57551

Як розрізняють добро і зло

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: визначити що таке добро і зло; пояснити чому люди повинні вибирати між добром і злом як співвідносяться краса і доброта; аналізувати вчинки героїв літературних творів і життєві ситуації...

Украинкский

2014-04-13

55.5 KB

5 чел.

Як розрізняють добро і зло

Тож, люди на землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути морі зла

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості і добра


Урок 1

Тема: Як розрізняють добро і зло.

Мета: визначити, що таке добро і зло; пояснити, чому люди повинні вибирати між добром і злом, як співвідносяться краса і доброта; аналізувати вчинки героїв літературних творів і життєві ситуації; розповісти про те, якою має бути насправді добра людина; з’ясувати , що таке доброчинність і добродійний.

Обладнання: підручник «Етика. 5 клас», зошити, памятка  «Як бути добрим?», картки із сюжетними малюнками для роботи в групах.

Епіграф:  слайди з малюнками.

Добра людина – не та, яка вміє робити добро, а та,  яка  не вміє робити зла» (В. Ключевський).

Тип уроку: Інтегрований

Структура уроку

I.Вступна частина

    1. Вітання.

    2. Мотивація навчальної діяльності.

II.Основна частина

  1.  Що називають  добром, а що -  злом?
  2.  Співвідношення між добром і красою.
  3.  Чому люди повинні вибирати між добром і злом?
  4.  Що таке доброчинність, доброчесність?

III.Завершальна частина.

    Висновки

IV.Домашнє завдання.

Хід уроку

I.Вступна частина

1. Вітання

А тему сьогоднішнього уроку записано на дошці, прочитайте  її, будь ласка: «Як розрізняють добро і зло». (Діти записують тему уроку в учнівський зошит.)

2. Аналіз епіграфу.

Питання учням:

  •  Дайте визначення понять «мораль», «етика», «етикет», «етикетка», «чеснота».
  •  Навіть «золоте» правило етики.
  •  Поясніть, для чого потрібно вивчити етику?
  •  Назвіть п’ять позитивних якостей, які характеризують святого Миколая. (Щирість, добросердість,  терпимість, чуйність, прагнення допомогти й зробити добро).


Мотивація навчальної діяльності Легенда про добро і зло.

Жили на вулиці двоє сусідів. Одного разу один зробив іншому велике зло. Ображений чоловік, прагнучи відповісти помстою, вирушив до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром! Сусід послухався, А у відповідь знову був нагороджений злом. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід ще раз послухався, віддячив добром. Але через деякий час у відповідь одержав зло. Сусід прийшов до мудреця   і той знову порадив йому віддячити добром.

  •  Але я вже стомився віддячувати йому добром, - заперечив сусід.
  •  Якщо зловмисник не стомився від добра? – відповів йому мудрець.

Питання учням.

  •  Які ж позитивні риси повинна мати людина, щоб її вважали доброю?

(Гра «Мікрофон». Учні по черзі передають мікрофон і називають позитивні якості.)

3. Представлення теми уроку й очікування навчальних результатів.

Учитель. Сьогодні на уроці ми поговоримо про те, що таке добро і зло, як їх розрізнити, зясуємо, чому люди повинні  завжди вибирати між добром і злом. А також поговоримо про добро і красу, про добродійність, доброчинність, добромисність, дізнаємось хто такий меценат. Ми обговоримо, чому одні притягують до себе серця людей, а інші, навпаки, відштовхують. Що лежить в основі людської краси? У чому полягає основне призначення людини?

II.Основна частина

1.Що називають добром, а  що – злом?

(учитель показує 1-шу групу слайдів з малюнками.

Учні називають слайди такими словами, щоб в них першою  частиною було добро. (добросердість, добросусідство, добросовісність, доброзичливість.) Добро – сердність- сусідство-совісність – зичливість. Робота в зошиті. Записують назви слайдів. Учитель показує 2-гу групу слайдів: малюнки з прислів’ями.

Учні читають і пояснюють прислів’я: «Доброму всюди добре», «Хто до людей із добром, того й люди поважають», «До доброї криниці стежка втоптана», «Добро в людині завжди красиве».)

Інтерактивна гра «Мікрофон»

Учитель просить дітей прочитати й пояснити прислів’я, присвячені доброті, які їм необхідно було підготувати до уроку. Діти, передаючи одне одному умовний мікрофон, по черзі читають прислів’я». «Добро в людині завжди красиве»; «Доброму всюди добре»; «Хто до людей із добром, того й люди поважають»; «До доброї криниці стежка втоптана»; «Поспішай робити добро». Як ви їх розумієте? (Діти висловлюють свої думки).

