57580

Сучасний урок – цікавий урок

Научная статья

Педагогика и дидактика

Метою сучасного заняття стає вже не нагромадження знань а пошукова діяльність спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Украинкский

2014-04-13

75 KB

2 чел.

Сучасний урок – цікавий урок

Якщо людина кожен день, розумієш хлопчику, кожен день буде робити свою справу, незважаючи ні на що, життя зміниться на краще. А сухе дерево, якщо його поливати кожен день, зацвіте...

Аркадій Тарковський

Юнацтва душа як чистий аркуш паперу... Білий, рожевий, блакитний чи жовтогарячий... Якого б кольору цей «аркуш» не був, він завжди чистий. Мабуть, тому і є він найвищою досконалістю, з якої бере початок абсолют.

Залежно від того, що і як буде написано на цьому чистому аркуші, такою і стане людина, таким буде її життя, а можливо, навіть і життя її країни чи усієї нації... Перші записи на чистому аркуші юнацької душі роблять батьки, сім'я. Та чи не найважливішими є записи, і зроблені на ній педагогами.

Про те викладачам важливо знати, які вміння студента розвиваються або тренуються у результаті застосування того чи іншого нетрадиційного методу і, на які психологічні особливості студента можливо покластися, ставлячи перед собою мету дати йому поняття про той чи інший предмет вивчання. Досвід кращих викладачів світової літератури є незамінним, невичерпаним джерелом для проведення нетрадиційних занять, джерелом, яке постійно збагачується новими фактами, цікавими ідеями.

Для кожного справжнього викладача, що працює зі студентами, сакрального значення набувають слова, сказані Миколою Трачем: «Не грайся словом. Є святі слова». Саме такі слова і формують юнацтво, залишаючи на чистому аркуші її душі вічний золотий слід надії, віри й любові. Розуміння цього й послуговування таким твердженням дає можливість говорити про рамки сучасного заняття як у його структурній, так і у змістовій наповненості.

В систему задач нетрадиційних занять входить: відмова від різних існуючих засобів ведення занять, сміливий експеримент зі створення інших варіантів нетрадиційних занять, відмова від звичайної інтерпретації деяких відомих методів та прийомів.

Але вибір викладачем того чи іншого шляху в кожному конкретному випадку визначається рядом умов – рівнем новизни навчального матеріалу та складності для студентів, загальним розвитком і рівнем підготовки студентів. Отже, під час проведення нетрадиційних занять треба виховувати у студента навички слухання чужої мови, вміння читати твори різних жанрів і стилів (не тільки художню, але і наукову літературу).

Думка про те, що заняття літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів  не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків студентів. Високе мистецтво слова допомагає читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе у ньому, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до «царства» Краси та Істини, вибудовувати храм Духовності.

Виховне значення таких занять полягає перш за все в розвитку у студентів активності, навичок і умінь самостійної роботи, чому і сприяють таки прийоми і вправи,я к вибір прикладів, складання планів, тези, конспекти, редагування складання рецензій, анотацій, мультимедійні варіанти презентацій (композиції).

Метою сучасного заняття стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

2. Одним з напрямків пошукового характеру під час підготовки до занять зі світової літератури є:

1. Студентська стінгазета – незамінний інформатор про питання технікуму, засіб боротьби з підвищення культури мови.

2. Студентський журнал – повинен ставити за мету загальне підвищення культури мови студентів, виховувати любов і повагу до літератури.

3. Студентські конференції, влаштовані за таких тем: «Люби і вивчай світову літературу», «Що говорили видатні люди про літературу».

4. Підсумки цієї роботи можуть бути узагальнені шляхом  масової перевірки-змагання  у вигляді так званої олімпіади. Така «спроба» сил залучає студентів, підвищує інтерес.

У полі зору педагога-словесника є, на мій погляд, вирішення проблеми, як допомогти студенту осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на заняттях співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де викладач і студент як рівний з рівним намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається студентові, враженого від спілкування з текстом. На викладача покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, в яке русло спрямувати думки, що необхідні для розуміння, які неможливо пропустити, і т. д.

На думку ряду науковців (Л. Мірошниченко, Ю. Султанова, О. Куцевол, О. Ісаєва, А. Вітренко) особливо цінним є те, що на занятті Світової літератури не просто відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник— викладач — студент. Важливим завданням словесника залишається формування в кожній непересічній особистості студента кваліфікованого читача. Спробуємо висловити точку зору щодо можливостей реалізації цієї проблеми в рамках сучасного заняття.

