58528

Урок літератури, його самобутність

Научная статья

Педагогика и дидактика

При підготовці до уроку літератури вчителем має бути продумано все: методи і прийоми навчання характер завдань і видів роботи доцільність використання посібників і художніх текстів дозування часу контакт з класом темп уроку його загальна...

Украинкский

2014-04-27

53 KB

25 чел.

PAGE  1

 

Урок літератури, його самобутність

Урок є основною формою навчально – виховного процесу в школі.

На уроках літератури учні засвоюють систему літературних знань, умінь і навичок, розвивають    свої творчі сили й  можливості, формують необхідні якості. На кожному уроці частково реалізується та мета, яка ставиться до вивчення учнями літератури. І чим краще буде організований та проведений урок, тим ефективнішою стане літературна освіта молоді.

Сучасний урок літератури – це урок, який побудований з урахуванням вимог сучасної школи і відповідає завданням виховання нової людини.

Уроки літератури відзначаються глибокою своєрідністю. Вони вимагають іншої емоційної атмосфери, ніж, скажімо, уроки математики чи фізики. Тому не можна сліпо переносити форми, методи та прийоми роботи з учнями, які практикуються під час вивчення інших предметів, безпосередньо на уроки літератури.

При підготовці до уроку літератури  вчителем має бути продумано все: методи і прийоми навчання, характер завдань і видів роботи, доцільність використання посібників і художніх текстів, дозування часу, контакт з класом, темп уроку, його загальна тональність і ін. сторони навч. процесу.

Вимоги до уроку літератури

  1.  Дати учням міцні осмислені літературні знання і необхідні навички.
  2.  Збагатити їх яскравими, емоціонально- сприйнятними літературними образами і уявленнями.
  3.  Допомагати їм правильно усвідомити смисл не тільки прочитаного твору, але й життєвих явищ, які знайшли в творі відображення.
  4.  Озброювати учнів високими критеріями ідейних, моральних та естетичних оцінок.
  5.  Формувати світогляд учнів, їх особисті якості, загартовувати волю.
  6.  Зміцнювати й робити свідомою любов учнів до літератури.

Слово вчителя про твір на уроці літератури повинно будити у підлітка роздуми про власний життєвий шлях, про свій сьогоднішній день і майбутнє. Література – мистецтво слова, і розгляд художнього твору повинен грунтуватися на законах мистецтва. На уроках літератури важливо не лише дати учням певну інформацію, а й емоційно схвилювати їх, викликати у них роздуми про людське життя.

В основі формування інтересу до навч. предмету є:

  •  зовнішня цікавість уроку;
  •  глибока науковість викладання;
  •  пошуки вчителями нових шляхів піднесення теоретичного рівня знань учнів;
  •  системність і перспективність у навчанні;
  •  приведення учнів до самостійних узагальнень і висновків. Не суму фактів, а ідеї, теорії, поняття повинні засвоювати учні на уроках літератури.
  •  дотримання принципу наступності навчання. Щоб спланувати, наприклад, перший урок вивчення твору М. Коцюбинського “Дорогою ціною”, необхідно уявити, які дидактичні завдання будуть розв’язані на всіх наступних уроках, які види робіт практикуватимуться, як забезпечити логічну стрункість уроків, взаємозв’язок того, що вивчається, з тим, що буде вивчитися.
  •  обв’язкова відповідність методів і прийомів вікові дітей.
  •  необхідність поєднання на уроці репродуктивної і пошукової діяльності учнів. Слід створювати на уроці проблемні ситуації, вводити учнів в атмосферу пошуку.
  •  Необхідність поєднання на уроці фронтальних (колективних), групових та індивідуальних форм навчальної роботи;
  •  Поступове ускладнення дидактичних завдань, видів роботи, орієнтування на максимальні можливості учнів;
  •  Необхідність формування позитивного інтересу учнів до навчання. Тут неабияка роль належить мотивації навч. діяльності учнів, а також створенню в процесі навчання відповідної атмосфери, що стимулює позитивні емоції, душевні хвилювання, почуття радості і задоволення від виконаної роботи. Це досягається різними шляхами – емоційною розповіддю, створенням проблемних ситуацій і т. п.

