57599

Окупаційний режим. Рух Опору в Україні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Головна увага викладача історії зосереджується на використанні нових педагогічних технологій, які б стимулювали пізнавальний інтерес до історії свого народу, його минулого та сучасного буття; відроджувати традиції свого народу; шанувати обряди та звичаї; аргументовано, на основі історичних фактів та свідчень очевидців відстоювати власні погляди на будь-яку проблему...

Украинкский

2014-04-13

1.78 MB

29 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Слов’янський енергобудівний технікум

Методична розробка

відкритого заняття

за темою «Окупаційний режим. Рух Опору в Україні»

з предмету «Історія України»

спеціальності 5.05070104 «Монтаж і експлуатація

електроустаткування підприємств і цивільних споруд»

2012

Методична розробка відкритого заняття з предмету «Історія України». Підготувала: Пєшкова Л.А. – викладач вищої кваліфікаційної категорії           Слов’янського енергобудівного технікуму – 2012.

У методичній розробці викладено методику проведення інтерактивного заняття, спрямованого на активізацію знань і умінь студентів за темою «Окупаційний режим. Рух Опору в Україні.»

Для викладачів історії України ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

Рецензенти:

  1.  Саманцов О.П. – кандидат історичних наук, доцент кафедри естетики, історії та культури Слов’янського державного педагогічного університету.  
  2.  Малікова Л.Г.– викладач-методист, викладач вищої кваліфікаційної  категорії Слов’янського енергобудівного технікуму.                    

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально-економічних дисциплін,  Протокол № 7 від 20.02. 2012 року).


Зміст

Вступ…..………………………………………………………………………….. 4

  1.  Зміст. Обгрунтування теми. …………………………………………………….. 7
  2.  Організаційно-методичні вказівки з теми ……………………………………... 9

2.1. Методична, дидактична (навчальна, розвиваюча), виховна мета ………….. 10

  1.  Схема заняття (план заняття) ………………………………………………...… 12
  2.  Розгорнутий план-конспект лекційного заняття………………………………. 14

4.1. Організаційна частина ……………………………………………………… 14

4.2. Актуалізація опорних знань з раніше вивченого матеріалу ……………... 14

4.3. Викладання нового матеріалу ……………………………………………… 16

4.4. Виклад нового матеріалу …………………………………………………… 17

4.5. Закріплення нового матеріалу ……………………………………………… 29

4.6. Підсумок заняття ……………………………………………………………. 29

4.7 Домашнє завдання …………………………………………………………... 29

  1.  Висновки щодо проведення відкритого заняття………………………………. 30
  2.  Додатки:  

Додаток 1  Лекція «Окупаційний режим. Рух опору в Україні»....……….. 31

Додаток 2  Теми реферативних повідомлень ……………………………… 40

Додаток 3  Словник термінів ……………………………………………….. 41

Додаток 4  Тестові завдання ………………………………………………… 43

Додаток 5  Карта «Нацистський окупаційний режим (1941-1944 рр.)» …. 45

Додаток 6  Карта «Антифашистський рух Опору на Україні

(1941-1944 рр.)» ……………………………………………………………... 45

Додаток 7 Карта «Місця масового знищення людей німецько-фашист-

ськими окупантами на території Української РСР (1941-1944 рр.)» ……. 46

Додаток 8  Схема «Окупаційний режим на Україні.».……………....…….. 47

Додаток 9  Інформаційно-ілюстративний матеріал  …………………......... 48

  1.  Висновки ………………………………………………………………………… 64
  2.  Список літератури..……………………………………………………………... 66

 


Вступ

                                                                               

                                                                             «История – свидетельница веков,

                                                                               Факел  истины, душа памяти,

                                                                               Наставница  жизни»

                                                                                                                     Цицерон

Історія – це наука, яка покликана зберігати минуле, розкривати зміни та їх наслідки, характеризувати події з метою планування майбутнього без помилок минулого. Той, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.

Тільки історія спроможна без прикрас розповісти про всі етапи розвитку будь – якої цивілізації, країни, народу.

Зміни, що відбуваються в процесі становлення української державності, впливають на реформування освіти України.

Поступово зникає у студентів інтерес до історії. Головна увага викладача історії зосереджується на використанні нових педагогічних технологій, які б стимулювали пізнавальний інтерес до історії свого народу, його минулого та сучасного буття; відроджувати традиції свого народу; шанувати обряди та звичаї; аргументовано, на основі історичних фактів та свідчень очевидців відстоювати власні погляди на будь-яку проблему, толерантно ставитися до протилежних думок; виявляти розбіжності у позиціях та критично ставитися  до тенденційної інформації.

Головне – не залишати студента байдужим, будити його думки і почуття, намагатися створити на занятті такі умови, коли кожен захоче висловитися, а краще – коли червонітимуть щоки від захоплення та блищатимуть очі.

Значну роль у формуванні української державності відіграли події Великої Вітчизняної війни, у яких провідна місія належала радянській діючій армії, працівникам тилу та мирному населенню, що потрапило в умови фашистської окупації. Рух Опору, який виник на українських землях, був важливим чинником перемоги над ворогом. Партизанський та підпільний рухи відображали непохитну волю і прагнення всього народу відстояти свою Батьківщину. Сила і могутність підпілля та партизанського руху полягали у міцній підтримці їх українським народом.

За своїми масштабами  всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово - політичним фактором у розгромі фашизму.

Найоптимальнішим методом активного навчання, я вважаю, є проблемний, а формою – групова робота. Це і стало основою моєї роботи зі студентами на занятті з історії України. У підготовчий період я включаю традиційні форми проведення заняття: лекція, семінар, практикум, презентація тощо. Але найважливішим етапом вивчення будь – якої теми має бути евристичне заняття, роздум над проблемою. Мета якого – залучити студентів до обговорення певних подій, що вивчаються.

Для того, щоб найповніше висвітлити проблеми теми, слід поступово розглянути систему окупаційних заходів, їх мету, цілі та методи; показати розміри політики Голокосту на Україні, економічний визиск України, що призвели до демографічних втрат та економічних збитків, розрухи, голоду, епідемій, знищенню української культури.

За робочою програмою викладача історії України Словянського енергобудівного технікуму на тему «Окупаційний режим. Рух Опору в Україні» відводиться 2 години.

Заняття № 16, лекція  Розділ ІІІ «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 років.)» – 18 годин, із яких 4 години відводиться на самостійне вивчення.

Заняття № 21, семінар «Україна в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)» – 2 години.

Такий розподіл годин вважаємо доцільним, оскільки Велика Вітчизняна війна українського народу 1941-1945 рр. виявила неабиякий вплив на становлення Української держави.

Готуючись до заняття, підбираємо епіграф, який заздалегідь готуємо на планшеті:


  
Нас не збороти клятим ворогам,

Між нами не посіяти розбрату,

МИ – українці, і не личить нам

Історію народу забувати

Ю.І. Стояновський

Плануємо ряд різних методів і прийомів, які слугують для формування духовного росту особистості студента (взаємодія студента з історичним середовищем шляхом вивчення змісту історичних текстів, газетних статей, відеоматеріалів, пов’язаних з даною темою).

Для проведення заняття вибрана група 104-1-11 за спеціальністю 5.05070104 «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд», яка за своїми психо-фізіологічними особливостями та загальноосвітньою базою знань відноситься до середнього рівня. У групі 20 студентів, 6 з яких займаються в історичному гуртку «Пошук». Студенти групи схильні до сприйняття соціальних дисциплін (історії, культурології, соціології).

Дана тема може бути використана й при проведенні виховних заходів та на уроках з української літератури.


1. Зміст. Обгрунтування теми

Напередодні Великої Вітчизняної війни українського народу середини ХХ  століття західноукраїнські землі, які були під владою Польщі, Чехословаччини та Румунії ввійшли до складу УРСР та СРСР. На Західній Україні розпочалася радянізація, яка викликала зростання невдоволення репресивними методами влади, що призвело до підтримки більшості населення ідеї створення самостійної Української держави та вступу їх до загонів ОУН.

У програмі з історії України зазначено, на що слід звернути увагу при вивченні розділу «Україна в роки Другої світової війни (1941-1945 рр.)».

Радянсько-німецькі договори 1939 років. Возз’єднання Західної України з УРСР. Міжнародні умови возз’єднання. Вступ Червоної армії в Західну Україну. Встановлення німецької окупаційної влади на Лемківщині, Підляшші та Холмщині. Діяльність ОУН в 1939-1940 рр. Розкол ОУН.

Початок радянсько-німецької війни. Напад Німеччини на СРСР. Україна в планах окупантів. Перші дні війни. Прикордонні бої. Відступ Червоної армії. Причини невдач Червоної армії. Мобілізаційні заходи 1941 року. Евакуація в східні райони СРСР.

Оборонні бої влітку-восени 1941 р. Оборона Києва. Поразка Південно-Західного фронту. Героїчна оборона Одеси та Севастополя. Невдалі спроби контрнаступу під Харковом. Продовження наступу німецьких військ на півдні.

Окупаційний режим. Розчленування України. Нацистський «новий порядок». Злочинна політика окупаційних властей. Концтабори і масові розстріли. Трагедія Бабиного Яру. Економічне пограбування України. Вивіз працездатного населення на каторжні роботи до Німеччини.

Розгортання руху Опору та його течії в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух 1941-1942 рр. Створення Української повстанської армії (УПА).

Україна в 1943 році. Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок вигнання окупантів з України. Курська битва. Продовження наступу на Лівобережжі. Визволення Донбасу. Падіння «Східного валу». Визволення Києва. Мобілізаційні заходи 1942-1943 рр., їхні особливості та наслідки.

Боротьба з ворогом в тилу. Діяльність радянських партизанських загонів і підпілля. Політична еволюція ОУН-УПА.

Героїчна праця українців на промислових підприємствах і в колгоспах. Внесок українських вчених і діячів освіти та культури у досягнення перемоги. Евакуйовані підприємства в тилу.

Україна на завершальному етапі війни (1944-1945 рр.). Січнево-лютневий наступ 1944 р. Корсунь-Шевченківська битва. Весняний наступ Українських фронтів. Кримська наступальна операція.

Примусове виселення з Криму в східні райони СРСР татар, греків, вірмен. Завершення вигнання окупантів з України. Участь жителів України в завершальних операціях другої світової війни.

Культура України в роки війни. Освіта. Наука. Українська преса. Возз’єднання Закарпаття з УРСР. Втрати України в роки війни.

Коли студенти вивчають цей розділ, вони вже знайомі з найдавнішою історією України, етапами формування української державності протягом ІХ-ХХ століття.

Вибираючи тему для відкритого лекційного заняття, ми орієнтуємося на упереджувальні та залишкові знання з теорії, і наше інтерактивне заняття спрямоване на систематизацію знань та умінь студентів за вивчаючим розділом.


2. Організаційно-методичні вказівки з теми

Готуючись до лекційного заняття, викладач бере  за основу програму для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, що здійснюють підготовку на основі базової загальної середньої освіти, затвердженої Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, 07.06.2010 р.  Міністерством освіти і науки України у 2010 році.

При підготовці викладач користувався додатковим матеріалом з історії України: історичними журналами, газетними статтями, відеоматеріалами.

Згідно Робочої навчальної програми, складеної викладачем, розглянутої та схваленої на засіданні циклової комісії соціально-економічних дисциплін, а також заступником директора з навчальної роботи лекційне заняття № 16 «Окупаційний режим. Рух Опору в Україні за програмовим матеріалом відноситься до розділу «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 років)».