Заняття з літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед це заняття образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для студента. Він змушує працювати уяву фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача.

Від зацікавлення – через здивування – до захоплення і пізнання.

Цікаве заняття – особлива атмосфера, пронизана духом творення, співавторства – це свого роду бажання поділитися досягненнями, створити свято собі, студентам, гостям. Традиційні і нестандартні заняття передбачають вивчення не тільки творчості письменника, але і його літературно-історичну епоху, в якій він жив зі всією складністю і суперечністю. Зміст таких занять направлено перш за все на збагачення сенсу твору, тому пропоную такі форми проведення занять. Це і  заняття-роздуми, дискусії, зустрічі, аналітична бесіда, заняття-гра.

Однією з прерогативних методик, що залучаються для організації сучасного навчального процесу заняття світової літератури, визнано гру. Підґрунтям цього служать серйозні психологічні дослідження, згідно з якими у грі людину приваблює радість свободи власного «Я». Граючись, студент створює певну ситуацію, видимість. Це проявляється в перенесенні властивостей гри. Таке самовизначення — самообмеження правилами — дає радість вольового самоподолання, неусвідомлену, але відчутну незалежність від інстинктів, чуттєвих потягів, від «природного рабства». Напевно, ця радість випливає із самої природи людини — боротьби і єдності в ній духовного, природного і соціального. Самообмеження — самоутвердження в грі — торжество найвищого «Я — Духу» в людині, що не може не викликати позитивно забарвлених емоційних станів, адже уподібнюється сама собі, своєму прагненню до свободи. Гра допомагає студентові відчути власну особистість, «Я», свої потреби, прагнення, мету, ідеал, а головне, отримуючи насолоду від мистецтва слова, він водночас учиться гармонізувати своє «хочу» і «повинен», готується до практичного життя, вчиться орієнтуватися в життєстверджуючих поняттях, формує справжній, характерний для світосприйняття ідеал. Соціально-естетична значущість занять світової літератури, на яких використовуються ігрові підходи, полягає в тому, що вони пробуджують у студентів потяг до краси, розуміння високохудожніх витворів мистецтва слова, виховують в студентів повагу до культурної спадщини інших народів, допомагають усвідомити своєрідний шлях кожної окремої літератури й водночас побачити загальні літературні закономірності розвою світового письменства. На заняттях викладач дає своїм вихованцям не тільки знання з літератури. Водночас це форма прояви людяності, етичності, моральності, пізнання себе, світу і себе в ньому, виховання всебічного розвитку особистості студента. Так, необхідним моментом для організації або введення в навчальну канву заняття художньо-естетичної гри є знайомство з екзистенційними (світоглядними, смисложиттєвими) поняттями: свобода і необхідність; воля і залежність; прекрасне, потворне й огидне; добро і зло; моральність і аморалізм; гідність і приниження; шляхетність і ницість та інші, особливо під час вивчення творчості Ф. Кафки, А. Камю. Для досягнення мети визначаються такі завдання:

знайомство студентів з екзистенційними поняттями;

беззастережне надання пріоритету суто індивідуальному, особистісному сприйманню художніх творів шляхом усвідомлення їх символів;

заохочення, підтримання, схвалення особистісного, власного судження учнів, хоч би воно й виявлялося абсурдним.

Великого значення для досягнення мети в площині розвитку особистості засобом уведення в навчальну діяльність методу художньо-естетичної екзистенційної гри викладачу варто надавати більшої уваги мотивації навчального процесу.

Такий підхід до організації заняття допомагає створити відповідну ауру для подальшої роботи як багаторольового процесу, де панує монофункціональний підхід до студента як особистості. Саме такий мікроклімат допоможе студентові зазирнути в себе, поміркувати над проблемою вибору й відповідальності за нього.

Основним у роботі словесника є особистість студента, який відчуває і себе співавтором заняття-діалогу, на якому викладач і студент дискутують як рівні. У процесі такої роботи викладач висловлює свою думку, якою І б правильною й глибокою вона не була, не безапеляційним, категоричним, а конвенціальним тоном, з позиції «я думаю», «мені здається», і «мабуть, ми не помилимося», «мене тішить, хвилює», «я вірю», «мені приємно доручити» тощо, чого вимагає від своїх учнів. Таке спілкування і саме по собі визнає й передбачає право співрозмовників на особистісне ставлення до того, про що йдеться, і цим стимулює їх до активного мислення та емоційного ставлення до даного матеріалу, тобто до пошуків особистісного духовного змісту в художніх творах, які вивчаються за програмою, і поширюється ще глибше. Такий підхід у спілкуванні зі студентами є моментом художньо-естетичної екзистенційної гри, бо торкається найпотаємніших диспозиційних структур студента, змушує міркувати, порівнювати й вибирати, тобто формує особистісну позицію кожного присутнього на занятті; змушує глибше аналізувати психологічні ситуації, змальовані класиками у творах, що вивчаються; оцінювати не тільки конкретні вчинки, за якими, безумовно, йде результат, а й чинники, що спричинили конкретні вчинки. Такий підхід спрямований не на формування з студентів «суддів», що звикають засуджувати, а відтак і карати, прикриваючись відносними різнохарактерними гаслами, а людей гуманних, що судять для того, щоб зрозуміти, а не осудити, зрозумівши, дати шанс виправитись, а не покарати.

