57563

Інтегрований урок: Математика. Народознавство

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Закріпити навички додавання і віднімання круглих десятків і сотень, навчити додавати трицифрові числа виду 520+340, вдосконалювати вміння розв’язувати розширені задачі на зведення до одиниці...

Украинкский

2014-04-13

58 KB

9 чел.

Інтегрований урок: Математика. Народознавство

Тема: Додавання трицифрових чисел виду 520+340. Розширена задача на зведення до

         одиниці (І вид).

Мета: Закріпити навички додавання і віднімання круглих десятків і сотень, навчити

          додавати трицифрові числа виду 520+340, вдосконалювати вміння розв’язувати

          розширені задачі на зведення до одиниці; розвивати в учнів уміння аналізувати,

          логічно мислити, робити висновки, виховувати повагу та шанобливе ставлення

          до хліба.

Обладнання: сніп з колосками, картки із завданнями, рушнички, девіз уроку, хліб на

                      рушнику, схема задачі.

Хід уроку:

І. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

- Я бачу, що ви готові до уроку математики.

Розпочнемо урок, дівчата і хлоп’ята,

Будемо снопа прибирати

Квіточками рясно квітчати,

Ще й стрічками переплітати.

Щоб увесь народ дивувався,

Який у нас снопок удався!

  •  Діти, а ви знаєте, що таке сніп? (Колоски, зв’язані в пучок)

А ще на уроці ми закріпимо навички додавання і віднімання круглих десятків і сотень, навчимось додавати трицифрові числа виду 520+340, вдосконалюватимемо вміння розв’язувати задачі, спечемо хліб. Адже хліб – усьому голова, без нього не може жити жодна людина.

  •  А де ми використаємо ці знання в повсякденному житті?
  •  Як ми повинні ставитись до хліба?

Щоб вивчити даний матеріал, ми зупинятимемось на зупинках.

Це був снопок. Але коли я йшла до школи, колоски у цього снопа розгубились. Залишилось перевесло із стрічками – назвами зупинок.

 

      Разом із вами на уроці ми складемо снопа. Колоски у нас не прості, а чарівні. Вашу працю на уроці будемо оцінювати ними:

працюй – зелений колосок – легко;

добре – жовтий – важко;

відмінно – жовтогарячий – найважче.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Усний рахунок.

      Перед сівбою в Україні говорили: «Поможи, Боже, рано почати й рано закінчити – хай легко почнеться і ще легше скінчиться».

Завдання потрібно виконати естафетою.

І варіант

      У якому місяці сходить сніг з землі? (Розв’яжи приклади ланцюжком, а бригадир розв’язує приклад самостійно. Відповідь повинна співпасти)

Бригадир          72: 8: 3 = 3

Бригада             7 * 6 = 42

                             + 30 = 72

                             : 9 = 8

                              - 5 = 3

ІІ варіант

      У якому місяці орють землю восени?

Бригадир          6 * 3 – 24: 3 = 10

Бригада             120 – 90 = 30

                                : 6 = 5

                       * 9 = 45

                       - 35 = 10

ІІІ варіант

      Коли сіють озиму пшеницю?

Бригадир          120 – (9 * 9 + 29) = 10

Бригада             9 * 8 = 72

                            + 28 = 100

                             - 50 = 50

                            : 5 = 10

Висновок: восени орють і зразу ж сіють, щоб земля не висихала, була волога.

ІV варіант

      Скільки днів достигає пшениця?

Бригадир          7 * 8 + (8 * 4 + 2) = 90

Бригада             500 + 60 = 560

                                 - 400 = 160

                                 - 80 = 80

                                 + 10 = 90

V варіант

       Скільки днів достигає жито?

Бригадир          9 * 6 + 4 * 4 = 70

Бригада            8 * 6 = 48

                           + 33 = 81

                           : 9 = 9

                           + 61 = 70

VІ варіант

      В якому місяці починають збирати хліб?

Бригадир          63: 7 – 12: 6 = 7

Бригада             300 + 60 = 360

                                 - 320 = 40

                                : 8 = 5

                                 + 2 = 7

Остання відповідь була 7.

  •  Це одноцифрове чи двоцифрове число?

Напишемо це число на каліграфічну хвилинку

7   7   7  

(вставляємо 1 колосок за усний рахунок)

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

Не заборонуєш вчасно – не виросте рясно.

