58419

Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі. Вступ. Образний зміст музики

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Музичні образи у творчості М. Лисенка Музичні образи втілюють засобами різних жанрів фортепіанної хорової симфонічної чи оперної музики. Пригадайте які образи створив Микола Лисенко у таких знайомих вам творах: Рапсодія № 2 для фортепіано увертюра до опери Тарас Бульба€.

Украинкский

2014-04-25

431.5 KB

15 чел.

Урок № 1. Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі     Вступ. Образний зміст музики
Музика – світ дивовижних уявлень, картин та образів. Вони подекуди тендітні й нерухомі, позбавлені предметної конкретності, адже ми сприймаємо їх на слух. Двері у світ музичних образів відкриті перед усіма, хто має багату уяву та чуйне серце.

Характер людини в музичному образі
Життя надихає митців на створення художніх образів. Здатність мислити образами є важливою рисою мислення митця, ознакою його таланту. Завдяки художнім образам мистецтво може глибоко хвилювати і вражати людину, справляти на неї величезний вплив. Без них немає мистецтва.
Людина часто є головним образом мистецтва. Наприклад: у живописі – портрети. У літературі – описи головних персонажів. У музичному мистецтві – настрій, почуття та характер людини.

Музичний образ – це узагальнене віддзеркалення в музиці явищ дійсності та духовного світу людини. Він розкривається через виклад музичної теми та її розвиток

Пригадайте образи трьох подруг – Пустунки, Плакси та Злюки, створені Дмитром Кабалевським, або образ Кобзаря в Рапсодії № 2 для фортепіано Миколи Лисенка. Кожен музичний образ є яскравим зображенням характеру людини.

Музичні образи у творчості М. Лисенка
Музичні образи втілюють засобами різних жанрів - фортепіанної, хорової, симфонічної чи оперної музики. Саме в цих жанрах спробував себе Микола Лисенко. Усе своє життя композитор присвятив розвиткові та пропаганді української національної культури. Завдяки композиторській, виконавській і громадській діяльності Лисенка українська музика вийшла на широкий шлях розвитку і посіла почесне місце у світовій музичній культурі.

Пригадайте, які образи створив Микола Лисенко у таких знайомих вам творах: Рапсодія № 2 для фортепіано, увертюра до опери „Тарас Бульба”.
Рапсодія № 2 для фортепіано (образ Кобзаря)
Увертюра до опери „Тарас Бульба” (образ козацтва)

Великою часткою музики Миколи Лисенка є опери. Сьогодні прозвучать фрагменти з двох найвідоміших його опер.

Ваше завдання: визначити та описати образи, втілені в музиці.


Слухання. М. Лисенко. Опера “Тарас Бульба”. Арія
Визначте та опишіть образ, утілений у музиці

Аналіз прослуханого твору
Прозвучала арія Остапа з опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”.
Яким ви уявили цей образ? Опишіть.
Який за характером Остап?

Відомості про прослуханий фрагмент
Оперу “Тарас Бульба” Микола Лисенко написав за однойменною повістю Миколи Гоголя. Вона розповідає про боротьбу українського народу проти польських магнатів. У центрі опери – героїко-патріотичні образи. Яскравими є характеристики головних героїв опери – Тараса Бульби та двох його синів – Остапа й Андрія.
Арія Остапа „Що ти вчинив?” звучить у трагічний момент, після загибелі його брата Андрія. Скорбота, відчай, жаль за втраченими честю та життям – основні почуття арії. Без відповіді залишаються питання Остапа: „Чому зо мною в Січі, брате, не положив ти голови? Чого життя безславно стратив? Чого як зрадник батька й брата тут залишив, посиротив?” Арія є втіленням трагічного та ліричного образів. Її музику можна охарактеризувати латинським словом кантилена.
Кантилена – співуча мелодія; наспівність і мелодійність музичного твору, співацького голосу, виконання.

Слухання. М. Лисенко. Опера “Наталка Полтавка”. Уривок
Визначте та опишіть образ, утілений у музиці

Аналіз прослуханого твору
Прозвучала арія Наталки з опери Миколи Лисенка “Наталка Полтавка”.
Яким ви уявили цей образ? Опишіть.
Опишіть характер Наталки.


Відомості про прослуханий фрагмент
Оперу «Наталка-Полтавка» Микола Лисенко написав за мотивами п’єси відомого українського письменника Івана Котляревського. Дія п’єси переносить нас в українське село. Донька бідної вдови, Наталка, відхиляє залицяння старого і багатого пана Возного, бо кохає і чекає друга дитинства Петра, який пішов до міста на заробітки і не подає про себе звістки. Їх кохання взаємне. Розчулена їх почуттями, мати Наталки дає згоду на шлюб, а пан Возний мусить змиритися з цим. Пісня Наталки є втіленням ліричного та жартівливого образів.
Микола Лисенко є визнаним майстром створення правдивих глибоко народних образів.
Прослухані фрагменти оперних творів і представлені в них образи ще раз переконали нас у тому, що музика може виражати характер людини.

Відомості про В. Івасюка
Якщо українська класична музика почалась із Миколи Лисенка, то українська естрадна музика – з Володимира Івасюка. Спільною для цих митців є глибока народнопісенна основа їх музики.
Володимир Івасюк – це видатний український поет і композитор, який за своє коротке життя створив близько 100 пісень і 50 інструментальних творів, зокрема дві сюїти, писав музику для театру.
Володимир Івасюк був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Він майстерно виконував свої пісні; мав художній талант, був неординарним живописцем. Для його творів характерні високий професіоналізм, різноманітність образного змісту, яскравість художніх образів, щирість і глибокий патріотизм.
Міцним підґрунтям творчості Володимира Івасюка є народна пісенність, а також глибоко вивчена й осмислена ним багата спадщина композиторів-класиків, зокрема Миколи Лисенка, Кирила Стеценка та Сергія Рахманінова.
За спогадами його друзів, Володимир Івасюк не уявляв, як можна бути музикантом чи просто культурною людиною й не знати і не любити народну пісню. Він збирав народні пісні свого краю, збирався видати їх у збірці “З-над Черемоша й Прута”. У пам’яті народу надовго поселилися музичні образи його пісень: кохання, гори, червона рута, водограй.

Відомості про балади. Читання тексту «Балади про мальви»
Балада про мальви” написана Володимиром Івасюком на вірш Богдана Гури в 1975 році.

Термін „балада” вживають для пісень розповідного характеру. Цей жанр утвердився ще в епоху Середньовіччя. Балади розповідали про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Виконували їх у супроводі інструменту.

Прочитайте текст „Балади про мальви” і з’ясуйте її життєвий зміст та образ твору.
Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.

Приспів:
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
«Засни, засни, засни, засни…»

У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.
Приспів:
Як сонце зійде – вийди на поріг,
І люди схиляться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя – як пісня, що не віддзвенить.
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести –
Прости, прости, прости, прости.

Демонстрація пісні „Балада про мальви”
„Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В. Івасюка

Розучування пісні „Балада про мальви”
Під час розучування мелодії пісні попрацюйте над фразуванням, диханням і дикцією. У приспіві зверніть увагу на ланцюгове дихання у кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що основою будь-якого твору мистецтва є художній образ, в якому митець уміло поєднує власне світосприйняття, власну уяву з реальним життям.
Музичні образи є емоційно-чуттєвим відображенням життєвих образів. Наприклад, оперна творчість Миколи Лисенка і пісенна творчість Володимира Івасюка є справжньою скарбницею музичних образів.

Урок № 2. Пісня-балада     Вступ. Пісня-балада
Сьогодні ми розповімо велику історію про один музичний жанр. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва.
Ще в епоху Середньовіччя з’явився пісенний жанр, в основі якого лежить розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструменту. Нове життя цей жанр отримав у ХІХ столітті. І з тих пір живе як повноправний родич пісні та романсу; крім того, розповідає мовою різних інструментів – тобто став ще й інструментальним жанром.
Ви здогадалися, про що йдеться?

Демонстрація пісні „Балада про мальви” (виконання С. Ротару)
„Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В.Івасюка

Розучування пісні „Балада про мальви”
Продовжмо розучування пісні „Балада про мальви”. У приспіві зверніть увагу на ланцюгове дихання в кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів.

Караоке. Пісня „Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В. Івасюка

Розповідь про романтизм. Й. Гете. «Лісовий цар»
Пісні-балади й донині пишуть і виконують, однак розквіт цього жанру припав на епоху романтизму.
Романтизм – це мистецький напрям, який дуже яскраво виявився в музиці ХІХ століття.

Композиторів-класицистів цікавили високі суспільні ідеали, вони віддавали перевагу жанрам симфонії, сонати, опери, інструментальному концерту. Натомість композитори-романтики зосередили свою увагу на внутрішньому світі людини, любовній ліриці і надали перевагу жанру мініатюри – як вокальної, так і інструментальної.
Серед улюблених жанрів романтиків є пісня та романс, а балада переживає друге народження. У ХІХ ст. вона стала спочатку літературно-поетичним жанром, а потім – музично-пісенним. Варто зазначити, що для створення балад композитори неодмінно зверталися до балад поетичних. Митці прагнули передати в музиці розвиток сюжету, нерідко використовували риси зображальності.
Прикладом класичної балади є твір Франца Шуберта на вірші Йоганна Гете “Лісовий цар”.

Прочитайте цей вірш у перекладі українською мовою. Спробуйте визначити кількість образів.
Передайте кожен із них артистично виразним читанням літературного тексту балади.

Й. Гете «Лісовий цар»
(переклад Б.Грінченка)
Хто їде в негоду тим лісом густим?
То батько, спізнившись, і хлопець із ним.
Обнявши малого, в руках він держить,
Його пригортає, його він пестить.

– Чом личко сховав ти, мій синку малий?
– Ой тату! Чи бачиш? – Он цар лісовий:
У довгій киреї, в короні... дивись!
– То, синку, тумани навкруг простяглись.

«Мій хлопчику любий, до мене сюди
На луки зелені ти гратись іди;
В моєї матусі є пишні квітки,
Гаптовані злотом тобі сорочки».

– Ой тату, він кличе на луки рясні,
І квіти, і злото дає він мені.
–Нема там нічого, мій синочку. Цить!
То вітер між листям сухим шелестить.

«До мене, мій хлопче, в дібровах густих
Дочок уродливих побачиш моїх,
Вестимуть таночок і будуть співать,
Співаючи, будуть тебе колихать».

– Ой тату, мій тату, туди подивись:
В танку королівни за руки взялись...
– О ні, усе тихо у темряві там:
То верби старії схилились гіллям.

«Мене, хлопче, вабить урода твоя:
Чи хочеш – не хочеш, візьму тебе я!»
– Ой тату, вже близько!.. Він нас дожене!
Він давить, він душить, він тягне мене!..

Наляканий батько не їде – летить...
А хлопець нудьгує, а хлопець кричить.
Добіг він додому і дивиться він:
В руках уже мертвий лежить його син.

Слухання. Ф. Шуберт. Балада “Лісовий цар” (німецькою мовою)
Франц Шуберт
Балада „Лісовий цар”

Аналіз прослуханого твору
Скільки образів утілено в музиці балади?
Якими засобами музичної виразності втілено кожен образ?

Розповідь про баладу «Лісовий цар»
Балада «Лісовий цар» - вокальний твір для чоловічого голосу в супроводі фортепіано. У партії голосу чітко розрізняємо три образи: спокійний образ батька, який не бачить нікого, переляканий, неспокійний образ хлопчика і ласкаво-підступний образ Лісового царя.
Партія фортепіано передає образ шаленого галопу коня і завивання бурі. Таким чином, акомпанемент не лише слугує фоном для мелодії, а й сам створює живописну картину.
Балада «Лісовий цар» стала першим прикладом романтизму в музиці, адже вона проникнута глибоким інтересом до народного мистецтва і світу людської душі. Саме з народних казок і переказів виник сюжет (розповідь про нічного мандрівника) і форма віршів (балада-оповідання).

Розповідь про Ф. Шуберта
У 1815 році в передмісті Відня сімнадцятилітній помічник шкільного вчителя музики Франц Шуберт написав пісню „Лісовий цар” і відкрив нову сторінку не лише в історії пісні, а й в історії музичного мистецтва.
Згадуючи творчий шлях Франца Шуберта, перш за все говорять про пісні – їх у композитора більше 600! Він писав симфонії, камерну музику, хори та опери, однак саме пісня, пісенність лежать в основі всієї його творчості, а теми інструментальних творів Шуберта можна назвати піснями без слів.
Російський музикознавець Борис Асаф’єв зазначав: “Шуберта вирізняє рідкісна здатність: бути ліриком, не замикаючись у своєму особистому світі, а відчувати й передавати радості та скорботи життя, як їх відчувають і хотіли би передати більшість людей…”.

Підсумки уроку
Жанр балади є популярним і досі, адже в різні епохи, в різних стилях композитори зверталися до нього. Наприклад, у романтичній баладі “Лісовий цар” Франца Шуберта представлені образи батька, сина та лісового царя на фоні стрімкого бігу коня; в сучасній “Баладі про мальви” Володимира Івасюка – образ матері.
Способи вираження життєвого змісту в музичних образах різноманітні.

Домашнє завдання: придумайте власний сюжет літературної чи музичної балади.
 

Урок № 3. Образи музичних оповідань     Вступ. Образи музичних оповідань
Епоха музичного романтизму звернулась не лише до літературних балад, а й запозичила з літератури такий жанр, як новелета. Новелета в перекладі означає «невелике оповідання».
Німецький композитор Роберт Шуман, запозичивши з художньої літератури жанр новелети, створив під цією назвою фортепіанну п’єсу лірико-розповідного характеру (оповідання для фортепіано). Сьогодні ми познайомимось із сучасними новелетами і визначимо їх образи.

Новелета – лірико-розповідна (рідше драматична або жанрова) інструментальна п’єса

Відомості про Б. Фільц
Творчість нашої сучасниці Богдани Фільц є багатообразною та яскравою. Саме в цієї української композиторки можна знайти безліч музичних оповідань. Одні захоплено змальовують красу Карпат, барвистий побут їх жителів, інші розповідають про знаменну подію, пропущену крізь емоційну призму, або діляться зі слухачем певним станом чи настроєм.
За жанрами музичні оповідання Богдани Фільц найрізноманітніші – симфонічні, інструментальні, вокальні та хорові. Улюбленим жанром композиторки є фортепіанні мініатюри, об’єднані в цикли: „Музичні присвяти”, „Шість візерунків”, „Калейдоскоп настроїв”, „Закарпатські новелети”, „Київський триптих”.
“Закарпатські новелети” – це фортепіанний цикл із десяти п’єс. Назва досить промовиста: мальовнича природа та оригінальний побут Закарпаття надихнули композиторку на створення музичних оповідань. Щоб передати музикою природу та побут Закарпаття, Богдана Фільц звернулася до фольклорних джерел – використала мелодії закарпатських народних пісень, а також створила власні мелодії в народному стилі.

Слухання. Б. Фільц. Закарпатська новелета № 5

Аналіз прослуханого твору
Легка весела мелодія на фоні стрімкого акомпанементу створює жартівливий образ. У середній частині, як тільки з’являються акордова фактура й різкі звучання гармонії, образ змінюється; в уяві постають фантастичні образи. Радісно-скерцозний настрій повертається у третій частині. Саме мелодія першої та третьої частин є запозиченою, але творчо переосмисленою.

Слухання. Б. Фільц. Закарпатська новелета № 7

Аналіз прослуханого твору
Ця новелета має зовсім інший характер, але теж написана у тричастинній репризній формі. Мелодія основної частини – вишукано-наспівна. Вона викладена одноголосно на фоні розкладених акордів. Фразування мелодії імітує народний спів; здається, що між фразами співак бере дихання. І він розповідає ліричну історію з хвилюючими подіями в середній частині.
„Закарпатські новелети” – це романтично окрилені оповідання, що оригінально передають національний колорит. На прикладі «Закарпатських новелет» ми побачили, як у творчості Богдани Фільц поєдналися любов до українського фольклору та романтична окриленість, мелодичність і витонченість.

Демонстрація пісні “На полонині, на верхівці”
“На полонині, на верхівці”
Сл. В. Ладижця,
муз. Б. Фільц

Розучування пісні “На полонині, на верхівці”
Зверніть увагу на інтонування цілих тривалостей, ланцюгове дихання, прийом marcato, дотримання залігованих тривалостей та виразне виконання підголосків.
Домагайтесь інтонаційно й динамічно виразного звучання, готуючись до виконання пісні в темпі алегро.


Караоке. Пісня „Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В. Івасюка

Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми дізналися про музичний жанр новелети, а також познайомилися з творчістю композиторки Богдани Фільц та її „Закарпатськими новелетами”, що втілюють образи української природи й почуття любові до неї.

Домашнє завдання: спробуйте створити власний твір на ліричну тему у будь-якому жанрі улюбленого виду мистецтва.
 

Урок № 4. Голос води     Вступ. Голос води
Така сильна, що рукою не втримати; така швидка, що конем не обігнати.
Слова-підказки: стрімка, рухлива, шалена, грайлива, швидкоплинна, могутня, сильна.
У води є свій „голос”. Ми говоримо: річка шумить, море рокоче, водоспад гуде, краплі дзвенять. Скільки музичний висловів, присвячених воді, знаходимо у власній мові! А скільки поетів і композиторів передали благозвучність водної стихії мовою мистецтва. Слухайте уважно!

Слухання. Вірш П. Шеллі «Острівець». Романс С. Рахманінова “Острівець”
Знайдіть у тексті слова, які підкреслюють особливість поетичного пейзажу

Персі Шеллі. «Острівець»
Из моря смотрит островок,
Его зеленые уклоны
Украсил трав густых венок,
Фиалки, анемоны.
Над ним сплетаются листы,
Вокруг него чуть плещут волны.
Деревья грустны, как мечты,
Как статуи, безмолвны.
Здесь еле дышит ветерок.
Сюда гроза не долетает,
И безмятежный островок
Все дремлет, засыпает.

Який образ створив поет?
Порівняйте поетичний та музичний образи.

Сергій Рахманінов
Романс „Острівець”

Аналіз прослуханого твору
Романс Сергія Рахманінова на вірш Персі Шеллі «Острівець» немов написаний прозорими, акварельними фарбами, музика створює спокійний, споглядальний настрій. Невелика за діапазоном, проста за інтонаційним висловлюванням, мелодія вирізняється ніжністю та ліричністю. Прозора фактура акомпанементу створює звукове враження переливання хвиль, крапель води.
Про музичні твори з подібними музичними образами – образами умиротвореної природи кажуть, що вони
пасторальні. Музика пасторальних творів спокійна, мелодія плавна, в супроводі – витриманий звук. Це музичний пейзаж лірико-споглядального характеру.

Пастораль, пасторальний твір – це музичний твір (опера, балет, вокальна чи інструментальна п’єса), головним образом якого є картини сільського життя, природи

Слухання. Вірш Ф. Тютчева «Весняні води». Романс С. Рахманінова “Весняні води”
Федір Тютчев "Весняні води" (переклад з російської Максима Рильського)
Лежать у полі ще сніги,
А води весняні шумлять.
І сонні будять береги,
Біжать, і грають, і дзвенять.
Вони дзвенять на всі кінці:
«Іде весна, іде весна!
Весни ми юної гінці,
Вперед послала нас вона».
Іде весна, іде весна!
За нею ллється срібний спів,
То лине вслід юрба гучна
Травневих днів, веселих днів!

Знайдіть у тексті слова, що символізують рух і звуки води.
Який образ створив поет?
Порівняйте поетичний та музичний образи
Поміркуйте, чи відчуваються сила та енергія весняної води в музиці

Сергій Рахманінов
Романс “Весняні води”

Аналіз прослуханого твору
Романс Сергія Рахманінова на слова Федіра Тютчева «Весняні води» не лише весняний пейзаж - це ціла поема піднесених почуттів. Скільки радісної енергії у цьому творі, у живописній картині весни! Це все завдяки музичній мові.
У мелодії переважають висхідні фрази, рішучі стрибки, закличні звороти. В акомпанементі фортепіано переважають стрімкі пасажі, що експресивно злітають догори; подекуди вони переходять у радісні дзвони. Партія фортепіано зображає голос бурхливого весняного потоку.

Відомості про С. Рахманінова
„Левітан російської музики” – так називали Сергія Рахманінова, оскільки велике місце в його творчості займають образи природи. Сьогодні прозвучали вокальні образи – романси.
Усього композитор написав приблизно 80 романсів. Вони є скарбницею настроїв та почуттів, в якій кожен діамант має відточену форму і глибокий зміст.
Серед романсів Рахманінова є й такі, що написані на тексти Тараса Шевченка в російському перекладі.

Читання. Т. Шевченко. “Реве та стогне Дніпр широкий”
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів

Пригадайте вірш Тараса Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”.
Знайдіть слова, що характеризують образ Дніпра.

Вірш Т. Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”, покладений на музику українським композитором і педагогом Данилом Крижанівським, неодмінно виконують на урочистостях, присвячених Великому Кобзареві. Співають її стоячи, немов гімн.
Послухайте цю пісню і поміркуйте, якими засобами музика допомагає глибше розкрити поетичний образ.
Чому ця пісня звучить сьогодні як гімн?

