58521

ІV Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Перед зовнішньою агресією УЦР виявилася фактично беззбройною. Більшість із них заплатили власним життям за недалекоглядну політику лідерів УЦР але нічого змінити не змогли. Керівники УЦР були змушені переглянути свої погляди на статус України і відмовившись від гасел автономії у складі рівноправної федерації...

Украинкский

2014-04-27

79 KB

42 чел.

План-конспект уроку

Дата: 18.11.11

Клас: 10- А

Порядковий номер уроку:

Тип уроку: комбінований

Тема: ІУ Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР..

Мета: навчальна

схарактеризувати зміст ІУ Універсалу;

Розповісти про політику більшовиків в Україні;

розкрити повсякденний спосіб життя і настрої населення в умовах загострення політичної боротьби.

розвиваюча

розвивати в учнів вміння здобувати інформацію за різними історичними джерелами;

пояснювати та критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;

вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами.

виховна

виховувати учнів почуття патріотизму, повагу о українських громадсько-політичних діячів, які в 1917 р. розпочали боротьбу за державність України .

Обладнаний:

Історія України. 10 клас: Підручник для загальноосвітніх навч. закладів:  рівень стандарту, академічний рівень / С. Кульчицький, Ю. Лебедєва. – К.: Генеза, 2010. – параграф 17, с.164-172

Роздатковий матеріал

Основні терміни та поняття: Українська Центральна рада, Український національний конгрес, універсал, ультиматум, національно-персональна автономія.

Основні дати:  22 січня 1918р. – проголошення незалежності УНР (ІУ Універсал), 29 січня - 4 лютого 1918 р. – більшовицькі повстання в Києві, 8 лютого 1918 р. – вступ більшовицьких частин до Києва.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1.  Учні виступають з доповідями, які вони підготували про таких постатей: В. Антонов-Овсієнко , М. Муравйов.
  2.  Всеукраїнський з’їзд рад, його наслідки.
  3.  Ультиматум Раднаркому, його зміст та наслідки для УНР.

ІІІ. Виклад нового матеріалу

1. ІУ Універсал ЦР.

Перед зовнішньою агресією УЦР виявилася фактично беззбройною. Хоча загальна частина більшовицьких загонів була невеликою й вони наступали лише вздовж основних залізниць, реально протиставити їм не було чого. Тому на захист української справи стала національно свідома учнівська та студентська молодь. Близько 300 юнаків на чолі із сотником Омельченком під станцією Крути (на шляху з Чернігова до Києва) вступили в нерівний бій (29 січня 1918 р.) з переважаючими більшовицькими загонами. Більшість із них заплатили власним життям за недалекоглядну політику лідерів УЦР, але нічого змінити не змогли.

Більшовики невпинно наближалися до Києва. Керівники УЦР були змушені переглянути свої погляди на статус України і, відмовившись від гасел автономії у складі рівноправної федерації народів, стати на позицію цілковитої незалежності України. В умовах війни 22 січня 1918 р. з'явився IV Універсал УЦР.

ІУ Універсал

Основні положення

  •  Проголошувалися незалежність і суверенітет УНР
  •  Декларувалося прагнення до дружніх відносин із сусідніми державами, без взаємного втручання у внутрішні справи
  •  Влада в Україні належатиме тільки її народові, від імені якого виступатимуть Українські Установчі збори. До їх зібрання мала правити Українська Центральна Рада та її виконавчий орган, який отримав назву Рада народних міністрів
  •  Проголошувалось прагнення розпочати негайні переговори з країнами Четвертного союзу
  •  Закликав до рішучих дій з більшовиками
  •  Пропонувалося реорганізувати армію в народну міліцію
  •  Проголошувалися соціальне-економічні перетворення: націоналізація всіх природних ресурсів, ліквідація права приватної власності на землю, передача всієї землі всім трудящим без викупу, переведення підприємств на випуск мирної продукції, соціальна допомога безробітним і тим, що постраждали від війни; проголошувалася монополія на торгівлю деякими видами товарів, установлювався державний контроль над банками
  •  Підтверджувалися всі проголошені демократичні свободи і права національних меншин
  •  У день проголошення IV Універсалу Центральна Рада прийняла Закон про національно-територіальну автономію. Право на автономію автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, євреями і поляками. Білоруси, німці, чехи, молдавани, татари, греки і болгари могли одержати це право за умови, якщо їхні петиції у цій справі зберуть щонайменше 10 тис. голосів

Універсал проголошував Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами, як-то: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної .української .Республіки, Власть у ній буде належати тільки народові України...». Текст Універсалу було розроблено на основі проектів М. Групіевського, В. Винниченка, М. Шаповала.

