58061

Урок-презентація: Симфонія вогняних років

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учитель музики: Доброго дня діти. Сьогодні ми міркуємо про музику яка народжувалась і звучала в роки Великої Вітчизняної війни подивимось як боровся наш народ з ворогом у блокадному Ленінграді і як ця боротьба показана Шостаковичем через музику в симфонії на екрані слайд...

Украинкский

2014-04-18

64 KB

4 чел.

Урок-презентація «Симфонія вогняних років.

Аудіофрагменти -  (головна тема, побічна, епізод нашестя, «тема опору», реприза, кода).

Відеофрагменти -  Шостакович  3,8.

Учитель музики: - Доброго дня діти. Тема нашого уроку  «Симфонія вогняних років»

(На екрані слайд №1: Тема уроку на фоні фотографій м . Ленінграда.)

        Сьогодні ми міркуємо про музику, яка народжувалась і звучала в роки Великої Вітчизняної війни, подивимось як боровся наш народ  з ворогом у блокадному Ленінграді, і як ця боротьба показана  Шостаковичем  через музику в симфонії ( на екрані слайд №3:відеофрагмент, звучить           Учитель пісня «Священна війна»)

              Учитель :  - Чому, як ви гадаєте , ми розпочали урок з цієї пісні (питання? до  музикознавців)

Учні: -   Пісня « Священна війна» є «музичною емблемою Великої Вітчизняної війни» ,  піснею-символом. Ця пісня була вперше написана композитором   Олександром Васильовичем Александровим  і поетом Василем Івановичем  Лебедєвим - Кумачом.

(На екрані слайд №4,5: портрети А.В. Александрова  і   В.І. Лебедєва - Кумача)

Учитель: -   яка пісня по характеру?( ? до музикознавців)

Учні: -   мелодія пісні енергійна, рішуча ,призивна, сувора, маршова.

         А.В. Александров писав у своїй статті «Як  пісня ввійшла в моє життя, композитора Великої Вітчизняної війни».                                                                                                                     (на екрані слайд №6: слова А.В.Александрова) «Раптовий напад віроломного ворога на нашу Батьківщину викликав у мені, як і в усіх радянських людей, відчуття обурення і гніву… Але в мені таки виявилася могутня зброя в руках, це – пісня. Пісня, яка так само може разити ворога. Як і будь - яка зброя…»

                Але під час війни композитори писали не тільки пісні, а й великі музичні твори.                                                                                                                                                     ( на екрані слайд № 7: портрет Д.Д. Шостаковича). До таких композиторів зокрема відноситься Д.Д. Шостакович.

Родіон Щедрін писав:

   (на екрані слайд №7: портрет Д.Д. Шостаковича і Р. Щедріна, висказування Р. Щедріна про  Д.Д. Шостаковича).

    «Музика Шостаковича – « це світ глибоких… думок, це гімн людині…,

Це протест проти жорстокості….,

Це сповідь художника,

Це літопис нашого життя…»

Вчитель музики: - «В яких жанрах працював Д. Шостакович (? До музикознавців)

     Учні:  -  Шостакович працював в різних жанрах, але основним жанром є  –    симфонія.

Учитель: -  Що означає симфонія?( ? до музикознавців)

      Учні: -  Симфонія - музичний твір для симфонічного оркестру в 4 частинах, де 1 частина за звичай написана в сонатній формі.

Учитель: - 7(«Ленінградська») симфонія - одна з найбільш значимих творів Д. Шостаковича.

(На екрані слайд №8 Д. Шостакович пише симфонію)

Учитель: -   Коли вона була написана? (? До біограф.)

      Учні: -  Симфонія написана в 1941 році. Більша її частина складена в блокадному Ленінграді.

Учитель: -  Лев Болеславський писав у своїй поемі «Шосткович».                                                   (на екрані слайд №10:  фрагмент із поеми «Шостакович» Л. Болеславського)

Учні: -  Вірш («Дежурить …)

Учитель: -  В яких умовах писав симфонію Д. Шостакович? В чому надзвичайність написання симфонії?(? біографам)

Учні: -  Шостакович  закінчив свою симфонію, і написав такі слова:

(на екрані слайд №11,12; слова Д.Д. Шостаковича на фоні блокадного Ленінграду)

        «Нашій перемозі над фашизмом, нашій майбутній перемозі над ворогом, моєму любимому місту –Ленінграду, я присвячую свою 7 симфонію».

Учні: -  В часи блокади в Ленінграді Шостакович разом із студентами виїздив  за місто на копання окопів, чергував на даху консерваторії, а коли стихало бомбардирування, він знов сідав до написання симфонії.

