команд ( домашнє завдання)

Команди в театралізованій формі представляють країну чи місто Передньої Азії звідки прибули на змагання. Оцінюється сам виступ, а також костюми членів команди.

 Також вдома діти готують візитку своєї країни і зображують її символ,  готують кросворди  для команди-суперника, словесний опис історичного діяча для команди суперників.

Конкурс-візитка   оцінюється   в   5 балів

За хвилину викласти максимум аргументів, що переконають присутніх в тому, що найкраще провести канікули саме в країні, яку  представляє їх   команда.

2.Естафета « Піймай рибку»

Учасники змагання підбігають до імпровізованого « моря» чи  «річки» та виловлюють з картону «рибку».  На звороті «рибки» написані запитання та завдання. Після правильної відповіді учень одержує «рибку» в якості улову. На підготовку відповіді не більше 10 сек. Коли всі « рибки» « виловлені». Журі підраховує «улов» кожної команди, визначає переможця. Правильна відповідь – 0,5бала. Кількість запитань відповідає кількості учасників команд.

Орієнтовні запитання для конкурсу.

  1.  Між якими ріками розташоване Південнє Межиріччя
  2.   Як і на чому писали стародавні шумери?
  3.  Чому знаки письма в Дворіччі складалися з клинців, а не з ієрогліфів?
  4.  Які сфери життя у Давньому Вавілоні регулювали закони Хаммурапі?

5.     Чому Ніневію називали « містом жаху»?

6.   Чому Біблію вважають важливим історичним документом?

7.    Що означає та звідки походить слово « алфавіт»?

8.      Як і коли була утворена Перська держава?

9.Які причини загибелі Великої Скіфії?

10.     Які ви знаєте легенди про походження скіфів?

3.« Невідома земля».

 Команди отримують фрагменти контурних карт з зображенням тієї чи іншої країни Передньої Азії. Слід назвати країну, описати її місце розташування, назвати  ріки, які протікають по її території, розповісти про вплив кліматичних умов на життя,  заняття населення крани.

Максимальна оцінка конкурсу – 6 балів

4.Конкурс « Володарі».

Вчитель називає імя правителя однієї з країн Передньої Азії, а члени команд піднімають картки з назвою відповідної країни.

Завдання

Хаммурапі, Навуходоносор ІІ, Саул, Атей, Давид, Кір ІІ, Скопасіс, Набопаласар, Ксеркс, Дарій І, Саул.

5.« Лото із дат»

Вчитель пропонує представникам команд зєднати розрізані пластинки. Поставивши поряд дату та відповідну до неї подію. Час на відповідь- 1 хв.

1. Правління царя Хаммурапі – 1792 – 1750 ррдо н. е.

2. Зруйнування Ніневії – 612 р до н.е.

3.  Правління царя Соломона  - 965 – 935ррдо н.е.

4.Місто Карфаген засновано – 825р до н.е.

( Максимальна кількість балів – 6 )

  1.  Скласти чайнворд з термінів та понять з історії країн Передньої Азії.

(Учні згадують терміни та поняття в такому порядку, щоб наступне слово починалося з останньої букви попереднього слова)

Максимальна оцінка – 0.5 бали за слово.

  1.  «Кіт в мішку».

Вчитель бере мішечок, з якого учасники змагання по черзі дістають предмети і розповідають звідки вони пришли до нас, як їх виготовляли в країнах Передньої Азії. В мішечку можуть бути картки із зображенням гончарного круга,  колеса (Шумер, Аккад), літер фінікійського алфавіту, Біблія (Давньоєврейське царство),

картка із зображенням кінської збруї, картка з зображенням курганів (Скіфія).

Максимальна кількість балів – 3

  1.  «Памятки стародавнього світу».

Вчитель по черзі показує командам картки із зображенням памяток культури Передньої Азії. Учасники змагання визначають, що зображено на малюнку, де знаходиться ( чи знаходився) пам’ятник, описують його, розповідають історію його створення.

Храм Зикурат, висячі сади Семіраміди, ворота Іштар, стовп із законами царя Хаммурапі.

  1.   Розгадай кросворд.

Учні розгадують кросворди, складені вдома. Кожна команда розгадує кросворд супротивника.

Максимальна кількість балів – 5

10.«Впізнай постать» (домашнє завдання).

Представники команд по черзі зачитують словесний портрет одного з історичних діячів. Команда супротивників визначає про кого йде мова. Якщо діяч не упізнаний, команда – суперниця задає додаткові запитання.

Журі оцінює відповідь та словесний портрет. Максимальна оцінка – з бали.

ІІ. Підведення підсумків уроку.

В кінці уроку журі підводить підсумок конкурсу, визначає команду – переможця. Кращі учасники одержують призи.

