5779

Університетська освіта в контексті Болонського процесу

Реферат

Педагогика и дидактика

Університетська освіта в контексті Болонського процесу. Поняття вища освіта. Мета, задачі, структура, типи вищих навчальних закладів України. Закон України Про вищу освіту від 17.01.2002 р. спрямований на врегулювання суспільних відносин у галу...

Украинкский

2012-12-21

55 KB

59 чел.

Університетська освіта в контексті Болонського процесу.

1.Поняття «вища освіта». Мета, задачі, структура, типи вищих навчальних закладів України.

Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р.спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.

   Стаття 1. Основні терміни та їх визначення.

   У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

 «Вища освіта»- рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння процесу навчання, який грунтується на повній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікацї за підсумками державної атестації;

 Зміст вищої освіти- обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, куьтури та мистецтва;

 Зміст навчання- структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливості здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

 Стаття 6. Структура вищої освіти

  1.  До струуктури вищої освіти входять освітні й освітньо- кваліфікаційні рівні:

  1.  освітні рівні:

неповна вища освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта;

  1.  освітньо- кваліфікаційні рівні:

молодший спеціаліст;

бакалавр;

спеціаліст, магістр.

Стаття 25. Типи вищих навчальних закладів

 Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:

  1.  університет - багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки , техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково- методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково- виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально- технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює професійно- просвітницьку діяльність.

   Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети;

  1.  академія – вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки , виробництва , освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково- методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення;

  1.  інститут – вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня              акредитації або структурний підозділ університету, академії, який  проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки , виробництва , освіти, культури і мистецтва, проводить наукову,  науково- методичну та науково- виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення;

  1.  консерваторія (музична академія) – вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації,  який  проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у галузі культури і мистецтва- музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення;

  1.  коледж – вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації, який  проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки ( якщо є структурним підрозділом ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації або входить до навчального чи навчально- науково- виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення;

  1.  технікум (училище)– вищий навчальний заклад першого рівня              акредитації або структурний підозділ ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації, який  проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення.

2.Загальна характеристика кредитно-трансферної системи накопичення ECTS.

  ECTS базується на трьох ключових елементах: на інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), на взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) і використанні кридитів ECTS (визначають навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви/ навчального контракту та переліку оцінок дисциплін. Перш за все ECTS використовується студентами, викладачами і заладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невідємною частиною освіти студента.

  За своєю суттю ECTS не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це- питання якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання двохсторонніх чи багатосторонніх угод про співпрацю. ECTS забезпечує  прозорість і сприяє визнанню освіти.

  Повне визвання навчання означає, що його період за кордоном (включаючи екзамени та інші форми оцінювання) замінює порівнюваний період навчання у місцевому університеті(включаючи екзамени чи інші форми оцінювання), хача зміст погодженої програми може відрізнятися.

  Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної роботи світніх закладів-партнерів.

  ECTS забезпечує прозорість такими засобами:

  1.  Кредитами ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділами курсу, аби окраслити обсяг навчального навантаження студенів, і необхідні для завешення курсу.
  2.  Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації та структуру навчання і розділів курсу.
  3.  Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим і можн легко передаватися від одного закладу до іншого.
  4.  Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватися за успішне її закінчення, є обов’язковим як для місцевого і закордоного закладів, так і для студентів.

    Використання ECTS є добровільним і базуться на взаємній довірі і переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

    Основними вимогами до застосування норм і механізмів ECTS є:

         - призначення координатора ECTS   від навчального закладу (особа від               факультету, яка підтримує ділові зв’язки зі студентами та викладацьким  складом кафедри чи факультету і займається більшою мірою, практичними і навчальними аспектами реалізації ECTS).

         - призначення кредитів ECTS для елементів навчального плану;

        - випуск інформаційного пакета щодо усіх навчальних/ дисциплін, у яких ECTS буде використовуватись рідною мовою та однією з мов країн ЄС (призначення інформаційних пакетів у тому, щоб сприяти прозорості навчальної програми, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм і планувати їхнє навчання за кордоном, забазпечувати практичною інформацією );

        -  використання форм заяв для студентів, перелік оцінок дисциплін і навчальних контрактів.