Згідно з відомими закономірностями психології спілкування, емоційне ставлення особи до предмета, що обговорюється, передається співрозмовникам не лише через зміст мовлення, але й інтонацією голосу, мімікою, пантомімою.

На своїх заняттях педагог-словесник, виконуючи покладені на нього вимоги, прагне розвивати творчу уяву — здатність ставити перед своїм • внутрішнім зором бачене раніше дійство та фантазію студентів, здатність уявити собі те, чого не буває, чого не існує в дійсності кожного студента. За такої умови творчість викладача переростає у творчий процес на занятті, на якому розвиваються творчі здібності студентів.

3. Завжди цікава для студентів будь-якого віку пізнавальні діяльність, пов’язана з дослідженням проблем, які потребують серйозної підготовчої роботи з документальними джерелами.

Такі заняття, незважаючи на ігрові моменти, сприяють підвищенню теоретичного рівня студентів. Під час підготовки до таких занять продумуються і формуються питання, завдання, які дозволяють актуалізувати опорні знання і направити навчально-пізнавально-ігровий пошук студентів.


Схематично це можна зобразити так:

Одне з головних завдань викладача-філолога знайти гармонію до душі студента. А для цього треба більшість занять проводити як заняття мислення, спілкування, де істина постає у вигляді суперечки про істину, як діалог, можливо, навіть без фінальної фрази, тобто підсумку. Під час такого діалогу важливим завданням є прагнення навчити кожного студента розмірковувати, гнучко підходити до розв'язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, аби відчути задоволення від навчання в цілому й спілкування з художнім твором зокрема.

Літературу як мистецтво слова не можна опанувати тими самими методами, що й точні та природознавчі науки, коли студент дізнається про те, що відомо всім; вивчаючи літературу, кожний осягає насамперед себе, формує себе.

Саме тому важливим у практиці словесників є пошук відповіді на три «Як»:

Науковці, виробляючи нові підходи до викладання світової літератури, передбачають орієнтацію на особистісно ціннісне навчання, що стимулюватиме активні пошуки нових типів і структур занять.

Ґрунтуючись на законах пізнання та враховуючи психолого-вікові особливості сприйняття студентами нового матеріалу, визначається дидактична модель заняття, що включає такі три етапи:

  1.  Актуалізація опорних знань, умінь та навичок студентів.
  2.  Формування нових знань та способів дії.
  3.  Практичне застосування знань, умінь і навичок.

Ця дидактична структура може служити орієнтиром для викладача у спробі інтерпретувати її в методичній структурі організації та проведенні заняття світової літератури.

Очікування                                                                          Окреслення мети

Змістовно-пошукова діяльність                                    Адаптивно-перетворювальна діяльність

Таким чином, основу кожного заняття повинен складати діалог «спільний пошук істини». Мета таких занять – не тільки дати студентам знання, але і викликати у них емоції і підвести студентів до самостійних підсумків. А організація творчої діяльності на заняттях і реалізація отриманих знань сприяють ефективному рішенню навчально-виховних задач.

Пригадуються рядки відомого поета Н. Заболоцького «Что есть такое красота?»

Что есть такое красота?

И почему ее обожествляют люди?

Сосуд, она, в котором пустота –

Или огонь, мерцающий в сосуде!

І нехай таким немеркнучим вогнем будуть для студентів цікаві нетрадиційні лекції –зустрічі зі світовою літературою.


