57904

Функції. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів з теми Квадратична функція; закріпити вміння і навички учнів використовувати набуті під час вивчення теми знання для розвязування вправ і задач розвивати увагу учнів логічне мислення творчу активність...

Украинкский

2014-04-17

539 KB

2 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 8

Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 52

Урок алгебри

в 9 класі

«УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ з теми «функції»»

Підготувала

вчитель математики

Іванова  О. М.,

учитель першої категорії

м. Кривий Ріг

2012 – 2013 н. р.


Тема: «Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу»

Мета:

  •  узагальнити і систематизувати знання учнів з теми «Квадратична функція»;
  •  закріпити вміння і навички учнів використовувати набуті під час вивчення теми знання для розв’язування вправ і задач, розвивати увагу учнів, логічне мислення, творчу активність;
  •  виховувати ввічливе ставлення до однокласників та учителя, культуру мовлення та культуру поведінки.

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь і навичок

Обладнання: комп’ютер з прикладним програмним забезпеченням, програми для підтримки викладання курсу математики: Advanced Grapher 2.11, надрукований робочий зошит учня, учительська презентація, проектні роботи учнів у вигляді презентацій.

Хід уроку

  1.  Організаційний етап.(1 хв)

Учитель налаштовує учнів на роботу. (слайд 1)

  1.  Перевірка домашнього завдання у формі бліцопитування (використання мультимедійної презентації). (слайд 2) (7 хв)
  2.  Що називають функцією?
  3.  Які є способи задання функції?
  4.  Що називають областю визначення функції??
  5.  Що називають областю значень функції?
  6.  Що називають нулями функції?
  7.  Знайдіть нулі функції у=х2 – 4.
  8.  Як, користуючись графіком функції у = х2, побудувати графік функції: у=х2 + 3; у = (х – 1)2; у = (х – 1)2 + 3; у = -х2?
  9.  Яку функцію називають квадратичною?
  10.  Що є графіком функції у = ах2 + bх + с?
  11.  За якими формулами обчислюються координати вершини параболи? 
  12.  Формулювання теми, мети і завдань уроку. (1 хв) На цьому уроці нашим завданням буде систематизувати та узагальнити  ваші вміння будувати графіки функцій; розв’язувати квадратні нерівності та системи рівнянь другого степеня двома способами з метою підготуватися до контрольної роботи.
  13.  Актуалізація опорних знань учнів (8 хв)

Про квадратичну функцію ми з вами уже повторили. А ось як розв’язувати квадратні нерівності та системи рівнянь другого степеня двома способами – повторимо за допомогою трьох аналітичних груп. У процесі повторення запишіть елементи схем у опорний конспект робочого зошита.(групи представляють схеми розв’язування, висновки щодо переваг та недоліків того чи іншого методу; обмін інформацією, занотування) (проектні роботи у виді презентацій)

  1.  Удосконалення вмінь і навичок учнів. (11 хв) Отже, основні алгоритми ми з вами повторили, а тепер перевіримо, наскільки якісно ви засвоїли вивчений матеріал. У кожного з вас у робочому зошиті є завдання, яке ви маєте виконати.  Для контролю над правильністю обчислень та побудов ви можете скористатись  навичками роботи з інтерактивною програмою Advanced Grapher 2.11 та опорним конспектом, у якому є таблиця функцій для роботи з програмою.

Учні працюють по групах. 

Завдання: а) Розв’яжіть нерівність;

б) Розв’яжіть графічно систему;

в)  Розв’яжіть способом підстановки. (перевірка - слайди 3-5)

Група 1

  1.  Горбатова А
  2.  Юзефович М
  3.  Суслов А
  4.  Кузовлева  А
  5.  Стрикаленко С
  6.  Давидов В
  7.  Горільський К
  8.  Степченко А

а) х2 + 2х – 3  0;

б)

в)

Група 2

  1.  Басс Д
  2.  Щербюк С
  3.  Пащенко Ю
  4.  Шуршаков Ж
  5.  Кашперук Ю
  6.  Поп Є
  7.  Грачова Д
  8.  Лук’яненко К

а) 2 - 5х + 14  0;

б)

в)

