57612

Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Хмельницького визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; розвивати в учнів уміння працювати з картою аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх робити певні висновки...

Украинкский

2014-04-14

76 KB

12 чел.

Тема уроку: Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського.

               

Мета уроку:

охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам

формувати компетентностний підхід учнів у відстеженні  причино-наслідкових зв’язків й уміння самостійно здобувати знання;

виховувати історичну самосвідомість учнів, повагу до історичного минулого нашого народу.

Тип уроку:   

урок вивчення нових знань

Форма уроку:

урок-дослідження, з використанням інтерактивних технологій

Обладнання:

портрет І.Виговського, карта Гетьманщини XVII ст., атласи, підручники, ілюстрації,  аркуші, фломастери.

Основні дати:

  •  1658 р.- Гадяцька угода
  •  1658 р. - початок Руїни.

                                              Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

Перш ніж ми перейдемо до вивчення нової теми давайте спробуємо пригадати деякі події із попереднього розділу.

Евристична бесіда (слайд 1)

 1. Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни( 1648-1657рр).

2. Національно-визвольну війну очолив... Б.Хмельницький.

3. Національно-визвольна війна українського народу була проти Польщі. 

4. З якою державою Б. Хмельницький уклав договір у 1654р. Москва

5. У якому місті проходило укладення договору 1654р. Березневі статті.

 У ч и т е л ь. Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася по смерті Б. Хмельницького, була досить складною. Вона визначалася такими

факторами:  (слайд 2)

1. Царський уряд ігнорував інтереси Української держави.

2. Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі.

3. У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель.

4. Посилилося соціальне напруження в суспільстві.

5. Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди.

6. На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання —ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.

Хто став гетьманом після смерті Б.Хмельницького; (слайд 3)

Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада винесла ухвалу про пердачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Однак після смерті Б Хмельницького ситуація змінилася. 26 серпня 1657р в Чигирині відбулася рада, на якій  геьманом до повноліття Ю.Хмельницького було обрано генерального писаря Івана Виговського.

( демонстрація портрета І.Виговського) (слайд 4)

Тому, тема уроку сьогодні, запишіть у робочі зошити -

Україна в роки правління І.Виговського. (слайд5)

Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; (слайд 6)

                      План вивчення нового матеріалу. (слайд 7)

1.Обрання гетьманом Івана Виговського.

2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського.

3.Україно – московська війна 1658 – 1659 рр.

4. Кінець гетьманування Виговського

 1.Обрання гетьманом Івана Виговського.

Зараз я пропоную вам уважно прослухати і переглянути відео в якому розповідається про обрання Івана Виговського гетьманом,а після перегляду опрацювати текст підручника на ст. 170 і на основі цього ви повинні скласти характеристику про гетьмана за планом який пізніше ви побачите на дошці.

   1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча: (слайд 8)

а) де і коли він народився?;  

б) де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?;

в) як формувалися його погляди?

2. Діяльність історичного діяча: 

а) схарактеризуйте основні справи його життя;

б) які успіхи й невдачі були в його справах;  

в) які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому;

г) якими були наслідки його діяльності;

Іван Виговський (р.н невід.-1664р)

• Походив зі старовинного шляхетського роду, закінчив Києво-Могилянський колегіум, служив у державних установах.

• У роки Визвольної війни був одним із найближчих соратників Хмельницького, генеральним писарем Війська Запорозького.

• По смерті Хмельницького був наказним гетьманом при Юрії Хмельницькому, а потім  26  серпня 1657 рік - м. Чигирин Старшинська рада обрала до повноліття Юрія гетьманом І.Виговського.

• Проводив антимосковську політику, розгромив промосковське повстання козаків у 1658 р., а також російські війська під Конотопом у 1659 р.

• Уклав у Гадячі угоду з Річчю Посполитою.

-Гетьман орієнтувався на інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти. Щедрі дарунки земельних наділів і привілеї можновладцям спричинили невдоволення незаможного селянства і козацтва.

• У жовтні 1569 року на Чорній раді був усунений від влади і повернув гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

• Після цього перебував на польській державній службі. За наказом Павла Тетері був заарештований і розстріляний у1664р.

У ч и т е л ь. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський.

2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського.

  Учитель.У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, основне прагнення І.Виговського полягало втому, щоб запевнити Україні самостійність.

 Для розгляду цього питання я пропоную вам об’єднатися в дві  групи уважно переглянути відео та опрацювати текст підручника:  (ст.171-172)та визначити внутрішню та зовнішню політику Івана Виговського.Перша група працює над зовнішньою політикою а друга над внутрішньою політикою Івана Виговського. Своїми результатами заповнюєте схему яку отримала кожна їз груп і пізніше хтось один із групи презентує свою роботу.

Робота у групах

1-ша група Зовнішня політика. (слайд 9)

2-га грпа  Внутрішня політика. (слайд 10)

Зовнішня політика Івана Виговського  

 Розповідь учителя. 