Демонстрація пісні “Реве та стогне Дніпр широкий”
“Реве та стогне Дніпр широкий”
Сл. Т. Шевченка,
муз. Д. Крижанівського

Аналіз прослуханого твору
Образ розбурханого Дніпра поглиблюють засоби музичної виразності: одноголосна мелодія складається з фраз, кожна з яких стрімко рухається. Образній інтерпретації допомагає динаміка: постійне підсилення звуку, перехід від тихого до голосного звучання. У такому пейзажі шанувальники творчості Тараса Шевченка відчули образ самого Кобзаря – волелюбного, нескореного, героїчного. Саме тому цю пісню вважають гімном творчості видатного українського поета.

Робота над піснею “На полонині, на верхівці”
А зараз ми продовжимо розучувати пісню “На полонині, на верхівці”.
Будьте уважні. Пам’ятайте: найголовніше в музичному образі пісні – зображення засобами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї.

Караоке. Пісня “На полонині, на верхівці”
“На полонині, на верхівці”
Сл. В. Ладижця,
муз. Б. Фільц

Підсумки уроку
Живописні пейзажі допомогли нам узагальнити поетичні та музичні образи. Слід зазначити, що музика завдяки виражальним засобам глибше та виразніше передала голос води – він то пасторально шепотів хвильками навколо острівка, то заклично й переможно сповіщав про прихід весни, то піднімав високі та величні хвилі Дніпра.
Вокальний жанр творів допоміг поетичному слову залунати більш повнозвучно.
 

Урок № 5. Героїчні та патріотичні образи     Вступ. Героїчні та патріотичні образи
Багато справді видатних особистостей є патріотами своєї країни, І це знаходить відображення в музиці. Пригадаймо пісню “На полонині, на верхівці”. Вона є втіленням патріотичних почуттів сучасної української композиторки Богдани Фільц, адже картини української природи змальовані в пісні з величезною любов’ю.

Караоке. Пісня “На полонині, на верхівці”
Сл. В. Ладижця,
муз. Б. Фільц

Відомості про увертюру Л. ван Бетховена „Егмонт”
В історії кожного народу є героїчні постаті. Імена їх різні, однак у змалюванні образів ми бачимо спільні риси. Це зазвичай люди хоробрі, волелюбні та рішучі. Таким був і граф Егмонт, який очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти іспанських завойовників у XVI столітті. Повстання жорстоко придушили, а Егмонта схопили і засудили до страти. Його юна кохана, прекрасна Клерхен, теж заплатила життям за своє кохання та боротьбу.
Нащадки не забули цю історію: Йоганн Гете написав трагедію «Егмонт». Її сюжет захопив німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Він склав музику до спектаклю: окремі музичні номери, об'єднані спільними ідеєю та характером. Увертюра до трагедії живе сьогодні власним життям – її виконують як самостійний музичний твір.
Увертюра починається з повільного вступу, де композитор виразно та яскраво втілив образи іспанських завойовників та поневоленого ними народу. Контрастні за характером, вони сприймаються як образ зіткнення.
В основній частині слухачів захоплює бурхлива та стрімка стихія образу боротьби. А в кульмінаційному моменті чути короткий “вигук” струнних, за яким звучать чотири траурні акорди оркестру. Так композитор зобразив загибель Егмонта. Але смерть головного героя не означає поразки в боротьбі. Заключна частина своїм яскравим та світлим характером сповіщає про перемогу нідерландського народу.
Послухайте, як в увертюрі до трагедії Йоганна Вольфганга Гете "Егмонт" Людвіг ван Бетховен передав образи зіткнення, боротьби та перемоги.

Слухання. Л. ван Бетховен. „Егмонт”

Відомості про Л. ван Бетховена
Людвіг ван Бетховен — великий німецький композитор, органіст, класик світового музичного мистецтва. Він народився в Бонні, в сім'ї придворного музиканта.
Його батько прагнув зробити із сина вундеркінда, однак був надмірно вимогливим учителем: він змушував Людвіга годинами грати одні і ті ж вправи.
Із восьми років Бетховен виступав на концертах, граючи на різних музичних інструментах, писав музику та імпровізував, а із дванадцяти — вже працював у придворній капелі органістом.
У 1792 році Людвіг переїхав до Відня, де здобув велику популярність як блискучий виконавець та імпровізатор, а згодом — як композитор.
У 28-річному віці Людвіг ван Бетховен почав втрачати слух, і це дуже ускладнило його життя; але він розумів, що обов'язок перед людьми, перед суспільством — вищий і важливіший від його особистих страждань.
Саме в цей час Бетховен написав найвизначніші свої твори, зокрема, майже всі симфонії, оперу, сонати. До композитора прийшло світове визнання, він користувався повагою, мав величезний успіх, але постійної роботи, яка би приносила йому матеріальний достаток, він не знаходить. Матеріальні труднощі ставали все відчутнішими, але ні бідність, ні хвороба не змогли зламати волю і мужність цієї великої людини.
Музика Бетховена, як і сам Бетховен, є героїчною. Вони народились у героїчний час – над Європою кінця ХVІІІ століття здійнялося полум’я Великої французької революції, яка проголосила високі ідеали людства: свободу, рівність, братерство всіх людей.
Бетховен у прикордонній з Францією Німеччині не раз чув революційні пісні, вірші, лозунги. Його цілком захопили ідеї революції. І ось одна за одною Бетховен створює „Героїчну” симфонію, фортепіанну „Апасіонату”, оперу „Фіделіо, героїчні увертюри „Коріолан” та „Егмонт”.

Українська патріотична музика. Т. Петриненко. „Україна”
Україна також має славних героїв і патріотичні пісні! Народні пісні, пов'язані з історичним минулим нашої держави, сповнені великою любов’ю до рідної землі, мужністю і завзяттям, готовністю до праці та самопожертви.
Пісенним взірцем патріотичного образу є пісня Тараса Петриненка „Україна”.
Прослухайте її і поміркуйте, які почуття передав автор.

Демонстрація пісні „Україна”
„Україна”
Сл. і муз. Т. Петриненка

Розучування пісні „Україна”

Підсумки уроку
У душі кожної людини є місце для любові до рідної землі та рішучості боротися за справедливість, є місце героїчним образам музики Людвіга ван Бетховена і патріотичним образам творів Тараса Петриненка.
 

Урок № 6. Образ танцю     Вступ
Іспанія вражає своєю музикою. Недарма багато композиторів прагнули відтворити її музичний (танцювальний) образ у власних творах. Німецький композитор Йоганн Бах писав сарабанди, російський Михайло Глінка склав арагонську хоту. Французький композитор Моріс Равель значну частину своєї творчості присвятив іспанським танцям.

Відомості про симфонічну п’єсу М. Равеля «Болеро»
Найпопулярнішою п'єсою симфонічної музики XX століття є „Болеро” французького композитора Моріса Равеля. Російська балерина Iда Рубiнштейн замовила "Болеро" для свого хореографічного номера. Емоційний вплив цього танцю величезний, він заворожує слухача неспинно наростаючою силою "машиноподібного" руху, напруженою динамікою; закликає до грандіозного масового ходу, в якому беруть участь тисячі людей.
Російський поет Микола Заболоцький передав своє сприймання образу танцю у вірші „Болеро”:
Но жив народ, и песнь его жива.
Танцуй, Равель, свой исполинский танец.
Танцуй, Равель! Не унывай, испанец!
Вращай, История, литые жернова.
Будь мельничихой в грозный час прибоя!
О, Болеро, священный танец боя!

Слухання. М. Равель. «Болеро»

Аналіз прослуханого твору
Які елементи музичної мови симфонічної п’єси «Болеро» є незмінними?
На яких елементах музичної мови побудований розвиток образу?


Розповідь про симфонічну п’єсу «Болеро»
У симфонічній п’єсі „Болеро” поєдналися простота і геніальність, недарма Сергій Прокоф’єв назвав цей танець „чудом композиторської майстерності”.
Мелодія твору і ритмічний рисунок у партії барабану є незмінними. Для цього обрана класична форма –
варіації (їх вісімнадцять). Новизни образу танцю при такій кількості повторів надає динаміка, оркестровка та фактура.
Динаміка полягає у змінах від
піанісимо до фортисимо, зміни в оркестровці такі: від звучання двох інструментів до туті всього оркестру; фактура змінюється від двоголосної до багатозвуччя всіх інструментів.

Туті – це виконання музики всім складом оркестру, хору.

Відомості про М. Равеля
Творчість французького композитора Моріса Равеля припадає на межу ХІХ-ХХ століть. У період нових модерністських напрямків його мистецтво відзначалось оптимістичністю та класичною ясністю. Моріс Равель казав: "Нiколи не перестаю вчитись у Моцарта!". Їх часто порівнюють, адже обидва композитори створили музичний свiт мрiй, нiжностi, витонченостi та краси.
Равель вніс у музичне мистецтво багато нового, оригінального. Його музика відрізняється динамічністю, ритмічною напруженістю та гостротою.
Равель писав твори різних жанрів – опери, балети, симфонічні та інструментальні твори, фортепіанну музику, пісні. Велике місце серед них займав танець. Композитор звертався до різноманітних танцювальних жанрів: менуету, хабанери, вальсу пізніше – до фокстроту та блюзу

Робота над піснею „Україна”

Караоке. Пісня „Україна”
„Україна”
Сл. і муз. Т. Петриненка

Підсумки уроку
У творчості французького композитора Моріса Равеля чудово представлені образи танців. Емоційний вплив геніальної симфонічної п’єси „Болеро” настільки величезний, що гіпнотизує слухачів.
 

Урок № 7. Виражальність та зображальність образів     Вступ. Образ танцю
У музичних образах творчості французького композитора Каміля Сен-Санса досить цікаво, навіть дотепно поєдналися зображальність і виражальність.

Відомості про К. Сен-Санса
Каміль Сен-Санс був не тільки композитором, а й піаністом, органістом і письменником (він писав вірші та комедії). З раннього віку Сен-Санс чуйно прислухався до звуків природи: дзюрчання струмочка, шелестіння листя, тихого подиху вітру. Усі ці звуки втілилися згодом у його музичних творах.
Батьки хлопчика – паризькі музиканти – приділяли багато уваги музичним заняттям сина, і він робив великі успіхи. Каміль почав складати музику з п'ятирічного віку, а його перший концерт відбувся, коли юному піаністові ледве виповнилося десять років. Сен-Санс багато подорожував і з величезною цікавістю ставився до музики народів інших країн. Його твори вирізняються яскравістю, близькістю до народно-побутової музики.

Відомості про сюїту К. Сен-Санса „Карнавал тварин”

Сюїта – це цикл різнохарактерних інструментальних п’єс, об’єднаних спільним художнім задумом.
Найоригінальнішим твором Сен-Санса є сюїта «Карнавал тварин», що має підзаголовок: «Зоологічна фантазія» для двох фортепіано, струнного квартету, флейти, кларнета і ксилофона. У цьому творі втілилися спогади дитинства композитора.
«Карнавал тварин» – це сюїта з 13 номерів, кожний з яких має заголовок і фінал, зображає певну тварину, передає її характер і настрій.
Музика сюїти „Карнавал тварин” настільки зображальна, що слухачі безпомилково розпізнають левів, півнів, черепаху, слона, кенгуру, віслюка та інших.
Послухайте один із номерів сюїти і визначте, кого саме зобразила музика.

Слухання. К. Сен-Санс. Сюїта „Карнавал тварин”. Уривок

Аналіз прослуханого твору
Хто цей граціозний і величний персонаж сюїти? Назвіть його
Музика зобразила неквапливий, плавний, граціозний і величний рух. Водночас ми почули в музиці голос води – висхідні та низхідні пасажі віолончелі.
Які почуття виразила музика?
Музика виразила світлі, замріяні, ліричні почуття.
Отже, п’єсу Каміля Сен-Санса „Лебідь” із сюїти „Карнавал тварин” можна вважати втіленням ліричного образу.

Перегляд хореографічного образу на музику К. Сен-Санса
Хореографічний образ лебедя, створений російською балериною Майєю Плісецькою, відомий на увесь світ.

Демонстрація пісні „Хай живе надія”
У пісні „Хай живе надія” панує світлий, ліричний образ.
„Хай живе надія”
Сл. І. Білик, К. Гнатенка,
муз. І. Білик

Розучування пісні „Хай живе надія”

Караоке. Пісня „Україна”
„Україна”
Сл. і муз. Т. Петриненка

Підсумки уроку
Музика буває настільки зображальною, що ми не лише чуємо, а наче бачимо образ! Наприклад, образ лебедя – ліричний образ, утілений у різних видах мистецтва: у музиці – п’єса з сюїти, у хореографії – танець, у літературі – давньогрецький міф про лебедів, які на честь народження бога Аполлона сім разів облетіли острів, де він народився.

Домашнє завдання. Підберіть твори скульптури, живопису, в яких утілений образ лебедя.  

Урок № 8. Образи народного життя     Вступ
Хто б не зображав лебедя (композитор, хореограф, художник чи скульптор), цей образ є втіленням ніжності, ліричності та вірності. Наприклад, картина Костянтина Васильєва «Гуси-лебеді» та скульптура «Леда та лебідь» за мотивами давньогрецького міфу.

Розучування пісні „Хай живе надія”
„Хай живе надія”
Сл. І. Білик, К. Гнатенка,
муз. І. Білик

Караоке. Пісня „Хай живе надія”

Образи народного життя
Будь-який твір народної музики є образом життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, втілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими.
Рапсодією за часів Стародавньої Греції називали епічну пісню. Цей термін походить від грецької «рапсод», що означає народний мандрівний співак. У ХІХ столітті рапсодія стала жанром музики.

Рапсодія - вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Сьогодні ми познайомимося з народними образами Угорщини, а саме – з рапсодіями Ференца Ліста.
На скількох епізодах-образах побудована Угорська рапсодія № 2 Ф. Ліста?

Слухання. Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 2

Аналіз прослуханого твору
Угорська рапсодія № 2 Ференца Ліста побудована у вільній двочастинній формі і має кілька епізодів-образів, відповідно до кількості використаних народних тем – пісенних і танцювальних.
Перший епізод – повільний вступ-роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою – вводить слухачів у світ яскравих, різнобарвних картин народного життя і змальовує образ народного співця.
Другий образ – пісенний, хоча супровід надає йому рис танцювальності.
Третій – легкий танець, який розсипається віртуозними пасажами, що імітують гру на народних струнних інструментах. Музика знову повертається до образів вступу та пісні. Таким чином закінчується перша частина рапсодії.
Друга частина рапсодії і четвертий образ – картина народного свята. Побудована вона на танцювальній темі. Танець поступово прискорюється; досягнувши неабиякої стрімкості і сили, він сповільнюється – і ось ми бачимо лише пару танцюючих, яка поволі зупиняється. Але свято, змальоване танцювальною темою, ще не закінчилося: знову збігається весела юрба і починається запальний танок.
Дев’ятнадцять Угорських рапсодій Ференца Ліста – різнобарвна панорама образів і сцен народного життя. У них можна ніби побачити народні свята з запальними танцями чи почути народного співця, який неквапливо розповідає бувальщину.
Рапсодії Ліста – віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов’язково входять до програми концертів піаністів.
Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком.

Розповідь про Ф. Ліста
Ференц Ліст – славетний композитор ХІХ століття, засновник угорської національної класичної музики. Його життя було напрочуд насиченим. Він залишив батьківщину в 10 років, щоб отримати музичну освіту: навчався у Відні, пізніше – в Парижі.
Ліст дуже рано і блискуче почав концертну діяльність; володів надзвичайно широким для музиканта свого часу художнім кругозором. Він був феноменальним піаністом-віртуозом і показав усім, що можливості фортепіано безмежні, що воно може бути таким повнозвучним, як оркестр, і співати так задушевно, як людський голос.
Найбільша заслуга Ференца Ліста в тому, що він відкрив світові музику Угорщини. Крім музики його глибоко хвилювали поезія, живопис, скульптура. Свої враження від шедеврів італійського мистецтва Ліст втілив у збірнику фортепіанних п’єс „Альбом мандрівника” (інша назва „Роки мандрівок”). У ньому можна знайти враження і від картини Рафаеля „Заручення”, і від скульптури Мікеланджело „Мислитель” (інша назва – «Лоренцо Медічі»).
Намагання оновити музику шляхом її злиття з поезією привели Ліста до створення нового музичного жанру –
симфонічної поеми. Композитор написав тринадцять симфонічних поем, натхненних образами поезії, літератури та живопису. Серед них є й симфонічна поема „Мазепа”, створена на основі поеми Віктора Гюго.

Ф. Ліст і Україна
Ференц Ліст бував в Україні. Під час подорожі 1847 року він дав концерти в багатьох українських містах: Києві, Чернівцях, Єлисаветграді, Житомирі, Немировi, Бердичевi, Кременчуцi, Львовi, Одесi, Миколаєвi.
Пiд час гастролей у Києвi в лютому 1847 року Ференц Лiст познайомився з Каролiною Вiтгенштейн. Саме цiй жінці, близька дружба з якою тривала протягом усього його життя, композитор присвятив усi свої симфонiчнi поеми. Каролiна Вiтгенштейн мала маєток на Подiллi у Вороновицях, у якому гостював Ференц Лiст. Саме тут на теми українських народних пiсень «Ой не ходи, Грицю» та «Вiють вiтри, вiють буйнi» вiн написав п'єси для фортепiано «Українська балада» i «Думка». Вони увiйшли до циклу «Колоски Вороновиць».

Підсумки уроку
Сьогодні ми на прикладі творчості відомого угорського композитора Ференца Ліста дізналися, наскільки вдало можна використати образи народного життя в музичній творчості.
 

Урок № 9. Образи-символи     Вступ. Відомості про гімн
Гімн є національним символом держави, так само, як державний герб і прапор.

Державний гімн – це урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує національні ідеї та ментальність країни, якій належить.

Історія створення пісні „Ще не вмерла Україна”. Відомості про авторів
Кожна українська пісня має свою історію. Доля багатьох із них схожа на долю нашого народу. Патріотичні українські пісні суворо забороняли, однак знищити їх не змогли. Багато патріотичних пісень продовжували існувати нелегально, вселяючи в серця віру в краще майбутнє. Це стосується і пісні «Ще не вмерла Україна».
Автор тексту пісні – Павло Платонович Чубинський, випускник юридичного факультету Петербурзького університету, вчений-етнограф. У 1862 році він склав вірш «Ще не вмерла Україна», який одразу впав в око царським властям. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.
Музику до цього вірша створив Михайло Михайлович Вербицький – український композитор і диригент, автор симфоній, солоспівів, хорових пісень. Саме його варіант мелодії закарбувався в пам’яті слухачів.
У 1990 р. пісня «Ще не вмерла Україна» вперше офіційно прозвучала в Києві у виконанні чоловічого хору з Польщі «Журавлі». У 2003 р. Верховна Рада України затвердила перший куплет і приспів цієї пісні як державний гімн України, однак першу строфу змінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Демонстрація пісні „Ще не вмерла Україна” (хор)
„Ще не вмерла Україна”
Сл. П. Чубинського,
муз. М. Вербицького

Розучування пісні „Ще не вмерла Україна”
Під час розучування мелодії зверніть увагу на осмислене фразування на ланцюговому диханні та на точне виконання розспівів.

Духовний гімн „Молитва за Україну”
Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів. Цей твір також пройшов довгий історичний шлях. Вірш Олександра Кониського, написаний у 90-х роках ХІХ століття, був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Лисенком, лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хоча й не належав до канонізованих релігійних текстів.
Спочатку пісня називалась “Боже Великий, Єдиний” і мала примітку композитора “Дитячий гімн”, а згодом отримала назву “Молитва за Україну”. У передмові до видання твору автори написали: “вкласти… хотіли передусім в “неложнії уста” дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання”.
Уважно прослухайте пісню Миколи Лисенка та Олександра Кониського „Молитва за Україну”.
Поміркуйте, чому «Молитва за Україну» є образом-символом духовності українського народу


Слухання. М. Лисенко. „Молитва за Україну” (хор)
„Молитва за Україну”
Сл. О. Кониського,
муз. М. Лисенка

Відомості про М. Лисенка
„Молитва за Україну” є одним із шести творів духовної музики Миколи Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено-величне звучання; розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енергійно-рішучого. За спогадами сучасників класик української музики Микола Лисенко був одним зі справжніх пропагандистів українства. Куди не дісталася наука, письменство – сміливо йшло національне мистецтво, рідна пісня, почуття – і перед ними розкривалися двері й душі.
Значення Миколи Лисенка в українській музиці можна порівняти зі значенням Тараса Шевченка в українській літературі.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили державний гімн України – пісню „Ще не вмерла Україна”, а також прослухали духовний гімн „Молитва за Україну”. З допомогою цих творів ми зіставили два образи-символи – героїчний і духовний.

Домашнє завдання: назвіть інші твори, які за своїм духовним і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.
 

Урок № 10. Образи дитинства     Вступ
На минулому уроці ми говорили про образи-символи. Деякі символи мають державне значення, наприклад, герб і прапор. Музичним символом країни є гімн. Сьогодні ми продовжимо розучувати пісню „Ще не вмерла Україна”, перший куплет і приспів якої стали Державним гімном України.

