57708

Культура Галицько – Волинської держави

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Ознайомити учнів з досягненнями культури Галицько – Волинської держави; визначити її особливості; з ясувати які держави мали вплив на розвиток Галицько – Волинської держави; працювати над вмінням виділяти головне працювати в групі...

Украинкский

2014-04-15

77.5 KB

1 чел.

Тема: Культура Галицько – Волинської держави.

Мета: Ознайомити учнів з досягненнями культури Галицько – Волинської держави; визначити її особливості; з ясувати які держави мали вплив на розвиток Галицько – Волинської держави; працювати над вмінням виділяти головне, працювати в групі; виховувати повагу до культурних надбань нашого народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, картки, електронна презентація теми.

Основні поняття: культура, освіта, архітектура, літописання.


Хід уроку:

І. Орг. Момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «Дешифровщик»

Назвіть зашифроване поняття.

1

АБВ

2

ГГД

3

ЕЄЖ

4

ЗИІ

5

ЇЙК

6

ЛМН

7

ОПР

8

СТУ

9

ФХЦ

10

ЧШЩ

11

ЬЮЯ

5,8,6,11,8,8,7,1.

Бесіда за запитаннями.

1.Що таке культура?

2.Що відноситься до матеріальної та духовної культури?

3.Культуру якої держави ми вивчили?

4. Які галузі культури розвивалися в Київській Русі?

Повторення понять.

ікона

Живописне зображення Бога, святих

фреска

Картина, написана фарбами на сирій штукатурці

мозаїка

Зображення,зроблене з окремих різнокольорових шматочків скла, камінців.

Нестор

Літописець,автор першого літопису

«Повість минулих літ»

Перший літопис Київської Русі

«Слово о полку Ігоревім»

Перший твір художньої літератури Київської Русі

архітектура

Будівництво та прикраса споруд

Ярослав Мудрий

Автор першого збірника законів «Руська правда»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Проблемні питання.

1.Які історичні події визначали розвиток культури Гальцько – Волинського князівства?

2. Впливу яких держав зазнала Галицько – Волинська держава?

Вчитель історії.

  1.  Освіта.
  2.  Літописання.

Робота в групах.

Групам роздається матеріал, який не відповідає дійсності. Вони знайомляться з ним і потім читають підручник. Знаходять помилки і в усній формі виправляють.

І група. Освіта

ІІ група. Літописання.

Додаток 1.

Вчитель художньої культури.

Електронна презентація.


3.Архітектура

Особливості розвитку архітектури Галицько-Волинського князівства.

рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.

На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі. При тому вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність. Навіть після монголо-татарської навали впродовж століття Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх держав, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих здобутків, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.

Культура Галицько-Волинського князівства була відкритою для впливів західної і східної культур, але при цьому не втрачала своєї східнослов’янської специфіки.

Великий вплив на культуру регіону мала православна церква, яка, попри політичні негаразди, зберігала основні культурні традиції.

Культура Галицько-Волинського князівства стала однією зі складових частин формування української культури.

Незважаючи на те що риси культури Галицької і Волинської земель мають відмінності, їхній розвиток відбувався одночасно, а процеси були тотожними. Це дає змогу вченим розглядати культуру Галицько-Волинського князівства як цілісний феномен.

Архітектура.

Наявність мурованих будівель є вагомим свідченням розвитку того чи іншого регіону. Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми, князівські палаци, замки, укріплені двори бояр.

Спочатку мурованими були лише храми і князівські палати.

Перші муровані храми в Галичині та Волині з’являються досить рано — із кінця ІХ — початку Х ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури. Але, на жаль, переважна більшість храмів кінця ІХ—ХІІІ ст. назавжди втрачена.

У ХІІ—ХІІІ ст. сформувалися Волинська і Галицька архітектурні школи. На волинських будівничих відчутний вплив справила Київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Київської Русі, так і надбання західноєвропейських майстрів.

Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля має простий, але водночас величний вигляд.зверніть увагу на аркоподібні склепіння собору, плавність форм.

Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.),— зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного у Європі романського стилю.

У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. На території міста археологи знайшли близько тридцяти кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними Крилос) до нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також є яскравим представником галицької архітектурної школи. Ви можете побачити, що поряд із аркоподібними склепіннями собору використовуються і загострені шпилі

Запитання до слайду №

1. Які архітектурні особливості мала церква?

2. Які елементи церкви свідчать про вплив західноєвропейського мистецтва?

У Галичі, Звенигородці, Луцьку та деяких інших містах археологи знайшли руїни князівських палаців.

