58544

Організація навчання математики у початкових класах

Научная статья

Педагогика и дидактика

Цій роботі відводять більшу частину уроку при цьому інші частини уроку також підпорядковані вивченню нового. Структура згаданого типу уроку може бути така: 1. Завдання до дому; Послідовність структури елементів може бути і іншою але основна частина уроку присвячена вивченню нового матеріалу. Структура цього уроку схожа на структуру уроку закріплення знань.

Украинкский

2014-06-05

239.5 KB

43 чел.

                 Організація навчання математики у початкових класах

    Видатний російський публіцист, педагог і філософ Симон Соловейчик сказав: «Учитель не робить кар’єри, він – актор, але його слухачі й глядачі не аплодують йому. Він скульптор, але його праці ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують йому за лікування і не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення?»

1.  Урок, як основна форма організації навчання. Види уроків та їх структура

     В початкових класах навчають математики у школі у формі уроків і позаурочних занять (індивідуальних і групових); вдома або в групі продовженого дня  –  у формі домашньої, самостійної роботи.

    Урок — це основна форма організації навчальної діяльності учнів.

Класична педагогіка, залежно від основної дидактичної мети навчальної роботи встановила такі типи уроків:

    1. Урок вивчення нового матеріалу.

    2. Урок закріплення знань, умінь, навичок.

    3. Урок повторення і систематизації знань учнів.

    4. Урок контролю або обліку знань, умінь, навичок.

    5.Комбінований урок, якщо урок має не одну дидактичну мету, а кілька.

    Структура уроків (5 типів).

    1. Урок вивчення нового матеріалу

    У молодших класах спеціальних уроків математики, цілком присвячених вивченню нового матеріалу, немає. Новий матеріал невеликими частинами розглядають майже на кожному уроці. Проте бувають уроки, на яких вивчення нового матеріалу є основною дидактичною метою. Цій роботі відводять більшу частину уроку, при цьому інші частини уроку також підпорядковані вивченню нового. Структура згаданого типу уроку може бути така:

    1. Перевірка домашнього завдання.

    2. Повторення матеріалу потрібного для свідомого засвоєння нових математичних знань.

    3. Вивчення нового матеріалу;

    4. Попереднє закріплення нового матеріалу;

    5. Завдання до дому;

    Послідовність структури елементів може бути і іншою, але основна частина уроку присвячена вивченню нового матеріалу.

    2. Урок закріплення знань, умінь, навичок.

    Основне місце на уроках цього типу займає виконання учнями різних тренувальних вправ і творчих робіт. Пропонують вправи за певною системою. Структура таких уроків як правило така:

    1. Перевірка домашнього завдання.

    2. Відтворення учнями знань, умінь і навичок, які потрібні для виконання завдань.

    3. Самостійне виконання учнями різних вправ.

    4. Перевірка виконання роботи..

    5. Підведення підсумків.

    6. Завдання додому.

    З метою розвитку знань, умінь і навичок на таких уроках іноді включаються елементи нового. Крім того, попутно або за допомогою спеціальних вправ здійснюють підготовчу роботу до вивчення наступних тем.

    3. Урок повторення і систематизації знань учнів.

    Структура цього уроку схожа на структуру уроку закріплення знань. На початку навчального року, або наприкінці семестру проводять уроки повторення вивченого, щоб повторити і систематизувати ті знання, які потрібні для вивчення нових тем. Наприкінці вивчення теми, або розділу на уроках повторення використовують вправи узагальнюючого і систематизуючого характеру.

    4. Урок контролю, або обліку знань.

    Основне місце на таких уроках відводять усній і письмовій перевірці засвоєння вивченого матеріалу. Як правило, перевірку поєднують із закріпленням знань, умінь і навичок. Самостійні письмові роботи тривають від 15 до 30 хвилин (із 40 хв.), решту часу відводять на закріплення раніше вивченого. Наприкінці уроку, якщо перевірку здійснювали в усній формі, учитель, як правило, дає коротку характеристику знанням, умінням і навичкам учнів, вказує на досягнення і недоліки, і шляхи усунення їх.

    Якщо перевірку здійснювали у письмовій формі, то наступний урок присвячується  аналізу результатів контрольної роботи, виправленню типових помилок, повторенню і закріпленню тих розділів, які були гірше засвоєні.

    Комбіновані уроки найбільш поширені в 1 - 4 класах, що пояснюються віковими  особливостями молодших школярів, а також особливостями побудови початкового курсу математики.

           5.Комбінований урок

    Комбінований урок включає такі компоненти:

    1) Перевірка домашнього завдання. 

    2) Опитування учнів вивченого на попередньому уроці.

    3) Усні обчислення.

    4) Підготовка до вивчення нового матеріалу і повідомлення теми уроку.

    5) Опрацювання нового матеріалу. 

    6) Первинне закріплення.

    7) Закріплення і повторення.

    8) Домашнє завдання.

    9) Підсумок уроку.

    У структурі комбінованого уроку його компоненти можна об’єднати в такі три частини:

    I. Частина. Контроль, корекція та закріплення знань учнів (сюди входить 1,2,3 пункти).

   II. Частина. Опрацювання нового матеріалу (сюди входить 4,5,6 пункти);

   III.Частина. Закріплення та узагальнення знань учнів (сюди входить 7,8,9 пункти).

    На уроці комбінованого типу витрачають приблизно однаковий час на всі етапи уроку.

    2. Умови ефективності уроку.

     Кожен урок математики має свою тему і мету. Ефективність уроку саме й визначається мірою досягнення його навчально-виховної мети. Кожний урок математики повинен забезпечувати зв’язок навчання математики з життям з іншими предметами, де це можливо.

Учні повинні бути обізнані з темою уроку, його метою. У кінці уроку повинен бути підсумок уроку.

     Визначення мети уроків математики

    Навчальний процес традиційно зорієнтований на те, що люди, які навчаються, отримають і творчо засвоять суму знань. Сучасна освіта має на меті не лише формування носія знань, а й всебічно розвинену особистість. Навчання математиці, як і будь-якого іншого предмету, повинно розв’язувати освітні, виховні, розвиваючі цілі. Загальна мета навчання математики в початковій школі має впливати на навчальну, виховну і розвивальні цілі кожного уроку..

    Насамперед учні у процесі вивчення математики повинні засвоїти систему знань, а також набути ряд умінь і навичок, які визначені програмою. Вивчення початкового курсу математики повинно закласти теоретичну і практичну основу для подальшого вивчення математики.

