58093

Зимние забавы с элементами фольклора

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Цель урока: формирование представлений о многообразии фольклорных жанров. Задачи урока: систематизировать и обобщить знания полученные на уроках по теме Фольклор; формировать умение учащихся работать...

Русский

2014-04-18

44 KB

3 чел.

                                                                                            Автор – составитель:

                                                                                    учитель русского языка и  литературы

                                                                             Калелева Любовь Анатольевна, I КК.

                              

                            Урок-игра «Зимние  забавы с элементами фольклора»

                               Малые жанры фольклора.          Обобщающий урок                5 класс

  Цель урока:  формирование  представлений  о многообразии фольклорных жанров.

 Задачи урока:

- систематизировать и обобщить знания, полученные на уроках по теме   «Фольклор»;

- формировать умение учащихся работать в группах, принимая совместное решение;

- воспитывать уважительное отношение к русскому языку и культуре родной страны.

                                                        Ход урока.

- Добрый день, ребята. Сегодня у нас необычный урок литературы. Сегодня мы с вами будем путешествовать по необычной стране, которая называется «ФОЛЬКЛОР».   

  - А что такое  ФОЛЬКЛОР?

Путешествуя по удивительной стране «Фольклор», мы побываем в разных городах и деревнях, познакомимся с их жителями и традициями. А на остановках  мы будем отдыхать , играя в разные  подвижные игры, т.е.  забавляться   Игры зимой на свежем воздухе – это ЗИМНИЕ ЗАБАВЫ!

- Каждый из вас будет зарабатывать жетоны за правильные ответы и активную работу. В конце занятия мы посчитаем, какой класс заработает больше жетонов.

- Ребята, давайте вспомним названия этих населенных пунктов. (Пословицы,  поговорки, потешки,  считалки,  загадки,  небылицы,  дразнилки, скороговорки, заклички, прибаутки, приговорки, сказки).

- Ну, теперь мы можем отправляться в путь по удивительной и увлекательной стране «Русский  фольклор».

- Для начала разогреемся.

                Пусть морозы трещат, вьюга в поле кружит.

                С  физкультурой мы дружны, не боимся стужи.

                По командам разделитесь, и в колонны становитесь.

 (1 спорт. конкурс)

И первая наша остановка будет в городе Пословица. Но для того, чтобы нам войти в этот город, необходимо выполнить задание. Составьте пословицы, и назовите  в них имена существительные.

  1.  Не зная броду, не суйся в воду.
  2.  Готовь сани летом, а телегу – зимой.
  3.  Чует кошка, чьё мясо съела.
  4.  Без труда не вытащишь и рыбку из пруда.
  5.  Куда иголка – туда и нитка.
  6.  Не имей сто рублей, а имей сто друзей.
  7.  Береги платье снову, а честь смолоду.
  8.  Какова пряха, такова на ней и рубаха.  
  9.  Кто любит трудиться, тому без дела не сидится.
  10.  Любишь кататься, люби и саночки возить.
  11.  За двумя зайцами погонишься – ни одного не поймаешь.
  12.  Слово не воробей: вылетит - не поймаешь.

- Проверяем.

- Снежок порхает и кружиться, на улице бело.

И превратились лужицы в холодное стекло.

1,2,3,4,5  предлагаю поиграть!!!

 ( 2 спорт. конкурс)

-Молодцы. Мы можем следовать дальше. Рядом с городом Пословица расположился ещё один замечательный городок Поговорка. И здесь ребята вы должны также пройти испытание – выполнить задание: закончить поговорку.

(Каждой команде предлагается своя поговорка (по очереди). За правильный ответ - 1 балл)

  1.  Без году (неделя).
  2.  Брать быка (за рога)
  3.  Вставлять палки (в колёса)
  4.  Делать из мухи (слона).
  5.  Заблудиться в трёх (соснах)
  6.  Как с гуся (вода)
  7.  Не видать, как своих (ушей).
  8.  Обвести вокруг (пальца)
  9.  Показать, где раки (зимуют)
  10.  Переливать из пустого в (порожнее).
  11.  Друзья познаются в (беде).
  12.  Дорога  ложка к (обеду).

