57580

Сучасний урок – цікавий урок

Научная статья

Педагогика и дидактика

Метою сучасного заняття стає вже не нагромадження знань а пошукова діяльність спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Украинкский

2014-04-13

75 KB

2 чел.

Сучасний урок – цікавий урок

Якщо людина кожен день, розумієш хлопчику, кожен день буде робити свою справу, незважаючи ні на що, життя зміниться на краще. А сухе дерево, якщо його поливати кожен день, зацвіте...

Аркадій Тарковський

Юнацтва душа як чистий аркуш паперу... Білий, рожевий, блакитний чи жовтогарячий... Якого б кольору цей «аркуш» не був, він завжди чистий. Мабуть, тому і є він найвищою досконалістю, з якої бере початок абсолют.

Залежно від того, що і як буде написано на цьому чистому аркуші, такою і стане людина, таким буде її життя, а можливо, навіть і життя її країни чи усієї нації... Перші записи на чистому аркуші юнацької душі роблять батьки, сім'я. Та чи не найважливішими є записи, і зроблені на ній педагогами.

Про те викладачам важливо знати, які вміння студента розвиваються або тренуються у результаті застосування того чи іншого нетрадиційного методу і, на які психологічні особливості студента можливо покластися, ставлячи перед собою мету дати йому поняття про той чи інший предмет вивчання. Досвід кращих викладачів світової літератури є незамінним, невичерпаним джерелом для проведення нетрадиційних занять, джерелом, яке постійно збагачується новими фактами, цікавими ідеями.

Для кожного справжнього викладача, що працює зі студентами, сакрального значення набувають слова, сказані Миколою Трачем: «Не грайся словом. Є святі слова». Саме такі слова і формують юнацтво, залишаючи на чистому аркуші її душі вічний золотий слід надії, віри й любові. Розуміння цього й послуговування таким твердженням дає можливість говорити про рамки сучасного заняття як у його структурній, так і у змістовій наповненості.

В систему задач нетрадиційних занять входить: відмова від різних існуючих засобів ведення занять, сміливий експеримент зі створення інших варіантів нетрадиційних занять, відмова від звичайної інтерпретації деяких відомих методів та прийомів.

Але вибір викладачем того чи іншого шляху в кожному конкретному випадку визначається рядом умов – рівнем новизни навчального матеріалу та складності для студентів, загальним розвитком і рівнем підготовки студентів. Отже, під час проведення нетрадиційних занять треба виховувати у студента навички слухання чужої мови, вміння читати твори різних жанрів і стилів (не тільки художню, але і наукову літературу).

Думка про те, що заняття літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів  не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків студентів. Високе мистецтво слова допомагає читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе у ньому, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до «царства» Краси та Істини, вибудовувати храм Духовності.

Виховне значення таких занять полягає перш за все в розвитку у студентів активності, навичок і умінь самостійної роботи, чому і сприяють таки прийоми і вправи,я к вибір прикладів, складання планів, тези, конспекти, редагування складання рецензій, анотацій, мультимедійні варіанти презентацій (композиції).

Метою сучасного заняття стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

2. Одним з напрямків пошукового характеру під час підготовки до занять зі світової літератури є:

1. Студентська стінгазета – незамінний інформатор про питання технікуму, засіб боротьби з підвищення культури мови.

2. Студентський журнал – повинен ставити за мету загальне підвищення культури мови студентів, виховувати любов і повагу до літератури.

3. Студентські конференції, влаштовані за таких тем: «Люби і вивчай світову літературу», «Що говорили видатні люди про літературу».

4. Підсумки цієї роботи можуть бути узагальнені шляхом  масової перевірки-змагання  у вигляді так званої олімпіади. Така «спроба» сил залучає студентів, підвищує інтерес.

У полі зору педагога-словесника є, на мій погляд, вирішення проблеми, як допомогти студенту осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на заняттях співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де викладач і студент як рівний з рівним намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається студентові, враженого від спілкування з текстом. На викладача покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, в яке русло спрямувати думки, що необхідні для розуміння, які неможливо пропустити, і т. д.

На думку ряду науковців (Л. Мірошниченко, Ю. Султанова, О. Куцевол, О. Ісаєва, А. Вітренко) особливо цінним є те, що на занятті Світової літератури не просто відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник— викладач — студент. Важливим завданням словесника залишається формування в кожній непересічній особистості студента кваліфікованого читача. Спробуємо висловити точку зору щодо можливостей реалізації цієї проблеми в рамках сучасного заняття.

