58099

Феномен життя

Реферат

Логика и философия

еномен (від грец.— «те, що зявляється») — виняткове, незвичайне, рідкісне явище, те, що важко осягнути. За визначенням філософа Іммануїла Канта, феномен — це будь-яке явище, що можна осягнути на підставі досвіду. До таких феноменів належить і життя.

Украинкский

2014-05-26

58 KB

53 чел.

1. Феномен життя

Феномен (від грец.— «те, що з'являється») — виняткове, незвичайне, рідкісне явище, те, що важко осягнути. За визначенням філософа Іммануїла Канта, феномен — це будь-яке явище, що можна осягнути на підставі досвіду. До таких феноменів належить і життя.

З одного боку, життя — це рідкісне явище. Людство поки ще не виявило життя десь окрім Землі. З іншого — явища життя можна вивчати на основі спостереження та експерименту.

Біологічне життя — це особливий стан матерії, при якому біологічні організми відрізняються від неорганічних об'єктів, за рахунок процесів обміну речовин, росту, розвитку, розмноження, поведінки. Відома нам земна форма життя виникла як результат еволюції органічних сполук, що завершилася утворенням клітини. Клітина — це елементарна структурно-функціональна одиниця живого. Усі складні багатоклітинні організми складаються з клітин.

Різноманітність життя є надзвичайно великою. Ви знайомилися в шкільному курсі із Царствами Рослин, Тварин, Грибів, Дроб'янок і розумієте це. Мільйони видів живуть на Землі, пристосувавшись до найрізноманітніших середовищ проживання. Життя існує й у киплячих джерелах, і на полюсах землі, де температура може сягати -70 °С.

Альберт Швейцер уважав, що «чим глибше ми зазираємо в природу, тим більше розуміємо, що вона сповнена життям, і тим докладніше дізнаємося, що все життя — це велика таємниця й що ми тісно пов'язані з усіма явищами життя в природі».

Феномен життя завжди приваблював учених. Як виникло життя? Як розвивалися конкретні групи організмів? Як з'явилося людство? Цими питаннями займається еволюційна біологія.

Але є питання, на які намагається відповісти кожна людина. Хто я є? Як улаштований навколишній світ? Яке моє місце в цьому світі? У чому сенс мого життя? В інших організмів, які живуть на Землі, таких питань не виникає. У чому ж особливість людського життя?

Людина є живою, оскільки в ній, як і в усіх живих організмах, протікають процеси обміну речовин, росту й розвитку. У ході життя людина змінюється: вона розвивається з однієї клітини — зиготи, росте, дозріває, потім в її організмі починаються процеси старіння.

Але життя людини не обмежується її фізіологічними функціями. Людина — істота соціальна. Її життя відрізняється від життя тварин тим, що людина формується всередині людського суспільства, є істотою колективною, має високорозвинене мислення, свідомість, мову, може створювати знаряддя праці й змінювати за їх допомогою навколишнє природне середовище. Життя людства сповнене духовним змістом, творчістю. Людство сформувало культуру, науку, мистецтво. Воно створює світ, в якому живе.

Життя кожної людини унікальне й неповторне. Унікальний і неповторний життєвий досвід кожної людини, її особистість, її талант. У ході життя кожен із нас освоює якусь частину загальнолюдської культури, стає її носієм. Ми зберігаємо передану нам нашими предками культуру й розвиваємо її.

Культура — це те, що зазвичай спрямовує нашу діяльність, мислення й почуття, що формує наші інтереси, оцінки й моральні норми. Кожна людина має індивідуальну культуру, яка чимось відрізняється, а в чомусь збігається з індивідуальними культурами інших людей. Наявність спільного в культурах дає можливість людям розуміти одне одного.

Життєві цінності — це фундамент культури, її основний зміст. У кожної людини з'являється потреба у визначенні особистісних життєвих цінностей та сенсу свого життя. Які цінності ми обираємо? 

Життя буяє,  життя радіє.

Завжди людина про щастя мріє.