Проголошувалося також, що влада в Україні належатиме тільки її народові, від імені якого виступатимуть Українські Установчі збори. До їх зібрання мала правити Українська Центральна Рада та її виконавчий орган, який дістав назву Ради Народних Міністрів.

Одним із найголовніших завдань, які потребували розв'язання в найближчий час і знайшли своє відображення в IV Універсалі, було укладення миру з Німеччиною та її союзниками. Для цього в Брест була відправлена мирна делегація.

Крім того, в універсалі містилася низка соціально-економічних положень. Щодо аграрного питання повідомлялося: «Земельна комісія... вже виробила закон про передачу землі трудовому народу без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі». Проект закону планувалося розглянути та прийняти на найближчому засіданні УЦР, «щоб передача землі в руки трудящих неодмінно відбулася ще до початку весняних робіт». Усі ліси, води й надра конфісковувались у попередніх власників і переходили у власність держави. Уряду приписувалося «приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан, на вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам».

У IV Універсалі також ішлося про необхідність ужити термінових заходів щодо ліквідації безробіття, матеріального забезпечення інвалідів, сиріт, людей похилого віку й усіх тих, хто постраждав бід війни. Проголошувалася націоналізація «найважливіших галузей торгівлі», установлювалася монополія держави на зовнішню торгівлю. Усі банки мали контролюватися державою.

Підтверджувалися всі демократичні права і свободи громадян, рівність представників різних націй УНР. Усвідомлюючи нестійкість і непевність свого становища, УЦР проголошувала: «Все, чого не встигнемо зробити ми, те довершать, справлять і до останнього порядку приведуть Українські Установчі збори».

Прийняття IV Універсалу стало визначною подією в житті українського народу. Тривалий шлях боротьби завершився логічним результатом — проголошенням незалежності. Хоча в той час не вдалося відстояти самостійну Українську державу і сприятлива нагода відродження й закріплення своєї державності зазнала краху, але ідея самостійної соборної України жила в головах кращих представників українського народу, надихала їх на боротьбу за незалежну Україну. Саме в цьому полягає головне історичне значення IV Універсалу Центральної Ради.

У день проголошення IV Універсалу УЦР прийняла Закон про національно-персональну автономію. Право на автономію автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, євреями та поляками. Білоруси, німці, чехи, молдавани, татари, греки й болгари могли одержати це право за умови, якщо їхні петиції в цій справі зберуть щонайменше 10 тис. голосів.

 29 січня 1918 р. в столиці розпочався збройний виступ окремих частин міського гарнізону та робітників заводу «Арсенал», спрямований проти УЦР. Протягом п'яти днів війська УНР під командуванням С. Петлюри та Є. Коновальця придушили повстання в Києві. Однак це вже не мало стратегічного значення.

Наступ більшовицьких військ тривав. 7 лютого 1918 р. вони увійшли в Київ. Наступного дня члени Малої Ради й Ради Народних Міністрів, залишивши Київ, перебралися спочатку до Житомира, а потім — до Сарн.

Робота з документом (вчитель роздає учням картки з джерелом)

ІЗ ДОПОВІДІ М. МУРАВЙОВА ПРО ШТУРМ КИЄВА

Я наказав артилерії стріляти по висотних і багатих палацах, по церквах і попах... Я спалив великий будинок Грушевського, і він упродовж трьох діб горів яскравим полум'ям.

ЗІ СПОГАДІВ М. МУРАВЙОВА

Ми йдемо огнем і мечем встановлювати радянську владу. Я зайняв місто, бив по палацах і церквах... бив, нікому не даючи пощади! 28 січня Дума [Києва] просила перемир'я. У відповідь я наказав їх душити газами. Сотні генералів, а може і тисячі, були вбиті без жалю... Так ми помстилися. Ми могли зупинити жагу помсти, але ми не робили цього, бо наше гасло — бути безпощадними. (Завдяки газовій атаці червоногвардійцям вдалося оволодіти переправами й мостом через Дніпро. За приблизними підрахунками у Києві було знищено понад тисячу офіцерів.)