Робота над піснею „Ще не вмерла Україна”
Продовжуючи вокально-хорову роботу над піснею, домагайтесь осмисленого та виразного виконання.
Приділіть увагу динамічному розвиткові, а саме: визначте динаміку кожного куплета і приспіву відповідно до змісту пісні.


Караоке. Пісня „Ще не вмерла Україна”
„Ще не вмерла Україна”
Сл. П. Чубинського,
муз. М. Вербицького

Образи дитинства
Сьогодні ми зустрінемося з образами дитинства. Допоможе нам російський композитор, твори якого звучать у всіх куточках земної кулі, у творчості якого так багато образів дитинства. Можливо тому, що душею і серцем він був відкритим і чистим, немов дитина. Тому його музика завжди дарує „сердечну теплоту, ніжність і привітність”. Ідеться про Петра Ілліча Чайковського.

Розповідь про збірку П.Чайковського „Дитячий альбом”
Петро Ілліч Чайковський – автор опер, балетів, симфоній, концертів для фортепіано, скрипки, творів для фортепіано та романсів.
Пісні та збірку „Дитячий альбом” він адресував дітям. Найбільше Чайковський любив своїх племінників, а діти обожнювали його, адже кращого вигадника всіляких історій, пікніків, веселих вечорів із піснями та танцями вони не знали.
Діти любили і добре розуміли музику, але найбільше нею захоплювався молодший племінник Чайковського Володимир. Коли Петро Ілліч навчав його грі на фортепіано, у нього виник задум написати „Дитячий альбом”. До 1878 року ця збірка налічувала уже 24 фортепіанні п’єси. Кожна п’єса альбому – невеличкий, неповторний і живий образ дитинства. У цій збірці композитор відтворив дитячий день з усіма його радощами, печалями і турботами.
Перші три п’єси альбому („Ранкова молитва”, „Зимовий ранок” і „Мама”) пов’язані з пробудженням і ранковими враженнями.
Наступні п’єси альбому (Гра в конячки” та „Марш дерев’яних солдатиків”) розповідають про світ дитячих ігор і розваг. А далі – ціла музична поема, пов’язана з іграми дівчаток – „Нова лялька”, „Хвороба ляльки”, „Похорон ляльки”.
Однак дитячий смуток скороминучий, адже так багато вражень, які витісняють сумні спогади. Музика переносить нас в інший світ: діти вийшли на вулицю – і перед ними постала картина навколишньої дійсності. І „Російська пісня”, і „Селянин на гармошці грає”, і „Камаринська” – це живі сцени з життя російського села.
Далі – оповідання про далекі, чужі країни: „Італійська пісенька”, „Неаполітанська пісенька”, „Німецька пісенька”, „Старовинна французька пісенька”.
Наближається вечір. Час лягати спати, час казок: п’єси „Нянина казка”, „Баба Яга”. Діти лягають у ліжечка і думають про щось приємне (п’єса „Солодка мрія”) або пригадують милий серцю куточок природи (п’єса „Пісня жайворонка”).
Закінчується дитячий день, як і увесь альбом, п’єсою „В церкві”. Вона нагадує про давню традицію читання вечірньої молитви.

Слухання та аналіз. П.Чайковський. П’єси з „Дитячого альбому”
Спробуймо розпізнати образи фортепіанних п’єс «Дитячого альбому» Петра Чайковського.

Визначте образ п’єси, підберіть їй назву


Образ у прослуханій п’єсі досить зображальний: ми відчуваємо ритм карбованого кроку і дріб барабана маленької армії іграшкових солдатиків, адже це п’єса «Марш дерев’яних солдатиків». А які святкові та піднесені почуття у наших іграшкових героїв – майже як у людей!

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Яка фантастична і незвичайна музика! Що вона може розповідати? Звичайно ж, казку.
Прозвучала п’єса «Нянина казка». Неважко здогадатися, що все „найстрашніше” було в середній частині казки. Перша та третя частини – це інтонації мови няні: розповідні, застережливі.

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Образ п’єси «Баба Яга», яку ми щойно прослухали, метушливий, грізний і невблаганний.
Наполегливо, різко звучать акорди, басом рокочуть пасажі, немов передають злість старої Яги.

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Ми прослухали п’єсу «В церкві». Музика виражає образ щирості та сердечності. Ми почули, як мелодія римується зі словами молитви.
П’єса викладена акордовою фактурою, що імітує звучання церковного хору.

Підсумки уроку
Наша мандрівка „Дитячим альбомом” російського композитора Петра Чайковського завершується.

Домашнє завдання: поміркуйте, які образи дитинства ви взяли б для власних „Дитячих альбомів”.
 

Урок № 11. Образи війни     Вступ. Образи війни
Дитинство наших прадідів і прабабусь було захмарене війною, і на жаль, не однією. Про ті далекі часи нам розповість музика. однак у воєнні роки люди жили не лише стражданням, злобою чи ненавистю, а й радістю, мріями та коханням. Сьогодні ми поговоримо про композитора, музика якого під час Другої світової війни пролунала на увесь світ.

Відомості про Д. Шостаковича
Дмитро Дмитрович Шостакович (1906 - 1975) – видатний російський композитор ХХ століття. Його музика – дзеркало часу, в якому поєднані трагедійність, скорбота, образи зла, ненависті та світлого людського розуму, а також чарівність сонячної природи.
Шостакович почав займатися музикою з дев’ятирічного віку, а вже в 14 років поступив до консерваторії на дві спеціальності – піаніста й композитора. Він мав чудові здібності: слух, пам'ять, здатність складати музику без інструмента, імпровізувати, читати з листа. Але не це головне; подібні здібності можуть бути в багатьох музикантів. Найголовніше – глибина й оригінальність музичного мислення.
Шостаковичу довелося багато пережити: смерть дружини, загибель багатьох друзів у 30-40-х роках, несправедливу критику, публічні звинувачення у формалізмі. Він належав до тих людей, які не можуть жити спокійно, поки у світі панують жорстокість, насильство та несправедливість. Доля країни, його власна доля спонукали Шостаковича до створення творів приголомшливої сили.
Жанровий діапазон творчості композитора дуже широкий: симфонії, інструментальні ансамблі, великі вокальні форми (ораторія, кантата, хоровий цикл); пісенні та музично-сценічні твори (опери, балети, оперета); музика до кінофільмів і театральних вистав, інструментальні концерти й невеликі п'єси.
Основою творчості Шостаковича є інструментальна музика, і насамперед – симфонія: з масштабним змістом, узагальненим мисленням, гострими конфліктами (соціальними чи психологічними); динамічна, з логічним розвитком музичної думки. Композитор написав 15 симфоній, першу з них – ще в 19-літньому віці.

Історія написання Симфонії № 7 («Ленінградської»)
1941-й рік. Страшна та нищівна війна наближається до Ленінграда.
Бомби та снаряди спотворюють прекрасне місто. Усесвітньо відомий композитор, професор Ленінградської консерваторії Дмитро Шостакович живе в обложеному Ленінграді, бере участь у захисті рідного міста. У нього народжується грандіозний задум нового твору, що відобразив би думки і почуття мільйонів людей.
З незвичайним натхненням композитор почав складати Сьому («Ленінградську») симфонію. Ні голод, ні осінній холод, ні артобстріли й бомбування не змогли завадити натхненній праці.
Історія світового мистецтва не знала подібного випадку, коли величний, монументальний твір так швидко народився під впливом подій, що відбувалися навколо. Достатньо було декількох місяців, щоб почуття та думки не лише художника, а й мільйонів його співгромадян втілилися в досконалі форми та високохудожні образи.
Трагедія війни, героїзм людей, воля до перемоги – образи, що заполонили думки Шостаковича. Спочатку він планував дати кожній із чотирьох частин програмні заголовки: „Війна”, „Спогади”, „Рідні простори” та „Перемога”. Коли композитор завершив роботу над симфонією, він відмовився від такого задуму, адже зміст музики зрозумілий і без назв.

Слухання. Д. Шостакович. Симфонія № 7. І ч. Уривок
Прослухайте епізод із першої частини Сьомої («Ленінградської») симфонії і спробуйте уявити образ, що змалювала музика.

Аналіз прослуханого твору
Музика Шостаковича справді має великий вплив. Епізод із першої частини Ленінградської симфонії змальовує фашистське військо, що насувається і знищує все живе. Недарма цей уривок називають «Епізодом нашестя». На фоні чіткого ритму барабана з’являється тема ворога, яка спочатку має ознаки „іграшковості”, але поступово немов насувається на нас, здається все більш нищівною. Починається дикий хаос руйнування...
Для створення такого образу Шостакович мобілізував усі засоби композиторського арсеналу. Він використав маршову тему, яка повторюється 11 разів, нота в ноту, а також чітку ритмічну фігуру барабана, що повторюється 175 разів. Змінюється гармонія, склад викладу, оркестровка та динаміка (від ледь уловимого піанісимо до громового фортисимо).
Шостакович писав: „Нашій боротьбі з фашизмом, нашій прийдешній перемозі над ворогом, моєму рідному місту Ленінграду я присвячую свою Сьому симфонію”.
Уперше її почули в серпні 1942 року. Слухачі, що сиділи в залі і стояли біля репродукторів, розпрямили плечі, підняли голови. Вони відчули, як їх сповнює новими силами ця незвичайна симфонія, симфонія гніву і боротьби, музика непереможної мужності.
Ленінградська симфонія прозвучала на увесь світ. Один американський журналіст вигукнув тоді: „Який диявол може перемогти народ, здатний створювати подібну музику!”.

Демонстрація пісні “Степом, степом”
Образи війни хвилювали не одне покоління композиторів. Багато таких образів ми можемо знайти в піснях. Розучимо одну з них, написану в повоєнні часи.
„Степом, степом”
Сл. М. Негоди,
муз. А. Пашкевича

Розучування пісні “Степом, степом”

Підсумки уроку
Музика має велику силу. Навіть у часи найбільших лих вона допомагає людині зберегти віру в добро та справедливість. А музика Шостаковича – це дзеркало епохи воєн, страждань і перемог. В «Епізоді нашестя» можна “побачити” образ зла, образ фашизму.  

Урок № 12. Піднесені образи     Вступ
Життя кожного справжнього музиканта починається з Баха, адже любити музику, не люблячи Баха, неможливо. Якщо з висоти двох століть ми дивимося на музику Баха, вона видається нам грандіозним фундаментом, на якому базується сучасна музична творчість. І композитори класичної доби, і композитори-романтики вважали Баха своїм учителем.
Сьогодні ми поговоримо про образи музики Йоганна Себастіана Баха, а також про особливості його музичного стилю. Він увійшов у світове мистецтво як майстер поліфонії – незвичайного стилю написання багатоголосної музики, де всі голоси рівноправні.

Відомості про фугу
Великий майстер поліфонічної музики Йоганн Бах напрочуд образно пояснював поліфонію: “Кожен голос у творі – це особистість, а багатоголосий твір – бесіда цих особистостей, і слід взяти за правило, щоб кожна з особистостей говорила гарно й своєчасно, а якщо не має що сказати, то краще б мовчала й чекала, доки не дійде до неї черга”.
Розмовляти у формі фуги – означає говорити гарно та своєчасно. Але обов’язкова умова фуги – розмова на одну тему. За правилами будови фуги початок звучить у виконанні одного голосу (співбесідника), потім по черзі приєднуються інші.
Коли хтось зі співрозмовників проголосив тему, то має дати висловитися наступному, а сам лише підтримує розмову. Таким чином звучить протискладення. Тема, прозвучавши у всіх голосах, починає розроблятися – з’являтися з видозмінами у співрозмовників.
Закінчення (кода) – це спільне твердження (заключний акорд).

Фуга – це найскладніша форма поліфонічної музики, в основі побудови якої лежить послідовне проведення однієї теми в різних голосах.

Послухайте Органну фугу ля мінор і визначте, про що розмовляють голоси в музиці Баха, скільки цих голосів.

Слухання. Й. Бах. Органна фуга ля мінор

Аналіз прослуханого твору
Тема для розмови у голосів фуги ля мінор справді філософська: є в ній і спокій вічності, і безкінечність, і велич мудрості. Тому й висловитися захотіли не два, а чотири співрозмовники. Ця фуга – чотириголосна. Починає розмову верхній голос, а потім по черзі вступають усі інші. Останнім вступає найнижчий.
Правду кажуть про образи музики Баха: “Будь-яка бахівська тема – байдуже, чи виражає вона радість чи скорботу – звучить піднесено!”

Розповідь про Й. Баха
Йоганн Себастіан Бах (1675 - 1750) є уособленням музичного генія німецького народу. Він не лише увібрав у себе все найкраще в німецькій музиці, але й синтезував музичні явища своєї епохи, створив шедеври мистецтва величезної цінності. Баха порівнюють із лабораторією, в якій перековувались творчі навички, стилі, тенденції та пошуки музики.
Бах належав до родини Бахів із Тюрінгії. За два століття вона дала світові таку кількість органістів, скрипалів, флейтистів, трубачів, капельмейстерів і композиторів, що ім’я Бах стало синонімом до слова „музикант”.
Перші уроки сімейного ремесла хлопчикові дав батько. Після його смерті десятилітнього Йоганна віддали на виховання старшому братові. Під його керівництвом майбутній великий композитор оволодів грою на скрипці та клавесині, але улюбленим його інструментом став орган.
Бах досягнув чималих успіхів у композиції та грі на органі, однак постійно прагнув досконалості. Він пішки пройшов 350 кілометрів, щоб повчитися у видатного на той час Дитріха Букстехуде.
Знаменита подорож юнака увійшла в історію його життя як одне зі свідчень великої любові до Музики. Заради цієї любові він у дитинстві, не шкодуючи очей, ночами переписував клавесинові п'єси німецьких майстрів, які не дозволяв йому вивчати суворий брат. Заради цієї любові він прагнув не втратити жодної нагоди познайомитися з мистецтвом своїх сучасників.
Величезна творча спадщина Баха налічує понад тисячу творів різних жанрів: вокально-драматичних (кантати), інструментальних (концерти, сонати, сюїти тощо) та органних. Кожне покоління знаходить у музиці Баха щось своє, вчиться розуміти її глибше.

Розучування пісні “Степом, степом”
Не забувайте, що особливої уваги потребує робота над ритмом, дикцією, дотриманням пауз, а також глибоке проникнення у зміст (образ) пісні.

Караоке. Пісня “Степом, степом”
„Степом, степом”
Сл. М.Негоди,
муз. А.Пашкевича

Підсумки уроку
Незважаючи на те, що музика Баха створена близько трьохсот років тому, вона й зараз має вражаючий духовний вплив. Музичний геній Баха пробуджує та возвеличує душу кожної людини.  

Урок № 13. Образи різних епох     Вступ
Сьогодні ми поговоримо про образи та стилі англійської музики. У XVII столітті Англія була однією з тих країн Європи, де після розквіту музичного мистецтва в епоху Ренесансу і бароко вітчизняна музична традиція почала зникати. Один німецький музикант назвав Англію „країною без музики”.
Про класичну музику Англії знову заговорили лише з кінця ХІХ - початку ХХ століть. Англійську музику сімнадцятого століття прославив композитор Генрі Персел.

Розповідь про стиль бароко
ХVІІ століття – початок нової епохи в музиці – стилю бароко, в якому втілювалися монументальні та величні образи. Досягла своєї вершини поліфонія, але демократичність нової музики все більше прагнула до гомофонії. У гомофонії на перший план вийшла гнучка, схвильована мелодія, що панує над супроводжуючими голосами.
Важливим кроком епохи стала поява опери, світського мистецтва, яке наслідувало ідеї Відродження і поставило на перше місце ідеал краси і виразності мелодії, багатство людських почуттів. Розвиваються вокальні та інструментальні жанри. Король музичного бароко – орган – поступається місцем клавесину. Якщо органу належали піднесені та патетичні образи, то клавесину – витончені та граціозні.

Бароко – стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювалися монументальні та величні образи

Розповідь про творчість Г. Персела
Епоха бароко подарувала світу „Британського Орфея” – так називали сучасники композитора Генрі Персела. Юний Генрі навчався у двох своїх родичів, шанованих музикантів того часу. У шестирічному віці він став хористом Королівської капели, у дванадцятирічному – написав першу оду до дня народження Карла ІІ: звернення дітей Королівської капели до короля.
Персел працював для високопоставлених осіб. Серед його покровителів – чотири монархи (Карл ІІ, Джеймс ІІ, Уїльям ІІІ, Мері ІІ). Саме для них Генрі Персел створював різноманітну церемоніальну та духовну музику.
Псалми, пісні, кантати, музика для театру, інструментальні твори – у всьому відчувається натхнення і майстерність, національний колорит, свідоме використання елементів мелодики народних пісень.
Опера „Дідона та Еней”, написана для шкільного спектаклю, є першою національною оперою.
Генрі Персел писав музику для клавесина, був першокласним органістом та клавесиністом. Одним із жанрів, до якого звертався Персел у клавесинній музиці, була сюїта. Саме в цей час народився чотиричастинний цикл, куди входили чотири контрастних танці різних народів Європи: розмірена німецька алеманда, французька рухлива куранта, іспанська повільна і сумна сарабанда, а також англійська швидка жига.
Яскравий танцювальний початок – лише головна ознака, бо під сюїти, що виконували на клавесині чи лютні, ніхто не танцював. Пізніше сюїтні цикли взагалі втратили ознаки танцювальності (наприклад, „Карнавал” Сен-Санса).

Сюїта – чотиричастинний інструментальний цикл з танцювальних п’єс, контрастних за темпом і характером

Слухання. Г. Персел. Сюїта № 7. Алеманда
Який характер і темп музики?
Який вид багатоголосся використаний?


Аналіз прослуханого твору
Музика Алеманди із Сьомої сюїти для клавесина стримана, спокійна, навіть сувора, велична, але під кінець стає схвильованою, драматичною. Мелодія, яка звучала у верхньому голосі, мала багато прикрас – різноманітних варіантів оспівування окремих звуків. Таким чином у музиці бароко застосовують своєрідний „декор”, немов у бароковій архітектурі. Ми чітко розрізняли головний голос та голоси, що його супроводжують. Тому музика гомофонічна.

Гомофонія – це вид багатоголосної музики, в якому один із голосів (зазвичай верхній) є головним, а інші лише акомпанують йому.

Розповідь про рок-музику
Якщо ХVІІ століття дало світу стиль бароко, то ХХ століття – стільки стилів та напрямків, що всі важко й перерахувати.
Один із них – рок-музика. Це стиль розважальної музики, що з’явився у Великобританії та США на межі 50-60-х років. Рок-музика має свої виражальні особливості – використання блюзових мелодичних зворотів, перебільшене значення метро-ритму, застосування тембрів електричних музичних інструментів, підсилювачів звуку, особлива (експресивна) манера виконання. Прослухаємо пісню англійського рок-гурту, що заклав основи рок-музики.

Зверніть увагу на виражальні особливості мелодії, ритму та тембру, манеру виконання.

Слухання. „Beatles”.“Let it be”

Розповідь про рок-гурт „Бітлз”
Рок-гурт „Beatles” – символ молодіжної музики 60-х, кумири кількох поколінь, своєрідні „класики ХХ століття”.
Навесні 1956 року 15-літній Джон Леннон утворив аматорський гурт „The Quarrymen”. Він виконував пісні у стилях скіффл, кантрі та рок-н-рол. Через рік до гурту приєднався Пол Маккартні. Він грав на гітарі значно краще ніж Леннон і знав напам'ять тексти десятків американських шлягерів. Ще рік потому „The Quarrymen” поповнився Джорджом Харрісоном, який мав досвід роботи в музичному колективі. Ці троє музикантів стали ядром гурту, назва якого часто змінювалась, поки не залишилась знаменита Beatles.
Восени 1959 року „Beatles” познайомилися з власником бару „Jacaranda Club”. Він дозволив їм удень репетирувати в його приміщенні. На той час в активі Леннона та Маккартні було вже більше 100 власних пісень. Згодом бар став першим ліверпульським біт-клубом. З появою в 1961 році Рінго Стара четвірка з Ліверпуля з’єдналась у „зоряному” складі.
Гастролі, створення власних пісень, записи на студії – все це привело гурт до успіху: з 1962 року „Beatles” займають перші місця британського хіт-параду. Після телевізійної трансляції їх концертного виступу в країні почалася справжня бітломанія.
З 1964 року „Beatles” підкорили США – з 20-ти позицій американського хіт-параду 14 займають ліверпульці.
У 1965 році „Бітлз” нагородили орденом Британської імперії; це свідчить про визнання консервативним старшим поколінням англійців нової молодіжної культури.
У 1968 році гурт створив власну звукозаписувальну компанію і влаштував „живий концерт” на даху студії, який став останнім спільним виступом „Beatles”.
На обкладинці останнього альбому „Let it be”, що вийшов на початку 1970 року, обличчя кожного музиканта поміщено в окрему рамку. Кожен сам за себе. Зрештою музиканти оголосили про розпад гурту. Усі вони потім творили самостійно, але не досягли того, що здобули разом.
Трагічна доля спіткала 40-річного Джона Леннона – його застрелив фанат на порозі власного будинку музиканта.

