58462

Наші зелені друзі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: удосконалювати читацькі навички, вчити виділяти головне з прочитаного, робити власні висновки та аргументувати їх; розвивати прагнення до розуміння краси природи; учити дітей бути спостережливими, уважними, виробляти звичку планувати власні дії, самостійно контролювати результати своєї праці...

Украинкский

2014-04-25

274.5 KB

1 чел.

Тема. Наші зелені друзі

Мета: удосконалювати читацькі навички, вчити виділяти головне з прочитаного, ро бити власні висновки та аргументувати їх; розвивати прагнення до розуміння краси природи; учити дітей бути спостережливими, уважними, виробляти звичку планувати власні дії, самостійно контролювати результати своєї праці, розвивати словесну творчість учнів засобами художнього слова; виховувати любов до природи; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання.

Обладнання: малюнки птахів, дерев, магнітофон, індивідуальні картки для тестування.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. «Пірамідки слів»

пасує                            діжка                   шибка                       зраділо

Цікавило                     писочок               стрічка                      втішено

Зазирала                      пуп'янки              шипшина                 гукнула

Озвалася                     дзеркало               капелюшок              милувалася

Шубовснула               шовкова               небо                          чепурилася

2. Вибіркове читання дітьми оповідання «Ката-чепурушка» (за Ф. Морою) та його обговорення за питаннями (с. 74-75)

- Прочитайте, якою була Ката-Чепурушка.

- Знайдіть опис гарного капелюшка Кати.

- Чим киця була схожа па Кату?

- Які предмети використовувала дівчинка для самомилування?

- З яким запитанням звертається автор до дівчаток? Чому його це цікавить?

- Розкажіть, чому Кату звали чепурушкою?

- Як дівчина шубовснула в діжку?

3. Міркування

- Чого, на вашу думку, автор хотів нас навчити?

4. Гра «Яке слово зайве?»

Луна, лисиця, ліс, латка, лото. (Слово «ліс», бо має м’який звук [Л'].)

Ліс, лісок, лис, лісний. (Слово «лис», бо має твердий звук [л].)

- Що ви можете сказати про останню групу слів: ліс, лісок, лісний? (Споріднені слова)

- Аргументуйте свою відповідь.

- Чому до них не можна додати слово лисі

5. Гра «Впіймай звук»

- Коли діти чують слово, у якому зустрічаються звуки [л], [л ], то плескають у долоні.

У літак сідає лис,

З міста він летить у ліс.

А лисиця й лисенята

Виглядати будуть тата.

Т. Коломієць

- ІЦо цікавого можна побачити у лісі?

III. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні ми помандруємо до лісу. Дізнаємося про життя пташок у лісі та про те, як у ньому не заблукати. Визначимо, чому ліси називають народним багатством.

IV. Робота над матеріалом уроку

1. Самостійне читання тексту «Ліси — народне багатство» (с. 76)

2. Обговорення прочитаного

- Про що ви дізналися з розповіді?

- Як ви розумієте назву оповідання?

- Що можна було б ще додати до цієї розповіді?

- Як слід ставитися до лісів, і взагалі до природи?

- Що ви робите, щоб зберегти ліси?

3. Робота в парах. Читання вірша В. Ткаленко «Дуб у лісі ріс немарно» (с. 76)

4. Виразне читання вірша

5. Граматичні приклади «Назви дерев»

Пилосос — пило + наука - ука = ... (сосна).

Диня - иня + голуб - гол = ... (дуб).

Берег - г + коза - ко = ... (береза).

Лялька — л - ь - ка + Марина — мар = ... (ялина).

6. Цікавинка

-Чи знаєте ви, що ліс, у якому ростуть сосни, ялини, ялиці, називають хвойним. Дуб, липа, верба, ясен складають листяний ліс. А от листяні та хвойні дерева утворюють мішаний ліс.

7. Гра «Складіть прислів'я»

- Спробуйте пояснити, чому так говорять.

(Ластівка день починає, а соловей кінчає.)

8. Читання вчителем оповідання «Як Соловейко скочив у біду» (за Ю. Ярмишем) (с. 78)

- Яка біда трапилася у Соловейка?

