58552

Урок математики і вимоги до нього

Реферат

Педагогика и дидактика

Підготовка вчителя до уроку вибір методів засобів і форм організації діяльності учнів. Особливості уроку математики в початковій школі Основною формою організації навчальної роботи з математики як і з інших предметів є урок. Особливості уроку математики обумовлені перш за все особливостями самого навчального предмета.

Украинкский

2014-06-05

92 KB

76 чел.

Урок математики і вимоги до нього

План

  1.  Особливості уроку математики в початковій школі.
  2.  Типи уроків математики. Особливості уроків математики в залежності від основної дидактичної мети.
  3.  Підготовка вчителя до уроку, вибір методів, засобів і форм організації діяльності учнів.

Література

Бантова М.О. Бельтюкова Г.В, Полевщикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах. -К.: Вища школа. 1982. – Р. 1 § 5.

Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навчальний посібник.: 2-ге вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. –  § 12-16.

Богданович М.В., Будна Н.О., Лишенко Г.П. Урок математики в початковій школі: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 280 с.

Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с.

Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод. посіб. Авт.-

Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. К.: "Магістр-5", 1997. - 256 с.

Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 528 с.


Урок математики і вимоги до нього

1. Особливості уроку математики в початковій школі

Основною формою організації навчальної роботи з математики, як і з інших предметів, є урок.

Особливості уроку математики обумовлені перш за все особливостями самого навчального предмета.

Особливості уроків математики в початкових класах

Початковий курс математики побудований так, що одночасно з вивченням арифметичного матеріалу включаються елементи алгебри і геометрії. Отже, на одному уроці часто розглядається, крім арифметичного, алгебраїчний і геометричний матеріал. Включення матеріалу з різних розділів курсу, безумовно, впливає на побудову уроку математики та методику його проведення.

Другою особливістю початкового курсу математики є розгляд у взаємозв'язку теоретичних і практичних питань. Тому на кожному уроці математики робота над засвоєнням знань іде одночасно з виробленням умінь і навичок.

На уроці реалізується, як правило, декілька дидактичних цілей: по відношенню до одного матеріалу ведеться попередня підготовча робота, по відношенню до другого – ознайомлення з новим і його первинне закріплення, по відношенню до третього – раніше вивченого матеріалу – проводиться закріплення з метою узагальнення і систематизації знань, з метою вироблення міцних умінь і навичок. Одночасно здійснюється контроль та облік знань, умінь, навичок учнів. В цих умовах надзвичайно важливо з кожного питання дотримуватися наступності в роботі від уроку до уроку.

Специфіка уроків математики обумовлюється також особливостями засвоєння дітьми математичного матеріалу: абстрактний характер матеріалу вимагає ретельного відбору наочних засобів, методів навчання, різноманітних видів діяльності учнів протягом уроку.

На уроках математики необхідний постійний контроль за ходом засвоєння матеріалу, щоб учитель міг більш успішно керувати діяльністю дітей та здійснювати диференціацію навчання. Коли дається кілька варіантів завдань, то, як правило, перевіряють виконання важких варіантів завдань з тим, щоб усі учні класу з'ясували, як виконувати це завдання, і щоб перевірка сприяла збагаченню знань учнів усього класу.

На уроках математики в комплексі розв'язуються освітні, розвивальні та виховні завдання. У тісному зв'язку з освітніми завданнями на уроках математики здійснюють виховні завдання. Кожний урок може впливати як позитивно, так і негативно. Розв'язанню виховних завдань на уроці сприяють не якісь окремі «виховні моменти», а весь урок, увесь навчальний процес у цілому: зміст навчання, якому в нашій школі притаманні науковість, ідейність, життєвість; методи навчальної роботи, спрямовані на всебічний розвиток активності і самостійності учнів; чітка організація уроку. Керівна роль у досягненні виховного характеру навчальної роботи належить учителеві, бо і зміст, і методи, і організацію робота на уроці визначає вчитель.

На уроці математики розв'язують різноманітні виховні завдання: виховання в учнів спостережливості, пильності, звички вдивлятися в навколишнє життя; формування ініціативи, відповідальності і сумлінності в роботі; вироблення чіткості і акуратності в обчисленнях, вимірюваннях, формулюваннях і записах; виховання звички систематично працювати і перемагати труднощі.