Інтерактивне заняття – форма організації навчально-пізнавального процесу, за допомогою якої інформаційно-насичений історичний матеріал освоюється студентами вищого навчального та гуманітарного закладу  І-ІІ рівнів акредитації на рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання тощо), грунтується на діалогічному спілкуванні студента з текстом, викладача і студента, одногрупників один з одним. Заняття планується на початку року, підбирається група, у якій буде проводитись відкрите заняття. Розраховується система дій, яка передбачає відповідний порядок, розподіл у часі основних етапів заняття, готується роздатковий матеріал (тестові завдання, творчі завдання).

Визначається вид заняття – лекція.

Визначається тип – історична лекція, яка проводиться за допомогою прямого діалогу викладача зі студентами з метою осмислення та переосмислення певних етапів в історії Великої Вітчизняної війни; за метою настановча, оскільки продовжуємо вивчення розділу, за змістом лекція інформаційна, викладач готує матеріал, який поглиблює знання студента з даної теми.

За методом лекція – систематизуюча, пізнавальна діяльність студентів активізується за допомогою нетрадиційних форм навчання, що викликають певне почуття, формують поняття: «честь», «гідність», «патріотизм», «служіння народу і державі», «мужність» тощо і слугує для активної мислительної діяльності студентів.


2.1. Методична, дидактична (навчальна, розвиваюча), виховна мета

Для успішного проведення заняття перш за все треба визначити дидактичну мету – заданий результат навчально-виховного впливу на студентів. Вивчення предмету «Історія України» здійснюється, як правило, протягом першого року навчання.

В навчальних планах підготовки молодших спеціалістів предмет «Історія України» відноситься до циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки. Але враховуючи те, що частина програми є матеріалом старшої школи, предмет «Історія України» вивчається і як дисципліна циклу загальноосвітньої підготовки.

Оцінювання знань студентів з історії України здійснюється за дванадцятибальною шкалою. Оцінка в атестат виставляється за підсумками диференційного заліку.

Досягнення мети передбачає реалізацію низки дидактичних завдань (починаючи з привітання, оформлення кабінету, підбору епіграфа, виготовлення костюмів, до загального доброзичливого настрою).

Методичні прийоми, які використовує викладач історії України під час проведення занять у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації різноманітні, наприклад, на етапі актуалізації опорних знань, можна використати прийом «пошуку прикмет», який служить для  розвитку у студентів здатності до акумуляції відомостей про ту, чи іншу історичну подію за часів Великої Вітчизняної війни.  

При викладанні матеріалу лекції можна використати прийом «діалог зі свідком» (Інтерв’ю-презентація з метою творчої уяви подій, пов’язаних з окупаційним режимом на Україні), конкурсу малюнків, використанням аудіовізуальних методів, розкрити причини зростання Руху Опору в Україні.

На етапі закріплення знань можна використати прийом «студент-студентові», який стимулює міжособистісні взаємодії на занятті (студенти отримують завдання поділитись своїми оцінними судженнями зі своїми однолітками шляхом написання повідомлень, виготовлення портретів, презентації за даною темою).

Розробляється низка прийомів для формування читацької компетентності студентів (на занятті ми використовуємо прийом «смислова мережа», в основі якого лежить спосіб організації глобальної інформаційної мережі, тобто актуалізація  усіх змістових, образних, асоціативних зв’язків певного поняття).

На етапі формування навчальної мети не забуваємо про формування понять «Голокост», «патріотизм», «новий порядок», «Трансністрія», дистрикт «Галичина», рейхскомісаріат «Україна», план «Ост», «геноцид», «колабораціонізм», «остарбайтери», «концентраційний табір».

Визначення розвиваючої і виховної мети робимо з досвіду проведення занять у конкретній групі (розвивати інтерес до історії, прищеплювати любов до художнього слова, виховувати любов до поетичного слова, бажання розуміти історичні події, почуття справжнього громадянина своєї Вітчизни).

Викладач визначає коло питань і понять, які мають знати студенти за темою  (війна, окупація, Рух Опору, воєнні дії 1941 року, назви фронтів, що були створені для визволення території України та їх командуючих, дати битв 1941 року), якими навичками мають оволодіти (вміти оперувати сформованими поняттями, характеризувати історичну постать, визначати головну думку, використовувати набуті знання під час виконання ілюстрацій до теми), ці навички мають удосконалити (використання набутих знань, вивчаючи ідентичні теми на заняттях з всесвітньої історії, української літератури, культурології).

Розтлумачити студентам, що знання власної історії дає змогу їм пишатися країною, в якій вони живуть і будуть працювати на благо Вітчизни; що вміння брати на себе відповідальність стане їм у нагоді в їхньому житті, а також у співвідносинах із колегами у майбутній професії.

Викладач під час підготовки зясовує вид навчального заняття (у даному випадку – лекція). Визначає тип лекції (за метою, змістом, методом), обгрунтовує, чому саме цей тип лекції був вибраний, а не інший (цікавий матеріал, притаманний лише даній темі).

Готуються і підбираються малюнки, костюми, художня література, відеозаписи презентації, епіграф. Також треба продумати  послідовність використання ТЗН, на якій хвилині, у якому порядку, на якому етапі заняття (де буде слід показати епізоди презентації, фотодокументи).


3. СХЕМА ЗАНЯТТЯ

(план заняття)

Група: 104 – 1 -11   Дата   05.03.12     № 16 заняття

Тема заняття: «Окупаційний режим. Рух Опору в Україні»

 

   Цілі заняття:

Методична:

Запровадити в історичній лекції використання інтерактивних технологій для поліпшення сприйняття матеріалу

Дидактична:

Дати загальну характеристику подіям «Окупаційного режиму та руху опору в Україні», розкрити суть фашистської окупаційної влади, її мету та завдання, розширити поняття «Голокост», «новий порядок», «рух Опору», «патріотизм», «відданість справі народу»,        «честь»,  «гідність»

Виховна:

Продовжувати виховувати риси людського характеру: честь і гідність, патріотизм, мужність, служіння державі і народу, розум і освіченість; уміння брати на себе відповідальність за долю свого народу.

Вид заняття: лекція

Тип заняття: історична, інформаційна, систематизуюча лекція.

Методи та форми проведення заняття: евристична бесіда з елементами презентації.

Міжпредметні зв’язки:

               Забезпечуючі: Всесвітня історія, географія, українська мова і література.                                              

               Забезпечувані: Культурологія, філософія, соціологія.

Технічні засоби навчання:   Мультимедійний екран.

Методичне забезпечення: тести, карти подій Великої Вітчизняної війни, портрети керівників руху Опору, фрагменти хронік, презентація Rower Point, художня література про події війни та про учасників руху Опору на Україні, реферати, костюми, що характеризують даний час.


Зміст і хід заняття

1.  Організаційна частина        

    Привітання, відмітка в журналі відсутніх; перевірка готовності до заняття

    студентів, кабiнету;

2.  Актуалізація опорних знань з ранiше вивченого матерiалу                                                          

    ( тести);

3.  Викладання нового матеріалу                                                                           

3.1. Повідомлення студентам теми заняття

     «Окупаційний режим. Рух Опору в Україні» (запис на дошці, в конспектi»

  1.  Мотивація вивчення теми

Значення руху Опору на формуванні української державності та позитивних рис національної еліти.

3.2.1. Мета заняття

     На сьогоднішньому занятті за допомогою фактів, фотодокументів та слова ми охарактеризуємо події окупаційного режиму та його вплив на формування руху Опору в Україні, визначимо їх вплив на формування української національної еліти та розбудову Української суверенної держави.

3.2.2. Задачі заняття  

      За допомогою знань, отриманих на сьогоднішньому занятті студенти зможуть оперувати поняттями з теорії історії Великої Вітчизняної війни та формувати риси характеру: “честь”, “гідність”, “патріотизм”, “мужність” і “освіченість”, що необхідні для зрілого і відкритого громадського суспільства європейської держави.

3.3. План вивчення нового матеріалу(запис на дошці, в конспекті)

  •  Плани нацистської Німеччини щодо України: план «Ост».
  •  Розчленування України.
  •  Суть «нового порядку».
  •  Рух Опору в Україні.

4. Виклад нового матеріалу (конспект лекції)

5. Закріплення нового матеріалу     

   Усне опитування, робота по схемі «Окупаційний режим на Україні»,                  коментар викладача.

6. Підсумки заняття

     6.1. Висновки щодо вивчення питань теми.

     6.2. Зауваження щодо засвоєння студентами матеріалу (оцінювання знань,           коментування оцінок викладачем).

7. Домашнє завдання

7.1. Випустити газету Наше заняття

7.2. Написати повідомлення про своїх рідних, свідків подій руху Опору.

7.3. (1.) с. 260-267 

      (пояснення викладача).


4. Розгорнутий план-конспект лекційного заняття  

4.1. Організаційна частина

Добрий день. Сідайте.

Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з однією із найцікавіших тем розділу “Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 років)”.

На попередніх заняттях ми ознайомилися зі становищем українських земель на початку Великої Вітчизняної війни, перетвореннями, що відбувалися на західноукраїнських землях та відношенням місцевого населення до даних змін, подіями першого року війни.

Сьогодні ми зробимо спробу, проаналізувавши ряд джерел, провівши пошукову роботу, зробити свій висновок діям фашистської окупаційної політики на території України та розкрити ставлення різних прошарків населення до “нового порядку“.

  1.  Актуалізація опорних знань з раніше вивченого матеріалу

Зараз перевіримо, як ви засвоїли попередній матеріал.

Викладач роздає студентам матеріал тестів.

Робота над тестовими завданнями

(правильна відповідь підкреслена)

  1.  Радянсько-німецька війна розпочалася:

  А. 1 вересня 1939 р.    

  Б.  22 червня 1941 р.

  В. 22 травня 1941 р.

  1.  План воєнної кампанії проти СРСР називався:

  А. "Ост"   

  Б. "Барбаросса"

  1.  Які фронти було створено на території УРСР

  А. Південний та Центральний.

  Б.  Південно-Західний та Західний.

  В. Південно-Західний та Південний.

  1.  Обороною Києва командував:

  А. генерал Жуков.

  Б. генерал Кирпоніс.

  В. маршал Будьоний.

  1.  Правильно назвіть дати оборони Києва, Одеси, Севастополя:

  А. З0 жовтня 1941 - 4липня 1942pp. (Сев.)

  Б. 7 липня 1941 - 26 вересня 1941 pp.( К.)

  В. 5 серпня 1941 - 16 жовтня 1941 pp. ( Одеса)

  1.  Найбільша танкова битва на 1-му етапі війни відбулася в районі:

  А. Луцьк - Броди - Рівне - Дубно.

  Б. Житомир - Хмельницьк - Чернівці - Одеса.

  В. Чернігів - Київ - Черкаси - Вінниця.

  1.  Німецькі війська великими танковими з'єднаннями почали навальний наступ:

  А. 4 липня 1942 р.  

  Б. 28 червня 1942 р.

  В. 22 липня 1942 р.

  1.  Вся територія Української PCP була повністю окупована німецькими військами    

із залишенням:

  А. м. Свердловська

  Б. м. Ворошиловграда

  В. м. Ровеньки

9. Вся територія УРСР була повністю окупована німецькими військами на:

  А. 22 липня 1942р.

