58198

Російська революція 1905-1907 рр. в Україні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції 19051907 рр. в Україні а також охарактеризувати процес активізації громадськополітичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові звязки...

Украинкский

2014-04-22

48 KB

56 чел.

Урок № 6.

Тема: «Російська революція 1905-1907 рр. в Україні.».

Тип уроку: комбінований

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції 1905-1907 рр. в Україні, а також охарактеризувати процес активізації громадсько-політичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, самостійно опрацьовувати історичні документи та інші текстові джерела, аналізувати матеріал, вміти виділяти головне і другорядне, робити висновки; на прикладах боротьби українського народу в ході революції 1905-1907 рр. виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: революція, Кривава неділя, маніфест 17 жовтня, Державна дума.

Обладнання: підручник, карта, схеми, таблиці.

Очікувані результати:

Після цих уроків учні зможуть:

  •  показувати на карті регіони піднесення національно-визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905-1907 рр.;
  •  визначати хронологічну послідовність подій революції 1905-1907 рр. в Україні;
  •  на основі аналізу різних джерел інформації характеризувати основні події російської революції на українських землях;
  •  аналізувати діяльність української громад в Державній Думі.

Місце: клас

Час: 45 хвилин

Хід уроку:

І. Вступна частина  (15 хв.) – перелік особового складу; оформлення журналу; перевірка знань та умінь з попередньої теми.

ІІ. Основна частина  (25 хв.) – пояснення нового матеріалу;

План:

  1.  Причини революції.
  2.  Події революції в Україні.
  3.  Активізація українського визвольного руху під час революції.
  4.  Діяльність української громади в Державній Думі.

  1.  Причини революції.

Економічні:

  •  суперечливі процеси модернізації;
    •  нерозв’язаність аграрного питання;
    •  збереження поміщицьких землеволодінь;
    •  малоземелля і безземелля селян;

Політичні:

  •  самодержавна форма правління;
  •  відсутність демократичних прав і свобод;
  •  знищення будь-яких проявів волелюбства;
  •  втрата царатом авторитету у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;
  •  поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси;

Соціальні:

  •  існування станових привілеїв;
  •  жорстка експлуатація робітничого класу;
  •  тяжке становище народних мас;
  •  масове безробіття;
  •  тяжкий національний гніт;

  1.  Події революції в Україні.

9 січня 1905 р. – «кривав неділя» - розстріл мирної демонстрації  в Петербурзі за наказом російського царя Миколи ІІ; початок революції.

Масові виступи робітників (в Україні в лютому 1905 р. зафіксовано 105 страйків, у яких брали участь 70 тис. робітників, протягом квітня-серпня відбулося 300 страйків, у яких взяли участь понад 100 тис. робітників; швидка політизація робітничого руху; підтримка українськими робітниками гасла російських соціал-демократів «Геть самодержавство!»).

Виникнення рад робітничих депутатів і професійних організацій (Катеринослав, Київ, Одеса, Миколаїв, Єнакієве; ради взяли на себе керівництво боротьбою). Поширення профспілкового руху в Україні (ради та профспілки висунули такі вимоги: встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годинний робочий день, зниження цін на товари у фабрично-заводських крамницях тощо).

Початок жовтня 1905 р. – загальноімперський політичний страйк, до якого в Україні приєдналися робітники та службовці Катеринослава, Києва Одеси, Миколаєва тощо ( у середині жовтня в Україні страйкувало понад 120 тис. робітників).

17 жовтня 1905 р.видання Миколою ІІ Маніфесту, в якому цар «дарував» населенню громадянські права й свободи, особисту недоторканість, дозвіл на створення політичних партій та скликання Державної Думи – законодавчого органу імперії з обмеженими повноваженнями.

Початок легальної політичної діяльності (активізація діяльності політичних партій).

Грудень 1905 р. – збройні виступи робітників Горлівки, Катеринослава, Харкова, Києва, Одеси, Миколаєва.

Селянські виступи, які в більшості випадків набули характеру погромів поміщицьких маєтків, побиття та вбивства поміщиків тощо.

Виступи в армії та на флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін» у червні 1905 р.; повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П.Шмідтом у листопаді 1905 р.; виступ полку саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б.Ждановським у листопаді 1905 р.).

Січень 1906- червень 1907 рр. – спад революції.

  1.  Активізація українського визвольного руху під час революції.

  •  Листопад 1905 р. – прийняття закону, який дозволяв видавати літературу національними мовами; створення культурно-освітніх національних товариств, відкриття національних театрів;
  •  Поява масових періодичних видань (у листопаді 1905 р. перша українська газета «Хлібороб», у 1906 р. – перша щоденна газета «Громадська думка», яка згодом була перейменована в «Раду»; всього в 1905-1907 рр. в Україні виходило близько 20 періодичних видань).
  •  Діяльність «Просвіт» (30жовтня 1905 р. – відкриття першої у Наддніпрянщині «Просвіти» в Одесі; заснування «Просвіт» у Катеринославі, Кам’янці - Подільському, Києві тощо; на середину 1907 р. в Україні діяло 35 організацій «Просвіт»).
  •  Початок процесу українізації освіти (відкриття українських шкіл, перші спроби викладання українською мовою в університетах: в Одесі – О.Грушевського, у Харкові – М.Сумцова).

  1.  Діяльність української громади в Державній Думі.

Діяльність українських громад в І та ІІ Державних думах Росії

І Державна Дума

(27 квітня – 8 липня 1906 р.)

