5779

Університетська освіта в контексті Болонського процесу

Реферат

Педагогика и дидактика

Університетська освіта в контексті Болонського процесу. Поняття вища освіта. Мета, задачі, структура, типи вищих навчальних закладів України. Закон України Про вищу освіту від 17.01.2002 р. спрямований на врегулювання суспільних відносин у галу...

Украинкский

2012-12-21

55 KB

59 чел.

Університетська освіта в контексті Болонського процесу.

1.Поняття «вища освіта». Мета, задачі, структура, типи вищих навчальних закладів України.

Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р.спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.

   Стаття 1. Основні терміни та їх визначення.

   У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

 «Вища освіта»- рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння процесу навчання, який грунтується на повній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікацї за підсумками державної атестації;

 Зміст вищої освіти- обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, куьтури та мистецтва;

 Зміст навчання- структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливості здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

 Стаття 6. Структура вищої освіти

  1.  До струуктури вищої освіти входять освітні й освітньо- кваліфікаційні рівні:

  1.  освітні рівні:

неповна вища освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта;

  1.  освітньо- кваліфікаційні рівні:

молодший спеціаліст;

бакалавр;

спеціаліст, магістр.

Стаття 25. Типи вищих навчальних закладів

 Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:

  1.  університет - багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки , техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково- методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково- виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально- технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює професійно- просвітницьку діяльність.

   Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети;

  1.  академія – вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки , виробництва , освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково- методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення;

  1.  інститут – вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня              акредитації або структурний підозділ університету, академії, який  проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки , виробництва , освіти, культури і мистецтва, проводить наукову,  науково- методичну та науково- виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення;

  1.  консерваторія (музична академія) – вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації,  який  проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у галузі культури і мистецтва- музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення;

  1.  коледж – вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації, який  проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки ( якщо є структурним підрозділом ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації або входить до навчального чи навчально- науково- виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення;

  1.  технікум (училище)– вищий навчальний заклад першого рівня              акредитації або структурний підозділ ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації, який  проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально- технічного забезпечення.

2.Загальна характеристика кредитно-трансферної системи накопичення ECTS.

  ECTS базується на трьох ключових елементах: на інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), на взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) і використанні кридитів ECTS (визначають навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви/ навчального контракту та переліку оцінок дисциплін. Перш за все ECTS використовується студентами, викладачами і заладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невідємною частиною освіти студента.

  За своєю суттю ECTS не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це- питання якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання двохсторонніх чи багатосторонніх угод про співпрацю. ECTS забезпечує  прозорість і сприяє визнанню освіти.

  Повне визвання навчання означає, що його період за кордоном (включаючи екзамени та інші форми оцінювання) замінює порівнюваний період навчання у місцевому університеті(включаючи екзамени чи інші форми оцінювання), хача зміст погодженої програми може відрізнятися.

  Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної роботи світніх закладів-партнерів.

  ECTS забезпечує прозорість такими засобами:

  1.  Кредитами ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділами курсу, аби окраслити обсяг навчального навантаження студенів, і необхідні для завешення курсу.
  2.  Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації та структуру навчання і розділів курсу.
  3.  Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим і можн легко передаватися від одного закладу до іншого.
  4.  Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватися за успішне її закінчення, є обов’язковим як для місцевого і закордоного закладів, так і для студентів.

    Використання ECTS є добровільним і базуться на взаємній довірі і переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

    Основними вимогами до застосування норм і механізмів ECTS є:

         - призначення координатора ECTS   від навчального закладу (особа від               факультету, яка підтримує ділові зв’язки зі студентами та викладацьким  складом кафедри чи факультету і займається більшою мірою, практичними і навчальними аспектами реалізації ECTS).

         - призначення кредитів ECTS для елементів навчального плану;

        - випуск інформаційного пакета щодо усіх навчальних/ дисциплін, у яких ECTS буде використовуватись рідною мовою та однією з мов країн ЄС (призначення інформаційних пакетів у тому, щоб сприяти прозорості навчальної програми, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм і планувати їхнє навчання за кордоном, забазпечувати практичною інформацією );

        -  використання форм заяв для студентів, перелік оцінок дисциплін і навчальних контрактів.