Заняття з літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед це заняття образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для студента. Він змушує працювати уяву фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача.

Від зацікавлення – через здивування – до захоплення і пізнання.

Цікаве заняття – особлива атмосфера, пронизана духом творення, співавторства – це свого роду бажання поділитися досягненнями, створити свято собі, студентам, гостям. Традиційні і нестандартні заняття передбачають вивчення не тільки творчості письменника, але і його літературно-історичну епоху, в якій він жив зі всією складністю і суперечністю. Зміст таких занять направлено перш за все на збагачення сенсу твору, тому пропоную такі форми проведення занять. Це і  заняття-роздуми, дискусії, зустрічі, аналітична бесіда, заняття-гра.

Однією з прерогативних методик, що залучаються для організації сучасного навчального процесу заняття світової літератури, визнано гру. Підґрунтям цього служать серйозні психологічні дослідження, згідно з якими у грі людину приваблює радість свободи власного «Я». Граючись, студент створює певну ситуацію, видимість. Це проявляється в перенесенні властивостей гри. Таке самовизначення — самообмеження правилами — дає радість вольового самоподолання, неусвідомлену, але відчутну незалежність від інстинктів, чуттєвих потягів, від «природного рабства». Напевно, ця радість випливає із самої природи людини — боротьби і єдності в ній духовного, природного і соціального. Самообмеження — самоутвердження в грі — торжество найвищого «Я — Духу» в людині, що не може не викликати позитивно забарвлених емоційних станів, адже уподібнюється сама собі, своєму прагненню до свободи. Гра допомагає студентові відчути власну особистість, «Я», свої потреби, прагнення, мету, ідеал, а головне, отримуючи насолоду від мистецтва слова, він водночас учиться гармонізувати своє «хочу» і «повинен», готується до практичного життя, вчиться орієнтуватися в життєстверджуючих поняттях, формує справжній, характерний для світосприйняття ідеал. Соціально-естетична значущість занять світової літератури, на яких використовуються ігрові підходи, полягає в тому, що вони пробуджують у студентів потяг до краси, розуміння високохудожніх витворів мистецтва слова, виховують в студентів повагу до культурної спадщини інших народів, допомагають усвідомити своєрідний шлях кожної окремої літератури й водночас побачити загальні літературні закономірності розвою світового письменства. На заняттях викладач дає своїм вихованцям не тільки знання з літератури. Водночас це форма прояви людяності, етичності, моральності, пізнання себе, світу і себе в ньому, виховання всебічного розвитку особистості студента. Так, необхідним моментом для організації або введення в навчальну канву заняття художньо-естетичної гри є знайомство з екзистенційними (світоглядними, смисложиттєвими) поняттями: свобода і необхідність; воля і залежність; прекрасне, потворне й огидне; добро і зло; моральність і аморалізм; гідність і приниження; шляхетність і ницість та інші, особливо під час вивчення творчості Ф. Кафки, А. Камю. Для досягнення мети визначаються такі завдання:

знайомство студентів з екзистенційними поняттями;

беззастережне надання пріоритету суто індивідуальному, особистісному сприйманню художніх творів шляхом усвідомлення їх символів;

заохочення, підтримання, схвалення особистісного, власного судження учнів, хоч би воно й виявлялося абсурдним.

Великого значення для досягнення мети в площині розвитку особистості засобом уведення в навчальну діяльність методу художньо-естетичної екзистенційної гри викладачу варто надавати більшої уваги мотивації навчального процесу.

Такий підхід до організації заняття допомагає створити відповідну ауру для подальшої роботи як багаторольового процесу, де панує монофункціональний підхід до студента як особистості. Саме такий мікроклімат допоможе студентові зазирнути в себе, поміркувати над проблемою вибору й відповідальності за нього.

Основним у роботі словесника є особистість студента, який відчуває і себе співавтором заняття-діалогу, на якому викладач і студент дискутують як рівні. У процесі такої роботи викладач висловлює свою думку, якою І б правильною й глибокою вона не була, не безапеляційним, категоричним, а конвенціальним тоном, з позиції «я думаю», «мені здається», і «мабуть, ми не помилимося», «мене тішить, хвилює», «я вірю», «мені приємно доручити» тощо, чого вимагає від своїх учнів. Таке спілкування і саме по собі визнає й передбачає право співрозмовників на особистісне ставлення до того, про що йдеться, і цим стимулює їх до активного мислення та емоційного ставлення до даного матеріалу, тобто до пошуків особистісного духовного змісту в художніх творах, які вивчаються за програмою, і поширюється ще глибше. Такий підхід у спілкуванні зі студентами є моментом художньо-естетичної екзистенційної гри, бо торкається найпотаємніших диспозиційних структур студента, змушує міркувати, порівнювати й вибирати, тобто формує особистісну позицію кожного присутнього на занятті; змушує глибше аналізувати психологічні ситуації, змальовані класиками у творах, що вивчаються; оцінювати не тільки конкретні вчинки, за якими, безумовно, йде результат, а й чинники, що спричинили конкретні вчинки. Такий підхід спрямований не на формування з студентів «суддів», що звикають засуджувати, а відтак і карати, прикриваючись відносними різнохарактерними гаслами, а людей гуманних, що судять для того, щоб зрозуміти, а не осудити, зрозумівши, дати шанс виправитись, а не покарати.