Ю. К. Бабанський пропонує такі найважливіші критерії оптимальності процесу навчання:

  1.  Ефективність процесу навчання. Про нього судиться по результатах успішності навчання школярів, їх вихованості і розвитку.
  2.  Якість навчання. Про неї судять по відповідності результатів навчання вимогам всього комплексу цілей і завдань навчання в сучасній школі, відповідності  цих результатів максимальним можливостям кожного школяра у певний період розвитку.
  3.  Оптимальність витрати часу і зусиль учителів і учнів. Про неї судять на основі відповідності діючим у школах гігієнічним нормативам.

Структура уроку літератури

Структура – це форма, побудова уроку, яка мусить бути невідривною від змісту уроку. Вдало обрана структура – одна з необхідних передумов забезпечення педагогічної результативності уроку.

Завдання словесника – вибрати таку форму функціонування уроку, яка в умовах даного класу забезпечить саме таку результативність.

Цементуючим фактором, що обєднує всі структурні частини уроку, є комплекс завдань, тобто мета уроку. Мета уроку повинна передбачити завдання не тільки освітнього, а і виховного і розвиваючого характеру, адже навчання, виховання і розвиток дитини – невіддільні процеси.

(Практ. завд.:

Визначити мету уроку на тему “Вивчення уривку з твору М. Коцюбинського “Ранок у лісі” і розробити структуру такого уроку)

Для уроку літератури важливо цікаво назвати саму тему уроку, щоб у ній більше акцентувати увагу учнів на проблемах, породжених моральним потенціалом художнього твору, що вивчається  а уроці.

Також буває доцільним підібрати влучний епіграф до уроку, який би виражав ідею уроку, основний його зміст.

( Практ. завд.:

-Підібрати цікаву назву тем уроків на власний вибір.

-Підібрати влучні епіграфи до цих уроків.)

Сучасна педагогічна наука, не заперечуючи позитивного досвіду попередників, прагне по – новому осмислити питання побудови уроку літератури. Все більше прихильників завойовує ідея, що першоелементом уроку є не етап, а навчальна ситуація як певний крок на шляху до здійснення мети уроку. З огляду на це урок літератури – це взаємозв’язаний ланцюг навчальних ситуацій, між якими має бути тісний логічно виправданий зв’язок.

( Практ. завд.:

Встановити доцільність і звязок навчальних ситуацій на уроці, де вивчається вірш В. Сосюри “Весна”)

Один і той же тип уроку на одну і ту ж тему може допускати поєднання різних навчальних ситуацій, різних видів робіт, але вони повинні бути логічно виправданими, вмотивованими.

Отже, структура уроку повинна будуватися з урахуванням вимог оптимізації навчального процесу, що виражається у найбільш раціональному доборі вчителем такої системи методів, форм і прийомів роботи, яка забезпечує високу педагогічну результативність.

Раціональний вибір навчальних ситуацій залежить від багатьох факторів. Насамперед він зумовлюється характером матеріалу, який вивчається на уроці. Вивчення біографії письменника вимагає інших форм роботи, ніж, скажімо, вивчення казки чи ліричного твору.

Висновок.

Урок літератури може бути організований і проведений на належному науковому і методичному рівні, якщо враховано цілий комплекс психологічних, педагогічних, гігієнічних, етичних і наукових вимог, що зумовлені специфікою предмета.

Прблеми типології уроків літератури

Кожен урок, крім зовнішньої сторони, має ще й внутрішню сторону, що відображає закономірності  педагогічного процесу. На уроці літератури на першому плані можуть ставитися різні завдання: засвоєння нової інформації, приведення знань у певну систему, самостійне виконання учнями завдань з метою перевірки їх знань. Відповідно до дидактичної мети визначається тип уроку.