    Навчальна мета вивчення визначається вимогами до математичної підготовки молодших школярів. У процесі вивчення курсу учні повинні:

 навчитися виконувати арифметичні дії з натуральними і цілими невід’ємними числами. При цьому вони мають навчитися читати, записувати і порівнювати натуральні числа в межах мільйона. В ходу навчання треба виробити міцні навички усних (табличних і поза табличних) і письмових обчислень;

навчитись розв’язувати прості та найпростіші складені текстові арифметичні задачі. При цьому мають бути вироблені міцні навички розв’язування простих задач, які розкривають зміст арифметичних дій, відношень «менше ... на», «більше ... на», «менше ... у», «більше ... у». Учні мають набути досвід розв’язання складених на три, чотири дії, в яких треба використати залежність між величинами;

ознайомитись з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання. Основна увага має бути зосереджена на оволодінні розповсюджених на практиці одиниць вимірювання величин, засвоєнні простих залежностей між величинами та використанню цих залежностей при розв’язування задач;

навчитися розпізнавати і зображувати прості геометричні фігури. Навчитись вільно розпізнавати їх на оточуючих предметах, моделях, малюнках, володіти навичками побудови та вимірювання.

    Навчальні (дидактичні) цілі орієнтовно можна формулювати так:

 сформувати в учнів уявлення про ...(натуральне число, про деякі геометричні фігури тощо);

 дати поняття ... (чого саме), розкрити його зміст

    Вчити: 

  •  розв’язувати задачі на ... ;
  •  раціональним способам виконання дій, прийомів обчислень;
  •   застосовувати знання (вказати які) при розв’язанні задач (виду типу), вправ, прикладів,

виділяти головне, істотне...;

-    користуватись лінійкою тощо.

   Вивчити: 

  •  властивості дій;
  •  алгоритми (додавання, віднімання, множення, ділення);

-    прийоми обчислень; 

  •  властивості окремих геометричних фігур тощо.

    Продовжити вивчення...

    Виробити уміння, навички....

    Продовжити формування умінь, навичок....

    Навчити застосовувати знання, уміння (які саме) в  нестандартних завданнях,

    Закріпити знання (уміння навички)

    Завершити формування...

    Навчити раціональній, логічній послідовності при.... (розв’язуванні задач...)

    Узагальнити знання...( з якої теми, розділу, тощо)

    Виробити (або розвивати) конструкторсько-технічні уміння,

    Розвивати уміння

    Розширити знання

    Встановлювати взаємозв’язок

    Систематизувати знання...(з якої теми)

    Поглибити знання з....

    Показати:

  •  перевагу (даного прийому методу, способу тощо);
  •   недоліки...;

-    роль, значення математики в...

    Пояснити:

  •  суть;
  •  прийом;
  •  принцип. 

    Виявити рівень знань ...(умінь навичок)

    Продемонструвати, показати...взаємозв’язок , призначення , перевагу, недоліки....тощо

    Підвести дітей до висновку про...

    Добитися свідомого засвоєння...(поняття, властивостей)

    Дослідити залежність між...

    Провести:

  •  контроль;
  •  аналіз (контрольної, самостійної)

    Навчальних цілей можна досягти тоді, коли навчання буде таким що забезпечуватиме достатній рівень інтелектуального розвитку учнів, їх пізнавальних здібностей, сприймання. Нерозривно з навчанням пов’язаний всебічний розвиток дитини.

    На уроках математики бажано розвивати: 

  •  логічне мислення;
  •  правильне математичне мовлення;
  •  увагу;
  •  пам'ять;
  •  зосередженість;
  •  окомір;
  •  зорову  пам'ять;
  •  допитливість;
  •  спостережливість;
  •  уважність;
  •  математичні здібності;
  •  тваорчі здібності;
  •  організаторські здібності;
  •  впевненість в своїх силах;
  •  активність на уроці.

Можливі варіанти розвивальної мети уроку

    Розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити умовиводи за аналогією.

     Формувати в учнів загально-навчальні вміння: культуру мовлення, чіткість і точність думки, критичність мислення, здатність відчувати красу ідеї, методу розв'язання задачі або проблеми.

     Розвивати алгоритмічну культуру учнів як здатність діяти за заданим алгоритмом,  а також уміння самостійно конструювати нові алгоритми на основі аналізу й узагальнення послідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату.

    Розвивати вміння працювати самостійно, а також самостійно здобувати знання.

    Розвивати логічне мислення, просторову уяву, увагу, пам'ять, розумову активність, інтуїцію, пізнавальну самостійність, пізнавальний інтерес, потребу в самоосвіті, ініціативу, творчість, обґрунтованість суджень.

    Формувати науковий світогляд, розуміння важливості свідомого і міцного володіння системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті, майбутній трудовій діяльності, достатніх для вивчення інших дисциплін та продовження освіти.

     Формувати уявлення про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу, формувати навички математизації ситуацій.

    Розвивати вміння логічно аргументувати та розвивати тему, формулювати висновок, чітко будувати свою відповідь.

    Навчання математиці повинно математиці повинно бути прекрасною школою виховання характеру і почуттів. Воно дає потенціал для постійного систематичного виховання, звички до наполегливої праці.

    На уроці математики можна виховувати самостійність працездатність, охайність,

Діловитість,  виконавську дисципліну,  об’єктивність,  пунктуальність, кмітливість,  старанність, впевненість,  сумлінність,  справедливість тощо.

    Прищеплювати уміння самостійно (в парі) працювати. 

    Привчати до аргументованих відповідей. 

    Стимулювати розвиток інтересу до математики. 

    Привчати до ... (охайності самостійності тощо). 

    Викликати почуття ...(захоплення, радості, поваги та інші). 

    Виробляти (риси характеру). 

    Навчити проводити самооцінку, взаємооцінку. 

    Навчити висловлювати власну думку, критичне зауваження. 

    Сприяти розвитку умінь переборювати труднощі. 

    Спонукати до пізнавальної, наукової творчої трудової діяльності. 

    Виробляти естетичний смак, ділові якості, моральні погляди.

    Можливі варіанти виховної мети уроку

    Виховувати інтерес до вивчення математики, потяг до наукової творчості.

·    Виховувати розуміння ролі математики в житті, розуміння важливості математичних знань.

    Виховувати загальнолюдські цінності: національну свідомість, повагу до національної культури України, уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури.

    Виховувати позитивні риси характеру: чесність і правдивість, наполегливість і силу волі, культуру думки і поведінки, відповідальність за доручену справу, ініціативу.

    Виховувати естетичну, правову, патріотичну, екологічну культуру, здоровий спосіб життя

    Виховувати такі людські якості як: сумлінність, здатність до переборення труднощів, працелюбність.

    Виховувати патріотичну свідомість шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, що створювали математику, зокрема видатних українських математиків.

    Виховувати дисципліну, звичку до систематичної розумової праці

    Виховувати зібраність, самовладання, комунікативність ( уміння працювати в колективі)   

    Виховувати позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.

