57580

Сучасний урок – цікавий урок

Научная статья

Педагогика и дидактика

Метою сучасного заняття стає вже не нагромадження знань а пошукова діяльність спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Украинкский

2014-04-13

75 KB

2 чел.

Сучасний урок – цікавий урок

Якщо людина кожен день, розумієш хлопчику, кожен день буде робити свою справу, незважаючи ні на що, життя зміниться на краще. А сухе дерево, якщо його поливати кожен день, зацвіте...

Аркадій Тарковський

Юнацтва душа як чистий аркуш паперу... Білий, рожевий, блакитний чи жовтогарячий... Якого б кольору цей «аркуш» не був, він завжди чистий. Мабуть, тому і є він найвищою досконалістю, з якої бере початок абсолют.

Залежно від того, що і як буде написано на цьому чистому аркуші, такою і стане людина, таким буде її життя, а можливо, навіть і життя її країни чи усієї нації... Перші записи на чистому аркуші юнацької душі роблять батьки, сім'я. Та чи не найважливішими є записи, і зроблені на ній педагогами.

Про те викладачам важливо знати, які вміння студента розвиваються або тренуються у результаті застосування того чи іншого нетрадиційного методу і, на які психологічні особливості студента можливо покластися, ставлячи перед собою мету дати йому поняття про той чи інший предмет вивчання. Досвід кращих викладачів світової літератури є незамінним, невичерпаним джерелом для проведення нетрадиційних занять, джерелом, яке постійно збагачується новими фактами, цікавими ідеями.

Для кожного справжнього викладача, що працює зі студентами, сакрального значення набувають слова, сказані Миколою Трачем: «Не грайся словом. Є святі слова». Саме такі слова і формують юнацтво, залишаючи на чистому аркуші її душі вічний золотий слід надії, віри й любові. Розуміння цього й послуговування таким твердженням дає можливість говорити про рамки сучасного заняття як у його структурній, так і у змістовій наповненості.

В систему задач нетрадиційних занять входить: відмова від різних існуючих засобів ведення занять, сміливий експеримент зі створення інших варіантів нетрадиційних занять, відмова від звичайної інтерпретації деяких відомих методів та прийомів.

Але вибір викладачем того чи іншого шляху в кожному конкретному випадку визначається рядом умов – рівнем новизни навчального матеріалу та складності для студентів, загальним розвитком і рівнем підготовки студентів. Отже, під час проведення нетрадиційних занять треба виховувати у студента навички слухання чужої мови, вміння читати твори різних жанрів і стилів (не тільки художню, але і наукову літературу).

Думка про те, що заняття літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів  не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків студентів. Високе мистецтво слова допомагає читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе у ньому, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до «царства» Краси та Істини, вибудовувати храм Духовності.

Виховне значення таких занять полягає перш за все в розвитку у студентів активності, навичок і умінь самостійної роботи, чому і сприяють таки прийоми і вправи,я к вибір прикладів, складання планів, тези, конспекти, редагування складання рецензій, анотацій, мультимедійні варіанти презентацій (композиції).

Метою сучасного заняття стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

2. Одним з напрямків пошукового характеру під час підготовки до занять зі світової літератури є:

1. Студентська стінгазета – незамінний інформатор про питання технікуму, засіб боротьби з підвищення культури мови.

2. Студентський журнал – повинен ставити за мету загальне підвищення культури мови студентів, виховувати любов і повагу до літератури.

3. Студентські конференції, влаштовані за таких тем: «Люби і вивчай світову літературу», «Що говорили видатні люди про літературу».

4. Підсумки цієї роботи можуть бути узагальнені шляхом  масової перевірки-змагання  у вигляді так званої олімпіади. Така «спроба» сил залучає студентів, підвищує інтерес.

У полі зору педагога-словесника є, на мій погляд, вирішення проблеми, як допомогти студенту осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на заняттях співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де викладач і студент як рівний з рівним намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається студентові, враженого від спілкування з текстом. На викладача покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, в яке русло спрямувати думки, що необхідні для розуміння, які неможливо пропустити, і т. д.