А тепер запишіть у зошит слова, які асоціюються у вас із словом «добро». (Щедрість, щирість, допомога іншим, людяність, милосердя, справедливість, кохання, краса.)

Робота з підручником:

Учні читають текст «Що називають добром, а що - злом».

Питання до тексту:

  •  Яке поняття лежить в основі моральних правил? (Доброта)
  •  Чому добро можна порівняти із сонцем? (Як за сонцем ми  визначаємо пори року або час доби, так і з добром співвідносимо свої слова і вчинки.)
  •  Що є протилежність добра? (Зло)
  •  Які правила допомагають людині чинити по-доброму? (Чинити по-доброму допомагають людині моральні правила).
  •  Де втілені моральні правила? (Вони втілені в народних звичаях і традиціях, усній народній творчості, а також у Біблії, Корані, Торі та інших найважливіших релігійних книгах)
  •  Які моральні правила, викладені в Біблії, ви знаєте? (Люби ближнього,як самого себе;поважай батька і матір;  не вбивай; не кради; не свідчи неправдиво; не заздри.)
  •  Яку людину вважають доброю? (Доброю вважається людина, яка різних життєвих ситуаціях, свідомо вибираючи між добром і злом, здатна поступитися власним інтересам, бажанням, комфортом заради інших людей.)

2. Співвідношення між добром і красою.

У ч и т е л ь.Чи погодитеся ви, діти, якщо я скажу, що кожна справді добра людина є красивою? ЇЇ доброта притягує до неї серця інших людей, які можуть і не помічати якісь недоліки в її зовнішності, оскільки завдяки внутрішній красі людини якісь зовнішні недоліки відходять на другий план, стають непомітними. Російський письменник А.П. Чехов писав: «У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

Пригадайте казки, в яких добро поєднується з красою, працьовитістю героїв. («Пані Метелиця», «Морозко».) Показні  слайди з цими казками.

Уявіть, що вам потрібно намалювати портрет найкрасивіші людини. Опишіть її словами. Кого ви намалюєте? (Діти говорять, що намалюють портрет мами або бабусі, тому що вони найдобріші й найкрасивіші.) Чи є прикладом доброї людини святий Миколай? (Відповіді дітей.)

Учитель читає дітям розповідь А.Глібова «Бабусина казка».

3. Чому люди повинні вибирати між добром і злом?

Учитель.  Люди завжди хотіли вберегти себе від зла. Боротьба добра і зла відбивається у вчинках людини, її ставленні до себе та інших. «Ніколи не роби іншому того, чого сам собі  не білієш, і стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе». Як ми називаємо це правило? («Золотим» правилом етики).

Воно і є ключем до розуміння того, як вибирати між добром і злом. Саме здатність до такого вибору дозволяє визначити, яка та або інша людина – добра чи зла.

У житті, як і в казці, ми завжди вибираємо, і наш вибір характеризує нас самих. Часто в казках перед героєм зявляється  розпуття трьох доріг – три життєві дороги, одну з яких потрібно вибрати. Отже, спробуйте й ви зробити свій вибір: «По правій дорозі підеш – багатим станеш, по лівій дорозі підеш – силу богатирську здобудеш, прямо підеш – люди тебе поважати будуть. (Діти вибирають дорогу прямо).

А чому саме цю дорогу ви обрали? Коли людина буду шановна? (Відповіді дітей)

Чи не здається вам, що, обравши третю дорогу, ви досягнете й того, що чекало вас на перших двох? Адже, вибравши багатство, людина вважає, що тепер її і поважатимуть; вибравши силу багатирську, вважає, що страх перед нею примушує інших її поважати. Але по-справжньому люди будуть поважати добру людину, чи не так?

Подивіться на памятку, що на слайді, прочитайте  її.

Памятка «Як бути добрим»

  •  Прагни бачити в людях передусім хороше і добре.
  •  Будь добрим до людей
  •  Учися добра в добрих людей.
  •  Не бійся пропонувати свою допомогу тим, хто її потребує, допомагай у першу чергу людям, що потрапили в біду, слабким, хворим.
  •  Не заподіюючи зла, ти стаєш добрішим.

У ч и т е л ь. Як ви гадаєте, чи слід дотримуватися цих порад? (відповіді дітей). Я залишу цю памятку  в класі на дошці. А ви, прийшовши до кабінету, кожного разу будете дивитися на неї й намагатися чинити так, як указано в ній.

Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у чотири групи й пропонує обговорити життєві ситуації.

I група. У школі на перерві три подружки, як завжди, весело базікали. Настя й Катруся дістали з пакетів принесені з дому цукерки й апельсини. У Наталки із собою нічого не було, вона тихенько відійшла до вікна й не дивилася на дівчаток.

Продовжте розповідь так, щоб стало зрозуміло, що Настя – добра дівчинка. А Катруся – ні. Розіграйте сценку.

II група. Класний керівник запропонував учням класу квитки до театру. «Квитків усього п’ять на весь клас», - сказала вчителька, - як їх розподілятимемо?». Діти вирішили, що квитки  потрібно дати кращим учням у класі. Після того як були названі п’ять прізвищ, Наталка, у якої в сімї ще троє братиків і сестричка, раптом заплакала й промовила крізь сльози: «Я ніколи ще не була в театрі».

Продовжте ситуацію так, щоб було зрозуміло, хто в класі справді добрий.

III група. У школі чекали гостей з іншої країни. Діти самі робили подарунки – вироби. Звичайно, у дома їм допомагали  батьки. Миколка  зробив  навіть два красиві вироби. А ось у Сашка ведмедик не вийшов: хлопчик живе з бабусею, а вона погано бачить, тому допомогти йому не змогла. Хлопці почали сміятися із Сашка: «З такою іграшкою ти підведеш нас усіх. На що ж це схоже?» А Миколка підійшов і сказав …

Продовжте ситуацію так, щоб було зрозуміло, що Миколка – добра людина.

IV група. Пригадайте казку «Дюймовочка» і той епізод із неї, коли дівчинка потрапила до польової миші. Чого більше у ставленні польової миші до Дюймовочки – добра чи зла?

Кожна група обговорює свою ситуацію, а потім представляє її класу. Діти доходять висновку, що в усіх ситуаціях потрібно чинити з позиції доброти.

У ч и т е л ь. З останньою ситуацією зіткнулися й наші друзі – Олеся і Богдан.

Робота з підручником.

Учні читають за особами діалог Олесі й Богдана.

Питання до тексту.

Хто має рацію: Олеся чи Богдан?

Чому в них виникла суперечка?

Чи можна добро розуміти по-різному?

4.Що таке доброчинність, доброчесність

У ч и т е л ь. Із поняттям добра тісно пов’язані й деякі інші. Запишіть їх визначення собі в словник.

Доброчинність – зроблене добро, надання допомоги іншим.

Добродійний – який має на меті давати допомогу іншим людям, насамперед бідним, нужденним.

Добромисний – який має добрі, щирі наміри.

Добросердний – який має добре серце, лагідний, чуйний до людей; людяний.

Меценат – добродійник.

III Завершена частина

Висновки. Гра «Закінчи рішення»

Щоб підбити підсумки уроку, ще раз пригадаймо, як добро і зло позначаються на житті людей?

Чому одні вчинки можна оцінити як добрі, а інші – як злі?

Що таке доброчинність? (Відповіді дітей)

Учитель. А тепер найголовніший висновок уроку: людина живе на світі для того, щоб робити добро. Придивіться до облич людей. Як багато серед них красивих – красивих добротою, доброзичливістю, доброчесністю, добродушністю, добросердям, чесністю, бажанням допомогти, співпереживанням. Дивіться частіше в дзеркало. Хай у нім відбивається не лише ваша зовнішність, але й ваша душа. Я б дуже хотіла, щоб ви зростали добрими й красивими душею людьми.

  1.  Зазеленіє навіть пень, коли почує ( добрий день)
  2.  Якщо хтось зробив добро нам, скажемо йому (спасибі)
  3.  Коли за бешкети сварять чи підказку, скажи (вибачте, будь ласка)

IV. Домашнє завдання

Прочитайте в підручнику параграф «Як розрізняють добро і зло» 

Виконайте в робочому зошиті письмові завдання з цієї теми.

