57602

Сталінська індустріалізація України. Друга і третя п’ятирічки

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: Освітня: Визначити протиречиві тенденції 30х років Уяснити що друга і третя пятирічки були важливим етапом індустріалізації визначити дати другої та третьої пятирічок Визначити хронологічну послідовність головних подій...

Украинкский

2014-04-14

1.09 MB

14 чел.

Урок №2

Тема: Сталінська індустріалізація України. Друга і третя пятирічки.

Слайд №2

 Мета уроку:

Освітня:

        Визначити протиречиві тенденції 30-х років

       Уяснити, що  друга і третя п’ятирічки  були

           важливим  етапом індустріалізації,визначити

           дати другої та третьої пятирічок

       Визначити хронологічну послідовність головних

           подій, пов'язаних с розвитком України в період

           другої та третьої пятирічок;

       Показувати на карті основні індустріальні обєкти,

         побудовані за цей період. Аналізувати позитивні

         та негативні результати перших пятирічок.

       Обгрунтувати власну позицію щодо причин та наслідків

         індустріалізації.

Розвивальна::

       Розвивати в учнів уміння аналізувати  та зіставляти

        історичні події, робити відповідні висновки.

Виховна:

       Сприяти осмисленню ролі людини в історії, поваги до

         минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку:Комбінований.

 

Основні поняття:  - стахановський рух;

                                 - форсований развиток чорної металургії

                                   та вугільної промисловості;

  •  класовий ворог.

Основні дати:        

Січень 1934 р – XVII з’їзд КП(б)У схвалив тези  про другу

                          пятирічку і прийняв рішення перенести                                                                             

столицю України з Харкова до Києва.

1933-1937 рр -  друга пятирічка

31 серпня 1935 р – початак стахановського руху.

1938- 1942 рр- третя пятирічка.

Форма організації навчальної роботи : робота в малих

 групах;

Методи і прийоми навчання: робота в малих групах;само-занурення в документ, вправа» Дзеркало»

Дидактичне запезпечення: карта Україна в період індуст-ріалізації; мультімедійний екран, слайд-шоу пісні, проектор, історичні документи.

Особа в історії: О. Стаханов; І. Гудов; А. Бусигін; П. Кривонос;

П. Ангеліна.

Хід уроку:

I  Організаційний момент. 

II Актуалізація та мотивація навчальної діяльності учнів:

Слайд №3

Викладач:

30-ті роки були і роками небаченного ентузіазму,

подвижництва,масового трудового героїзму. Нам зараз часом важко уявити ,які мілійони людей,часто маючи мінімум необхідного для нормального життя, вірили, що вони справді творці  комуністичного майбутнього, що від їхньої самовідданості залежать не тільки їхні долі, а й долі світового пролетаріату

                                         (Д.Волкогонов.Тріумф і трагедія).

       

Ці слова Д. Вволкогонова можна взяти епіграфом до сьогоднішнього уроку, вони якнайкраще показують настрій 30-х років, років перших п’ятирічок - періоду трудового масового героїзму наших людей ,які існували майже без цивілізованих засобів існування. Життя того періоду було неоднозначним: трагічним і величним водночас.

            На попередньому уроці ми почали вивчати тему:

      Сталінська індустріалізація України, розібрали матеріал сутності першої п’ятирічки, її підсумків. (Учитель пропонує учням згадати матеріал попереднього уроку. Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями)

1.Назвіть роки першої пятирічки

2.Назвіть особливості індустріалізації в Україні.

3.Назвіть джерела коштів для індустріалізації.

4.Перевірка таблиці Підсумки індустріалізації: позитивні

  та негативні.

III. Вивчення нового матеріалу.

(Викладач повідомляє тему мету та план уроку, робить наголос, що сталінська індустріалізація України здійснювалась і в подальший  період розвитку нашої країни -  період другої та третьої п'ятирічок).

Слайд №4

План уроку:

1.План другої пятирічки.