  Б. 12 травня1942р.

  В. 4 липня 1942 р.

10. План по завоюванню України називався:

  А. “ Вайс “

  Б. “ Ост

11.Наступ на Україну здійснювала група німецьких армій:

  А. “Північ“

  Б. “Південь

4.3. Викладання нового матеріалу

4.3.1.Тема заняття (ознайомлення студентів з темою заняття)

На дошці записується або вивішується на планшеті заздалегідь записана тема заняття “Окупаційний режим. Рух Опору в Україні”. (Запис  у конспекті)

4.3.2. Мотивація вивчення теми

Сьогодні тема Великої Вітчизняної війни не може не хвилювати молодь. Адже ці події не обійшли жодної сім’ї, не залишивши кривавий слід. У 2012 році український народ відзначатиме 68-річнизцю з дня визволення від фашистської навали. Саме події 1942-1943 років  здійснили вирішальну роль на подальший розвиток не лише України, а й усього світу. Велика Вітчизняна війна - одна із трагічних сторінок у житті українського народу про яку слід пам’ятати та відроджувати, як  приклад відданості та служіння своєму народові.

4.3.2.1. Мета

На сьогоднішньому занятті за допомогою презентації та слова ми охарактеризуємо події окупаційного режиму та руху Опору в Україні, визначимо їх вплив на долю українського народу та становлення Української суверенної держави.

4.3.2.2. За допомогою знань, отриманих на сьогоднішньому занятті студенти зможуть оперувати поняттями з теорії історії війни та  формувати риси характеру: “честь”, “гідність”, “патріотизм”, “мужність” і “освіченість”, що необхідні для зрілого і відкритого громадського суспільства європейської держави.

4.3.3.  Епіграф:  Нас не збороти клятим ворогам,

    Між нами не посіяти розбрату.

    Ми - українці, і не личить нам

    Історію народу забувати

       Ю.Г. Стояновський

Саме боротьбу за волю і славу; про ці події ми і будемо простежувати у таких питаннях лекції, тобто ми будемо працювати за таким планом (запис на дошці та у конспекті):

  •  Плани нацистської Німеччини щодо України: план Ост“.
  •  Розчленування України.
  •  Суть нового порядку.
  •  Рух Опору в Україні.

4.4. Виклад нового матеріалу

Вступна частина

Викладач. За свою історію наша Батьківщина переживала багато тяжких днів і років. Але такого суворого випробування, як Велика Вітчизняна війна, на долю народу не випадало, мабуть, ніколи. Смерть косила мільйони людей, вогонь пожирав міста й села, з лиця землі стиралися цілі поселення. Наш урок проходить напередодні славної 68-ї річниці визволення України від фашистської чуми. Визволення України, Перемога у війні були справою всенародною, бо наближав їх ввесь народ. Весь народ допомагав Радянській армії вистояти й перемогти.

І сьогодні на нашому занятті піде розмова саме про цих людей, які чекали, любили, боролися, сподівалися й теж на собі витримували нелюдські тортури нацистського окупаційного режиму.

Сьогодні обставини склалися так, що ревізується і переглядається вся наша історія. Але погодьтеся, є такі віхи нашого життя, які скоріше можна назвати святими, яких ніхто не має права торкатися, як і не має права забути. Це потрібно й нам, і нашій державі.

Бо було все. Були німі кургани,

І йшла війна не на життя – на смерть,

Гриміли залпи і ятрились рани

І світ ішов, здавалось, шкереберть.

Це все було... О, не забудьте, люди!

Своїх братів, що нині не живі,

Що руйнувався світ захланно й блудно

І нищили святе все на землі.

Тож тема нашого заняття - «Окупаційний режим. Руху Опору в Україні». Ми не ставимо за мету сьогодні переглянути історію. Я пропоную вам пошук правди.

З цією метою на сьогоднішньому занятті у нас будуть працювати творчі групи, зокрема - експертів, як знавців документів, хронік; журналістів - знавців людської правди. До речі група журналістів має ще одне завдання: зібрати найцікавіший матеріал для газети «Наше заняття», а в кінці заняття ви нас повідомите, що вас найбільше вразило.

Окупація починається з війни.

Існує точка зору, що людству необхідна війна «як рушійна сила прогресу». Ви згодні з цим?

Давайте спробуємо вирішити це питання за допомогою методу «Акваріум». Я вам нагадаю основні правила: чіткість висловлювань, точність. Я запрошую нашу «золоту рибку» зайняти місце в акваріумі. (Одна студентка сідає на стільці посередині кабінету й починає доводити теорію «війна - рушійна сила прогресу»).

Студентка. На світі нема нічого вічного. Все тече, все змінюється. Ці істини давно відомі. Для того щоб продовжити вічність треба знищити те, що було раніше. Адже в процесі розвитку допускається чимало помилок, злочинів, несправедливості. Підтвердженням цього є Книга книг - Біблія. Сам Господь допустив не один Всесвітній потоп, для того, щоб знищити всі гріхи й продовжити вічне життя за законами Божими. Після знищення старого на зміну приходить нове, краще. Отже, війна - це рушійна сила прогресу.

Викладач. Хто бажає висловити свою точку зору з приводу сказаного?

Студенти висловлюють свої думки.

Викладач. Що ж, ми почули кілька думок. Давайте підведемо підсумки. Хто погоджується з думкою «золотої рибки»? (Студенти голосують). Хто підтримує думку її опонентів?

Я дуже рада, що ви не потрапили на гачок «золотої рибки». Дійсно, війна - це злочин проти людства, а окупація - непростий період у житті народу.

1. Плани нацистської Німеччини щодо України: план «Ост»;

2. Розчленування України

3. Суть «нового порядку»

План «Ост» (план окупаційної політики на території СРСР)

Основні заходи:

  •  Часткове понімечення місцевого населення; заселення німцями окупованих земель.
  •  Масова депортація населення, у тому числі українців, до Сибіру.
  •  Підрив біологічної сили слов'янських народів.
  •  Економічне пограбування території України; перетворення місцевого населення на рабів.

Пограбування культурних цінностей, знищення пам'яток культури.

Давайте зараз ми й проаналізуємо основні риси фашистського окупаційного режиму на Україні. Зверніть увагу на дошку, де знаходиться схема «Окупаційний режим в Україні». Тут позначені основні риси нацистської влади. Вам треба розшифрувати їх і доповнити схему.

Попрацюємо в групах. Кожна група отримує своє завдання, доповнює схему, захищає її. У результаті роботи на дошці повинна з'явитись така схема (червоним кольором зображено заготовку, синім - те, що повинні доповнити учні):

- робота з підручником ст. 260, презентація розчленування України.

         Висновок:

Нацистські каральні органи

СС (ББ) – охоронні

загони. Елітні підроз

діли НСДАП. Створені в листопаді 1925 р. як спеціальні групи для охорони фюрера й нацистських зібрань у Мюнхені. Після того як у 1929 р. СС очолив Г. Гіммлер, організація поступово перетворилася на одну

з найбільш впливових партійно-державних структур III рейху.

У 1934 р. СС стає самостійною організацією, непідконтрольною СА (штурмові загони). СС відповідали за знищення зовнішніх і внутрішніх

«ворогів нації» і практично контролювали німецьку поліцію

СД (SD) – нацистська служба безпеки, розвідувальне управління СС, утворене в 1934 р.

У 1936 р. її очолив            Р. Гейдріх. Головне завдання– забезпечення внутрішньої безпеки III рейху. СД мала право на позасудові переслідування і  розправи, арешти, обшуки, конфіскації, таємні операції щодо знищення ворогів рейху тощо. Мала широку агентурну мережу, досьє на вище керівництво рейху та сусідніх держав

Гестапо – державна таємна поліція гітлерівської Німеччини в 1933–1945 рр.

Заснована за ініціативи

Г. Герінга. Із 1936 р. керівництво гестапо здійснював Г. Гіммлер, протягом 1939 – 1945 рр. – Г. Мюллер. Із вересня 1939 р. гестапо увійшло до структури Головного управління імперської безпеки (RSHA) як IV управління, яке очолив Р. Гейдріх. Напрями діяльності: боротьба з противниками нацизму; нагляд за політичною діяльністю різних церков, релігійних сект тощо; комплектування картотеки і досьє; ведення справ окупованих територій; організація контррозвідки і боротьба зі шпіонажем

Викладач. Зараз дуже часто можна почути думку: ми б давно були членами ЄС, якби війну виграв Гітлер. Тобто, доля б України була кращою. Що скажете на це ви? (Бажаючі студенти висловлюють свої думки, застосовується метод ПРЕС).

Викладач. А тепер з приводу цього питання мене цікавить думка нашого експерта.

Експерт. Опрацювавши чимало документів під час підготовки до заняття, я можу впевнено заявити, що ця думка хибна. Я хочу процитувати найцікавіші, на мою думку, висловлювання фюрера та його оточення щодо майбутнього України.

Гітлер про Україну. 17 вересня 1941 рік.

«...Було б помилкою дати освіту місцевим людям. І я зовсім не прихильник створення університету в Києві».

11 квітня 1942 року.

«Якщо росіяни, українці та інші вмітимуть читати й писати, це може нам тільки нашкодити».

Із розпорядження рейхскомісара України Еріха Коха 24 жовтня 1942 року. «Закрити всі школи, інститути, в яких навчаються учні старше 15 років, а всіх учнів і викладачів цих закладів відправити на роботи до Німеччини. Крім 4-класних шкіл не повинно бути жодної школи».

Із секретної німецької інструкції щодо України (листопад 1942 р.)

          1. Наші вороги: комуністи, прихильники Бандери, партизани.

  1.  «Просвіти» обсервувати.
  2.  Відібрати культурно-освітні установи, театри, кіно.
  3.  Церкви не допустити до згоди.
  4.  Не поборювати сухот, тифу. Закрити лікарні для населення.
  5.  Суди лише німецькі. Кожен німець – суддя.
  6.  Хуліганство карати лише тоді, коли шкодить німцям.

І, нарешті, все це має своє пояснення - німецький генеральний план «Ост», відповідно до якого був встановлений окупаційний режим:

  •  Знищити на окупованих землях 30 млн. чоловік.
  •  Виселити протягом 30 років близько 50 млн. поляків, українців, білорусів, литовців до Західного Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки.
  •  Онімечити решту населення, перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн. німецьких колоністів.
  •  Знищити СРСР як цілісну суверенну державу.
  •  Вжити заходів для ліквідації національної культури, середньої і вищої освіти.
  •  Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих землях.»

Ось яка доля чекала нас, а не Європа в разі перемоги Гітлера.

Викладач. Отож, ми з вами познайомились щойно з історичною правдою, основаною на документах. Але ще є інша правда – правда людська. Це спогади свідків тих подій.

На нашому занятті сьогодні кореспонденти ознайомлять вас із подіями воєнних літ не з книжок та переказів, а зі спогадів свідка тих подій.  Отож, шановні, запрошую переглянути  презентацію “Спогоди”.

Викладач.  Я дякую журналістам за проведену роботу.

Залита кров'ю, окупована Україна не скорилася ворогу. По всій її території ріс і міцнів могутній рух Опору. Пригадайте із всесвітньої історії суть цього поняття.

Студент. Рух Опору – це боротьба поневолених народів проти фашистських окупантів.

4. Рух Опору на території України (1941 —1944 рр.)

Рух Опору – національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною та її союзниками в роки Другої світової війни. Боротьба набирала різних форм – від духовного опору до збройної боротьби.

