57558

Інтегрований урок “Любить свій край – це значить все любити” (Інтеграція з біологією та географією)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку : повторити й поглибити знання учнів про займенник як частину мови його морфологічні ознаки; зясувати яку синтаксичну роль виконує в реченні займенник та які існують розряди займенників за значенням...

Украинкский

2014-04-13

69.5 KB

3 чел.

                                    Інтегрований урок

           Любить свій край – це значить все любити

                         ( Інтеграція з біологією та географією )

Тема уроку :  Займенник. Загальне значення, морфологічні ознаки,                                                                

                        синтаксична роль. Розряди займенників.

Мета уроку : повторити й поглибити знання учнів про займенник, як частину        

                      мови, його морфологічні ознаки; з’ясувати, яку синтаксичну     

                      роль виконує в   реченні займенник та які існують розряди  

                      займенників за значенням; удосконалювати вміння учнів  

                      знаходити в тексті займенники, визначити їх розряд за  

                      значенням.

Формувати в учнів:

  •  Комунікативну компетентність: уміння спілкуватися, усно через розширення словникового запасу учнів;
  •  Інформаційну компетентність через навчання дітей працювати з підручником, дидактичним матеріалом;
  •  Діяльнісну компетентність через роботу в групах;
  •  Мовленнєву компетенцію та мовну через різні види індивідуальної та групової роботи на уроці.

 Виховувати в учнів любов до рідного краю, до Батьківщини;

вшановувати  память Василя Сухомлинського.

Тип уроку : комбінований.

Обладнання: таблиця, дидактичний матеріал, портрет В.  

                        Сухомлинського.

                                    Перебіг уроку.

  1.  Організаційний момент.

1. Оголошення теми і мети уроку.

Девіз уроку:

Любить свій край – це значить все любити…

                                                      ( В. Сосюра )

2. Вступне слово вчителя.

       Сьогоднішній урок – незвичайний. Урок, присвячений мудрому вчителю, великому письменнику і педагогу В. О. Сухомлинському. Це вчитель добра і краси. Він промовляє до нас своїми творами. Вчить.

      Василь Олександрович Сухомлинський був сином хлібороба і добре знав ціну хлібові. Зростав серед степів, од матері переймав у свою душу казки про Колобка, спеченого з останнього бідняцького борошна, про дбайливого хлібороба, що до схід сонця засіває свою ниву, і про жайворонка, що народився серед степового роздолля.  

    По закінченні школи сказав матері : Я люблю, мамо, дітей і хочу стати вчителем .

    Так і став Василь Олександрович Сухомлинський вчителем.

    Коли почалась війна, молодий вчитель пішов на фронт, воювати з фашистами під Москвою і Смоленськом,  був тяжко поранений під Ржевом. Довго  лікувався у шпиталях. Але все життя носив у тілі осколки ворожого снаряда.

    Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором Павлиської середньої школи. Він сам навчав дітей історії, географії, прищеплював шану до рідного слова. Він навчав своїх вихованців добру, чесності, любові до праці. Це він разом з дітьми і вчителями насадив на павлиському косогорі чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії і Казки, Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки.

     За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата педагогічних наук.

  1.  Актуалізація опорних знань учнів.

1. Мовний двобій

(повторення : словосполучення, речення, граматична основа).

2. Виразне читання ученицею вірша Н. Михальчук.

                          Є люди, як свічки,-

Згорають, відходять в небуття.

                             Є люди, як зірки, -                                                                             

                         Горять і світять все життя.

Та ні, це не зірки, холодні, мертві,

   Вони – то сонця, що засвічені у небі,

            Які горять, обігрівають все і не згасають…

                         І не згаснуть.

3. Метод Мікрофон   (Обговорення питання: - Як ви діти, вважаєте : память про яких людей не згасає ? )

4. Міні – диктант із синтаксичним завданням.

У другому реченні визначити граматичні основи .

             У кожному слові рідної мови не тільки звукове позначення явища, події, а й найтонші відтінки почуттів і переживань . Ми промовляємо слово обрій – і перед нами – гарячий літній день,степ цвіте і духмяніє, блакитне небо десь далеко – далеко доторкнулося своїм кришталевим куполом до землі.