Звичайно, Гадяцька угода не вирішувала багатьох соціально-економічних і політичних проблем або й просто ігнорувала їх. Особливо це - стосується становища селянсько-козацьких мас, їх інтересів, зрештою, політичної - орієнтації. Однак очевидним є те, що в разі вступу в силу гадяцьких «пактів» (в даній редакції) Україна досягла б якісно нового рівня державності, остаточно прилучившись до європейської цивілізації.

16 вересня 1658 р. - підписаний Гадяцький договір між Україною і Річчю Посполитою

Умови договору:

  1.  Україна входила до складу Річі Посполитої під назвою Великого князівства Руського (три воєводства - Київське, Чернігівське, Брацлавське) як третя складова федерації - поряд з Польським королівством і Великим князівством Литовським.
  2.  Законодавча влада - Рада, яка складалася з представників усіх полків, сотень і міст.

3. Виконавча влада - гетьман, якого обирали довічно і затверджував король.

  1.  Визнавалися усі вільності і традиційні права Війська Запорозького, і щорічно за рекомендацією гетьмана 100 козаків приймали в шляхту.
  2.  Козацький реєстр налічував 30 тис. + 10 тис. найманців.
  3.  Зрівнювалися в правах православні і католики.
  4.  На території князівства скасовувалася Брестська унія, митрополит і п'ять православних єпископів допускалися на засідання загального сейму.
  5.  Уводилися власна судова система українською мовою в діловодстві, своя скарбниця і монета за польським зразком.
  6.  Польське військо не мало права переходити кордони України.

Гадяцький договір був більш виваженим і чітким, ніж договір 1654 р. Та, на жаль, не судилося втілити в життя, тим паче, що Польща не збиралася дотримуватися його умов.

Внутрішня політика Івана Виговського  

3.Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

У ч и т е л ь Гадяцька угода спричинила погіршення українсько-російських відносин.

Для розгляду цього питання ви повинні опрацювати документ і заповнити таблицю (слайд 11)

4.Кінець гетьманування Виговського.

Випереджальне завдання

Підготувати повідомлення «Кінець гетьманування Виговського і його смерть».

ІІІ. Закріплення нових знань учнів.

Тести. (слайд 14)

1.Після смерті Б.Хмельницького гетьманом став:

а) Юрій Хмельницький;  б) Іван Виговський.

2. Початок правління І.Виговського:

а)1657 р; б)1658 р.

3. Іван Виговський орієнтувався на інтереси:

а)народних мас; б) вищих верств населення.

4.Конотопська битва відбулася 28 червня:

а) 1657 р. б) 1659р.

5.Між якими державами було укладено Гадяцький трактат?

а) між Москвою та Україною; б) між Польщею таУкраїною.

6.Гадяцький договір був підписаний:

а)6 вересня 1658р;б)6 вересня 1657р.

7. За Гадяцьким договором українського гетьмана мав затверджувати:

а) польський король; б) московський цар.

8. Яку посаду обіймав І.Виговський за гетьманування Б.Хмельницького:

а) Генеральний писар; б) Генеральний суддя.

9.Позначте період гетьманування І.Виговського:

а) 1663-1668рр; б) 1669-1672рр; в) 1657-1659рр.

10.Позначте період московсько-української війни:

а) 1658-1659рр. б)1657-1659 рр. в)1659-1660рр.

11.У якому році у Переяславі відбулася рада, яка підтвердила обрання І.Виговського гетьманом:

а) лютий 1658р;  5 квітня 1657р.

12.У 1664 році був страчений поляками наказом полковника:

а) Тетері; б)М.Пушкара.

IV. Підсумки уроку. У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні конфлікти починається період громадянських воїн. І в історії українських земель настає страшний, безжалісний період поневірянь і розрухи - який історики охрестили як період - Руїни. Проте історична особистість гетьмана І. Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського народу в боротьбі за свою свободу.

 Домашнє  завдання. Опрацювати § 23, с. 169 – 175. Скласти кросворд по даній темі. (слайд 15) 


Додаток 1

Документ

Основною причиною українсько-російської війни 1658-1659 рр. була несумісність підходів гетьманського та царського урядів щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин. Гадяцький договір прискорив військове московсько – українське протистояння.

Іван Виговський війни не хотів, але вимушений був відповісти на агресію зі сторони Московщини і розірвати стосунки з Москвою. Було розроблено план військових дій щодо розгрому царських військ та опозиції. Оскільки царський уряд став на сторону опозиції, то громадянська війна переросла у війну  з Московською державою. Бойові дії почалися на різних фронтах у грудні 1658 року. Московський цар оголосив І. Виговського зрадником і закликав українців не підпорядковуватися гетьману. Частина Лівобережних полків перейшла на сторону московського царя. Виговський, в свою чергу, розіслав до європейських дворів звернення, у якому сповіщав про розрив із Москвою та про причину цього розриву.

  Росія, прагнучи стати наймогутнішою потугою на сході Європи та у православному світі в цілому, бажала загарбати Україну, а Україна - навпаки, прагнула зміцнити свою власну державність під захистом Москви, але без реального включення в російський владний простір.