Група 3

  1.  Турчак В
  2.  Непша Д
  3.  Журавльова С
  4.  Непомящий В
  5.  Халєєв М
  6.  Печерський В
  7.  Жушман Я
  8.  Плющ А

а) х2 - 6х + 8  0;

б)

в)

  1.  Математично-графічне лото (7 хв)

Ескізи графіків виконані на малюнках формату А4 і з допомогою скотчу перекріпляються до дошки; окремо – набір формул. Завдання – поставити у відповідність графіку – формулу. Учень коментує свій вибір. Набір формул:

  1.  х2;

  1.  2 + 5;

  1.  - ;

  1.  (х – 1)2

  1.  2 - 3;

  1.   - 2;

Перевірка – слайди 6 - 12

  1.  Підбиття підсумків уроку (5 хв)

Математична естафета. Шановні учні. Ми з вами переконалися у своїх можливостях розв’язувати нерівності та системи рівнянь різними способами. Ці навички є особливо важливими для уміння розв’язувати задачі. Отже, якщо ви вмітимете складати системи рівнянь чи нерівності до задачі, а навички їх розв’язань у вас є, то вважайте, що ви цілком впоралися із своїм сьогоднішнім завданням. Перед вами на слайді триколірний щит. Це символ світлофора – перепустки до тематичної атестації. Зараз кожна команда отримає набір із трьох задач (додаток 1). Вашим завданням буде записати на дошці математичну модель задач, тобто скласти до них системи. Робити це слід у естафетному порядку. Майте на увазі: перші задачі – середнього рівня, другі – достатнього рівня, треті – високого.(Естафета). Після закінчення естафети – перевірка правильності на слайді. Перші задачі -  зникає червоне світло. Другі – жовте, треті – зелене. Відкривається вислів Галілео Галілея, який є підсумком уроку. (слайд 13)

  1.  Домашнє завдання (1 хв): По опорному конспекту повторити алгоритми розв'язування вправ та властивості  функції. Виконати вправи 475(б), 480(в), 493(а,г). (слайд 14)
  2.  Релаксація. (1 хв) Учням роздані набори кольорових прямокутників (зеленого, жовтого та червоного кольору). Кожен обирає собі той колір, який в тій чи іншій мірі відображає рівень готовності до контрольної роботи (по принципу світлофора).
  3.   Оцінювання (3 хв). Учні-консультанти проводять перевірку робочих зошитів (впродовж уроку) та згідно критеріїв оцінювання (додаток 2) заповнюють бланки і віддають учителю. (слайд 15)

Додаток 1.

Група 1.

  1.  Сума двох чисел дорівнює 20, а їх добуток – 12. Знайдіть числа.
  2.  Периметр прямокутника 26 см, а його діагональ  см. Знайдіть сторони прямокутника.
  3.  Змішавши 10%-й та 30%-й розчини кислоти, отримали 600 г 20%-го розчину. Скільки грам кожного розчину слід було взяти?

Група 2.

  1.  Різниця двох чисел дорівнює 15, а їх добуток – 100. Знайдіть числа.
  2.  Периметр прямокутного трикутника 20 см, а його гіпотенуза 10 см. Знайдіть катети трикутника.
  3.  Маючи 45%-й та 60%-й сплави цинку, отримали 260 кг 50%-го сплаву. Скільки кілограмів кожного сплаву слід було взяти?

Група 3.

  1.  Сума двох чисел дорівнює 20, а їх частка – 3. Знайдіть числа.
  2.  Одна із сторін прямокутника на 8 см довша від іншої, а його діагональ  см. Знайдіть сторони прямокутника.
  3.  У результаті змішування 70%-й та 90%-й розчинів спирту отримали 30 г 85%-го розчину. Скільки грамів кожного розчину слід було взяти?

Додаток 2.

Критерії оцінювання:

Бліцопитування

0,5 бала – кожна письмова відповідь у робочому зошиті;

1 бал – усна відповідь

Повторення алгоритмів

Проектна робота – по 3 бали кожному члену групи

Заповнення опорного конспекту – 1 бал

Самостійна робота

По 2 бали за кожне правильно виконане завдання

Математично-графічне лото

По 1 балу за кожну правильну відповідність

Математична естафета

Перша задача – 1 бал; друга – 2 бали; третя – 3 бали.