    Виховувати уміння сконцентруватися, слухати інших, співпереживати, формувати сприятливий моральний клімат.

    Дуже важливо для вчителя навчитися правильно встановлювати і реалізовувати зв’язок навчання математики з життям: з одного боку –  навчити школярів розпізнавати математичні факти в явищах навколишнього життя і з другого – застосовувати математику при розв’язанні практичних задач, озброїти учнів практичними уміннями, які потрібні кожній людині повсякчас (виконати обчислення або вимірювання, зробити не складні розрахунки)

    До учителя в цьому плані ставляться великі вимоги. Він повинен проявити педагогічний такт і почуття міри, спрямовуючи роботу учнів так, щоб навчальна діяльність приносила кожному з них почуття задоволення, комфортності.

    Учні 1—4 класів можуть продуктивно займатися одним якимось видом навчальної діяльності 10 - 15 хвилин, тому вчитель повинен застосовувати різні види навчальної роботи на уроці і забезпечувати плавний перехід від одного до наступного виду.

    Новий матеріал учні повинні усвідомити і засвоїти на уроці, а його повторення і закріплення може бути пов'язано з пройденим раніше матеріалом.

    У процесі навчальної роботи вчителеві треба виявити які є труднощі в окремих учнів, це дає можливість вчасно допомагати учням.

    Велике значення має темп, в якому вчитель веде урок. Надто швидкий темп навчальної роботи перешкоджає слабшим учням. Проте і надто повільний темп не стимулює учнів працювати вправно.

    Вчителеві постійно треба дбати про раціональне використання навчального часу, про вдосконалення самої техніки проведення уроку. Наочне приладдя та дидактичні матеріали треба готувати заздалегідь і зручно розміщувати його. У кінці уроку слід виставити оцінки у журнал, прокоментувавши кожну оцінку.

    3. Підготовка вчителя до уроку. Планування.

    Успішне вивчення математики великою мірою залежить від правильного планування матеріалу навчальної програми.

    Виходячи з програми, учитель складає  календарний план роботи на кожний семестр.

    Тематичне планування полягає в тому, що вчитель відповідно до кількості навчальних годин, орієнтовано визначених програмою на вивчення певної теми, і матеріалу підручника визначає мету кожного уроку. При цьому він зазначає, яке обладнання використає на уроці, які вправи, задачі розв'яже на уроці, а які задасть додому.

    При тематичному плануванні вчитель не визначає ні порядку розв'язання завдань, ні форми організації навчальної діяльності учнів. Усі ці методичні сторони уроку він розробляє при поурочному плануванні в процесі підготовки до занять.

    Виходячи з загальних вимог до уроку, його мети і вимог до методів навчання, вчитель складає поурочний план, в якому треба зазначити:

    Тему уроку і його мету.

    Обладнання, яке треба підготувати і використати на уроці.

    Який матеріал треба повторити з учнями, щоб на його основі вони оволоділи новим матеріалом. Вказати номери вправ чи задач з підручника чи д/ матеріалу. Доцільно записати розв'язок задач, прикладів і т. д.

    Види робіт, їх послідовність, орієнтовано вказати час, необхідний для виконання кожного виду роботи, намітити методи і форми ведення уроку.

    Вказати прізвища учнів для .опитування.

    Завдання додому на дошці і зробити короткий підсумок уроку.

    Вміння готуватися до уроку, складати план, або конспект уроку набувається досвідом, самокритичною оцінкою власної роботи, аналізом причин вдалих і невдалих моментів уроку.

              

            Примірний план-конспект уроку математики у початкових класах

    Тема уроку вказується відповідно до календарного планування уроків математики у початкових класах.

    Цілі уроку описуються із диференціацією на освітні, розвивальні, виховні, практичні.

   Обладнання до уроку з переліком засобів наочності, які використовувалися на уроці.

   Хід уроку, що передбачає етапи: ·

    Організаційний з описом вступного слова вчителя на початку уроку та з’ясування готовності

дітей до уроку. ·

   Перевірку домашнього завдання для третього і четвертого класів з описом способів перевірку

домашнього завдання (усне коментування виконання усього завдання; усне коментування

завдань за окремими операціями; оголошенням відповіді; перетворенням відповіді; виконання

аналогічного завдання; письмове коментування біля дошки тощо). По закінченню перевірки

домашнього завдання учні записують дату у зошити. ·

     Каліграфічну хвилинку, проведення якої можливо у двох варіантах: а)відпрацювання каліграфії окремих цифр із повторенням написання окремих елементів; б)написання відрізку натурального ряду чисел чи натуральних чисел у межах 1000000 за логічною настановою.    

    Математичний диктант, у якому учні сприймають на слух завдання обчислювального характеру. Основна мета математичного диктанту полягає у слуховому сприйманні математичних виразів, поданих різними способами. Наприклад: (23 + 19) : 7 – суму чисел 23 та 19 поділити на 7; ділене є сума чисел 23 і 19, а дільник число 7. Знайти частку. У плані-конспекті уроку вказати спосіб перевірки математичного диктанту. ·

    Усне опитування та усні обчислення, основна мета яких – формування повноцінних обчислювальних навичок та умінь розв’язувати задачі, розвивати математичну мову та уміння користуватися математичною символікою. Матеріал добирається на 5–7 хвилин та містить завдання ущільненого характеру на повторення та закріплення таблиць арифметичних дій, на розв’язування задач із геометричним змістом, з логічною настановою. Усне опитування поділяється на поточне і тематичне; індивідуальне опитування біля дошки, фронтальне опитування за темою у формі бесіди. До прийомів навчаючого опитування віднесено: за типовими структурами, що передбачає роботу з опорними схемами; на основі наочно-практичних дій, які опираються на використання наочності (таблиць, схем, демонстраційної наочності, роздавального матеріалу); підказування, коли учневі подаються навідні запитання чи прямі настанови щодо способу розв’язування завдання; опитування за планом для закріплення алгоритмізованих дій; опрацювання типових помилок з метою аналізу та коригування знань учнів; прийом провокуючих вправ. ·

     Актуалізація опорних знань або підготовка до вивчення нового матеріалу передбачає

відтворення опорних знань та прийомів навчально-пізнавальної діяльності, які готують дитину до

сприймання нового матеріалу з математики на уроці. ·

    Повідомлення теми уроку складає самостійний етап уроку, на якому учням повідомляється

тема уроку та формується мотивація навчальної діяльності молодших школярів. ·

    Вивчення нового матеріалу опирається на науково обґрунтований вибір методів навчання при

опрацюванні теми уроку. У плані-конспекті указується метод: розповідь, пояснення, проблемний

виклад, репродуктивна чи евристична бесіда, експериментально-практичний метод, самостійно

пошуковий тощо. Етап вивчення нового матеріалу передбачає покроковий, детальний опис

діяльності вчителя та учнів у формі запитань-відповідей. · Опрацювання та первинне

закріплення нового матеріалу полягає у з’ясуванні того, наскільки учні усвідомлено сприйняли

новий матеріал (пряме відтворення), та показати як його застосовувати (коментоване виконання

завдання). Можливі форми роботи: біля дошки; робота по варіантах (біля дошки, на місці) з

коментуванням (без коментування); самостійна робота учнів; робота у парах.