2.Стахановський рух.

3.Підсумки другої пятирічки.

4.Третя пятирічка.

5.Промисловість України напередодні Другої світової війни

(Викладач повідомляє про проблемне завдання,відповідь на яке учні дадуть в кінці уроку):

«Як радянське керівництво добилося «виконання»та перевиконання“ планів перших п'ятирічок?»

Слайд №5

ВИКЛАДАЧ:

Програма Олімпійських ігор продовжується. Переходимо до чергового етапу змагань ― плавання. Так,саме виконання планів другої та третьої п'ятирічок стало першочерговою проблемою виконання планів індустріалізації.

Слайд №6

  1.  План другої п'ятирічки

(Плакати та текст на слайді з'являються один за одним по абзацах.)

ВЧИТЕЛЬ:

- «На відміну від першої, друга п'ятирічка для УРСР була опрацьована й затверджена у Москві. Держплан УРСР має опублікувати офіційну статтю «Напрям і орієнтовні ліміти розвитку народного господарства УРСР» у журналі «Господарство України» за 1932р. Ні КП(б)У, ні уряд УРСР цієї п'ятирічки не затверджували.

      ХVІІ з'їзд КП (б) У, який працював у січні 1934р. в Харкові, схвалив тези про другу п'ятирічку як бойову програму великих робіт. З'їзд прийняв рішення перенести столицю республіки з Харкова до Києва – природного історичного центру України.

      Із загальної суми капіталовлажень в народне господарство країни на другу п'ятирічку у 133,4 млрд. крб. (у цінах 1933р.) в економіку України планувалося вкласти 16,9 млрд. крб., або 12,7%.

   (Після цього з'являться запитання «Чи більшими були капіталовкладення в економіку країни у другій п'ятирічці порівняно з першою? (у відсотках)?» Відповідь пов'язана зі слайдом 14(попереднього уроку) Учні на слайді №14 з'ясували, що у першій п'ятирічці відсоток загальних капіталовкладень становить 20,2%

Участь української команди в Олімпійській програмі продовжується в змаганні з важкої атлетики. Так, саме важкоатлети могли прийняти участь у Стахановському русі

  1.  Стахановський рух.

ВЧИТЕЛЬ:

 Сталін продовжував експлуатувати революційний ентузіазм частини робітничого класу, який бачив в п'ятирічних планах бистріший шлях до соціалізму – ідеальному, безконфліктному та безпроблемному суспільству, досягання якого вимагало нової напруги всіх сил країни. Саме ця частина робітників дала ініціаторів: нових трудових починів, активних учасників виробленого змагання другої п'ятирічки.

   Відомий трудовий почин другої  п'ятирічки пов'язаний з ім'ям Олексія Стаханова. А ім’я Олексія Стаханова пов’язане з Донецьким краєм. Саме в той період, про який ми говоримо, на весь край прозвучала пісня у виконанні Марка Бернеса «Спят курганы темные», яка стала гімном шахтарів.

Слайд-шоу пісні «Спят курганы темные»

Слайд №7

 (Ілюстрації з'являються зліва направо, потім текст для ознайомлення учням: запитання: «З якою метою було вирішено поставити цей рекорд?»)

  В ніч з 30 на 31 серпня 1935р. забійник шахти «Центральна-Ірміно» в Кадіївці Стаханов застосував новий метод роботи, заснований на розподіл виробничих операцій між забійником та кріпіжником. В підсумку за зміну він вирубав 102т вугілля, перевиконавши норму в 14,5 разів. О. Стаханову допомагали двоє підсобних робітників, а результат приписали йому одному -  в цьому і був весь «секрет».

   Преса широко розрекламувала почин Стаханова, як відомий трудовий почин. Але при цьому замовчувалось, що з ним працювало ціле звено.

Слайд №8

«Коли я все пригадую, всі думки збираю докупи, то мені хочеться кожного разу сказати одне й те ж: спасибі товаришу Сталіну! Товариш Сталін так підняв мене, рядового робітника, що про це я не міг мріяти ніколи».                                   

