58167

Фізіологічна і соціальна зрілість. Взаємозв’язок фізіологічної та соціальної зрілості

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: сформувати в учнів поняття про фізіологічну й соціальну зрілість показати взаємозвязок фізіологічної та соціальної зрілості. Підлітковий вік характеризується переходом до фізичної й соціальної зрілості.

Украинкский

2014-04-22

42.5 KB

54 чел.

Урок 4

(9 клас)

Тема: Фізіологічна і соціальна зрілість. Взаємозв’язок фізіологічної та соціальної зрілості.

Мета: сформувати в учнів поняття про фізіологічну й соціальну зрілість, показати взаємозв'язок фізіологічної та соціальної зрілості.

Обладнання:  підручник «Основи здоров’я» Т.Є. Бойченко, І.П. Василашко, Н.С. Коваль, -К, «Генеза», 2009; наочність.

Базові поняття й терміни: інвективна лексика, повноліття, адекватна самооцінка, інфантилізм.

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації :

«Старша сестра Марина застерігає: «Часто дівчата потрапляють у тенета освідчень та обіцянок. Раджу тобі бути обережною, щоб не пожинати плоди своєї легковажності». Що, на вашу думку, мала на увазі сестра Марини?

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

1. Фізіологічна й соціальна зрілість

У ході свого індивідуального розвитку кожна людина проходить певні етапи. Одним з таких закономірних етапів є й підлітковий вік. Підлітковий вік характеризується переходом до фізичної й соціальної зрілості. Ця «перехідність» і визначає всі особливості даного періоду.

Організм дозріває фізіологічно, але до повної фізіологічної зрілості ще далеко, іде соціальне дорослішання, проте соціальна зрілість ще не наступила. Саме тому підлітковий період є таким непростим, насиченим і суперечливим.

Підлітковий період, незважаючи на всі труднощі,— це прекрасний час радості, дружби, пізнання себе й навколишнього світу.

Хронологічно підлітковий вік визначається від 10—11 до 14—15 років. Цей вік називають також отрочим. Слово «отрок» означає: «не має права говорити», раб, слуга. Це поняття підкреслює певний соціальний статус людини. Інакше кажучи, люди, які оточують підлітка, не визнають його дорослим, соціально зрілим, оскільки відповідальність за нього несуть його батьки.

Гормони росту й статеві гормони викликають у підлітка інтенсивний фізіологічний розвиток, спрямований на формування фізіологічної зрілості. Збільшуються зріст і маса, причому в хлопчиків у середньому пік «стрибка росту» припадає на 13 років, а закінчується після 15 років, іноді триваючи до 17 років, а в дівчаток цей «стрибок» починається й закінчується на два роки раніше, ніж у хлопчиків.

Зміна росту й маси підлітка супроводжується зміною пропорцій його тіла. Спочатку збільшуються розміри голови, кистей рук та ступень, після цього подовжуються руки й ноги, і тільки потім — тулуб. Швидкий ріст скелета (4—7 сантиметрів за рік) випереджає розвиток мускулатури. Усі ці особливості призводять до певної непропорційності тіла, підліткової незграбності. Це вік «бридкого каченяти», яке ще тільки має стати прекрасним лебедем.

Ознаками фізіологічної зрілості є фізіологічне дозрівання всіх систем організму, їхня готовність до виконання функцій зрілого віку — це активне включення в трудову діяльність, створення родини, народження дітей. Але підліток набуває цих ознак поступово.

В одному класі можуть навчатися підлітки з різним рівнем фізіологічної зрілості, тому що процес дорослішання проходить дуже індивідуально. Хтось випереджає в своєму фізичному розвитку однолітків, хтось — відстає. І це нормальне явище.

Для того щоб стати соціально зрілим, підліток активно вчиться розуміти інших людей, розбиратися в їхніх стосунках, брати на себе відповідальність за свої вчинки, якнайкраще організовувати свою поведінку в соціальному середовищі. Підліток вчиться аналізувати свій внутрішній досвід, критично ставитися до своєї поведінки, враховувати свої помилки, змінювати власну поведінку залежно від її аналізу. Але він залишається «соціально незрілим», якщо не може прогнозувати й планувати свою поведінку, приймати виважені рішення, співвідносити їх зі своїми можливостями й нести за них відповідальність перед собою й іншими людьми.

2. Взаємозв'язок фізіологічної та соціальної зрілості

Соціальна й фізіологічна зрілість тісно пов'язані між собою, оскільки соціальна зрілість передбачає зрілість фізіологічну. Процеси фізіологічного й соціального дорослішання мають відбуватися гармонійно. Але так буває не завжди, про що свідчить процес акселерації.

Як ви вже знаєте, акселерація пов'язана з прискоренням фізіологічного росту й розвитку підлітків порівняно з попередніми поколіннями. Слово «акселерація» походить від латинського слова «acceleratio» — прискорення. Акселерація — це прискорення фізичного розвитку дітей, яке притаманне останнім 150 рокам. Вона включає різні анатомічні й фізіологічні прояви, зокрема й скорочення термінів статевого дозрівання. Учені вважають, що акселерація обумовлена впливом як біологічних, так і соціальних чинників.

Якщо в 30—40-і роки ХХ століття досягнення статевої зрілості збігалося з початком трудової діяльності, то зараз ситуація змінилася, оскільки цілком сформовані у фізичному відношенні юнаки й дівчата дуже довго перебувають на становищі дітей. Виникло протиріччя між прискореним фізичним дозріванням та відносно запізнілою соціальною зрілістю.

Затримка соціальної зрілості збільшується за тієї ситуації, коли підлітка в родині надмірно опікають, коли в нього немає обов'язків, коли в нього немає почуття відповідальності за свої вчинки. Це негативно позначається на підліткові. Він стає психологічно інфантильним.