У ХІІІ ст. в Галицько-Волинському князівстві велося активне будівництво міст і фортець. Так, на Волині поряд із Холмом були збудовані укріплені міста Данилів, Кременець, Угровськ, у Галичині — Ярослав, Сяник. Усі вони мали оборонні споруди, які не під силу було здолати навіть монголо-татарам із їхньою облоговою технікою.

Від кінця ХІІІ ст. на Волині під впливом західноєвропейської оборонної архітектури починається будівництво нового типу оборонних споруд — муровані «башти-стовпи». На теперішній день збереглися такі башти в околицях міста Холм (село Стовп’є) та в місті Біла Вежа (колишній Кам’янець). Ці «стовпи» були баштами-донжонами. У ХІV ст. розгорнулося будівництво кам’яних замків, першим серед яких був замок у Луцьку, який почали зводити наприкінці ХІІІ ст.

Луцький замок є одним із найстаріших в Україні. Зведений останнім великим князем Любартом у 1340 – 1385 рр., він служив столичною резиденцією уряду і князя.

Це одна памятка світської архітектури – оповитий легендами і переказами Олеський замок, за володіння яким точилися суперечки. Легенда говорить, що саме в Олеському замку у 1629 році народився майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський. Легенда говорить, що в той день була страшенна гроза. І коли новонародженого хлопчика положили на високий стіл із чорного мармуру, вдарив сильний грім і блиснула блискавка. Від громового удару масивний стіл під немовлям тріснув навпіл і присутні сприйняли це як пророцтво надзвичайної долі хлопчика. Пророцтво здійснилося, оскільки Ян Собєський ввійшов в істррію Польщі не лише як король, а і як один із найталановитіших полководців.

Наприкінці ХІУ століття починають зводити Хотонську Фортецю і Камянець-Подільський замок

- Перегляньте зображення і визначте особливості будівництва замків та фортець. Чим обумовлені такі архітектурні особливості?

- А тепер порівняйте українські зхамки та фортеці із західно-європейськими зразками.


4.Образотворче мистецтво.

Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського князівства.

Ікони, що поширювалися в Галичині та Волині, мали візантійське чи київське походження. Згодом на Волині та Галичині постали власні школи іконопису. Його розквіт припадає на другу половину ХІІІ—ХІV ст. Особливістю іконопису цього періоду є те, що він розвивався без жорсткого контролю з боку церкви чи влади. Митці, відповідно, намагалися відшукати вираження сюжету, іноді порушуючи канони. Зображення на іконах мають легку об’ємність, чим суттєво різняться від візантійських зразків.

Цікаві факти

Найстарішою іконою, що збереглася в Галичині, є фрагмент візантійської ікони «Менологія» (кінець ХІІ — початок ХІІІ ст.). Вона була знайдена в 1930 р. в церкві Св. Миколая в Тур’ї поблизу Старого Самбора, але до науковців потрапила лише в 1983 р. На ній зображені фігури святих підкреслено видовжених пропорцій із малими головами. Одяг святих зображений у темних тонах. Серед них виділяється великомученик Георгій.

До найкращих зразків галицько-волинського живопису цього періоду належить чудодійна ікона Волинської Богоматері («Богородиця Одигітрія» з Покровської церкви в Луцьку, початок ХІV ст.). Вона вражає глядача особливою суворістю образів Богоматері і малого Ісуса, якої не було в іконах попереднього періоду. Свідченням проникнення елементів народного мистецтва є сорочка Ісуса, прикрашена вишитими квіточками.

У Львівському музеї українського мистецтва зберігається одна з перлин галицького іконопису «Юрій Змієборець» із села Станилі поблизу Дрогобича. Її автор був талановитим майстром композиції та колориту, що зміг поєднати відчуття загальної гармонійної врівноваженості з ритмічним рухом, а форму — із кольором.

  •  Порівняйте ікону Вишгородської Богоматері і Волинської Богоматері. (Зверніть увагу на сорочку і на те, що художник ікони Волинської Богоматері намагається подолати площинність, схематичність зображення за допомогою тіней. Тобто, наслідуючи традиції візантійської і київської живописних шкіл, художники Галицько-Волинського князівства намагаються шукати свої способи зображення, вносити в іконопис національну самобутність.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства представлене також і книжною мініатюрою, розквіт якої припадає на ХІІІ ст. Нечисленні збережені мініатюри рукописів належать виключно до високопрофесійних зразків. Найдавнішим ілюстрованим рукописом галицько-волинської традиції, що зберігся до нашого часу, є Добрилове Євангеліє (1164 р.), у якому містяться чотири мініатюри євангелістів та тлі обладнання книгописної майстерні.