    Закріплення нового матеріалу передбачає фронтальне виконання різного виду завдань з математики: а)варіативні завдання з теми, що вивчається; б)за підручником і записами на дошці; в)за індивідуальними картками; г)самостійна робота по варіантах. Виконання кожного завдання має завершуватися перевіркою правильності виконання завдання та висновком. ·

    Повторення раніше вивченого матеріалу.

     Контроль та коригування знань молодших школярів з математики. Зміст уроку доповнюється завданнями з арифметичного, геометричного, алгебраїчного матеріалу, величин чи дробів. ·

     Підведення підсумків уроку. Учням пропонуються завдання з теми, яка вивчалася на уроці, з метою встановлення рівня засвоєння учнями нового матеріалу. ·

    Оцінювання знань учнів проводиться із коментуванням оцінок.

    Домашнє завдання  записується на дошці та подається пояснення щодо його виконання.

    Велику користь у набуванні методичної майстерності дає спостереження і аналіз уроків досвідчених учителів. Бернарда Шоу сказав: «Коли я маю яблуко і ти маєш яблуко,  і ми обміняємось яблуками, у кожного із нас  буде по одному яблуку. Коли я маю ідею і ти маєш ідею, ми обміняємось ідеями – в нас буде по дві ідеї».

    Спілкуючись між собою, вчителі збагачуються ідеями, планами для подальшого вдосконалення. І отримують натхнення для того, щоб залишити біля порога класу всі свої проблеми, увійти до дітей із піднесено налаштованою душею і почати дійство під назвою «урок».

Адже до свого найкращого уроку вчитель готується все своє життя.

    Велику користь у набуванні методичної майстерності дає спостереження і аналіз уроків досвідчених учителів.

                        ПАМ'ЯТКА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ ВЧИТЕЛЕМ УРОКУ  (зразок 1)

                   Здійснюючи самоаналіз уроку, доцільно відповісти на такі запитання:

1.  Наскільки під час планування й проведення уроку враховано реальні навчальні можливості учнів?

2.  Яке місце даного уроку в темі, розділі? Як він пов'язаний із попереднім і наступним уроками?

     В чому специфіка цього уроку? Його тип.

3.  Мета уроку (загальноосвітня, виховна, розвивальна). Чи був між ними взаємозв'язок? Які

    завдання були головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були враховані в

    завданнях?

4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв'язання цієї мети? Чи правильно визначили на уроці час для опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнього завдання? Чи раціонально розподілено час, відведений на всі етапи уроку?

5.  На яких ідеях, положеннях, фактах зробили головний акцент на уроці й чому?

6. Яке поєднання методів навчання для розкриття нового матеріалу? Наскільки був обґрунто

     ваним вибір методів навчання?

7   Яке поєднання форм навчання обрали для розкриття нового матеріалу й чому? Чи необхідно

    було застосовувати диференційований підхід до учнів?

8   Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і якими

    методами цей контроль здійснювався?

9     Що допомогло забезпечити високу працездатність учнів протягом усього уроку?

10.  Завдяки чому вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню учнів?

11.  Завдяки чому на уроці зберігалася добра психологічна атмосфера спілкування з учнями?

12.  Як було продумано запасні методичні заходи в разі непередбачених ситуацій?

13. Чи вдалося вчителеві повною мірою реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося,

     то чому? Коли вчитель планує їх доробити?

I.

               

                            ПАМ'ЯТКА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ ВЧИТЕЛЕМ УРОКУ  (зразок 2)

I. 1. Чи правильно визначена тема уроку:

  2. Які нові питання, закони передбачається вивчити;

  3. Як розкриваються навчальні та виховні завдання уроку;

  4. Який навчальний матеріал планується повторити;

  5. Які поняття формуються, які закріплюють відповідно до програми.

II 6. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку

     наміченому плану.

III  7. Зміст уроку:

    8.  Відповідність змісту уроку програмі;

    9. Наукова спрямованість уроку;

    10. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом;

     11. Дотримання принципу науковості та доступності;

     12. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об'єкти, ТЗН);

  13. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи та ін.);

  14. Практичні роботи з натуральними об'єктами:

        •  розпізнання;

        •  спостереження;

        •  визначення;

        •  зіставлення;

        •  короткочасний експеримент (якщо він є на уроці);

    15. Опора на раніше вивчене;

    16.  Зв'язок теорії з практикою;

    17.  Ознайомлення учнів з екологічними проблемами. Наступність у вивченні матеріалу;

    18.  Ступінь самостійної навчальної діяльності учнів:

          •  самостійність суджень;

          •  усвідомлення запам'ятовування;

          •  вміння використовувати наявні знання;

          •  закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з підручником,      

             обґрунтованість відповідей);

     19.  Диференціація навчання;

      20. Контроль та оцінювання;

      21. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж).

      22.Реалізація завдань уроку.

                       Можливі  способи повідомлення завдань уроку

1   –  Спочатку ми разом помилуємося вашими глибокими знаннями,

     – Потім спробуємо дати відповідь на запитання: ( тема уроку ),

     –  Потім потренуємо мозок - порозв'язуємо задачі,

     – І, нарешті, покладемо до скриньки пам'яті дещо цінне – наші нові знання.

2.   В країні знань наук багато,

     Але цариця з них  одна.

     Їй перевагу дати варто –

     Найбільш важлива є вона –

     Це  –  … (Наша улюблена математика).

3.  Створення найрізноманітніших проектів є ознакою сьогодення. Хтось захоплюється проектуванням будинків, інші проектують і будують мости. Все це неможливо без розв’язування різноманітних задач, тобто без знання математики.  Відомо, що математика, як ніякий інший шкільний предмет, виховує логічне мислення, а воно потрібне всім людям. Вивчення математики. сприяє розвитку просторової уяви, а вона також потрібна не лише математикам.

4.  За допомогою задач ми будуємо своє успішне майбутнє, готуємось до обраного фаху, доводимо собі, що без математики неможлива успішна діяльність людини. Тож тема нашого уроку звучить так: …

                              Зразки активізації учнів до навчальної роботи

                      (Вправи на налаштування на гарний настрій на уроці)

1. Всі мерщій сідайте, діти.