Згідно з відомими закономірностями психології спілкування, емоційне ставлення особи до предмета, що обговорюється, передається співрозмовникам не лише через зміст мовлення, але й інтонацією голосу, мімікою, пантомімою.

На своїх заняттях педагог-словесник, виконуючи покладені на нього вимоги, прагне розвивати творчу уяву — здатність ставити перед своїм • внутрішнім зором бачене раніше дійство та фантазію студентів, здатність уявити собі те, чого не буває, чого не існує в дійсності кожного студента. За такої умови творчість викладача переростає у творчий процес на занятті, на якому розвиваються творчі здібності студентів.

3. Завжди цікава для студентів будь-якого віку пізнавальні діяльність, пов’язана з дослідженням проблем, які потребують серйозної підготовчої роботи з документальними джерелами.

Такі заняття, незважаючи на ігрові моменти, сприяють підвищенню теоретичного рівня студентів. Під час підготовки до таких занять продумуються і формуються питання, завдання, які дозволяють актуалізувати опорні знання і направити навчально-пізнавально-ігровий пошук студентів.


Схематично це можна зобразити так:

Одне з головних завдань викладача-філолога знайти гармонію до душі студента. А для цього треба більшість занять проводити як заняття мислення, спілкування, де істина постає у вигляді суперечки про істину, як діалог, можливо, навіть без фінальної фрази, тобто підсумку. Під час такого діалогу важливим завданням є прагнення навчити кожного студента розмірковувати, гнучко підходити до розв'язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, аби відчути задоволення від навчання в цілому й спілкування з художнім твором зокрема.

Літературу як мистецтво слова не можна опанувати тими самими методами, що й точні та природознавчі науки, коли студент дізнається про те, що відомо всім; вивчаючи літературу, кожний осягає насамперед себе, формує себе.

Саме тому важливим у практиці словесників є пошук відповіді на три «Як»:

Науковці, виробляючи нові підходи до викладання світової літератури, передбачають орієнтацію на особистісно ціннісне навчання, що стимулюватиме активні пошуки нових типів і структур занять.

Ґрунтуючись на законах пізнання та враховуючи психолого-вікові особливості сприйняття студентами нового матеріалу, визначається дидактична модель заняття, що включає такі три етапи:

  1.  Актуалізація опорних знань, умінь та навичок студентів.
  2.  Формування нових знань та способів дії.
  3.  Практичне застосування знань, умінь і навичок.

Ця дидактична структура може служити орієнтиром для викладача у спробі інтерпретувати її в методичній структурі організації та проведенні заняття світової літератури.

Очікування                                                                          Окреслення мети

Змістовно-пошукова діяльність                                    Адаптивно-перетворювальна діяльність

Таким чином, основу кожного заняття повинен складати діалог «спільний пошук істини». Мета таких занять – не тільки дати студентам знання, але і викликати у них емоції і підвести студентів до самостійних підсумків. А організація творчої діяльності на заняттях і реалізація отриманих знань сприяють ефективному рішенню навчально-виховних задач.

Пригадуються рядки відомого поета Н. Заболоцького «Что есть такое красота?»

Что есть такое красота?

И почему ее обожествляют люди?

Сосуд, она, в котором пустота –

Или огонь, мерцающий в сосуде!

І нехай таким немеркнучим вогнем будуть для студентів цікаві нетрадиційні лекції –зустрічі зі світовою літературою.