                                                     (О. Стаханов)

Як ви можете прокоментувати ці слова О. Стаханова?

Слайд №9

ВЧИТЕЛЬ:

В інших галузях народного господарства з'явились послідовники Стахановського методу роботи. В верстатобудівництві Стахановський рух почав фрезеровщик Московського верстатобудівного заводу ім. І. Орджонікідзе    

І. Гудов; в автобудівництві – коваль Горьківського автозаводу А. Бусигін

   На залізнодорожньому транспорті: новаторські засоби вперше ввів П. Кривонос - машиніст депо «Славянськ» Донецької залізничної дороги. В сільському господарстві широко відомою стала стахановка – бригадир жіночої тракторної бригади в Донецькій області П. Ангеліна. Треба сказати, що стахановський рух був використаний владою з метою тиску на трудівників. Якщо О. Стаханов зумів перевиконати норму в 14,5 разів, то чому інші це не роблять? Так почали переглядати виробничі норми планових завдань. Норми підвищилися на 35-40%

  

  1.  Підсумки другої п'ятирічки

Слайд №10

(Поява інформації на слайді починається з тексту по абзацах і закінчується появою запитанням учням) водночас учитель надає коментар. «За другу п'ятирічку в Україні було побудовано одну тисячу нових великих промислових підприємств, багато існуючих було повністю реконструйовано. Внаслідок цього на кінець п'ятирічки 80% всієї продукції давали нові або реконструйовані підприємства.

   Валова продукція всієї промисловості республіки у 1937р. збільшилася проти 1932р. у 2,2 рази, а великої промисловості - 2,3рази.

   Середньорічний темп приросту промислової продукції становив 17,4 %. Питома вага засобів виробництва у продукції великої промисловості збільшилася з 58,4% до 68%.

   (Для відповіді на запитання учні звертаються до інформації на слайді №10, де вказана цифра 400. Таким чином відповідь буде така: у 2,5 рази)

Слайд №11

(поява діаграми і тексту по черзі здійснюються протягом 30 секунд, після чого з'являється запитання) «Чи можна стверджувати, що підсумки другої  п'ятирічки були більш успішними, ніж першої?»

  Діяльність учнів:

(Учні здійснюють підрахунки і повідомляють свої результати роботи.)

ВИКЛАДАЧ:

     30 – ті роки ХХ століття ввійшли в історію нашої країни, ще й  як роки уособлення влади Сталіна, проведення масових репресій проти громадян. Саме в цей період розвитку країни широко пропагували всякого роду плакати проти ворогів п'ятирічки.

 (Плакати з'являються одночасно. Для відповіді на запитання: «Який основний зміст цих плакатів надається дві хвилини (слід звернути увагу учнів на ідеологічний підтекст, засоби зображення та стиль плакатів).

Слайд №12

4.Третя п'ятирічка

     ВИКЛАДАЧ:

План на третю п'ятирічку був розрахований на 1938-1942рр., це прийнято ХVІІ з'їздом ВКП (б) в березні 1939р. Європа стала на порозі нової світової війни, тому були збільшені асигнування на оборону. В 1939р. вони склали 25% держбюджету, в 19441р.- 43,4%. Передбачувалось досягнути швидкого розвитку передусім військово-промислових галузей. В Україні планувалось збільшення видобутку вугілля, нарощування машинобудівної промисловості, хімічних виробництв, електроенергетики.

   Темпи розвитку промисловості за роки третьої п'ятирічки не відставили від запланованих. Це було підсумком надзвичайних засобів, які фактично означали закріплення робітників та інженерно-технічних робітників до виробництв, новобудов, установ. В кінці грудня 1938р. ЦК ВКП (б), РНК СРСР разом з профспілками прийняли постанову «Про засоби приведення в порядок трудової дисципліни, покращення практики державного соціального страхування та боротьби з зловживаннями в цій справі». В червні 1940р. державна рада СРСР прийняла закон «Про перехід на 8-годинний робітничий день, на семиденний трудовий тиждень та про заборону самовільного залишення робітниками та службовцями виробництв та установ». Порушення дисципліни дорівнювались до кримінального злочину та карались позбавленням волі.