Кожне слово рідної мови має своє обличчя. Як  у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, - а цих відтінків кожна барва містить тисячі.

               5.Літературна сторінка.

                  Виразно прочитати текст.

                 Дати відповідь на запитання:

- Для чого потрібні чарівні слова?

(Не забувайте їх вживати у своєму мовленні.)

Густим лісом ішли двоє подорожніх – Дідусь і Онук. Була спека, подорожнім хотілося пити.

  Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав :

    - Спасибі тобі, струмочок.

   Онук посміхнувся.

    -  Чому ти посміхаєшся, Онуче? – спитав Дідусь.

    - Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові спасибі ? Адже він не жива істота : не почує ваших слів, не знатиме про вашу подяку.

         Дідусь замислився. Струмочок все дзюрчав і дзюрчав. У лісі співали пташки. Помовчавши, Дідусь сказав :

- Це так… Струмок нічого не почує. Якби води напився вовк, він міг би не подякувати, а ми не вовки, а люди — не забувай цього, Внучку. А знаєш, для чого людина говорить спасибі? Знаєш, кого це слово підносить?                  Онук замислився. Він ще ніколи не думав над цим.                                             - Людину, - сказав Дідусь. — Ми говоримо спасибі для того, щоб не стати ні вовком, ні ослом, ні безмозкою куркою.

                                                                                (За В.Сухомлинським.)

6.Критичне мислення. Метод Мікрофон .

- А як ви думаєте, діти ?

 III. Сприйняття й розуміння учнями навчального матеріалу.

  1.  Прочитати виразно наведений нижче уривок з художнього тексту. З’ясувати, що він собою являє: окремі речення чи зв’язний текст. Довести свою думку, відповівши на запитання :                                                                                                            - Хто піднімається з ліжка?                                                                                                     - Хто прилетить?                                                                                                                           - Чи подобається вам хлопчик, який підгодовує пташку ?

До якої частини мови належать ці слова? (Звернути увагу на те, що вони не називають предметів, а лише вказують на них.)

       Займенником називається частина мови, яка вказує на предмет, ознаку чи кількість, але не називає його.

                                               Як синичка будить мене.

… прилітає маленька жовтогруда пташка. То — синичка. Шапочка в неї чорно-оксамитова, щічки біляві. На зеленкувато-сірих крильцях кожна пір'їнка ніби пензликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку, заглядає агатовим оченятком у кімнату. Розвиднюється, я піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несоленого сала. Синичка дзьобає сало й співає: “Пінь-пінь”. Це вона говорить: “Дякую, завтра вранці я знову прилечу”. 

2. Робота з таблицею.

                                         Розряди займенників

                  Розряд

Займенники

Особові  ( рос. личные )   

я, ти, ми, ви, він, вона, вони

Зворотний  ( возвратный )   

себе

Питальні  ( вопросительные )

хто? що? який? чий? котрий? скільки?

Відносні  ( относительные )

хто, що, який, чий, котрий, скільки

Неозначені  ( неопределенные )

хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, щось

Заперечні  ( отрицательные )

ніхто, ніщо, ніякий, нічий

Присвійні  ( притяжательные )

мій, твій, свій, наш, ваш, їхній

Вказівні  ( указательные )

той, цей, такий, стільки

Означальні  ( определительные )  

весь, всякий, кожний, самий, сам, інший

Зворотний займенник себе вказує на особу, яка виконує дію, не має при відмінюванні називного відмінка, а також роду й числа.

3.Слово вчителя.

    Займенники, як правило, змінюються за відмінками.

Займенники, що вказують на ознаку, змінюються ще й за родами та числами.

    У реченні займенник може бути підметом, додатком, означенням.

      4. Запитання до учнів :

        - на що вказують особові займенники ? Назвати їх.

      - Як вони відмінюються ?

      - Чим відзначається зворотний займенник себе ?   

        5. Записати речення, знайти в ньому займенники.                                                      Визначити їх розряд за значенням. Зробити морфологічний розбір виділеного слова.                                                                                                                         1. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх – у зелених косах золоті стрічки.