      Для того, щоб навчитися розв’язувати приклади нового виду, давайте повторимо вивчені випадки:

300 + 200 =

50 + 40 =

56 + 23 =

70 + 80 =

520 + 340 =

500 + 300 = 800

20 + 40 = 60

800 + 60 = 860

      Вчені працюють і знають, скільки зернин треба на відповідну площу. Ми теж спробуємо себе в ролі вчених. (розв’язування нових прикладів)

З коментуванням:

250 + 710 =

330 + 240 =

710 + 150 =

Самостійно:

650 + 120 =

340 + 530 =

450 + 230 =

(Вставимо ще 1 колосок у сніп)

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

Як зберемо до Іллі, то будемо у млині.

  •  Форму якої геометричної фігури має хліб? (круг)

Отже, зараз ми розв’яжемо кругові приклади і розгадаємо зашифровані слова.

Жовтогарячий колосок (найскладніше завдання):

400 – 300 = П

900 – 500 = Я

620 + 230 = Н

100 – 60 = А

950 – 50 = Ц

40 – 20 = Л

20 + 600 = Я

850 + 100 = И

Жовтий колосок (важко):

7 * 9 = З

100 + 30 = А

90 + 60 = О

63 + 37 = Л

130 – 8 * 5 = Г

470 – 400 – 7 = А

150 + 320 = Д

Зелений колосок (легко):

20: 5 * 9 = У

136 – 6 = Р

80 – (6 * 6 + 24) = А

36 + 100 = К

120 – 5 * 8 = Н

70 + 50 = Ї

130 – 60 = А

      Злагода України відображається в символах України та її багатства. Одним із багатств України є хліб.

(Вставляємо колосок)

V. Робота над задачею.

Як посієш вчасно, то й уродить рясно.

А для цього треба, щоб техніка була в порядку.

      За 6 днів майстерня відремонтувала 42 сівалки. Скільки сівалок відремонтує майстерня за 3 дні, якщо кожного дня ремонтуватиме на 2 сівалки більше?

6 д. - 42 с.

3 д. -? (на 2 с. >)

  1.  42: 6 = 7 (с.) – за день ремонтують
  2.  7 + 2 = 9 (с.) – за день ремонтуватимуть
  3.  9 * 3 = 27 (с.)

Відповідь: 27 сівалок відремонтує майстерня за 3 дні.

(Вставляємо ще 1 колосок)

 VІ. Домашнє завдання

      Сівалки гарно підготували, техніка нас не підвела, то й гарний хліб вродив на уроці. Скуштуйте його (роздаю пиріжки, а в них домашнє завдання: всім приклади на вибір, а хто хоче краще знати математику, то ще й задача).

  1.  № 775 ( 1, 2 стовпчик)
  2.  № 775 (всі)
  3.  № 776

      А вдома попросите: «Нивко, нивко, верни мені силку». І ви зразу ж все пригадаєте і швидко виконаєте завдання.

VІІ. Фізхвилинка.

      А тепер час відпочити на зупинці «Спочивайко»

Печу, печу хлібчик

Дітям на обидчик:

Меншенькому – менший,

Більшенькому – більший.

Шусь у піч!

Шусь у піч!

Сажай – виймай,

Сажай – виймай.

Ріжу, ріжу,

Я куштую – гам.

(Вставляю ще 1 колосок)

VІІІ. Самостійна робота.

      Наступна наша зупинка – «Оціняйко». Ви самі себе оціните. Перед вами картки з прикладами. Визначте, які саме ви будете розв’язувати – і до роботи.

Зелений колосок (легко):

770 + 210 =

150 – 70 =

500 – 1 =

Жовтий колосок (важко):

560 + (430 – 230) =

820 + 140 =

130 – 80 + 300 =

Жовтогарячий (найважче):

430 + (540 – 340) =

570 + 320 =

140 – 70 + 120 =

Хто з вас одержав дванадцятки? (підніміть руки)

(Прикріпимо ще 1 колосок)

ІХ. Робота з геометричним матеріалом.

      Хліб в Україні завжди шанували. Адже кожна крихта дістається тяжкою працею. Ми теж будемо добрими господарями. І щоб покласти наш хліб на стіл – не вистачає рушника.

      Перед вами рушники і геометричні фігури. Із них ви повинні скласти орнамент.

  •  Що таке орнамент? (викладання фігур в певній послідовності).

Отже, до роботи.

Діти складають, показують найкращі роботи.

(Кріпимо ще 1 колосок)

Виконали ми і це завдання. І залишилась ще одна зупинка.

Х. Підсумок уроку.

      Давайте подивимось, як ви працювали. Скільки яких колосків?

Що найбільше сподобалось вам на уроці?

Судив Бог діждати,

Суди, Боже, й споживати.

