58198

Російська революція 1905-1907 рр. в Україні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції 19051907 рр. в Україні а також охарактеризувати процес активізації громадськополітичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки...

Украинкский

2014-04-22

48 KB

46 чел.

Урок № 6.

Тема: «Російська революція 1905-1907 рр. в Україні.».

Тип уроку: комбінований

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції 1905-1907 рр. в Україні, а також охарактеризувати процес активізації громадсько-політичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, самостійно опрацьовувати історичні документи та інші текстові джерела, аналізувати матеріал, вміти виділяти головне і другорядне, робити висновки; на прикладах боротьби українського народу в ході революції 1905-1907 рр. виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: революція, Кривава неділя, маніфест 17 жовтня, Державна дума.

Обладнання: підручник, карта, схеми, таблиці.

Очікувані результати:

Після цих уроків учні зможуть:

  •  показувати на карті регіони піднесення національно-визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905-1907 рр.;
  •  визначати хронологічну послідовність подій революції 1905-1907 рр. в Україні;
  •  на основі аналізу різних джерел інформації характеризувати основні події російської революції на українських землях;
  •  аналізувати діяльність української громад в Державній Думі.

Місце: клас

Час: 45 хвилин

Хід уроку:

І. Вступна частина  (15 хв.) – перелік особового складу; оформлення журналу; перевірка знань та умінь з попередньої теми.

ІІ. Основна частина  (25 хв.) – пояснення нового матеріалу;

План:

  1.  Причини революції.
  2.  Події революції в Україні.
  3.  Активізація українського визвольного руху під час революції.
  4.  Діяльність української громади в Державній Думі.

  1.  Причини революції.

Економічні:

  •  суперечливі процеси модернізації;
    •  нерозв’язаність аграрного питання;
    •  збереження поміщицьких землеволодінь;
    •  малоземелля і безземелля селян;

Політичні:

  •  самодержавна форма правління;
  •  відсутність демократичних прав і свобод;
  •  знищення будь-яких проявів волелюбства;
  •  втрата царатом авторитету у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;
  •  поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси;

Соціальні:

  •  існування станових привілеїв;
  •  жорстка експлуатація робітничого класу;
  •  тяжке становище народних мас;
  •  масове безробіття;
  •  тяжкий національний гніт;

  1.  Події революції в Україні.

9 січня 1905 р. – «кривав неділя» - розстріл мирної демонстрації  в Петербурзі за наказом російського царя Миколи ІІ; початок революції.

Масові виступи робітників (в Україні в лютому 1905 р. зафіксовано 105 страйків, у яких брали участь 70 тис. робітників, протягом квітня-серпня відбулося 300 страйків, у яких взяли участь понад 100 тис. робітників; швидка політизація робітничого руху; підтримка українськими робітниками гасла російських соціал-демократів «Геть самодержавство!»).

Виникнення рад робітничих депутатів і професійних організацій (Катеринослав, Київ, Одеса, Миколаїв, Єнакієве; ради взяли на себе керівництво боротьбою). Поширення профспілкового руху в Україні (ради та профспілки висунули такі вимоги: встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годинний робочий день, зниження цін на товари у фабрично-заводських крамницях тощо).

Початок жовтня 1905 р. – загальноімперський політичний страйк, до якого в Україні приєдналися робітники та службовці Катеринослава, Києва Одеси, Миколаєва тощо ( у середині жовтня в Україні страйкувало понад 120 тис. робітників).

17 жовтня 1905 р.видання Миколою ІІ Маніфесту, в якому цар «дарував» населенню громадянські права й свободи, особисту недоторканість, дозвіл на створення політичних партій та скликання Державної Думи – законодавчого органу імперії з обмеженими повноваженнями.

Початок легальної політичної діяльності (активізація діяльності політичних партій).

Грудень 1905 р. – збройні виступи робітників Горлівки, Катеринослава, Харкова, Києва, Одеси, Миколаєва.

Селянські виступи, які в більшості випадків набули характеру погромів поміщицьких маєтків, побиття та вбивства поміщиків тощо.