Прочитайте в підручнику текст «Гетьман Іван Мазепа»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81810. Этика науки и ответственность учёного. Нормы научной деятельности и расширение этоса науки 43.55 KB
  Нормы научной деятельности и расширение этоса науки. В процессе вершения науки этически оцениваемые объекты производят этически оцениваемые деяния и тогда деяния порождают этически оцениваемые отношения а объекты становятся субъектами этих отношений. Римскими цифрами обозначены классы отношений: I личные отношения ученых; II заочные отношения ученых внутри мира науки; III отношения между миром науки с одной стороны и человечеством и природой с другой.
81811. Сциентизм и антисциетизм. Наука и паранаука 34.61 KB
  Эйнштейн ищут основания знания в философии и художественной литературе. Анти-фундаменталистская тенденция просматривается в истолковании всех важнейших областей научного познания: математического естественнонаучного гуманитарного. В то время как сциентизм базируется на абсолютизации рациональнотеоретических компонентов знания антисциентизм опирается на ключевую роль этических правовых культурных ценностей по отношению к идеалу научности. Следует отметить направление теории познания имеющее долгую историю в котором акцент делается на...
81812. Наука как социокультурный феномен. Становление науки как социального института 38.59 KB
  Становление науки как социального института. Именно деятельностное понимание науки особо отмечал В. Вернадский: Ее содержание не ограничивается научными теориями гипотезами моделями создаваемой ими картиной мира в основе она главным образом состоит из научных фактов и их эмпирических обобщений и главным живым содержанием является в ней научная работа живых людей Во втором истолковании когда наука выступает как система знаний отвечающих критериям объективности адекватности истинности научное знание пытается обеспечить себе...
81813. Историческое развитие институциональных форм научной деятельности. Научные сообщества и их исторические типы 37.76 KB
  Возникновение науки как социального института связывают с кардинальными изменениями в общественном строе и в частности с эпохой буржуазных революций которая дала мощный толчок развитию промышленности торговли строительству горному делу мореплаванию. Способы организации и взаимодействия ученых менялись на протяжении всего исторического развития науки. Само существование науки в качестве социального института говорило о том что в системе общественного разделения труда она должна выполнять специфические функции а именно отвечать за...
81814. Наука и экономика. Наука и власть.Проблема государственного регулирования науки 28.08 KB
  Проблема государственного регулирования науки. Отношения науки и экономики всегда представляли собой большую проблему. Традиционное представление о том что технология является неотъемлемым приложением науки сталкивается с эмпирическими и практическими возражениями. Однако если прикладные науки обслуживая производство могут надеяться на долю в распределении его финансовых ресурсов то фундаментальные науки напрямую связаны с объемом бюджетного финансирования и наличием тех планов и программ которые утверждены государственными структурами.
81815. Поиск нового типа цивилизационного развития и новые функции науки в культуре 42.75 KB
  Наука действительно являет собой сложный полиструктурный организм целый мир в недрах которого бушуют познавательные страсти схлестываются несовместимые точки зрения ведется кропотливая экспериментаторская и теоретическая работа. Наука обладает способностью поглощать своих субъектов делать их фанатиками исследования. Однако на самом деле наука лишь один из видов человеческой соотнесенности с миром возникший исторически довольно поздно и выполняющий в жизни общества совершенно конкретные функции. Коренное различие состояло в том что...
81816. Роль науки в преодолении глобальных проблем современности 27.77 KB
  Ученые во всеуслышание заявляют о глобальных проблемах современности к которым относят проблемы охватывающие систему мир человек в целом и которые отражают жизненно важные факторы человеческого существования. Глобальные проблемы имеют не локальный а всеохватывающий планетарный характер. К глобальным проблемам современности относят экологические демографические проблемы войны и мира проблемы кризиса культуры. В силу этого глобальные проблемы должны решаться комплексно координированно усилиями всего мирового сообщества.
81817. Предмет современной философии науки 31.34 KB
  Создавая образ философии науки следует четко определить о чем идет речь: о философии науки как направлении западной и отечественной философии или же о философии науки как о философской дисциплине наряду с философией истории логикой методологией культурологией исследующих свой срез рефлексивного отношения мышления к бытию в данном случае к бытию науки. Философия науки как направление современной философии представлена множеством оригинальных концепций предлагающих ту или иную модель развития науки и эпистемологии. Она сосредоточена на...
81818. Понятие науки. Основные аспекты бытия науки 34.37 KB
  Наука как социальный институт или форма общественного сознания связанная с производством научнотеоретического знания представляет собой определенную систему взаимосвязей между научными организациями членами научного сообщества систему норм и ценностей. Они участвуют в разнообразных формах научного общения дискуссии конференции издания монографии учебники читают лекции и т. Выделим самые характерные черты научного знания. Еще Кант в качестве неотъемлемой черты науки отмечал систематичность научного знания: именно этим как он...