За І. Соболєвим:

  1.  Урок – лекція ( з необхідним закріпленням)
  2.  Урок – розповідь ( розповідь – бесіда, розповідь – висновки)
  3.  Урок учнівських читань ( доповіді – реферати учнів, усні твори)
  4.  Урок вивчення тексту художнього твору ( коментоване читання, виразне читання, самостійні роботи, усний переказ)
  5.  Урок самостійної роботи учнів над підручником, хрестоматією, іншим друкованим джерелом
  6.  Урок складання планів ( колективне, індивідуальне складання)
  7.  Урок письмової роботи (навчальної, тренувальної, контрольної)
  8.  Урок з використанням ТЗН або ілюстративно – живописних  (навчальних фільмів, діафільмів, грамзаписів, літ. плакатів, живопису)
  9.  Урок повторення або закріплення шляхом індивідуального опитування

З рецензуванням учнівських відповідей ( письмово та усно ), письмового та усного фронтального опитування, взаємного опитування ( учня учнем ), виконання вправ

  1.  Урок – бесіда за творами, рекомендованими для позакласного читання
  2.  Урок – диспут
  3.  Урок – екскурсія.

У запропонованій І. Соболєвим типології немає єдиного принципу, тобто, в основу класифікації покладені і методи навчання, і види та форми роботи, і дидактичні завдання.

М. І. Кудряшов виділяє такі типи уроків:

  1.  Уроки вивчення художніх творів;
  2.  Уроки вивчення теорії та історії літератури;
  3.  Уроки розвитку мовлення.

Основне дидактичне завдання уроків першого типу – навчити учнів сприймати художній твір як явище мистецтва.

Уроки другого типу спрямовані на те, щоб учні навчилися усвідомлювати закономірності розвитку літератури.

Третій тип уроку передбачає, що вивчення літератури в школі немодливе без повідомлення певних знань з теорії та історії літератури.

Є. А. Пасічник виділяє такі групи уроків:

  1.  Уроки засвоєння нових знань та розвитку на їх основі умінь та навичок.
  2.  Уроки узагальнення та систематизації знань;
  3.  Уроки контролю знань, умінь і навичок з літератури.

До першого типу належать такі різновиди, як вступні уроки до вивчення курсу, уроки підготовки до сприймання художнього твору, первинного сприймання твору, уроку поглибленої роботи над твором, уроки розвитку мовлення

Основою уроків літератури в школі є вивчення художніх творів в органічній єдності змісту і форми.

Можливі форми нестандартних уроків

  •  Блок (вивчення двох творів чи постатей у літературі);
  •  Бінарний (поєднання двох близьких тем з двох шкільних предметів);
  •  Інтегрований (введення в контекст загальної середньої освіти певної теми з літератури);
  •  Уроки-дослідження:

літературознавчо-психологічне;

філософське;

соціологічне;

історичне.

  •  Урок-концерт;
  •  Історико-літературна композиція;
  •  Музично-літературна композиція;
  •  Рольова гра “Театр”, “Літературна кавярня”, “Літературний салон”;
  •  Урок-застосування оригінального типу літературознавчого аналізу – біографічний, міфологічний, феміністичний, компаративний, структуральний.

