57580

Сучасний урок – цікавий урок

Научная статья

Педагогика и дидактика

Метою сучасного заняття стає вже не нагромадження знань а пошукова діяльність спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Украинкский

2014-04-13

75 KB

2 чел.

Сучасний урок – цікавий урок

Якщо людина кожен день, розумієш хлопчику, кожен день буде робити свою справу, незважаючи ні на що, життя зміниться на краще. А сухе дерево, якщо його поливати кожен день, зацвіте...

Аркадій Тарковський

Юнацтва душа як чистий аркуш паперу... Білий, рожевий, блакитний чи жовтогарячий... Якого б кольору цей «аркуш» не був, він завжди чистий. Мабуть, тому і є він найвищою досконалістю, з якої бере початок абсолют.

Залежно від того, що і як буде написано на цьому чистому аркуші, такою і стане людина, таким буде її життя, а можливо, навіть і життя її країни чи усієї нації... Перші записи на чистому аркуші юнацької душі роблять батьки, сім'я. Та чи не найважливішими є записи, і зроблені на ній педагогами.

Про те викладачам важливо знати, які вміння студента розвиваються або тренуються у результаті застосування того чи іншого нетрадиційного методу і, на які психологічні особливості студента можливо покластися, ставлячи перед собою мету дати йому поняття про той чи інший предмет вивчання. Досвід кращих викладачів світової літератури є незамінним, невичерпаним джерелом для проведення нетрадиційних занять, джерелом, яке постійно збагачується новими фактами, цікавими ідеями.

Для кожного справжнього викладача, що працює зі студентами, сакрального значення набувають слова, сказані Миколою Трачем: «Не грайся словом. Є святі слова». Саме такі слова і формують юнацтво, залишаючи на чистому аркуші її душі вічний золотий слід надії, віри й любові. Розуміння цього й послуговування таким твердженням дає можливість говорити про рамки сучасного заняття як у його структурній, так і у змістовій наповненості.

В систему задач нетрадиційних занять входить: відмова від різних існуючих засобів ведення занять, сміливий експеримент зі створення інших варіантів нетрадиційних занять, відмова від звичайної інтерпретації деяких відомих методів та прийомів.

Але вибір викладачем того чи іншого шляху в кожному конкретному випадку визначається рядом умов – рівнем новизни навчального матеріалу та складності для студентів, загальним розвитком і рівнем підготовки студентів. Отже, під час проведення нетрадиційних занять треба виховувати у студента навички слухання чужої мови, вміння читати твори різних жанрів і стилів (не тільки художню, але і наукову літературу).

Думка про те, що заняття літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів  не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків студентів. Високе мистецтво слова допомагає читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе у ньому, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до «царства» Краси та Істини, вибудовувати храм Духовності.

Виховне значення таких занять полягає перш за все в розвитку у студентів активності, навичок і умінь самостійної роботи, чому і сприяють таки прийоми і вправи,я к вибір прикладів, складання планів, тези, конспекти, редагування складання рецензій, анотацій, мультимедійні варіанти презентацій (композиції).

Метою сучасного заняття стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

2. Одним з напрямків пошукового характеру під час підготовки до занять зі світової літератури є:

1. Студентська стінгазета – незамінний інформатор про питання технікуму, засіб боротьби з підвищення культури мови.

2. Студентський журнал – повинен ставити за мету загальне підвищення культури мови студентів, виховувати любов і повагу до літератури.

3. Студентські конференції, влаштовані за таких тем: «Люби і вивчай світову літературу», «Що говорили видатні люди про літературу».

4. Підсумки цієї роботи можуть бути узагальнені шляхом  масової перевірки-змагання  у вигляді так званої олімпіади. Така «спроба» сил залучає студентів, підвищує інтерес.

У полі зору педагога-словесника є, на мій погляд, вирішення проблеми, як допомогти студенту осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на заняттях співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де викладач і студент як рівний з рівним намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається студентові, враженого від спілкування з текстом. На викладача покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, в яке русло спрямувати думки, що необхідні для розуміння, які неможливо пропустити, і т. д.

На думку ряду науковців (Л. Мірошниченко, Ю. Султанова, О. Куцевол, О. Ісаєва, А. Вітренко) особливо цінним є те, що на занятті Світової літератури не просто відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник— викладач — студент. Важливим завданням словесника залишається формування в кожній непересічній особистості студента кваліфікованого читача. Спробуємо висловити точку зору щодо можливостей реалізації цієї проблеми в рамках сучасного заняття.