Демонстрація пісні “Най буде” („Let it be” в перекладі на українську)
Послухайте знамениту „Let it be” у перекладі на українську мову, визначте її образ.
“Най буде”
Сл. і муз. Дж. Леннона,
П. Маккартні

Розучування пісні “Най буде”
Розгляньте нотний текст пісні. Зверніть увагу на велику кількість синкоп та залігованих нот однакової висоти.
Такий ритм переміщує наголос на слабку долю такту. Подібні ритмічні особливості притаманні джазовій та рок-музиці Засвоїти доволі складний ритм та мелодичну лінію нам допоможе не нотний, а графічний запис мелодії.

Підсумки уроку
Англійська музика подарувала нам образи величні та стримані – з ХVІІ століття, ліричні – з ХХ століття. У ХVІІІ та ХІХ століттях у Англії існувала музика для королівського двору, музика для театральних вистав, народна та духовна. Генрі Персел і „Бітлз” прославили Англію на увесь світ.  

Урок № 14. Образи вокальної музики     Вступ
Ми вже знаємо стільки епох і стилів, стільки музичних жанрів, стільки образів! Образи вокальної музики найдоступніші та найзрозуміліші, адже слово якнайкраще допомагає описати образ, підкреслити його особливості. Слово й музика немов поєднують думку і почуття. Вокальна музика звучить на кожному уроці. Це пісні, що ми співаємо.
Сьогодні ми будемо слухати вокальну музику і визначати її образи. Наприклад, звернемося до творчості українського композитора-класика Якова Степового.

Розповідь про Я. Степового
Яків Степанович Степовий (1883-1921) належить до плеяди українських композиторів початку ХХ століття. Його творче життя було коротким. Степовий почав писати музику в 1905 році, а в 1921 життя композитора обірвалося. Незважаючи на це, самовіддана мистецька праця Степового поставила його в ряд фундаторів українського класичного мистецтва.
Формування таланту юного Якова відбувалося в сім’ї, де всі любили музику. У 12-річному віці хлопчика віддали на навчання до Придворної співацької капели в Петербурзі. Там він закінчив і консерваторію. Степовий викладав музику в загальній школі, згодом організовував концерти української музики в Москві та Петербурзі, записував народні пісні в Україні, публікував власні твори.
Першим значним доробком композитора стала серія вокальних творів під назвою „Барвінки”. До неї увійшли 13 солоспівів та три хори на вірші Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та М. Чернявського. Кожен солоспів – яскравий образ народного життя, сповнений веселощів чи трагізму, лірики чи епіки.
Яків Степовий створив вокальний цикл „Пісні настрою” на вірші О.Олеся, поезія якого пройнята ніжними ліричними образами.
В останні роки життя композитор займався організацією мистецької діяльності в Києві, писав вокально-ансамблеву музику, робив обробки народних пісень.
Незважаючи на те, що у своїй творчості Яків Степовий обмежився кількома жанрами (вокальним та фортепіанним), йому вдалося створити власний стиль, сказати своє оригінальне слово в музиці.

Слухання. М. Чернявський. Вірш „Степ”. Я. Степовий. Романс „Степ”
Послухайте вірш Миколи Чернявського „Степ” та солоспів Якова Степового „Степ” і поміркуйте, які образи в них утілені.
Який образ – літературний чи музичний – вас більше схвилював?


М. Чернявський. „Степ”
Степ і степ, один без краю, аж до моря берегів,
Без озер, річок, без гаю, тільки з купами стогів.
Ні гайочку, ні лісочку, всюди спалена земля...
Не шепоче в холодочку срібновода течія.
А коли, бува, з громами з моря хмари налетять,
Степ охрестять блискавками, над ланами прогримлять.
Він прокинеться, проснеться, грому груди підставля,
Заговорить, засміється, заговорить, засміється
Враз до неба вся земля.
Мертвий степ.
Його громами тільки й можна розбудить...
Так нехай же над ланами грім бажаний загримить!..
Грім бажаний загримить!..

Слухання. Романс „Степ”
Сл. М. Чернявського,
муз. Я. Степового

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, які образи втілені в романсі
У солоспіві „Степ” утілений героїко-епічний образ. Романс написаний під впливом подій, що сколихнули передову творчу інтелігенцію у період революції 1905-07 років. Широкий степ характеризує образ народу, що пробуджується від мертвого сну.
За допомогою тричастинної форми твору Степовий передав динаміку емоційного розвитку: від пригніченого стану до очікування перед грозою і, нарешті, пробудження, радісного заклику: „Так нехай же над ланами грім бажаний загримить”.

Послухайте ще один романс зі збірки „Барвінки” і поміркуйте, які образи втілені в ньому.

Слухання. Романс „Ой три шляхи широкії”
Сл. Т. Шевченка,
муз. Я. Степового

Аналіз прослуханого твору
У романсі Якова Степового на слова Тараса Шевченка „Ой три шляхи широкії” втілений лірико-драматичний образ.
Драматичність більше притаманна слову, а ліричність – музиці. Ліричні образи зосереджені на розкритті внутрішнього емоційно-суб’єктивного світу людини, а драматичні передають серйозний, але не героїчний зміст, можуть розкривати важкі душевні переживання.

Робота над піснею “Най буде”
Продовжмо розучувати пісню „Най буде” за допомогою графічного запису мелодії. Зверніть увагу: в мелодії другого куплету є зміни порівняно з мелодією першого. Це свідчить про імпровізаційність манери виконання пісні її авторами – Джоном Ленноном та Полом Маккартні.
Зверніть увагу і на повтор приспіву – він теж має зміни в мелодії.

Караоке. Пісня “Най буде”
“Най буде”
Сл. і муз. Дж. Леннона і П.Маккартні

Підсумки уроку
Сьогодні ми переконалися, що образи вокальної музики є для нас доступними та зрозумілими завдяки поєднанню поетичного слова та музики. Допомогли нам у цьому романси на музику Якова Степового „Степ” та „Ой три шляхи широкії”.  

Урок № 15. Образи фортепіанної музики     Вступ
Фортепіано отримало назву від двох слів, що позначають динаміку звуку, голосно і тихо. Голосно – форте, тихо – піано. За часів Моцарта та Бетховена фортепіано суттєво відрізнялося. Цей інструмент у сучасному вигляді сформувався за часів молодого Бетховена. Фортепіано дало такі великі можливості для звукозображання, що в тодішніх слухачів складалося враження, наче грає цілий оркестр. Тоді ж з’явилися педалі, які дали змогу продовжити тривалість звуків.
Більшість композиторів, що писали фортепіанну музику, були й піаністами-віртуозами. Наприклад, Бетховен, Ліст, Шопен, Рахманінов.
Сьогодні ми поговоримо про піаніста і композитора Олександра Скрябіна та образи його фортепіанної музики.

Розповідь про О. Скрябіна
Олександр Миколайович Скрябін – один із найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ століття.
З раннього дитинства Сашко Скрябін відрізнявся від однолітків незвичайною любов'ю до музики. Почуті твори, що сподобалися і запам'яталися хлопчикові, він прагнув зіграти на фортепіано, навіть коли ще не знав нот.
Скрябін поступив до Московської консерваторії на дві спеціальності – композиція та фортепіано. Після випуску він здійснив концертну поїздку по містах Німеччини, Франції, Бельгії та Голландії. Це стало початком інтенсивної концертної діяльності Скрябіна, початком його слави. Він не був феноменальним віртуозом-піаністом, однак мав унікальний дар захоплювати слухачів. Звісно, у виконанні його власних творів ніхто не міг перевершити автора.
На початку творчого шляху Скрябіна переважали малі форми фортепіанної музики: етюди, прелюдії, мазурки – як у Шопена. Потім він захопився більш складними формами, що повніше й багатогранніше відображають світ, – сонатами та симфоніями.
У зрілий період творчості Скрябін ставив перед собою не лише музичні завдання. Він прагнув бути не тільки композитором, а й поетом і філософом; хотів охопити думкою увесь світ: природу, людське суспільство, світ людської душі. Композитор гостро відчував протиріччя свого часу і чекав змін, вірив у їхню неминучість. Усі надії Скрябін покладав на мистецтво. Не випадково його Перша симфонія закінчується урочистим хоровим гімном:
Прийдіть, усі народи світу,
Мистецтву славу оспіваємо...

Розповідь про світломузику О. Скрябіна
Олександр Скрябін мав рідкісну здатність – бачити в кольорі музичні образи. Це спонукало його до пошуку поєднання музики та кольору в синтетичному творі мистецтва.
Так виник задум поеми "Прометей" для симфонічного оркестру, солюючого фортепіано, хору і... світла. Це було надзвичайне явище в музичній творчості – включити до симфонічної партитури світловий рядок. На жаль, технічні умови того часу (1910 рік) не дозволили цілком реалізувати цей задум, і лише в наш час цей дивний твір був виконаний так, як мріяв Скрябін.
Зал занурений у напівморок... З першим акордом оркестру, хитким і невизначеним, на величезному екрані виникають хвилі світла, що змінюють колір, – від похмуро-фіолетового до яскравого, мов ранкова зоря. Нічого схожого на різнобарвне миготіння світла сучасних дискотек і нічого конкретно-образного – ніяких зірок, хмар чи північних сяйв. Але з кожною новою музичною темою народжується і нове світло – кольорова хвиля. І присутні в залі вже не можуть зрозуміти: чи бачать вони музику, чи чують гру світла?..
У цій світломузиці – і неясні томління, і пориви вперед і вгору, і знову розчинення в мороці невизначеності. Наприкінці – радісне звучання всього оркестру, хору і сліпуче яскраве сонячне світло, що заливає увесь екран, усю залу.
У "Прометеї" ("Поемі вогню") Скрябін не переказує сюжет античного міфу про Прометея, а передає його суть. Вогонь, який Прометей викрав у богів і віддав людям, – це символ горіння творчої думки людини, завжди спрямованої в майбутнє.

Розповідь про прелюдії О. Скрябіна
За своє сорокадвохрічне життя Скрябін написав 89 прелюдій (невеликих інструментальних п’єс). Жоден композитор із часів Баха не приділив такої великої уваги цьому жанру.
У схильності до жанру прелюдії неважко простежити риси органічної єдності Скрябіна-композитора та Скрябіна-піаніста.
Найпопулярніший цикл із 24 прелюдій, твір одинадцятий, створений у 1888-96 роках, відображає різноманітні життєві враження Скрябіна тих років.
Значення opus'a 11 визначають не тільки його високі художні якості, а й те, що він є короткою енциклопедію образів і прийомів письма раннього Скрябіна. Ці образи втілені у лаконічних формах, де настрій і думка злилися з привабливою природністю в єдине художнє ціле.

Прелюдія – невелика інструментальна п’єса

Слухання. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 5

Твір, або латинню опус, – це порядковий номер, який надають твору чи збірці творів автори під час публікації.

Прослухайте П’яту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст.

Аналіз прослуханого твору
П’яту прелюдію Скрябіна вважають найкращою серед творів, у яких утілений ліричний образ.
У ній панує спокійний, умиротворений настрій. Наприкінці прелюдії музика стає схвильованою, але все ж таки повертається до спокійного стану. У музиці відчутний поліфонічний діалог. Спокійна, плавна мелодія верхнього голосу „розмовляла” з ритмічно живішою, наспівною мелодією нижнього голосу.

Слухання. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 10
Сьогодні ми також прослухаємо Десяту прелюдію із твору 11 Олександра Скрябіна.

Прослухайте Десяту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст.

Аналіз прослуханого твору
Десята прелюдія Скрябіна – втілення драматичного образу, який має свій розвиток: сурово-зосереджений спочатку і трагедійно-патетичний наприкінці. Слухаючи Скрябіна, потрібно вжитися в кожен акорд, адже його музика мерехтить і переливається найніжнішими музичними фарбами.
І Скрябіна, і Шопена, якого цей композитор дуже любив, можна назвати поетами фортепіано.

Робота над піснею “Най буде”

Караоке. Пісня “Най буде”
“Най буде”
Сл. і муз. Дж. Леннона і П. Маккартні

Підсумки уроку
Сьогодні ми ще раз звернулися до образів фортепіанної музики, а також познайомилися з життям і творчістю Олександра Скрябіна – одного з найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ - початку ХХ століття.  

Урок № 16. Палітра музичних образів (узагальнення)     Вступ
У цьому півріччі ми багато дізналися про музику: наприклад, що кожен музичний твір втілює певне явище оточуючої дійсності, певний образ; що дійсність породжувала не лише образи, а й стилі; стилі бувають епохальними – відповідають рисам історичної епохи, а також композиторськими – відповідають рисам творчої особистості.
Сьогодні ми пригадаємо й уявимо палітру музичних образів. Допоможе нам у цьому музична вікторина.

Прослухайте музичні твори, визначте їх автора, назву та образ.

Вікторина «Палітра музичних образів»

Тестове завдання 1
Вид багатоголосної музики, в якому одночасно звучать декілька самостійних рівноцінних мелодій
Симфонія
Поліфонія
Гомофонія
Рапсодія

Тестове завдання 2
Стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювали монументальні та величні образи
Бароко
Класицизм
Романтизм
Модернізм

Тестове завдання 3
Вид багатоголосної музики, в якому один із голосів є головним, а інші лише акомпанують йому
Симфонія
Поліфонія
Гомофонія
Рапсодія

Тестове завдання 4
Стиль музичного мистецтва ХІХ ст., який характеризується інтересом до внутрішнього світу людини, любовної лірики
Класицизм
Імпресіонізм
Романтизм
Бароко

Тестове завдання 3
Стиль розважальної музики, що з’явився у Великобританії та США на межі 50-60-х років і має свої виражальні особливості: використання блюзових мелодичних зворотів, перебільшене значення метро-ритму, застосування тембрів електричних музичних інструментів, підсилювачів звуку; експресивна манера виконання.
Рок
Джаз
Симфоджаз
Реп

Тестове завдання 4
Позначте правильне твердження
Рапсодія – вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах
Рапсодія – вокальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів
Рапсодія – інструментальний твір чіткої побудови, що складається з двох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Підсумки уроку
Сьогодні ми провели урок-узагальнення з теми „Палітра музичних образів”. Пригадали все, що вивчали в цьому семестрі; дізналися, хто краще запам’ятав усе вивчене на уроках, а хто трішки гірше.
Скоро Новий рік. Скільки світлих, святкових образів нас чекає! Нехай у Новому році музичні образи подарують усім багато приємних хвилин спілкування з мистецтвом!  

Урок № 17. Композиція музичного твору     Вступ
Ми вже вчили музичні образи, а тепер складатимемо з них цілі композиції. Будемо визначати образи і розглядати, як вони утворюють цілісний музичний твір.

Композиція – структура (будова) музичного твору, співвідношення його частин

Відомості про образи опери М. Глінки „Руслан і Людмила”
Багато композиторів звертаються до творчості письменників – так виникають музичні образи. Наприклад, за поемою-казкою Олександра Пушкіна „Руслан і Людмила” російський композитор Михайло Глінка написав оперу. Головні музичні образи цієї опери – Руслан та Людмила.
Світозар, великий київський князь, влаштував бенкет на честь заручин своєї дочки Людмили та витязя Руслана. Раптом у хоромах пролунав страшний грім – і Людмила зникла! У відчаї Світозар пообіцяв руку княжни тому, хто врятує її з володінь злого карлика Чорномора.
На пошуки Людмили вирушили славні витязі Ратмир, Фарлаф та Руслан. Чорномор приспав княжну і прийняв виклик Руслана на смертний бій. Чарівним мечем Руслан відрізав карлику бороду, в якій була його могутність. Друг і помічник Руслана, чарівник Фінн звільнив Людмилу від чар злого Чорномора. Вона прокинулась і впала в обійми Руслана.
Усі ці образи опери мають музичні характеристики – арії, аріозо.
Ми прослухаємо увертюру до опери „Руслан та Людмила”. Саме вона пов'язана з найголовнішими образами опери.

Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.

Увертюра складається з трьох частин. Перша – експозиція. У ній, як правило, звучать основні образи. Музичною мовою дві основні теми увертюри називають головною та побічною партіями.
Експозиція увертюри до опери „Руслан та Людмила” є ілюстрацією до найважливішого музичного матеріалу опери, втіленням світлих сил казки. Головна партія – молодецька, заклична, героїчна, радісна – втілює образ Руслана. Побічна партія – співуча, лірична, захоплена – втілює образ Людмили. В єдності тем-образів утілена справжня композиторська майстерність.

Слухання. М. Глінка. Опера “Руслан і Людмила”. Увертюра (експозиція)

Аналіз прослуханого твору
Для композиції є важливим принцип поєднання та взаємодії образів, тобто принцип драматургічного розвитку. В експозиції використаний принцип контрасту: неподібні між собою образи, що символізують один світ – світ добрих сил.
Для конфлікту потрібні інші образи. А поки що, за словами Михайла Глінки, увертюра “летить на повних вітрилах”! Її музика стрімка, динамічна, розгортається, ніби на одному пориві.

Принцип драматургічного розвитку – принцип поєднання та взаємодії образів.

Розповідь про М. Глінку
Михайло Іванович Глінка (1804 - 1857) – видатний російський композитор ХІХ століття, основоположник російської класичної музики. Здобувши серйозну музичну освіту в Європі, Глінка зумів глибоко усвідомити особливості російської національної музики.
Перші музичні враження Глінки пов’язані з народними піснями, які він чув у сільській садибі батьків. Ще в дитинстві Михайло долучився до професійної музики (слухав концерти кріпосного оркестру, часто сам брав у них участь).
У 20-х роках був популярний у музичних колах як піаніст і співак. Тоді ж з’явилися перші твори Глінки, серед яких яскраво вирізняються романси. У 30-х роках Глінка подорожував Італією, Австрією, Німеччиною; там він познайомився з музичним життям найбільших європейських центрів.
Вивчення шедеврів італійського оперного мистецтва викликало в композитора бажання писати так само досконало, але „по-російськи”. Повернувшись до Росії, композитор створив романси, симфонічні твори, дві опери ("Життя за царя", або „Іван Сусанін” та "Руслан і Людмила").
Як виконавець і педагог Глінка велику увагу приділив мистецтву співу; він служив капельмейстером петербурзької Придворної співочої капели. Щоб підібрати голоси для цієї капели, Глінка їздив до України. На його думку, „серафимські” (тобто ангельські) голоси можна було знайти саме там. В Україні Глінка познайомився з чудовим співаком Семеном Гулаком-Артемовським, майбутнім українським композитором, автором опери „Запорожець за Дунаєм”.
У 40-50-х роках Глінка подорожував Францією, Іспанією, Польщею. Під враженням від іспанської музики він створив "іспанські увертюри": "Арагонську хоту" та "Ніч у Мадриді".
Творчість Глінки – це свідчення могутнього підйому національної культури. У російській музиці Глінка має таке значення, як Пушкін – у поезії. Обидва геніальні, обидва основоположники нового російського мистецтва, обидва глибоко національні митці, що черпали великі сили з коріння свого народу, обидва створили нову російську мову. Один – у поезії, інший – у музиці.

Демонстрація пісні “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Розучування пісні “Шкільний корабель”
Розучуючи пісню, визначте фрази мелодії, їх подібність і відмінність.
Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.


Підсумки уроку
Образи Руслана та Людмили є складовими композиції поеми Олександра Пушкіна та композиції опери Михайла Глінки. Знайомству з головними образами допомагає увертюра.  

Урок № 18. Сонатна форма     Вступ
Сьогодні ми розглянемо форму сонати, продовжимо знайомство з її частинами – експозицією, розробкою та репризою.

Відомості про будову сонатної форми
Музичні образи, взаємодіючи між собою, утворюють різні композиції (або структури, форми). Є прості форми, наприклад, куплетна, а також складніші – варіації, рондо, двочастинна і тричастинна форми. Найскладніша з форм – сонатна – складається з експозиції, розробки та репризи.
У першій частині сонати (експозиції) представлені тема вступу, головна та побічна партії.
У середній частині сонати – розробці – теми-образи розвиваються. Вони переплітаються, розбиваються на короткі мотиви, змінюють свій вигляд.
Між темами загострюються суперечності. Музика набуває напруженого, нестійкого характеру, з’являється потреба в розрядці. Настає час розрядки – це реприза, тобто повторення, відновлення. Теми звучать так само, як і на початку, але контраст між ними згладжується.

Сонатна форма – це побудова музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозицію, розробку та репризу.

Слухання. М. Глінка. Увертюра до опери “Руслан і Людмила” (повністю)
Слухаючи експозицію, пригадайте основні образи увертюри.
Слухаючи розробку, визначте принцип драматичного розвитку.
Слухаючи репризу, прослідкуйте за повторенням основних тем-образів


Аналіз прослуханого твору
Ми прослідкували за співвідношенням та взаємодією образів в увертюрі до опери «Руслан і Людмила», тобто визначили музичну драматургію.