  

Самозанурення в таблиці

Слайд №13

(На слайді учні бачать таблицю, в якій схематично зображені показники виробництва різних видів продукції в 1913,1928,1940рр. Перед учнями ставиться запитання: «Як би ви охарактеризували результати перших п'ятирічок за даними таблиці?» під час обговорення учні мають зрозуміти, що основна увага надавалась розвитку важкої промисловості, відтак темпи її зростання були досить великі, на відміну від виробництва легкої і харчової промисловості).

   Вправа «Дзеркало»

Робота з додатком №1, та №2

ВИКЛАДАЧ:

   Повідомляє про розподіл групи на чотири підгрупи, які отримують завдання:

І етап

  Завдання першої 1,2 підгруп – ознайомитись з текстом

додатка №1

Завдання 2,4 підгруп – ознайомлення з текстом додатка №2

ІІ етап

Об'єднуються 1,2 та 3,4 підгрупи, які ознайомлюються з матеріалом документів.

ІІІ етап Викладач ставить питання

(по додатку №1)

   1    У чому полягали відмінності політики індустріалізації в

         СРСР від процесів модернізації 20-30-х років у країнах

         західної демократії?

(по додатку №2).

1.   В чому бачив філософ історичне завдання  п'ятирічки?

2.   Що було джерелом «ентузіазму індустріалізації»?

3.   Чи згодні ви з висновками Н. Бердяєва

5.Промисловість України напередодні Другої світової війни.

Викладач

Передвоєнні п'ятирічки вивели Україну на новий рівень економічного розвитку. Протягом довгого часу стверджувалося, що за роки другої та третьої  п'ятирічки загальна вага промисловості в продукції народного господарства у СРСР досягла 77,4%. Це вважалося важливим досягненням п'ятирічки.

Слайд №14

Коментар викладача:

 В 1940р. промисловий потенціал України в 7 разів перевищував рівень 1913р. (Росії – у 9 разів). Зросла також продуктивність праці (хоч заробітки загалом зменшилися). Таким чином, якщо СРСР із п'ятої перетворився на другу в світі індустріальну державу, виробничі потужності України стали дорівнювати Франції, вона посіла друге місце в Європі з випуску машин (після Великобританії) і виплавки чавуну (після Німеччини)

Викладач коментує слайд, а потім звертається з питанням до учнів: «У чому була особливість індустріалізації в Україні?» Учні дають відповідь. Вчитель доповнює їхні відповіді, акцентуючи увагу словами: «Як і раніше головна увага приділялась піднесенню важкої промисловості»

.

ІV Закріплення знань і навичок

І етап закріплення

Викладач

     Ми з вами розібрали тему уроку, а тепер саме час згадати про проблемне завдання, яке було поставлено на початку уроку.

Слайд №15

  

Учні дають свої варіанти відповідей

 

ІІ етап закріплення

   

На слайді з'являться запитання. Учні дають письмові відповіді на запитання №1. відповідь з'являться через 15 сек. за допомогою анімацій. За такою схемою відповідають на питання №2-5. Відповіді на запитання №6,7 вимагають більше часу. Через 30 секунд після їх появи та обговорення з'являться відповіді:

  1.  Назвіть рік, коли було взято курс на індустріалізацію? (1925р.)
  2.  Назвіть роки перших п'ятирічок?

(І – 1928-1932рр.

ІІ – 1933-1937рр.