Можливі також заняття, характерні для вищої школи: семінари, колоквіуми, наукові конференції, дискусії з літературознавчих питань.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33517. Периодизация русской литературы ХХ века 14.73 KB
  Периодизация русской литературы ХХ века. Принято считать что первый период развития русской литературы ХХ века начинается с 90х годов ХIХ века и заканчивается в 1917 году. С точки зрения собственно литературной как правильно отмечала эмигрантская критика это было прямое продолжение литературы предреволюционной. Но в ней вызревали качественно новые признаки и великий раскол на три ветви литературы произошел в начале 20х.
33518. Белая гвардия 15.21 KB
  Семья Турбиных типичная интеллигентная семья военных где старший брат полковник младший юнкер сестра замужем за полковником Тальбергом. Алексей Турбин на наш теперешний взгляд очень молод: в тридцать уже полковник. Особенно близок Турбин к Рощину из âХождения по мукамâ. В пьесе две сцены когда Алексей Турбин проявляется как характер.
33519. Идейно-тематические и художественные особенности лирики Бродского 16.94 KB
  Однако через постижение этих отдельных пространств и их бытия Бродский выводил общие законы. Бродский являет собой историка межвременных коллизий и событий исследуя которые можно понять общее для всей человеческой истории. Это значит что Бродский приверженец в своей основе классицистической поэтики использует в стихотворениях только ту лексику которая максимально отвечает его замыслу. Бродский может изменять по своему желанию устойчивые словоформы отрекается от постоянства метра в одном стихотворении.
33520. Ведущие темы в лирике Есенина 22.6 KB
  Ведущие темы в лирике Есенина. Сложная и интересная судьба поэта множество путешествий смена мест и образа жизни в сочетании с творческим подходом к осмыслению действительности обусловили богатство и разнообразие тем и мотивов лирики Есенина. Время творчества Есенина время крутых поворотов в истории России. Есенина.
33521. Тема революции в поэме С. Есенина «Анна Снегина» 18.29 KB
  Есенина Анна Снегина. Поэма Анна Онегина написанная незадолго до смерти поэта в 1924 году явилась своеобразным обобщением размышлений Есенина об этом драматическом и противоречивом времени и вобрала в себя многие мотивы и образы его лирики. Это ощущение усиливается в поэме тем что на её страницах в качестве олицетворения его юности появляется Анна Снегина первая любовь девушка в белой накидке которая ласково сказала: Нет Несмотря на былые воспоминания автор прекрасно понимает что прошлое вернуть невозможно:...
33522. Творчество В.Набокова (роман по выбору). Проблематика, конфликты, герои 16.5 KB
  Защита Лужина Роман Защита Лужина привлекает и своим заглавием и своим содержанием писатель неоднократно объяснял его замысел: Русское заглавие этого романа Защита Лужина относится к шахматной защите будто бы придуманной моим героем сочинять книгу было нелегко надо был ввести роковое предназначение в жизнь Лужина и придать очертанию сада поездки событиям подобие замысловатой игры а в последних главах настоящей шахматной атаки разрушающей до основания здоровье моего героя. У Лужина неожиданно счастливая семейная жизнь...
33523. Особенности композиции и система образов в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» 22.64 KB
  Особенности композиции и система образов в романе М. Булгакова Мастер и Маргарита Роман в романе М. Сожженное в печи произведение Мастера так называемый внутренний роман возрождается будто Феникс из пепла так как он связан с персонажами романа внешнего. С внешним романом его соединяет образ Алоизия Могарыча предателя которого Мастеру изображать неинтересно поэтому что уже был в его творчестве Иуда.
33524. Проблематика романа «Мастер и Маргарита» 16.97 KB
  Более всего тема угнетения преследования неординарной талантливой личности государством присутствует в судьбе Мастера. Маргарита громит квартиру критика Латунского погубившего Мастера но отвергает предложение уничтожить своего врага. После бала у Сатаны героиня в первую очередь просит за страдающую Фриду забывая о собственном страстном желании вернуть Мастера. Именно Воланд приводит Мастера и его подругу в их вечный дом даруя им покой.
33525. Тема репрессий в поэме А.Ахматовой «Реквием» 17.6 KB
  Ахматова начала писать свою поэму Реквием в 1935 году когда ее единственный сын Лев Гумилев был арестован. Как и другие матери жены сестры Ахматова много часов стояла в молчаливой очереди что вела к петербургской тюрьме Кресты. Только в 1940 году Ахматова завершила свое произведение опубликовано же оно было в 1987 году много лет спустя после смерит автора. Ахматова рассказывает об истории создания поэмы.