58198

Російська революція 1905-1907 рр. в Україні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції 19051907 рр. в Україні а також охарактеризувати процес активізації громадськополітичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові звязки...

Украинкский

2014-04-22

48 KB

46 чел.

Урок № 6.

Тема: «Російська революція 1905-1907 рр. в Україні.».

Тип уроку: комбінований

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції 1905-1907 рр. в Україні, а також охарактеризувати процес активізації громадсько-політичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, самостійно опрацьовувати історичні документи та інші текстові джерела, аналізувати матеріал, вміти виділяти головне і другорядне, робити висновки; на прикладах боротьби українського народу в ході революції 1905-1907 рр. виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: революція, Кривава неділя, маніфест 17 жовтня, Державна дума.

Обладнання: підручник, карта, схеми, таблиці.

Очікувані результати:

Після цих уроків учні зможуть:

  •  показувати на карті регіони піднесення національно-визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905-1907 рр.;
  •  визначати хронологічну послідовність подій революції 1905-1907 рр. в Україні;
  •  на основі аналізу різних джерел інформації характеризувати основні події російської революції на українських землях;
  •  аналізувати діяльність української громад в Державній Думі.

Місце: клас

Час: 45 хвилин

Хід уроку:

І. Вступна частина  (15 хв.) – перелік особового складу; оформлення журналу; перевірка знань та умінь з попередньої теми.

ІІ. Основна частина  (25 хв.) – пояснення нового матеріалу;

План:

  1.  Причини революції.
  2.  Події революції в Україні.
  3.  Активізація українського визвольного руху під час революції.
  4.  Діяльність української громади в Державній Думі.

  1.  Причини революції.

Економічні:

  •  суперечливі процеси модернізації;
    •  нерозв’язаність аграрного питання;
    •  збереження поміщицьких землеволодінь;
    •  малоземелля і безземелля селян;

Політичні:

  •  самодержавна форма правління;
  •  відсутність демократичних прав і свобод;
  •  знищення будь-яких проявів волелюбства;
  •  втрата царатом авторитету у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;
  •  поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси;

Соціальні:

  •  існування станових привілеїв;
  •  жорстка експлуатація робітничого класу;
  •  тяжке становище народних мас;
  •  масове безробіття;
  •  тяжкий національний гніт;

  1.  Події революції в Україні.

9 січня 1905 р. – «кривав неділя» - розстріл мирної демонстрації  в Петербурзі за наказом російського царя Миколи ІІ; початок революції.

Масові виступи робітників (в Україні в лютому 1905 р. зафіксовано 105 страйків, у яких брали участь 70 тис. робітників, протягом квітня-серпня відбулося 300 страйків, у яких взяли участь понад 100 тис. робітників; швидка політизація робітничого руху; підтримка українськими робітниками гасла російських соціал-демократів «Геть самодержавство!»).

Виникнення рад робітничих депутатів і професійних організацій (Катеринослав, Київ, Одеса, Миколаїв, Єнакієве; ради взяли на себе керівництво боротьбою). Поширення профспілкового руху в Україні (ради та профспілки висунули такі вимоги: встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годинний робочий день, зниження цін на товари у фабрично-заводських крамницях тощо).

Початок жовтня 1905 р. – загальноімперський політичний страйк, до якого в Україні приєдналися робітники та службовці Катеринослава, Києва Одеси, Миколаєва тощо ( у середині жовтня в Україні страйкувало понад 120 тис. робітників).

17 жовтня 1905 р.видання Миколою ІІ Маніфесту, в якому цар «дарував» населенню громадянські права й свободи, особисту недоторканість, дозвіл на створення політичних партій та скликання Державної Думи – законодавчого органу імперії з обмеженими повноваженнями.

Початок легальної політичної діяльності (активізація діяльності політичних партій).

Грудень 1905 р. – збройні виступи робітників Горлівки, Катеринослава, Харкова, Києва, Одеси, Миколаєва.

Селянські виступи, які в більшості випадків набули характеру погромів поміщицьких маєтків, побиття та вбивства поміщиків тощо.

Виступи в армії та на флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін» у червні 1905 р.; повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П.Шмідтом у листопаді 1905 р.; виступ полку саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б.Ждановським у листопаді 1905 р.).

Січень 1906- червень 1907 рр. – спад революції.

  1.  Активізація українського визвольного руху під час революції.

  •  Листопад 1905 р. – прийняття закону, який дозволяв видавати літературу національними мовами; створення культурно-освітніх національних товариств, відкриття національних театрів;
  •  Поява масових періодичних видань (у листопаді 1905 р. перша українська газета «Хлібороб», у 1906 р. – перша щоденна газета «Громадська думка», яка згодом була перейменована в «Раду»; всього в 1905-1907 рр. в Україні виходило близько 20 періодичних видань).
  •  Діяльність «Просвіт» (30жовтня 1905 р. – відкриття першої у Наддніпрянщині «Просвіти» в Одесі; заснування «Просвіт» у Катеринославі, Кам’янці - Подільському, Києві тощо; на середину 1907 р. в Україні діяло 35 організацій «Просвіт»).
  •  Початок процесу українізації освіти (відкриття українських шкіл, перші спроби викладання українською мовою в університетах: в Одесі – О.Грушевського, у Харкові – М.Сумцова).

  1.  Діяльність української громади в Державній Думі.

Діяльність українських громад в І та ІІ Державних думах Росії

І Державна Дума

(27 квітня – 8 липня 1906 р.)