Особливу увагу на уроках приділяють розвиткові в дітей інтересу до математики і вихованню в них навичок самостійної роботи. Інтерес до предмета і розумова самостійність тісно взаємозв'язані. Якщо дітям цікаво на уроці, тоді вони проявляють значно більшу активність і самостійність у навчальній роботі. У свою чергу активність і самостійність, виявлені дітьми в здобуванні знань, збуджують у них інтерес до предмета.

Для виховання в учнів розумової самостійності і розвитку інтересу до математики велике значення має правильний відбір методів навчання.

Одним з активних методів навчання є самостійна робота учнів. На уроках математики самостійні роботи виконують з метою підготовки до вивчення нового матеріалу, під час ознайомлення з нескладним новим матеріалом, в процесі закріплення знань, умінь і навичок, а також для перевірки засвоєння вивченого матеріалу.

Під час вивчення нового матеріалу дуже важливо створити такі умови, щоб діти були безпосередніми учасниками здобування нових знань. Для цього можна перед початком вивчення нового матеріалу запропонувати учням практичну задачу, для розв'язання якої не досить наявних у дітей знань, потрібні нові знання, які й стають потім предметом вивчення на певному уроці, тобто створюється «проблемна ситуація», «ситуація утруднення».

Для розвитку інтересу до математики на уроках використовують дидактичні ігри і цікаві вправи. Учні з великим задоволенням виконують роботу, якщо завдання подано в незвичайній формі: не просто розв'язувати приклади, а знайти приклади,  розв'язані неправильно, і розв'язати їх правильно, заповнити таблицю, хоч її заповнення зводиться до розв'язування ряду прикладів, тощо. Ігри і цікаві вправи пожвавлюють роботу на уроці/ підсилюють активність дітей.

Організовуючи роботу з вивчення нового матеріалу, треба допомогти учням не лише активно і самостійно засвоїти навчальний матеріал, а й сприйняти і усвідомити прийоми та способи роботи з цим матеріалом. Тому треба звертати увагу дітей на способи виконання завдань, робити самі способи предметом розгляду.

Вимоги до уроку математики

Урок є основною організаційною формою навчально-виховної роботи і складним психолого-педагогічним актом в процесі навчання, що базується на власній організаційній методиці та психологічних засадах. Правильна побудова уроку має не тільки навчальне, а й виховне значення, сприяє не лише засвоєнню знань, а й формуванню зібраності, організованості та дисципліни учнів. Тому урок має відповідати організаційним, дидактичним, психологічним, етичним та санітарно-гігієнічним вимогам, які тісно пов'язані між собою, доповнюють одна одну.

Організаційні вимоги. Передбачають чітке визначення мети і завдань уроку, раціональну його структуру, підтримання високої працездатності, дисципліни, оптимальне використання часу.

Дидактичні вимоги. Висувають на передній план чіткість навчальних завдань, освітню і виховну мету, оптимальний зміст, раціональні методи, дотримання принципів навчання.

Психологічні вимоги. Спрямовують на стимулювання навчально-пізнавальної діяльності, метою якої є формування позитивного ставлення учнів до навчання. Тому в процесі навчання учитель повинен дбати не тільки про рівень власної діяльності (викладання), але й діяльності учнів (учіння). Обов'язковим елементом кожного уроку є формування мотивів навчальної діяльності.

Етичні вимоги. Відображають одну зі сторін педагогічної моралі — характер взаємин учителя й учнів на уроці (вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність). Якщо взаємини між ними не узгоджуються з існуючими нормами моралі, якщо вони є формальними, втрачають обидві сторони, а потім — суспільство.

Стрижнем педагогічної діяльності є любов до дітей. «Якщо вчитель має тільки любов до праці, він буде хорошим вчителем, — писав російський письменник-мораліст Л. М. Толстой. — Якщо вчитель має тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращий за того вчителя, котрий прочитав усі книги, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він — досконалий учитель». Любов учителя до дітей не може бути вибірковою, а повинна спрямовуватися на всіх дітей, навіть якщо через окремих із них він зазнав прикрощів.