(Викладаю хліб на рушник)

      Шануйте хліб, бережіть. Нехай сіється, родиться, на новий урожай, на дорідне зерно!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28650. Суд и судебный процесс в 15-17 вв. Зарождение и развитие розыскной системы следственного процесса 14.4 KB
  Суд и судебный процесс в 1517 вв. госво сосредоточило в своих руках судебные фции по всем важным делам что было закреплено Судебником 1497 г. Вотчинные и поместные суды постепенно теряют свое значение. Судебник Ивана III провозглет гл.
28651. Соборное Уложение 1649 г. Привилегии феодалов, право дворян на землю. Понятие преступления. Группы и виды преступлений и наказаний по Соборному уложению 14.52 KB
  Группы и виды преступлений: апротив веры богохульство нарушение порядка в церкви бгосударственные против основ государственной власти лично против царя впротив порядка управления подделка печатей фальшивомонетничество в воинские дезертирство побег с поля боя гпротив личности: убийство наиболее тяжкое слугагосподина женамужа нанесение телесных повреждений оскорбление словом делом. димущественные кража грабеж разбой епротив нравственности сводничество нарушение семейных уставов.
28652. Становление и развитие абсолютной монархии в конце XVII-XVIII вв. 13.74 KB
  правля госва при котй власть монарха не ограничена никакими учреждениями и законами. признаки: вся полнота гос. Монарх как глава госва являлся также верховным главнокомандующим вооруженных сил страны главой церкви ему принадлежала высшая законодатя испная и судебная власть. В период AM харно усиление роли госва отразившееся во внеш.
28653. Общественный строй России в начале XVIII в. Сословные реформы Петра I. Правовое положение дворянства. Расширение привилегий дворянства при преемниках Петра I. Жалованная грамота городам 1785 г. Введение подушной подати. Уничтожение холопства 14.93 KB
  Правовое положение дворянства. Расширение привилегий дворянства при преемниках Петра I. был принят Указ о подушной переписи котй закреплял привилегированное положе дворянства. Рассммый период харся консолидацией дворянства в единое сословие.
28654. Государственный строй России в начале XVIII в. Образование Российской империи. Реформы центральных органов государственного управления. Сенат. Синод. Коллегии 13.76 KB
  Реформы центральных органов государственного управления. Социальноэкое развитие рост сопротивления крестьянства тяжёлые войны диктовали необхть серьёзных реформ госго аппарат проведение котх привело к созданию централизованной системы органов управления. Претерпела изменения также система местного управления. В губерниях и провинциях было учреждено большое число различных должностных лиц ведавших отдельными вопросами управления.
28655. Реформы Петра I: военная, судебная, губернская и др 15.32 KB
  Император обозначил задачи коте возлагались на полицию: борьба с угой преступтью охрана общго порядка обеспече санитарной и пожарной безопти борьба с нищенством проституцией пьянством азартными играми контроль за соблюдением паспортного выдавались на 3 г режима и ловля беглых и беспаспортных. стало вводиться новое территориальное деление госва: Россия была разделена на 8 губерний по котм расписали все уезды и города. Во главе судебной системы стоял монарх котй решал самые важные госые дела. По его инициативе возникли...
28656. Разложение феодально-крепостнического строя и развитие буржуазных отношений в первой половине XIX в. Изменение в общественном строе 14.26 KB
  Они обладали монопольным правом на владение крепостными людьми. В разви правового положя духва необхо отметить 2 след. было предоставлено право покупать земли. о вольных хлебопашцах помещики получили право отпускать своих крестьян на волю за установленный самими помещиками выкуп.
28657. Кризис феодально-крепостнического строя в России и падение крепостнического права в 60-е гг. XIX в. Развитие капитализма в России 13.14 KB
  Посессионная промсть окончательно показала свою экую несостоятельность в силу чего по инициативе самих заводчиков была перестроена на новый лад. Вотчинная промсть основанная на труде крепостных крестьян также приходила в упадок. В то же время активно развивалась капиталистичя промть купеческая и крестьянская. Рост капиталистой промти в стране требовал все больше и больше свободных рабочих рук.
28658. Крестьянская реформа 1892 г. Личное освобождение крестьян. Земельные наделы. Выкупы. Крестьянское самоуправление. Общественный строй России 2-ой половины XIX в. 15.01 KB
  Для разработки проекта реформы в 1857 г. В губерниях обсуждением проекта реформы занимались дворянские комитеты их предложения обрабатывали редакционные комиссии Я. Текущую деятть по подготовке реформы возглавлял зам. Статус крестьянина последовательно менялся в ходе осущния реформы: первоначально помещик сохранял право собстти на земли полученные крестьянами в резте реформы за коте последние меннообязанными и фактически зависели от помещика.