Українські політичні партії, за винятком радикальної та демократичної, бойкотували вибори. Як результат – від України було обрано 102 депутати від дев’яти українських губерній. Для відстоювання своїх інтересів українці створили в Державній думі Українську парламентську громаду на чолі з І.Шрагом (42 особи). Національну програму думської громади обґрунтувався М.Грушевський. програма передбачала надання Україні права національно-територіальної автономії зі своїм обласним сеймом, запровадження української мови в народній школі як мови викладання тощо. Проте 8 липня 1906 р. І Державну думу було розпущено і ці вимоги не вдалося проголосити.

ІІ Державна Дума

(20 лютого – 2 червня 1907 р.)

У ІІ Державній думі Україну представляли 102 депутати. Українські делегати створили свою фракцію, що налічувала 47 осіб, більшість яких становили селяни. Українська думська громада вимагала автономії України, запровадження української мови в системі освіти та державного управління, створення кафедр української мови, літератури, історії в університетах тощо. ІІ Державна дума була розпущена через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р. було запроваджено новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і буржуазії перевагу в Думі. Цей закон фактично став державним переворотом і відновив самодержавство. Події 3 червня означали поразку революції 1905-1907 рр. Українська проблеми залишилися невирішеними.

ІІІ. Заключна частина (5 хв.) – запитання на закріплення нового матеріалу.

Д/з: &  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22101. ДЕВИАЦИЯ КАК СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА 306 KB
  Девиантное поведение один из видов отклоняющегося поведения связанный с нарушением социальных норм и правил поведения. выделил следующие стадии развития отклоняющегося поведения: неодобряемое поведение эпизодические шалости озорство; порицаемое поведение систематические проступки осуждение со стороны воспитателей; девиантное поведение; делинквентное предпреступное поведение; преступное поведение; деструктивное поведение. Девиантные поступки вначале бывают ситуативными спровоцированные обстоятельствами затем изменения в...
22102. Детская беспризорность 37 KB
  Причины Беспризорность вызывается причинами социальноэкономического характера такими как войны революции голод стихийные бедствия и другие изменения условий жизни влекущие за собой сиротство детей. Детская беспризорность в России Гражданская война Резко увеличилось число беспризорных детей после Первой мировой войны и Гражданской войны. В 1919 году образован Государственный совет защиты детей во главе с А.
22103. ТЕОРИИ ДЕВИАЦИЙ 34 KB
  При работе с клиентами в обязанности школьного социального педагога входит: обеспечение педагогической направленности содержания форм методов используемых в ходе работы; изучение медикопсихологопедагогических условий влияющих на личность его интересы потребности; организация социальнопедагогической деятельности в социуме различных видов сотрудничества детей и взрослых; содействие детям и взрослым в решении личных и социальных проблем; предотвращение правонарушений; реабилитация клиентов; представление и защита интересов...
22104. Методы абстрактного синтеза 40 KB
  Задача абстрактного синтеза заключается в составлении таблиц переходов и выходов автоматов по заданным условиям его функционирования представленным в форме регулярных выражений. Построенный по этим таблицам автомат обычно содержит лишние внутренние состояния. На втором этапе производится минимизация количества внутренних состояний заданного автомата. Синтезируемый автомат может быть задан либо как автомат Мура либо как автомат Мили.
22105. Общие правила подчинения мест регулярного выражения 54.5 KB
  Определим вначале внутренние состояния в которые переходит автомат из состояния 0 при подаче на его вход сигнала x1. Следовательно автомат из состояния 0 под действием сигнала x1 переходит в состояние 2. Аналогично сигнал x2 переводит автомат из состояния 0 в состояние 1 т. Отсюда получаем следующую отмеченную таблицу переходов: yg e e e e e e y1 e y2 xj ai 0 1 2 3 4 5 6 7 8 x1 2 2 4 2 6 2 7 7 2 x2 1 1 3 1 5 1 8 8 1 yg E e e y1 e y2 xj ai A0 a1 a2 a3 a4 a5 x1 A1 a2 a3 a4 a4 a1 x2 A0 a0 a0 a5 a5 a0 Из построенной таблицы видно что из...
22107. Структурный синтез конечных автоматов 28 KB
  По таблице переходов автомата определяют к каким группам принадлежат внутренние состояния в которые автомат из данного состояния под воздействием каждой буквы входного алфавита. Эти состояния запишем в виде последовательности букв под каждым из состояний автомата. Например из состояния 0 автомат переходит в состояния 2 3 и 1 которые принадлежат соответственно к следующим группам a b и a. Проводят новое разделение внутренних состояний на группы объединяя в каждой группе состояния отмеченные одинаковой последовательностью букв.
22108. Элементарные автоматы 30.5 KB
  Таблица переходов Т триггера имеет вид: yg 0 1 xj ai 0 1 T=0 0 1 T=1 1 0 Из таблицы переходов видно что Ттриггер обладает полной системой переходов и выходов поскольку для каждой пары состояний 00 01 10 11 имеется входной сигнал обеспечивающий переход из одного состояния в другое. На практике более удобно вместо отмеченных таблиц переходов пользоваться так называемыми матрицами переходов элементарных автоматов. Матрица переходов определяет значения сигналов на входах элементарного автомата обеспечивающие каждый их четырех...
22109. D-триггер(триггер задержки) 28.5 KB
  Название Dтриггера происходит от слова €œdelay€ задержка. Из определения следует что состояние триггера в момент времени t1 повторяет значение входного сигнала Dt в момент времени t отсюда и название триггера задержки. Матрица переходов для Dтриггера: D Qt Qt1 0 0 0 1 0 1 0 1 0 1 1 1 Обозначения асинхронного и синхронного Dтриггеров. Матрица переходов RS триггера имеет вид.