-Молодцы!

-Пусть сегодня никому дома не сидится,

 Выходи честной народ, будем веселиться!!

                   -Ой, девчонки-хохотушки, запевайте-ка частушки,

                     Запевайте поскорей, чтоб порадовать людей!!!

(девочки поют  ч а с т у ш к и)

          Кстати, частушки – это тоже малый жанр фольклора.

 - Кто знает частушки и желает спеть?

   

- Ну, а теперь – поиграем!!!   

(3 спорт. конкурс)

Путь открыт, идём вперед. Впереди у нас деревенька веселая. Её жители не работают, а с утра до вечера без умолку говорят. Эта деревенька называется Скороговорка.

 

(каждому классу  - по скороговорке)  

- Кто прочитает   3 раза без ошибок?

- Молодцы. Нелегкое было задание, но вы с ним справились.

-  А теперь я предлагаю вам отдохнуть: в село загадок заглянуть.

 

1.Фырчит, рычит,

Ветки ломает,

Пыль поднимает,

Людей с ног сбивает,

Слышишь его,

Да не видишь его. (Ветер)

2.В неё льётся, из неё льется,

Сама по земле плетётся. (Река)

3.Ниток много-много,

А в клубок не смотает,

Одежды себе не шьёт,

А ткань всегда ткет. (Паук и паутина).

4.Не прядёт, не ткёт,

А людей одевает. (Овца)

5.Бьют меня палками, Жмут меня камнями,

Держат меня в огненной пещере,

Режут меня ножами,

За что меня губят?

За то, что любят. ( Хлеб)

6.Есть спина, а не лежит,

Четыре ноги, а не ходит,

Но всегда стоит

И всем сидеть велит. (Стул)

7.Сижу верхом,

Не знаю на ком,

Знакомца встречу –

Соскочу, привечу. (Шапка)

8. Ты от неё – она за тобой,

Ты за ней – она от тебя. (Тень)

9. Сильнее солнца,

Слабее ветра.

Ног нет, а идёт,

Глаз нет, а плачет. (Туча)

- Понравились вам загадки? Ну, а теперь, ребята, вы можете загадать по одной загадке своим соперникам.  

- А теперь снова  поиграем!  

(4 спорт. конкурс)

-  Отправляемся дальше и следующая  станция  «СЧИТАЛОЧКА»

- Кто знает считалочки?   

- Наше путешествие подходит к концу. В стольный град Сказок мы совершим путешествие в следующий раз, а сейчас нам нужно составить путеводитель для ребят, которым ещё предстоит познакомиться со страной «Русский фольклор».

-Вспомним определения малых жанров Ф.

  1.  Произведение устной народной словесности. Это краткое изречение с нравоучительным смыслом. (Пословица)
  2.  Произведение устной народной словесности. Это крылатое выражение, в котором метко определяется отношение к чему-либо. (Поговорка)
  3.  Произведение устной народной словесности. Это иносказание: описывается один предмет, а подразумевается другой. (Скороговорка)
  4.  Произведения народной словесности. Они употребляются в детских играх. Главное в них – четкость ритма. (Считалка)
  5.  Иносказательное описание какого-либо предмета или явления, данное в форме вопроса. (Загадка)

-А теперь подведём итоги.  Какой класс набрал больше всех жетонов.

(ВРУЧАЕМ  грамоты и сладкие призы)

 

-Итак, ребята, мы с вами вспомнили сегодня лишь некоторые  фольклорные жанры. У нас впереди ещё много увлекательных и познавательных путешествий в мир Фольклора.

В заключении – поиграем!!!

 -Какой праздник приближается?

- Вы его очень ждёте?

Тогда для вас – ИГРА   «Может или не может?»

 - Я задаю вопрос, а вы отвечаете: если –да, то кричите: «ДА» и хлопаете в ладоши, если-нет,  то кричите: «НЕТ»  и топаете ногами.

  - Поехали!!!

-Понравился  вам такой необычный урок?