Заняття з літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед це заняття образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для студента. Він змушує працювати уяву фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача.

Від зацікавлення – через здивування – до захоплення і пізнання.

Цікаве заняття – особлива атмосфера, пронизана духом творення, співавторства – це свого роду бажання поділитися досягненнями, створити свято собі, студентам, гостям. Традиційні і нестандартні заняття передбачають вивчення не тільки творчості письменника, але і його літературно-історичну епоху, в якій він жив зі всією складністю і суперечністю. Зміст таких занять направлено перш за все на збагачення сенсу твору, тому пропоную такі форми проведення занять. Це і  заняття-роздуми, дискусії, зустрічі, аналітична бесіда, заняття-гра.

Однією з прерогативних методик, що залучаються для організації сучасного навчального процесу заняття світової літератури, визнано гру. Підґрунтям цього служать серйозні психологічні дослідження, згідно з якими у грі людину приваблює радість свободи власного «Я». Граючись, студент створює певну ситуацію, видимість. Це проявляється в перенесенні властивостей гри. Таке самовизначення — самообмеження правилами — дає радість вольового самоподолання, неусвідомлену, але відчутну незалежність від інстинктів, чуттєвих потягів, від «природного рабства». Напевно, ця радість випливає із самої природи людини — боротьби і єдності в ній духовного, природного і соціального. Самообмеження — самоутвердження в грі — торжество найвищого «Я — Духу» в людині, що не може не викликати позитивно забарвлених емоційних станів, адже уподібнюється сама собі, своєму прагненню до свободи. Гра допомагає студентові відчути власну особистість, «Я», свої потреби, прагнення, мету, ідеал, а головне, отримуючи насолоду від мистецтва слова, він водночас учиться гармонізувати своє «хочу» і «повинен», готується до практичного життя, вчиться орієнтуватися в життєстверджуючих поняттях, формує справжній, характерний для світосприйняття ідеал. Соціально-естетична значущість занять світової літератури, на яких використовуються ігрові підходи, полягає в тому, що вони пробуджують у студентів потяг до краси, розуміння високохудожніх витворів мистецтва слова, виховують в студентів повагу до культурної спадщини інших народів, допомагають усвідомити своєрідний шлях кожної окремої літератури й водночас побачити загальні літературні закономірності розвою світового письменства. На заняттях викладач дає своїм вихованцям не тільки знання з літератури. Водночас це форма прояви людяності, етичності, моральності, пізнання себе, світу і себе в ньому, виховання всебічного розвитку особистості студента. Так, необхідним моментом для організації або введення в навчальну канву заняття художньо-естетичної гри є знайомство з екзистенційними (світоглядними, смисложиттєвими) поняттями: свобода і необхідність; воля і залежність; прекрасне, потворне й огидне; добро і зло; моральність і аморалізм; гідність і приниження; шляхетність і ницість та інші, особливо під час вивчення творчості Ф. Кафки, А. Камю. Для досягнення мети визначаються такі завдання:

знайомство студентів з екзистенційними поняттями;

беззастережне надання пріоритету суто індивідуальному, особистісному сприйманню художніх творів шляхом усвідомлення їх символів;

заохочення, підтримання, схвалення особистісного, власного судження учнів, хоч би воно й виявлялося абсурдним.

Великого значення для досягнення мети в площині розвитку особистості засобом уведення в навчальну діяльність методу художньо-естетичної екзистенційної гри викладачу варто надавати більшої уваги мотивації навчального процесу.

Такий підхід до організації заняття допомагає створити відповідну ауру для подальшої роботи як багаторольового процесу, де панує монофункціональний підхід до студента як особистості. Саме такий мікроклімат допоможе студентові зазирнути в себе, поміркувати над проблемою вибору й відповідальності за нього.