   Повний діапазон розділів курсу факультету/ закладу, який використовує ECTS, має бути доступним для судентів, які навчаються за програмою обміну. ECTS, окрім цього дає можливість для подальшого навчання за кордоном ECTS студент не обовязково повернеться назад до місцевого закладу після періоду навчання за кордоном; він/вона може віддати перевагу тому, щоб залишитися у закордонному закладі, - можливо, щоб здобути ступінь чи навіть перейти до третього закладу. До компитенції закладів належить вирішувати, прийнятне це чи ні і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію перезарахування. Навчальні здобутки студентів, оцінка яких допоможе закладам прийняти ці рішення, подаються у переліку оцінок дисциплін.

3.Запровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у вищу освіту України.

  Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка грунтується на поєднанні модульних технологій та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

  

  Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

  Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

  Змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному обєктові.

  Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

 Основними завданнями КМСОНП є:

  •  адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі еавчання та гнучкості підготовки фахівців з урахуванням швидкозмінних вимог національного та міжнародного ринків праці;
  •  забезпеченя можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, яка сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку та, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
  •  стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
  •  унормування порядку надання можливості студенту отримування професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79861. Ликвидность коммерческих банков 160.5 KB
  Управление ликвидностью коммерческого банка. Ликвидность коммерческого банка Ликвидность коммерческого банка означает возможность банка своевременно и полно обеспечивать выполнение своих долговых и финансовых обязательств перед всеми контрагентами что определяется наличием достаточного собственного капитала банка оптимальным размещением и величиной средств по статьям актива и пассива баланса с учетом соответствующих сроков. Таким образом ликвидность коммерческого банка базируется на постоянном поддержании объективно необходимого...
79862. Организация кредитования. Субъекты кредитных отношений. Классификация банковских кредитов. Принципы банковского кредитования 483 KB
  Субъекты кредитных отношений В рыночных условиях хозяйствования основной формой кредита является банковский кредит. Субъектами кредитных отношений в области банковского кредита являются хозорганы население государство и сами банки. Что касается банковского кредита то субъекты кредитных сделок здесь обязательно выступают в двух лицах т. Как правило кредиты формирующие оборотные фонды являются краткосрочными а ссуды участвующие в расширенном воспроизводстве основных фондов относятся к средне и долгосрочным кредитам.
79863. Законодательное регулирование валютных операций в РФ. Лицензирование операций с иностранной валютой в коммерческих банках. Валютные счета, порядок их открытия клиентам банка и ведения операций 1.32 MB
  Лицензирование операций с иностранной валютой в коммерческих банках. Валютные счета порядок их открытия клиентам банка и ведения операций. Кредитование внешнеэкономической деятельности Внешнеэкономическая деятельность коммерческих банков связана с осуществлением банковских операций в рублях и иностранной валюте при экспортеимпорте товаров и услуг их реализации за иностранную валюту на территории РФ сделках неторгового характера хозяйствовании нерезидентов внутри страны. Наиболее полным нормативным документом ЦБР является письмо Госбанка...
79864. Сущность и экономические основы деятельности коммерческого банка 113 KB
  Понятие коммерческого банка и его организационное устройство Банк это организация созданная для привлечения денежных средств и размещения их от своего имени на условиях возвратности платности и срочности. Основное назначение банка посредничество в перемещении денежных средств от кредиторов к заемщикам и от продавцов к покупателям. Наряду с банками перемещение денежных средств на рынках осуществляют и другие финансовые и кредитнофинансовые учреждения: инвестиционные фонды страховые компании брокерские дилерские фирмы и т.
79865. Банковские ресурсы. Собственные средства коммерческого банка. Формирование капитала банка 211 KB
  Формирование капитала банка. Собственные средства коммерческого банка К банковским ресурсам относятся собственные средства банков заемные и привлеченные. Банковские ресурсы образуются в результате проведения банками пассивных операций и отражаются в пассиве баланса банка.