А що це – «щастя»? Сім’я?Багатство?

Кохання? Спокій? Чи марнотратство?

А що це – «мрія»? І що ж то буде?

Чогось не стане? Чи хтось прибуде?

І що за слово таке – «людина»?

Біоістота? А може – диво?..

Тетяна Бойченко

За довгу історію свого існування людство виробило основні загальнолюдські цінності й норми моральної поведінки. У суспільстві завжди цінувалися й цінуються доброта, вірність, чесність, взаємодопомога. Загальнолюдськими цінностями є родина, здоров'я, освіта, робота. Реалізація всіх цих цінностей необхідна для самоствердження, визнання особистості.

Кожна людина надає перевагу тим або іншим цінностям. Про її вибір можна судити за багатством або бідністю внутрішнього світу, розмаїтістю інтересів, неповторною людською індивідуальністю. Упродовж усього життя людина формує свій світогляд, спосіб життя. Значну роль у цьому відіграють її оточення (родина, друзі), а також національні, релігійні та соціальні погляди й традиції. Важливим також є момент особистого вибору, власні зусилля щодо освоєння культурних цінностей, вироблення моральних принципів.

Ми зупинимося на одній із важливих життєвих цінностей, яку визнають усі культури й за всіх часів. Ця цінність — здоров'я.

2. Здоров'я — явище людського життя, його необхідна і докорінна характеристика

Здоров'я не випадково посідає найвищу позицію в ієрархії людських потреб та цінностей. Повністю реалізувати себе, свої інтелектуальні, моральні й фізичні можливості здатна тільки здорова людина. Кожен бажає бути здоровим, сильним, упевненим у собі, зберігати якомога довше життєву енергію та активність. Але хотіти бути здоровим і бути здоровим — це не одне й те саме. Здоров'я забезпечується певною культурою, що дозволяє його зберігати.

Культура здоров'я включає в собі досягнення людства в різних сферах життя — в освіті, вихованні, побуті, науці, мистецтві, літературі. Вона є складником загальної системи культури. Як і будь-яку іншу культуру, культуру здоров'я треба формувати.

Ви, напевно, пам'ятаєте визначення здоров'я, що його дає Всесвітня організація охорони здоров'я: «Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів».

Здоров'я дозволяє людині успішно здійснювати біологічні й соціальні функції, воно формується в процесі фізіологічного, психологічного, соціального й духовного розвитку людини. Інакше кажучи, у людини є можливість бути здоровою, але реалізація цієї можливості вимагає певних знань та зусиль з її боку. Здоров'я генетично запрограмоване. Проте реалізація цієї програми залежить від конкретних біологічних та соціальних чинників, під впливом яких буде жити й розвиватися людина. У цьому сенсі здоров'я можна розглядати як процес. Це процес збереження й розвитку психічних, фізичних, моральних якостей, оптимальної працездатності й соціальної активності.

З іншого боку, здоров'я — це стан. Це стан людського організму, що визначає його адаптаційні (пристосувальні) можливості в умовах змінного біологічного й соціального середовища.

Стан здоров'я людини може бути різним: від дуже гарного до дуже поганого. Стан здоров'я залежить від процесів його формування та зберігання.

Ви вже знаєте, що здоров'я заведено поділяти на певні складові.

Фізична складова визначає рівень росту й розвитку органів та систем організму. Психічна й духовна складові визначають стан психічної, моральної та духовної сфери. Соціальна складова визначає здатність людини як особистості вільно й усвідомлено обирати ту чи іншу соціальну роль, усвідомлювати можливі наслідки своїх дій, брати на себе відповідальність за їх результат. Усі ці складові є єдиним цілим і визначають основні характеристики людини. Саме таке здоров'я є феноменом людського життя.

Які ж є ознаки феномена людського здоров'я?

Ознакою фізичного здоров'я є успішна робота фізіологічних систем організму людини — опорно-рухової, кровоносної, травної, нервової, видільної та ін. Коли людина фізично здорова, то її тіло виглядає красиво, а всі системи успішно виконують свою роботу.