Важливою складовою педагогічного такту є співвідношення вимогливості та поваги до особистості учня. Повага несумісна з приниженням особистості, людської гідності учня. Вимогливість є одним з виявів поваги вчителя до учня, який рано чи пізно починає розуміти, що невимогливий учитель — це байдужа до них та результатів своєї праці людина.

Важливе етичне значення має оцінювання викладачем навчальної діяльності учнів. Необ’єктивність оцінювання травмує психіку учня, викликаючи негативне ставлення до навчання, відчуття несправедливості, необ'єктивності оцінки діяльності.

Потужний етичний заряд містять у собі вміння учителя керувати своїми емоціями, самовимогливість, любов до предмета, який він викладає, творчий підхід до діяльності, добросовісність у роботі, захопленість.

Санітарно-гігієнічні вимоги. Акцентують увагу вчителя на відповідальності не тільки за глибокі та фундаментальні знання дітей, але й за їх психофізіологічний стан.

Значна частина санітарно-гігієнічних вимог до процесу навчання повинна виконуватися без безпосередньої участі вчителя (забезпечення відповідної площі, кубатури класних приміщень, освітлення класу, раціональний розклад уроків, сприятливий шкільний режим та ін.). Будь-яке порушення норм шкільної гігієни вчитель не має залишати без уваги.

Протягом уроку він повинен стежити за рівнем втомлюваності учнів. Сам процес втомленості має дві фази: рухливої непосидючості та загальмованості. Якщо учень починає відволікатися від роботи, займатися сторонніми справами, потягатися, розмовляти — це ознака першої фази втомленості. В'ялість, апатія, позіхання, розсіяність свідчать про виникнення загальмованості. Щоб уникнути другої фази втомленості, необхідно зробити короткочасний відпочинок або змінити вид діяльності учнів.

На працездатність учнів впливають і меблі, за якими вони сидять. Невідповідність висоти парт викликає психологічний дискомфорт, може призвести до порушення постави та зору дітей. Втомленість учнів можуть спричинити тіснота, задуха, підвищена вологість, хімічний склад повітря (повітря, в якому 0,1% вуглекислого газу, є несприятливим для перебування людини). Тому провітрювання класу є обов'язковою санітарно-гігієнічною вимогою до організації навчального процесу.

Учнів стомлює одноманітність, нетворча робота. Фізіологи з'ясували, що у 90% дітей втомленість під час навчальної діяльності виникає не від нестачі енергії, а від її надлишку. Вони більше втомлюються на нецікавих уроках, ніж на уроках, наповнених напруженим, цікавим змістом. Саме тому вчитель повинен уміло використовувати інтонаційні засоби мови, стежити за її гучністю та інтенсивністю, чергувати різноманітні методи навчання, використовувати гру, створювати ситуації зайнятості та емоційного переживання. Гігієна розумової праці пропонує також вміле поєднання логічних міркувань з науковими образами, постійний перехід від простого матеріалу до складнішого, що забезпечує нормальне функціонування кори головного мозку, віддаляє прояви стомленості.

Значні санітарно-гігієнічні вимоги пред'являються до використання технічних засобів навчання і засобів наочності. Використання контрастних екранів і підйомних майданчиків при демонструванні дослідів, моделей та макетів, застосування підфарбованих рідин, ретельне затемнення при перегляді кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, чіткість зображення на екрані, світлові указки та кольорова крейда полегшують зорове сприйняття учнів.

Порушенням санітарно-гігієнічних вимог до уроку є затримання учнів після дзвінка в класі, байдужість учителя до здоров'я учня, нехтування правилами техніки безпеки. Тому ставлення вчителя до санітарно-гігієнічних вимог свідчить не тільки про рівень його професійності, але й про його моральність та етичні якості.

Ці та інші вимоги до уроку  сформулюємо у вигляді схеми:

Дидактичні

Чітке визначення освітньої мети уроку як вияву його освітньої функції.

Здійснення у своїй системі уроків дидактичних принципів навчання.

Обрання найраціональніших методів і прийомів, а також засобів для досягненні визначеної мети уроку. Ретельна підготовка вчителя до кожного уроку.

Застосування внутрішньо предметних і міжпредметних зв’язків.