Інфантилізм (від лат. «дитячий») — це відставання людини в розвитку, яке виявляється в збереженні в дорослому віці фізичних та інтелектуальних рис, поведінки, властивих дитячому віку. Цей термін уживають стосовно фізіологічних, психологічних та соціальних явищ.

Психологічний інфантилізм — це незрілість людини, що виражається в затримці становлення особистості, коли поведінка людини не відповідає віковим вимогам до неї. Інфантильні підлітки несамостійні й безвідповідальні. Досить часто в них немає почуття власної відповідальності за результати навчання, тому вони погано вчаться, будучи досить здібними й навіть талановитими.

Соціальний інфантилізм виражається в тому, що підліток не приймає обов'язків, пов'язаних із процесом дорослішання.

Виявити наявність у себе цієї «королівської хвороби» складно. Але зрозуміти, що риси інфантильності у вас є,— це вже крок уперед. Після цього треба переборювати в собі цей інфантилізм, дорослішати, ставати соціально зрілою людиною.

      Вправа «Мікрофон»

- Поясніть, що для вас означає бути готовим до дорослого життя.

- Якими життєвими принципами керується людина, яка вам подобається?

3. Лексика і здоров’я

      Здорова зріла особистість уміє спілкуватися без вживання ненормативної, інвективної лексики (від лат. слова «invectivа» - «лайлива промова»). Адже слова з такого лексикону згубно діють на здоров’я того, хто їх вимовляє, та тих, хто змушений слухати.

    Інтелігентна людина завжди знайде потрібні слова для вираження найбурхливіших емоцій.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Як зміни характеризують юність?

2. Чи одночасно настає фізіологічна та соціальна зрілість?

3. Назвіть ознаки сформованої особистості.

V. Домашнє завдання

У підручнику прочитати §3, відповісти на запитання після параграфа.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44524. МОДЕЛЮВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ПІДСИЛЮВАЧА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ 27.45 MB
  Ознайомитися із схемотехнікою, принципами функціонування та основними параметрами і характеристиками диференціального підсилювача постійного струму на біполярних транзисторах з джерелом стабільного струму
44525. Негосударственные правоохранительные структуры - субъекты правоохранительной деятельности, их роль и участие в обеспечении экономической безопасности субъектов хозяйствования 85.41 KB
  Субъекты безопасности предпринимательской деятельности, как отмечалось, делятся на гос. и негос-е. Негос. организации - охранные и детективные структуры, аналитические центры, информационные службы, учебные, консультационные и др.., кот. начали создаваться параллельно с гос-ми с началом рыночных реформ в Украине.
44526. Мұрын қуысы, қабырғаларының құрылысы, тесіктері, олардың маңызы 15.94 KB
  Жоғарғы қабырғасы-мұрын сүйектен, тор сүйектің горизонтальды табақшасынан және сына сүйек пен, шүйде сүйектің мұрын қуысына қараған бетінен тұрады
44527. Бассүйек шұңқырлары. Олардың шекаралары, құрамы 16.05 KB
  Ми сауытының ортаңғы шұңқыры-Fossa crania media. самай сүйектің тас қыры мен түрік ері арқасы арқ. шектелген. Ортаңғы ойысы-көз шарасы, сына сүйектің үлкен қанаты
44528. Көкет, тесіктері, әлсіз жерлері 15.04 KB
  Көкет (лат. diaphragma ) - көкірек және құрсақ қуыстарын бір-бірінен бөліп тұрған, пішіні күмбез тәрізді жалпақ жұқа бұлшық ет. Күмбездің дөңес келген ортаңғы сіңірлі төбесі көкірек қуысына қарай бағытталған. Көкеттің шеткі етті бөлігі — тарамдалған бұлшықет будаларынан тұрады. Олар бекитін орындарына қарай: бел, қабырға және төс бөлімдеріне бөлінеді.
44529. Іш аймақтары. Тік бұлықеттің қынаптарының пайда болуы 15.85 KB
  Жоғарғы іштік аймақ-regio epigasrtium, қабырғалардың шеміршекастылық оң жіне сол жақтық аймғына-regio hypohondrica dextra et sinisrta, бөлінеді
44530. Мойын, cervix, артқы, латеральды, төс-бұғана-емізікті бұлшықет аймағы ж/е алдыңғы деп 4 аймаққа бөледі 15.59 KB
  Латеральды аймақ, regio cervicalis lateralis, m. sternocledomastoideus-тің артында орналасқан ж/е оны алдыңғы жағынан аталған бұлшықет, астыңғы жағынан бұғана ж/е артқы жағынан m. trapezius шектейді үшбұрышты бөледі. Жауырын-бұғана үшбұрышы, trigonum omoclaviculare
44531. Мойын шандырлары 16.3 KB
  Беткей мойын шандыры, fascia colli superficialis, дененің жалпы беткей(теріасты) шандырының бөлігі болып табылады ж/е бірден үзіліссіз көрші аймақтарға ауысады. Дененнің басқа теріасты шандырынан айырмашылығы: онда теріасты бұлшықеті
44532. Ас қорыту жүйесінің жалпы құрылысы, әрбір бөлімнің қызметтері 15.17 KB
  Ас қорыту жүйесі (көне грекше: systema digestoria; көне грекше: systema — бүтін, байланысқан, жүйе; лат. digestoria — асқорыту) - адам мен жануарлар организмдеріндегі асты (азықты) қабылдау, өндеу, қорыту, сіңіру және жын қалдығын сыртқы ортаға шығару қызметтерін атқаратын мүшелердің жүйесі