Ознакою соціального здоров'я є успішний розвиток особистості людини, її вміння вільно й відповідально визначати своє місце серед інших людей. Тільки обираючи ту чи іншу соціальну роль, людина може бути корисною для суспільства, потрібною йому, соціально здоровою.

Ознаками психічного й духовного здоров'я є нормальне функціонування процесів мислення, пам'яті, уяви, уваги, здатність адекватно оцінювати й сприймати свої почуття й відчуття, свідомо управляти своїм емоційним станом, розвивати свій інтелект, мати певні моральні ідеали й життєві цінності. Саме духовна складова здоров'я дозволяє нам усвідомити те, що здоров'я людини включає кілька складових і допомагає об'єднати їх в єдине ціле. Духовний розвиток людини визначає також мету її існування, ідеали й життєві цінності. Духовно розвинена особистість не тільки говорить про загальнолюдські принципи морально-етичного плану, але й намагається жити згідно з ними. Така поведінка свідчить про те, що людина духовно здорова.

Отже, здоров'я визначають різні складові. Вони взаємопов'язані, й кожна з них робить свій внесок у здоров'я людини. Головним чинником здоров'я, що впливає на всі його складові, є здоровий спосіб життя. Учені встановили, що здоров'я на 50—55 %залежить від способу життя, на 20 % — від спадковості, на 20—25 % — від стану навколишнього середовища, на 8—12 % — від роботи системи охорони здоров'я. Таким чином, статистика свідчить про те, що здоров'я людини найбільше залежить від її способу життя.

3. Цінність життя й здоров'я

Життя на нашій планеті є неабиякою цінністю. Будь-яка жива істота є частиною взаємопов'язаного й взаємозалежного світу, що називається біосферою й заслуговує на повагу.

Однак людина, звісно ж, уважає своє власне життя найціннішим із усіх можливих варіантів життя. Мабуть, це справедливо, тому що тільки людству притаманна духовність, моральні принципи, здатність змінювати планету, використовуючи власний розум.

Однією з найголовніших цінностей людського життя є здоров'я. Поняття «здоров'я» відображає одну з найважливіших характеристик людського існування, форму її життя. Здоров'я не можна сприймати просто як відсутність хвороб або звільнення від негативних хворобливих відчуттів. Здоров'я людини потрібно розуміти як сукупність її можливостей. Завдаючи шкоди своєму здоров'ю, ми відмовляємося від певних життєвих перспектив.

За своєю ціннісною сутністю здоров'я є благом, тобто тим, що має позитивне значення й відповідає нашим потребам та інтересам. Водночас здоров'я є умовою існування ще більш значущої цінності — життя.

Разом зі ставленням людини до здоров'я вибудовується загальна система цінностей, без якої людське існування втрачає сенс. Тому про здоров'я можна говорити як про універсальну людську цінність.

Носіями здоров'я можуть бути окремі особистості, соціальні групи й суспільство в цілому. У зв'язку із цим розрізняють: індивідуальне здоров'я, здоров'я суспільства й загальнолюдське здоров'я.

Поняття «здоров'я» відображає одну з фундаментальних характеристик людського існування, є універсальною цінністю. Суть цієї цінності полягає в тому, що саме здоров'я дозволяє людині, суспільству, людству в цілому реалізувати свій людський потенціал, бути гідним тієї планети, на якій вона живе.

Альберт Швейцер писав: «Людина, котра відтепер стала мислячою, відчуває потребу ставитися до будь-якої волі до життя з тим самим благоговінням, що й до своєї власної. Вона відчуває інше життя як частину свого. Вона вважає благом зберігати життя, допомагати йому, піднімати до вищого рівня життя, здатного до розвитку; злом — знищувати життя, шкодити йому, пригнічувати життя, здатне до розвитку. Це і є головний абсолютний принцип етики».