Виховні

Постановка виховної мети уроку і відповідного завдання з виховання учнів (всього класу або окремих) у їх розумовому, моральному, трудовому напрямах. Елементи виховання мають входити до виховної тканини уроку.

Врахування індивідуальних особливостей учнів, зокрема рівня інтелектуального розвитку, мотивації ставлення до навчання, дії стимулюючих методів, ступеня самостійності в оволодінні знаннями.

Психологічні

Організація і здійснення сприймання та усвідомлення, запам’ятовування і осмислення навчальної інформації.

Розвиток довільної та післядовільної уваги учнів, її концентрація на найскладніших і найвідповідальніших знаннях (поняттях, правилах, законах).

Застосування мнемонічних прийомів (механічного і смислового) запам’ятовування знань, тренування вмінь на уроці, а також в ході виконання домашніх завдань.

Розумове виховання та самовиховання особистості в процесі навчання.

Організаційні

Наявність продуманого плану проведення уроку на основі тематичного планування.

Організаційна стійкість проведення уроку (своєчасний початок, максимальне використання кожної хвилини, оптимальний темп навчання, логічна стрункість і завершеність, свідома дисципліна учнів протягом уроку).

Підготовка та раціональне використання різних засобів навчання, у т.ч. ТЗН.

Етичні

  1.  Характер взаємин учителя й учнів на уроці має узгоджуватися з існуючими нормами моралі.
  2.  Співвідношення вимогливості та поваги до особистості учня.
  3.  Об’єктивне оцінювання викладачем навчальної діяльності учня.
  4.  Уміння вчителя керувати своїми емоціями, самовимогливість, любов до предмета, який він викладає, творчий підхід до діяльності, добросовісність у роботі, захопленість.

Санітарно –гігієнічні

Забезпечення чергування методів і прийомів у ході уроку (щоб не допускати втоми і розумового перевантаження учнів).

Дотримання режиму гігієни, аерації повітря в класі (провітрювання перед уроком, вологе прибирання)

Стеження за станом здоров’я учнів і звільнення від уроку тих, на кого є підозра щодо інфекційного захворювання чи на ГРЗ.

Явка вчителя на урок у цілковито здоровому стані.

Загальні вимоги до уроку математики:

чітка його цілеспрямованість;

теоретична і практична повноцінність змісту;

правильне застосування та поєднання різних форм організації пізнавальної діяльності учнів (класної, групової, індивідуальної);

виразне формулювання основних висновків;

достатнє закріплення та повторення нового матеріалу;

оперативне з’ясування ступеня оволодіння знаннями, рівня сформованих умінь і навичок.

  1.  
    Типи уроків математики. Особливості уроків математики в залежності від основної дидактичної мети.

У сучасній дидактиці існують різні класифікації уроків, залежно від взятих за основу ознак.

Одна із класифікацій – за загальнопедагогічною метою організації занять.

Залежно від дидактичної мети виділяють: спеціалізований урок (переважає одна мета), комбінований урок (дві або більше рівнозначні мети). Різновидами спеціалізованого уроку є: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок засвоєння умінь та навичок; 3) урок застосування знань, умінь та навичок;   4) урок контролю та корекції знань, умінь та навичок; 5) урок узагальнення та систематизації знань.

Тип уроку визначає особливості його структури.

У початкових класах немає уроків, повністю присвячених вивченню нового матеріалу. Новий матеріал невеликими частинами розглядають майже на кожному уроці. Тому найпоширенішими в початкових класах є комбіновані уроки.

Структура комбінованого уроку:

Організація початку уроку (1 – 2 хв).

Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру (4 – 5 хв).

Перевірка раніше засвоєних знань (6 – 10 хв).

Мотивація навчання школярів та повідомлення теми, мети і задач уроку (2 – 3 хв).

Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу          (5 – 10 хв).

Узагальнення і систематизація знань (5 – 10 хв).

Домашнє завдання (3 – 5 хв).

Підсумок уроку (1 – 2 хв).

На уроці комбінованого типу витрачають приблизно однаковий час на повторення і перевірку раніше вивченого і на вивчення нового і його закріплення. При цьому часто разом із закріпленням раніше завченого учитель перевіряє, як діти засвоїли цей матеріал: разом із вивченням нового матеріалу закріплюють знання, уміння і навички з нового матеріалу, закріплення поєднують з підготовкою до вивчення наступної теми тощо. Цим забезпечують активну роботу учнів протягом уроку.