Причини  утворення руху Опору

Окупа-

ція батьків-щини загарб-никами

Жор-сто-кість окупа-ційного режиму

Цілеспрямована діяльність радянського керівництва щодо організації руху Опору на окупованих територіях

Цілеспрямована діяльність ОУН щодо організації руху Опору

Форми опору

Пасивні

Активні

  1.  Різноманітна допомога партизанам
  2.  Відмова співробітничати з окупаційною владою
  3.  Саботаж заходів, що проводила окупаційна влада
  4.  Випуск бракованої продукції
  5.  Зрив поставок продовольства для окупаційної армії
  6.  Ухиляння від примусових робіт тощо
  •  Партизанський рух
  •  Діяльність підпілля
  •  Диверсійна діяльність
  •  Пропагандистська діяльність


Течії руху Опору в Україні (1941-1944 рр.)

Характеристика

Течія

Радянська

Націоналістична

Мета

Визволення від загарбників

Відновлення радянської влади

Відновлення української держави

Організаційне оформлення

1941–1942 рр. Партизанські загони, з'єднання; радянське підпілля (3500 підпільних організацій і груп)

Похідні групи (1941 р.), Поліська Січ (1941 р.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН

Кільк. тис. осіб

200–600

50–200 (похідні групи – 5)

Командири

С. Ковпак, О. Сабуров,       О. Федоров, М. Наумов. Штаб партизанського руху в Україні очолював                 Т. Строкач

Командир Поліської Січі – Тарас Бульба (Боровець). Командувачі УПА: Д. Клячківський (К. Савур), Р. Шухевич (Т. Чупринка)

Основні райони дій

Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина

Волинь, Галичина, українське Полісся

Специфіка бойових дій

Діяльність партизанів як правило підпорядковувалася й узгоджувалася з потре-бами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, допомога в переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції пар-тизанів: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних ванта-жів на залізницях, а також рейди великих партизан-ських з'єднань по тилах ворога

Переважно діяла як самообо-рона населення – витіснення окупаційної адміністрації, створення української держа-ви, захист населення від сваволі влади, зрив спроби вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв з карателями по периметру і в середині контрольованої тери-торії. Напади на воєнні об'єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю

Колабораціонізм – явище, притаманне періоду Другої світової війни (співробітництво урядів або окремих осіб з окупаційною владою).

Причини колабораціонізму

  •  Бажання помститися радянській владі за всі заподіяні кривди (репресії, розкуркулення тощо); в окупаційній адміністрації, поліції така категорія складала 25–З0 % осіб.
  •  Ідеологічне неприйняття радянської влади, комуністичної ідеології, антисемітизм.
  •  Страх за своє життя і життя близьких.
  •  Кар'єризм, прагнення пристосуватися до нових умов життя. Позиція радянського уряду щодо військовополонених, яких вважали зрадниками.
  •  Обман нацистської пропаганди.
  •  Прагнення за допомогою Німеччини боротися за незалежність України.

Збройні формування українців у складі німецької армії

та каральних органів

Назва

Характеристика

Легіон українських націоналістів

Складався із двох батальйонів – «Роланд» (командир Є. По-бігущий, 350 стрільців) і «Нахтігаль» (командир Р. Шухевич, 330 стрільців). «Роланд» так і не взяв участь у боях в Україні. Після розформування вказаних батальйонів із них було створено 201-й батальйон охоронної поліції, який діяв до грудня 1942 р. в Білорусії, ведучи боротьбу з партизанами. Після розформування батальйону його особовий склад було розпущено, а командний – ув'язнено у Львові. Кільком командирам, і зокрема Р. Шухевичу, вдалося втекти з ув'язнення

Дивізія вафен СС «Галичина» (14-та гренадерська дивізія СС) (9–12 тис. солдатів)

Про утворення дивізії було оголошено 28 квітня 1943 р. За деякими джерелами бажаючих вступити до дивізії було від 62 до 84 тис. осіб. Медичну комісію пройшли 52 тис. Згідно з наказом Гімлера, стосовно дивізії «Галичина» заборонялося говорити, як «про українську дивізію чи про українську націю». Наприкінці війни дивізія була перейменована в 1-шу Українську дивізію Української національної Армії (УНА). У березні 1945 р. було створено 2-гу українську дивізію УНА (фактично полк)

Допоміжна

поліція

(Українська

допоміжна

поліція)

Збройні формування, що були утворені гітлерівцями з метою підтримки «нового порядку» на території України (створена 27 липня 1941 р.). Брала активну участь в акціях окупантів проти партизанів та мирного населення. Частина підрозділів Допоміжної поліції у 1943 р. перейшла на бік УПА (близько 5 тис. осіб)

Охоронна поліція

У лютому 1942 р. були створені українські підрозділи для боротьби з партизанами (загалом 50 батальйонів)

Висновок. Крім названих окремих частин українці були у складі й інших частин німецької армії, але не утворювали національних формувань. У складі німецької армії на 1944 р. воювало 220 тис. українців. На співробітництво з окупантами погодилося близько 1 % населення України

Викладач. Чи мав український рух Опору якісь особливості, котрі відрізняли його від руху Опору в СРСР вцілому.

Студенти. Так. Рух Опору в Україні набув національної забарвленості. Крім партизанської боротьби та діяльності комуністичного підпілля в Україні відбувалась збройна боротьба ОУН та УПА. ( презентація )

Викладач. Хто з цих 3-х складових українського руху Опору, на вашу думку, зробив найбільший внесок у Перемогу  та для України?

Давайте подискутуємо з приводу цього питання.

Викладач ділить студентів на 3 групи для дискусії:

      -1-ша група - відстоює роль партизан,

      -2-га - підпільників,

      -3-тя - націоналістів.

Викладач нагадує про "Правила ведення дискусії". В центр аудиторії виходить по одному представнику від кожної групи. Розпочинається дискусія.

Викладач. Я щиро дякую учасникам дискусії.

Ось подібна до нашої ведеться дискусія серед українців уже протягом 67-ми років. І краю примирення не видно. Давайте ми спробуємо зробити декілька кроків на шляху до примирення, адже нам це зробити набагато легше. Які б ви підібрали аргументи для примирення ветеранів радянської армії та воїнів УПА?

Студенти висловлюють свої аргументи.

Викладач. Я дякую всім учасникам дискусії та примирення і запрошую вас перегорнути ще одну сторінку нашого заняття. У нас на занятті  є класний художник, яка мала завдання відобразити художню правду про нацистський окупаційний режим, рух Опору. Як їй це вдалося ми зараз подивимось.

Студентка презентує свої роботи, розказує, що хотіла передати на папері, які почуття в неї викликала тема.

Викладач. Ну ось, і вичерпались усі питання сьогоднішнього заняття. Нам залишилось тільки підвести підсумки. Я пропоную висловити свої думки нашим журналістам, котрі будуть випускати стінгазету "Наше заняття". Що вас найбільше вразило з сьогоднішнього заняття? Що доцільно з почутого вмістити до газети?

Студенти-журналісти підводять підсумки.

Викладач. Я починала наше заняття поетичними рядками, хочу ними й завершити.

67-м років мирної тиші.

Та вривається голос в ефір,

Що благає нас, молить і кличе:

"Збережіть, захистіть, люди, мир!"

Мир - це те, що нам подарували наші, діди й прадіди. Подарували ціною власного життя, собою затуливши його від фашистської чуми. Ми зобов'язані пам'ятати про це все життя, пам'ятати не заради минулого, пам'ятати заради майбутнього. Бо недарма мудреці кажуть:" Трагедії історії не повторюються до тих пір, поки пам'ять людська є живою". Тож давайте її будемо продовжувати з покоління в покоління


4.5. Закріплення нового матеріалу

Усне фронтальне опитування.

1. Що найбільше вас вразило з вивченого матеріалу?

2. Які факти члени редколегії вважають за доцільне висвітлити у газеті, яку будете випускати?

4.6. Підсумок заняття

4.6.1. Висновок щодо вивчення питань теми.

Сьогодні ми продовжили вивчення розділу “Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 роки)” вивченням теми “Окупаційний режим. Рух Опору в Украйні”.

За допомогою ваших відповідей і повідомлень ми впевнилися в тому, що цей період в історії українського народу дуже важливий. Він вплинув на розбудову української державності.

4.6.2. Зауваження щодо засвоєння  студентами матеріалу

Взагалі матеріал засвоїли непогано, працювали активно, встигали конспектувати, вдало виступили з повідомленнями, робили свої судження.

Коментар відповідей студентів та виставлення оцінок.

4.7. Домашнє завдання

Випустити газету “Наше заняття“.

Написати інформацію про своїх рідних, свідків подій окупаційного режиму та  руху Опору. (пояснення викладача).

Оформити презентацію «Окупаційний режим. Рух Опору в Словянську».

Заняття закінчено. До побачення. Успіхів Вам!


5
. Висновки щодо проведення відкритого заняття

З наведеного вище прикладу відкритого інтерактивного заняття, яке було проведено у Словянському енергобудівному технікумі, можна зробити такі висновки:

  •  головним завданням предмету “Історія України” є формування у студентів історичного мислення, наукового світогляду;
  •  набуття навичок науково-історичного аналізу;
  •  виявлення логіки та обєктивних закономірностей історичного процесу;
  •  виховання високого рівня культури, громадської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

Об’єктом вивчення історії є державотворчий етап України (формування основних ознак державності на основних етапах розвитку суспільства, що зумовлює організацію системи робіт із студентами, в основі якого лежить  евристична природа та духовна сутність слова.

Домінуючою формою навчання на цьому занятті є здійснення контролю за досягнутими результатами, який відбувається на всіх етапах заняття і до якого студентів залучає викладач (це тести, проблемні запитання, робота з картою, презентація, робота з рядом джерел). Усе це спонукає розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, спілкуватись.

Зрозуміло, що історія покликана знайомити студентів з минулим розвитку людства, робити аналіз цього розвитку, щоб уникнути недоліків і будувати нову європейську державу, громадянами якої є сьогоднішні студенти.

Історична освіта, як і всі навчальні предмети, спрямована, насамперед, на виховання національної свідомості, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості.


6
. Додатки

           Додаток 1  

Лекція

Окупаційний режим. Рух Опору в Україні

Окупація України

Група армій “Південь” наступала в Україні. За планом захоплення України під на звою “Ост” було визначено майбутній її статус як колонії Німеччини. Існувало два погляди на реалізацію цього плану. Першу уособлював міністр східних окупованих територій А.Розенберг. Він пропонував відносно ліберальну політику в Україні.

Він планував створення маріонеткового режиму, збройних сил, які б воювали на стороні німців, задоволення деяких культурних потреб українців. Україна розглядалася як сильна противага Росії. Проте такий план Гітлер відкинув. Він не припускав, що між Україною і Росією може статися розбрат, тому України як держави не повинно бути. Виконавцем його ідеології став Е.Кох.

У перші дні і тижні війни Червона армія змушена була відступати. На її матеріально-технічному і морально-психологічному стані негативно позначилися: воєнна доктрина, що не відповідала вимогам сучасної війни; незавершене переозброєння військ; дезорганізація командного складу внаслідок репресій 1937-1938 рр.; недооцінка керівництвом країни німецької загрози у червні 1941 р.; недооцінка боєздатності вермахту, який мав вже досвід ведення сучасної війни протягом майже двох років.