9. Словникова робота. Вправи з швидкого та вибіркового читання

- Прочитайте споріднені слова.

- Зачитайте назви птахів. (Розглядання на малюнках.)

- У якому стовпчику записані слова, що називають дію предмета?

- Зачитайте їх. Поясніть їх значення.

соловей

по-своєму

дрізд

залилося

соловейко

по-солов*ї ному

славка

промайнуло

солов’їха

по-дрозди ному

зяблик

підкорити

солов’ятко

жовтогруда

вівсянка

майнув

солов’їний

чорноголовка

вівчарик

утне

Промайнути — показатись і швидко зникнути.

►► Фізкультхвилинка

Пташки

Крильця пташки розправляють,

їх до сонця підіймають.

Потім можна політати

І комашок поганяти.

На галявину злетілись,

Там зернят вони наїлись.

Потім знову полетіли,

На гніздечко хутко сіли.

10. Читання дітьми оповідання

11. Обговорення прочитаного

- Який талант мало маленьке солов’ятко?

- У яких турботах пройшло у пташеняти літо?

- Що сталося на прощальному концерті?

- Чи оволодів маленький соловей своїм — солов’їним мистецтвом?

- Чому співакові стало соромно?

- Яке прислів’я передає головну думку твору?

- Майстер на всі руки.

- Пташку пізнають по пісні.

- Згаяного часу і конем не доженеш.

12. Слухання аудіозапису співу птахів

Погляньте-но краще в калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

Щебече, витьохкує, срібно сміється.

Такий же маленький, а як він співа!

Немовби до нас вимовляє слова.

М. Познанська

13. Цікавинка

Деякі птахи мають хист до передачі навколишніх звуків і на віть людської мови. Найталановитіші з них — папуги, сороки, ворони.

14. Аудіювання

Слухання тексту «Прогулянка» (с. 79). Перевірка засвоєння і розуміння змісту тексту.

Тестування

1) У прочитаному оповіданні «Прогулянка» мова йшла про:

а) прогулянку по полю;

б) прогулянку до лісу.

2) Зупинка тролейбуса називалася:

а) Лісова;

б) Школа.

3) Хто навчив хлопчика орієнтуватися в лісі?

а) Батько;

б) бабуся.

4) Кого побачили діти у лісі?

а) Зайченят;

б) птахів.

5) Після прогулянки хлопчаки натомилися так, що:

а) навіть говорити не було сил;

б) ледь-ледь дійшли додому.

V. Підсумок уроку

- Що цікавого дізналися па уроці?

- Чого навчило пас оповідання «Як соловейко скочив у біду»?