Альберт Швейцер


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78501. Влияние научно – исследовательской деятельности старшеклассников на развитие креативности 43.82 KB
  Влияние научно исследовательской деятельности старшеклассников на развитие креативности Креативность является сравнительно новой психологической характеристикой появившейся в психологии в начале 50х гг. Исследования креативности за рубежом начались раньше чем в России. Активно разрабатываются и адаптируются западные диагностические методики измерения креативности на российских выборках. Исследование креативности и организации школьных научных обществ с различных точек зрения больше носит теоретико-эмпирический характер и имеет...
78502. Развитие креативности в старшем школьном возрасте 67.58 KB
  Развитие креативности в старшем школьном возрасте На современном этапе в российском обществе в социально-экономической сфере науке технике происходят глобальные изменения. Научный интерес вызывают концепции креативности Дж. Цель исследования: изучение специфики и особенностей развития креативности в старшем школьном возрасте. Предмет исследования процесс развития креативности в старшем школьном возрасте.
78503. Развитие художественного интереса учащихся старших классов на материале музееведения 382.5 KB
  Вся идеология работы с подрастающим поколением должна строиться на культуре, традициях, эстетическом воспитании и художественном развитии. Очень важно, чтобы подрастающее поколение совершенствовалось и развивалось не только в музыкальном, литературно-художественном плане
78505. Психологические факторы готовности студентов к развитию интеллектуальной сферы школьников 53.43 KB
  В современных условиях интеллектуальному развитию школьников придаётся особое значение наряду с другими развивающими целями и задачами обучения. Развитие интеллектуальной сферы школьников рассматривается многими исследователями как условие пронизывающее весь учебный процесс. В этой связи своевременным становится вопрос о специальной подготовке будущих учителей к работе по развитию интеллектуальной сферы школьников.
78506. Решение психологических задач как средство повышения качества профессиональной подготовки воспитателей дошкольных образовательных учреждений 60.47 KB
  В преподавании психологии могут применяться задачи на установление соответствия между теоретическими понятиями и закономерностями и примерами их использования задачи по психологическому анализу поведения литературных героев или известных людей задачи по психологическому анализу частных жизненных или учебных ситуаций и др. Первоначальные попытки создать задачи по психологии работы А. Задачи широко используются при изучении общей возрастной педагогической психологии в вузах Сборник задач по общей психологии 1974; Ф. Задачи по детской...
78507. Психологическая компетентность воспитателя дошкольного образовательного учреждения 64.96 KB
  В психологии общепринятой является точка зрения согласно которой понятие компетентность включает знания умения навыки а также способы выполнения деятельности. Огарев понимает компетентность как устойчивую способность к деятельности со знанием дела. Автор отмечает что компетентность является категорией оценочной и характеризует человека как субъекта специализированной деятельности где развитие способностей человека дает ему возможность выполнять квалифицированную работу принимать ответственные решения в проблемных ситуациях...
78508. Обучение пересказу литературных текстов детей дошкольного возраста 79.55 KB
  Познавательное речевое и физическое развитие детей дошкольного возраста А. Науменко Обучение пересказу литературных текстов детей дошкольного возраста В настоящее время все меньше и меньше внимания педагоги на занятиях по развитию речи уделяют обучению пересказу литературных текстов детей дошкольного возраста. Ведь грамотно построенное занятие по обучению детей пересказу оказывает влияние на все стороны развития личности ребёнка: умственное нравственное эстетическое и конечно речевое развитие. Вопросы обучения пересказыванию детей...
78509. Режимные процессы как средство обогащения словарного запаса детей первой младшей группы 60.02 KB
  Режимные процессы как средство обогащения словарного запаса детей первой младшей группы Необходимость взаимосвязи разных сторон речи при обучении родному языку очевидна. Цель исследования: выявление значимости целенаправленного педагогического воздействия на обогащение и активизацию словаря детей третьего года жизни при проведении режимных процессов. Предмет исследования режимные процессы как средство обогащения словаря детей первой младшей группы. Гипотеза исследования на обогащение и активизацию словаря детей третьего года...