Музична драматургія – співвідношення та взаємодія образів у рамках одного твору

Музичні образи експозиції та репризи співвідносяться між собою за принципом контрасту і символізують світло, добро. Конфліктними до них є образи фантастичного світу, відголоси яких та тему злого чарівника Чорномора ми чули в розробці та коді. Кода (закінчення) та вступ (початок) не завжди є обов’язковими в сонатній формі. Тема Чорномора (образ зла) неголовний, тому з’явився наприкінці розробки. До того ж, він не розвивається, а є демонстрацією конфлікту між добром і злом.
За допомогою сонатної форми композитор має змогу показати всі життєві протиріччя, навіть якщо вони втілені казковими образами.
Музика, після якої відбувається оперна дія, розповіла про те, що героїв опери чекають важкі випробування, але зрештою добро і світло перемогли сили зла. Отже, в увертюрі дуже стисло переданий зміст опери.

Робота над піснею “Шкільний корабель”
Продовжимо розучувати та виконаємо пісню „Шкільний корабель”.
Зверніть увагу на виразне й осмислене виконання тексту пісні, творче втілення її образу.


Караоке. Пісня “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що існує багато видів музичних композицій, із різною музичною драматургією – принципами поєднання, співвідношення образів. Сонатна форма є найдосконалішою для втілення та взаємодії музичних образів – проявів життя. Саме соната дає змогу показати життєві явища в русі, розвитку та суперечностях.  

Урок № 19. Розвиток образів в ораторії     Вступ
Сьогодні ми розглянемо, як розвиваються музичні образи в музично-сценічному жанрі під назвою ораторія.

Караоке. Пісня “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Відомості про ораторію

Ораторія – це великий концертний твір для солістів, хору та симфонічного оркестру, який має сюжет.

Виникла вона в ХVІІ столітті з драматизованих читань Біблії і виконання духовних пісень у спеціальних приміщеннях церков - ораторіумах. Ораторія схожа до кантати й опери, але вона більша за кантату, а від опери відрізняється тим, що не має сценічної дії, декорацій і костюмів. Ораторія, як і опера, складається з окремих закінчених номерів: хорів, арій, ансамблів, оркестрових картин.
Основоположником класичної ораторії є німецький композитор ХVІІІ століття – Георг Фрідріх Гендель. Він створив 32 ораторії на різноманітні сюжети: біблійні, міфологічні та світські.

Розповідь про Г. Генделя
Георг Гендель (1685 - 1759) – німецький композитор ХVІІІ століття, сучасник Йоганна Баха. Ще в ранньому віці виявилися його неабиякі музичні здібності. У 9-річному віці він уже брав уроки композиції та гри на органі, а у 12-річному писав церковні кантати й органні п'єси.
Гендель працював скрипалем, потім клавесиністом і композитором Гамбурзької опери, а також писав оперні твори. Удосконалювався в Італії, де виступав як віртуоз-клавесиніст і органіст. Широку популярність Генделю принесли постановки його опер.
З 1712 року жив переважно в Лондоні, а через 15 років одержав англійське підданство. Успіх опер в Англії закріпив за Генделем славу одного з найбільших оперних композиторів Європи. Він створював по декілька опер на рік. Особливо успішною для Генделя була робота в "Королівській академії музики" в Лондоні.
Свій ідеал мистецтва Гендель найяскравіше втілив не в опері, а в ораторії. Їй композитор присвятив останнє десятиліття активної творчої роботи. Найбільшу популярність здобули ті його ораторії, що втілюють героїчні біблійні сказання. Композитор захоплювався образами народних героїв, оповідями про боротьбу пригніченого народу за незалежність.
Творам Генделя властиві монументально-героїчний стиль, оптимістичність, життєстверджуючий дух, що поєднують у єдине гармонійне ціле героїчні, епічні, ліричні, трагедійні та пасторальні образи.

Відомості про ораторію Г. Генделя «Самсон»
Основу ораторії Георга Генделя „Самсон” складає біблійне оповідання про вождя ізраїльського народу Самсона.
За переказами, чудодійна сила Самсона містилася в його волоссі. Ця сила тримала в страху ворогів його народу – філістимлян.
Дружина Самсона – філістимлянка Даліла – зрадила його: відрізала волосся, коли він спав. Знесиленого Самсона закували в ланцюги, осліпили і кинули за грати. Народ, що позбувся захисту, був поневолений. Але Бог прислухався до молитов іудейського народу і зжалився над стражданнями Самсона. Під час свята, влаштованого філістимлянами, до Самсона повернулася сила. Він зніс колони храму – і дах поховав ворогів-філістимлян. Разом із ними загинув і герой Самсон, але його смерть принесла ізраїльському народу звільнення від рабства.

Послухайте хор філістимлян, що починає першу частину ораторії.
Якими ви уявляєте філістимлян?


Слухання. Г. Гендель. Ораторія „Самсон”. І ч. Хор філістимлян

Аналіз прослуханого твору
Філістимляни святкують перемогу, тому не дивно, що їх образ – святковий, переможний, радісний. Музика зобразила звучання військових фанфар. У хорі використані військово-тріумфальні звороти.

Слухання. Г. Гендель. Ораторія „Самсон”. І ч. Арія Самсона
Який образ героя змальовує музика?

Аналіз прослуханого твору
Перед нами – образ Самсона, що глибоко страждає. Цей номер ораторії передає стан сліпого, самотнього героя, закованого в ланцюги, але з музики ми відчуваємо, що Самсон спокійний і стриманий у своєму горі.
Музична характеристика філістимлян однопланова (статична) – вони змальовані маршовими й танцювальними темами, що підкреслюють насолоду перемогою, святкове піднесення. В ораторії є образ гнівного, схвильованого Самсона, коли зрадниця-дружина звертається до нього зі словами любові. Також є сцена прощання Самсона з життям; вона не несе нічого трагічного, навпаки, музика втілює світлий, ліричний і пасторальний образ.
Отже, композитор вибирає, які музичні образи варто розвивати, а які залишити статичними. Розвиток образів ораторії визначає літературна драматургія. Розвиток образів ще називають музичною драматургією.

Музична драматургія – це співвідношення та взаємодія образів у рамках одного твору.

Демонстрація пісні “Синові”
Сл. В. Симоненка,
муз. А. Пашкевича

Розучування пісні “Синові”
Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Підсумки уроку
Героїчні та життєстверджуючі образи, які створив Георг Фрідріх Гендель, у музиці більше 300 років, однак вони хвилюють нас і сьогодні. І хоч сучасна музична мова змінилася, його монументальні музичні полотна звучать у концертних залах усього світу. Сьогодні фрагменти з них почули й ми.  

Урок № 20. Зіткнення образів     Вступ
Між образами є конфлікт, навіть зіткнення. Ми розглянемо це після гри «Закінчи речення».

Гра „Закінчи речення”
Сміливий і мужній граф Егмонт очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти...
Йоганн Гете написав про цього героя...
Музику до трагедії Гете написав німецький композитор...
Вступ до опери, балету, спектаклю називають...
Увертюра сьогодні є самостійним програмним твором, тобто твором...
Увертюра „Егмонт” Людвіга ван Бетховена втілює образи...


Відомості про структуру увертюри Л. ван Бетховена „Егмонт”
Увертюра має чітку композицію – вона написана в сонатній формі. Складається з трьох частин: експозиції, розробки та репризи. Перед експозицією може бути вступ, а після репризи – кода. В увертюрі „Егмонт” також є вступ і кода.
Саме вступ та експозиція втілюють загальний образ зіткнення. Він представлений двома основними темами-образами увертюри. Образом іспанських завойовників у першій темі вступу та образом поневоленого народу Нідерландів у другій. Це їх перше представлення – зіткнення, а друге починається плавним переростанням вступу в експозицію.
Експозиція, як ми пам’ятаємо, містить головну та побічну партії. Головна партія експозиції є образом нідерландців, а завойовників втілена в побічній партії – жорстко та стисло.

Прослухайте вступ та експозицію увертюри „Егмонт”. Прослідкуйте за конфліктом, зіткненням образів.

Слухання. Л. ван Бетховен. Увертюра „Егмонт” (експозиція)

Аналіз прослуханого твору
Якими засобами музичної виразності змальовані іспанські завойовники у вступі? Якими – в експозиції?

У вступі іспанці змальовані важкими, суворими акордами у повільному темпі, хода яких нагадує старовинний іспанський танець сарабанду. В експозиції образ завойовників стає більш агресивним, темп – швидшим, акорди – коротшими. У побічній партії звучать мотиви теми нідерландців. Ця тема набуває світлого, енергійного характеру.

Якими засобами музичної виразності змальовані нідерландці у вступі? Якими – в експозиції?

У вступі образ нідерландців виражає горе та страждання – в мелодії чути інтонації зітхання. В експозиції головна партія (тема нідерландців) стає мужнішою, енергійнішою, хоча відчутний її скорботний характер.

Відомості про увертюри Л. ван Бетховена
Початок ХІХ ст. в житті Бетховена минув під знаком захоплення поезією Йоганна Гете.
Бетховен хотів написати оперу на сюжет „Фауста”. Цей задум композитор не втілив, натомість з’явилися пісні на тексти поета, а також музика до трагедії Гете „Егмонт”. Музика Бетховена до „Егмонта” – це увертюра та 9 епізодів. „Егмонт” захопив композитора своїм змістом, адже героїчні образи Гете були близькими Бетховену.
Відсилаючи Гете свій твір, автор писав: „У найближчому майбутньому Ви отримаєте… музику до „Егмонта”, до цього чудового „Егмонта”, якого я втілював у звуках із таким захопленням, з яким я його читав, і був у думках та в почуттях цілком захоплений Вами”. У листі-відповіді Гете запросив композитора до себе у Веймар і розповів про наміри поставити на сцені „Егмонта” саме з музикою Бетховена.
Майже всі бетховенські увертюри виникли у зв’язку з драматичними задумами та проектами – як вступ до опери, балету чи театральної п’єси. Але Бетховен більше тяжів до увертюр як самостійних творів. У нього увертюра сама стала драмою ідей. Саме ідей, оскільки симфонічними засобами не можна представити сценічні образи. Таким чином, Бетховен поклав початок нового жанру оркестрової музики – програмної симфонічної п’єси.

Робота над піснею “Синові”
Зверніть увагу на виразне й осмислене виконання тексту пісні, творче втілення її образу.

Караоке. Пісня „Синові”
Сл. В. Симоненка,
муз. А. Пашкевича

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули тему зіткнення музичних образів, а також ще раз звернулися до творчості славетного композитора Людвіга ван Бетховена.
Домашнє завдання: про кого зі своїх улюблених літературних героїв ви написали б програмну увертюру, якби були композиторами? Яким ви собі уявляєте цей твір?  

Урок № 21. Боротьба образів     Вступ
Сьогодні на уроці ми продовжимо слідкувати за розвитком образів увертюри „Егмонт”, але спочатку згадаємо образи матері і сина в пісні «Синові».

Караоке. Пісня “Синові”
Сл. В. Симоненка,
муз. А. Пашкевича

Відомості про структуру увертюри Л. ван Бетховена „Егмонт”
Музична драматургія увертюри Людвіга ван Бетховена „Егмонт” почалася із зіткнення двох непримиренних ворогів – народу Нідерландів та іспанських завойовників. Зіткнення звучить у вступі та в експозиції. А в розробці та репризі буде запекла боротьба! І навіть смерть Егмонта. Наприкінці увертюри (в коді) з’явиться образ перемоги.

Слухання. Л. ван Бетховен. Увертюра „Егмонт” (повністю)
Прослідкуйте за конфліктом, зіткненням образів, їх боротьбою, сценою смерті головного героя та перемогою народу Нідерландів.
Спробуйте побачити драматургію образів у кольорі, схематично.


Аналіз прослуханого твору
Стисла розробка твору відображає боротьбу образів. Реприза розвиває другу тему, викладену владними за характером акордами в ритмі сарабанди, – образ іспанських завойовників. Настирливий розвиток цієї теми раптово переривається, і після кількох митей повної тиші звучать чотири ледве чутні протяжні сумні акорди у виконанні дерев’яних духових. Це відображення загибелі Егмонта.
Однак з останнього акорду виростає і стрімко розвивається радісна й переможна кода – незвично розгорнута і тривала. Автор показує, що перемога нідерландського народу над завойовниками досягнута ціною загибелі героя. Таким чином, боротьба образів привела до тріумфального, переможного, радісного фіналу.
Висловлювання російського композитора Дмитра Кабалевського про увертюру “Егмонт”: “Бетховен ніби веде нас сходами, все вище і вище, – туди, де урочисто, грізно і радісно звучить Перемога, де святкує свій тріумф Ніка Самофракійська…”

Розповідь про Л. ван Бетховена
Людвіг ван Бетховен належить до тих небагатьох митців, які залишаються нашими супутниками назавжди. До його музики можна повертатися знову й знову, знаходити щось нове й нове, не помічене раніше.
Ще в дитинстві ми разом із піснею „Бабак” співчували маленькому бродячому музикантові. Пізніше – захоплювалися ліричними образами його сонат. З кожним наступним твором Бетховена нам відкривався світ, в центрі якого – героїчна особистість, що бореться з долею, здатна на самопожертву та подвиг. Цей героїчний порив із надзвичайною силою прозвучав у симфоніях: Третій („Героїчній”) і П’ятій. І ось тепер ми розкрили філософію життєвого зіткнення, боротьби, перемоги завдяки бетховенським образам увертюри „Егмонт”.
Не можна не дивуватися тому, що самотній, хворий, майже витиснутий з музичного світу того часу Бетховен у найтяжчі роки створював твори, сповнені мужності та душевної чистоти. Якщо вам потрібно перебороти незгоди, труднощі, повірити в майбутнє, – згадайте людину-борця та його геніальну музику. За словами Дмитра Кабалевського, Бетховен „дав людству своїм мистецтвом скарбницю радості на багато віків уперед”.

Демонстрація пісні “Гей ви, козаченьки”
Патріотичний зміст і героїчний характер – ознаки не лише бетховенської музики, а й пісні “Гей ви, козаченьки”. Звідси – чіткий ритм пісні та темп маршу.
“Гей ви, козаченьки”
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка

Розучування пісні “Гей ви, козаченьки”
Розучіть пісню „Гей ви, козаченьки”, враховуючи її чіткий ритм та маршовий характер.
Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.


Підсумки уроку
Сьогодні ми продовжували слідкувати за розвитком образів в увертюрі Л. ван Бетховена „Егмонт”, пригадали пісню „Синові” та розпочали вивчати пісню „Гей ви, козаченьки”.  

Урок № 22. Розвиток образів у різних видах мистецтва: в літературі, кіно, музиці     Вступ
Є два види програмовості: картинна та сюжетна. Картинна програмовість відбиває один образ, що не зазнає змін (наприклад, природа, свято, подія тощо). Сюжетна програмовість виражає сюжетний розвиток образів.
Картинна програмовість – “Лебідь” Каміля Сен-Санса та Ленінградська симфонія Дмитра Шостаковича. Увертюра „Егмонт” мала сюжетну драматургію: у ній розвивались образи нідерландського народу, іспанських завойовників, був навіть момент смерті Егмонта.
Сьогодні ми познайомимось з програмовим твором «Гуцульський триптих», в основі якого – сюжет повісті Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. Цей музичний твір народжувався одночасно з однойменною кінострічкою Сергія Параджанова, тому й музична драматургія (тобто розвиток образів) підпорядкована літературному та кіноджерелу.

Відомості про кінострічку „Тіні забутих предків”
Вірменський кінорежисер Сергій Параджанов відзняв стрічку за повістю українського письменника Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. У ній він охопив і розкішний мальовничий ландшафт Карпат, і красу побуту, що з любов’ю описана в кожному найдрібнішому предметі домашнього вжитку гуцулів, і звичайні, старі як світ, житейські історії кохання, шлюбу, зради та смерті. Можна сказати, що Параджанов охопив Вічність з її незмінним неперервним рухом часу та досконалу природу, що байдуже вбирає в себе людські добро й зло.
Його також захопила можливість інтерпретації сюжетних перипетій трагедії „гуцульських Ромео та Джульєтти” – Івана та Марічки. Незважаючи на песимістичність історії (герої гинуть), стрічка стверджує оптимістичну думку про те, що життя – це мить прекрасна і натхненна.

Відомості про «Гуцульський триптих» М. Скорика
Музику до стрічки „Тіні забутих предків” Сергій Параджанов запропонував написати двадцятисемирічному композиторові Мирославу Скорику. У той час молодий митець набув великої популярності у молодіжних колах. Пропозиція композиторові дуже сподобалась, адже образи Карпат та гуцульський фольклор були його мистецькою стихією.
Через рік після створення фільму народився „Гуцульський триптих” (або „Гуцульська симфонієта”) для симфонічного оркестру за мотивами повісті Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”.
Музичний твір увібрав у себе три основні образи-символи. Перший – тема дитинства Івана та Марічки (у фільмі вона з’являється в епізодах-ремінісценціях дитинства героїв, котрі своєю сліпучою радістю створюють яскравий контраст „сьогоденню”). Другий образ-символ – тема кохання Івана та Марічки (епізод зустрічі героїв і сцена смерті Марічки). Третій образ-символ – танок і смерть Івана (епізоди видіння Івана, блукання його в горах, танок із лісовим духом (чугайстром) і загибель).
Три образи-символи народили триптих – твір із трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки задуму, а інколи спільності змісту та сюжету.
У триптиху Мирослава Скорика частини отримали назви: перша – „Дитинство”, друга – „Іван і Марічка”, третя – „Смерть Івана”.

Триптих – твір із трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки задуму, а інколи спільності змісту та сюжету

Слухання. М. Скорик. “Гуцульський триптих”. ІІ ч. “Іван і Марічка”
Прослухаймо другу частину „Гуцульського триптиха” Мирослава Скорика – „Іван і Марічка”, побудовану на темах-образах любові та смерті.
Визначте форму твору


Аналіз прослуханого твору
Образи-теми прослуханого твору можна чітко структурувати на три частини. Перша і третя частини – образ кохання. Його мелодія у виконанні скрипок наближена до схвильованої людської мови, зачаровує своєю ніжною красою. Середній розділ – образ смерті. Він побудований на інтонаціях народних похоронних голосінь, наслідує звучання голосу трембіт. Тривожно-трагічні мотиви трембіт лунали по черзі, справляючи враження простору, об’ємної перспективи звучання.
Таким чином, музична драматургія твору побудована за принципом контрасту. Вона утворює тричастинну репризну форму.

Розповідь про М. Скорика
У композиторській творчості Мирослав Скорик плідно й багатогранно працював у стилі неофольклоризму або „нової фольклорної хвилі”. Цей напрямок породив численні варіанти синтезу народнопісенної основи з музичними інтонаціями сьогодення, з елементами попередніх стилів, таких як бароко чи романтизм. Ідеї цього напрямку були надзвичайно близькими композиторові, адже він виріс на зразках гуцульського, бойківського, подільського фольклору, знав його з дитинства; це була його „рідна музична мова”.
Скорик експериментував, поєднуючи найдревніші пласти музичного фольклору зі стильовими прикметами різних епох та сучасними композиторськими техніками. Так народнопісенну обрядовість він поєднував із бароковими сюїтою та поліфонією, із сучасними джазом та авангардом. Таке поєднання йому вдавалося найкраще за всіх сучасних українських композиторів.
„Гуцульським триптихом” розпочалася серія творів, яку критики віднесли до „нової фольклорної хвилі”. „Гуцульський триптих” став одним із перших творів, які принесли Скорику всесвітню популярність.
За даними ЮНЕСКО, стрічка „Тіні забутих предків” з музикою Мирослава Скорика увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів.

Робота над піснею “Гей ви, козаченьки”
Українське минуле й досі надихає багатьох митців. Так було і з уже відомою нам піснею „Гей ви, козаченьки”. Пригадаймо її!
Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Караоке. Пісня “Гей ви, козаченьки”
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка

Підсумки уроку
Література – кіно – музика... Ось який шлях проходять образи. І на цьому шляху вони розвиваються та збагачуються. У цьому ми ще раз пересвідчилися сьогодні: „Гуцульський триптих” Мирослава Скорика став гармонійною складовою успіху геніального фільму Сергія Параджанова „Тіні забутих предків”.  

Урок № 23. Музичні образи вшановують     Вступ
Сьогодні дуже важливий урок. Нам потрібно вшанувати видатну людину. Організуємо концерт на її честь. Хто ж ця людина?
Він присвятив себе мистецтву – художник, поет. Майже всі його вірші стали піснями. На сюжети його творів написані опери, кантати. Пісня „Реве та стогне Дніпр широкий” стала гімном творчості й особистості митця. Ідеться про Тараса Григоровича Шевченка.
Наше „музичне вшанування” видатного українського поета почнемо з сучасної пісні, яка співзвучна образам Шевченка, – „Гей ви, козаченьки”. Великий Кобзар, як і герої цієї пісні, закликав нащадків любити волю, здобувати славу для рідної землі.

Караоке. “Гей ви, козаченьки”
“Гей ви, козаченьки”
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка

Виконання пісень на слова Т. Шевченка
Оскільки сьогодні ми музично вшановуємо Шевченка, то й звучати шевченкове слово буде в музиці. Пригадаймо і виконаймо пісні на слова Тараса Шевченка, які ми вивчали у попередніх класах.

