58220

Права, свободы и ответственность

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Патриархальный тип взаимоотношений индивида и власти предполагает сложную иерархию прав и обязанностей людей неравенство их положения в отношениях власти. венчающий пирамиду власти. Индивидуалистический способ взаимоотношений личности и власти основан на приоритете индивида в отношениях с государством.

Русский

2014-04-23

28 KB

2 чел.

Урок 7 Права,свободы и ответственность

Право и свобода - это формы выражения установленных законом правовых возможностей при выборе человеком его поведения. Причем когда выбор связан с использованием конкретных социальных благ, закон чаще использует термин "право". Если идет речь о более высокой степени свободы выбора поведения, законом применяется термин "свобода" [].

В теории и практике юриспруденции все права и свободы принято классифицировать следующим образом:

1) социально-экономические права, т.е. права, создающие и обеспечивающие материальные и экономические условия жизни и деятельности человека;

2) политические права и свободы, определяющие уровень и степень воздействия личности на формирование государства и его структур, на внутреннюю и внешнюю политику государства, на формирование политически активного и независимого мировоззрения;

3) личные права и свободы, присущие человеку, являющиеся неотъемлемыми и необходимыми для становления личности [].

. Понятие и история прав человека

Ориентация политики на интересы людей, живущих в обществе, ее очеловечивание осуществляются с помощью определенных принципов, воплощающих гуманистические ценности во взаимоотношениях между индивидом, обществом и государством. Такой специфической конкретизацией гуманистических представлений применительно к миру политики являются права человека. Они представляют собой принципы, нормы взаимоотношений между людьми и государством, обеспечивающие индивиду возможность действовать по своему усмотрению (эту часть прав обычно называют свободами) или получать определенные блага (это — собственно права).

Возможны четыре основных способа взаимоотношений индивидов с властью:

тоталитарный, патриархальный, индивидуалистический и партиципаторный (участия).

-Первая, тоталитарная модель таких взаимоотношений исходит из отождествления общества и государства, из безусловного приоритета целого над .частью и полного подчинения индивида государству. Она исключает саму постановку проблемы прав человека, поскольку индивид рассматривается здесь как органическая, неразрывная частичка целого, как винтик в сложном государственном механизме, управляемый из центра.

-Патриархальный тип взаимоотношений индивида и власти предполагает сложную иерархию прав и обязанностей людей, неравенство их положения в отношениях власти. Он делит общество на различные сословия и группы, низшие из которых поли­тически бесправны, высшие же обладают максимальными властными полномочиями, главным источником и распределителем которых является авторитарный правитель (монарх, диктатор и т.п.), венчающий пирамиду власти.

-Индивидуалистический способ взаимоотношений личности и власти основан на приоритете индивида в отношениях с государ­ством. Наиболее ярко он представлен в либерализме, который исходит из того, что свободная личность есть конечный источник всякой власти в обществе, в том числе и самого государства. Последнее является результатом соглашения, договора свободных индивидов. Оно подконтрольно народу и призвано выполнять лишь строго ограниченные функции — обеспечение безопасности и свободы граждан, поддержание общественного порядка, некоторые другие.

Взаимоотношения индивида и власти во внеполитических сферах и пути утверждения в них свободы и достоинства личности либерализмом вообще не рассматриваются. В результате сама проблема прав человека ставится главным образом в форме ограждающих от посягательств власти прав, т. е. узко и ограниченно.

В современной политической науке преобладает третий, пар-тиципаторный подход к взаимоотношениям индивида и власти. Он лишен крайностей и не рассматривает личность как изолированного, независимого от общества индивида, вынужденного в союзе с себе подобными создать государство и подчиняться ему в определенных вопросах, а исходит из неразрывности и противо­речивости взаимоотношений между личностью, обществом и государством. В этом случае сама проблема прав человека усматри­вается не только и не столько в ограждении индивида от государственного вмешательства, а в использовании государства в целях создания наилучших условий свободного существования и развития личности.