Учитель: - Згодом, дізнавшись про чергування Шостаковича на даху під час бомбардувань, Борис Філіппов, який очолював у Москві дім працівників мистецтв, висловив сумнів, чи варто було композитору  так ризикувати собою, адже це могло позбавити нас «7 симфонії», і почув у відповідь : -« А могло б бути інакше і не було б цієї симфонії, все це треба було відчути і пережити».

           16 вересня 1941 року місто бомбили фашистські літаки, і під завивання зеніток і розривів бомб по Ленінградському радіо роздався голос Д.Д. Шостаковича  зі словами: (на екрані слайд №9: слова Д.Д. Шостаковича)

      -« Час тому назад  я закінчив партитуру двох частин великого симфонічного твору. Якщо… вдасться закінчити третю і четверту частини, то тоді можна буде назвати цей твір «Сьомою симфонією».

         Так Батьківщина дізналась про народження великого твору, визнаного у світі, як «Ленінградська симфонія»

Учитель:- Чому Д.Д. Шостакович назвав так свою симфонію? (? Біографам)

Учні:- Шостакович народився, навчався, жив, працював у Ленінграді і розпочав писати симфонію у Ленінграді. Він бачив, як героїчно захищають своє місто його жителі.

Учитель:- Коли Д.Д. Шостакович закінчив свою симфонію, він написав такі слова: (на екрані слайд № 11: слова Д.Д. Шостаковича на фоні блокадного Ленінграду). «Своїй перемозі над фашизмом,нашій майбутній перемозі над ворогом,моєму місту Ленінграду я присвячую свою симфонію»                                                                                          (на екрані слайд №13:уривок із поеми «Шостакович» Л.Болеславського).                                               Учні:

Ах, Дмитрий Дмитрич! На дворе война,
Простите, милый, но кому, дружище,
Сегодня ваша музыка нужна?
Солируют фугасы. Пули свищут,
Кромешный ад. Селения горят.
Прёт супостат. Не до гармоний вечных.
Когда, мой милый, пушки говорят, 
Смолкают музы. С музыкой, конечно.

Учні:

Смолкают? Нет уж! Нет!
Молчать, нельзя!-

Учні:

Оборотясь, отрезал. За очками,
Казалось, полыхнули не глаза,
А из души прорвавшееся пламя.

Учитель: : Чому Шостакович відповідає "Ні! Мовчати, не можна! ".

Учні: Кожна творча людина відгукується на історичні події через свої твори. Музикант передає свої почуття і думки, протестує проти жорстокості, звичайно ж, через музику.

Учитель: Під час війни тільки ленінградськими  композиторами було створено 192 великих твори і велика  кількість  пісень.                                                                                               Як незвичайні історії написання творів під час війни, так і незвичайні історії їх виконання. Але самою незвичайною історією і приголомшливим фактом були перші виконання "Ленінградської симфонії".

                     Шостакович закінчив симфонію №7 у Куйбишеві, куди був евакуйований. Тут же вперше симфонія і прозвучала 5 березня 1942, а 29 березня - в Москві. Симфонія транслювалася на всю країну. Тоді й виникла ідея виконання її в Ленінграді.

- Чи можливо таке - симфонія в блокадному Ленінграді? Так, можливо. Але давайте поговоримо про ті труднощі, які стояли перед людьми, що брали участь у підготовці цього заходу.

- Про що говорять ці кадри? (Питання історикам)

(На екрані слайд № 14: блокадний Ленінград )

Учні: Люди вмирали з голоду. У день отримували "125 блокадних грам з вогнем і кров'ю навпіл". Замерзли водопровідні та каналізаційні труби, жителі залишилися без води - її можна було брати тільки з Неви. Перестали працювати електростанції, в будинках згасло світло.                                                                                                                     

Учитель: В оркестрі Радіокомітету залишилося 15 осіб, а потрібно було не менше 100.

- Де взяти музикантів для оркестру? (Питання біографам)

Учні: По радіо було оголошено про реєстрацію зоставшихся в живих музикантів філармонії - їх набралося всього 28 осіб. Один пришкандибав у філармонію самостійно, інших вели під руки. Флейтиста привезли на санках - у нього не рухалися ноги. Диригент Еліасберг, хитаючись від слабкості, обходив шпиталі в пошуках музикантів. Розшукали і скликали всіх колишніх в місті музикантів і ще тих, хто грав у армійських і флотських фронтових оркестрах під Ленінградом, хоча на передовій кожна людина була на вагу золота.