  Домовляймось не шуміти,

  На уроці не дрімати,

  Руки вчасно піднімати.

2. Подивіться мені в очі. Поглянемо один на одного, посміхнемося. Для того, щоб справитись їз завданням цього уроку будемо працювати старанно, слухати уважно і писати охайно. Тож нині завдання на уроці такі:

    Не просто слухати, а чути.

    Не просто дивитися, а бачити.

    Не просто відповідати, а міркувати,

    Дружно й плідно працювати.

3. Сьогодні у нас незвичайний урок.  

   У світ фантазії зробили ще крок.

   А з творчістю ми вже стрічались не раз,

   І знову вона завітає до нас.

   Це час міркувань, наполегливий час.

   Цікаві завдання чекають на вас.

4. «Пам'ятка – аутотренінг»

   Я – школяр,

   Я – школярка,

   Я – особистість творча,

   Я – думаю, замислююся,

   Я – аналізую, висловлюю свої судження.

   Я – хочу знати.

5. Сьогодні я пропоную вам працювати на уроці з таким девізом: «Серце і дуу в роботу вклади, кожну хвилину на уроці бережи».

6. Пролунав дзвінок. Починаємо наш урок! Правила роботи на уроці:

   1. Не викрикуй, не крутись, на учителя дивись.

   2. Якщо хочеш щось сказати – треба руку піднімати.

   3. Будь уважним і терплячим – результат тоді побачим.

7. Щоб урок пройшов не марно,

   Треба сісти рівно, гарно.

    І виконуй тільки те,

    Про що мова на уроці йде.

8.  Спитає вчитель – треба встать,

    Дозволить сісти – тихо сядь.

    Сказати хочеш – не шуми,

    А тільки руку підійми.

    В класі парту бережи,

    І на парті не лежи.

    Щоб урок минув не марно,

    Треба сісти рівно, гарно,

    Не базікать на уроках,

    Як папуга, чи сорока.

9. Вже дзвінок нам дав сигнал –

     Працювати час настав,

     Тож і ти часу не гай,

     Працювати починай.

  1.  Шкільний мелодійний дзвінок

Покликав усіх на урок.

Тож не будемо гаяти часу

І полинемо разом із класом

У чарівну і добру країну Знань.

11.  Пролунав дзвінок –

      Починаємо урок.

      Прцюватимем старанно,

      Щоб почути наприкінці,

      Що у нашім класі

      Діти – просто молодці.

  1.  Я бажаю вам хорошого настрою на урок, щоб вам легко і успішно працювалося. А працювати будемо дружно, згуртовано, допомагати один одному. Бо часу у нас обмаль, всього 35 хвилин, а роботи чекає багато.
  2.  Девіз уроку:
    1.  Можна все зробити, якщо захотіти.
    2.  Не кажи не вмію, а кажи навчуся.
    3.  мудрим ніхто не народився, а навчився.
    4.  Помічаємо і радіємо найменшим успіхам кожного.

13.   «Я найкращий».

Написати на аркуші своє ім’я.

За 1 хвилину згадати про себе  і записати позитивні риси, які починаються з тієї ж літери, що і ваше ім’я.

По черзі всім дається слово і кожен говорить про себе наприклад:

– Я Тетяна, Я тактовна, толерантна, талановита, творча…

Зараз ми почули про кожного із вас які ви активні, талановиті, розумні,…

Я вірю, що ви дійсно такі і бажаю щоб ви показали всі ці якості на нашому уроці.

14.   Вітальна.

Треба разом привітатись:

–  Добрий день! (граючі відповідають)

Дружно, голосно сказати:

–  Добрий день!

Вліво, вправо поверніться,

–  Добрий день!

Туди-сюди посміхніться:

– Добрий день!

15.   Всі ми разом  мов сім`я

Всі ми разом  мов сім`я.

Друзі ми: і ти, і я.

– Добрий день, сусіду зліва.

– Добрий день, сусіду справа.

Ми усі – одна сім`я.

Всі ми разом  мов сім`я.

Друзі ми: і ти, і я.

Посміхнись сусіду зліва.

Посміхнись сусіду справа.

Ми усі  – одна сім`я.

16.   Побажання вчителя.

  Невідомо, хто, коли, але хтось сказав слова, які передаються нам і які ми передаємо нашим нащадкам: «Намагайтеся кожного дня  для кожної справи знайти якийсь позитивний початок, оскільки  від того настрою, з яким ви вступаєте в день, або в якусь справу залежать ваші успіхи, а можливо, і невдачі».

   Я бажаю вам розпочати урок з гарним настроєм і отримати від нього задоволення і гарні результати.

17.   Вірш М. Познанської

Я всміхаюсь сонечку:

– Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квітоньці:

– Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:

– Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся

Зичу їм добра!

18.   Вчитель читає вірш М. Сингаївського:

Все із доброго чи злого –

Починається з малого.

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка.

Хліб – з маленької зернинки,

Дощ – із чистої краплинки,

День турботою почнеться –

Все довкола усміхнеться.

Проганяй мерщій дрімоту

І рукам давай роботу.

І роби невтомно, вміло

Хоч мале, та добре діло.

  •  А яке діло повинен робити учень?

.

                    Зразки  методів для мотивації навчальної діяльності

1)  «Відстрочена відгадка».

    На початку уроку вчитель ставить запитання, відповісти на яке можна в кінці уроку.

2)  Кросворд.

    Визначити, яке ключове слово виділено і пояснити його значення.

    Або по заповненому кросворду сформулювати питання або означення до даних слів.

3)  «Самооцінка» своєї готовності до уроку.

    Вчитель задає питання:

– Хто сьогодні готовий отримати найвищу оцінку?

 –  Хто добре готовий до уроку?

 –  Хто не готовий?

4)  «Постав запитання»

   На початку уроку вчитель дає завдання: в ході уроку скласти питання до навчального матеріалу.

5)  «Свої приклади»

    Під час вивчення нового матеріалу учні готують свої приклади до вивчених понять.

6)  «Підказки»

    Після декількох речень – підказок вчителя – діти самі розуміють про що буде йти мова на уроці.

7)  «Знайди помилку».

    На дошці записані рівняння і відповіді до них; серед яких є як правильні, так і неправильні. Пропонується їх перевірити.

8)  «Чистий аркуш».

    На столі в кожного учня лежить чистий аркуш паперу. Перед поясненням нової теми, учитель повідомляє, що в кінці уроку з деяких питань, які розглядались на уроці, буде проведена перевіна робота.

                     Зразки методів для актуалізації знань

1.  «Хто більше».

    Учням пропонується по черзі швидко проговорювати всі найважливіші поняття та означення даної теми, доповнюючи один одного. При цьому вчитель питання не задає.