2. Ми стояли, зачаровані незвичайною музикою весняних лугів.

6. Гра Спіймай займенник                                                                                      (Вчитель читає текст, учні долонямиловлять ( плещуть ) займенник, якщо той зустрічається в реченні)

   Визначити синтаксичну роль займенників у реченні.

Я люблю зустрічати сонце. Задовго до сходу воно сповіщає про своє пробудження. Забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі. Барви в небі грають, тремтять. Біля самої землі – темна, багряно – червона смуга. Далі – оранжева – потім – рожева, червона, блакитна, лілова, синя. Де, в якій глибині надр народжується ця краса ? Чи завжди сяятиме сонце ?

7. Робота біля дошки.                                                                                                   Записати речення, визначити займенники та їх розряди за значенням. Виділені слова розібрати за будовою.

Памятай, що в кожного народу є своя святиня – герої, які віддали життя на вівтар свободи і щастя людства.

8. Коментоване письмо.

Визначити займенники.

                                           Школа.

Школа – святиня і надія народу. У школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати навколишній світ, багатства науки і мистецтва. У школі учать жити.                                                                                                                        У школі живе багатовікова культура твоєї  Вітчизни. По тому, як людина ставиться до своєї школи, судять про її внутрішню культуру і благородство, про її здатність дорожити честю і славою свого народу. Твій обовязок – на все життя зберегти ставлення до школи як до святині.

9. Творча робота.                                                                                                                             Написати невеличкий твір Моя улюблена квітка ,вживаючи займенники.

10. Переклад тексту.                                                                                                  Назвати займенники.

                                Что самое главное в жизни?

Что самое главное в жизни ? Шахтер говорит: самое главное - уголь. Если бы не было угля, стали бы машины, не было бы металла, люди замерзли бы… Металлург  говорит: самое главное  -  металл. Без металла не было бы ни машин, ни угля, ни хлеба, ни одежды. Хлебороб говорит: самое главное -  хлеб. Без хлеба не трудились бы ни шахтер, ни металлург, ни летчик, ни пограничник. Но кто же из них прав? Что самое главное в жизни? Самое главное - труд. Без труда не было бы ни угля, ни металла, ни хлеба.

11. Вибірковий диктант.                                                                                              

Виписати з тексту займенники.                                                                          

Поздоровлення з народженням людини – одна з ознак людської культури.         Для кожної людини день народження – найщасливіший день у житті. Якщо ніхто не поздоровив її з днем народження, навіть не згадав їй про це – це людина самотня і нещасна. Ти повинен знати і все життя пам’ятати день народження матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер. Щастя сім’ї у тому, що ми віддаємо один одному теплоту своїх сердець.                                                                  У день народження дорогої для тебе людини встан6ь раніше, ніж звичайно, прийди до іменинника і скажи йому: “ Поздоровляю з днем народження. Бажаю Вам від всього серця доброго здоров’я і щастя, сильного духу і ясної думки ”.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота учнів з дидактичним матеріалом ( індивідуально ).