Учитель: Перша репетиція симфонії це найдивовижніша репетиція в історії світової музики. Вісімдесят виснажених людей дивилися один на одного повними сліз очима і пишалися, що не тільки вижили в цю страшну блокадному зиму, а й грали. Всього п'ятнадцять хвилин тривала перша репетиція, на більше не вистачило сил, але всім стало ясно - оркестру бути. Музиканти стали отримувати додатково гарячі обіди.

Навіть у таких умовах місто продовжувало жити, працювати і боротися.

- Про що говорять документальні  кадри? (Питання історикам)

Учні: Працювали фабрики і заводи - випускали снаряди, ремонтували танки, шили обмундирування. Діяла "Дорога життя", що з'єднує Ленінград з країною. І все це завдяки стійкості і героїзму ленінградців.

Учитель: Скільки доріг пройшли воїни за війну. Скільки агітбригад виступали на фронті і в госпіталях мандруючи  дорогами війни. Важка дорога ставала "коротшою", коли звучала пісня. Ми повинні пам'ятати тих, хто "мечем і піснею" бився за нашу Батьківщину.     - Чому саме в Ленінграді вирішили виконати симфонію і саме 9 серпня 1942 р.? (Питання історикам).

Учні: Напевно, існувало декілька причин: Перша. 9 серпня 1941 німці обіцяли зайняти Ленінград. Вони навіть заготовили запрошення в ресторан "Асторія" на святкування взяття Ленінграда. Друга. Щоб показати, що Ленінград  живий і бореться. Третя. Шостакович присвятив її своєму місту. Четверта. Підняти дух людям в обложеному місті.

(На екрані слайд № 12: афіша концерту симфонії № 7 у Ленінграді.)

Учитель.: У неділю, 9 Серпня 1942, відбулася незабутня прем'єра. Зал був повний - черги за квитками були довші, ніж у булочні. Всі вісімдесят хвилин ,поки в залі Ленінградської філармонії звучала музика, не оголошували повітряної тривоги.                                                                                          - Чому це стало можливим, можна відповісти віршем Миколи Савкова, учасника тих подій. Він написав вірші про "людей міста-фронту",які слухають музику Шостаковича:

(На екрані слайд № 17: вірш Н. Савкова.)                                                                                              Учитель:

И не знали они,
что когда в знак начала
Дирижёрская палочка поднялась-
Над краем передним 
как гром, величаво
Другая симфония раздалась:
Симфония
наших гвардейских пушек,
Чтоб враг по городу
бить не стал,
Чтоб город
Седьмую симфонию слушал!
И в зале – шквал,
и на фронте – шквал…

Учитель: (Історики доповнять).

Учні: Протягом усього дня артилерія вела запеклий обстріл ворожих батарей, буквально не даючи німцям підняти голови. Операцією "Шквал" називалася операція артилеристів. А артилеристи її ще називали - "Артилерійська симфонія". До найменших деталей була розроблена партитура вогненної "симфонії". Протягом липня проводилося уточнення координат фашистських батарей, спостережних пунктів, вузлів зв'язку, штабів, додатково завозилися снаряди.

Учитель: Ідею боротьби і торжества Людини по - різному розкривають 4 частини симфонії. Ми зупинимося на першій частині, яка малює безпосереднє зіткнення двох сил.

(На екрані слайд № 18: назву 4-х частин симфонії.)

- Що таке сонатная форма і на чому вона грунтується? (Питання музикознавцям)

Учні: Сонатная форма складається з 3 розділів: експозиції, розробки, репризи, які обрамляються вступом і кодою. Сонатная форма заснована на контрасті основних тем експозиції - головної і побічної.

Учитель.: Сутичку радянського народу з фашизмом Шостакович розкрив як боротьбу двох світів: світу творення і руйнування, добра і зла. Симфонія за змістом і за формою новаторська. Картини світу і війни виникають і   розгортаються в симфонії за законами гостро конфліктної драматургії.

Згадаймо 2 теми експозиції - тему головної партії і побічної.

(На екрані слайд № 19: слова "1 частина, Експозиція: головна партія, побічна партія", звучить музика.)

- Який образ малює головна тема? Який її характер?

Учні: Музика героїчна і велична, енергійна, маршова, мужня звучить у струнних, малює образ героїчного народу.

Учні: - Яка за характером побічна партія?

Учні: Мелодія лірична, співуча, світла, тиха, плавна, спокійна. Мелодія у скрипок, а фон - альти та віолончелі. Це показ мирного життя нашого народу.