Основним у роботі словесника є особистість студента, який відчуває і себе співавтором заняття-діалогу, на якому викладач і студент дискутують як рівні. У процесі такої роботи викладач висловлює свою думку, якою І б правильною й глибокою вона не була, не безапеляційним, категоричним, а конвенціальним тоном, з позиції «я думаю», «мені здається», і «мабуть, ми не помилимося», «мене тішить, хвилює», «я вірю», «мені приємно доручити» тощо, чого вимагає від своїх учнів. Таке спілкування і саме по собі визнає й передбачає право співрозмовників на особистісне ставлення до того, про що йдеться, і цим стимулює їх до активного мислення та емоційного ставлення до даного матеріалу, тобто до пошуків особистісного духовного змісту в художніх творах, які вивчаються за програмою, і поширюється ще глибше. Такий підхід у спілкуванні зі студентами є моментом художньо-естетичної екзистенційної гри, бо торкається найпотаємніших диспозиційних структур студента, змушує міркувати, порівнювати й вибирати, тобто формує особистісну позицію кожного присутнього на занятті; змушує глибше аналізувати психологічні ситуації, змальовані класиками у творах, що вивчаються; оцінювати не тільки конкретні вчинки, за якими, безумовно, йде результат, а й чинники, що спричинили конкретні вчинки. Такий підхід спрямований не на формування з студентів «суддів», що звикають засуджувати, а відтак і карати, прикриваючись відносними різнохарактерними гаслами, а людей гуманних, що судять для того, щоб зрозуміти, а не осудити, зрозумівши, дати шанс виправитись, а не покарати.

Згідно з відомими закономірностями психології спілкування, емоційне ставлення особи до предмета, що обговорюється, передається співрозмовникам не лише через зміст мовлення, але й інтонацією голосу, мімікою, пантомімою.

На своїх заняттях педагог-словесник, виконуючи покладені на нього вимоги, прагне розвивати творчу уяву — здатність ставити перед своїм • внутрішнім зором бачене раніше дійство та фантазію студентів, здатність уявити собі те, чого не буває, чого не існує в дійсності кожного студента. За такої умови творчість викладача переростає у творчий процес на занятті, на якому розвиваються творчі здібності студентів.

3. Завжди цікава для студентів будь-якого віку пізнавальні діяльність, пов’язана з дослідженням проблем, які потребують серйозної підготовчої роботи з документальними джерелами.

Такі заняття, незважаючи на ігрові моменти, сприяють підвищенню теоретичного рівня студентів. Під час підготовки до таких занять продумуються і формуються питання, завдання, які дозволяють актуалізувати опорні знання і направити навчально-пізнавально-ігровий пошук студентів.


Схематично це можна зобразити так:

Одне з головних завдань викладача-філолога знайти гармонію до душі студента. А для цього треба більшість занять проводити як заняття мислення, спілкування, де істина постає у вигляді суперечки про істину, як діалог, можливо, навіть без фінальної фрази, тобто підсумку. Під час такого діалогу важливим завданням є прагнення навчити кожного студента розмірковувати, гнучко підходити до розв'язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, аби відчути задоволення від навчання в цілому й спілкування з художнім твором зокрема.

Літературу як мистецтво слова не можна опанувати тими самими методами, що й точні та природознавчі науки, коли студент дізнається про те, що відомо всім; вивчаючи літературу, кожний осягає насамперед себе, формує себе.

Саме тому важливим у практиці словесників є пошук відповіді на три «Як»:

Науковці, виробляючи нові підходи до викладання світової літератури, передбачають орієнтацію на особистісно ціннісне навчання, що стимулюватиме активні пошуки нових типів і структур занять.

Ґрунтуючись на законах пізнання та враховуючи психолого-вікові особливості сприйняття студентами нового матеріалу, визначається дидактична модель заняття, що включає такі три етапи:

  1.  Актуалізація опорних знань, умінь та навичок студентів.
  2.  Формування нових знань та способів дії.
  3.  Практичне застосування знань, умінь і навичок.

Ця дидактична структура може служити орієнтиром для викладача у спробі інтерпретувати її в методичній структурі організації та проведенні заняття світової літератури.

Очікування                                                                          Окреслення мети

Змістовно-пошукова діяльність                                    Адаптивно-перетворювальна діяльність

Таким чином, основу кожного заняття повинен складати діалог «спільний пошук істини». Мета таких занять – не тільки дати студентам знання, але і викликати у них емоції і підвести студентів до самостійних підсумків. А організація творчої діяльності на заняттях і реалізація отриманих знань сприяють ефективному рішенню навчально-виховних задач.

Пригадуються рядки відомого поета Н. Заболоцького «Что есть такое красота?»

Что есть такое красота?

И почему ее обожествляют люди?

Сосуд, она, в котором пустота –

Или огонь, мерцающий в сосуде!

І нехай таким немеркнучим вогнем будуть для студентів цікаві нетрадиційні лекції –зустрічі зі світовою літературою.