За перші три тижня війни СРСР втратив 3,5 тис. літаків, 850 тис. солдат, а до листопада 1941 р. потрапило в полон 3,8 млн червоноармійців, знищено 6 тис. танків.

У ході жорстокої Київської операції, що тривала з 7 липня по 26 вересня 1941 р., в оточення потрапили 4 радянські армії. Безповоротні втрати Червоної армії склали 627 тис. осіб, санітарні – 84 тис. У вересні того самого року було залишено Одесу.

Під час Донбасько-Ростовської операції (29 вересня – 16 листопада 1941 р.) фашисти окупували східну частину Лівобережжя, при цьому безповоротні втрати склали понад 143 тис. червоноармійців, санітарні – 17 тис. Остаточно німці окупували Україну під час Воронезько-Ворошиловградської операції (28 червня – 24 липня 1942 р.). Безповоротні втрати сягнули 370 тис. осіб, санітарні – 198 тис. 22 липня радянські війська залишили останній населений пункт української території – м. Свердловськ Ворошиловградської (нині Луганської) обл. Тоді ж після 250-денної оборони пав Севастополь.

В цих умовах, коли бої тривали вже під Сталінградом, 28 липня 1942 р. з’явився сумнозвісний наказ №227, за яким передбачалося: розстріл у позасудовому порядку (на місті) тих, хто відступав; застосування загороджувальних загонів з військ НКВС, які розташовувалися позаду відступаючих частин Червоної армії; створення штрафних батальйонів; запровадження кримінальної відповідальності для близьких родичів тих червоноармійців, які відступали.

Після розгрому Південно-Західного фронту ворог кинув основні сили на Москву, де з 30 вересня по 5 грудня йшли важкі оборонні бої.

5-6 грудня радянські війська перейшли в контрнаступ, розгромивши німців і відкинувши їх на захід на 100-250 км. Перемога під Москвою остаточно поховала гітлерівський план "бліцкрігу", розвіяла міф про непереможність вермахту.

Успіх під Москвою всупереч пропозиціям військових радників Сталін вирішив використати для розвитку загального наступу. Він дав вказівку про проведення багатьох часткових і розрізнених наступальних операцій. Погано продумані і слабо забезпечені у матеріально-технічному відношенні, всі вони були невдалими. Трагічні наслідки мала наступальна операція під Харковом військ Південно-Західного фронту на чолі з С.Тимошенком і М.Хрущовим у травні 1942 p.: загинуло три армії, у полон потрапило 240 тис. солдатів і офіцерів. Трагічно завершилася і спроба розгромити гітлерівців у Криму. 4 липня 1942 р. після 250-денної оборони Севастополь захопили німецькі війська.

Поразки в Україні різко змінили воєнно-стратегічну ситуацію, ініціатива знову перейшла до рук ворога. У червні 1942 р. німецькі війська великими танковими з'єднаннями за підтримки авіації почали навальний наступ на воронезькому напрямку. Наслідком цього був прорив фронту вглиб на 200-400 км протяжністю 600-650 км. 22 липня 1942 р. після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області ( нині Луганської ) гітлерівці остаточно окупували всю територію Української PCP.

 Україна в роки німецької окупації:

На окупованій території німці встановили жорсткий окупаційний режим під назвою “новий порядок”. Адміністративно Україна поділялася на такі території:

- Дистрикт “Галичина” у складі генерал-губернаторства (колишня територія Польщі).

- Трансністрія у складі Румунії. Це частина Одеської, Вінницької і Миколаївської областей. А Північна Буковина і Бессарабія поверталися до складу Румунії.

- Рейхскомісаріат “Україна” у складі північної, центральної і південної частини України вздовж Дніпра, а також частини Білорусі (Берестейщина). Ця територія перебувала під німецькою цивільною владою.

- Військова зона – Чернігівська, Сумська, Харківська, Ворошиловградська і Сталінська (нині Донецька) області та Крим, що була владою військового командування.

Україну розглядали як життєвий простір для німців, тому передбачалося переселити сюди німецьких колоністів, частину українців знищити, а решту використовувати як робочу силу

План «Ост» (план окупаційної політики на території СРСР)

Основні заходи:

  •  Часткове понімечення місцевого населення; заселення німцями окупованих земель.
  •  Масова депортація населення, у тому числі українців, до Сибіру.
  •  Підрив біологічної сили слов'янських народів.
  •  Економічне пограбування території України; перетворення місцевого населення на рабів.

Пограбування культурних цінностей, знищення пам'яток культури.

Окупаційний режим в Україні виявлявся у:

- вивезенні устаткування заводів і фабрик, сировини, продовольства, худоби.У1943-березні 1944 рр. було вивезено 9,2 млн. тон зернових, 3 млн. тон картоплі, 600тис.тон м’яса, 400 тис. тон цукру тощо;   

- вивозі культурних цінностей (40 тис. творів мистецтва);   

- депортації молоді на примусові роботи до Німеччини; остарбайтерів з України було 2,4 млн. осіб, що складало 85 % від загальної кількості остарбайтерів з СРСР;

- створенні 180 таборів для військовополонених, в яких загинуло 1,8 млн. червоноармійців;

- загибелі понад 4 млн. осіб мирного населення;

- влаштуванні 50 гето, в яких загинуло 70% євреїв, які проживали на території України;

- спаленні за опір окупантам понад 250 сіл разом із мешканцями;

- застосуванні системи колективної відповідальності, коли за вчинення опору чи саботажу розстрілювали заручників.

Відповідно до "теорії расової винятковості німецької нації" українці підлягали масовому знищенню. Справжній геноцид здійснювався проти єврейського народу.

Україна вкрилася концтаборами, тюрмами, гето. Практично в кожному українському місті був свій "Бабин Яр": за роки окупації в Бабиному Яру в Києві загинуло понад 220 тис., в Дробицькому Яру в Харкові понад 60 тис., в Янівському концтаборі у Львові понад 160 тис осіб. Переважно це були українські громадяни єврейської національності. А всього в Україні в період окупації було вбито 3,9 млн. мирного населення і 1,3 млн. військовополонених.

Гітлерівці грабували матеріальні і людські ресурси України. До Німеччини вивозилися продовольство, обладнання, сировина, коштовності, чорнозем, а також робоча сила - остарбайтери. З України на примусові роботи до Німеччини було вивезено 2,4 млн. чоловік.

Щоб забезпечити більш "ефективну" експлуатацію українського села, німці зберегли колгоспи.

Обмежувалися постачання міст продовольством, медичне обслуговування, освіта. Українці перетворювалися на людей "третього сорту".

Таким чином, окупаційний режим відзначався винятковою жорстокістю. Але він виявився неефективним, бо не забезпечив покори українського народу. Навпаки, нацистський "новий порядок" викликав масовий рух Опору в Україні.

Рух Опору в Україні

В українському антифашистському русі Опору існувало дві течії: радянський рух Опору (партизани і підпільники) та національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН.

Радянський рух Опору:

Прагнув до відновлення статусу України у складі СРСР. Наприкінці 1942 р. в Україні діяло 800 партизанських загонів. Їх дії координував Український штаб партизанського руху на чолі зі Т.Строкачем. Виникли великі партизанські загони і з'єднання на чолі з С.Ковпаком, М.Попудренком, О.Сабуровим, О.Федоровим, І.Боровиком, П.Вершигорою, М.Наумовим та іншими.

Формами боротьби партизан були:

  •  диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній зв'язку, доріг, мостів;
  •   розгром ворожих штабів;
  •  диверсії на залізницях. Улітку 1943 р. розгорнулася операція "рейкова війна";
  •  рейди в тилу ворога (найбільш відомий Карпатський рейд С. Ковпака).

В Україні діяло 23 підпільних обкоми КП(б)У; 9 підпільних обкомів комсомолу, які організовували диверсії, здійснювали розвідувальні операції.

Загальна чисельність партизан і підпільників в Україні за роки війни становила за різними джерелами від 180-220 тис. осіб до 500 тис. осіб.

Найбільш масовою верствою населення, яка безвідмовно йшла за радянською владою, була молодь. У нацистському документі "Наслідки німецького управління в зоні групи армій "Південь" з цього приводу, зокрема, говориться: "...радянська молодь глибоко засвоїла положення більшовизму. З молоді склалася більшість активістів боротьби за справу Рад. Банди (партизани – авт.) утворювалися переважно з молоді".

Створення Українського штабу партизанського руху, координація дій, матеріальна підтримка з Великої землі, застосування радянськими партизанами ефективних методів боротьби проти окупантів, перетворили радянський партизанський рух на важливий чинник війни, фактично на справжній "другий фронт".

Національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН:

Прагнув до відродження незалежної української держави.

До початку війни ОУН співробітничала з німцями. У німецькій армії був утворений "Легіон українських націоналістів". За планом захоплення України під назвою “Ост” було визначено майбутній її статус як колонії Німеччини. Існувало два погляди на реалізацію цього плану. Першу уособлював міністр східних окупованих територій А.Розенберг. Він пропонував відносно ліберальну політику в Україні.  

Він планував створення маріонеткового режиму, збройних сил, які б воювали на стороні німців, задоволення деяких культурних потреб українців. Україна розглядалася як сильна противага Росії. Проте такий план Гітлер відкинув. Він не припускав, що між Україною і Росією може статися розбрат, тому України як держави не повинно бути. Виконавцем його ідеології став Е. Кох.

У 1940р. стався розкол організації на ОУН (бандерівці) та ОУН (мельниківці). За ідеологією вони не відрізнялися між собою, різниця полягала у тактиці ведення боротьби за незалежність України. 30 червня 1941р. провід ОУН(б) таємно від німецького керівництва прибув до Львова й оприлюднив Акт відновлення Української держави під егідою Німеччини. Був створений уряд на чолі з Я.Стецьком. Проте, спроба проголошення української незалежності, не була підтримана Німеччиною. Гестапо заарештувало всіх членів новоствореного уряду на чолі з Я.Стецьком, керівника ОУН С. Бандеру і відправило їх до Берліну. Там від них вимагали публічно відмовитися від Акту… Так і не дочекавшись цього, С.Бандеру, Я.Стецька та декількох інших керівників ОУН запроторили до концтабору Заксенхаузен. Вони перебували там до 1944 р. Після кількох масових арештів та розстрілів у вересні-грудні 1941 р. ОУН(б) пішла у підпілля.

Збагнувши, що Україна перетворюється на колонію, бандерівці почали створювати власні збройні сили, підпільні групи. Похідні групи направлялися в різні регіони – Центральну, Східну і Південну Україну та Крим. Базою національних формувань ОУН(б) стали повстанські загони, утворені на Волині і Поліссі відомим діячем визвольного руху Тарасом Боровцем (Тарасом Бульбою) і названі Українською Повстанською Армією (УПА). Вважається, що у жовтні 1942 р. формування повстанької армії було завершено. Командувачем УПА став Дмитро Клячківський (Клим Савур). Почалося військове протистояння з фашистами, польськими збройними загонами. Восени 1943 р. УПА очолив Роман Шухевич (Тарас Чупринка). Східна Галичина, Волинь і Полісся були районами найбільшактивних військових дій армії.

За німецькими даними у листопаді 1944 р. УПА нараховувала близько 60 тис. військових, українські історики називають цифру у 80-100 тис. У складі армії воювало понад 80 чоловік із Сумщини. В міру просування на захід Червоної армії УПА переходило від протистояння з німцями і поляками до боротьби з радянськими партизанами, радянською владою і загонами НКВС. У 1944 р. утворилася Українська головна визвольна рада як координаційний військово-політичний центр, що об’єднував сили, які виступали за українську незалежність.