ІІІ – 1938-1942рр)

  1.  Назвіть дату коли розпочався Стахановський рух? (1935р.)
  2.  Як називається процес прискореного розвитку промисловості? (індустріалізації)
  3.  За рахунок чого проводилось форсування індустріалізація? (надмірна експлуатація населення, запровадження соціалістичних змагань;запровадження командно – адміністративної системи управління).
  4.  У чому особливість індустріалізації в Україні?(Будівництво великої кількості нових підприємств та реконструкція старих, пріоритетний розвиток важкої промисловості, зародження соціалістичного змагання.)
  5.  Назвіть об'єкти перших  п'ятирічок.

V. Підсумки уроку.

      

Викладач

Протягом двох уроків ми вивчали тему: «Сталінська індустріалізація України». Уроки у нас були незвичні, ми провели їх як Олімпійські ігри, коли Україна в складі СРСР змагалася з провідними країнами Європи і Америки за звання індустріальної держави.

Чи стала Україна переможцем Олімпійських ігор? Якої медалі вона заслуговує?

  

(Учні висловлюють свою точку зору)

 УІ. Домашнє завдання

Викладач підводить підсумки уроку.

(учні висловлюють свою точку зору)

Домашнє завдання: опрацьовування §53 підручника.

Додаток №1

Народній комісар важкої промисловості СРСР Серго Орджонікідзе про особливості проведення політики індустріалізації.

   Лютий 1931р

«У нас Грозний та Баку переповнені нафтою. Нафта є керосин є, бензин є,а перевезти неможна ... – цистерн не вистачає».

  Січень 1932р

«Транспортні ускладнення стали однією з головних причин невиконання плану. Ми з вами знаемо,що в металургії ми значно відстаємо...Найбільша основна причина – величезна нестача інженерно-технічних кадрів. На заводі найбільш відповідальні місця у цехах посідають молоді інженери, які тільки вчора залишили шкільну лаву. Але сьогодні вони навчаються, і це навчання коштує чимало. У теперішній час у Баку та Грозному заповнені усі резерви, а коли резервуарів невистачило, ми вимушені були рити ями та пускати нафту. У нас в середині країни не буде вистачати нафти, але у Баку і Грозному залишилося невивезеної нафти близько 1,5 млн. т».

  Жовтень 1932р

«Тут треба прямо сказати, що план на 1932р. недовиконуємо, й недовиконуємо суттєво. Програми поточного року була 9млн т чавуну; ми цієї програми не виконуємо. Ми думали, що Магнітку зможемо пізнати за 2-3 роки. Не вийшло, ліземо зі шкури, а не вийшло.»

Січень 1933р

«П'ятирічку з чорної металургії в чотири роки не виконали. До того ж, перші 20 днів першого року другої п'ятирічки говорять про ганебний прорив у чорній металургії. Ми п'ятирічку закінчили, будуємо соціалізм, збудували велику промисловість, але цього не можна говорити робітнику, який сидить у холодній казармі, - він нас до біса пошле.»

Завдання:

Проаналізуйте документ та з'ясуйте, у чому полягали відмінності політики індустріалізації у СРСР від процесів модернізації 20-30-х років ц країнах західної демократії.

Додаток №2

Текст слайду демонструється повністю, потім з'являється запитання з інтервалом 15 секунд.

 

Російський філософ М. Бердяєв про соціально-економічну суть п'ятирічок.

П'ятирічний план це дуже елементарна та прозаїчна річ. Росія – країна індустріально відстала. Важливим завданням було її індустріалізувати. На Заході це відбувалося по законам капіталізму, це по Марксу, як повинно бути. Але в Росії індустріалізація повинна проходити під знаком комунізму. При комуністичному режимі це можна зробити більш при умові створення ентузіазму індустріалізації; перетворив її з прози в поезію; з тверезої реальності в містику, створив міф про п'ятирічку. І все це відбувалося не тільки з допомогою ентузіазму, поезії, містики і міфотворчості але й шляхом терору ДПУ. Народ поставили в кріпосну залежність по відношенню до держави.

Завдання:

  1.  В чому бачив філософ історичне завдання п’ятирічки ?
  2.  Що було джерелом «ентузіазму індустріалізації»?
  3.  Чи згодні ви з висновками М.Бердяєва?

