57978

Природний добір як головний рушійний, творчий чинник еволюції. Форми природного добору

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Сформувати поняття про природний добір як головний рушійний творчий чинник еволюції про форми природного добору. Епіграф Природний добір щодня і щогодини розслідує у всьому світі найдрібніші зміни відкидаючи погані зберігаючи і складаючи добрі працюючи нечутно...

Украинкский

2014-04-17

66.5 KB

5 чел.

Урок 3

Тема: Природний добір як головний рушійний, творчий чинник еволюції. Форми природного добору.

Мета: Сформувати поняття про природний добір як головний рушійний, творчий чинник еволюції, про форми природного добору.

         Розвивати вміння аналізувати,синтезувати, робити висновки, узагальнювати, порівнювати,вибирати головне.

           Виховувати самостійність ,повагу до роботи вчених.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: презентація учителя, портрет Ч. Дарвіна, роздатковий матеріал(тести).

Хід уроку

Етапи уроку

Зміст уроку

І.Організаційний

момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання учнів.

1.Гра «Так,ні». Учні по черзі зачитують твердження, а всі інші учні відповідають.

2.Тести.

Епіграф

« Природний добір щодня і щогодини розслідує у всьому світі найдрібніші зміни, відкидаючи погані, зберігаючи і складаючи добрі, працюючи нечутно і непомітно…»

                                                                            Ч. Дарвін.

-Як ви розумієте цей вислів?

ІV. Повідомле-ння теми і мети уроку.

V .Вивчення нового матеріалу.

VІ.Закріплення знань.

VІІ.Підсумок

Домашнє завдання

Тема: Природний добір як головний рушійний, творчий чинник еволюції. Форми природного добору.

Мета:Вивчити чинники еволюційного процесу-природний добір і боротьбу за існування їх характеристики та форми.

1.Первинне засвоєння матеріалу.

  Розповідь учителя( презентація).

Рушійні чинники еволюції-чинники,якіспрямовують різні елементарні зміни, що виникли в наслідок мутацій, у бік формування пристосувань організмів до змін умов довкілля. Рушійною силою еволюції є природний добір, який є наслідком боротьби за існування в різних її формах.

Форми боротьби за існування:

  1.  внутрішньовидова;
  2.  міжвидова;

взаємодія з чинниками з неживої природи .

Форми природного добору:

1)рушійний добір;

2)стабілізуючий добір;

3)розриваючий добір

1. Боротьба за існування та її форми.

Невідповідність між кількістю особин, що з'являються у популяції, і засобами для їхнього життя неминуче призводить до боротьби за існування

Боротьба за існування-сукупність взаємозв’язків між особинами і різними факторами довкілля.

Форми боротьби за існування:

1.внутрішньовидова  

2.міжвидова

3.взаємодія з чинниками з неживої природи

Використання людиною боротьби за існування: біологічний метод боротьби зі шкідниками, встановлення сівозмін, вирощування лісопосадок, штучне вирощування риб, мисливське господарство, лікування людини (антибіотики),регулювання чисельності тварин тощо.

2.Природний добір- рушійна сила еволюції.

Природний добір – переважаюче виживання і розмноження найпристосованіших до умов існування організмів певних видів.

Загальна характеристика природного добору:

  •  здійснюється всередині популяції, між популяціями і між видами;
  •  завжди має спрямований характер – удосконалює пристосування до умов існування;
  •  діє на всі організми у будь-якому віці;
  •  йде за фенотипом і зводиться до відбору генотипів з нормою реакції, яка відповідає умовам даного середовища;

особливо ефективно діє проти домінантних мутацій.

3.Форми природного добору.

Рушійний добір-відбувається у наслідок повільних змін довкілля в певному напрямку або під час пристосувань до нових умов існування.

Загальна характеристика рушійного добору:

  •  здійснюється в нових умовах на користь змін, які мають сприятливий характер;
  •  з ним пов'язана поява нових пристосувань.

Наприклад: індустріальний меланізм у метеликів березового п'ядуна, формування стійкості проти отрутохімікатів у комах.

Стабілізуючий добір- проявляється у відносно постійних умовах довкілля.

Загальна характеристика стабілізуючого добору:

  •  проявляє себе тоді, коли настає стійкість умов середовища;
  •  забезпечує вироблення відносної стійкості адаптацій виду. Наприклад: збереження обтічної форми тіла у риб, розмірів частин квітки.

Розриваючий добір( дизруптивний)-спямрвує мінливість у двох або кількох напрямах, однак не сприяє прояву середніх (проміжних)станів ознак.

Загальна характеристика розриваючого (дизруптивного) добору:

  •  проявляється тоді, коли умови середовища настільки змінились, що основна виду гине, а переваг набувають крайні форми;
  •  призводить до існування в межах виду двох або декількох форм. Наприклад: виникнення популяцій комах з довгими крилами та без крил на островах, постійно дме сильний вітер.

2.Вторинне засвоєння матеріалу.

Заповнення таблиці .Користуючись матеріалам підручника учні самостійно заповнюють таблицю,а потім зачитують результати.

Ознака

Стабілізуючий добір

Рушійний добір

Розриваючий добір

В яких умовах діє?

Як впливає на фенотип?

До чого призводить?

Приклад

Ділова гра «Компетентність»

Конкуренти - дві команди учнів;

-наймачі — група учнів, які визначають переможця. Переможця мовби наймають на роботу;

арбітр — звичайно цю роль виконує учитель, який і вирішує всі спірні питання.

Учитель знайомить клас зі схемою гри.

Формуються команди, визначається склад "фірми-наймача".

Під час гри:

Учитель задає тему.