Більш помірковане крило самостійницького руху - ОУН(м) спочатку співпрацювало з німцями, сподіваючись, що вони дозволять створити українську державу після перемоги над Радянським Союзом. У листопаді 1941 р. у Києві було створено Українську Національну Раду (УНР) на чолі з професором М. Величківським. До її складу входив 61 чоловік з усіх регіонів України. Це не був орган влади, він мав статус представницького органу українців перед німецькою владою.

У січні 1942 р. на адресу Гітлера надійшов меморандум, підписаний М. Величковським, митрополитом А. Шептицьким та А. Мельником. У ньому висловлювався протест проти німецької політики на Україні, в тому числі і щодо євреїв. Членів Укрради піддали репресіям, а невдовзі вона була розпущена.

Зауважимо, що у 1941 р. фашисти ще поблажливо ставилися до намагань українців у культурно-освітній галузі. Видавалося 115 газет українською мовою, відкривалися вузи (Харків, Київ), технікуми, гімназії, театри, музеї, діяли громадські організації – Товариство «Просвіта», Червоний Хрест та інші. А на початку 1942 р. ситуація суттєво змінилася. Освіта українців обмежувалася лише початковою школою, припиняли діяльність деякі громадські організації, культурно-освітні заклади. Були заарештовані і розстріляні представники національно-патріотичних сил, які гуртувалися навколо редакцій газет, очолювали культурно-освітні заклади. Так, загинули син українського поета, уродженця Сумщини Олександра Олеся Олег Ольжич, поетеса Олена Теліга, Іван Ірлявський, Іван Рогач, професор В.Багазій та багато інших. Репресії захопили обидві фракції ОУН. Ще в листопаді 1941 р. німецька влада видала наказ про арешти і таємні страти без суду бандерівців. Крім УПА, діяли ще Українська народна революційна армія та мельниківські військові формування. Загалом самостійницький рух за чисельністю не поступався радянському партизанському і підпільному руху. ОУН-УПА не припиняла також антирадянської і антипольської діяльності.

Розгорнутий терор проти західноукраїнських областей, членів ОУН, свавілля німецької адміністрації, грабунки, примусова праця, вивіз молоді до Німеччини – все це викликало і посилювало антинімецькі настрої, які переростали у рух Опору, що з кожним днем ставав усе організованішим і діяльнішим.

УПА розраховувала лише на власні сили і підтримку місцевого населення. Мережа оунівського підпілля охопила не тільки західні, а і центральні, східні, південні райони України, де ОУН діяла під лозунгами: "Смерть Гітлеру!", "Смерть Сталіну!", "Радянська влада – без більшовиків!".

Водночас із боротьбою проти німецьких окупантів та радянських партизан УПА довелось вирішувати складну проблему українсько-польських відносин, які мали історичні коріння і час від часу загострювалися до збройної конфронтації.

Основними об'єктами партизанських дій з боку УПА були: німці та їх союзники; формування Армії Крайової та польське населення; радянські партизанські загони, а згодом – підрозділи Червоної армії.

Намагаючись утвердити себе у західних регіонах України як "третя сила", УПА лише у жовтні-листопаді 1943 р. провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизан.

Слід зауважити, що в ОУН не було єдності щодо стосунків з німцями. Започаткований на Волині та Поліссі повстанський рух поширювався на інші регіони України. Чисельність УПА за різними даними становила від 30-40 тис. до 100 тис. бійців.

Таким чином, Україна була охоплена масовим рухом Опору, але через глибокі ідеологічні суперечності між двома його течіями точилася жорстока боротьба.

Так, Карпатський рейд партизанського з'єднання С.Ковпака влітку 1943 р. призвів до кривавих боїв між оунівськими і радянськими партизанами. А весною 1944р. біля Рівного УПА розбила автоколону штабу командуючого 1-м Українським фронтом генерала М.Ватутіна, сам генерал був тяжко поранений і помер.

З приходом Червоної армії в Західну Україну ОУН, залишаючись на платформі незалежності, оголосила війну сталінському режиму. Боротьба сторін продовжувалася до середини 50-х рр. і носила надзвичайно жорстокий, кровопролитний характер. Історія ОУН-УПА, що вели запеклу боротьбу за незалежність України, залишається важливим фактором легітимації української нації.


           
Додаток 2

Теми реферативних повідомлень:

  •  Україна в планах Німеччини.
  •  Суть плану "Ост" його реалізація.
  •  Еріх Кох та Альфред Розенберг їх ставлення до України.
  •  Політика "нового порядку" окупантів на території України.
  •  Репресії німецьких окупантів проти мирного населення. Трагедія Бабиного Яру.
  •  Економічне пограбування України.
  •  Становище ОУН напередодні II світової війни. Причини та наслідки конфлікту Бандери та Мельника.
  •  Біографія Степана Бандери.
  •  Надії та розчарування ОУН щодо Німеччини.
  •  Акт відновлення держави на території України 30.06.1941 р. Його історичне значення.
  •  Створення та діяльність УПА.
  •  Бульба-Боровець та його "Поліська Січ".
  •  Ваше ставлення до особистості Р. Шухевича?
  •  Значення Української Національної Ради?
  •  Який внесок Олени Теліги в боротьбу з німецькими окупантами?
  •  Партизанське підпілля: причини невдач на 1-му етапі війни.
  •  Діяльність партизанських загонів в вашому місті, які райони.
  •  Участь учнів та молоді в антифашистській боротьбі.


           
Додаток 3

Словник термінів

Геноцид – дії, спрямовані на часткове чи цілковите знищення якої-небудь національної, етнічної чи релігійної групи населення. Політика геноциду широко застосовувалася в роки Другої світової війни на окупованій території України проти євреїв і циган.

Голокост – загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми пособниками в Німеччині й на захоплених територіях у 1933 – 1945 рр.

Губернаторство «Трансністрія» – частина розчленованої фашистською Німеччиною території України. Склад губернаторства: Одеська область, південні райони Вінницької, західні – Миколаївської областей.

Дистрикт (округ) «Галичина» – адміністративна одиниця з центром у Львові в складі генерал-губернаторства. У дистрикт увійшли Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська області.

Карпатський рейд 1943 р. – рейд радянських партизанських з'єднань під командуванням С. Ковпака по західних областях України. У ході рейду німецько-фашистські війська зазнали великих втрат.

Колабораціонізм – явище, що належить до періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів окремих держав з окупаційним режимом.

«Новий порядок» – жорстокий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України, інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими розстрілами і депортацією місцевого населення.

Організація українських націоналістів (ОУН) – організація, створена в 1929 р. у Відні на з'їзді офіцерських об'єднань. Пізніше переросла в український політичний рух. Виступала за створення самостійної України, вважала головним методом у боротьбі акти терору, експропріації і саботажу.

План «Барбаросса» – кодова назва плану воєнної операції фашистської Німеччини проти СРСР. За ним передбачалося знищити СРСР, частину населення перетворити на рабів, а частину – виселити й знищити.

План «Ост» – план війни фашистської Німеччини стосовно України. За ним передбачалося її перетворення на колоніальну країну, аграрно-сировинний додаток до рейху, «життєвий простір» для колонізації представниками «вищої раси».

Рейхскомісаріат «Україна» – окупована фашистською Німеччиною територія України. До Рейхскмісаріату увійшли Дніпропетровська, Житомирська, Рівненська, Миколаївська і Київська області.

Рух Опору – антифашистський, національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти німецьких, італійських і японських окупантів та їхніх союзників.

Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло в Україні в 1942 – 1950-х рр.. Перші формування були засновані з початком німецької агресії. У ході війни вела боротьбу як проти фашистської Німеччини, так і проти радянських військ.


           
Додаток 4

Тестові завдання: (правильна відповідь підкреслена)

1. Радянсько-німецька війна розпочалася:

  А. 1 вересня 1939 р.    

  Б.  22 червня 1941 р.

  В. 22 травня 1941 р.

2. План воєнної кампанії проти СРСР називався:

  А. "Ост"   

  Б. "Барбаросса"

3. Які фронти було створено на території УРСР

  А. Південний та Центральний.

  Б.  Південно-Західний та Західний.

  В. Південно-Західний та Південний.

  1.  Обороною Києва командував:

  А. генерал Жуков.

  Б. генерал Кирпоніс.

  В. маршал Будьоний.

  1.  Правильно назвіть дати оборони Києва, Одеси, Севастополя:

  А. З0 жовтня 1941 - 4липня 1942pp. (Сев.)

  Б. 7 липня 1941 - 26 вересня 1941 pp.( К.)

  В. 5 серпня 1941 - 16 жовтня 1941 pp. ( Одеса)

  1.  Найбільша танкова битва на 1-му етапі війни відбулася в районі:

  А. Луцьк - Броди - Рівне - Дубно.

  Б. Житомир - Хмельницьк - Чернівці - Одеса.

  В. Чернігів - Київ - Черкаси - Вінниця.

  1.  Німецькі війська великими танковими з'єднаннями почали навальний наступ:

  А. 4 липня 1942 р.  

  Б. 28 червня 1942 р.

  В. 22 липня 1942 р.

  1.  Вся територія Української PCP була повністю окупована німецькими військами із залишенням:

  А. м. Свердловська

  Б. м. Ворошиловграда

  В. м. Ровеньки

9. Вся територія УРСР була повністю окупована німецькими військами на:

  А. 22 липня 1942р.

  Б. 12 травня1942р.

  В. 4 липня 1942 р.

10. План по завоюванню України називався:

  А. “ Вайс “

  Б. “ Ост

11.Наступ на Україну здійснювала група німецьких армій:

  А. “Північ“

  Б. “Південь


           Додаток 5

             Додаток 6

           Додаток 7



           
Додаток 8

Колабораціонізм – явище, притаманне періоду Другої світової війни (співробітництво урядів або окремих осіб з окупаційною владою).

Причини колабораціонізму

  •  Бажання помститися радянській владі за всі заподіяні кривди (репресії, розкуркулення тощо); в окупаційній адміністрації, поліції така категорія складала 25–З0 % осіб.
  •  Ідеологічне неприйняття радянської влади, комуністичної ідеології, антисемітизм.
  •  Страх за своє життя і життя близьких.
  •  Кар'єризм, прагнення пристосуватися до нових умов життя. Позиція радянського уряду щодо військовополонених, яких вважали зрадниками.
  •  Обман нацистської пропаганди.

Прагнення за допомогою Німеччини боротися за незалежність України

           Додаток 9

Інформаційно-ілюстративний матеріал

Гітлер про Україну. 17 вересня 1941 рік.

«...Було б помилкою дати освіту місцевим людям. І я зовсім не прихильник створення університету в Києві».

11 квітня 1942 року.

«Якщо росіяни, українці та інші вмітимуть читати й писати, це може нам тільки нашкодити».

Із розпорядження рейхскомісара України Еріха Коха 24 жовтня 1942 року.

«Закрити всі школи, інститути, в яких навчаються учні старше 15 років, а всіх учнів і викладачів цих закладів відправити на роботи до Німеччини. Крім 4-класних шкіл не повинно бути жодної школи».

                                               *****

Із секретної німецької інструкції щодо України (листопад 1942 р.)