Говорячи про уроки вивчення нового матеріалу у молодших класах, слід відмітити, що спеціальних уроків математики, цілком присвячених вивченню нового матеріалу, немає. Новий матеріал невеликими частинами розглядають майже на кожному уроці. Але бувають уроки, на яких вивчення нового матеріалу є основною дидактичною метою. Цій роботі відводять більшу частину уроку, при цьому інші частини уроку також підпорядковані вивченню нового. Щоб установити зв'язок нового матеріалу із вивченим, щоб нові знання включити в систему, повторюють ті розділи і питання, які готують учнів до сприймання нових знань, допомагають їм зробити самостійні висновки. Крім ознайомлення з новим матеріалом, на такому уроці попередньо закріплюють здобуті знання.

На уроках засвоєння умінь і навичок основне місце займає виконання учнями різних тренувальних вправ і творчих робіт. Пропонують вправи за певною системою. Значне місце на цих уроках відводять самостійній роботі учнів.

З метою розвитку знань, умінь і навичок на таких уроках іноді включають елементи нового. Крім того, попутно або за допомогою спеціальних вправ здійснюють підготовчу роботу до вивчення наступних тем. Проте цю дидактичну мету підпорядковують основній меті уроку — закріпленню вивченого матеріалу.

На початку навчального року або чверті проводять уроки закріплення вивченого, щоб повторити і систематизувати ті знання, які потрібні для вивчення нових тем. Наприкінці вивчення теми або розділу на уроках закріплений використовують вправи узагальнюючого і систематизуючого характеру.

На уроках перевірки, оцінювання і корекції знань основне місце відводять усній і письмовій перевірці засвоєння вивченого матеріалу. Як правило, перевірку поєднують із закріпленням знань, умінь і навичок. Самостійні письмові роботи тривають від 15 до 30 хв., решту часу відводять на закріплення раніше вивченого. Наприкінці уроку, якщо перевірку здійснювали в усній формі, учитель, як правило, дає коротку характеристику знанням, умінням і навичкам учнів, вказує на досягнення, недоліки і шляхи їх усунення. Якщо перевірку здійснювали в письмовій формі, то наступний урок присвячують аналізу результатів контрольної роботи, виправленню типових помилок, повторенню і закріпленню тих розділів, які були гірше засвоєні.

Кожний урок математики є окремою ланкою в системі уроків з тієї чи іншої теми. Систему уроків учитель передбачає складаючи тематичне планування (на окрему тему чи на певний період — навчальну чверть, семестр).

  1.  
    Підготовка вчителя до уроку, вибір методів, засобів і форм організації діяльності учнів.

Однією з найважливіших передумов підготовки якісного уроку є правильне розуміння основних напрямків не лише навчальної програми початкової школи і досконале її знання, а й програм з математики для дитячого садка та 5 класу.

Лише за такої умови учитель може осмислити місце кожного уроку в їх системі, визначити основне в кожному розділі, усвідомити перспективи подальшого навчання, передбачити можливості міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків.

Проаналізувавши програму для початкових класів, учитель детально знайомиться з обсягом і змістом матеріалу для даного класу, на основі чого складає календарний план. У процесі роботи над календарним планом бажано врахувати сукупність конкретних умов у класі: рівень розвитку колективу, інтерес учнів до математики, їхню здатність ставити та розв'язувати проблеми і т.п. Необхідно також переглянути наявну наочність, намітити засоби, які ще треба виготовити до кожної теми.

Кожен учитель має розробити свою методику (технологію) підготовки до уроку. Насамперед, варто глибоко продумати тему і цільове спрямування уроку. Тема зазначена в календарному плані. Після перегляду матеріалів до даного уроку в підручнику і плану-конспекту попереднього уроку (стану його виконання) формулювання теми уточнюється і нерідко доповнюється відповідно до реального стану опрацювання матеріалу.

Разом з основною метою уроку, яка визначає його місце та значення у системі уроків з даної теми, на уроці можуть реалізовуватись інші питання, пов'язані як із закріпленням пройденого матеріалу, так і з підготовкою до вивчення наступної теми.

