57585

Пейзаж – жанр живопису. Створення етюду-малюнку «Дощова хмара»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з пейзажним жанром живопису, монохромним живописом; технікою малювання по вологому папері. Вчити виявляти задум в композиції...

Украинкский

2014-04-13

64 KB

20 чел.

                                                                                          Світлична Майя Едуардівна

                                                                                          вчитель образотворчого мистецтва

                                                                                          школи мистецтв Уманської міської гімназії

                                                                                          спеціаліст I категорії

 

5 клас, розділ «Живопис», урок №10

                                                     

Тема. Пейзаж – жанр живопису. Створення етюду – малюнку «Дощова  хмара»

 

Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з пейзажним жанром живопису, монохромним живописом; технікою малювання по вологому папері. Вчити виявляти задум в композиції, відповідний настрій засобами художніх технік, передавати плановість та глибину простору за допомогою кольорових плям.

розширювати кругозір, розвивати пам’ять, уяву, навички естетичного сприймання, образного мислення та дрібну моторику руки;

виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, бережливе ставлення до природи та художній смак, зміцнювати бажання малювати.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: акварельний та гуашевий живопис (у техніці «по – вологому», техніка  відбитків.)

Методи навчання: пояснювально – ілюстративний, репродуктивний.

Форма організації: урок; фронтальна та диференійовано – групова робота.

Терміни і поняття: жанр ОМ, живопис, монохромний живопис, пейзаж, лінія горизонту, повітряна та лінійна перспектива.

Обладнання:

для вчителя – комп’ютер, проектор;

для учнів – альбом, простий олівець, гумка, акварельніта гуашеві фарби, пензлі, палітра, склянка з водою; засушене листя дерев.

           

Візуальний ряд: комп’ютерна презентація, репродукція картини К. Маковського «Діти, що тікають від грози», фотографії краєвидів рідного міста, схеми поетапності зображення живописного пейзажу, таблиці з відтінками кольорів, дитячі пейзажі виконані в техніці живопису по вологому та техніці відбитків, збірки поезій М. Павленко та О. Сотник (м. Умань.)

Літературний ряд: Марина Павленко «Які у неї вправні акварелі», Ольга Сотник «Так довго трималось тепло».

Музичний ряд: прослуховування творів В. Косенка «Дощик», П. Чайковського «Осіння пісня».

Міжпредметні звязки: література, музичне мистецтво, екологія.

Хід уроку

I. Організаціякласу. (30 сек.)

- Кожного уроку образотворчого мистецтва ми працюємо разом. Хочу побажати вам і сьогодні бути впевненими, працьовитими уважними, та охайними, тобто я бажаю вам УСПІХУ.

II. Повідомлення теми та завдань уроку. (1 хв.)

- Що для вас є успіхом на уроці? (Учні висловлюють свої думки.)

- Тема нашого уроку «Пейзаж – жанр живопису. Створення композиції пейзажу – настрою «Дощовий день». Для досягнення успіху нам необхідно сформулювати завдання уроку. Це може зробити кожен із вас. Використовуючи формулу, давайте з'ясуємо мету уроку. «Після  уроку я зможу:

          *пояснити...

*назвати...

*виконувати...»

Отже, сьогодні на уроці ми

продовжимо ознайомлюватися з поняттям пейзаж;

вчитимемося виявляти задум в композиції, відповідний настрій засобами художніх технік;

ознайомося із поняттям монохромний живопис.

III. Актуалізація опорних знань. (3 хв.)

 1. Бесіда «У майстерні художника - пейзажиста». (3 хв.) 

- Завжди цікаво відкривати таємниці мистецтва, таємниці майстерності. У кожного художника є свої секрети, і ми їх, звісно, дізнатися не можемо, але спробуємо трохи в них зазирнути, зокрема в секрети художників – пейзажистів, які пишуть картини у жанрі живопису.

- Який жанр образотворчого мистецтва називається живописом? (Живопис – це жанр образотворчого мистецтва, твори якого виконані фарбами.)

- Якими фарбами пишуться картини у жанрі живопису? (Аквареллю, гуашшю, акрилом, олією.)

- Що є виражальними засобами живопису? (Колір, мазок, фактура.)

- Що вам відомо про кольори, на які групи вони розподіляються? Назвіть, які кольори належать до кожної із груп. (Основні і похідні, теплі і холодні, хроматичні і ахроматичні.) 

- Що зображують у своїх творах художники – пейзажисти? (Художники – пейзажисти малюють живу природу, краєвиди.)

- Назвіть прізвища відомих художників – пейзажистів. (І. Шишкін, І. Левітан, І. Саврасов, А. Куїнджі, І. Айвазовський, Т.Шевченко, С. Васильківський, М. Пимоненко та ін.)

- Яку саме природу можна намалювати у пейзажі? Давайте переглянемо слайди і дамо відповідь на це запитання. (Можна намалювати сільську, міську, гірську, морську природу, а також фабрики, заводи, промислові підприємства.) 