Українські політичні партії, за винятком радикальної та демократичної, бойкотували вибори. Як результат – від України було обрано 102 депутати від дев’яти українських губерній. Для відстоювання своїх інтересів українці створили в Державній думі Українську парламентську громаду на чолі з І.Шрагом (42 особи). Національну програму думської громади обґрунтувався М.Грушевський. програма передбачала надання Україні права національно-територіальної автономії зі своїм обласним сеймом, запровадження української мови в народній школі як мови викладання тощо. Проте 8 липня 1906 р. І Державну думу було розпущено і ці вимоги не вдалося проголосити.

ІІ Державна Дума

(20 лютого – 2 червня 1907 р.)

У ІІ Державній думі Україну представляли 102 депутати. Українські делегати створили свою фракцію, що налічувала 47 осіб, більшість яких становили селяни. Українська думська громада вимагала автономії України, запровадження української мови в системі освіти та державного управління, створення кафедр української мови, літератури, історії в університетах тощо. ІІ Державна дума була розпущена через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р. було запроваджено новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і буржуазії перевагу в Думі. Цей закон фактично став державним переворотом і відновив самодержавство. Події 3 червня означали поразку революції 1905-1907 рр. Українська проблеми залишилися невирішеними.

ІІІ. Заключна частина (5 хв.) – запитання на закріплення нового матеріалу.

Д/з: &  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12342. Құқық әлеуметтануының атқаратын функциялары 76.5 KB
  10дәріс. Құқық әлеуметтануының атқаратын функциялары. 1сағат. 1. Құқықтың әлеуметтік қызметтері 2. Құқықтың реттеушілік қорғаушылық және коммуникативті қызметтері. 3. Құқықтық жүйенің атқаратын қызметін зерттеу. 1. Құқықтың қоғамдағы атқаратын міндетті әлеуметт
12343. Этноәлеуметтану. Ұлттық-этникалық қатынастар, оның мазмұны 64.5 KB
  6дәріс. Этноәлеуметтану. 1сағат. 1. Қоғамның этникалық қауымдастығы туралы ұғым. 2. Этникалық қауымдастықтың ұлтқа бірігуі. 3. Ұлттықэтникалық қатынастар оның мазмұны. 4. Қазіргі Қазақстандағы ұлтаралық қатынастар. 1. Бұл тақырып с...
12344. Этноәлеуметтану. Этникалық әлеуметтанудың негізгі функциялары 129.5 KB
  Этноәлеуметтану 1. Қоғамның этникалық қауымдастығы туралы ұғым. 2. Этникалық қауымдастықтың ұлтқа бірігуі. 3. Ұлттықэтникалық қатынастар оның мазмұны. 4. Этникалық әлеуметтанудың негізгі функциялары. 5. Қазіргі Қазақстандағы ұлтаралық қатын
12345. Құқық әлеуметтануы. Құқық әлеуметтануындағы әлеуметтанулық зерттеулер 56.5 KB
  9дәріс. Құқық әлеуметтануы. 1сағат. Құқық әлеуметтік институт ретінде Құқық әлеуметтануының объектісі мен пәні 3.Құқық әлеуметтануындағы әлеуметтанулық зерттеулер 1. Жалпы әлеуметтанудың негізгі айналысатыны қоғамдық жүйенің әлеуметтік қырларын қоғам
12346. Дін әлеуметтануы 58.5 KB
  5дәріс. Дін әлеуметтануы. сағат. Дін әлеуметтік өмірдің феномені. Дін әлеуметтануының объектісі мен пәні. Діннің әлеуметтік құрылымы. Діннің әлеуметтік функциялары. 5. Қазіргі Қазақстандағы діни ахуал. 1. Дәріске кі
12347. Мәдениет әлеуметтануы. Мәдениет әлеуметтануының басым бағыттары 54 KB
  4дәріс. Мәдениет әлеуметтануы. 1 сағат. 1. Мәдениеттің әлеуметтік құбылыс ретінде түсінігі. 2. Мәдениеттің құрылымы мен типтері. 3. Мәдениет әлеуметтануының басым бағыттары. 4. Мәдениеттің негізгі әлеуметтік функциялары. 1. Студенттерге мәдениет деген ...
12348. Қоғам әлеуметтік жүйе ретінде. Қазіргі Қазақстан қоғамының әлеуметтік құрылымы 59 KB
  3дәріс. Қоғам әлеуметтік жүйе ретінде. 2 сағат. Қоғамның әлеуметтік жүйе ретіндегі мәні. Әлеуметтік жүйе оның элементтері. Қоғамның әлеуметтік құрылымы. Қазіргі Қазақстан қоғамының әлеуметтік құрылымы. Адамзаттың қауымдастығы ретінде қоғ
12349. Әлеуметтану ғылымының классикалық кезеңі 54 KB
  2сабақ. Әлеуметтану ғылымының классикалық кезеңі. 1. Огюст Конт әлеуметтану ғылымының негізін салушы. 2. Герберт Спенсердің әлеуметтану ғылымына қосқан үлесі. 3. К.Маркстің негізгі әлеуметтанулық ілімдері. 4. Э.Дюркгейм мен М.Вебердің әлеуметтанулық т...
12350. Әлеуметтану – ғылыми пән. Әлеуметтанудың құрылымы мен функциялары 64.5 KB
  1 дәріс. Әлеуметтану ғылыми пән 1. Қоғам және әлеумет ұғымдарының мәні. 2. Әлеуметтанудың объектісі мен пәні. 3. Әлеуметтанудың категориялары мен заңдары. 4. Әлеуметтанудың құрылымы мен функциялары.