57562

Поезія і музика - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі...

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Діти сьогодні у нас незвичайний урок. Учитель музики Діти з давніхдавен люди захоплювались не лише барвами природи а й її неповторними звуками і намагались наслідувати їх у своїх музичних творах. Учитель Дійсно вершиною художньої зображальності Вівальді...

Украинкский

2014-04-13

84.5 KB

1 чел.

Тема: «Поезія  і музика - це завжди неповторність,      якийсь безсмертний дотик до душі».

Мета:ознайомити учнів з поетичними та музичними творами про природу, навчити виразно і вдумливо читати поезії, розвивати уміння розповідати про почуття, викликані їх прослухуванням та прочитанням, відтворювати в уяві картини природи, розвивати естетичні смаки, відчуття краси образного слова та музики.

Тип уроку: урок –дослідження.

Методи, прийоми і форми робот: пошук, спостереження, групова робота учнів, творчі роботи.

Обладнання: 1) портрети  Ф.Тютчева М.Рильського, П.Тичини;

2) «шкільний трамвайчик», квитки, кондуктор;

3) тексти поезій;

4)опудало зими;

5)аудіо запис А.Вівальді «Пори року. Зима»;

6) презентація «Пори року».

Хід уроку

I.Мотивація  діяльності  учнів:

Учитель    Діти, сьогодні у нас незвичайний урок.  Ми з вами відправимося у цікаву музично – поетичну подорож, щоб побачити, як поети і композитори відтворюють навколишній світ: шурхіт травички, шум зелених дубрав, жебоніння струмка, дзвінкоголосий спів пташок, завивання хуртовини. Пропоную  отримати квитки – завдання і вирушити в уявну подорож на «шкільному трамвайчику»  до чарівних країн –Музики і Поезії.

Кондуктор Шановні пасажири, прошу придбати квитки і зайняти місця у вагончику «шкільного трамвайчика»  (Учні отримують квитки для подорожі). Обережно, двері зачиняються. Наступна зупинка нашої подорожі-  «Музична».

Учитель музики  Діти, з давніх-давен люди захоплювались не лише барвами природи, а й її неповторними звуками і намагались наслідувати їх у своїх музичних творах. Світ мистецтва багатий і незвичайний, цікавий і неповторний. Одні твори сприймаються нами візуально (зорове сприйняття) – картини, скульптури, інші  - музичні та словесні – на слух. Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає найпотаємніші, найчудовіші людські почуття, збагачує свійдуховний світ. Італійський композитор Антоніо Вівальді  створив цілий цикл музичних замальовок  «Пори року», в яких засобами музики відтворив свою любов до природи.

Зимовий сон

Згадав  Вівальді  -  Пори  Року

І  ніжних  скрипок  тихий  спів,

Життя душевних  нот  -  без  строку,

Їх красень  -  січень  закружив.

А  за вікном  -  зима  сніжиться,

Спить  міцно втомлена  земля,

Спи,  доле,хай тобі присниться

Чарівна пісня скрипаля...

Діти, а що ви знаєте про Антоніо Вівальді?

Учень   Я довідався, що Антоніо Вівальдіродом із Венеції. Його батько був музикантомскрипалем в оркестрі собору святого Марка. Антоніо був єдиним із шести дітей у сім'ї, хто став музикантом. Він навчався віртуозної гри на скрипці у відомих педагогів, однак став священиком і викладачем консерваторії.
Цикл концертів для скрипки та струнного оркестру «Пори року» — чи не найпопулярніший
 твір італійського композитора.

Учитель   Дійсно, вершиною художньої зображальності Вівальді є концерт «Зима», в якому напрочуд майстерно відображаються пронизлива зимова холоднеча, завивання вітру, катання на ковзанах.

Епіграфом до концертуПори року ” – ”Зима”  композитор взяв такі слова:

Морозной гладью стелется дорога,
И человек, иззябшими ногами,

Протаптывая путь, стуча зубами,
Бежит, чтобы согреться хоть немного.

Пропоную вам   прослухати твір” Зима” з циклу концертів Пори року

та проаналізувати.

(Слухання   концерту „Зима” з циклу „Пори року” А. Вівальді)

Аналіз прослуханого твору

Учитель Діти, чи сподобався  вам  концерт?

Учні Так!

Учитель Які інструменти  використав композитор для створення цього твору?

Учні Вівальді використав  струнні інструменти.

Учитель Які  струнно – смичкові інструменти  ви знаєте?

Учні До струнно – смичкових інструментів належать: скрипка, віолончель, альт,  контробас!

Учитель Якою змальовує зиму   в концерті Вівальді?

Учні Суворою, морозною,  з віхолою!