На думку ряду науковців (Л. Мірошниченко, Ю. Султанова, О. Куцевол, О. Ісаєва, А. Вітренко) особливо цінним є те, що на занятті Світової літератури не просто відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник— викладач — студент. Важливим завданням словесника залишається формування в кожній непересічній особистості студента кваліфікованого читача. Спробуємо висловити точку зору щодо можливостей реалізації цієї проблеми в рамках сучасного заняття.

Заняття з літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед це заняття образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для студента. Він змушує працювати уяву фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача.

Від зацікавлення – через здивування – до захоплення і пізнання.

Цікаве заняття – особлива атмосфера, пронизана духом творення, співавторства – це свого роду бажання поділитися досягненнями, створити свято собі, студентам, гостям. Традиційні і нестандартні заняття передбачають вивчення не тільки творчості письменника, але і його літературно-історичну епоху, в якій він жив зі всією складністю і суперечністю. Зміст таких занять направлено перш за все на збагачення сенсу твору, тому пропоную такі форми проведення занять. Це і  заняття-роздуми, дискусії, зустрічі, аналітична бесіда, заняття-гра.

Однією з прерогативних методик, що залучаються для організації сучасного навчального процесу заняття світової літератури, визнано гру. Підґрунтям цього служать серйозні психологічні дослідження, згідно з якими у грі людину приваблює радість свободи власного «Я». Граючись, студент створює певну ситуацію, видимість. Це проявляється в перенесенні властивостей гри. Таке самовизначення — самообмеження правилами — дає радість вольового самоподолання, неусвідомлену, але відчутну незалежність від інстинктів, чуттєвих потягів, від «природного рабства». Напевно, ця радість випливає із самої природи людини — боротьби і єдності в ній духовного, природного і соціального. Самообмеження — самоутвердження в грі — торжество найвищого «Я — Духу» в людині, що не може не викликати позитивно забарвлених емоційних станів, адже уподібнюється сама собі, своєму прагненню до свободи. Гра допомагає студентові відчути власну особистість, «Я», свої потреби, прагнення, мету, ідеал, а головне, отримуючи насолоду від мистецтва слова, він водночас учиться гармонізувати своє «хочу» і «повинен», готується до практичного життя, вчиться орієнтуватися в життєстверджуючих поняттях, формує справжній, характерний для світосприйняття ідеал. Соціально-естетична значущість занять світової літератури, на яких використовуються ігрові підходи, полягає в тому, що вони пробуджують у студентів потяг до краси, розуміння високохудожніх витворів мистецтва слова, виховують в студентів повагу до культурної спадщини інших народів, допомагають усвідомити своєрідний шлях кожної окремої літератури й водночас побачити загальні літературні закономірності розвою світового письменства. На заняттях викладач дає своїм вихованцям не тільки знання з літератури. Водночас це форма прояви людяності, етичності, моральності, пізнання себе, світу і себе в ньому, виховання всебічного розвитку особистості студента. Так, необхідним моментом для організації або введення в навчальну канву заняття художньо-естетичної гри є знайомство з екзистенційними (світоглядними, смисложиттєвими) поняттями: свобода і необхідність; воля і залежність; прекрасне, потворне й огидне; добро і зло; моральність і аморалізм; гідність і приниження; шляхетність і ницість та інші, особливо під час вивчення творчості Ф. Кафки, А. Камю. Для досягнення мети визначаються такі завдання:

знайомство студентів з екзистенційними поняттями;

беззастережне надання пріоритету суто індивідуальному, особистісному сприйманню художніх творів шляхом усвідомлення їх символів;

заохочення, підтримання, схвалення особистісного, власного судження учнів, хоч би воно й виявлялося абсурдним.

Великого значення для досягнення мети в площині розвитку особистості засобом уведення в навчальну діяльність методу художньо-естетичної екзистенційної гри викладачу варто надавати більшої уваги мотивації навчального процесу.

Такий підхід до організації заняття допомагає створити відповідну ауру для подальшої роботи як багаторольового процесу, де панує монофункціональний підхід до студента як особистості. Саме такий мікроклімат допоможе студентові зазирнути в себе, поміркувати над проблемою вибору й відповідальності за нього.