Караоке. Пісні на слова Т. Шевченка. «Зацвіла в долині»
«Зацвіла в долині»
Сл. Т. Шевченка,
муз. А. Філіпенка

Караоке. Пісні на слова Т. Шевченка. «Зоре моя вечірняя»
«Зоре моя вечірняя»
Сл. Т. Шевченка,
муз. Я. Степового

Караоке. Пісні на слова Т. Шевченка. «Думи мої»
„Думи мої”
Сл. Т. Шевченка,
муз. народна

Розповідь про вшанування Т. Шевченка
Ким є Шевченко для України? Він не лише видатний поет. Шевченко – душа України; це її думи, сподівання, мрії та надії. Не дивно, що шевченкове слово живе в кожному українському серці, а особливо – в серцях митців.
Безсмертна національна епопея „Кобзар”, призначена для декламування, потрапивши в уста народні, стала складовою частиною пісенності України; а у професійних композиторів заграла новими фарбами різноманітних жанрів – пісень, кантат, опер і балетів. Наприклад, більшість романсів і хорів Миколи Лисенка написані на слова Шевченка. У Кирила Стеценка є кантата „Шевченкові”. Наприклад, Яків Степовий написав «Прелюд пам’яті Тараса Шевченка» – твір, присвячений сторічному ювілею Кобзаря. Уперше його виконали на музично-літературному вечорі пам’яті Шевченка, що організувало Товариство народних університетів у Петербурзі.

Прелюд – це невелика інструментальна (переважно фортепіанна) п’єса.

Слухання. Я. Степовий. “Прелюд пам’яті Тараса Шевченка”
В основі «Прелюду пам’яті Тараса Шевченка» лежить одна тема, близька до інтонацій народних пісень-розповідей.

Якого характеру набуває образ, як він трансформується?

Яків Степовий
«Прелюд пам’яті Тараса Шевченка»

Аналіз прослуханого твору
Основний образ у «Прелюді пам’яті Тараса Шевченка» зазнає видозмін основної теми – від скорботного наспіву до героїчного заклику та урочистого піднесення в кінці. Немов Великий Кобзар спочатку спокійно оповідає про рідну землю та її людей, а потім – обурюється, закликає до змін і боротьби.
Ліричний образ та його тема, розвиваючись, варіюється та зазнає змін, але потім знову повертається в репризі. Отже, принципом поєднання музичних тем є подібність; і укладені вони у тричастинну форму.

Розповідь про творчість Я. Степового
Продовжуючи кращі традиції Миколи Лисенка, Яків Степовий одним із перших інтерпретував поезію Шевченка для дитячого виконання. Він намагався доступно і проникливо розкрити перед дітьми багатий світ шевченківських образів.
Героїчні образи розкриті у хорах „Б’ють пороги”, „Чорна хмара з-за лиману”, „Наш отаман Гамалія”. Лірико-драматичні образи розкриті у таких творах, як „Прощай світе, прощай земле”, „Ой нема, нема”. Але найкраще композиторові вдалося втілити ліричні сторінки „Кобзаря”, серед яких найвідомішою є пісня „Садок вишневий коло хати”.
Проникнуті громадянським пафосом боротьби за народне щастя, неповторні за своєю поетичною красою твори Шевченка завдяки музиці Степового зазвучали на уроках музики, у шкільних хорах.

Демонстрація пісні “Стоїть тополя”
У сучасних піснях часто звучить Шевченкове слово, згадується ім’я видатного українського поета. Ось хоча б слова з нової пісні “Стоїть тополя”: “Стоїть тополя на роздоллі – легенда пам’яті жива і листям промовля поволі святі Шевченкові слова”.
“Стоїть тополя”
Сл. В. Крищенка,
муз. О. Осадчого

Розучування пісні “Стоїть тополя”
Розпочнемо розучування пісні “Стоїть тополя”.

Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність.
Зверніть увагу на синкопований ритм, а також – дво- і триголосий виклад приспіву.


Підсумки уроку
Твори, що втілюють образ Тараса Шевченка й оспівують українську землю, відрізняються особливою щирістю. Сьогодні ми прослухали “Прелюд пам’яті Тараса Шевченка” Я.Степового, а також розпочали вивчення пісні “Стоїть тополя”.  

Урок № 24. Розвиток образів камерної музики     Відомості про камерну музику
Що ж називають камерною музикою? Коли не було концертних залів чи філармоній, інструментальну музику та невеликі вокальні твори виконували переважно в домівках любителів музики. Збиралися декілька музикантів, розставляли пюпітри, виймали з футлярів скрипки, альти, віолончелі (іноді флейти та гобої); хтось сідав за клавесин – і розпочинався домашній концерт.
Так народилися жанри, призначені для виконання не у великій залі, театрі чи церкві, а в кімнаті. Таку музику стали називати камерною (з італійської саmеrа – кімната), адже в кімнаті не зіграєш симфонію, не поставиш оперу чи ораторію. Тому камерними називають твори, написані для невеликої кількості виконавців (інструментальні п’єси, дуети, тріо, квартети, пісні й романси, інструментальні цикли та сонати).

Камерна музика – музика, створена для виконання малим складом музикантів і невеликих приміщеннях

Відомості про сонату
Сонату можна порівняти з симфонією, але вона меншого розміру, з меншою кількістю виконавців – одним або двома. Слово „соната” означає „той, що звучить”. Цей інструментальний твір дає можливість інструменту „прозвучати”, продемонструвати всі свої можливості. Багато сонат написано для фортепіано соло та дуету фортепіано зі скрипкою, флейтою або трубою тощо.

Соната – це багаточастинний циклічний твір камерного жанру для фортепіано чи будь-якого інструменту й фортепіано.

Соната має складну композицію. Три її великі частини поєднують контрастні чи конфліктні образи. Зміст цих частин більш глибокий і наповнений, аніж зміст інших камерних творів.
Дуже важливою є перша частина сонати, де кілька тем-партій немов ведуть між собою діалог. Зверніть увагу! Лише першу частину сонати пишуть у сонатній формі.
Друга частина сонати зазвичай повільна, написана у тричастинній репризній формі. Третя частина – швидка, написана у формі сонати або рондо.
Сьогодні ми познайомимося з Сонатою для фортепіано та віолончелі Едварда Гріга. Норвезький композитор присвятив її своєму братові Йону – талановитому віолончелістові.
Експозиція сонати починається з лірико-патетичної головної партії. Вона побудована на вольовій темі, що спочатку звучить у виконанні віолончелі як схвильована лірична оповідь, а потім – у виконанні фортепіано – переходить у суровий, енергійний образ.
Побічна партія – мрійливо-натхненна та світла.

Слухання. Е. Гріг. Соната для віолончелі та фортепіано. І ч. (експозиція)
Едвард Гріг
Соната для віолончелі та фортепіано. І ч. (експозиція)

Аналіз прослуханого твору
У прослуханому творі використаний принцип контрасту: неподібні між собою образи, що символізують романтичність, мрійливість натури самого композитора.

Розповідь про Е. Гріга
Завдяки Едварду Грігу в кінці ХІХ століття увесь світ дізнався про Норвегію, сувору красу її природи, поезію її мистецтва. Саме у творчості цього норвезького композитора можна відчути всю глибину народної душі, її благородні думки, любов до рідної землі.
Як і більшість видатних композиторів, Гріг виріс у сім’ї, закоханій у музику. Його мати була хорошою піаністкою. Хлопчик навчався грі на фортепіано, а пізніше батькам порадили відправити сина до Лейпцизької консерваторії. Гріг дуже добре вчився, освоюючи сухі постулати німецьких академіків. Водночас його вабила музика Шумана, Шопена, Вагнера, концерти яких він при нагоді відвідував.
Наступне музичне захоплення Едвард Гріг пережив, коли працював у Копенгагені. У середовищі музикантів він познайомився з великою колекцією норвезьких народних мелодій, танців і поем. Це переконало Гріга шукати натхнення у своїй рідній землі, а також створити нову національну школу музики. З тих пір він писав твори, переповнені націоналістичними почуттями.
Підтримку його палкій закоханості в національну культуру – звичаї, мистецтво, музику – надали зустрічі з норвезькими письменниками Генріхом Ібсеном та Берштейном Бернсеном, з угорським композитором Ференцем Лістом і російським Петром Чайковським.
Світове визнання здобула музика до драми Генріха Ібсена „Пер Гюнт”, в якій поєдналися казкові образи скандинавського фольклору з реальними картинами народного побуту і природи. Це і фантастично-суворий образ епізодів „У печері гірського короля” та „Хода гномів”, і поетичний пейзаж норвезької природи „Ранок”, і проникливо-прекрасний гімн коханню „Пісня Сольвейг”.

Робота над піснею “Стоїть тополя”
А тепер ми продовжимо вивчення пісні „Стоїть тополя”.
Під час роботи над твором зверніть увагу на виразне й осмислене виконання тексту пісні, творче втілення її образу.


Караоке. Пісня “Стоїть тополя”
“Стоїть тополя”
Сл. В. Крищенка,
муз. О. Осадчого

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули розвиток образів камерної музики, прослухали експозицію І-ї частини Сонати для віолончелі та фортепіано Едварда Гріга, а також завершили вивчення пісні „Стоїть тополя”.  

Урок № 25. Зміст і форма     Вступ
Сьогодні ми продовжимо розглядати сонатну форму.

Пояснення взаємозв’язків змісту й композиції (форми)
Композиції, які ми розглядаємо, досить часто мають однаковий вигляд: експозиція, розробка, реприза. Образи творів, написаних у сонатній формі, дуже різні. Це підкреслює багатство життєвого змісту в музиці. Життєвий зміст означає той образ, що музика взяла з життя. Отже, зовні – це сонатна форма, тобто експозиція, розробка та реприза, а образи інші: Руслан і Людмила, нідерландці й іспанці.
Якщо музичні образи різні, то й твори неподібні між собою, хоча композитори і звертаються до однієї форми.
Повернімося до сонатної форми в сонаті Едварда Гріга. Експозиція побудована на лірико-патетичній темі в головній партії та мрійливо-натхненній темі у побічній.
Послухайте І частину Сонати для віолончелі та фортепіано Едварда Гріга повністю.
Зверніть увагу на розвиток тем-образів у розробці та репризі.


Слухання. Е. Гріг. Соната для віолончелі та фортепіано. І ч.

Аналіз прослуханого твору

Каденція – віртуозна імпровізація соло (найчастіше в концертах) перед закінченням твору (частини).

Найчастіше каденції звучать у концертах перед закінченням твору чи його частини.
Раніше композитори не писали каденції самі, а надавали виконавцям право їх самостійно створювати. Вони лише позначали ті місця, де каденція може звучати. Таким чином, каденція ставала імпровізацією солюючого інструмента на тему концерту чи сонати. З часів Бетховена композитори почали записувати каденції. Це надало творам органічної завершеності.
Каденція першої частини Сонати для віолончелі та фортепіано – це імпровізація на теми першої частини.

Караоке. Пісня “Стоїть тополя”
Вибудуйте план виконавського розвитку пісні „Стоїть тополя” (динамічного, темпового тощо).
“Стоїть тополя”
Сл. В. Крищенка,
муз. О. Осадчого

Підсумки уроку
Сьогодні ми ще раз переконалися, що одні й ті самі форми можуть народжувати різні за змістом музичні твори. Однак, важливо, щоб образи „вливались” у форму, а форма давала можливість образам жити й розвиватися.  

Урок № 26. Композиція творів різних форм та жанрів (узагальнення)     Вступ
Ми вже знаємо, що кожен твір музичного мистецтва має свої форму, зміст і жанр. Є крупні форми та мініатюри. Є вокальні, інструментальні та музично-театральні жанри. Сьогодні ми пригадаємо музичні твори, назвемо їх жанр і форму (структуру).

Музична вікторина
Прослухайте музичні твори. Визначте їх жанр і форму (структуру)
Тестове завдання 1
Структура (будова) музичного твору, співвідношення його частин
Композиція
Поліфонія
Гомофонія

Тестове завдання 2
У наведеному переліку оберіть визначення сонатної форми
Побудова музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозиція, розробка і реприза
Побудова музики, яка містить два образи
Побудова музики, яка складається з трьох частин
Побудова музики, яка містить три образи

Тестове завдання 3
Основні музичні теми експозиції
Головна та побічна партії
Головна та неголовна партії
Основна та неосновна партії
Основна та другорядна партії

Тестове завдання 4
У наведеному переліку оберіть визначення принципу драматургічного розвитку
Принцип поєднання та взаємодії образів
Принципи подібності, контрасту, конфлікту
Принцип поєднання мелодії та супроводу
Принцип поєднання мелодії та гармонії

Тестове завдання 5
Позначте правильне твердження
Триптих – твір із трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки задуму, а інколи – спільності змісту і сюжету
Триптих – твір із трьох частин
Триптих – великий програмовий твір із трьох частин

Тестове завдання 6
Позначте композицію (структуру) сонатної форми
Експозиція, розробка, реприза
І частина, ІІ частина, І частина
Рефрен, І епізод, рефрен, ІІ епізод, рефрен

Підсумки уроку
Сьогодні ми узагальнили знання з теми „Композиція творів різних форм та жанрів” і пригадали музичні твори. Отже, кожен твір музичного мистецтва має свою форму, свій зміст і жанр. Є крупні форми та мініатюри. Є вокальні, інструментальні, музично-театральні жанри.  

Урок № 27. Розвиток патріотичного образу     Вступ. Відомості про полонез

Полонез – старовинний польський тридольний танець урочистого характеру, яким відкривали танцювальні вечори та бали

Полонез французькою означає просто «польський». У старовину його називали "великим" або "пішим" танцем. Під величне звучання музики довгою низкою виступали танцюристи. Вони елегантно присідали наприкінці кожного такту музики. Крім придворного, існував і селянський полонез – більш спокійний і плавний.
Завдяки польським композиторам полонез став ще й жанром фортепіанної музики. Сьогодні ми познайомимося з композитором, ім’я якого пов’язано саме з полонезом. Коли називають це прізвище – відразу хочеться сказати: „полонез”.

Розповідь про М. Огінського
Міхал Клеофас Огінський – польський композитор межі ХVІІІ-ХІХ століть, талановитий і яскравий попередник Фрідеріка Шопена. Надзвичайно обдарована людина, чия багатогранна діяльність розвивалась в епоху підйому національної свідомості, у трагічні роки загибелі польської державності.
Уже в 19-тирічному віці його обрали депутатом сейму, пізніше він став членом департаменту фінансів, повноважний послом у Голландії, Посланником з особливих місій в Англії, Міністром фінансів Литви, солдатом в епоху Польської революції, представником польських патріотів у Константинополі та Парижі, а також був сенатором.
Скрізь, де бував Огінський, книги та твори мистецтва незмінно захоплювали його, але найбільший захват викликали історія й музика. Перші полонези він почав писати у двадцятилітньому віці.
Наприкінці ХVІІІ століття Польща опинилася перед загрозою захоплення Пруссією. Доля рідної країни в ті роки лежала важким тягарем на серці кожного польського патріота. Огінський узяв участь у декількох боях, створив марш для свого загону стрільців, написав військові та патріотичні пісні, які розпалювали хоробрість, енергію та ентузіазм. Існує припущення, що Огінському належить бойова пісня-марш „Ще Польща не загинула”, яка пізніше стала національним гімном.
Творчість Огінського розвивалась інакше після поразки повстання, коли польським патріотам довелося емігрувати. Жив він в Італії, Франції, Росії, знову в Італії. За кордоном написав полонези, мазурки та романси. За життя композитора й донині гучну славу здобув полонез, який називають „Прощання з батьківщиною”. Ця назва закріпилась у трагічні роки після поразки повстання, розчарування й зневіри в ідею вільної незалежної Польщі.

Слухання. М. Огінський. Полонез “Прощання з батьківщиною”
Патріотичний образ у музиці – це не лише піднесена, бадьора та маршова музика. Наприклад, полонез “Прощання з батьківщиною”: програма твору, яку ми чуємо в назві, вже змальовує певний смуток.
Прослухайте полонез Міхала Огінського “Прощання з батьківщиною”. Поміркуйте, якими музичними засобами втілений у полонезі патріотичний образ.
Міхал Огінський
Полонез “Прощання з батьківщиною”

Аналіз прослуханого твору
Полонез вважають найкращим твором, в якому втілений ліричний патріотичний образ. У плавній хроматизованій мелодії панує спокійний настрій. У нього іноді вкрапляються патетично-скорботні інтонації.
Ця тема втілена у першій та третій частинах полонезу, написаного в тричастинній репризній формі. Середня частина – піднесена, героїчна. Її тема викладена акордами, переважає пунктирний ритм.
Тема середньої частини побудована на інтонації „побудки” – так у Польщі називали сигнали військової труби і патріотичні вірші, що закликали до визвольної боротьби. Такі фанфарні звуки викликають у пам’яті походи повстанців.
Музична драматургія полонезу: розвиток патріотичного образу відбувається досить спокійно, на основі співставлення контрастних тем – скорботної та героїчної. Завдяки такому контрасту ми відчуваємо смуток, але водночас віру й надію польських патріотів, які прощаються з батьківщиною.

Демонстрація пісні “На долині туман”
Пісня “На долині туман” оспівує батьківщину, красу української землі.
Послухайте пісню і порівняйте її образ з образами творів образотворчого мистецтва.
“На долині туман”
Сл. В. Діденка,
муз. Б. Буєвського

Розучування пісні “На долині туман”
Під час розучування визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть особливу увагу на синкопований ритм.

Підсумки уроку
Пензлю російського художника ХІХ століття Іллі Рєпіна належить картина „Слов’янські композитори”. На ній зображені 22 творці російської, польської та чеської музики. Поруч із Шопеном зображений Міхал Огінський. І недарма, адже він є автором полонезу – твору, в якому втілений ліричний патріотичний образ.  

Урок № 28. Музична драматургія симфонії     Вступ
Як композиторові передати душевний світ людини з усіма його складнощами – суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну? Яку форму обрати композиторові для відображення цього світу, на яких думках і почуттях зосередитися?
Є така форма! Є і жанр – симфонія!

Відомості про симфонію
Саме симфонія краще інших видів музики здатна передати картину суперечливих почуттів. Недарма вона свого часу так упевнено витиснула попередницю – танцювальну сюїту. Відбулося це в другій половині XVІІІ століття.
З чим же порівняти симфонію в мистецтві? З пейзажем у живописі? З оповіданням у літературі?
І пейзаж, і розповідь найчастіше передають один настрій, одну думку. Для симфонії підійде аналогія з романом чи повістю. Подібно до них симфонія поділяється на декілька частин. Як і романи, вона «населена» різними «героями» – мелодіями чи темами, і ці мелодії не просто випливають одна за одною, а взаємодіють і конфліктують.
Яка з частин симфонії має відрізнятися найбільшою напруженістю? Остання? Ні. До моменту її появи людина стомиться від сприйняття музики.
Можливо, друга частина має бути найнапруженішою? Теж ні, адже слухач не відразу зрозуміє складні «події» музичного твору. Тому зазвичай найбільшою напруженістю вирізняється перша частина. Її пишуть в особливій музичній формі – в сонатній.
Розвиток музики, побудованої в сонатній формі, можна порівняти з дією в спектаклі, де головні герої протистоять чи конфліктують. Перш ніж протистояти чи конфліктувати, необхідно познайомитися з дійовими особами – двома основними темами, мелодіями. Цим композитор ніби зав’язує драму. Далі теми розвиваються, загострюються їх відносини, досягаючи вершини розвитку. Після цього настає підсумок, розв’язка.
Інші частини симфонії продовжують думку, висловлену в першій частині, але висвітлюють її з нових сторін. Друга частина, на відміну від першої, проходить зазвичай у повільному темпі. Тут музика передає неквапливий плин думки чи розповідає про красу, щастя або природу.
Третя частина (як правило менует чи скерцо) пройнята танцювальністю. Вона немов нагадує про прості радощі життя, відпочинок чи розваги.
Четверта, остання частина – фінал. Музика фіналу може бути веселою, урочистою або драматичною. Майже завжди ця частина за характером наполеглива та стрімка. Слухач сприймає її як висновок з усього твору.

Симфонія – це чотиричастинний цикл для симфонічного оркестру.

Австрійський композитор Йозеф Гайдн був першим композитором, який почав писати симфонії. У його творчості жанр симфонії набув завершеності та класичних рис. Вольфганг Моцарт сказав у жанрі симфонії не останнє слово! Цей жанр інструментальної музики був остаточно сформований у його творчості. Гайдн створив 104 симфонії, а Моцарт – близько 50.