Учитель Що можна сказати про темп твору, його динаміку?

Учні Темп твору  швидкий, а звук поступово підсилюється, а потім стихає?

Учитель Який настрій твору?

Учні Піднесений, бадьорий.

Кондуктор Шановні пасажири,   наша подорож  « шкільним трамвайчиком»  триває. Обережно, двері зачиняються. Наша наступна зупинка  «Поетична».

Учитель світової літератури «Щоб поезія процвітала, вона повинна мати коріння в землі», – говорив Федір Іванович Тютчев. Жодна людина не може залишитися байдужою до краси навколишнього світу. Тютчеву знайоме почуття трепетної любові і ніжності до будь-якого деревця, билинки, які виросли на землі його предків, на землі, де народився поет. Напевно, сааме ці почуття спонукали написати вірша «Чародейкою Зимою …» (виразне читання поезії учнем, що отримав індивідуальне завдання).

Чародейкою зимою
Околдован, лес стоит -
И под снежной бахромою.
Неподвижною, немою,
Чудной жизнью он блестит.

И стоит он, околдован, -
Не мертвец и не живой -
Сном волшебным очарован.
Весь опутан, весь окован
Легкой цепью пуховой.

Солнце зимнее ли мещет
На него свой луч косой -
В нем ничто не затрепещет,
Он весь вспыхнет и заблещет
Ослепительной красой.

Бесіда за прослуханим

- Діти, пригадайте, що таке пейзаж?

- Які враження викликали у вас картини природи, створені Тютчевим?

- Як ви можете пояснити значення слів “тонкий ліризм поезії Тютчева»?

- Використовуючи текст вірша, доведіть, що поет захоплюється зимовою природою.

- За допомогою яких деталей художник передав красу зимової природи?

- Які фарби використовує він для зображення цієї пори року?

- Завдяки чому поету вдається досягти високої майстерності поетичного слова?

Учень Російський поет був майстром «музикальних віршів», які легко читалися. Образи, створювані у поезії, були легкі, пронизані світлом, зверталися до найкращих почуттів людини, вчили прекрасному, вчили знаходити і любити красу в кожному прояві природи, почутті любові. Вірші Тютчева близькі і зрозумілі читачеві, оскільки вони не обтяжені великою кількістю символічних образів.

Головними персонажами його творів виступають Мати – Природа, Небо, Сонце, пори доби, пори року. Його образи є зримими, конкретними, зрозумілими кожному. Здається,що їх бачиш та відчуваєш. Всі його персонажі піднесені та величаві, йому дуже добре вдається передати емоційне відчуття зовнішнього світу. Здається, що явища природи не тільки бачиш, але й чуєш.

Учитель Дійсно, природа для Тютчева це те, без чого неможливо жити. Природа нагадує про себе стуком крапель дощу по шибках в нічній тиші чи пташиним співом серед полуденного зною. Тільки поет, що насправді вірить в те, що природа – це щось таємниче, надзвичайне, неосяжне міг написати такі рядки: (читання напам’ять поезії учнем, що отримав випереджальне завдання)

ВЕСЕННИЕ ВОДЫ

Еще в полях белеет снег,
А воды уж весной шумят -
Бегут и будят сонный брег,
Бегут и блещут, и гласят...

Они гласять во все концы:
"Весна идет, весна идет!
Мы молодой весны гонцы,
Она нас выслала вперед!"

Весна идет, весна идет!
И тихих, теплых майських дней
Румяный, светлый хоровод

Толпится весело за ней.

Учитель Які враження викликала у вас картина весняної природи?

Які настрої переважають у поезії?

Учні У кожній строфі вірша звучить святкова музика весни: «воды уж весной шумят», «бегут и блещут, и гласят», «хоровод толпится весело за ней». Створюється враження веселощів у природі, ігри, забав. Ось як чудово Тютчев описує весняний пейзаж.

Робота з інформаційною карткою (учні знайомляться з такими стилістичними прийомами як звукопис і асонанс)

Асонанс – часте повторення голосних звуків у віршованому рядку чи строфі.

Звукопис - вживання в художньому, віршованому тексті однакових чи подібних звуків.

Учні доводять використання автором прийому асонансу (У вірші автор використовує 30 разів голосний звук “а”. Такий повтор голосного звука надає поезії урочистості і сприяє передачі святкового настрою.)

Учитель Тютчев володів рідкісним умінням помічати й увічнювати в слові те, повз що тисячі людей щодня проходять байдуже, без жодного здивування: звичайну травневий грім, веселе дзюрчання весняних струмочків, тонку осінню павутинку на стерні скошеного поля. Саме це вміння зупинити мить звичайнісінького життя, відтворити якусь ледь помітну рису обличчя Природи і є однією з найхарактерніших ознак його поезії.

