58198

Російська революція 1905-1907 рр. в Україні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції 19051907 рр. в Україні а також охарактеризувати процес активізації громадськополітичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові звязки...

Украинкский

2014-04-22

48 KB

60 чел.

Урок № 6.

Тема: «Російська революція 1905-1907 рр. в Україні.».

Тип уроку: комбінований

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції 1905-1907 рр. в Україні, а також охарактеризувати процес активізації громадсько-політичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, самостійно опрацьовувати історичні документи та інші текстові джерела, аналізувати матеріал, вміти виділяти головне і другорядне, робити висновки; на прикладах боротьби українського народу в ході революції 1905-1907 рр. виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: революція, Кривава неділя, маніфест 17 жовтня, Державна дума.

Обладнання: підручник, карта, схеми, таблиці.

Очікувані результати:

Після цих уроків учні зможуть:

  •  показувати на карті регіони піднесення національно-визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905-1907 рр.;
  •  визначати хронологічну послідовність подій революції 1905-1907 рр. в Україні;
  •  на основі аналізу різних джерел інформації характеризувати основні події російської революції на українських землях;
  •  аналізувати діяльність української громад в Державній Думі.

Місце: клас

Час: 45 хвилин

Хід уроку:

І. Вступна частина  (15 хв.) – перелік особового складу; оформлення журналу; перевірка знань та умінь з попередньої теми.

ІІ. Основна частина  (25 хв.) – пояснення нового матеріалу;

План:

  1.  Причини революції.
  2.  Події революції в Україні.
  3.  Активізація українського визвольного руху під час революції.
  4.  Діяльність української громади в Державній Думі.

  1.  Причини революції.

Економічні:

  •  суперечливі процеси модернізації;
    •  нерозв’язаність аграрного питання;
    •  збереження поміщицьких землеволодінь;
    •  малоземелля і безземелля селян;

Політичні:

  •  самодержавна форма правління;
  •  відсутність демократичних прав і свобод;
  •  знищення будь-яких проявів волелюбства;
  •  втрата царатом авторитету у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;
  •  поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси;

Соціальні:

  •  існування станових привілеїв;
  •  жорстка експлуатація робітничого класу;
  •  тяжке становище народних мас;
  •  масове безробіття;
  •  тяжкий національний гніт;

  1.  Події революції в Україні.

9 січня 1905 р. – «кривав неділя» - розстріл мирної демонстрації  в Петербурзі за наказом російського царя Миколи ІІ; початок революції.

Масові виступи робітників (в Україні в лютому 1905 р. зафіксовано 105 страйків, у яких брали участь 70 тис. робітників, протягом квітня-серпня відбулося 300 страйків, у яких взяли участь понад 100 тис. робітників; швидка політизація робітничого руху; підтримка українськими робітниками гасла російських соціал-демократів «Геть самодержавство!»).

Виникнення рад робітничих депутатів і професійних організацій (Катеринослав, Київ, Одеса, Миколаїв, Єнакієве; ради взяли на себе керівництво боротьбою). Поширення профспілкового руху в Україні (ради та профспілки висунули такі вимоги: встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годинний робочий день, зниження цін на товари у фабрично-заводських крамницях тощо).

Початок жовтня 1905 р. – загальноімперський політичний страйк, до якого в Україні приєдналися робітники та службовці Катеринослава, Києва Одеси, Миколаєва тощо ( у середині жовтня в Україні страйкувало понад 120 тис. робітників).

17 жовтня 1905 р.видання Миколою ІІ Маніфесту, в якому цар «дарував» населенню громадянські права й свободи, особисту недоторканість, дозвіл на створення політичних партій та скликання Державної Думи – законодавчого органу імперії з обмеженими повноваженнями.

Початок легальної політичної діяльності (активізація діяльності політичних партій).

Грудень 1905 р. – збройні виступи робітників Горлівки, Катеринослава, Харкова, Києва, Одеси, Миколаєва.

Селянські виступи, які в більшості випадків набули характеру погромів поміщицьких маєтків, побиття та вбивства поміщиків тощо.

Виступи в армії та на флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін» у червні 1905 р.; повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П.Шмідтом у листопаді 1905 р.; виступ полку саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б.Ждановським у листопаді 1905 р.).

Січень 1906- червень 1907 рр. – спад революції.

  1.  Активізація українського визвольного руху під час революції.

  •  Листопад 1905 р. – прийняття закону, який дозволяв видавати літературу національними мовами; створення культурно-освітніх національних товариств, відкриття національних театрів;
  •  Поява масових періодичних видань (у листопаді 1905 р. перша українська газета «Хлібороб», у 1906 р. – перша щоденна газета «Громадська думка», яка згодом була перейменована в «Раду»; всього в 1905-1907 рр. в Україні виходило близько 20 періодичних видань).
  •  Діяльність «Просвіт» (30жовтня 1905 р. – відкриття першої у Наддніпрянщині «Просвіти» в Одесі; заснування «Просвіт» у Катеринославі, Кам’янці - Подільському, Києві тощо; на середину 1907 р. в Україні діяло 35 організацій «Просвіт»).
  •  Початок процесу українізації освіти (відкриття українських шкіл, перші спроби викладання українською мовою в університетах: в Одесі – О.Грушевського, у Харкові – М.Сумцова).

  1.  Діяльність української громади в Державній Думі.

Діяльність українських громад в І та ІІ Державних думах Росії

І Державна Дума

(27 квітня – 8 липня 1906 р.)