- Всем  спасибо!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84519. Складно-рефлекторна (цефалічна) фаза регуляції шлункової секреції 42.2 KB
  Кількість та склад шлункового соку змінюється особливо після вживання їжі. В значній мірі кількість та склад соку залежить від характеру подразника кількість та склад їжі. Натще секретується невелика кількість шлункового соку до 10 мл на годину. Після прийому їжі виділення шлункового соку значно збільшується росте його кислотність та вміст ферментів.
84520. Нейро-гуморальна (шлункова і кишкова) фаза регуляції шлункової секреції. Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції 43.73 KB
  Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції. Хімічна стимуляція секреції здійснюється посередництвом гастрину що виділяється Gклітинами. Основні стимулятори секреції гастрину – продукти переварювання білків – пептиди олігопептиди амінокислоти – особливо триптофан і фенілаланін а також кальцій магній алклголь та кофеїн.
84521. Рухова функція шлунку та її регуляція. Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку 41.86 KB
  Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку. В регуляції моторики шлунку беруть участь нервові та гуморальні механізми. Деякі м’язові клітини внутрішнього шару м’язової оболонки шлунку мають пейсмейкерну активність тобто періодично генерують ПД – з частотою 32 на секунду що спричиняє періодичне підвищення внутрішньошлункового тиску.
84522. Методи дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у людини. Склад і властивості підшлункового соку 44.04 KB
  Основні аніони підшлункового соку – Cl- та HCO3- , катіони – Na+ та K+. На відміну від слини, сік ізотонічний плазмі крові незалежно від ступеня стимуляції. Концентрація катіонів при стимуляції лишається сталою, аніонів – змінюється в протилежному напрямку. Карбонат утворюється в ацинусах у більш високій концентрації, а при проходженні через протоки частково обмінюється на хлор
84523. Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози 44.07 KB
  Секреція підшлункового соку під час цієї фази пов’язана з реалізацією складнорефлекторних механізмів регуляції тобто умовних рефлексів вигляд запах їжі і з реалізацією безумовних рефлексів подразнення їжею рецепторів ротової порожнини.Об’єм соку невеликий 20 від загального об’єму соку який виділяється при їді; 3.Сік містить багато ферментів і має високу перетравлюючу силу. Він викликає виділення великої кількості підшлункового соку багатого бікарбонатами але бідного на ферменти так як основна його дія спрямована на протокові...
84524. Методи дослідження жовчовиділення у людини. Склад і властивості жовчі 48.34 KB
  Склад і властивості жовчі. Для збільшення надходження жовчі в дуоденум підшкірно можна вводити гормон ХЦКПЗ або через зонд – концентрований розчин MgSO2 яєчний жовток чи глюкозу які стимулюють секрецію та виділення жовчі. В жовчі досліджують вміст жовчних кислот та інших компонентів. Даний метод базується на тому що у випадку порушення функції виділення жовчі в крові та в сечі концентрація жовчних пігментів підвищується а в калі навпаки – понижується.
84525. Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку 39.8 KB
  Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку. Механізм жовчоутворення та жовчовиділення: Утворення жовчі іде постійно але збільшується під час травлення під впливом складнорефлекторних механізмів які відносяться до 1ї фази жовчоутворення вигляд запах їжі звуки що супроводжують їду а також нейрогуморальних впливів які діють під час 2ї фази жовчоутворення та жовчовиділення. Механізм надходження жовчі в дванадцятипалу кишку: Вихід жовчі з жовчного міхура та її рух по жовчовивідних шляхах зумовлений різницею тисків в...
84526. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і пристінкове травлення 42.9 KB
  Порожнинне і пристінкове травлення. Поняття про порожнинне та пристінкове травлення: Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів але його тривалість дуже велика. Пристінкове травлення проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів активні центри яких направлені на субстрат.
84527. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів 44.89 KB
  Механізми всмоктування йонів натрію води вуглеводів білків жирів. Всмоктування – це процес транспорту речовин із порожнини травного каналу у внутрішні середовища організму кров та лімфу. Найінтенсивніше процеси всмоктування проходять в верхніх відділах тонкого кишківника. Всмоктування в шлунку.