1)   Завдяки чому більшовикам удалося захопити Київ?

2)   Яку політику проводив М. Муравйов у захопленому місті?

 Причинами поразки військ УЦР слід уважати: ослаблення соціальної опори УЦР (повільність, нерішучість у здійсненні соціально-економічних перетворень відштовхнули селянство, у той час як більшість робітників підтримувала більшовиків); відсутність належної уваги до військової політики, збройного захисту державності, що виявилося у відсутності регулярної та централізованої армії; високий ступінь організованості та боєздатності більшовицьких військ, успішна тактика боротьби за владу; уміла соціальна демагогія Рад.

2. Політика більшовиків в Україні.

Претендуючи на роль загальноукраїнського уряду, більшовицький Народний Секретаріат одразу після захоплення радянськими військами Києва переїхав туди. Проте здобути авторитет і налагодити ефективну систему влади він так і не зміг.

 Перший прихід більшовиків до влади в Україні супроводжувався масовим «червоним терором». Лише в Києві радянські війська знищили від 3 до 5 тис. осіб. Це, зрозуміло, не викликало прихильності народу країни до нової влади. Непопулярними були й інші заходи більшовиків, які супроводжувалися реквізиціями, конфіскаціями, експропріаціями майна громадян.

(Учитель привертає увагу учнів до таблиці.)

Складова радянізації

Характеристика

Терор

Був безсистемним. Підлягали гайдамаки, офіцери, монархісти, усі «вороги революції» та «ворожі верстви населення». Переважно здійснювався загонами червоноармійців із Росії.

Поширення законів радянської Росії

Усі закони (декрети), які були прийняті або приймалися, автоматично поширювалися на територію України, контрольовану радянськими військами

Злам старого адміністративного апарату

Уся система управління, яка ще залишилася від Тимчасового уряду й УЦР, ліквідовувалася. Розпускалися міські думи. На місцях влада переходила до воєнно-революційних комітетів і рад

Формування армії

У січні 1918р. було створено армію радянської УНР — Червоне козацтво

Націоналізація

Націоналізація великих підприємств (переважно вугільної, металургійної, машинобудівної), частина з яких перейшла у власність РСФРР. Не зачепила харчової й легкої промисловості.

Фінанси

Відмова від українських грошей

Аграрні перетворення

Розгром поміщицьких маєтків, стихійний розподіл поміщицьких земель серед  селян, спроба створення комун. Відновлення постачання хліба до Росії

Розчленування території України

На початку 1918 р. на території України створено ще три радянські республіки: Донецько-Криворізьку радянську республіку, Радянську Соціалістичну Республіку Тавриду, Одеську радянську Республіку. Таким чином, територія радянської УНР обмежувалася п'ятьма губерніями, визначеними ще в «Інструкції» Тимчасового уряду

Робота з термінами та поняттями

Радянізація — процес установлення радянської влади, насадження її в усіх сферах життя суспільства.

«Червоний терор» — арешти або знищення більшовиками своїх потенційних противників.

Реквізиція — примусове вилучення державою майна власника (приватної або юридичної особи) у державних інтересах із виплатою або без виплати йому вартості майна.

Конфіскація — безоплатне вилучення майна, цінностей.

Експропріація — примусова конфіскація незаконно отриманої власності. (Цей термін використовувався більшовиками як виправдання пограбування заможних верств суспільства, які нагромадили свої багатства начебто незаконно, грабуючи (експлуатуючи) трудові прошарки суспільства.)

Націоналізація — перехід приватних підприємств та іншої приватної власності у власність держави як шляхом експропріації, так і на основі викупних операцій.