Література

  1.   Косивцова Л.И. Открытые уроки по литературе. – В.: Издательство Учитель, Выпуск 2, 2007.
  2.  Мартинець А.М. Сучасний урок зарубіжної літератури – Х.: Основа, 2005.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85080. Правила поведения в условиях вынужденной автономии в природе. Ориентирование 39.44 KB
  К небесным телам относятся солнце луна звёзды. Места восхода и захода солнца по временам года различны: зимой солнце восходит на юговостоке а заходит на югозападе; летом солнце восходит на северовостоке а заходит на северозападе; весной и осенью солнце восходит на востоке а заходит на западе. Луна так же как и солнце всходит на востоке и заходит на западе. Для этого положите часы горизонтально так чтобы часовая стрелка указывала на Солнце.
85081. Правила поведения в ситуациях криминогенного характера 36.44 KB
  Учащимся предлагаются ситуации возможного теракта в которых учащиеся должны действовать. Учащиеся делятся на группы у каждой группы своё задание. Учащиеся находят на школьной территории подозрительную коробку из которой торчит проволока похожая на антенну. После обнаружения коробки учащиеся должны запомнить место где она находится и быстро отойти от нее.
85082. Уголовная ответственность несовершеннолетних 31.76 KB
  Юридическая ответственность это система санкций налагаемых государством государственными органами имеющими на то полномочия на основании закона на граждан совершивших проступок т. Перечислим их по мере убывания строгости: уголовная ответственность; административная ответственность; дисциплинарная ответственность; материальная ответственность; гражданскоправовая ответственность. Далее учитель переходит к вопросу о возрасте когда человек несет уголовноправовую ответственность.
85083. Единая государственная система предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций (РСЧС). Структура и задачи. Законы и другие нормативно-правовые акты Российской Федерации по обеспечению безопасности 42.55 KB
  Законы и другие нормативноправовые акты Российской Федерации по обеспечению безопасности Цели урока. Познакомить учащихся со структурой законодательства России по обеспечению безопасности основными положениями Конституции и законов РФ по обеспечению безопасности. Одним из важнейших элементом системы безопасности России является система предупреждения и действий в чрезвычайных ситуациях РСЧС. Это серьезно снижало эффективность деятельности государства в области обеспечения безопасности граждан и общества.
85084. Гражданская оборона, основные понятия и определения, задачи ГО 35.52 KB
  В связи с возросшей угрозой применения мимического биологического оружия а также возрастающей деятельностью террористических организаций руководством гражданской обороны уделяется серьезное внимание использованию ресурсов ГО для противодействия терроризму развитию сети наблюдения и лабораторного контроля. Специалисты гражданской обороны обращают внимание и на появление угроз невоенного характера связанных с качественно НОВЫМИ средствами воздействия экономическими технологическими конфессиональными нравственнопсихологическими и...
85085. Организация инженерной защиты населения от поражающих факторов ЧС мирного и военного времени 41.35 KB
  Современное убежище сложное и дорогое вооружение. Для чего применяются убежища Есть ли убежище в вашем доме дворе Какие бывают убежища Может ли человек построить убежище своими руками Какие условия нужны для того чтобы убежище надежно защищало человека от поражающих факторов ОМП Нужны ли в убежище какието правила поведения Если нужны то назовите основные. Какие условия нужны для того чтобы в убежище нескольких дней находилась группа людей из нескольких десятков человек Перечислите. Обычно убежище состоит из основного...
85086. Средства индивидуальной защиты. Средства защиты органов дыхания 38.3 KB
  Средства индивидуальной защиты Цели урока. Изучить: классификацию средств индивидуальной защиты средства защиты органов дыхания. Изучить устройство и правила пользования индивидуальными средствами защиты кожи. Возможности некоторых индивидуальных средств защиты органов дыхания по защите от опасных веществ и атмосферных примесей.
85087. Организация и проведение аварийно-спасательных работ в зоне ЧС 38.11 KB
  После применения противником ОМП или крупной техногенной аварии с выбросом в окружающую среду радиоактивных ядовитых опасных биологических веществ образуется очаг поражения. В первый момент после аварии обычно непонятно каков масштаб ЧС какое вещество особенно опасно и что конкретно угрожает людям оказавшимся в очаге поражения. Поэтому все спасательные и иные мероприятия в районе ЧС начинаются с разведки очага поражения. Для чего нужна разведка вообще в том числе в войсках ГО Какую информацию можно получить при проведении разведки...
85088. Организация гражданской обороны в общеобразовательных учреждениях 37.48 KB
  Главными задачами Гражданской обороны в школе считаются: обеспечение готовности школы к действиям по защите учащихся и постоянного состава администрация учителя и специалисты учебновспомогательный персонал в условиях чрезвычайной ситуации в мирное время; организованный переход с мирного на военное положение; приобретение знаний и практических навыков по сохранению жизни и здоровья в различных чрезвычайных ситуациях; увеличение запасов имущества Гражданской обороны и средств индивидуальной защиты. Начальником гражданской...