- Чи потрібно берегти ліс? Як ви це можете зробити?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45274. Подсистема пользователя сети ОКС-7 с интеграцией служб (ISUP). Сигнальные сообщения при установлении соединения. Сценарий процесса установления соединения 151.5 KB
  Любое сообщение включает ряд параметров. Предусмотрены следующие 3 категории: Фиксированные обязательные параметры всегда включаются в сообщение и имеют фиксированную длину при этом позиция длина и порядок расположения обязательных параметров однозначно определяются типом сообщения поэтому их название и индикаторы длины не включаются в сообщение. Переменные обязательные параметры всегда включаются в сообщение но имеют переменную длину. Расположение переменных обязательных параметров в сообщении ...
45275. Коммутация каналов, пакетов, сообщений 35.5 KB
  Сеть связи switching network представляет собой совокупность технических средств предназначенных для передачи приема информации и состоит из абонентских устройств АУ линий связи и коммутационных узлов КУ.1 Фрагмент сети связи Лицо пользующееся абонентским устройством для передачи приема информации называется абонентом. Для передачи приема информации между удаленными коммутационными узлами используют каналы связи которые образуются при помощи многоканальных систем передачи. Он характеризуется тем что канал между передатчиком и...
45276. Принципы построения цифровых коммутаторов (пространственный, временной). Адресная и информационная память 201.5 KB
  Номер ячейки памяти определяет номер канала на выходе а адрес который в ней записан определяет ту ячейку ИП которую нужно открыть на данном канальном интервале. Схема коммутации и управляющей памяти является общей. Число разрядов в ячейках управляющей памяти равно N=log n. В каждой ячейке управляемой памяти записываются адреса схем И которые необходимо открыть в период канального интервала соответствующего номеру ячейки управляющей памяти.
45277. Обобщенная структурная схема цифровой АТС. Преобразование аналогового сигнала в цифровую форму 87 KB
  Преобразование аналогового сигнала в цифровую форму. МАЛ содержит абонентские комплекты АК взаимодействие оборудования АТСЭ с оконечным устройством пользователя и мультиплексор цифрового тракта Мх мультиплексирование индивидуальных Вканалов МЦК содержит коммутационное поле КПпроизводит коммутацию любого канального интервала time slot любого входящего тракта с любым канальным интервалом любого исходящего тракта линейные комплекты ЛКтобеспечивает синхронизацию ИКМ трактов и преобразование линейного сигнала генератор...
45278. Идеология и архитектура Softswitch коммутатора 135.5 KB
  Идеология и архитектура Softswitch коммутатора. Рисунок по архитектуре Softswitch является носителем интеллектуальных возможностей сети который координирует управление обслуживанием вызовов сигнализацию и функции обеспечивающие установление соединения через одну или несколько сетей. Фактически Softswitch остается тем же привычным коммутационным узлом но без цифрового коммутационного поля кросса и т. Термин Softswitch был придуман при разработке интерфейса между интерактивной речевой системой IVR и АТС с коммутацией каналов в...
45279. Многоканальные разговорные ИКМ - тракты с временным разделением каналов (ВРК) 136.5 KB
  Многоканальные разговорные ИКМ тракты с временным разделением каналов ВРК. тракты с временным разделением каналов ВРК. Цифровая система передачи ИКМ30 предназначена для формирования абонентских и соединительных линий ГТС и пригородной связи и позволяет организовать до 30 каналов ТЧ по парам низкочастотного кабеля ГТС а при наличии соответствующего оборудования сопряжения и линейного тракта каналоформирующая аппаратура ИКМ30 может использоваться для систем передачи по оптическим кабелям. Остальные 30 каналов используются для...
45280. Архитектура и интерфейсы GSM (мобильная станция, подсистема базовых станций, центр коммутации, домашний и визитный регистры) 62.5 KB
  Центр коммутации осуществляет постоянное слежение за подвижными станциями используя домашний регистр местоположения HLR и визитный регистр местоположения VLR. Ведется регистрация данных об изменении местоположения и роуминге блуждании абонента включая данные о временном идентификационном номере подвижного абонента TMSI Temporry Mobile Subscriber Identity и соответствующем визитном регистре местоположения VLR. Местоположение мобильных станций находится обычно в форме адреса данной мобильной станции в VLR. К данным содержащимся...
45281. Архитектура и интерфейсы GSM (регистры защиты и аутентификации, оборудование эксплуатации и технического обслуживания) 111.5 KB
  Сеть GSMвключает 3 основные части: мобильные станции MSкоторые перемещаются вместе с абонентом; подсистема базовых станций BSкоторая управляет радиолинией связи с мобильной станцией; подсистема сети SSS главную часть которой составляет центр коммутации мобильной связи MSC он выполняет коммутацию между мобильными станциями а также между мобильными или стационарными сетевыми пользователями. Регистр идентификации оборудования база данных которая содержит список всей допустимой к обслуживанию подвижной аппаратуры на сети...
45282. Основные принципы организации сети GSM (интерфейсы, географические зоны, использование частот) 251 KB
  Основные принципы организации сети GSM интерфейсы географические зоны использование частот. Внутренние интерфейсы GSM Внутренние интерфейсы показаны и перечислены в таблице Таблица 1. Типы внутренних интерфейсов сети GSM Тип Связь между устройствами MSCBSS bis BSCBTS B MSCVLR C MSCHLR D HLRVLR E MSCMSC O BSCOMC M BSCTCE Um MSBTS X OMCOMC Примечание: Xинтерфейс предназначен для связи OMC различных GSM Аинтерфейс. Интерфейс между MSC и BSS подсистема базовых станций BSC BTS обеспечивает передачу сообщений для управления...