Підсумок уроку

Д/З п. 28, написати твір – мініатюру

                      “Мій улюблений куточок природи”.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75908. Аграрная политика в дореволюционной России и в СССР: крепостное право и коллективизация без выдачи паспортов, община и колхоз 16.6 KB
  Крепостное право и кресьянская община. В России крестьянская община зародилась вместе с Древнерусским государством и видоизменяясь просуществовала вплоть до конца 1920х. В период Киевской Руси крестьянская община стала основной производящей единицей.
75909. В чем причины кризиса советской экономики в 1980-е гг.? Системный кризис, падение цен на нефть, нерентабельность производства, экстенсивный характер развития? Причины субъективные и объективные 15.55 KB
  Системный кризис падение цен на нефть нерентабельность производства экстенсивный характер развития Причины субъективные и объективные. Проблемы экономического развития были вызваны рядом причин: Системный кризис. В условиях догоняющего развития без демократических свобод при отсутствии гражданского общества в СССР произошла подмена цели средствами главной жертвой которой стала свобода как необходимое хотя и не единственное условие развития человека его инициативы и предприимчивости. Советская модель хозяйствования лишенная...
75910. Как характеризуют существовавшие в конце 80-х - начале 90-х программы реформ Г.Явлинский и А.Чубайс? Каковы отличия в подходах и восприятии 18.19 KB
  Российская приватизация по масштабам и объему стоящих перед ней задач принципиально отличалась от приватизации осуществленной в 1980е годы в странах Запада.Чубайс прохладно относился к приватизации однако понимал важность ее осущетсвления в рамках проведения рыночных реформ. списка литры: мы вели очень жесткую теоретическую дискуссию с Виталием Найшулем как автором концепции ваучерной приватизации приводили ему длинный список катастрофических тяжелейших последствий которые она неизбежно повлечет за собой. мне лично тема приватизации...
75911. Особенности шоковой терапии и приватизации в России 18.04 KB
  Особенности процесса приватизации происходившего в России: массовый характер приватизации вызванный высокой долей государственной собственности в стране а также стремлением ускорить процесс преобразования экономической структуры общества; значительный удельный вес неэквивалентных форм безвозмездная передача оплата не в полной мере и др. вызванный отсутствием денежных средств в частных руках; проведение особого ваучерного этапа приватизации. Целью приватизации провозглашалось создание эффективного собственника однако бесплатная...
75912. Российские экономические реформы 1990-х гг. в оценках западных исследователей: направления критики 19.84 KB
  В оценках западных исследователей: направления критики Негативная оценка результатов российских реформ общее в выступлениях экономистов Оправдывать или объяснять логику развития событий в России становится неприличным и социально опасным Российские реформы далеки от того чтобы считать их феноменально успешными Главные аргументы критиков Игнорирование китайского опыта...
75913. Понятие «модернизация». Что подразумевают под «европейской модернизацией» России? Какие исторические формы этот процесс приобретал? Можно ли считать сталинскую индустриализацию модернизацией 16.6 KB
  Что подразумевают под европейской модернизацией России Какие исторические формы этот процесс приобретал Можно ли считать сталинскую индустриализацию модернизацией Модернизация современный термин используемый для характеристики давно уже идущего в мире процесса процесса социальных изменений посредством которых менее развитые общества приобретают характеристики отличающие большинство развитых обществ. Несмотря на то что исторически многие страны в своем развитии шли бок о бок термин модернизация долгое время не использовался....
75914. Помешало ли строительство империи в России (XVIII-XIX вв.) созданию российской (русской) нации? Точки зрения Хоскинга и Миллера. Понятие нации и русского национализма в России до 1917 года 20 KB
  Усилия уходившие на сбор налогов и создание армии для нужд империи требовали подчинения практически всего населения особенно русских интересам государства и таким образом затрудняли создание общественных ассоциаций представляющих основу для национального самосознания в гражданском смысле. В России условия для национального самосознания были созданы в XVI веке изобретением традиции это дало толчок и послужило оправданием первых шагов по строительству империи но в середине XVII века само имперское государство внезапно отказалось от...
75915. Политика «коренизации» и межнациональные отношения в период создания СССР. Нациостроительство и проведение границ союзных республик 18.67 KB
  В резолюции XII съезда чётко записано: органы национальных республик и областей строились по преимуществу из людей местных знающих язык быт нравы и обычаи соответствующих народов; были изданы специальные законы обеспечивающие употребление родного языка во всех государственных органах и во всех учреждениях обеспечивающих местное национальное население и национальные меньшинства законы преследующие и карающие со всей революционной суровостью всех нарушителей национальных прав и в особенности прав национальных меньшинств. был...
75916. Трансформация представлений о морали в России 16-19 вв: общее и особенное 29 KB
  История развития морали в России начинается уже в устных и письменных произведениях Древней Руси. С принятием христианства Россия обогатилась учениями морали пришедшими к ней из Византии и объединившими в себе лучшие традиции греческой философской школы. Теория морали которую основали древнегреческие мыслители была дополнена русскими учеными разработавшими собственные оригинальные этические концепции и нравственные идеи.