   Повний діапазон розділів курсу факультету/ закладу, який використовує ECTS, має бути доступним для судентів, які навчаються за програмою обміну. ECTS, окрім цього дає можливість для подальшого навчання за кордоном ECTS студент не обовязково повернеться назад до місцевого закладу після періоду навчання за кордоном; він/вона може віддати перевагу тому, щоб залишитися у закордонному закладі, - можливо, щоб здобути ступінь чи навіть перейти до третього закладу. До компитенції закладів належить вирішувати, прийнятне це чи ні і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію перезарахування. Навчальні здобутки студентів, оцінка яких допоможе закладам прийняти ці рішення, подаються у переліку оцінок дисциплін.

3.Запровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у вищу освіту України.

  Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка грунтується на поєднанні модульних технологій та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

  

  Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

  Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

  Змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному обєктові.

  Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

 Основними завданнями КМСОНП є:

  •  адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі еавчання та гнучкості підготовки фахівців з урахуванням швидкозмінних вимог національного та міжнародного ринків праці;
  •  забезпеченя можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, яка сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку та, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
  •  стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
  •  унормування порядку надання можливості студенту отримування професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37794. СОБСТВЕННОСТЬ И ТИПЫ ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМ 85 KB
  Собственность выражает характер присвоения ресурсов, произведённого продукта, доходов, самого процесса производства в хозяйстве. Присваивать, быть собственником - это значит относиться к объектам экономических отношений, как к своим...
37795. Цифровая система передачи ИКМ 30 6.04 MB
  НАЗНАЧЕНИЕ И СОСТАВ АППАРАТУРЫ ИКМ30 Аппаратура ИКМ30 предназначена для формирования абонентских и соединительных линий ГТС и пригородной связи и позволяет организовать до 30 каналов ТЧ по парам низкочастотного симметричного кабеля с бумажной изоляцией типов Т и ТПП с диаметром жил 05 и 07 мм при однокабельном и двухкабельном вариантах работы. На стандартной стойке с размерами 2600х600х225 мм размещается до четырех комплектов АЦО обеспечивая при этом организацию 120 каналов ТЧ. Основные электрические характеристики аппаратуры ИКМ30...
37796. Знакомство с диалоговой оболочкой пакета прикладных программ IMDS 642 KB
  Цель: научиться основным приемам работы с пакетом программ IMDS (введение структуры и параметров модели, задания режимов интегрирования модели, задание выходных блоков, сохранение файлов структуры и результатов расчетов) при моделировании силовой части электропривода постоянного тока независимого возбуждения.
37797. Ознакомится с назначением и принципом работы выпрямительных и сглаживающих устройств, используемых в источниках питания электронных цепей 91 KB
  Схема однополупериодного выпрямителя. Рассчитать коэффициент пульсации и сглаживания для однополупериодного выпрямителя со сглаживающим резистивноемкостным фильтром. Схема однополупериодного выпрямителя со сглаживающим резистивноемкостным фильтром. Рассчитать коэффициент пульсации и сглаживания для однополупериодного выпрямителя со сглаживающим индуктивноемкостным фильтром.
37799. Побудова корпоративної комп’ютерної мережі з доступом до ресурсів Internet 57 KB
  Мета роботи: Вивчити основні принципи побудови корпоративних компютерних мереж на основі комутаторів Fst Ethernet маршрутизуючого комутатора 3го рівня Fst Ethernet програмного маршрутизатора на базі ПК з операційною системою FreeBSD 8.1 принципи організації доступу корпоративної компютерної мережі до ресурсів Internet через апаратний маршрутизатор Fst Ethernet отримати практичні навики по налаштуванню та діагностуванню роботи корпоративної компютерної мережі створенню та використанню спільних ресурсів. Завдання: Дослідити...
37800. Робота з базами даних в мережі 88.5 KB
  Робота з базами даних в мережі. Вивчення архітектури мережевих баз даних. Архітектура серверних баз даних. Оскільки настільні СУБД такі як dBse Prdox FoxPro ccess не містять спеціальних додатків і сервісів для роботи в мережі щоб керувати даними а використовують для цієї цілі файлові сервіси операційної системи вся реальна обробка даних в таких СУБД здійснюється клієнтськими додатками і будьякі бібліотеки доступу до даних в цьому випадку також знаходяться в адресному просторі клієнтського додатку.
37801. Амплитудные детекторы радиосигналов 374 KB
  Приводятся теоретические сведения о принципах детектирования амплитудно модулированных сигналов процессах происходящих при детектировании АМ сигналов основные соотношения и рекомендации по выбору параметров элементов детекторов. В работе изучается влияние элементов принципиальных схем детекторов на характеристики детектирования и на выходные сигналы.1 Определение детектора и процесса детектирования. Процесс детектирования радиосигналов определяется как обратный процессу получения модулированных колебаний радиосигналов.