- Отже, тепер ми можемо назвати види пейзажів. (Сільський, міський, гірський, морський, індустріальний пейзаж.) 

- Сформулюйте визначення пейзажу, як жанру живопису. (Пейзаж – це жанр живопису, в картинах якого зображується жива природа.)

Мотивація навчальної діяльності. (30 сек.)

- Як ви думаєте, з якою метою ми вивчаємо жанри образотворчого мистецтва, зокрема пейзаж?

Вивчення нового матеріалу. (10 хв.)

Бесіда про композицію в живописі, монохромний живопис. (6 хв.)

-  Малюючи пейзаж художники вміють майстерно створювати ілюзію глибини і простору. Перші дослідження закономірностей композиції, повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо да Вінчі. Видатний художник відзначив, що віддалення предмета від ока спостерігача повязане зі зміною кольору предмета. Тому, для того, щоб передати глибину простору в картині, найближчі предмети повинні бути зображені художником у їх власних кольорах, віддалені набувають синього відтінку, а найвіддаленіші (в повітрі), наприклад, гори, внаслідок великої кількості повітря здаються синіми, майже кольору повітря.

Дійсно, дивлячись на пейзаж із відкритою лінією горизонту, легко помітити, що чисте повітря прозоре і безбарвне, але із збільшенням відстані предмети, які ми бачимо, набувають блакитного відтінку, який послаблює їх власний колір і стушовує їхні контури.

- Що ви можете сказати про зміну кольорів вранці, ввечері, вночі, в дощову погоду?

- Як можна передати настрій засобами художніх технік? Наприклад, як намалювати дощ? (Учні висловлюють свої думки про прийоми роботи фарбами.) 

- Чи завжди живописна робота має насичену яскраву кольрову гаму? (Учні висловлюють свої думки, доводять свою позицію.)

Є таке поняття як монохромний живопис (моно – один), коли в картині може бути використана обмежена кількість кольорів, або навіть один колір, але із безліччю відтінків, утворених завдяки розбілу, висвітлення чи «закаламутнення» фарби.

2. Сприйняття мистецтва. Аналіз картини  Констянтина Маковського «Діти, що тікають від грози». (2 хв.)

- Що відбувається на картині?

- Що можна сказати відносно місця, де це відбувається?

- Коли це відбувається?

- Що зацікавило автора для створення цього твору?

- Що здається близьким, а що далеким?

- Що робить художник, щоб показати предмети близькими чи далекими?

- Де знахолився автор під час написання картини?

- Про що б ви хотіли запитати у автора картини?

- Яку назву ви б дали даній картині?

*Розгляд та аналіз разом з учнями репродукції картини К. Маковського «Діти, що тікають від грози».

3. Перегляд демонстраційного матеріалу: фотографії краєвидів рідного міста, дитячі пейзажі виконані в техніці живопису. (1 хв.)

4. Аналіз лінійної побудови живописного пейзажу та виконання його в кольорі за схемами. (1 хв.)

- Прокоментуйте схеми лінійної побудови живописного пейзажу та виконання його в кольорі. (Учні коментують поетапність малювання пейзажу.)

5. Фізкультхвилинка.

Практична робота учнів. (25 хв.)

Тренувальні вправи. Виконання вправи одним кольором (тонова розтяжка насичених тонів і відтінків одного кольору.) (4 хв.)

- Перед тим, як приступити до виконання творчого завдання повправляємося у вмінні розтягувати насичений тон і відтінки одного кольору.

- Як досягти світлоти кольору в акварелі? (Додаванням певної кількості води.)

2. Постановка практичного завдання. (1 хв)

- А зараз і ми всі художники пейзажисти. Уявимо, що ми вирушили у мандрівку. Прямо перед нами безмежний простір,  осінній краєвид із похмурим дощовим небом.

                             Так довго трималось тепло, давно ластівки відлетіли,

                             В імлі лебединій біліли, коли піднялись на крило.

                             Так довго жоржини в саду палили жаринами ранки,

                             Барвисто стрічали світанки, мені піднімаючи дух.

                                                                                                 Ольга Сотник

                             

                              Які у неї вправні акварелі!

                             То там, то тут кладе мазки недбало.

                              Машин тривожно –  напівсонні трелі,

                              вогні розмиті... Ще намалювала

                              оркестр дощу нічного. Аж під стелю

                              важких небес – то ніжні, то зухвалі

                              Штрихи дерев. На дощовій тарелі...

                                                                                                Марина Павленко

- Перша група, яка працює над створенням етюду – малюнку «Дощова хмара», може зобразити, як важка темна дощова хмара нависла над деревами, які будуть зображені у техніці відбитків або монотипії.

- Друга група – малює хмару, що нависла над містом чи селом, в горах чи на морі. Подумайте, який вид пейзажу ви намалюєте.

- Передайте в своєму малюнку плановість, перспективу, глибину простору. Оберіть кольорову гаму, в якій ви напишете свої етюди.