Відомості про Симфонію № 40 В.А. Моцарта
Подекуди симфонія відтворює боротьбу, бурхливий рух життя. У музиці Моцарта симфонія розгортається як схвильована оповідь, яка розкриває перед слухачем різні відтінки людських настроїв.
Сьогодні ми познайомимось зі знаменитою Симфонією № 40 соль мінор Вольфганга Амадея Моцарта. Визначимо, що саме хотів розповісти композитор у чотиричастинному симфонічному циклі, однак послухаємо лише першу частину цього твору.
Перша частина симфонії зазвичай складається з трьох розділів: експозиції, розробки та репризи.
Експозиція починається з головної партії. Трепетно-ніжна з відтінком суму музика нагадує схвильовану та щиру розповідь людини. Мелодію виконують скрипки, що надає їй особливої наспівності, м’якості й теплоти.
Зв’язуючий епізод є своєрідним містком до наступної теми. Побудований на інтонаціях головної партії, він має свої особливості: підкреслений, чіткий і виразний ритм надає музиці енергійного характеру, зібраності та серйозності. Незабаром виникає побічна партія – світла, граціозна, витончена, що нагадує танок. М’який спів скрипок повторюють дерев’яні духові інструменти – флейти, гобої, кларнети. Самою своєю появою побічна партія немов заперечує, спростовує першу, прагне витиснути її з нашої свідомості. Унаслідок цього у слухача виникає відчуття нестійкості. Закінчення експозиції – енергійне й рішуче – навіює слухачеві думку: «Далі буде».
Після експозиції настає розробка – найнапруженіший розділ симфонії. Її початок одразу забарвлює музику в похмурі тони. Теми, що вперше пролунали в експозиції, показані тут з інших, нових сторін. Вони розчленовуються на короткі мотиви, „мигтять” у різних голосах, зіштовхуються і переплітаються. Стан нестійкості досягає вершини, вимагаючи заспокоєння, «розрядки».
Після розробки настає час репризи. Перехід до неї відбувається поступово. У репризі головна та побічна партії звучать так само, як в експозиції, але з деякими змінами. Вони відбивають підсумок попереднього розвитку. Побічна партія, відтінена мінором, набуває заглибленості та напруженості.

Прослухайте першу частину Симфонії № 40 соль мінор Вольфганга Амадея Моцарта. Простежте в ній за розвитком і взаємодією образів.

Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. І ч.
Вольфганг Моцарт
Симфонія № 40. І ч.

Аналіз прослуханого твору
Суть музичної драматургії першої частини симфонії полягає у “м’якому” контрастному зіставленні основних тем – головної та побічної партій, їх складній взаємодії та розвитку в розробці і напруженості в репризі.
У розробці цікаво трансформуються основні образи-теми. Головна партія стає тривожною, неспокійною і водночас енергійною. Вона з’являється в різних групах інструментів, набуваючи насиченості та сили.
Реприза нагадує, якими були головна та побічна партії. Побічна партія в репризі набуває нових рис.

Розповідь про симфонічну музику В.А. Моцарта
Симфонія № 40 Вольфганга Амадея Моцарта є однією з трьох найвідоміших симфоній композитора, написаних у 1788 році у Відні. На той час Моцарт досягнув вершин майстерності, розквіту таланту композитора й виконавця.
Симфонія № 39 розповідає про життя людини, сповнене радощів, ігор, веселого танцювального руху.
Симфонія № 41, що має програмову назву „Юпітер”, оспівує світ з його контрастами та суперечностями, утверджуючи розумність і гармонійність його структури.
Особливістю музики Моцарта є поєднання простоти й безпосередності відображення почуттів із поетичною піднесеністю й глибиною, оптимістичне сприйняття світу. Важко повірити, що яскраве, сповнене творчих досягнень життя Моцарта мало зворотній бік – матеріальні нестатки, навіть голод.
Надзвичайно насичена творча й виконавська діяльність у поєднанні зі злиднями та незгодами підточили сили композитора. Зі всесвітньовідомого в дитячі роки він став, на жаль, майже забутим у роки зрілості.

Робота над піснею “На долині туман”
Сьогодні ми продовжимо роботу над піснею „На долині туман”.
Зверніть увагу на виконання довгих нот. Вони мають звучати з різним динамічним забарвленням – крещендо чи димінуендо або і те, і те.

Караоке. Пісня “На долині туман”
Перед тим, як заспівати пісню, складіть план її виконавського розвитку.
“На долині туман”
Сл. В. Діденка,
муз. Б. Буєвського

Підсумки уроку
Коли Моцарт був п’ятирічним хлопчиком, слава про його незвичайні музичні здібності гриміла всією Європою, а знаменита Болонська музична академія присвоїла йому звання академіка, коли Моцарту було 13 років.
Сьогодні ми знаємо й любимо „сонячного маестро” за його музику, що є символом краси та гармонії! Його твори торкаються струн душі кожної людини. Цінуймо ці радісні миті.  

Урок № 29. Музична драматургія симфонії (продовження)     Вступ
На минулому уроці ми послухали лише першу частину однієї з життєвих оповідей Моцарта. З наступними частинами симфонії нам слід познайомитися сьогодні, однак спочатку пригадаємо ліричний образ пісні „На долині туман”.

Караоке. Пісня “На долині туман”
“На долині туман”
Сл. В. Діденка,
муз. Б. Буєвського

Відомості про Симфонію № 40 В.А. Моцарта
Продовжмо працювати над симфонією № 40 Вольфганга Амадея Моцарта. У музиці першої частини ми відчули схвильований, ліричний сум. Інколи його порушувала контрастна поява драматичної теми. Так протягом усіх чотирьох частин симфонії душевна рівновага буде встановлюватись, а потім знову порушуватиметься. Ми відчуємо, якої великої сили емоційний заряд закладений у мелодію, що відкривала симфонію.
У другій частині симфонії контраст загострюється: спочатку затишшя, а в середньому епізоді – майже трагічне звучання. А далі – традиційний менует. Він мало схожий на бальний танець; його характер вольовий та енергійний.
Фінал симфонії схожий на стрімкий вихор, сповнений контрастів. Почуття і настрої, виражені у фіналі, споріднені з музикою першої частини. Ми чуємо ту ж саму схвильованість головної та світлу граціозність побічної партій. Фінал досягає більшого напруження внаслідок розвитку образів до бурхливих, поривчастих тем. Це кульмінація твору.
Уважно послухайте другу, третю та четверту частини Симфонії № 40 Вольфганга Амадея Моцарта.

Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. ІІ ч.
Вольфганг Моцарт
Симфонія № 40. ІІ ч.

Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. ІІІ ч.
Вольфганг Моцарт
Симфонія № 40. ІІІ ч.

Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. ІV ч.
Вольфганг Моцарт
Симфонія № 40. ІV ч.

Аналіз прослуханого твору
Шуман сказав про Симфонію № 40: „Кожна нота в ній – чисте золото, кожна частина її – це скарб”.
Моцарт неперевершено майстерно передав у симфонії багатий образний зміст, витончено й досконало втілив красу людських почуттів, показав їх “м’яке” контрастне зіставлення, складну взаємодію та розвиток. Уся симфонія – немов образ самого Моцарта: від романтичного, безтурботного геніального хлопчика до трагічних переживань великого художника, який хоче вирватися з рамок свого часу, адже його творчість спрямована в майбутнє.

Підсумки уроку
Кожну частину симфонії можна порівняти зі сторінкою людського життя. Інколи дуже складно описати словами власні переживання, мрії, сподівання та думки, а Моцарт це зміг зробити музичною мовою!
Що саме вже більше двох століть вабить людство до музики Моцарта? Напевне, чистота й особлива оптимістичність почуттів і думок; а також сонячне, інколи трагічне, але по-юнацьки безпосереднє сприйняття життя.  

Урок № 30. Розвиток образів у різних видах мистецтва: в літературі та музиці     Вступ
В усі часи існував та існує найпривабливіший образ для художників, поетів, композиторів, скульпторів. Це почуття надихає людину перероджуватися, змінювати на краще своє життя, надихає на великі справи та самопожертву. Ідеться про образ кохання! Саме коханню присвячено багато творів у всіх видах мистецтва.

Відомості про образи трагедії В. Шекспіра „Ромео і Джульєтта”
Ромео та Джульєтта – найпопулярніші образи, створені талановитим англійським драматургом Вільямом Шекспіром 400 років тому.
Події трагедії розгортаються в італійському місті Верона. Затята ворожнеча розділила два старовинні роди – сім’ю Монтеккі, до якої належав Ромео, та сім’ю Капулетті, до якої належала чарівна Джульєтта. Багаторічне протистояння між цими сім’ями стало перепоною для чистого й вірного кохання Ромео та Джульєтти. Закохані трагічно загинули.
Зворушлива і трагічна історія кохання Ромео та Джульєтти стала основою багатьох мистецьких творів. Це, наприклад, скульптура французького скульптора Огюста Родена, драматична симфонія Гектора Берліоза, опера Шарля Гуно, увертюра-фантазія Петра Чайковського, балет Сергія Прокоф’єва та багатьох інших. Лише опер на цей сюжет написано 14.

Розповідь про увертюру-фантазію П. Чайковського „Ромео і Джульєтта”
Як же втілена геніальна трагедія Вільяма Шекспіра в програмовій увертюрі-фантазії Петра Чайковського? Невже можна викласти трагедію мовою симфонічної музики?
Виявляється, можна. Хоча жанр програмової увертюри не передбачає розкриття подій сюжету та втілення образів усіх дійових осіб, композитор узагальнено висвітлив в увертюрі основну ідею літературного твору та привернув увагу до основних образів.

Прослухайте два уривки з трагедії Шекспіра і визначте образи, що втілені в кожному з них.

Уривок перший. Герої: Ромео та Джульєтта.
Джульєтта:
Як ти зайшов сюди, скажи, навіщо?
Як міг ти перелізти через мур?
Адже високий він і неприступний.
Згадай-но, хто ти: смерть тебе спіткає,
Як з наших хто тебе застане тут.
Ромео:
Кохання принесло мене на крилах,
І не змогли цьому завадить мури;
Кохання може все, і все здолає, -
Твоя рідня мені не перешкода.
Джульєтта:
Хто показав тобі сюди дорогу?
Ромео:
Моя любов! Вона мене навчила,
Дала мені пораду, я ж за те
Позичив їй очей, я не моряк,
Та будь від мене ти хоч так далеко,
Як щонайдальший берег океану,
Я б зважився такий здобути скарб!
Джульєтта:
Мене ти любиш? Знаю, скажеш: „Так...”
Тобі я вірю, з мене досить слова.
О, не клянись! Зламати можна клятву:
Недурно ж кажуть, що з любовних клятв
Сміється сам Юпітер!

Послухайте другий уривок із трагедії Шекспіра, визначте образи, що втілені в ньому.

Герої: Тібальд (брат Джульєтти) та Меркуціо (друг Ромео).
Тібальд:
Добридень вам, сеньйоре!
Я хочу вам сказати слово!
Меркуціо:
І тільки слово?
Додай до цього слова ще й удар.
Тібальд:
Я готовий, сеньйоре, якщо ви дасте
Мені до цього привід.
Меркуціо:
О ти, потворо, підла і ганебна!
Тібальде, щуролове! Гей, виходь!
Тібальд:
До ваших послуг я, сеньйоре!

Перший уривок утілює образ кохання. Ми чули розмову закоханих Ромео та Джульєтти. Другий уривок утілює образ ворожнечі, ненависті, нетерпимості. І здається, наче ми почули брязкіт шпаг, побачили криваву розв’язку, якою закінчується ця розмова.
Отже, перед нами було четверо героїв, але два образи. Це й не дивно, адже симфонічна музика втілює образи, а не зображає сценічних персонажів. Саме так зробив Чайковський в увертюрі-фантазії – передав образ ворожнечі родів Монтеккі та Капулетті й образ кохання Ромео та Джульєтти.
Увертюра-фантазія написана в сонатній формі; з експозицією, розробкою та репризою. Почнемо з експозиції – з розгорнутого вступу, музична тема якого повторюється двічі. Потім прозвучать головна та побічна партії.

Слухання. П. Чайковський. Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”. Експозиція
Прослухайте експозицію увертюри-фантазії Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”, а саме: вступ, головну та побічну партії. Визначте, які три образи передав композитор.
Петро Чайковський
Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”. Експозиція

Аналіз прослуханого твору
Тривалий, розгорнутий вступ, що повторюється двічі, передає загальний колорит міста та часу подій. Він зображає єдиний в увертюрі образ конкретного персонажа – патера Лоренцо (священика, який допомагав закоханим). Ми ніби чуємо, як Лоренцо починає розповідати прекрасну й печальну історію, що відбулася на його очах. Тема викладена акордами, що створюють враження звучання церковного хоралу. Звучання поодиноких кларнетів і фаготів перериває скорботне звучання скрипок і альтів.
Головна партія нагадує Тібальда та Меркуціо – образ ворожнечі та ненависті. Зловісну картину бою створюють квапливий рух струнних, енергійна, поривчаста мелодія, різкий ритм, раптові синкоповані удари всього оркестру з помітним виділенням металічного тембру тарілок, різкі гармонії.
Побічна партія – це образ кохання, нічим не затьмарений, приємний і чарівний. Наспівна й мелодійна тема стала у світовій музиці ідеалом вічної краси кохання. І знову в основі музичної драматургії лежить конфлікт образів.

Демонстрація пісні „Розпустили кучері дівчата”
Образ кохання – найулюбленіший у народному мистецтві. В українській народній музиці є навіть жанр, що оспівує кохання, – ліричні пісні. Вони численні, багаті прекрасними мелодіями.
“Розпустили кучері дівчата”
Українська народна пісня

Розучування пісні „Розпустили кучері дівчата”

Підсумки уроку
Мистецький твір завжди будують на розвитку образів. Наприклад, образи Ромео та Джульєтти, їх розвиток складають композицію трагедії Вільяма Шекспіра, а конфлікт між ворожнечею і коханням – музичну композицію увертюри-фантазії Петра Чайковського.  

Урок № 31. Розвиток образів у різних видах мистецтва: в літературі та музиці (продовження)     Вступ
На минулому уроці ми розглядали один із найпрекрасніших образів мистецтва. Як же забути неперевершений зразок утілення образу кохання в музиці – побічну партію з увертюри-фантазії “Ромео і Джульєтта” П. Чайковського!
Сьогодні ми прослухаємо ще раз увертюру-фантазію, але вже до кінця.

Слухання. П. Чайковський. Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта” (повністю)
Прослухайте повністю увертюру-фантазію Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”. Визначте основні образи, втілені в частинах сонатної форми: образ патера Лоренцо (вступ), образ ворожнечі та образ кохання (експозиція), боротьба образів зла і добра (розробка), розвиток образів ворожнечі й кохання (реприза), загибель закоханих і перемога кохання (кода).
Петро Чайковський
Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”
Відомості про увертюру-фантазію П. Чайковського „Ромео і Джульєтта”
Працюючи над увертюрою-фантазією „Ромео і Джульєтта”, Чайковський писав: „І все одно істинна любов сильніша за все: сильніша ненависті, сильніша самої смерті... І я покажу, обов’язково покажу, що на світі існує саме таке кохання”. Сьогодні ми простежимо, як йому це вдалося.
Сюжет трагедії Вільяма Шекспіра „Ромео і Джульєтта” – ціла низка подій, що розкриває різні людські характери, а через них – певне коло явищ дійсності. Петро Чайковський в однойменній увертюрі-фантазії поставив за мету розкрити ідею, виділити головні лінії розвитку. Конфлікт між образами ворожнечі та кохання він утілив в експозиції. Однак, не досить назвати основні діючі сили. Необхідно втілити динаміку та лінію конфліктного розвитку непримиренних сил. Цій меті служить не лише розробка, а й видозмінена реприза.
Розробка передає узагальнений образ ненависті, яка стоїть на заваді головним героям. Мелодія хоралу (тема Лоренцо) звучить уже не м’яко, а грізно – як тема долі, фатуму.
У репризі побічна партія змінюється: вона починається без підготовки, а її наспівна тема раптово обривається, підсилюючи напругу. У розвиток уплітаються мотиви головної партії, починається зіткнення двох тем, двох образів. Трагічне напруження досягає критичної точки – так композитор передав момент загибелі героїв.
Після тривалої паузи починається кода. Її мета – допомогти слухачам пройнятися радістю, відчути піднесеність, повірити в перемогу кохання, в його величезну силу та безсмертя.

Робота над піснею „Розпустили кучері дівчата”

Караоке. Пісня „Розпустили кучері дівчата”
“Розпустили кучері дівчата”
Українська народна пісня

Підсумки уроку
Навіть якби ми не читали «Ромео і Джульєтту» Шекспіра, навіть якби не знали назву симфонічної увертюри-фантазії Петра Чайковського, все одно відчули би в геніальній музиці і церковний хорал, і напружену атмосферу боротьби, і епізоди, сповнені прекрасного кохання, і сумну розв’язку всієї трагедії. Але, знаючи програму фантазії, відчуваючи в її музиці живі образи героїв Шекспіра, ми повніше сприймаємо твір Чайковського, він справляє набагато сильніше враження, допомагає глибше пережити сумну історію кохання, серйозніше замислитися над тим, що таке любов і ненависть, дружба і ворожнеча, життя і смерть.
Світ – прекрасний, якщо існують такі почуття, така музика!  

Урок № 32. Від образів війни до образу перемоги     Вступ
Дуже часто мистецтво відображає саме події – усе, що відбувається навколо художника, письменника чи композитора. Справжній митець не може стояти осторонь від життя, оскільки він – його частина.
Є особливі події, які хвилюють не одне покоління. Наприклад, роки Великої Вітчизняної війни. Вони вже далеко від нас. Старше покоління, яке їх пам’ятає, на жаль, відходить у небуття. І лише мистецтво здатне зберегти ті образи й почуття, якими жили колись наші рідні, близькі.
Сьогодні ми знову згадаємо образи війни. Драматургія тих подій підказує, що розвиток образів війни неминуче приводить до образу перемоги.

Розповідь про історію створення пісні „Священна війна”
Музику створювали завжди, адже вона виражає думки й переживання людини. І війна, якою б страшною вона не була, не може викреслити з людського життя музику. Саме вона – це і можливість висловитися про наболіле, і розрада переповненій смутком та відчаєм душі. Музичні образи, що народилися в роки Великої Вітчизняної війни, йшли нога в ногу з подіями.
1941... 22 червня... Неділя... Мирний сон громадян... і раптом страшна звістка – війна. Для народу ця війна стала священною. Уже 24 червня в газетах надрукували вірш Василя Лебедєва-Кумача „Священна війна”, а наступного дня композитор Олександр Александров поклав віршовані рядки на музику. Коли солдати вирушали на захист рідної землі, хор та оркестр проводжали їх піснею „Священна війна”.
Ця пісня мала неймовірний вплив на солдатів. Один із захисників Батьківщини згадував: “Коли зазвучала написана Александровим пісня “Священна війна”, що стала істинно народною піснею, трепет душевного хвилювання охопив усіх солдатів і офіцерів… Кожен із них міцніше стискав свою зброю. Обличчя стали суворішими. Я дивився на солдатів і офіцерів – моїх бойових друзів-воїнів і відчував серцем їхню готовність до суворих боїв”.

Слухання. Пісня “Священна війна” (російською мовою)
“Священна війна”
Сл. В. Лебедєва-Кумача,
муз. О. Александрова

Аналіз прослуханого твору
Якими засобами втілений образ війни в пісні „Священна війна”?
Перш з все – маршовістю, що підкреслює розмірений крок війська захисників, а також закличними інтонаціями в мелодії. А які вражаючі слова: „Пусть ярость благородная вскипает, как волна”. Недарма ця пісня мала такий сильний вплив. Вона як ніколи відповідала духові часу, настроям людей; надихала й закликала.

Слухання. Д. Шостакович. Ленінградська симфонія. «Епізод нашестя»
Блокада Ленінграда. З 1941 по 1944 роки місто постійно в оточенні ворога. 908 днів та ночей... Руйнівна сила війни – образ фашизму – найкраще представлений «Епізодом нашестя» з Ленінградської симфонії Дмитра Шостаковича та поемою Миколи Бажана „Сьома симфонія Шостаковича”.

Дмитро Шостакович
Симфонія №7. І ч. «Епізод нашестя»

Наступ потвор. Впертість убивць. Тупіт чобіт.
Ближчає. Дужчає. Глибшає. Тяжчає.
Б’є в світи. Б’є в степи. Б’є в зеніт.
Суне. Реве. Роззявляється пащею.
Плющать удари. Плещуть пожари.
Гуп. Грюк. Крик.
Машин заброньованих ромби.
Крізь небо пригвинчені бомби.

Розповідь про історію створення пісні „Степом, степом”
Після війни пройшли десятиліття... Поет Микола Негода і композитор Анатолій Пашкевич були давніми друзями. Якось композитор поділився з поетом своїми мріями написати пісню про матір, що чекає сина з війни, і запропонував перші рядки:
Степом, степом розгулись гармати,
Степом, степом клекіт нароста...
Микола Негода відразу відгукнувся і почав складати текст. Довго підбирали мелодію, але жоден варіант їх не влаштовував. Якось вони поїхали до родичів у село і побачили біля дороги гранітну стелу з викарбуваними прізвищами односельчан, що загинули в цю страшну війну. Біля стели на колінах стояла старенька жінка в чорному, цілувала викарбуване прізвище, обпікаючи граніт гіркими слізьми ...
На ранок поет Микола Негода створив вірш, а Анатолій Пашкевич поклав його на музику. Відтоді пісня вже мала крила, щоб линути до людей.