Література:

1. Ладиченко К., Я.Камбалова,Т.Теремецька «Викладання всесвітньої історії» - К.: Видавництво «Аконіт», 2006

2. Сологуб Н.В. « Країни Стародавнього Сходу» - журнал «Історія в школі» жовтень, 2005 с.46

3. Чубукова  « Дидактичні матеріали з всесвітньої історії 6 – 7 кл»

журнал «Історія в школі» вересень, 2006 с.37


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84157. Общественный прогресс. Противоречивый характер его содержания. Критерии общественного прогресса. Гуманизм и культура 34.4 KB
  Критерии общественного прогресса. Идея прогресса человеческого общества стала формироваться в философии с древнейших времен и опиралась на факты умственного движения человека вперед что выражалось в постоянном приобретении и накоплении человеком новых знаний позволяющих ему всё более понижать свою зависимость от природы. Таким образом идея общественного прогресса зародилась в философии на основе объективных наблюдений социальнокультурных преобразований человеческого общества. Поскольку философия рассматривает мир как целое то...
84158. Предмет философии и специфика философского мышления. Основные содержательные аспекты философского знания и главные мировоззренческие направления в его развитии 37.34 KB
  Основной особенностью философии её отличием от других видов знания является то что она пытается создать целостную картину мира стремится к максимальному обобщению результатов познания. Таким образом объектом изучения то есть предметом философии в самом широком не конкретном смысле является непосредственно сам мир как таковой. Главный метод философии состоит в том что она изучает не мир в целом то есть не мир как простую совокупность фактов и явлений у каждого из которых есть своя сущность а мир как целое то есть мир как единый...
84159. Общая характеристика античной философии. Ее космоцентризм. Основные натурфилософские школы и виднейшие их представители 63.92 KB
  Слово космос для эллинов не было названием какойлибо природной сферы окружающего мира наоборот этим термином древние греки характеризовали некую неприродную суть мира. Поэтому естественно что понимая мир как космос античные философы пытались выявить источники космической разумности порядка и гармонии мира. И начали они эти попытки с наиболее наглядной данности мира с окружающей природы. Именно на этом этапе древнегреческая мысль стала философией поскольку отказалась от мифологических объяснений возникновения мирового порядка из...
84160. Античная классика: моральная философия сократа; проблема «эйдосов-идей» в философии платона; Аристотель о материи и форме 42.93 KB
  Поэтому чувственно воспринимаемые вещи обязаны своим существованием только приобщением к идеям. Но в этом приобщении вещи не могут брать от идей всё их совершенство поскольку являясь миром вещей они не истинны а поэтому они бледные несовершенные копии этих идей. Они не верят тому из них кто сумев вырваться из подземелья и увидев реальные вещи возвращается к ним и говорит им о мире за пределами пещеры. В своём учении о материи и форме Аристотель пытается ответить на вопрос почему существуют вещи : 1.
84161. Общая характеристика средневековой философии. Ее основные направления и виднейшие представители. Теоцентризм средневековой философии 43.24 KB
  Так за счет чего же возникает эта реальная общность некоей группы единичных вещей Только за счет того что в каждой из единичной вещи растворено нечто реально общее которое и образует их реальную общность и это реально общее во всех единичных вещах есть универсалии; универсалии существуют после вещей в человеческом разуме как понятия как результат абстракции. В природе же их уже нет потому что в природе онтологически существуют только единичные вещи. Нет реально универсалий и в голове человека поскольку даже при всплывании из...
84162. Характеристика философии эпохи возрождения. Социально-исторические и научные предпосылки ее становления. Антропоцентризм и гуманизм в философии возрождения 40.06 KB
  Гуманизм то есть признание человека главной ценностью жизни. Антропоцентризм то есть тип мышления который центром и смыслом исследования содержит человека и его жизнь. Как возрождение приоритета человека в социальном укладе и в общем смысле жизни. Мировоззрение таким образом приобрело в эту эпоху ярко выраженный гуманистический характер где главной ценностью мира признавались личность человека его права на свободу и счастье.
84163. Характеристика философии нового времени (XVI-ХVIII). Ее основные направления и виднейшие представители (Бэкон, Декарт, Гоббс, Локк, Спиноза, Лейбниц, Беркли, Юм) 58.21 KB
  Активный процесс философского осмысления новых проблем и новых знаний пробудил интерес к разработкам в методологии познания. Исходя из этого опыт имеет три преимущества перед рациональными способами познания: 1. Следовательно опыт объективен в отличие от рационального познания и вследствие этого полученные из него знания имеют общепринимаемую обязательность. Потому что сами чувства которыми человек воспринимает природу это не чистый инструмент познания собирающий в себя сведения таковыми каковы они есть в природном виде.
84164. Философия французского просвещения XVIII века и ее представители 41.15 KB
  Таким образом жизнь человека определяется не Богом а его собственными делами и поэтому у церкви нет никаких оснований и никакого права насаждать предрассудки суеверия и страхи перед Богом. Равенство между людьми возможно поразному например с точки зрения естественного права равенство людей несомненно и обязательно поскольку естественные права человека проистекают из природы человека а она у всех людей одна. Но с появлением частной собственности возникла цивилизация основанная на неравенстве жестокости и эксплуатации народа и она же...
84165. Немецкая классическая философия и ее главные проблемы. Философия Канта: понятие «вещи в себе» и трансцендентального знания. Антиномии чистого разума 40.59 KB
  Поскольку познание вещи есть результат рассудочной деятельности а не просто суммой ощущений органов чувств то на первый взгляд проблема познания состоит в том насколько корректно взаимодействуют категории рассудка с чувственным сознанием снимающим информацию с вещи. В этом случае вопрос познавательной способности человека сводился бы только к тому насколько категории рассудка адекватно схватывают суть результатов чувственного познания. Вещь лишь провоцирует всплеск активности разума ощущениями которые мгновенно преобразуются в...