 Основні події московсько-української війни 1658-1659 рр. розгортались навесні-влітку 1659 р.  Наприкінці березня 1659 р. понад 100-тисячна російська армія на чолі з князем О.Трубецьким рушила на Україну. 20 квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили козаки Чернігівського і Ніжинського полку під командуванням ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Майже два місяці козаки тримали облогу.  Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про допомогу 40-тисячної орди і загалом мав близько 60 тис. вояків. Незабаром союзницьке військо виступило на допомогу оточеним.

  Головна битва відбулася 28 червня 1659 р. в районі с. Соснівки під Конотопом. Вона закінчилася нищівною поразкою московського війська. (

Гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Поміж українців не було єдності щодо подальшої долі Батьківщини. Незалежну Україну кожне угрупування розуміло по-своєму, обстоюючи передусім власні інтереси.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79462. Сущность прикладной культурологии как области научного знания и социальной практики 27.93 KB
  Предмет процессы социализации инкультурации и самореализации личности в институциональных и неинституциональных сферах художественной духовнонравственной социальнопсихологической политической правовой экологической физической культуры. Целевая установка прикладной культурологии вовлечение человека в мир культуры. Важнейшая функция прикладной культурологии проявляется: в научнометодическом обеспечении культурнопросветительной и культурнотворческой деятельности учебных заведений трудовых коллективов воинских частей...
79463. Технология формирования имиджа учреждений социально-культурной сферы 28.15 KB
  В последнее время учреждения культуры все чаще обращаются к переосмыслению своей деятельности что связано с изменением их роли в обществе. Следовательно они важны сегодня и для учреждения культуры как его руководства так и каждого сотрудника. Репутация это уже созданное общее мнение о достоинствах и недостатках учреждения. Кроме того существует внутренний имидж учреждения то есть представление о нем персонала.
79464. Методологические характеристики исследований СКД 28.54 KB
  Методы исследования делятся на 2 большие группы: теоретические и эмпирические. Теоретические методы исследования всегда существуют в паре. Абстрагирование – мысленное вычленение и обращение в самостоятельный объект исследования отдельных сторон свойств или состояний объекта. Наблюдение – это наиболее информативный метод исследования.
79465. Фандрейзинг в социально-культурной сфере: источники и организационное обеспечение 28.45 KB
  Источники финансирования некоммерческих организаций социальнокультурной сферы: Привлеченные Государственные Собственные; Благотворительные средства; Прямое финансирование: Доходы от основной; Спонсорские средства содержание госсети учреждений деятельности; Гранты программы федеральные Доходы от; Членские взносы региональные отраслевые предпринимательской; Резервные взносы межотраслевые деятельности; Заемные средства кредиты Финансирование потребителя; Косвенное финансирование. НКО некоммерческие организации отличаются высокой...
79466. Основные этапы и противоречия развития самодеятельной общности; социально-психологические типы самодеятельных обществ 26.51 KB
  В процессе своего развития возникают связи и группа становится группойассоциацией. Группа прекратила свое существование. Формирование внутригрупповых норм: без норм не может жить ни одна группа. Чем больше существует группа тем больше норм чем больше норм тем больше внутригрупповое давление на личность.
79467. Социально-культурные функции рекламы 28.34 KB
  Реклама – это особый вид создания и распространения информации, имеющий четкого заказчика, передаваемый опосредованно имеющий целью – повышение спроса и повышение интереса к товарам и услугам.
79468. Методы организации СКД 27.68 KB
  Методы социальнокультурной деятельности система информационного и идейноэмоционального воздействия; совокупность способов совместных действий организаторов и участников социальнокультурной деятельности направленных на решение конкретных просветительных воспитательных и иных культуросозидающих задач. Методы СКД: Методы формирования культурных знаний которые в свою очередь подразумеваются на методы: информирования – сообщения внушения заражения убеждения. Методы стимулирования – в этой группе рассматриваются соревнования метод...
79469. Деятельность некоммерческих организаций в становлении и развитии гражданского общества 26.77 KB
  Роль ОО в становлении гражданского общества. Общественные объединения являются субъектами социально-культурной деятельности в условиях становления гражданского общества их влияние на социально-культурную политику и взаимодействие с государственными органами по решению социальных проблем имеет существенное значение. Основной ролью общественных организаций в условиях демократии является активное участие в формировании гражданского общества с привлечением творческого потенциала населения.
79470. Средства социально-культурной деятельности и примеры их использования в различных досуговых программах 27.32 KB
  Множество социальных проблем с которыми мы сталкиваемся в процессе этой деятельности так или иначе неизменно приобретает статус педагогических задач. Социально педагогические критерии к средствам культурнодосуговой деятельности соотносятся с критериями предъявляемыми к культурнодосуговой деятельности в целом. Это: критерий социально значимой направленности культурнодосуговой деятельности; критерий соответствия методики работы современным требованиям обеспечения педагогического влияния на сознание поведение и отношения людей в условиях...