Караоке. Пісня «Степом, степом»
„Степом, степом”
Сл. М. Негоди,
муз. А. Пашкевича

Відомості про образ перемоги
Дмитро Шостакович ще в 1942:
Вдивлявся у те, що ми згодом побачимо, -
Завтрашній лик перемоги й покари...
Він присвятив фінал Ленінградської симфонії образам боротьби і мирного життя. Цим композитор висловив упевненість, що перемога не за горами.
1975 рік... Перемозі над фашизмом і закінченню війни вже 30 років... На святковому телевізійному „Вогнику” вперше прозвучали слова:
Этот День Победы порохом пропах,
Это праздник с сединою на висках.
Это радость со слезами на глазах.
Через декілька днів на телебачення почали надходити листи з подяками за пісню. Слухачі були переконані, що її писали ветерани-фронтовики. І не було нікого в 1975 році, хто б залишився байдужим до цієї пісні.
Поет Володимир Харитонов – дійсно фронтовик: воював, був поранений, пізнав усі тяготи війни. А ось композиторові Давиду Тухманову воювати не довелося – коли почалась війна, йому був... лише рік. І до цього часу викликає здивування, як людина, що бачила війну лише в ранньому дитинстві, могла написати музику, настільки сильну за впливом на слухача? Композитор згадував, що військова тематика була йому близькою, в дитинстві він слухав фронтові пісні, пізніше – служив у військовому ансамблі пісні й танцю. А при написанні пісні намагався перейнятися духом перших переможних днів 1945 року. Таким чином, пісня “День Перемоги” стала музичним образом-символом свята Перемоги.
Мелодія куплету пісні „День Перемоги”, розвиваючись, логічно переростає в мелодію приспіву. Після перших фраз „День Победы” і „как он был от нас далёк” автор поставив паузи, підкреслюючи зупинки, немов перепочинок, що розділяв, здавалося, безкінечний шлях до перемоги.
Пунктирний ритм цих фраз підкреслює рішучість, готовність дійти до перемоги. А далі мелодія рівніша, м’якша, ліричніша: „Как в костре потухшем таял уголёк”. Ось контраст уже в мелодії.
Особливої емоційності надає перехід до приспіву без паузи: „Этот день мы приближали как могли. Этот день Победы…”. Справді, цю мить хотілося наблизити якомога швидше, тому й перехід від куплета до приспіву є кульмінацією твору.
Послухаймо пісню „День Перемоги” , яка й донині знаходить відгук у серцях слухачів усіх поколінь.

Слухання. Пісня “День Перемоги” (російською мовою)
“День Перемоги”
Сл. В. Харитонова,
муз. Д. Тухманова

Підсумки уроку
Є такий вислів: „Коли гуркотять гармати – музи мовчать”. Але сьогодні музи не мовчали. Не мовчали в перші хвилини Великої вітчизняної. Не мовчали у блокадному Ленінграді. І не мовчать до цього часу – разом із найсвітлішим в історії музики образом перемоги!  

Урок № 33. Драматургія концерту     Вступ
Ми дуже часто чуємо слово „концерт”. Так називають публічне виконання музичних творів, на якому присутня публіка. Так само називають виконання музичних творів по радіо чи телебаченню, хоча передачі там часто ведуть зі студій, в яких ніякої публіки немає. А є інший концерт – музичний твір. Тож з’ясуймо, що це за твір і яка його драматургія.

Відомості про концерт
Латинське concertare означає „змагатися”. Італійське concerto – „згода”. У музиці концертом стали називати твір, у виконанні якого беруть участь соліст і оркестр. Вони ніби змагаються один з одним: зазвичай композитор протиставляє віртуозну партію соліста барвистому звучанню оркестру. Інструментальні концерти складаються переважно з трьох частин; їх створюють за тим самим принципом, що й сонати.

Концерт – великий віртуозний твір для соліста з оркестром у формі тричастинного циклу

Безліч концертів написано для фортепіано, скрипки, віолончелі з оркестром. Є концерти і для інших інструментів – духових, баяна, домри тощо. Є навіть концерт для голосу з оркестром.
Іноді композитори пишуть концерти не для одного, а для двох чи трьох солюючих інструментів. Тоді концерт називають подвійним або потрійним.

Відомості про «Фортепіанний концерт для лівої руки» М. Равеля
Сьогодні ми познайомимося з музикою концерту ре мажор для фортепіано з оркестром французького композитора Моріса Равеля. Дуже цікавою є інша назва цього твору – „Фортепіанний концерт для лівої руки”.
Коли слухаєш музику, не віриться, що в цьому творі з оркестром змагається лише одна рука піаніста – настільки повнозвучною здається партія фортепіано. Змагатись одному інструменту з оркестром – справа нелегка, а тут лише одна рука!..
Музичні образи концерту, його основні теми підкажуть, що хотів сказати композитор.

Слухання. М. Равель. «Фортепіанний концерт для лівої руки»
Моріс Равель
«Фортепіанний концерт для лівої руки»

Аналіз прослуханого твору
Головна партія в концерті звучить двічі: в оркестрі, а потім – у виконанні соліста. Характер головної партії розвивається від стримано-трагічного до поривчастого, бентежного, гордовитого. Особливо це відчутно в партії соліста – вона стає образом людської волі й духу.
Побічна партія – ліричний образ із відтінком смутку – тема страждання. Раптом виникає бездушно-меланхолічна мелодія в танцювальному ритмі, немов зла посмішка. Так починається розробка.
Схоже до теми нашестя з Ленінградської симфонії Дмитра Шостаковича. У Равеля подібна музика також символізує залізно-бездушну війну. Під час війни теж трапляються хвилини спогадів про безхмарну юність. У тиші ніби лунають кроки – і воскресає ліричний образ, від жалібних і протяжних звуків якого віє сумом. На цей смуток композитор наклав тему війни. Вона звучить у високому регістрі. Тема страждань і тема війни, переплітаючись, залишають відчуття тривоги.
Починається реприза, що повертає нас до теми волі й духу. Її героїчний заклик надихає на подвиг: музика, зіграна однією рукою піаніста, змушує замовчати всіх. Звучить каденція. І в бурхливому потоці ми чуємо всі теми концерту. Оркестр закінчує на трагічному акорді.
«Фортепіанний концерт для лівої руки» написаний не в традиціях циклу з трьох самостійних частин. Він є одночастинним концертом-поемою, але слухачі чітко чують безліч тем-образів, переплетених між собою. Теми-образи були укладені у вільну сонатну форму зі стиснутою репризою.
Вільною є поява в розробці нових тем і включення їх у драматургічний розвиток. А стиснута реприза – це скорочений повтор тем експозиції. Усе ж таки у „змаганні” оркестру та фортепіано піаніст, граючи однією рукою, доводить своє лідерство.

Розповідь про історію створення «Фортепіанного концерту для лівої руки»
Післявоєнні рани... Вони ще довго нагадують про себе... У душі Моріса Равеля Перша світова війна залишила багато болі та страждання. Спочатку він не міг зрозуміти, навіщо його рідна Франція втягнулась у війну з Німеччиною, які події призвели до такої трагедії. Потім він не міг примиритись зі своєю „бездіяльністю”, адже на жодному призовному пункті не хотіли брати до війська такого худого й невеликого на зріст чоловіка.
Равель пішов працювати до госпіталю. Пізніше він усе-таки вирвався на передові позиції: став водієм військової вантажівки.
Війна підірвала здоров’я композитора, забрала в нього багатьох друзів. Вона увірвалася в його життєрадісну музику. „Яка помилка долі – жити під час війни”, – з гіркотою писав матері з фронту Равель.
Повоєнні рани... Вони довго не заживають... Піаніст Пауль Вітгенштейн був у відчаї. Війна забрала в нього праву руку. Для музиканта-піаніста це був майже смертний вирок. Ночами, уві сні він грав … грав багато, блискавично, найважчі твори...
Він хотів залишитися піаністом (навіть усупереч здоровому глузду) і прийняв рішення: звернутися до композиторів, попросити їх створити для нього концертний репертуар. Серед тих, хто відгукнувся, був Моріс Равель. Він не зміг залишитися байдужим до прохання людини, яка стільки пережила на війні, адже відчув її жахи на собі.
Композитор вирішив написати для Пауля Вітгенштейна концерт – справжній, змістовний, насичений, навіть помпезний. Моріс Равель прагнув, щоб музична тканина не була полегшеною, навпаки – вона мала звучати так, немов її виконують дві руки.
За задумом автора концерт мав утілювати образи з життя: волю та людський дух, війну та страждання, спогади про щастя та юність, перемогу людської волі.
1930 рік. Солдат Вітгенштейн із вдячністю прийняв концерт для фортепіано з оркестром від солдата Моріса Равеля. Цей твір і донині слухачі сприймають як звернення до їх найкращих почуттів.

Демонстрація пісні В. Івасюка “Водограй”
Різким контрастом до музики Равеля є пісня „Водограй” Володимира Івасюка. Вона оспівує красу української природи та почуття любові до неї.
Під час розучування ретельно опрацюйте доволі складний ритм мелодії пісні. Зверніть увагу на її широкий діапазон та великі за обсягом тексти куплетів і приспіву.

“Водограй”
Сл. і муз. В. Івасюка

Розучування пісні “Водограй”

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули драматургію такого складного жанру, як концерт.  

Урок № 34. Розвиток народних тем у професійній музиці     Вступ
Пригадаймо визначення понять, які ми розглядали раніше.
Великий чотиричастинний цикл для симфонічного оркестру.

Симфонія.
Побудова музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозицію, розробку та репризу.
Сонатна форма.
Утілення в музиці розвитку та взаємодії образів, розгортання образної дії, яке визначає форму, композицію та засоби музичної виразності.
Музична драматургія.
За якими принципами поєднуються та взаємодіють образи, за яким принципом розвиваються?
За принципами подібності, контрасту та конфлікту.

Сьогодні ми побачимо, як образи народної музики розвиваються у професійній музиці. Однак, спочатку пригадаємо глибоконародну за мелодизмом і щирістю висловлювання, але композиторську пісню „Водограй”.
Продумайте виконавську драматургію пісні: лірико-наспівні за характером куплети змінюються грайливо-танцювальним приспівом, панує світлий і життєрадісний настрій.

Робота над піснею “Водограй”

Караоке. Пісня «Водограй»
“Водограй”
Сл. і муз. В. Івасюка

Відомості про Л. Ревуцького
Левко Ревуцький – видатний український композитор, музикант, учений, педагог ХХ століття. У формуванні стилю композитора велике значення відіграла його тривала й серйозна робота з народними піснями.
Ревуцький обробляв народні пісні для голосу в супроводі фортепіано й укладав у різноманітні збірки з назвами або в серії для низького, середнього чи високого голосу.
Цикл „Сонечко”, що увібрав веснянки, ліричні, танцювальні, колискові, ігрові пісні, продовжив і творчо розвинув традиції Лисенка, Леонтовича, Степового в жанрі обробки народної пісні.
Новим етапом мистецького розвитку Ревуцького стала Друга симфонія, створена в 1927 р і відредагована в 1940 р. Своєрідність твору полягає в тому, що весь його музичний матеріал Ревуцький запозичив із фольклору. У симфонії він використав сім народних пісень, мелодії яких стали „зернами” образності симфонії.
Дослідники творчості композитора писали: „Народні теми у Другій симфонії Ревуцького не є чудовою, але застиглою інкрустацією. Вони варіюються, змінюються, набувають іншої форми... Ці теми живуть і дають свіжі буйні паростки в атмосфері широкого симфонічного розвитку”.
Друга симфонія Левка Ревуцького є першим зразком класичної симфонії в українській музиці ХХ століття.

Відомості про Симфонію № 2 Л. Ревуцького
Структура Другої симфонії Левка Ревуцького нетрадиційна; вона складається з трьох частин. Перша і третя частини написані в сонатній формі, друга – у три-п’ятичастинній. Принцип драматичного розвитку – контраст.

Перша частина починається кількома барвистими акордами, які готують ладово-напружену тему головної партії. В основі мелодії головної партії – пісня „Ой весна, весниця”.
Уважно розгляньте нотний текст пісні „Ой весна, весниця” і заспівайте її з допомогою вчителя в повільному темпі.

Побічна партія побудована на мелодії пісні «Ой не жаль мені».
Розгляньте нотний текст пісні «Ой не жаль мені» і заспівайте її з допомогою вчителя в помірному темпі.

Розробка побудована в основному на мелодії головної партії й має дві хвилі наростання напруження, що підводять до кульмінацій. На вершині другої кульмінації з’являється реприза. Основні теми набирають нових відтінків.

Прослухайте першу частину Симфонії № 2 Левка Ревуцького.
Проаналізуйте образний зміст музики та принцип його розвитку.


Л. Ревуцький. Симфонія № 2. І ч.
Левко Ревуцький
Симфонія № 2. І ч.

Аналіз прослуханого твору
Народні мелодії стали для Ревуцького зерном образності. Вони зазвучали по-особливому. Одна й та ж мелодія набуває розвитку, нового звучання, нових відтінків. Так головна партія в експозиції звучала гостро, напружено, в розробці – драматично, а в репризі – героїчно. Побічна партія – лірико-журлива; зберігає свої ознаки протягом твору, хоча сама грає різними відтінками світлотіней. Ось де в основі драматургії симфонії лежить контрастне зіставлення образів, народжених з народної пісенності.
Поет Максим Рильський, який товаришував з Левком Ревуцьким, присвятив йому чимало своїх віршів. А про Другу симфонію висловився так: “Друга симфонія сповнена красою українського поля, благородством народного серця, непереможними чарами народної пісні в дорогоцінній оправі симфонічної майстерності”.
Російський композитор Юрій Шапорін сказав, що “ця симфонія, напоєна широкою пісенністю, лірично-схвильована, образно багата, ніби розповідає про Україну голосом її рідного народу”.

Підсумки уроку
Народна музика все-таки має величезну силу! Як тільки композитори її не використовують! Пишуть обробки, цитують народні мелодії, глибоко вивчають і пишуть у народному стилі. Народні джерела – це не лише матеріал для творчості композиторів. Це – можливість духовного та музичного єднання поколінь.  

Урок № 35. Композиція музичного твору (урок-концерт)     Вступ. Композиція музичного твору
Ми знаємо, що музичні образи, вплітаючись у музичну драматургію, тобто в розвиток і дію, утворюють різноманітні композиції, форми.
Сьогодні ми підсумуємо все, що вивчили протягом навчального року, пригадаємо пісні, які найбільше сподобалися, у формі уроку-програмної симфонії!
Розпочнемо урок-симфонію зі вступу. Він нагадає нам образ нашої другої домівки – школи. Школу можна уявити кораблем, під вітрилами якого ми мандруємо країною знань і добра.

Караоке. Пісня “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Відомості про І частину уроку-симфонії
Першу частину уроку-симфонії ми присвятимо образам батьківщини; виразимо любов до рідної землі піснею „Україна” й переймемося духом її героїчного минулого піснею “Гей ви, козаченьки”.

Караоке. Пісня «Україна»
„Україна”
Сл. і муз. Т. Петриненка

Караоке. Пісня “Гей ви, козаченьки”
“Гей ви, козаченьки”
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка

Відомості про ІІ частину уроку-симфонії
Оскільки у класичних симфоніях друга частина повільна, розповідного характеру, ми пригадаємо образ матері, що чекає на сина-солдата.
У піснях „Степом, степом” та „Балада про мальви” образ матері має стримано-трагічний характер. Ми відчуваємо всю гіркоту материнського горя через стриману, повільну мелодію пісні „Степом, степом” та драматично-схвильовану мелодію пісні „Балада про мальви”.

Караоке. Пісня „Степом, степом”
„Степом, степом”
Сл. М. Негоди,
муз. А. Пашкевича

Караоке. Пісня „Балада про мальви”
„Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В. Івасюка

Відомості про ІІІ частину уроку-симфонії
Треті частини симфоній – скерцо – веселі й жартівливі, хоча можуть мати й танцювальний характер. Ми вивчали пісні танцювального характеру – “На долині туман” та „Водограй”.

Караоке. Пісня “На долині туман”
“На долині туман”
Сл. В. Діденка,
муз. Б. Буєвського

Караоке. Пісня “Водограй”
“Водограй”
Сл. і муз. В. Івасюка

Відомості про фінал уроку-симфонії
Яким же буде фінал нашої симфонії? Звичайно ж, піднесеним і життєстверджуючим! Для цього нам слід пригадати образ віри пісні „Най буде” та образ надії пісні „Хай живе надія”.

Караоке. Пісня “Най буде”
“Най буде”
Сл. і муз. Дж.Леннона і П.Маккартні

Караоке. Пісня„Хай живе надія”
„Хай живе надія”
Сл. К. Гнатенка,
муз. І. Білик

Відомості про коду уроку-симфонії
Який гарний урок-симфонію ми склали із вивчених пісень! Коду цієї симфонії зробимо не музично-виконавською, а теоретичною – у формі тестування.

Тестове завдання 1
Структура (будова) музичного твору, співвідношення його частин
Композиція
Поліфонія
Гомофонія

Тестове завдання 2
Великий чотиричастинний цикл для симфонічного оркестру
Симфонія
Соната
Увертюра
Симфонічна поема

Тестове завдання 3
Закінчіть речення. Музичними образами є …
Емоційно-чуттєві відображення життєвих образів
Відображення духовного світу людини, її почуттів та емоцій
Відображення різноманітних проявів життя в художній формі

Тестове завдання 4
Принципи розвитку, поєднання та взаємодії образів
Подібність
Контраст
Конфлікт
Колір
Лінія

Тестове завдання 5
Форма музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозицію, розробку, репризу
Сонатна форма
Форма рондо
Форма варіацій
Тричастинна репризна форма

Тестове завдання 6
Утілення в музиці розвитку та взаємодії образів, розгортання образної дії, яке визначає форму, композицію та засоби музичної виразності
Музична драматургія
Музична сцена
Музична розповідь

Підсумки уроку
Ось і кінець ще одного навчального року... За цей рік ми познайомилися з новими музичними образами; проаналізували, якими засобами композитори втілювали ці образи і яку форму твору вони використовували.
Навіщо композитори створюють твори? Навіщо ми їх вивчаємо?..
Для того, щоб пізнавати світ і себе в цьому світі. І щоб пізнавати інших людей. Ось і наш останній акорд у сьомому класі: пізнай через музику самого себе!  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18102. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ 81 KB
  Тема 3.1. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ Лекція 2 години Навчальні питання лекції: Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів. Особливості експлуатації систем підвищеної небезпеки. Навчання та інструктаж з техніки безпеки. Забезпечення спецодягом та засоба
18103. ОХОРОНА ПРАЦІ КОРИСТУВАЧІВ ЕОМ 89 KB
  Тема 3.4. ОХОРОНА ПРАЦІ КОРИСТУВАЧІВ ЕОМ Лекція 2 години. Навчальні питання лекції: Шкідливий вплив ЕОМ на організм людини. Вимоги до охорони праці користувачів ПК. Режими праці і відпочинку користувачів ПК. Література: Законодавство України про ...
18104. Разработка графических программ для Windows 539.46 KB
  Лекция №1 Разработка графических программ для Windows Для разработки разнообразных программ для операционной системы Windows существует много инструментальных средств. Различные средства могут воплощать в практику различные методологические подходы. Одну и ту же пр...
18105. Графические примитивы API Windows 77.01 KB
  Лабораторная работа №2 Графические примитивы API Windows 1. Отдельные пикселы Функция SetPixel рисует один пиксел растра. Она имеет такие аргументы: SetPixelhdc x y clr где hdc – контекст xy – координаты clr – цвет пиксела. Аргумент clr – имеет тип 4байтного COLORREF причем тр...
18106. Функция WinMain 41 KB
  Функция WinMain Если вы создаете приложение Windows с использованием языка программирования C прежде всего вы должны создать функцию с именем WinMain которая является аналогом функции main в программах для MSDOS. Функция WinMain должна быть определена следующим образом: int PASCAL WinMainH...
18107. Интерфейс графических устройств 77.5 KB
  Интерфейс графических устройств. Graphic Device Interface интерфейс графических устройств посредством которого графическая операционная система Windows выводит графику и текст на экран принтер плоттер и другие аналогичные устройства. С помощью GDI приложения могут организов
18108. Вывод текста в окно приложения 73 KB
  Вывод текста в окно приложения. Контекст отображения представляет собой структуру в памяти описывающую окно. В этой структуре находятся характеристики окна используемые для вывода в него текста и графических изображений такие как цвет фона и цвет кисти используемой...
18109. Разработка синтезатора звука в среде визуального программирования Delphi. Программная реализация 138 KB
  Звук — физическое явление, представляющее собой распространение в виде упругих волн механических колебаний в твёрдой, жидкой или газообразной среде. В узком смысле под звуком имеют в виду эти колебания, рассматриваемые по отношению к тому, как они воспринимаются органами чувств животных и человека.
18110. Клавиатурные сообщения 68.5 KB
  Клавиатурные сообщения От клавиатуры может поступать четыре сообщения WM_KEYDOWN WM_KEYUP WM_SYSKEYDOWN WM_SYSKEYUP. Когда вы нажимаете клавишу генерируется сообщение WM_KEYDOWN или WM_SYSKEYDOWN в зависимости от того какая была нажата клавиша и была ли эта клавиша нажата в комбинации с клавиш