Допомагає визначити мету і ознайомлення з методичними посібниками для вчителя, написаними відповідно до змісту підручників. Та, готуючись до уроку, вчитель повинен критично співвідносити зміст вказівок у посібниках з реальними умовами і вносити до них відповідні корективи.

Визначивши навчальну мету, вчитель має продумати, як найкраще її реалізувати на конкретному дидактичному матеріалі з даним складом учнів, врахувавши їхні загальні психологічні та індивідуальні можливості. При цьому потрібно ґрунтовно проаналізувати матеріал підручника: чи вистачить його на урок; використовувати його повністю чи щось випустити; чим і звідки доповнити матеріал; що є у підручнику для опитування, усних обчислень чи актуалізації знань; яким методом передбачено опрацювання нового матеріалу у підручнику; що краще учні засвоюють під керівництвом учителя, а що – самостійно.

Визначивши методику опрацювання нового матеріалу, час, потрібний для його пояснення та первинного закріплення, необхідно продумати, скільки часу можна виділити на інші складові уроку. З урахуванням часу визначаються методики перевірки домашньої роботи, зміст завдань для опитування учнів та усних обчислень. Ці завдання і запитання, якщо їх взято не з підручника, варто записати у плані-конспекті. Крім того, записують відповіді громіздких прикладів, складених задач та формулювання правил чи висновків, не поданих у підручнику.

Добираючи матеріал для закріплення і повторення, продумують також способи диференційованого підходу чи організації виконання завдання за двома варіантами.

У підручниках з математики вміщено завдання для домашньої роботи. Але вони не є обов’язковими. Зміст домашньої роботи визначає вчитель. Доцільно використовувати і завдання із зошитів з друкованою основою.

Абстрактний характер математичного матеріалу потребує використання відповідних наочних засобів, роздавального матеріалу та іншого обладнання.

Доцільно продумати застосування ігор та цікавих вправ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65054. Золотая Орда как предтеча Российской Империи 79.5 KB
  Истоки феномена российской имперской государственности наглядным олицетворением которой была Российская империя имеют в своей основе симбиоз трех компонентов: древнерусской государственности Киевской Руси импульсом в создании которой стал приход варягов...
65056. Нашествие Батыя глазами фронтовика Великой Отечественной войны 56.5 KB
  В настоящее время когда близится юбилей Великой Победы породившей интерес к военной тематике имеет смысл еще раз подумать о том почему в середине ХIII в. ордам Батыя удалось разгромить Русь и установить татаро-монгольское иго длившееся более 140 или 240 лет...
65058. Трмины из современного монгольского, бурятского, баргутского, дагурского и других монгольских языков и диалектов Внутренней Монголии 121 KB
  Среди них помимо старописьменного монгольского языка и староойратского языка на Тодо бичиг были современные монгольские языки халхамонгольский бурятский и калмыцкий. Наименее доступными для исследования были языки и диалекты монголов Внутренней Монголии: языки старых и новых баргутов дагуров и шэнэхэнских бурят...
65059. Заметки о знаках и тамгах Монголии 275 KB
  Тамги издавна широко применявшиеся в Монголии стране древнего скотоводства как знаки собственности известны и распространены там вплоть до настоящего времени. Вот почему кажется полезным анализ отдельных знаков регулярно встречающихся...
65060. ЧИНГИСХАНОВЫ НОЙОНЫ БАДАЙ И КИШЛЫК И НОГАЙСКИЕ ЭТНОНИМЫ БАДАЙ И КИШЛЫК 41.5 KB
  Бадай с Кишлыхом в роды родов их пользуются свободным дарханством повелевая своим подданным носить свой сайдак и провозглашать чару на пирах. Рашидаддин писал так: Бадай и Кишлык из этого племени. Эти Бадай и Кишлык были главами конюших Экэ Чэрэна который был старшим эмиром Онхана...
65061. Тюркский аспект «монгольского» завоевания Евразии 112.5 KB
  Как статистические данные численности населения Монголии так и расчеты по мобилизационным ресурсам государства Чингизхана взятым из различных литературных источников не единожды производившиеся в процессе дискуссий на интернет-форумах показывают что максимально возможное население...