Література

  1.   Косивцова Л.И. Открытые уроки по литературе. – В.: Издательство Учитель, Выпуск 2, 2007.
  2.  Мартинець А.М. Сучасний урок зарубіжної літератури – Х.: Основа, 2005.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21716. Законы распределения отказов 2.99 MB
  Законы распределения отказов Случайной называется величина которая в результате испытаний может принять то или иное значение причем заранее неизвестно какое именно. Если задан ряд распределений вероятностей для значений случайной величины X то математическое ожидание определяется по формуле Показателями характеризующими степень рассеяния случайной величины около своего математического ожидания являются дисперсия и среднее квадратическое отклонение: Для более полного описания случайных величин вводятся понятия функции распределения...
21717. Экономико-организационные проблемы разгрузки предприятий при дефиците мощности и прохождении максимумов нагрузки в энергосистеме 113.5 KB
  Экономикоорганизационные проблемы разгрузки предприятий при дефиците мощности и прохождении максимумов нагрузки в энергосистеме До настоящего времени работы по созданию экономически обоснованных рекомендаций по управлению электропотреблением промышленных предприятий практически не имели ни методической базы ни руководящих указаний позволяющих обеспечивать минимум экономических потерь от изменения режимов функционирования. Выполнение отмеченных условий связано с трудностями изза неопределенности а в отдельных случаях элементарного незнания...
21718. Задачи надёжности электроснабжения 203.5 KB
  Чтобы качественно сравнивать между собой события по степени их возможности нужно с каждым событием связать определенное число которое тем больше чем более возможно событие его вероятность. Найти вероятность исправной работы РП. Если вероятность одного события не изменяется от того произошло или не произошло другое событие то такие события называются независимыми и наоборот. Вероятность суммы n несовместных событий равна сумме вероятностей этих событий: где .
21719. Показатели надежности ЭМС 141 KB
  Вероятность безотказной работы ВБР– это вероятность того что при определенных условиях эксплуатации в заданном интервале времени не произойдет ни одного отказа. Кривые вероятности безотказной работы и вероятности отказов Вероятность отказа Qt– это вероятность того что при определенных условиях эксплуатации в заданном интервале времени произойдет хотя бы один отказ. Отказ и безотказная работа – события противоположенные и несовместимые 2 Частота отказов at– есть отношение отказавших изделий в единицу времени к первоначальному числу...
21720. Расчёт надежности при последовательном (основном) соединении элементов 225.5 KB
  С точки зрения надежности различают последовательные параллельные и системы со сложной структурой. Расчёт надежности при последовательном основном соединении элементов при таком соединении отказ технического изделия наступает при отказе одного из его узлов. Для повышения надежности систем и элементов применяют резервирование: Резервирование – это применение дополнительных средств иили возможностей с целью сохранения работоспособного состояния объекта при отказе одного или нескольких его элементов. Резервирование основано на...
21721. Модели отказов электроустановок 177.5 KB
  Вероятность безотказной работы такой системы определяется как вероятность безотказной работы всех элементов в течение времени t: где n – число элементов последовательно соединенной системы; –событие безотказной работы; – вероятность безотказной работы iго элемента. В случае невосстанавливаемых элементов вероятность отказа системы определяется как вероятность совпадения отказов или m элементов в течение расчётного времени. Если отказы одного элемента не зависят от отказов других элементов то формулы для оценки вероятности безотказной...
21722. МОДЕЛИ ОЦЕНКИ НАДЕЖНОСТИ ЭМС 117.5 KB
  Распределение экстремальных значений Пусть имеется случайная выборка объемом n взятая из бесконечной совокупности имеющей распределение Fx где х– непрерывная случайная величина.1 Так как разрушение материала связано с существованием наиболее слабой точки в работах по теории надежности рассматривается распределение экстремальных значений. Здесь будет рассмотрено распределение наименьших значений однако этот подход может быть использован и при выводе распределений наибольших значений. Функция распределения наименьших значений функция...
21723. Модели надёжности установок с восстановлением 310 KB
  Модели надёжности установок с восстановлением При экспоненциальном законе распределения времени восстановления и времени между отказами для расчёта показателей надёжности установки с восстановлением пригоден математический аппарат марковских случайных процессов. Дискретный случайный процесс называется марковском если все вероятностные характеристики будущего протекания этого процесса при зависят лишь от того в каком состоянии этот процесс находился в настоящий момент времени и не зависят от того каким образом этот процесс протекал до...
21724. Общие принципы определения ущерба от нарушений электроснабжения 80 KB
  Общие принципы определения ущерба от нарушений электроснабжения Проблема оценки ущерба от нарушений электроснабжения вызываемых отказами электрооборудования возникает как при проектировании так и при эксплуатации энергетических объектов. При проектировании потребность в характеристике ущерба ощущается как правило когда определяется экономическая эффективность капитальных вложений при выборе вариантов технических и организационнохозяйственных решений влияющих на степень надежности электроснабжения потребителей. При эксплуатации...