    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42676. Изучение конструкции и поверки вторичного прибора РП160 40.5 KB
  Цель работы ознакомление с работой измерительной системы измерения температуры в комплекте пирометр сопротивления заменён магазином сопротивления нормирующий преобразователь НПСЛ вторичный прибор РП160. Порядок проведения работы: Ознакомились со схемой подключения магазина сопротивления нормирующего преобразователя вторичного прибора; Установили магазином сопротивления сопротивление 4171 атм. соответствующее температуре 50С значение температуры считали по шкале прибора РП160; Рассчитали значение...
42677. Изучение и исследование термоэлектрического метода измерения температур 96 KB
  При этом студенты овладевают методикой поверки автоматического потенциометра КСП4 в комплекте с образцовым потенциометром УПИП60М градуировки шкалы. магазин сопротивлений R4 R10 и клеммы для подключения образцового потенциометра УПИП60М. Поверка автоматического потенциометра КСП4. Для поверки градуировки шкалы автоматического потенциометра КСП4 собирают схему по рисунку.
42678. Изучение работы жидкостного U – образного манометра и комплекта приборов для измерения давления пневматической ветви ГСП 403.5 KB
  Березники 2007 Цель работы в процессе выполнения лабораторной работы студенты закрепляют знания по разделу Измерение давления и Дистанционная передача сигнала измерительной информации теоретического курса Технические измерения и приборы. Студенты знакомятся с принципом действия устройством преобразователя измерительного разности давления пневматического 13ДД11 в комплекте с вторичным прибором РПВ4. Стенд предназначен для выполнения лабораторной работы по изучению работы измерительного преобразователя разности давления...
42680. Исследование процесса испытания конструкционных материалов при случайном режиме нагружения 278 KB
  Ознакомиться c основными процедурами, предшествующим установлению ресурса ВС; методами схематизации процессов нагружения. Оформить отчет №1 по лабораторной работе в виде рукописного конспекта, с необходимыми иллюстрациями. В отчете дайте развернутые ответы на все вопросы, которые приведены ниже.
42681. Исследование процесса испытания конструкционных материалов при случайном режиме нагружения 40 KB
  Ознакомиться c гипотезами накопления повреждений; Стандартизированными спектрами нагружения используемых при изучении усталостных характеристик летательных аппаратов. ВОПРОСЫ В чем заключается смысл концепции линейного накопления повреждений при усталости Основные недостатки линейной гипотезы накопления повреждений В чем заключается смысл модифицированных гипотез...
42682. Автоматические системы контроля технического состояния самолета. Деформационный рельеф плакированных сплавов как показатель истории нагруженности 1.63 MB
  Ознакомиться с проблемами концентрации напряжения и коэффициентами которые определяют ее; принципами построения автоматизированной системой контроля технического состояния самолета; деформационным рельефом который является показателем поврежденности конструкции самолета. На распечатанном рисунке самолета А380 формат А2 нанести примеры применения систем контроля целостности конструкции. ВОПРОСЫ В чем...
42683. Основные приемы работы в СУБД Microsoft Access 292 KB
  Основные приемы работы в СУБД Microsoft ccess Приложение ccess является программой входящий в пакет Microsoft Office и предназначено для работы с базами данных. База данных. В общем смысле термин база данных можно применить к любой совокупности связанной информации объединенной вместе по определенному признаку организованных по определенным правилам предусматривающим общие принципы описании хранения и манипулирования данными которые относятся к определенной предметной области. Система управления базами данных СУБД прикладное...
42684. Аппаратное обеспечение персональних ЭВМ 43.5 KB
  Харьков 2010 Лабораторная работа №1 Аппаратное обеспечение персональних ЭВМ Цель работы: Ознакомление с составом и структурой ПЭВМ. Порядок выполнения работы: Визуально ознакомится с составом ПЭВМ. Определить составные части ПЭВМ и...