2.  «Інтелектуальна розминка».

      Відповіді учнів на якісні запитання (чи існує чотирикутник з трьома тупими кутами?)

3.  «Вірю – не вірю».

     Вчитель ставить запитання:

     –  Чи вірите ви, що…

4.  «Так  чи  ні».

     Вчитель загадує поняття. Учні, задаючи запитання, на які вчитель має право відповісти тільки «так» або «ні», повинні відгадати задумане.

5. Бліц – опитування «ланцюжком».

    Учні по черзі ставлять один одному запитання.

6.  «Спіймай помилку».

    Вчитель проговорює факти,  включаючи малопомітні помилки. Учні вказують на них.

7.  «Світлофор».

    У кожного учня картка, яка з одного боку червона, а з іншого – зелена. Вчитель задає запитання А всі учні підіймають картки: хто знає відповідь – сигналізує зеленим, а хто не знає – червоним.

8.  «Пінг – понг» .

     Кидаючи один одному м'ячик, учні разом з тим ставлять запитання.

9.  «Тихе опитування».

    Взаємоопитування. Опитування в парах.

10. Тестування.

    Перевірка знань учнів за допомогою дидактичних матеріалів або комп'ютера.

11.  «Незакінчене речення».

    Вчитель або учень-асистент починає формулювати визначення поняття, а учні закінчують.

12.  «Логічний ланцюжок».

13.    Перший учень починає відповідати на запитання, далі на будь-якому місці його відповідь припиняється вчителем і слово передається другому учневі, потім третьому і т.д.

14. Термінологічний диктант.

     Вчитель називає поняття, а учні пишуть його визначення.

                                  Можливі способи  підведення підсумку уроку

1.   «Сніжна грудка».

    Слово – речення – питання – відповідь.

    Перший учень проговорює слово, що стосується даної теми, другий складає речення з цим словом, третій складає питання до цього слова, а четвертий відповідає на нього.

2. На уроці я:

    I.            Дізнався:

    II.           Зрозумів:

    III.          Навчився:

3. Найбільший мій успіх на уроці:

   Найбільші труднощі на уроц

4. Що нового дізнався на уроці?

   Що сподобалося найбільше?

    Що було найскладнішим при виконанні завдань?

    Що треба ще вивчити вдома?

5.  " Неуважний учень ”.

    Виконуючи  завдання  на  ( тема уроку ), неуважний  учень  зробив  деякі  помилки. Виправте  помилки  і  скажіть,  чому   цей  учень помилився.

                                                Поради вчителям

1. Уміте радіти маленьким успіхам своїх учнів і співпереживати їх невдачам.

2. Не бійтеся признатися в своєму незнанні якого-небудь питання. Будьте разом з ним в пошуку. Постарайтеся вселити в учня віру в себе, в його успіх. Тоді багато вершин для нього стануть переборними.

3. Не вимагайте на уроці "ідеальної дисципліни". Не будьте авторитарним. Пам'ятайте, урок  – це частинка життя дитини. Він не повиненні бути скутим і затиснутим. Формуйте в ньому особу відкриту, захоплену, розкуту, здатну творити, всесторонньо розвинену.

4. Прагниітьдо того, щоб Ваші уроки не стали шаблонними, проведеними "по трафарету". Хай на уроках здійснюються відкриття, народжуються істини, підкоряються вершини, продовжуються пошуки.

5. Входьте в клас з посмішкою. При зустрічі загляньте кожному в очі, дізнайтеся його настрій і підтримайте, якщо йому сумно.

6. Пам'ятайте, кожен Ваш урок повинен бути хай маленьким, але кроком вперед, до пізнавання нового, невідомого.

7. Учень завжди в навчанні повинен долати трудність. Бо тільки в трудності розвиваються здібності, необхідні для їх подолання. Умійте визначити "планку" трудності. Вона не повинна бути завищеною або заниженою.

8. Учіть своїх учнів трудитися. Не шукайте легкого шляху в навчанні. Але пам'ятайте, як важливо підтримати, підбадьорити, бути поряд у важкій ситуації. Відчувайте, де необхідні Ваше плече, Ваші знання, Ваш досвід.

9. Якщо з двох балів думаєте, який вибрати, - не сумнівайтеся, поставте вищий. Повірте в дитину. Дайте йому крила. Дайте йому надію.

10. Не приховуйте від дітей своїх добрих відчуттів, але пам'ятайте: серед них ніколи не повинно бути особливого місця для "улюбленчиків". Постарайтеся в кожній дитині побачити визначене йому, відкрийте його йому самому.

11. Пам'ятайте про те, що дитині повинно бути цікаво на уроці. Тільки коли цікаво, дитина стає уважною.

12. У спілкуванні з батьками своїх учнів пам'ятайте, що їх діти - найдорожче в житті. Будьте розумними і тактовними.Знаходьте потрібні слова. Постарайтеся не образити і не принизити їх гідність.

13. Не бійтеся вибачитися, якщо опинилися неправими. Ваш авторитет в очах учнів тільки підвищиться. Будьте терплячими і до їх помилок.

14. Живіть з дітьми повним життям. Радійте і засмучуйтеся разом з ними. Захоплюйтеся і дивуйтеся. Жартуйте і  наставляйте. Учіть бути нетерплячими до брехні і насильства. Учіть справедливості, завзятості, правдивості.

15. Будьте завжди витриманими, терплячими, урівноваженими.

                                         Як  похвалити учнів

  •  Ти зараз на правильному шляху.
  •   Пречудово!
  •  У тебе це вийшло!
  •  Правильно!
  •  Це добре!
  •  Супер!
  •  Я пишаюся тим, як ти працював.
  •  Ти робиш це дуже добре.
  •  Це набагато краще.
  •  Гарна робота!
  •  Я щаслива бачити цю роботу.
  •  Ти робиш гарну роботу.
  •  Ти близький до істини!
  •  Мої вітання!
  •  Це те, що треба!
  •  Я знала, що ти зможеш це зробити.
  •  Зараз ти це зрозумів.
  •  Нарешті!
  •  Ти швидко вчишся.
  •  Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.
  •  Я не зуміла б зробити краще.
  •  Це правильний шлях.
  •  З кожним днем у тебе виходить краще.
  •  Це спосіб!
  •  Ти нічого не прогаяв!
  •  Тик тримати!
  •  Надзвичайно!
  •  Прекрасно!
  •  Це найкраще!
  •  Остаточно!
  •  Сенсаційно!
  •  Тепер нічого тебе не зупинить.
  •  Це була першокласна робота. Чудово!
  •  Твій мозок попрацював на славу.
  •  Відмінно!
  •  Це видатний винахід.
  •  Фантастика!
  •  Здорово!
  •  Це чудова робота.
  •  Ти робиш це красиво!
  •  Як ти багато зробив! Розумник!
  •  Ти дійсно це покращив.
  •  Прегарно!
  •  Вітаю! Ще краще!
  •  Ти правий!
  •  Тримати так!
  •  Ти зробив це вчасно.
  •  Мені подобається хід твоїх думок.
  •  Я пишаюся тобою.
  •  Дуже приємно вчити таких розумних дітей.
  •  Велика тобі подяка.
  •  Я нічого не бачила кращого.
  •  Твоя робота принесла мені багато радості
  •  Молодчина!
  •  Серйозний порив!
  •  Ось цього я ще не бачила.
  •  Ти неперевершений сьогодні.
  •  Це вже успіх!
  •  Це твоя перемога.
  •  Тепер ти відчуваєш свої можливості.
  •  Ти справжній майстер.
  •  Щиросердно рада за тебе.
  •  Не можу виразити своє захоплення.
  •  Грандіозно!
  •  Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.
  •  Ти досягнеш успіху!