Основним у роботі словесника є особистість студента, який відчуває і себе співавтором заняття-діалогу, на якому викладач і студент дискутують як рівні. У процесі такої роботи викладач висловлює свою думку, якою І б правильною й глибокою вона не була, не безапеляційним, категоричним, а конвенціальним тоном, з позиції «я думаю», «мені здається», і «мабуть, ми не помилимося», «мене тішить, хвилює», «я вірю», «мені приємно доручити» тощо, чого вимагає від своїх учнів. Таке спілкування і саме по собі визнає й передбачає право співрозмовників на особистісне ставлення до того, про що йдеться, і цим стимулює їх до активного мислення та емоційного ставлення до даного матеріалу, тобто до пошуків особистісного духовного змісту в художніх творах, які вивчаються за програмою, і поширюється ще глибше. Такий підхід у спілкуванні зі студентами є моментом художньо-естетичної екзистенційної гри, бо торкається найпотаємніших диспозиційних структур студента, змушує міркувати, порівнювати й вибирати, тобто формує особистісну позицію кожного присутнього на занятті; змушує глибше аналізувати психологічні ситуації, змальовані класиками у творах, що вивчаються; оцінювати не тільки конкретні вчинки, за якими, безумовно, йде результат, а й чинники, що спричинили конкретні вчинки. Такий підхід спрямований не на формування з студентів «суддів», що звикають засуджувати, а відтак і карати, прикриваючись відносними різнохарактерними гаслами, а людей гуманних, що судять для того, щоб зрозуміти, а не осудити, зрозумівши, дати шанс виправитись, а не покарати.

Згідно з відомими закономірностями психології спілкування, емоційне ставлення особи до предмета, що обговорюється, передається співрозмовникам не лише через зміст мовлення, але й інтонацією голосу, мімікою, пантомімою.

На своїх заняттях педагог-словесник, виконуючи покладені на нього вимоги, прагне розвивати творчу уяву — здатність ставити перед своїм • внутрішнім зором бачене раніше дійство та фантазію студентів, здатність уявити собі те, чого не буває, чого не існує в дійсності кожного студента. За такої умови творчість викладача переростає у творчий процес на занятті, на якому розвиваються творчі здібності студентів.

3. Завжди цікава для студентів будь-якого віку пізнавальні діяльність, пов’язана з дослідженням проблем, які потребують серйозної підготовчої роботи з документальними джерелами.

Такі заняття, незважаючи на ігрові моменти, сприяють підвищенню теоретичного рівня студентів. Під час підготовки до таких занять продумуються і формуються питання, завдання, які дозволяють актуалізувати опорні знання і направити навчально-пізнавально-ігровий пошук студентів.


Схематично це можна зобразити так:

Одне з головних завдань викладача-філолога знайти гармонію до душі студента. А для цього треба більшість занять проводити як заняття мислення, спілкування, де істина постає у вигляді суперечки про істину, як діалог, можливо, навіть без фінальної фрази, тобто підсумку. Під час такого діалогу важливим завданням є прагнення навчити кожного студента розмірковувати, гнучко підходити до розв'язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, аби відчути задоволення від навчання в цілому й спілкування з художнім твором зокрема.

Літературу як мистецтво слова не можна опанувати тими самими методами, що й точні та природознавчі науки, коли студент дізнається про те, що відомо всім; вивчаючи літературу, кожний осягає насамперед себе, формує себе.

Саме тому важливим у практиці словесників є пошук відповіді на три «Як»:

Науковці, виробляючи нові підходи до викладання світової літератури, передбачають орієнтацію на особистісно ціннісне навчання, що стимулюватиме активні пошуки нових типів і структур занять.

Ґрунтуючись на законах пізнання та враховуючи психолого-вікові особливості сприйняття студентами нового матеріалу, визначається дидактична модель заняття, що включає такі три етапи:

  1.  Актуалізація опорних знань, умінь та навичок студентів.
  2.  Формування нових знань та способів дії.
  3.  Практичне застосування знань, умінь і навичок.

Ця дидактична структура може служити орієнтиром для викладача у спробі інтерпретувати її в методичній структурі організації та проведенні заняття світової літератури.