Кількість балів

Оцінка

1-2

1

3-4

2

5-6

3

7-8

4

9-10

5

11-12

6

13-14

7

15-16

8

17-18

9

19-20

10

21-22

11

23 і більше

12


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78999. Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. Критический рационализм и перспективы его развития 17.51 KB
  Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. и был ориентирован на развитие науки. Позитивисты видели роль философии в развитии науки исследования закономерностей языка науки. Позитивизм наиболее широко распространенное течение западной философии второй половины XIXXX веков утверждающее что источником подлинного положительного позитивного знания могут быть лишь отдельные конкретные эмпирические науки и их синтетические объединения а философия как особая наука не может претендовать на...
79000. Философские аспекты обоснования научного знания. Проблемы формализации и математизации научных теорий: история и современность 39.5 KB
  Научное знание выраженное в рамках соответствующей теории позволяет человеку: предвидеть наступление соответствующих событий совершаемых в природе или обществе и тем самым предсказать ход их дальнейшего развития и изменить эту объективную действительность посредством человеческой деятельности в соответствии с полученными научными знаниями и тем самым подчинить эту действительность...
79001. Типология научных проблем, их философско-методологический анализ. Генезис научной проблемы и пути её разрешения 15.5 KB
  Проблема форма теоретического знания содержанием которой является то что еще не познано человеком но что нужно познать. Проблема это процесс включающий 2 момента постановку и решение. Однако этим процедурам всегда предшествует вопрос или проблема. Для успешного решения научной проблемы Поппер формулирует 2 основных условия: Ясное четкое формулирование Критическое исследование различных ее решений Тем самым научная проблема выражается в наличии противоречивой ситуации которая требует разрешения.
79002. Теоретический уровень науки. Генезис научной теории, её внутренняя организация. Математический аппарат и его интерпретация 58.5 KB
  Генезис научной теории её внутренняя организация. Выделяют следующие основные элементы структуры теории: 1 Исходные основания фундаментальные понятия принципы законы уравнения аксиомы и т. 3 Логика теории совокупность определенных правил и способов доказательства нацеленных на прояснение структуры и изменения знания. 5 Совокупность законов и утверждений выведенных в качестве следствий из основоположений данной теории в соответствии с конкретными принципами.
79004. Неклассическая модель научного знания. Философский и общенаучный смысл теории относительности. Парадоксы неклассической науки 36.5 KB
  Философский и общенаучный смысл теории относительности. Эти события привели к кризису ньютоновской парадигмы классической физической теории господствовавшей в XVII первой половине XIX в. Кризис разрешился революцией в физике породившей: теорию относительности частную или специальную СТО и общую ОТО; квантовую механику нерелятивистскую и релятивистскую квантовую теорию поля; Эти теории ознаменовали переход от классической к неклассической науке. Создание теории относительности.
79005. Постнеклассическая наука, её ценностно-целевые ориентиры. Парадигма нелинейного мира 35.5 KB
  Парадигма нелинейного мира. В контексте различных и даже противоречивых концепций можно говорить о новой научной картине мира создаваемой постнеклассической наукой Процесс ее построения еще не завершен но основные контуры уже очевидны. Исходные философские идеи новой науки: единство мира заключается в том что на всех уровнях организации действуют общие законы; системное видение в противовес механическому пониманию мира; синтез детерминизма многовариантности и случайности; отказ от концепции редукционизма: нахождение изоморфных законов в...
79007. Особенности научного знания. Наука и другие формы миропостижения (философия, искусство, религия) 48.5 KB
  Ответ на вопрос о том что исследуется раскрывает природу предмета науки а ответ на вопрос о том как осуществляется исследование раскрывает метод исследования. Философия же в отличие от науки выносит универсальные суждения и стремится открыть законы всего мирового целого. В отличие от науки ценностная компонента знания неустранима из философии. Это с одной стороны натурфилософия как попытка строить универсальные картины мира без опоры на данные науки а с другой позитивизм призывающий философию отказаться от обсуждения...