                 

                  Культура запису розв'язування текстових задач

    Задача 1. Із корбки вийняли 6 кольорових і 2 простих олівці. Скільки всього олівців вийняли з коробки?            Запис у зошиті:                              6 + 2 = 8

    Вивчаючи тему «Табличне додавання і віднімання з переходом через десяток», учні 1 класу ознайомлюються з новим записом розв'язування задач. Вони виконують запис розв'язування прстих задач на додавання і віднімання з найменуванням предметів або одиниць вимірювання величин біля числового значення виразу в дужках.

    Задача 2. У гаражі було 11 автомобілів. 3 автомобілі виїхало. Скільки автомобілів залишилося у гаражі?      Запис у зошиті:               11 – 3 = 8 (авт.)

    Під час ознайомлення учнів 2 класу із задачами на дві дії доцільно навчити записувати відповіді до задач у скороченому вигляді: числове значення шуканої величини й одиниці її вимірювання або назву предмета.

    Задача 3. Потрібно заправити 13 колісних і 7 гусеничних тракторів. Заправили 5 тракторів. Скільки тракторів залишилося заправити?

    Запис у зошиті:                                   1) 13 + 7 = 20 (т.)

                                                            2) 20 – 5 = 15 (т.)

Відповідь: 15 тракторів.

Пояснення розв'язування задачі дається учнями перших класів в усній формі.

Під час вивчення теми «Нумерація чисел 21 – 100» учні записують розв'язування складеної

задачі у вигляді виразу (20 – (13 + 7) – запис готового виразу).

    Задача 4. Рибалка піймав 7 йоржів і 5 карасів. На юшку витратив 8 рибин. Скільки рибин залишилось?

     Запис у зошиті:                                     (7 + 5) – 8 = 4 (р.)

     Відповідь: 4 рибини.

    Часто при письмових поясненнях розв'язування текстових задач у питальній чи стверджувальній формах зустрічаються спрощені записи чисел (1. 2. 3, ...) для слів: перший, другий, третій, ...  

                                       Правильний запис

  1.  Скільки деталей виготовив перший робітник?
  2.  Скільки літрів бензину витратив другий автомтбіль?
  3.  Скільки квадратних метрів займає третя ділянка?

                Зразки запису розв'язування текстових задач (3 – 4 клас)

                           (за методичними рекомендаціями Я. А. Короля)

    I. Запис розв'язування задачі окремими діями з письмовим поясненням у питальній формі. 

    Задача. Один робітник працював 4 дні, по 7 год на день, а другий – 3 дні, по 8 год на день. Разом вони виготовили 832 деталі. Скільки деталей виготовив кожний робітник, якщо продуктивність праці в них була однакова?

    1) Скільки годин працював перший робітник?

                                 7 · 4 = 28 (год)

2) Скільки годин працював другий робітник?

                                 8 · 3 = 24 (год)

3)  Скільки годин працювали робітники?

                                 28 + 24 = 52 (год)

4) Скільки деталей за годину виготовляли робітники?

                                 832 : 52 = 16 (д.)

5) Скільки деталей виготовив перший робітник?

                                   16 · 28 = 448 (д.)

6) Скільки деталей виготовив другий робітник?

                                         16 · 24 = 384 (д.)

    Відповідь: перший робітник виготовив 448 деталей, другий – 384 деталі.

    II. Запис розв'язування задачі окремими діями з письмовим поясненням у стверджувальній формі.

     Задача. Теплохід проплив 678 км. Першого дня він проплив ⅓ цієї відстані, другого – ¼ решти відстані, а третього – решту відстані. Скільки кілометрів проплив теплохід за третій день?

  1.  678 : 3 = 226 ( км) – проплив теплохід першого дня;
  2.  678 – 226 = 452 ( км) – проплив теплохід другого дня і третього дня разом;
  3.  452  : 4 = 113 ( км) – проплив  теплохід другого дня;
  4.  452 – 113 = 339 ( км )

Відповідь: третоьго дня теплохід проплив 339 км.

III. Запис розв'язування задачі окремими діями без письмового пояснення.

Задача. Маслозавод відправив у три магазини 5600 кг масла. У перший магазин завод

відправив ⅛ всієї маси масла, у другий – ⅝, а в третій – решту масла. Скільки кілограмів масла одержав кожний магазин?

  1.  5600 : 8 = 700 ( кг)
  2.  5600 : 8 · 5 = 3500 ( кг)
  3.  700 + 3500 = 4200 ( кг)
  4.  5600 – 4200 = 1400 ( кг)

Відповідь: перший магазин одержав 700 кг, другий – 3500 кг, а третій – 1400 кг маслаю

IV. Запис розв'язування задачі способом складання виразу з письмовим поясненням.

Задача. Протягом двох днів велосипедист був у дорозі 12 год і за цей час проїхав 180 км. Скільки кілометрів проїде мотоцикліст за 20 год, якщо його швидкість на 36 км/год більша від швидкості велосипедиста?

  1.  180 : 12 ( км/год) – швидкість велосипедиста;
  2.  180 : 12 + 36 (км/год) – швидкість мотоцикліста;
  3.  (180 : 12 + 36) · 20 ( км) – проїде мотоцикліст;

(180 : 12 + 36) · 20 = 1020 ( км)

Відповідь: мотоцикліст проїде 1020 км.

V. Запис розв'язування задачі способом складання виразу без письмовог пояснення.

    Задача. Для 4 коней і 24 корів видали 2 ц сіна. Кожному коневі видавали 8 кг сіна. Скільки кілограмів сіна видавали одній корові?