Українські політичні партії, за винятком радикальної та демократичної, бойкотували вибори. Як результат – від України було обрано 102 депутати від дев’яти українських губерній. Для відстоювання своїх інтересів українці створили в Державній думі Українську парламентську громаду на чолі з І.Шрагом (42 особи). Національну програму думської громади обґрунтувався М.Грушевський. програма передбачала надання Україні права національно-територіальної автономії зі своїм обласним сеймом, запровадження української мови в народній школі як мови викладання тощо. Проте 8 липня 1906 р. І Державну думу було розпущено і ці вимоги не вдалося проголосити.

ІІ Державна Дума

(20 лютого – 2 червня 1907 р.)

У ІІ Державній думі Україну представляли 102 депутати. Українські делегати створили свою фракцію, що налічувала 47 осіб, більшість яких становили селяни. Українська думська громада вимагала автономії України, запровадження української мови в системі освіти та державного управління, створення кафедр української мови, літератури, історії в університетах тощо. ІІ Державна дума була розпущена через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р. було запроваджено новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і буржуазії перевагу в Думі. Цей закон фактично став державним переворотом і відновив самодержавство. Події 3 червня означали поразку революції 1905-1907 рр. Українська проблеми залишилися невирішеними.

ІІІ. Заключна частина (5 хв.) – запитання на закріплення нового матеріалу.

Д/з: &  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33720. ПОНЯТИЕ И ВИДЫ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИХ ВЕРСИЙ 30.5 KB
  Различают следующие виды версий: 1по субъекту выдвижения: аследственные возникают в процессе дознания и следствия; б оперативноразыскные возникают в процессе оперативноразыскных мероприятий; в судебные возникают в процессе судебного разбирательства; г экспертные возникают в ходе экспертного исследования; 2 по объему: а общие предположения охватывающие устанавливаемый объект в целом; б частные объясняют его отдельные элементы обстоятельства; 3 по степени определенности: а типовые наиболее характерны для данной...
33721. роверка криминалистических версий 29.5 KB
  Требования предъявляемые к версии: 1 реальная возможность принципиальная проверяемость; 2 обоснованность установленными фактами; 3 относительная простота имеющая четкую однозначную формулу; 4 приложимость к более широкому кругу явлений устанавливаемых в ходе расследования. Проверка криминалистических версий деятельность направленная на установление фактических обстоятельств подтверждающих или опровергающих предположение составляющее содержание версии. Проверка версии включает: 1 выведение из версии всех возможных следствий т....
33722. ПЛАНИРОВАНИЕ РАССЛЕДОВАНИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЙ 13 KB
  Планирования расследование преступлений преследует следующие цели: 1 полнота всесторонность и объективность расследования; 2 экономичность расследования; 3 согласование усилий следователя с усилиями других служб органов внутренних дел и других лиц работающих по данному делу. Должны быть четко определены задачи выясняемые вопросы комплекс определенных мероприятий точные сроки исполнения исполнители; 3 реальность обоснованность выдвигаемых следственных версий практическая выполнимость намеченных мероприятий возможность соблюдения...
33723. Планирование расследования по уголовному делу 29.5 KB
  Планирование расследования по уголовному делу Оно включает в себя следующие этапы:1 Планирование первоначальных следственных действий и розыскных мероприятий. На данном этапе расследования следователь должен: уяснить характер и сущность противоправного деяния; установить лицо его совершившее и организовать розыск преступника и похищенного имущества. Для решения этих задач следователь изучает сообщение о преступлении материалы административного расследования строит общие версии и проводит неотложные следственные и розыскные действия...
33724. Планирование отдельного следственного действия 25.5 KB
  Планирование отдельного следственного действия Следователь планирует не только очередность и сроки производства всех следственных действий по уголовному делу но и проведение каждого в отдельности следственного действия. Чтобы тактически правильно провести следственное действие и полно зафиксировать его ход и результаты следователь на этапе подготовки этого действия планирует предстоящую работу и осуществляет организационные мероприятия необходимые для реализации намеченного плана. Планируя следственное действие следователь определяет: а...
33725. Виды ТО 12.52 KB
  способы программа действий Тактические операции классифицируются по различным основаниям: 1 по характеру следственных ситуаций в условиях которых проводятся тактические операции: а проводимые в простых ситуациях; б проводимые в условиях сложной ситуации; 2 по отношению к предмету доказывания: а способствующие установлению обстоятельств входящих в предмет доказывания; б способствующие установлению вспомогательных фактов; 3 похарактеру и содержанию действий: а состоящие только из следственных действий; б состоящие из различных...
33726. Следственная ситуация 11.77 KB
  Следственная ситуация статикодинамическое состояние процесса раскрытия преступления на определённый момент отражающий своеобразие расследования. уровень и разработанность научных рекомендаций в области расследования. оценка расследуемого события существующая на момент расследования. место время расследования преступления наличие возможности использования в конкретный момент расследования сил средств времени оптимальным образом.
33727. Формы применения специальных знаний при расследовании преступлений 25 KB
  При раскрытии и расследовании преступлений, судебном разбирательстве у следователя или суда возникает необходимость в помощи лиц, обладающих специальными знаниями в различных областях науки, техники, искусства, ремесла. Специальными являются знания, основанные на теоретических познаниях в какой-либо области, а также приобретенные лицом в процессе практической профессиональной деятельности.
33728. Формы участия населения в осуществлении местного самоуправления 62.5 KB
  Формы участия населения в осуществлении местного самоуправления Существуют следующие форму участия населения в осуществлении МСУ согласно закону № 131: 1. Принятое на местном референдуме решение подлежит обязательному исполнению на территории муниципального образования и не нуждается в утверждении какимилибо органами государственной власти их должностными лицами или органами местного самоуправления. Муниципальные выборы: Муниципальные выборы проводятся в целях избрания депутатов членов выборного органа местного самоуправления выборных...