         1. Наші вороги: комуністи, прихильники Бандери, партизани.

2. Відібрати культурно-освітні установи, театри, кіно.

3.Церкви не допустити до згоди.

4.Не поборювати сухот, тифу. Закрити лікарні для населення.

5 «Просвіти» обсервувати.

6.Не поборювати сухот, тифу. Закрити лікарні для населення.

7.Суди лише німецькі. Кожен німець – суддя.

8.Хуліганство карати лише тоді, коли шкодить німцям.»

І, нарешті, все це має своє пояснення - німецький генеральний план «Ост», відповідно до якого був встановлений окупаційний режим:

  •  Знищити на окупованих землях 30 млн. чоловік.
  •  Виселити протягом 30 років близько 50 млн. поляків, українців, білорусів, литовців до Західного Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки.
  •  Онімечити решту населення, перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн. німецьких колоністів.
  •  Знищити СРСР як цілісну суверенну державу.
  •  Вжити заходів для ліквідації національної культури, середньої і вищої освіти.
  •  Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих землях.»

11 квітня 1942р.

Ніяк неможна дозволити, щоб навіть одному вчителю прийшла ідея раптом оголосити про обов’язковість для підкорених народів ходити до школи. Якщо росіяни, українці та ін. вмітимуть читати й писати, це може нам тільки нашкодить.

Розмова Гітлера, записана Кеплером у вересні 1941р.

…Ідея вільної України була відкинута. Слов’яни – це родина кроликів. Вони самі ніколи не зможуть піднятися вище рівня кролячої родини. Будь – яке знання, дане їм… перетвориться у них у пізнання, яке зробить їх незадоволеними й анархічними. Саме з цієї причини ідея створення університету і Києві повинна бути відкинута. Зрештою, від цього майже нічого не залишиться…

                                                   *****

… У доповіді інспектора з озброєння на Україні від 2 грудня 1942р. зазначалося, що вилучення сільськогосподарських надлишків для розподілу їх у рейху можливе тільки за умов, якщо зменшити внутрішнє споживання зайвих їдоків, зменшення продовольчих норм та скорочення споживання продуктів населенням.

Додаток до спеціального наказу оперативного відділу генерального штабу сухопутних військ за № 43761/41, у якому зазначалося, що необхідно шляхом примусового обкладення населення зайнятих областей будь – якими засобами добувати одяг: вовняні та шкіряні рукавички, пальто, жилети і шарфи, ватні жилети та брюки, шкіряні та валяні черевики, онучі

У містах окупаційні органи доводили подібні розпорядження до населення. 11 грудня 1941року міська управа Сталіно закликала городян допомогти німецькій армії теплими речами.

В м.Артемівськ у січні 1942р. у зв’язку з сильними морозами населенню було наказано здавати для вермахту зайві валянки або матеріал для їх виготовлення.

Восени 1942р. у Білокуракінському районі Ворошиловградської області було проведено заготівлю теплих речей. З кожних 170 чоловік населення бралися: один кожух, одна ватна фуфайка, ватні брюки та валянки. Не виконання подібних наказів розглядалося окупаційною владою як саботаж.


                                              Складові « Нового порядку »

         Висновок:


Нацистські каральні органи

СС (ББ) – охоронні

загони. Елітні підроз

діли НСДАП. Створені в листопаді 1925 р. як спеціальні групи для охорони фюрера й нацистських зібрань у Мюнхені. Після того як у 1929 р. СС очолив Г. Гіммлер, організація поступово перетворилася на одну

з найбільш впливових партійно-державних структур III рейху.

У 1934 р. СС стає самостійною організацією, непідконтрольною СА (штурмові загони). СС відповідали за знищення зовнішніх і внутрішніх

«ворогів нації» і практично контролювали німецьку поліцію

СД (SD) – нацистська служба безпеки, розвідувальне управління СС, утворене в 1934 р.

У 1936 р. її очолив            Р. Гейдріх. Головне завдання– забезпечення внутрішньої безпеки III рейху. СД мала право на позасудові переслідування і  розправи, арешти, обшуки, конфіскації, таємні операції щодо знищення ворогів рейху тощо. Мала широку агентурну мережу, досьє на вище керівництво рейху та сусідніх держав

Гестапо – державна таємна поліція гітлерівської Німеччини в 1933–1945 рр.

Заснована за ініціативи

Г. Герінга. Із 1936 р. керівництво гестапо здійснював Г. Гіммлер, протягом 1939 – 1945 рр. – Г. Мюллер. Із вересня 1939 р. гестапо увійшло до структури Головного управління імперської безпеки (RSHA) як IV управління, яке очолив Р. Гейдріх. Напрями діяльності: боротьба з противниками нацизму; нагляд за політичною діяльністю різних церков, релігійних сект тощо; комплектування картотеки і досьє; ведення справ окупованих територій; організація контррозвідки і боротьба зі шпіонажем

Рух Опору на території України (1941 —1944 рр.)

Рух Опору – національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною та її союзниками в роки Другої світової війни. Боротьба набирала різних форм – від духовного опору до збройної боротьби.

Причини  утворення руху Опору

Окупа-

ція батьків-щини загарб-никами

Жор-сто-кість окупа-ційного режиму

Цілеспрямована діяльність радянського керівництва щодо організації руху Опору на окупованих територіях

Цілеспрямована діяльність ОУН щодо організації руху Опору

Форми опору

Пасивні

Активні

  1.  Різноманітна допомога партизанам
  2.  Відмова співробітничати з окупаційною владою
  3.  Саботаж заходів, що проводила окупаційна влада
  4.  Випуск бракованої продукції
  5.  Зрив поставок продовольства для окупаційної армії
  6.  Ухиляння від примусових робіт тощо
  •  Партизанський рух
  •  Діяльність підпілля
  •  Диверсійна діяльність
  •  Пропагандистська діяльність


Течії руху Опору в Україні (1941-1944 рр.)

Характеристика

Течія

Радянська

Націоналістична

Мета

Визволення від загарбників

Відновлення радянської влади

Відновлення української держави

Організаційне оформлення

1941–1942 рр. Партизанські загони, з'єднання; радянське підпілля (3500 підпільних організацій і груп)

Похідні групи (1941 р.), Поліська Січ (1941 р.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН

Кільк. тис. осіб

200–600

50–200 (похідні групи – 5)

Командири

С. Ковпак, О. Сабуров,       О. Федоров, М. Наумов. Штаб партизанського руху в Україні очолював                 Т. Строкач

Командир Поліської Січі – Тарас Бульба (Боровець). Командувачі УПА: Д. Клячківський (К. Савур), Р. Шухевич (Т. Чупринка)

Основні райони дій

Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина

Волинь, Галичина, українське Полісся

Специфіка бойових дій

Діяльність партизанів як правило підпорядковувалася й узгоджувалася з потре-бами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, допомога в переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції пар-тизанів: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних ванта-жів на залізницях, а також рейди великих партизан-ських з'єднань по тилах ворога

Переважно діяла як самообо-рона населення – витіснення окупаційної адміністрації, створення української держа-ви, захист населення від сваволі влади, зрив спроби вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв з карателями по периметру і в середині контрольованої тери-торії. Напади на воєнні об'єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю


Збройні формування українців у складі німецької армії

та каральних органів

Назва

Характеристика

Легіон українських націоналістів

Складався із двох батальйонів – «Роланд» (командир Є. По-бігущий, 350 стрільців) і «Нахтігаль» (командир Р. Шухевич, 330 стрільців). «Роланд» так і не взяв участь у боях в Україні. Після розформування вказаних батальйонів із них було створено 201-й батальйон охоронної поліції, який діяв до грудня 1942 р. в Білорусії, ведучи боротьбу з партизанами. Після розформування батальйону його особовий склад було розпущено, а командний – ув'язнено у Львові. Кільком командирам, і зокрема Р. Шухевичу, вдалося втекти з ув'язнення

Дивізія вафен СС «Галичина» (14-та гренадерська дивізія СС) (9–12 тис. солдатів)

Про утворення дивізії було оголошено 28 квітня 1943 р. За деякими джерелами бажаючих вступити до дивізії було від 62 до 84 тис. осіб. Медичну комісію пройшли 52 тис. Згідно з наказом Гімлера, стосовно дивізії «Галичина» заборонялося говорити, як «про українську дивізію чи про українську націю». Наприкінці війни дивізія була перейменована в 1-шу Українську дивізію Української національної Армії (УНА). У березні 1945 р. було створено 2-гу українську дивізію УНА (фактично полк)

Допоміжна

поліція

(Українська

допоміжна

поліція)

Збройні формування, що були утворені гітлерівцями з метою підтримки «нового порядку» на території України (створена 27 липня 1941 р.). Брала активну участь в акціях окупантів проти партизанів та мирного населення. Частина підрозділів Допоміжної поліції у 1943 р. перейшла на бік УПА (близько 5 тис. осіб)

Охоронна поліція

У лютому 1942 р. були створені українські підрозділи для боротьби з партизанами (загалом 50 батальйонів)

Висновок. Крім названих окремих частин українці були у складі й інших частин німецької армії, але не утворювали національних формувань. У складі німецької армії на 1944 р. воювало 220 тис. українців. На співробітництво з окупантами погодилося близько 1 % населення України


Історичні факти

  •  У 1936 р., виступаючи у Нюрнберзі на з'їзді нацистської партії, Гітлер заявив, що якби завоювати Україну..., то кожна німецька господарка відчула б, наскільки її життя стало легшим.
  •  Завдяки процесу возз'єднання, що відбувався протягом 1939–1940 рр., населення України збільшилося на 8 809 тис. осіб і на середину 1941 р. становило 41 657 тис., а територія розширилася до 565 тис. км2.
  •  До червня 1941 р. на території Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської, Чернівецької та Ізмаїльської областей було створено 2867 колгоспів, які об'єднали 204,1 тис. селянських господарств.
  •  Всього із західних областей УРСР в 1940–1941 рр. було депортовано понад 10% населення.
  •  Протягом 1944-1945 рр. органи НКВС-НКДБ здійснили на західноукраїнських землях проти УПА близько 40 тис. операцій, у їх ході вбито 103 тис. і затримано 125 тис. повстанців, виявлено 83 тис. чоловік, що переховувалися від мобілізації до армії. Оскільки кількість вояків УПА, за деякими даними, не перевищувала 80 тис. чол., то значну частину вбитих і арештованих становили мирні жителі краю.

Чи знаєте Ви, що...