  1.  8 · 4 ( кг)
  2.  200 – 8 · 4 ( кг)
  3.  (200 – 8 · 4 ) : 24 = 7 ( кг)

VI. Запис числового виразу, який є розв'язуванням задачі.

    Задача. 450 кг борошна насипали в 5 однакових мішків. Зерна в такі мішки вміщується на 10 кг менше, ніж борошна. Скільки мішків потрібно, щоб розсипали 480 кг зерна?

     480 : (450 : 5 – 10) = 6 (м.)

     Відповідь: потрібно 6 мішків.

    VII. Запис розв'язування задачі способом складання рівняння з письмовим поясненням. 

     Задача. У гаражі було кілька колісних тракторів і 7 гусеничних, усього 12. Скільки колісних тракторів було в гаражі?

     Х (т.) – колісних було в гаражі;

     Х + 7 (т.) – було всього в гаражі;

     Х + 7 = 12 – за умовою задачі.

     Х + 7 = 12

     Х = 12 – 7

     Х = 5

    Віповідь: 5 колісних тракторів було в гаражі.

    VIII. Запис розв'язування задачі способом складання рівняння без письмового пояснення. 

     Задача. Посадили кілька рядів яблунь, по 8 яблунь у кожному ряду, всього 56 яблунь. Скільки рядів яблунь посадили?

     Х (р.) яблунь посадили;

     8 · Х = 56

     Х = 56 : 8

     Х = 7

    Відповідь: посадили 7 рядів яблунь.

                 МОЖЛИВІ ПРИЧИНИ ПРОГАЛИН В ЗНАННЯХ ТА УМІННЯХ УЧНІВ

                                                          ( МАТЕМАТИКА)

         Вимоги програми:

        Можливі причини прогалин:

читати, записувати і порівнювати числа в межах мільйона;

не сформований перехід від конкретного плану  дій до абстрактного;

не сформований внутрішній план дій;

не сформовані поняття «більше», «менше»;

не сформоване поняття числового ряду;

недостатній розвиток аналізу;

називати компонент арифметичних дій і читати найпростіші числові вирази (сума, різниця, добуток, частка);

виконувати письмові обчислення: додавання і віднімання в межах мільона, множення і ділення на одно- та двоцифрові числа;

знаходити значення числового виразу на 3 – 4 арифметичні дії; 

недостатній розвиток смислової пам'яті;

не сформована операція мислення «аналіз через синтез»;

недостатній розвиток аналізу просторових відношень;

низький рівень сформованості внутрішнього плану дій;

недостатній розвиток довільної уваги;

недостатня віддиференціація понять «додавання», «віднімання», «множення»,

    « ділення»;

не засвоєно склад числа, таблиця множення та ділення;

мало уваги приділяється усному рахунку;

розпізнавати і зображати (на папері в клітинку за допомогою циркуля і лінійки геометричні фігури – точку, відрізок, промінь, пряму, ламану, кут, коло, круг, квадрат, прямокутник, трикутник);

вимірювати довжину відрізка, довжину ламаної;

креслити відрізок заданої довжини;

обчислювати периметр;

недостатність розвитку аналізу просторових відношень;

недостатність операцій абстрагування;

недостатність операцій узагальнення;

недостатність процесів аналізу та аналізу через синтез;

утруднення при переносі знань;

недостатня віддиференціація одиниць вимірювання площі та периметра;

розв'язувати прості текстові арифметичні задачі, пов'язані з відношенням більше (менше), задачі на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць (в кілька разів), задачі на різницеве або кратне порівняння чисел та складені задачі на 3 – 4 дії;

 недостатність процесів аналізу та аналізу через синтез;

конкретність мислення;

не сформована операція узагальнення;

недоліки в розвиткові процесів довільної уваги;

шаблонність мислення;

розв'язувати  складені задачі, в яких використовується залежність між величинами (швидкістю, часом і відстанню при рівномірному прямолінійному русі; ціною, кількістю і вартістю товару; площею прямокутника і довжинами суміжних сторін);

інертність діяльності мислення;

інтелектуальна пасивність;

поверхова смислова обробка математичного матеріалу;

мало уваги приділялося розв'язуванню текстових та логічних задач;

не сформовані уміння складати план рішення задач;

розв'язувати рівняння ускладненої структури з однією змінною;

не сформована операція мислення та узагальнення;

сформованість досить вузького узагальнення;

недостатність операції абстрагування;

мало уваги приділялося завданням з логічним навантаженням;

виконувати підбір значень змінної у нерівностях;

відсутність узагальненості операції порівняння;

недостатня гнучкість операції мислення;

утруднення при переносі знань.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7724. Організація і функціонування служби охорони праці на виробництві 112.5 KB
  Організація і функціонування служби охорони праці на виробництві Програмна анотація Організація служби охорони праці на підприємстві. Завдання інженерно-технічних працівників щодо забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці. Захист працівників ...
7725. Створення комфортних умов праці на виробництві 163.99 KB
  Створення комфортних умов праці на виробництві Програмна анотація Нормалізація параметрів виробничого середовища. Методи і засоби контролю повітряного середовища. Освітлення. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Параметри виробничого середовища Метеоро...
7726. Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика 219.1 KB
  Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика Програмна анотація Пожежі та причини їх виникнення. Організація протипожежного захисту на виробництві. Засоби пожежогасіння. Пожежний зв’язок та сигналізація. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ П...
7727. Кримінологічна безпека 120.19 KB
  Кримінологічна безпека Програмна анотація Джерела кримінологічних загроз об’єкта економіки. Система забезпечення кримінологічної безпеки об’єкта економіки. Заходи особистої кримінологічної безпеки. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Кримінологічна...
7728. Надзвичайні ситуації мирного часу 85.46 KB
  Надзвичайні ситуації мирного часу Програмна анотація Класифікація надзвичайних ситуацій. Причини виникнення надзвичайних ситуацій. Природні надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації антропогенного характеру. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Надзви...
7729. Характеристика осередків ядерного, хімічного та бактеріологічного враження 187.41 KB
  Характеристика осередків ядерного, хімічного та бактеріологічного враження Програмна анотація Осередок ядерного враження. Осередок хімічного враження. Осередок бактеріологічного враження. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Ядерна зброя Термоядерні бо...
7730. Екологічна безпека 1.69 MB
  Екологічна безпека Програмна анотація Глобальні екологічні проблеми. Екологія харчових продуктів. Економіка екології. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Екологія Зміна екологічної рівноваги Парниковий ефект Озонові діри Кислотні дощ...
7732. Організація та завдання цивільної оборони України 208.5 KB
  Організація та завдання цивільної оборони України Програмна анотація Організація цивільної оборони на Україні. Організація цивільної оборони на господарських об’єктах. Основи стійкості господарських об’єктів в умовах надз...