Учитель української літератури Українські поети М.Рильський, П.Тичина захоплювалися пейзажами, природа хвилювала їх до сліз, вони часто ототожнювали її з живою істотою. Зручно вмощуємось на сходинках і послухаємо усні розповіді ваших товаришів - етюди про зиму.

Пригадайте, що таке етюд?

Учень  Етюд – це невеликий за формою художній твір, написаний на основі вражень і спостережень за картинами природи.

( Прослухування пейзажних етюдів)

Учень Зима – моя улюблена пора року. Вона красива, білосніжна, але сувора, морозна. Зима - чарівниця одягла в теплі шубки дерева і кущі, начепила кошлаті шапки на дахи будинків. Люблю ходити мяким,  пухнастим сніжним килимом.

Учень Зима  для мене - це різдвяні свята. Скрізь чути дзвінкий сміх колядників. Морозець щипає за щічки, рипить сніжок під ногами, замерзлі дерева протягують один одному гілки у теплих рукавичках.

Учитель У творчості багатьох українських поетiв значне мiсце посiдає тема оспівування природи рідного краю. Природа тут, як музика. Тонка, нiжна, неповторна, вiчномінлива і прекрасна. Вона завжди гармонує або контрастує з настроями, почуттями людини. Найвизначнiшим поетом в змалюваннi рiдної природи вважається М. Рильський. У ліричних поезіях вiн тонко вiдчуває красу рідної природи, художнiм словом умiє намалювати яскраву пейзажну картину.

(Учні, котрі отримали індивідуальні випереджальні завдання, читають поезії М.Рильського «Розмова з другом», П.Тичини «Блакить мою душу обвіяла», сучасного поета А.Наута про природу.)

Вартові зими  А.Наут

На кордонах на південних

Вартові зими стоять:

Сніг і лід, мороз щоденний;

Все чатують і не сплять.

Завиває сильний вітер;

З ним мороз обходить світ.

Та висять бурульки з стріхи,

Наче стріли ждуть політ.

Ожеледиця зимова

Швидко не дає пройти.

Сніговик стоїть з мітлою

Береже зими сніги.

Охорона вправна зовсім,

Але ранок той настав.

Завітала пані в гості:

Русі коси, стрункий стан.

Як безмежність її очі,

А вбраннязелений світ.

Ніжна посмішка дівоча

Розтопила сніг і лід.

Щезли миттю охоронці 

Зникла з ними і зима.

Скрізь тепло тепер і сонце -

Це прийшла до нас весна!

Весняна замальовка  А. Наут

Вже стало тісно у бруньках листочкам

На волю хочуть, щоб побачить світло.

Блаженно мріють, щоб під теплим сонцем

З квітками разом у весні розквітнуть.

Вже стало небо все весняно- дивним,

А в нім птахи малюють все круги.

Верба безстрашно й прогресивно

Дарує котики у променях весни.

(Бесіда за прослуханими творами)

Учитель  Які художні засоби використовують поети для змалювання пейзажу?

Учень Поети  для змалювання пейзажів використовують  епітети, порівняння, метафори.

Учні дають визначення художніх тропів.

Робота з інформаційними  картками  «Тропи».

Робота в мікрогрупах: кожній із груп знайти в тексті вірша художні тропи, пояснити їхню роль.

Учитель За допомогою яких деталей поети передають красу природи? Які засоби слова вони використовують для змалювання природи? Які враження викликали у вас ці твори?

(Учні доводять, що у віршах поетів природа олюднена, наділена властивостями живої істоти. За допомогою яскравих епітетів, порівнянь та метафор «вартові чатують сніг і лід», «завиває сильний вітер», «бурульки, наче стріли ждуть політ», «ліс зустрів мене,як друга». Поети створюють яскраві словесні полотна – пейзажі. Повторенням приголосних звуків «р», «ж», «ш», «ч» підсилено виразність звучання текстів,образно змальовано картини природи.)

Учитель  На нашому порозі вже скоро зявиться весна. А чи знаєте ви як зустрічали весну в давній Україні?

Учень Весна несла життя, тому наші пращури з нетерпінням чекали її приходу. В кожному селі влаштовували обрядове дійство на березі річки чи ставка.  Дівчата водили хороводи, розносили «жайворонків» - символ весни по селу. Хлопці заздалегідь готували  ось такі опудало зими,(показує опудало)  яке потім спалювали.

Рефлексія

Чому твори  мистецтва, написані багато років тому,  ми  і тепер  слухаємо та читаємо із  великим  задоволенням, одержуємо від них естетичну насолоду?