(На слайді № 20 з'являються слова "образ Батьківщини і російського народу")

Учитель.: - У чому особливість побудови експозиції?                                                                   Учні: Особливість побудови експозиції полягає в тому, що хоча головна і побічна партії контрастні, але немає протиставлення їх. Побічна партія продовжує лінію головної, таким чином, Шостакович розширює показ образу Батьківщини.                                                                                                                    - Який наступний розділ повинен бути у сонатної форми?

Учні: Розробка.

Учитель: Розробки немає, так як немає протиставлення тем в експозиції. Що з'являється замість розробки?

Учні: Далі йде знаменитий епізод - тема фашистської навали.

(На екрані слайд № 21: фрагмент із поеми "Сьома симфонія Шостаковича" Миколи Бажана, звучить тема навали).

Учитель:    Наступ потвор. Впертість убивць. Тупіт чобіт.                                                                 Ближчає. Дужчає. Глибшає. Тяжчає.                                                                                            Бє в світи. Бє в степи. Бє в зеніт.                                                                                                                    Суне. Реве. Роззявляється пащею.                                                                                      Плющать удари. Плещуть пожари.                                                                                            Гуп. Грюк. Крик.                                                                                                                        Машин заброньованих ромби.                                                                                                   Крізь небо пригвинчені бомби.                                                                                                 Учитель: В якій формі написаний епізод навали і що малює він?

Учні: Музика зображує насуваючу ворожу лавину. Епізод нашестя побудований у формі варіації. Маршова тема звучить 12 разів (основна тема і одинадцять оркестрових варіацій). Первісну тему, на тлі мірного барабанного дробу, виконують струнні. Наступні варіації звучать у різних інструментів, змінюються регістри, динаміка, гармонія. В останніх двох варіаціях музика досягає найбільшої сили звучності.

(На екрані слайд № 19: схема 1 частини, продовження слайда № 20, слова "Епізод, тема навали, образ ворога, (варіаційний розвиток)                                                                                     Учитель: - Які почуття відчували сучасники тих подій? (Питання біографам)          Учитель: Що протистоїть темі навали? На яких інтонаціях будується ця тема?

(На слайд № 20 звучить "тема опору"),

Учні: "Тема опору" протистоїть темі навали і будується на інтонаціях головної та побічної партій. Образу фашистів протистоїть образ Батьківщини. Це боротьба добра і зла.

(На слайді № 20 з'являються слова "тема опору" "боротьба добра і зла" ("Розроблювальний розвиток")

У.М.: - Який наступний розділ в сонатної формі?                                                                                  Учні: Реприза

(На слайді № 20 з'являються слово "Реприза". (Звучить тема репризи)

Учитель: - У чому незвичайність побудови репризи?

Учні: Йде війна, гинуть люди. Музика змінилася, вона передає скорботу, страждання і в той  час протест проти зла. Звучить як реквієм полеглим, але не переможеним героям.

(На слайді № 20 з'являються слова "реквієм жертвам війни")

Учитель.:-Чим завершується 1 частина симфонії?                                                                         Учні: Перша частина завершується кодою.

(На слайді № 22 з'являються слово "Кода", (звучить тема коди)

Учитель.: - Який образ малює музика?

Учні: Тема головної партії звучить тихо, співуче у скрипок, як спогад і мрія про мир.

(На слайді № 20 з'являються слова "мрія про мир")

Слайд №23 "Музика - це життя, раз була музика - ми відчували: незважаючи ні на що, життя є"(слова ленінградки,яка пережила блокаду).

Учитель: - Яке значення симфонії у боротьбі з фашизмом і в згуртуванні міжнародних антифашистських сил? (Питання історикам)

Учні: Симфонію часто називають "хронікою", "документом", "Симфонією всеперемагаючої мужності", "Симфонією гніву і боротьби".                                                                                                               Учитель: Коли замовк останній акорд, в залі настала тиша. Тільки на американському континенті за сезон 1942-43 року симфонія була виконана 62 рази.                                                                                                                       Учитель. І напевно, є частка правди в тому, що музика наблизила і день звільнення Ленінграда, і день Перемоги.                                                                                            Учитель: - Які почуття виникли у вас після отриманої інформації на уроці?                         Учні.: Ми захоплюємося і пишаємося мужністю та стійкістю людей того часу. Музика була необхідна людям під час війни, вона додавала їм сили і впевненість у собі. Ми повинні пам'ятати тих героїчних людей, які захищали нашу землю. При школі № 235 в Ленінграді під керівництвом Євгена Лінда створено музей "Музи не мовчали". У ньому газетні вирізки про події тих днів, фотографії музикантів, їхні особисті речі.