- Давайте визначимо послідовність роботи, пригадуючи схеми малювання живописного пейзажу, які ми коментували:

а) обрати формат;

б) визначити місце лінії горизонту, виконати  лінійний малюнок, дотримуючись правил лінійної та повітряної перспективи;;

в) зволожити папір водою;

г) намалювати бажаний колір неба;

д) зобразити об’єкти дальнього плану;

е) детально промалювати передній план.

3. Самостійна робота учнів. Створення етюду – малюнку з кольорами різної насиченості та світлоти. (20 хв.)

* Учні, диференційовано виконують самостійну роботу під музику В. Косенка «Дощик», П. Чайковського «Осіння пісня».

Підсумок уроку. (5 хв)

1. Виставка завершених творчих робіт. (1 хв.)

2. Оцінювання учнівських робіт. (2 хв.)

- Що надихнуло вас на створення саме такого пейзажу і на використання саме такої кольорової гами? (Учні висловлюють свої думки, презентують завершені роботи.)

3. Бесіда. (2 хв.)

- Отже, які терміни ми використовували сьогодні на уроці?

- Чи виправдалися ваші очікування, які ви визначили на початку уроку?

- Пропоную вам висловити свої думки щодо сьогоднішнього уроку:

Я знаю, що...

Я вмію...

Мій настрій...  тому що...

Тему «Пейзаж –  жанр живопису » необхідно вивчати для того щоб...

4. Домашнє завдання. ( При потребі завершити етюд «Дощова хмара» вдома, підготувати повідомлення про життя і творчість художника – мариніста І. Айвазовського.)

Список використаної літератури

1. Білецький П. О. Мова образотворчих мистецтв. – К.: Радянська школа, 1973. – 128 с.

2. Горошко Н. А. Усі уроки образотворчого мистецтва – Х.: Основа, 2009 –  с. 43, 255.

3. Дейнеко М. Г., Єлін В. Ю., Коробов Г. С. – Образотворче мистецтво 5 – 6 класи. – К.: Радянська школа, 1981 – С. 38.

3. Лопатина А., Скребцов М. Краски рассказывают сказки. Как научить рисовать каждого. – М.: Амрита – Русь, 2004. – 224 с.

4. Рисунок. Живопись. Композиция: хрестоматия/ сост. Н. Н. Ростовцев и др. – М.: Просвещение, 1989. – 207 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81794. Философские основания науки. Роль философских идей и принципов в обосновании научного знания 32.6 KB
  Социальное познание исторически первоначально развивалось в рамках философии истории раздела философии связанного с интерпретацией исторического процесса и исторического познания. Термин философия истории используется в настоящее время в следующих основных значениях: а учение об исторической реальности в ее целостности и развитии общая теория исторического процесса как единства прошлого настоящего и будущего; б часть философии науки исследующая историческое познание рациональными средствами и методами т. Это философская версия...
81796. Динамика научного знания: Модели роста 39.09 KB
  Важнейшей характеристикой знания является его динамика т. Дело в том что для логического позитивизма в целом были характерны: а абсолютизация формальнологической и языковой проблематики; б гипертрофия искусственно сконструированных формализованных языков в ущерб естественным; в концентрация исследовательских усилий на структуре готового ставшего знания без учета его генезиса и эволюции; г сведение философии к частнонаучному знанию а последнего к формальному анализу языка науки; д игнорирование социокультурного контекста анализа...
81798. Становление развитой научной теории. Многообразие вариантов формирования теории 32.4 KB
  Многообразие вариантов формирования теории. Роль теории в научном познании огромна. В процессе построения научной теории задействованы сеть базовых понятий совокупность методов методологические нормы и принципы данные экспериментов обобщения фактов и заключения теоретиков и экспертов.
81799. Проблемные ситуации в науке. Проблема включения новых теоритических представлений в науку 29.01 KB
  Если культура имеет жесткий механизм контроля над воспроизводством тогда она будет выталкивать из себя все чужеродное ей под культурой понимается не только духовная но и материальная ее часть. Если культура вовсе не будет иметь этого механизма то она в конце концов перестанет быть культурой сольется с окружающей ее средой. Очевидно что некоторые инновации культура будет отторгать как чужие. Так скажем традиционная культура может охотно позаимствовать телевидение или мобильную связь или какоенибудь иное техническое...
81801. Традиционность науки и виды научных традиций. Традиции и новации 29.55 KB
  Традиции и новации. Кун впервые рассмотрел традиции как основной конституирующий фактор развития науки. Он обосновал казалось бы противоречивый феномен: традиции являются условием возможности научного развития. традиции.
81802. Традиции и революции в науке. Научные революции как пререстройка оснований науки 30.76 KB
  Научные революции как пререстройка оснований науки. Этапы развития науки связанные с перестройкой исследовательских стратегий задаваемых основаниями науки см. Перестройка оснований науки сопровождающаяся научными революциями может явиться вопервых результатом внутридисциплинарного развития в ходе которого возникают проблемы неразрешимые в рамках данной научной дисциплины. В зависимости от того какой компонент основания науки перестраивается различают две разновидности научной революции: а идеалы и нормы научного исследования...