Виступи в армії та на флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін» у червні 1905 р.; повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П.Шмідтом у листопаді 1905 р.; виступ полку саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б.Ждановським у листопаді 1905 р.).

Січень 1906- червень 1907 рр. – спад революції.

  1.  Активізація українського визвольного руху під час революції.

  •  Листопад 1905 р. – прийняття закону, який дозволяв видавати літературу національними мовами; створення культурно-освітніх національних товариств, відкриття національних театрів;
  •  Поява масових періодичних видань (у листопаді 1905 р. перша українська газета «Хлібороб», у 1906 р. – перша щоденна газета «Громадська думка», яка згодом була перейменована в «Раду»; всього в 1905-1907 рр. в Україні виходило близько 20 періодичних видань).
  •  Діяльність «Просвіт» (30жовтня 1905 р. – відкриття першої у Наддніпрянщині «Просвіти» в Одесі; заснування «Просвіт» у Катеринославі, Кам’янці - Подільському, Києві тощо; на середину 1907 р. в Україні діяло 35 організацій «Просвіт»).
  •  Початок процесу українізації освіти (відкриття українських шкіл, перші спроби викладання українською мовою в університетах: в Одесі – О.Грушевського, у Харкові – М.Сумцова).

  1.  Діяльність української громади в Державній Думі.

Діяльність українських громад в І та ІІ Державних думах Росії

І Державна Дума

(27 квітня – 8 липня 1906 р.)

Українські політичні партії, за винятком радикальної та демократичної, бойкотували вибори. Як результат – від України було обрано 102 депутати від дев’яти українських губерній. Для відстоювання своїх інтересів українці створили в Державній думі Українську парламентську громаду на чолі з І.Шрагом (42 особи). Національну програму думської громади обґрунтувався М.Грушевський. програма передбачала надання Україні права національно-територіальної автономії зі своїм обласним сеймом, запровадження української мови в народній школі як мови викладання тощо. Проте 8 липня 1906 р. І Державну думу було розпущено і ці вимоги не вдалося проголосити.

ІІ Державна Дума

(20 лютого – 2 червня 1907 р.)

У ІІ Державній думі Україну представляли 102 депутати. Українські делегати створили свою фракцію, що налічувала 47 осіб, більшість яких становили селяни. Українська думська громада вимагала автономії України, запровадження української мови в системі освіти та державного управління, створення кафедр української мови, літератури, історії в університетах тощо. ІІ Державна дума була розпущена через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р. було запроваджено новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і буржуазії перевагу в Думі. Цей закон фактично став державним переворотом і відновив самодержавство. Події 3 червня означали поразку революції 1905-1907 рр. Українська проблеми залишилися невирішеними.

ІІІ. Заключна частина (5 хв.) – запитання на закріплення нового матеріалу.

Д/з: &  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73591. Эколого-экономический мониторинг окружающей среды 1.36 MB
  Понятие эколого-экономического мониторинга окружающей среды. Нормативно-правовая база организации системы государственного управления природопользованием и охраной окружающей среды в Российской Федерации Международные соглашения в области охраны окружающей среды.
73592. Наука, як система знань і уявлень 62 KB
  Надати загальні відомості про науку як система знань і уявлень про сутність науки. Можна сперечатися про найважливіші принципи чи наявні результати науки але ніхто не наважиться заперечити її роль. До науки можна застосувати слова Архімеда прибл. Тому при визначенні науки необхідно звертати увагу насамперед на стійке в ній тобто не на конкретні характерні для її історичного стану судження знання а на вічні особливості пізнавальної процедури.
73593. Ядерное рассеяние нейтронов 953.5 KB
  При рассмотрении рассеяния медленных нейтронов в веществе в условиях, далеких от резонансного захвата их атомными ядрами, обычно исходят из борновского приближения, соответствующему первому теории возмущений.
73597. Современные технологии разработки программного обеспечения 287 KB
  Приближение первое. MSF – методология разработки программного обеспечения от компании Microsoft, опирающаяся на практический опыт компании и описывающая управление людьми и управление процессами в ходе разработки решения. Взглянув на список программ, которые установлены на типовом персональном компьютере, нетрудно прийти к мысли, что практики, которые использовала Microsoft