Література

  1.   Косивцова Л.И. Открытые уроки по литературе. – В.: Издательство Учитель, Выпуск 2, 2007.
  2.  Мартинець А.М. Сучасний урок зарубіжної літератури – Х.: Основа, 2005.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81383. Обработка и обобщение социологической информации в социологическом исследовании 36.58 KB
  Обработка данных включает в себя следующие компоненты: Редактирование и кодирование информации. Основное назначение этого шага состоит в приведении к единой форме унификации и формализации отображение объектов некоторой предметной области с помощью символов той информации которая была получена в ходе исследования. В зависимости от методов получения первичной информации возможно применение различных приемов обработки и анализа данных.
81384. Разработка программы социологического исследования социальной работы 35.51 KB
  Программу социологического исследования это один из важнейших социологических документов в котором содержатся методологические методические и процедурные основы исследования социального объекта. Ее можно рассматривать как теорию и методологию конкретного исследования отдельного эмпирического объекта или явления которое представляет собой теоретикометодологическую основу процедур всех этапов исследования сбора обработки и анализа информации. Функции программы социологического исследования: Методологическая Методологическая функция...
81386. Качественные методы сбора первичной информации. Основное назначение и случаи применения 38.95 KB
  Качественные методы социологии : Фокусгруппа Проведение интервью в группе из 812 человек с определенными параметрами в зависимости от целей исследования. В групповой дискуссии интервьюируемый оказывается в ситуации общения с себе подобными что помогает снимать защитные психологические барьеры и облегчает выражение эмоциональных реакций. Источниками информации в таком исследовании могут быть письма личные документы фотографии образцы фольклора а также групповые интервью. Неструктурированные интервью диалог в начале которого не...
81387. Технология проведения качественных исследований. На примерах глубинного интервью и фокус-группового исследования 40.77 KB
  На примерах глубинного интервью и фокусгруппового исследования. Проведение интервью в группе из 812 человек с определенными параметрами в зависимости от целей исследования. В групповой дискуссии интервьюируемый оказывается в ситуации общения с себе подобными что помогает снимать защитные психологические барьеры и облегчает выражение эмоциональных реакций. Подготовка Фокусированное интервью как и любое другое социологическое исследование предполагает: написание программы где формулируется и обосновывается проблема определяются цель...
81388. Мониторинг как повторное социологическое исследование социальной работы: методология и методика 36.5 KB
  Мониторинг можно определить как постоянное наблюдение за процессом состоянием объекта развитием явления в течение достаточно длительного времени по одинаковой системе показателей и методике. За объектом мониторинга организуется достаточно постоянное слежение с помощью периодичного измерения показателей индикаторов которые достаточно полно его определяют. Социологический мониторинг это системно организованная совокупность регулярно повторяющихся исследований цель которых состоит в научноинформационной помощи заинтересованным...
81389. Применение метода контент-анализа в изучении социальной работы. Методика и методология проведения 39.59 KB
  Контентанализ представляет собой перевод в количественные показатели массовой информации текстовой аудиовизуальной цифровой с последующей статистической ее обработкой. Этапы контентанализа: Определение совокупности изучаемых источников или сообщений с помощью набора заданных критериев Формирование выборочной совокупности сообщений. Однако иногда контентанализ должен опираться на ограниченную выборку взятую из большего массива информации.
81390. Понятие социальной работы. Цели и задачи социальной работы 34.11 KB
  Цели и задачи социальной работы. Задачи: социальное обслуживание попечительство и наставничество социальная адаптация и реабилитация надзор профилактика и предупреждение возникновения кризисных ситуаций в социальной сфере диагностика социальных проблем и коррекция процессов социализации проектирование и реализация социальных проектов Цель социальной работы обеспечение достойных условий жизни человека которые являются необходимым фактором гармонизации отношений в обществе позволяющей ему раскрыть свои способности по деятельной...
81391. Социальная работа как социальный институт. Основные функции социальной работы 35.7 KB
  Социальную работу можно отнести к социальному институту т. ролей и статусов Возникла исторически В качестве функций социальной работы можно назвать: социальную диагностику это процесс исследования социального объекта явления путем распознавания и изучения причинноследственных связей отношений характеризующих его состояние и тенденции развития. социальную профилактику деятельность по предупреждению социальной проблемы социального отклонения или удержанию их на социально терпимом уровне посредством устранения или нейтрализации...