Все четыре рассмотренных выше способа взаимоотношений индивида и власти в большей или меньшей степени представлены в истории человечества. Они составляют ту систему координат, в которой осознается и оценивается сама проблема прав человек


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31720. Соціально-психологічні аспекти виховання 37 KB
  Такі групи називають референтними. Референтні групи можуть бути як реальними так і уявними але особистість завжди орієнтується на їх цінності і стандарти як на еталонні зразки своєї поведінки завжди прагне до визнання з їх боку. Якщо індивід реально входить до складу референтної групи то це створює психологічно сприятливі умови для успішного розвитку особистості в певному напрямку останній зовсім не обовязково має співпадати зі загальною стратегією виховання особливо коли референтній групі притаманна асоціальна спрямованість.
31721. Загальна характеристика процесу учіння 23.5 KB
  Загальна характеристика процесу учіння Учіння виявляється там де дії людини скеровуються свідомою метою засвоїти певні знання навички вміння форми поведінки і діяльності коли субєкт діє з метою засвоєння нового досвіду. Зміст учіння гностична пізнавальна діяльність на основі пізнавальних психічних процесів за допомогою перцептивних мнемічних інтелектуальних імажинативних дій. Існує 3 основних групи мотивів учіння за їх джерелом: Внутрішні зумовлені структурою потреб людини.
31723. Мотивація учіння 27 KB
  Мотивація учіння Будьяка діяльність здійснюється під впливом певних спонукань які є рушієм активності її суб'єкта. Навчальна мотивація визначається специфічними для навчальної діяльності факторами: власне освітньою системою освітнім закладом; організацією навчального процесу; суб'єктивними особливостями тих хто навчається вік стать інтелектуальний розвиток здібності рівень домагань самооцінка взаємодія з іншими тощо; суб'єктивними особливостями педагога насамперед його ставленням до учня до власної справи; специфікою навчального...
31724. Загальна характеристика праці вчителя 28.5 KB
  Загальна характеристика праці вчителя На основі системного підходу до аналізу педагогічної діяльності Н. До структурних компонентів належать суб'єкт та об'єкт педагогічної взаємодії предмет їх спільної діяльності цілі навчання і засоби педагогічної комунікації. Функціональними компонентами педагогічної діяльності на думку Н. Конструктивний компонент розкриває особливості конструювання вчителем власної діяльності та діяльності учнів з урахуванням близьких урок заняття цикл занять цілей навчання і виховання.
31725. Специфіка педагогічного мислення 27.5 KB
  Специфіка педагогічного мислення Педагогічне завдання є структурною одиницею мислення вчителя. Основним компонентом практичного мислення вчителя в якому найяскравіше проявляється внутрішня єдність інтелектуальних емоційних та вольових якостей особистості є процес прийняття педагогічних рішень. Ще одна важлива особливість мислення вчителя полягає в тому що теоретичні знання при розв'язанні педагогічних завдань використовуються як правило у знятому вигляді автоматично скорочено згорнуто. Зумовлено це поперше загальною тенденцією до...
31726. Педагогічне спілкування 28 KB
  Педагогічне спілкування Прагнення до людського спілкування виступає своєрідним внутрішнім стимулом рушієм діяльності особистості. Педагогічне спілкування це система органічної соціальнопсихологічної дії учителявихователя і вихованця в усіх сферах діяльності що має певні педагогічні функції спрямоване на створення оптимальних соціальнопсихологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості. Оптимальним треба вважати таке спілкування педагога з вихованцями у процесі навчальновиховної роботи яке створює найбільш...
31727. Методи педагогічної психології 29 KB
  Недоліки цього методу: пасивність спостерігача фіксація тільки зовнішніх проявів певних дій і вчинків складність кількісної обробки одержаних даних. Позитивні сторони методу в його масовості швидкості одержання інформації легкої обробки даних можливості застосування математичних методів обробки даних і порівняльного аналізу декількох обстежень. Недоліки методу важко розраховувати на повні правильні точні відповіді неможливість втручання в сам процес анкетування немає гарантій недобросовісного заповнення анкет тощо. Позитивні...
31728. Історія розвитку педагогічної психології 28 KB
  Історія розвитку педагогічної психології Становлення багатьох галузей наукового знання являє собою гетерогенний і гетерохронний і більше того розірваний у часі процес. поклала початок розвитку педагогічної теорії і цілеспрямованої організації шкільного навчання. Ця праця можна розглядати і як першу передумову тривалого суперечливого становлення педагогічної психології протягом більш ніж 250 років бо тільки в кінці 19 в. Весь шлях становлення і розвитку педагогічної науки може бути представлений трьома великими періодами етапами: Перший...