Команди складають дія суперників по 5 завдань з цієї теми. Пояснення: тип завдань визначається учителем раніше. Наприклад: команди повинні підготувати по 2 репродуктивних питання, по І творчому .

Команди по черзі дають суперникам свої завдання. Суперник їх виконує. Якщо суперник не справляється, та команда, яка давала це завдання або питання, повинна сама виконати його або відповісти на питання). Одночасно з цим фірма-наймач оцінює, наприклад, за 5- бальною системою кожне завдання і за 10-бальною системою кожну відповідь.

Наймачі радяться й приймають рішення — кого „влаштувати на роботу". А в цей час учитель проводить стислий "розбір польотів", звертає увагу на помилки, робить висновки

-Що вивчили на уроці?

-Що є чинниками еволюції?

-Що таке боротьба за існування?

- Які форми боротьби за існування?

-Що таке природний добір?

-Які форми природного добору?

1.Опрацювати &79

2.*Скласти тести на відповідність.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76782. Мышцы живота 183.58 KB
  Мышцы передней брюшной стенки прямые: правая и левая – начинаются узкими длинными пучками от лобковых гребней и лобкового симфиза прикрепляются к наружной поверхности хрящей YYII ребер широкими лентовидными полосами; по своему ходу мышечные пучки прерываются 34 сухожильными поперечными перемычками которые срастаются с влагалищем прямых мышц; влагалище прямой мышцы образуется из апоневрозов косых и поперечных мышц живота так что передняя и задняя стенки его имеют неодинаковое строение: над межостистой линией обе стенки влагалища...
76783. Паховый канал 180.59 KB
  Его четыре стенки образуются: верхняя – нижними краями внутренней косой и поперечной мышц живота; нижняя – паховой связкой важным клиникоанатомическим ориентиром особенно при отличии паховой грыжи от бедренной и наоборот; передняя – апоневрозом наружной косой мышцы; задняя – поперечной фасцией рыхло прилежащей к париетальной брюшине. Медиальнонижняя оконечность кольца образована загнутой связкой из латеральной ножки апоневроза и паховой связки; латеральноверхняя округлость состоит из межножковых фиброзных волокон собственной...
76784. Диафрагма. Послойное строение диафрагмы 181.04 KB
  Послойное строение диафрагмы сверху вниз: диафрагмальная плевра: правая и левая между ними по средине – диафрагмальный листок перикарда; подплевральная клетчатка и верхняя диафрагмальная фасция часть внутригрудной фасции; мышца диафрагмы и ее сухожильное растяжение; нижняя диафрагмальная фасция – часть внутрибрюшной фасции; подбрюшинная клетчатка и диафрагмальная брюшина. Все три части в середине диафрагмы сходятся образуя фиброзное растяжение – сухожильный центр который со стороны грудной полости имеет в середине перикардиальное...
76785. Мышцы шеи 193.78 KB
  Поверхностная мышечная группа состоит из подкожной и грудино-ключично-сосцевидной мышц, окруженных поверхностной пластинкой шейной фасции. Средняя группа (мышцы, связанные с подъязычной костью) включает надподъязычные мышцы: челюстно-подъязычную, подбородочно-подъязычную, шилоподъязычную, двубрюшную и подподъязычные мышцы: лопаточно-подъязычную, грудино-подъязычную, грудино-щитовидную, щитоподъязычную.
76786. Мимические мышцы 181.98 KB
  В процессе развития мимические мышцы совершают большие миграции но сохраняют иннервацию от лицевого нерва. Лицевые мышцы сокращаясь формируют выражение лица мимику участвуют в регуляции дыхания артикуляции речи жевании. Мышцы свода черепа Надчерепная мышца состоит из трех частей: лобной затылочной и сухожильного шлема между ними который образует апоневроз затылочнолобной мышцы.
76787. Жевательные мышцы 184.17 KB
  Из промежуточной части – с началом от внутренней поверхности скуловой дуги и суставного бугорка височной кости и прикреплением к наружной поверхности ветви нижней челюсти ниже ее вырезки. Из глубокой части начинающейся от внутренней поверхности скуловой дуги и прикрепляющейся к наружной поверхности мыщелкового отростка и сухожилию височной мышцы. Височная мышца заполняет веерообразно височную яму и состоит: из поверхностного слоя начинающегося от верхней височной линии теменной кости височной фасции и прикрепляющегося к наружной...
76788. Мышцы и фасции плечевого пояса 183 KB
  Под мышцей в области большого плечевого бугра располагается поддельтовидная синовиальная сумка. Кровоснабжение – из торакоакромиальной пекторальной задней огибающей артерий которые анастомозируют в области плечевого сустава с артериями надлопаточной из подключичной окружающей лопатку из подмышечной образуя артериальную сеть. Дельтовидный мускул иннервируется от подмышечного нерва плечевого сплетения.
76789. Мышцы и фасции плеча 180.63 KB
  Функция: сгибание и приведение плеча поворот кнаружи. Двуглавая мышца плеча с короткой и длинной головками начало короткой от клювовидного отростка длинной – от надсуставного лопаточного бугорка. Обе головки на средине плеча сливаются в единое брюшко переходящее в сухожилие с прикреплением к бугристости лучевой кости.
76790. Мышцы и фасции предплечья 184.67 KB
  Плечелучевая мышца с началом от латерального надмыщелкового гребня плеча и латеральной межмышечной перегородки и с прикреплением длинного плоского сухожилия на латеральной поверхности дистального конца лучевой кости. Кровоснабжается лучевой артерией и ее возвратной ветвью коллатеральной лучевой артерией иннервируется лучевым нервом. Круглый пронатор с началом от медиального надмыщелка и медиальной межмышечной перегородки плеча фасции предплечья и от венечного отростка локтевой кости – с прикреплением к середине диафиза лучевой кости....