  •  Прегляньте книжкові мініатюри Галицько-Волинськог літопису. Що можна сказати про кольорову гаму цих мініатюр? Чи зберігається символіка кольорів?

IV. Узагальнення вивченого матеріалу.

Відповіді на проблемні запитання.

1. Які історичні події визначали розвиток культури Гальцько – Волинського князівства?

2. Впливу яких держав зазнала Галицько – Волинська держава?

Знайти зайве.

Успенський собор, Церква Св. Пантелеймона, Луцький замок, Олеський замок, Кам’яноподільський замок, Десятинна церква, Софійський собор.

Ікони: Юрій змієборець, Волинської Богоматері, Богоматір Оранта.

Початкова школа, приватна, вища, ремісничі школи, школа для дівчаток при Андріївському монастирі.

«Повість про осліплення Василька», Галицько – Волинський літопис, «Повчання дітям», «Руська правда»

V. Підсумки уроку.

Домашнє завдання: §19. Заповнити таблицю «Культура Галицько – Волинської держави».

Додаток 1.

І група. Освіта. Школи відкривалися при замках феодалів, учителів готували спеціальні заклади. Навчали іноземним мовам, філософії, риторики. Крім початкових шкіл були середні, спеціальні, де учні продовжували освіту. Після здобуття середньої освіти діти вступали до університетів, які знаходилися у Львові, Володимирі,Холмі. Основною мовою навчання в університетах була староукраїнська.

ІІ група. Літописання. У 1097 році написано «Повість минулих літ». Автор – чернець Нестор. Літопис розповідає про розвиток Галицько – Волинського князівства. Основною пам’яткою є Галицький літопис, який складається з трьох частин. В першій розповідається про заснування міста Галич та його першого князя, другий – про стосунки галицьких князів з волинськими та київськими, а третій – про боротьбу з ворогами та перемогами над ними.


ікона

Будівництво та прикраса споруд

фреска

Живописне зображення Бога, святих

мозаїка

Картина, написана фарбами на сирій штукатурці

Нестор

Автор першого збірника законів «Руська правда»

«Повість минулих літ»

Перший твір художньої літератури Київської Русі

«Слово о полку Ігоревім»

Перший літопис Київської Русі

архітектура

Зображення,зроблене з окремих різнокольорових шматочків скла, камінців.

Ярослав Мудрий

Літописець,автор першого літопису

Успенський собор, Церква Св. Пантелеймона, Луцький замок, Олеський замок, Кам’яноподільський замок, Десятинна церква, Софійський собор.

«Повість про осліплення Василька», Галицько – Волинський літопис, «Повчання дітям», «Руська правда»

Початкова школа, приватна, вища, ремісничі школи, школа для дівчаток при Андріївському монастирі.

Ікони: Юрій змієборець, Волинської Богоматері, Богоматір Оранта.


1

АБВ

2

ГГД

3

ЕЄЖ

4

ЗИІ

5

ЇЙК

6

ЛМН

7

ОПР

8

СТУ

9

ФХЦ

10

ЧШЩ

11

ЬЮЯ

5,8,6,11,8,8,7,1.

1

АБВ

2

ГГД

3

ЕЄЖ

4

ЗИІ

5

ЇЙК

6

ЛМН

7

ОПР

8

СТУ

9

ФХЦ

10

ЧШЩ

11

ЬЮЯ

5,8,6,11,8,8,7,1.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59929. Подросток и конфликты 88.5 KB
  Цели мероприятия: Познакомить подростков с демократическими методами управления конфликтом на основе уважения прав и свобод человека, а также учёта интересов оппонента.
59932. Внеклассное мероприятие по физике в 8 классе «Брейн-ринг» 33.5 KB
  Ведущий: Прежде чем вызвать на ринг желающих принять участие в данном соревновании обговорим правила соревнования: а игра идет до 3х очков обдумывание ответа2 минуты. б если ответа нет то право ответа переходит к соревнующейся команде; в за каждый правильный ответ команда получает 1 очко; г команда победившая в ринге имеет право на выбор из оставшегося команд своего соперника. Какой кусок растворится быстрее и почему Ответ: объяснение явления связано с диффузией. Как это объяснить Ответ: между молекулами жидкости есть промежутки...
59936. Внеклассное мероприятие по информатике. «Любовь с первого взгляда к... информатике» 75 KB
  Мы с Валентиной желаем успехов каждой команде и объявляем начало 1 гейма. Он называется Дальше, дальше, дальше... вед. Сейчас мы будем задавать вопросы, а вы должны быстро давать на них ответы. Если вы не знаете, то должны сказать дальше.