  •  ще в 1926 р. Адольф Гітлер у книзі "Mein Kampf' ("Моя боротьба") відверто закликав до розгрому Радянського Союзу;
  •  готуючи напад на СРСР, Гітлер мав однозначні плани щодо України у майбутній війні: насамперед, відбити у Москви важливий економічний район та перетворити край у аграрно-сировинний додаток Рейху, який повинен був "забезпечувати продовольством населення великого Рейху на тисячу років наперед";
  •  у ніч на 22 червня 1941 р. на ділянці Сокальської прикордонної комендатури на Львівщині кордон перейшов солдат 74-ї німецької піхотної дивізії Альфред Ліскоф. Він повідомив, що на світанку війська вермахту підуть в атаку;
  •  у перші дні війни в Україні було призвано до армії близько 2,8 млн. чоловік;
  •  наприкінці червня 1941 р. за наказом наркома внутрішніх справ СРСР Л.Берії без суду й слідства у тюрмах Львова, Станіслава, Тернополя, Дрогобича та інших західноукраїнських міст беріївські кати по-звірячому замордували близько 10 тис. чоловік;
  •  у ході евакуації в глибокий тил, переважно в Росію та Казахстан, з України було вивезено 550 великих заводів, близько 3,5 млн. чоловік. Знищувались промисловість, транспортні об'єкти, зібраний як ніколи багатий врожай і запаси продовольства (що стало причиною голоду в Україні), затоплювалися шахти, були зруйновані усі 54 домни Донбасу;
  •  у вересні 1942 р. Гітлер наказав спішно доставити до Німеччини 500 тис. українок віком від 15 до 35 років для роботи в домашніх господарствах;
  •  з 7 млн. іноземних робітників у Німеччині третину становили українці;
  •  у лютому 1945 р. на конференції глав союзних держав СРСР, США і Великобританії в Криму Україна одержала пропуск у члени ООН;
  •  після падіння Берліна і самогубства Гітлера у ніч на 9 травня 1945 р. в передмісті столиці Карлхорті представники армій союзних держав і командування вермахту підписали акт про капітуляцію Німеччини.


Питання для обговорення на семінарському занятті

"Україна у Другій світовій війні (1939–1945 рр.)"

  1.  Причини та початок Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939р. і західноукраїнські землі.
  2.  Початок бойових дій на території України. Оборонні бої.
  3.  Фашистський окупаційний режим і антинацистський опір в Україні (партизанський рух, підпілля, національно-визвольний рух під проводом ОУН-УПА).
  4.  Визволення України від німецько-фашистських загарбників.
  5.  Підсумки та уроки Другої світової війни.

Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт

  1.  Українська повстанська армія.
  2.  Партизанська боротьба в Україні.
  3.  Українське питання у міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни.
  4.  Культурне життя в Україні в період Другої світової війни.


Фотофакти окупаційного режиму на Україні

Німецькі солдати в Києві. 1941 р.

Окупанти біля речей, реквізованих у радянських громадян. 1942 р.

 

          Табличка з будинку, де жили окупанти. 1941

Тіла замордованих, розкладені для упізнання на подвір'ї в'язниці № 1

(по вул. Лонцького), м. Львів. Червень 1941 р.

Один із "розстрільних" списків в'язниці № 4 (Бригідки), м. Львів. 26.06.1941 р.

Жертви в'язниці № 3, м. Золочів, червень 1941 р.

Жителі Київщини на шляху до збірного пункту перед відправленням до Німеччини. Київ, 1942 р.

Кияни на Київському залізничному вокзалі перед відправленням на роботу до Німеччини. Київ, 1942 р.

Майбутні остарбайтери на станції Ковель перед відправленням до Німеччини. Ковель Волинської обл., 1942

Німецькі солдати біля кафе у м. Харкові

Жителька м. Харкова дивиться на пропагандистський німецький плакат.

Немецкий регулировщик около гастронома в оккупированном Житомире (угол улиц Большой Бердичевской (с трамвайными рельсами) и Михайловской). Над магазином транспарант с надписью по-немецки: «Добро пожаловать!». Фото часто ошибочно относят к известной серии цветных фотографий оккупированного Харькова.

7. Висновки

Сучасний студент повинен знати і бути готовим сприйняти увесь спектр історичних процесів, керуючись поняттями, які він отримує під час підготовки до вивчення заданої теми.

Успішність сприйняття інтерактивного систематизуючого заняття залежить від наступних особливостей:

  1.  Специфічного сприйняття, коли студенти відшукують варіанти  здобуття інформації, яка б дала їм змогу осмислити життєвий шлях українського народу; пов’язати його долю з сучасним розвитком країни.
  2.  Теоретично-історичного сприйняття, яке розвиває навички аналізу історичних процесів, явищ, дає змогу отримати ряд історичних понять, термінів, за допомогою  яких можна повніше зрозуміти  необхідність певних подій, вчинків.
  3.  Читацького сприйняття, завдяки якому викладач має змогу підготувати студентів до розуміння історичних подій, історичного образу патріота.

Мета лекційного заняття з історії України полягає в тому, щоб на прикладі учасників подій Великої Вітчизняної війни українського народу, розкрити причини руху Опору, показати його вплив на розбудову Української держави, яка була одним із етапів формування  України. Історична наука без прикрас відтворює ці події, використовуючи історичні факти.

Вивчення історії України в Словянському енергобудівному технікумі проводиться не лише з освітньою, але й з виховною метою.

Адже на прикладі багатьох історичних подій війни виховується любов до Вітчизни, формуються почуття відповідальності за майбутню долю свого народу, патріотизм; відбувається формування зрілого громадянина  зі стійким характером, чистою совістю. Під час підготовки до лекційного заняття викладач формує у студентів такі уміння, як:

  •  вміння визначати головне ( суть окупаційного режиму, причини формування руху Опору  та його течії, рушійні сили, види боротьби );
  •  аргументовано аналізувати про заходи окупаційного режиму, їх вплив на подальшу участь українського народу в розгромі фашистської окупаційної влади;
  •  усвідомлювати, де можна буде використати здобуті знання й уміння в життєвих ситуаціях;
  •  уміти працювати з текстом, робити висновки, узагальнення;
  •  уміти користуватися отриманими знаннями, здобувати інформацію з різних видів джерел;
  •  застосовувати індивідуальні здібності для створення додаткової ілюстрації (зображення) подій окупаційного режиму та руху опору, написання реферату, отримання інформації в результаті інтерв’ю з учасниками подій війни).

Творча діяльність студентів активізує їх до бажання проявити себе під час  підготовки до семінарського заняття.

Отже, сучасний підхід до викладання історії України у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації передбачає врахування не лише інтелектуальних можливостей, а й психофізичних особливостей студента-першокурсника.

На семінарському занятті буде розширено  знання студентів про основні етапи розбудови Української держави в період Великої Вітчизняної війни, розкрито основний  внесок українського народу у перемогу над фашизмом, показано різні шляхи у розбудові України.

Готуючись до семінарського заняття з теми, студенти отримують питання для самостійного опрацювання:


8
. Список літератури

  1.  Боротьба й діяльність ОУН під час війни. Документи та матеріали II Укр.-іст. журнал. - 2000. - №2.
  2.  Вєтров І. Економічна експансія третього рейху в Україні. - К., 2000.
  3.  Киричук Ю. Історія УПА. - Тернопіль, 1991.
  4.  Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. -К., 1995.
  5.  Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам'ять //Укр.-іст. журнал. - 2000.-№3-4.
  6.  Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. - Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993.
  7.  Муковський Л.T., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність. Українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1997.
  8.  Патриляк І.К. Націоналістичний партизанський рух на території Західної України влітку 1941 р. //Укр.-іст. журнал. - 2000. - №4.
  9.  Руденко Н.М., Русак A.B. Армія фашистського агресора: від перемог до поразок. 1941-1945 рр. (Морально-психологічний аспект). - К., 1997.
  10.  Скоробогатов A.B. ОУН у Харкові за часів окупації (1941-1943 рр.)//Укр.- іст. журнал. - 2000. - №6.
  11.  Трофимович В. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945). - Львів, 1995.
  12.  Чайковський A.C. Невідома війна: Партизанський рух в Україні 1941-1945рр. мовою документів, очима історика. - К., 1994.
  13.   Швагуляк М. Українська карта//Дзвін. - 1990.-№7.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74894. Сравнение предметов по признакам 165.5 KB
  Ребята Я получила письмо из Африки нас приглашают в гости африканские дети. Дети соединяют точки получается изображение кораблика. Дети выполняют. Дети выполняют в тетрадях а потом на доске.
74895. Лічба предметів у межах 20. Порівняння чисел. Вправи на знаходження невідомого доданка. Розв’язування за­ дач. Побудова відрізків 32 KB
  Повторити назви компонентів при додаванні, вправляти учнів у знаходженні невідомого доданка. Формувати обчислювальні навички. Закріплювати знання учнів про задачі. Формувати вміння розвязувати задачі.
74896. Складання і розв’язування прикладів на додавання та віднімання 80 KB
  На основі практичних дій з предметами та розгляду малюнків показати різні випадки числа 10 з двох менших чисел і засвоїти їх. Формувати навички складання та розв’язування прикладів на додавання та віднімання на основі знань складу числа 10. Закріплювати знання про нумерацію чисел першого десятка, про склад чисел
74897. Складання і розв’язування прикладів на додавання та віднімання. Урок-винахідник 80.5 KB
  Урок дає можливість розвивати творчу уяву учнів логічне мислення винахідливість та вміння співпрацювати в групах парах та індивідуально викликає великий інтерес до опереджувального навчання. Лісова школа Зайчику 1 група розв’язати приклади на 1 дію Їжачку 2 група розв’язати приклади в яких більше ніж одна дія...
74898. Сложение вида 46+4. Решение составных задач. Геометрический материал. Урок математики, 2-й класс 88 KB
  Учитель проводит математический диктант учащиеся записывают полученные выражения в тетради. Дальше по лесу идём и встречаем зайчика который не может решить пример. Кто из вас поможет ему решить такой пример учащиеся в группах находят решение этого примера а затем спикер из любой группы объясняет решение этого примера у доски. Из каких геометрических фигур он состоит учащиеся называют...
74899. Сложение двузначных чисел без перехода через десяток 55.5 KB
  Оборудование: снежинки на которых написаны этапы уроков Дед Мороз карточки наглядность для устного счёта. Ребята какой долгожданный всеми любимый праздник скоро наступит Новый год Вот к нам на урок и заглянул Дед Мороз. Интересно какие задания приготовил для нас Дед Мороз. Ну что посмотрим Проверка домашнего задания Снежинка №1 – Дед Мороз желает узнать как мы выполнили домашнее задание.
74900. Узагальнена таблиця додавання і віднімання одноцифрових чисел. Задачі на дві дії 162.5 KB
  Учитель: Любі діти У наш клас Завітали гості щирі Привітайте в добрий час Гостей посмішкою й миром Девіз нашого уроку: Працюй наполегливо швидко старанно щоб жодна хвилинка не тратилась марно ІІ. Сьогодні діти ми з детективом у мандрівку вирушаємо Узагальнюючу таблицю додавання і віднімання одноцифрових чисел вивчаємо. Діти ведуть очима. Але нитка обірвалась біля дерева на якому сидить працьовитий дятел Діти хто з вас знає чому дятел стукає по дереву Як називають...
74901. Вправи та задачі на додавання круглих десятків. Задачі на знаходження третього доданка 44 KB
  Сьогодні у нас незвичайний урок і тому я хочу щоб ви: Слайд Не просто слухали а чули Не просто дивилися а бачили Не просто відповідали а міркували Дружно й плідно працювали. Слайд Отже нашого героя звуть Капітошка. Слайд 1 краплинка нам пропонує Усний рахунок. Робота з фішками Яку дію потрібно робити щоб знайти суму Різницю Зменшити на Збільшити на Слайд 2 краплинка принесла Математичний диктант Записати числа: 3 дес.
74902. Множення і ділення на 2-9. Розв`язання текстових задач 37.5 KB
  Перевірка домашнього завдання. В ній наше домашнє завдання. Який кінцевий результат Який порядок дій у виразах з дужками Молодці Ви гарно справилися із завданням. Завдання наступної папки потребує вашої уваги і так як цей матеріал опрацьований нами зовсім недавно то вам потрібна буде і взаємодопомога.