(Виставлення оцінок).

Учитель: Ваші враження від побаченого і почутого я попрошу висловити, за вашим вибором: через твір, вірш, тест, кросворд, малюнок.

Нам не можна забувати ту війну і ту музику, яка народилася під час війни. Музику, яка звучала, коли гриміли гармати. Вона звучала всім смертям на зло. І зараз композитори звертаються до теми війни, коли треба відгукнутися на будь-які  трагічні події, що відбуваються в нашій країні,та за її межами.

(На екрані слайд № 22: слова "Гармати говорили,але музи не мовчали" на фоні фотографії          м. Ленінграда).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12602. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НОРМАЛЬНЫХ НАПРЯЖЕНИЙ ПРИ ПЛОСКОМ ИЗГИБЕ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ 92 KB
  PAGE 11 ОПРЕДЕЛЕНИЕ НОРМАЛЬНЫХ НАПРЯЖЕНИЙ ПРИ ПЛОСКОМ ИЗГИБЕ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ Методические указания к выполнению лабораторной работы № 10 по сопротивлению материалов для студентов механических специальностей Автор – КРУГЛОВ А.А. к.т.н. доц...
12603. ИССЛЕДОВАНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ 123 KB
  ИССЛЕДОВАНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ Методические указания к выполнению лабораторной работы № 11 по сопротивлению материалов для студентов механических специальностей Автор – КРУГЛОВ А.А. к.т.н. доцент кафедры Теоретическая
12604. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ ПРИ ИЗГИБЕ БАЛКИ НА ДВУХ ОПОРАХ 111 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ ПРИ ИЗГИБЕ БАЛКИ НА ДВУХ ОПОРАХ Методические указания к лабораторной работе № 12 по курсу Сопротивление материалов для студентов технических специальностей Составил: Гаращенко П.А. д.т.н. профессор кафедры Теоретическая и прик
12605. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАПРЯЖЕНИЙ ПРИ КОСОМ ИЗГИБЕ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ 107 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАПРЯЖЕНИЙ ПРИ КОСОМ ИЗГИБЕ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ Методические указания к лабораторной работе № 13 по курсу Сопротивление материалов для студентов механических специальностей Составители: Миронов А.И. к.т.н. доцент кафедры Теоретическая и прик
12606. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОМЕНТА В ЗАДЕЛКЕ СТАТИЧЕСКИ НЕОПРЕДЕЛИМОЙ БАЛКИ 176 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОМЕНТА В ЗАДЕЛКЕ СТАТИЧЕСКИ НЕОПРЕДЕЛИМОЙ БАЛКИ Методические указания к лабораторной работе № 17 по курсу Сопротивление материалов для студентов механических специальностей Составил: Круглов А.А. к.т.н. доц. кафедры Теоретическая и прикладн
12607. ИССЛЕДОВАНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ ПРЯМОЛИНЕЙНОГО ПРОДОЛЬНО СЖАТОГО СТЕРЖНЯ 891 KB
  ИССЛЕДОВАНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ ПРЯМОЛИНЕЙНОГО ПРОДОЛЬНО СЖАТОГО СТЕРЖНЯ Методические указания к лабораторной работе № 19 по курсу Сопротивление материалов для студентов технических специальностей Составили: Круглов А.А. к.т.н. доцент кафедры Теоретическая ...
12608. Гидравлика Методические указания к лабораторным работам по гидравлике (механике жидкости и газов) 13.36 MB
  Гидравлика Методические указания к лабораторным работам по гидравлике механике жидкости и газов Введение Данные методические указания разработаны на основании Руководства к использованию в учебном процессе лабораторного стенда Стенд гидравлический Гид
12609. Гидростатика - раздел Гидромеханики 722.5 KB
  ВВЕДЕНИЕ 1. Основные понятия гидростатики Гидростатика – это раздел Гидромеханики в котором изучаются условия и закономерности равновесия жидкостей под действием приложенных к ним сил a также воздействия покоящихся жидкостей на погруженные в них тела и на стенки ...
12610. Текстовый процессор Microsoft Word 85 KB
  Лабораторная работа №1 Текстовый процессор Microsoft Word Цель работы: ознакомиться с возможностями текстового процессора Microsoft Office Word и получить практические навыки по оформлению научных текстов. Теоретическая справка Текстовые редакторы и текстовые процессоры ...