Очікування                                                                          Окреслення мети

Змістовно-пошукова діяльність                                    Адаптивно-перетворювальна діяльність

Таким чином, основу кожного заняття повинен складати діалог «спільний пошук істини». Мета таких занять – не тільки дати студентам знання, але і викликати у них емоції і підвести студентів до самостійних підсумків. А організація творчої діяльності на заняттях і реалізація отриманих знань сприяють ефективному рішенню навчально-виховних задач.

Пригадуються рядки відомого поета Н. Заболоцького «Что есть такое красота?»

Что есть такое красота?

И почему ее обожествляют люди?

Сосуд, она, в котором пустота –

Или огонь, мерцающий в сосуде!

І нехай таким немеркнучим вогнем будуть для студентів цікаві нетрадиційні лекції –зустрічі зі світовою літературою.


Література

  1.   Косивцова Л.И. Открытые уроки по литературе. – В.: Издательство Учитель, Выпуск 2, 2007.
  2.  Мартинець А.М. Сучасний урок зарубіжної літератури – Х.: Основа, 2005.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19704. «Братья Карамазовы»: проблема замысла, место глав «Бунт» и «Великий Инквизитор» в романе 33 KB
  Братья Карамазовы: проблема замысла место глав Бунт и Великий Инквизитор в романе. В романе мы видим целую галерею образов. Отец и сыновьяэто разные стороны русского характера. Фёдор Павлович отец братьев Карамазовых. Это человек прошлого бывший крепостник о
19705. Творческий путь Толстого 40 KB
  Творческий путь Толстого Толстой происходил из знатной дворянской семьи. Толстой родился в родовом имении Ясная Поляна в Тульской губернии. в 1844 г. поступил в Казанский университет где учился сначала на восточном факультете затем на юридическом. В студенческие годы
19706. Поэтика ранних произведений Толстого 33.5 KB
  Поэтика ранних произведений Толстого. Как и все произведения Л.Н.Толстого трилогия €œДетство. Отрочество. Юность€ явилась по сути воплощением большого количества замыслов и начинаний. В ходе работы над произведением писатель тщательно оттачивал каждую фразу каждую ...
19707. «Анна Каренина»: источники замысла, поэтика, проблематика. Новые черты в художественном мире Толстого 39 KB
  Анна Каренина: источники замысла поэтика проблематика. Новые черты в художественном мире Толстого. После окончания работы над романом Война и мир Лев Николаевич увлекся проблемами семьи и брака. Окружающая его действительность давала много материала о семейно...
19708. Толстовство 30 KB
  Толстовство Толстовство группа синкретических сект христианского происхождения. Зародилась в конце 80х годов XIX в. в русской крестьянской среде под влиянием идей духоборчества и учений Л. Н. Толстого. Окончательно сформировалась в начале XX в. Толстовство возникло в Р
19709. Позднее творчество Толстого 49 KB
  Позднее творчество Толстого. К концу 70х началу 80х годов XIX века в мировоззрении Толстого наступил перелом подготовленный всем ходом исторического развития пореформенной России. В это время Толстой окончательно порывает со своим классом и переходит на позиции патри
19710. Роман «Воскресенье»: проблематика, поэтика 38.5 KB
  Роман Воскресенье: проблематика поэтика. Роман Воскресение сюжет которого Толстому был подсказан известным адвокатом А. Ф. Кони создавался в течение десяти лет. За это время Толстым был накоплен огромный материал связанный с деятельностью революционеров. В эти го
19711. Творческий путь Чехова 26 KB
  Творческий путь Чехова. Став студентом медицинского факультета Московского университета Чехов выступал под различными псевдонимами. Чехов уже с 1880 г. начал помещать рассказы фельетоны юморески мелочишки под псевдонимом Антоша Чехонте или его вариантами или сов...
19712. Жанр рассказа в творчестве Чехова 30.5 KB
  Жанр рассказа в творчестве Чехова. Чехов создал рассказ как самостоятельный и полноценный жанр и доказал что прозаический микромир может вместить в себя беспредельность. Тот или иной рассказ Чехова нетрудно превратить в роман ибо в нем достаточно материала для романа....