III. Підбиття підсумків

Учитель  Музика і поезія – це така сила, що ронить в душу людини зерна доброти і любові, краси,  а краса і любов – вічні.

IV. Оцінювання роботи учнів.

Кондуктор  Шановні пасажири,   наша подорож  « шкільним трамвайчиком»  підійшла до кінця, просимо звільнити вагончики.  Обережно, двері  зачиняються.  Трамвайчик направляється у депо.

V. Домашнє завдання.

Підготуватись до конкурсу на кращого декламатора поезій про природу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78879. Предмет философии науки. Исследование общих закономерностей по производству, проверке и обоснованию научного знания на разных этапах развития общества 41 KB
  Что такое наука Чем отличается научное знание от мифа и религиозных представлений В чем ценность науки Как она развивается Какими методами пользуются ученые Попытки найти ответы на эти и другие вопросы связанные с пониманием науки как особой сферы человеческой деятельности привели к возникновению в рамках аналитической философии особого направления философии науки которая сформировалась в XX в. на стыке трех областей: самой науки ее истории и философии. Трудно указать тот момент когда возникает философия науки как особая сфера...
78880. Проблема генезиса науки и способы классификации основных этапов ее эволюции 29.5 KB
  Проблема генезиса науки и способы классификации основных этапов ее эволюции В античности и средние века в основном имело место философское познание мира. В античный и средневековый периоды существовали лишь элементы предпосылки науки но не сама наука в собственном смысле слова которая возникает только в Новое время. Онито и образуют первоначальное целое единой науки как таковой науки вообще в отличие от философии. В понимании генезиса возникновения науки в истории и философии науки сложились два противоположных подхода.
78881. Донаучное знание и его особенности 27.5 KB
  Донаучное знание и его особенности Вненаучное знание не является чьейто выдумкой или фикцией. Вненаучное знание разрозненное несистематическое знание которое находится в противоречии с существующей картиной мира. Одна из форм вненаучного знания это донаучное знание. Донаучное знание выступающее прототипом предпосылочной базой научного.
78882. Рождение античной науки 55.5 KB
  Так в древнеегипетской цивилизации носителями знаний были жрецы в зависимости от уровня посвящения обладавшие той или иной суммой знаний. Знания существовали в религиозномистической форме и только жрецы могли читать священные книги и как носители практических знаний имели власть над людьми. Предпосылкой возникновения научных знаний многие исследователи истории науки считают миф. Особенности греческого мышления которое было рациональным теоретическим что в данном случае равносильно созерцательному наложили отпечаток на формирование...
78883. Наука в условиях европейского Средневековья 28.5 KB
  Большое значение для развития науки имело открытие университетов. Другой предпосылкой будущего расцвета науки послужило развитие техники. Наступала новая эпоха в развитии цивилизации и науки. Однако в сфере науки не было совершено прорыва.
78884. Становление науки классического типа 30.5 KB
  Фарадей обнаружил взаимосвязь между электричеством и магнетизмом, ввел понятия электрического и магнитного полей, выдвинул идею о существовании электромагнитного поля. Максвелл создал электродинамику и статистическую физику, построил теорию электромагнитного поля, предсказал существование электромагнитных волн, выдвинул идею об электромагнитной природе света.
78885. Проблема методов познания в философии Нового времени 29.5 KB
  Проблема методов познания в философии Нового времени Наука находится в центре внимания главных философских направлений XVII XVIII вв. Основные области философии этого времени онтология и гносеология. ontos сущее и logos слово понятие учение учение о бытии как таковом знании об истинно существующем раздел философии изучающий фундаментальные принципы бытия наиболее общие сущности и категории сущего Гносеология позже стал употребляться термин эпистемология в переводе с греческого теория познания раздел философии в...
78886. Особенности неклассической науки 31 KB
  Особенности неклассической науки Опора науки Нового времени на эксперимент развитие механики заложили фундамент для установления связи науки с производством. В результате разрешения кризиса произошла новая научная революция начавшаяся в физике и охватившая все основные отрасли науки Она связана прежде всего с именами МЛланка 1858 1947 и А. Механическая картина мира классической науки была рассчитана на относительно малые скорости которые абсолютно не укладывались во внутреннюю логику новых...
78887. Наука и философия. Концепции взаимоотношений философии и науки 29.5 KB
  Наука и философия Нау́ка особый вид человеческой познавательной деятельности направленный на получениеуточнение и производство объективных системноорганизованных и обоснованных знаний о природе обществе и мышлении. Философия обычно описывается как теория или наука одна из форм мировоззрения одна из форм человеческой деятельности особый способ познания. Отличия философии от науки: 1 философия целостное знание наука отдельные дисциплины; 2 философия ценностное знание в науке главное истина. Яковлевой...