ІУ. Закріплення нових знань

  1.  Що таке радянізація? Коли було проголошено радянізацію в Україні?
  2.  Якими були складові першої радянізації України?
  3.  Запишіть хронологію основних подій в Україні жовтня 1917 – січня 1918. (25 жовтня (за старим стилем — 7 листопада) 1917 р. — більшовицький переворот у Петрограді; 29—ЗО жовтня 1917 р. — збройна боротьба в Києві між більшовиками та військами КВО; 31 жовтня 1917 р. — перехід влади в Києві до УЦР; 7 листопада 1917 р. — III Універсал УЦР; 17 (4) грудня 1917 р. — ультиматум Раднаркому Роси за підписом В. Леніна та Л. Троцького УЦР; 22 (9) грудня 1917 р. — захоплення більшовицькими військами Харкова; 24—25 (11—12) грудня 1917 р. — І Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові, який проголосив установлення радянської влади в Україні (проголошення радянської УНР, створення радянського уряду — Народного Секретаріату); грудень-травень 1918 р. — Перша війка радянської Росії з УНР; 7 січня 1918 р. (25 грудня 1917 р.) — початок загального наступу більшовицьких військ в Україні; 16 січня, 1918 р. — бій під Кругами; 22 січня 1918 р. — проголошення незалежності УНР (IV Універсал УЦР); 29 січня — 4 лютого 1918 р. — більшовицькі повстання в Києві (Завод «Арсенал»}; 8 лютого 1918 р. — вступ більшовицьких частин до Києва.

У. Підсумки уроку

Війна з більшовиками остаточно розвіяла автономістські погляди лідерів УЦР. 22 січня 1918 р. в IV Універсалі було проголошено незалежність УНР і підтверджувалися соціально-економічні реформи. Прорахунки політики УЦР призвели до її поразки у війні з більшовиками. Більша частина території УНР опинилася під більшовицькою окупацією.

УІ. Домашнє завдання.

  1.  Опрацювати параграф 17 підручника
  2.  Підготувати доповідь з тем: «Бій під Крутами», «Перша радянізація України».

PAGE  7


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7651. Мультипликация и ее эстетические характеристика 43 KB
  Занятие по эстетическому воспитанию Цели: - познакомить детей с жанром киноискусства - мультипликацией - дать доступные сведения о творческой деятельности людей, создающих мультфильм. Оборудование: фотографии известных режиссеров, художни...
7652. Культурология как наука 55 KB
  Культурология как наука Введение. Культурология (название происходит от лат cultura и греческого logos) является важнейшей составной частью современного гуманитарного знания, интегральным элементом полноценного высшего образования. Хотя челове...
7653. Проблема сущности культуры 40.5 KB
  Проблема сущности культуры. Сущность культуры как философская проблема. Выявить сущность и значение культуры как особого социального феномена, зафиксировать ее всеобщее определение возможно только средствами философского анализа. Достаточно очеви...
7654. Культура и природа. Пространственно-временные координаты бытия культуры 45 KB
  Культура и природа. Пространственно-временные координаты бытия культуры Природой в широком смысле слова называют все объективно существующее, т.е. понятие природа предельным образом приближено к понятию материальный мир. Словом культура в само...
7655. Культура и общество 79.5 KB
  Культура и общество Несмотря на то, что дефиниция общества представляет для социологии почти такую же проблему, как определение культуры для культурологии, сформулируем рабочее определение данного понятия. Под обществом мы будем понимать совокупност...
7656. Человек в мире культуры 39.5 KB
  Человек в мире культуры Взаимоотношения культура - человек можно рассматривать сквозь призму трех уровней: практического, практически-духовного и теоретического. Первый уровень - реальное созидание человеком второй природы (предметов...
7657. Проблемы типологии культуры. Концепции культурно-исторических типов и линейная (стадиальная) схема периодизации культуры 88.5 KB
  Проблемы типологии культуры. Концепции культурно-исторических типов и линейная (стадиальная) схема периодизации культуры При изучении культур встает проблема их типологизации. Необходимость типологизации культуры следует из сложности и многогр...
7658. Культура как информационно-семиотическая система 61 KB
  Культура как информационно-семиотическая система. I. Новый поворот в понимании сущности культуры наметился в первой половине XX века, и причиной его стало появление новой науки - семиотики. Семиотика - это наука о знаках, знаковых си...
7659. Современная культура как культура масс-медиа 48 KB
  Современная культура как культура масс-медиа I. Сложность исследования особенностей современной культуры, определяется несколькими моментами. Во-первых, современный мир мультикультурен, так как, если ранее степень изоляции различный культур была зна...