58568

Музичні звуки: голосні та тихі. Розучування пісні «Півникове горе». Слухання музики: Дмитра Кабалевського «Сурмач і луна», Петра Чайковського «Баба-яга»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Діти називають правила: Сидіти під час співу потрібно рівно руки тримати на колінах; Дихання набираємо спокійно наче нюхаємо квіти не піднімаючи плечей; Розподіляємо повітря так щоб його вистачило на всю музичну фразу; Під час співу слухаємо своїх товаришів не викрикуємо прислухаємось до звучання інструмента; Голосні звуки співаємо округлено виразно чітко. Давайте заспіваємо звук соль.Я граю і співаю Повторюємо разом тільки співаємо протяжно і рівним звучанням. Я граю і співаю Також співаємо дзвінко і протяжно.

Украинкский

2014-06-05

46.5 KB

37 чел.

Тема уроку. Музичні звуки: голосні та тихі. Розучування пісні « Півникове горе ». Слухання музики: Дмитра Кабалевського « Сурмач і луна», Петра Чайковського «Баба-яга».

Мета уроку. Вчити учнів розпізнавати голосні та тихі звуки, формувати навички правильного співацького дихання; виховувати інтерес до музики.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання. Нотний текст пісні, ноутбук, ілюстрації предметів(грім, сурма, слони, сопілка, миші).

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку. (1 хв)

- Сідайте тихенько, руки покладіть на коліна, спинку вирівняйте, голівки підняли і підготувались мене слухати.

- Урок проведу сьогодні я, звати мене Юлія Олегівна.

ІІ. Музичне вітання. (3 хв)

- Для початку нашого уроку нам потрібно привітатись, а так як у нас урок музики, то ми привітаємось по-музичному.

- Стали всі тихенько, рівненько, руки опустили, голівки підняли.

- Спочатку привітаюсь я, а потім ви. (Співаю і граю).

Добрий день, добрий день.

Всім добрий день.

- Діти, ви дуже гарно привітались, тихенько сідайте.

- Зараз ми відтворимо пульс і ритмічний малюнок нашого вітання.

- Спочатку відтворимо пульс. Сильну долю відтворюватимемо до стіни, а слабку – до вікна. (Відтворюємо пульс).

- Ритмічний малюнок відтворюємо: плескаємо короткі склади, а довгі склади ляскаємо. (Відтворюємо ритмічний малюнок).

- Молодці!

ІІІ. Розспівування.

- На уроці нам доведеться багато співати, щоб виконати всі завдання.

- Щоб правильно і гарно співати давайте повторимо правила співу. (Діти називають правила):

  •  Сидіти під час співу потрібно рівно, руки тримати на колінах;
  •  Дихання набираємо спокійно, наче нюхаємо квіти, не піднімаючи плечей;
  •  Розподіляємо повітря так, щоб його вистачило на всю музичну фразу;
  •  Під час співу слухаємо своїх товаришів, не викрикуємо, прислухаємось до звучання інструмента;
  •  Голосні звуки співаємо округлено, виразно, чітко.

- Давайте заспіваємо звук соль.(Я граю і співаю)

- Повторюємо разом, тільки співаємо протяжно і рівним звучанням.

- Послухайте звук мі. (Я граю і співаю)

- Також співаємо дзвінко і протяжно. (Діти співають)

- Давайте пограємо з вами у гру «Луна».

- Ці звуки співаємо на звуки а- та у, ку-ку, а потім ді-лі-ДОН.(ді-лі- співаємо швидко, а ДОН протяжно).

- Давайте повторимо розспівку, яку вивчили на попередніх уроках. («Диби»).

Диби, диби, диби би.

Пішла баба по гриби,

А дід по опеньки

в неділю раненько.

- Зараз ми з вами відтворимо пульс та ритмічний малюнок.

IV. Оголошення теми та мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми з вами познайомимось з гучними та тихими звуками. Розучимо пісню «Півникове горе». Послухаємо пісню «Сурмач і луна» та «Баба-яга». Урок у нас буде не простий. Сьогодні до нас на урок завітало багато різних героїв казок. Щоб з ними усіма познайомитись ми будемо подорожувати по країні казок. Сподіваюсь, ви любите казки?

V. Актуалізація опорних знань, пояснення нового матеріалу.

  1.  Музична грамота
  •  Послухайте віршик.

Є речі та слова гучні,

Наприклад: грім, сурма, слони.

Та інші є – тихіші:

Сопілка, шерех, миші.

Щоб гучність звуків розрізнить,

Згадай, як це усе звучить.

- Розгляньте малюнки. На яких малюнках «сховалися» музичні звуки, а на яких –шумові?

Які з них звучать гучно, а які – тихо?

Музичні звуки бувають гучні та тихі. Їх позначають італійськими словами:

Форте (F) – голосно, гучно.

Піано (Р) – тихо.

- Поєднання слів форте і піано дало назву музичним інструментам, які можуть звучати голосно і тихо. Сучасні різновиди фортепіано – піаніно і рояль. (Показую фото).

  1.  Слухання музики

- Діти, зараз ми з вами прослухаємо пісню Дмитра Кабалевського «Сурмач і луна»

Дмитро Кабалевський – російський композитор, написав багато пісень та музичних пєс для дітей. Одна з пєс називається «Сурмач і луна». У ній чергуються голосні та тихі звучання.

Слухання пєси.

Бесіда за прослуханою піснею.

- Коли ви слухали пєсу, що ви собі уявляли?

  1.  Вивчення пісні

- Наступні герої, які завітали до нас це півник та курочка. Вони пропонують нам послухати та вивчити пісеньку про горе, яке сталось з півником. Послухайте пісеньку та згадайте в яких казочках є ще такий герой як півник?(Круть-Верть, Казка про півника і лисичку)

- А зараз послухайте пісеньку. Адже потім вам потрібно буде відповісти на запитання: що сталося з півником? Чому?

Художній показ.

(Граю і співаю)

Бесіда за прослуханою піснею.

  •  Що сталося з півником?
  •  Чому?
  •  Як потрібно виконувати пісню?(Весело, жваво).
  •  Розучуємо пісню.(Читаємо слова).
  •  Словникова робота.

Які слова вам не зрозумілі?(кудкудаче – розмова курочки, тобто так говорить курочка).

  •  Погляньте на ілюстрацію до цієї пісні. Чи відповідає вона змісту пісні?

Розучування пісні

  •  Отже, я заграю І куплет, а ви уважно слухайте. Будемо вивчати по музичних фразах.
  •  Слухаємо І музичну фразу. (Прочитали слова, я заграла).
  •  А тепер всі разом співаємо І фразу, але співаємо тихенько. (Співаємо І фразу).
  •  Ще раз повторимо цю фразу, але трішки гучніше.
  •  Вивчаємо ІІ фразу.(Читаємо всі разом, я заграла і заспівала, потім повторюємо всі разом).
  •  Ще раз давайте заспіваємо, тільки заспіваємо дзвінко, чітко.

Фізкультхвилинка

Наші гості пропонують нам відтворити рухи під нашу пісеньку.

У півника горечко –

(Тримаємось за голову, хитаючи нею в сторони)

Заболіло горлечко.

(Тримаємось за горло, показуючи, що воно болить)

Він холодну воду пив,

(Імітуємо рухи пиття води)

По морозу ходив.

(Ходимо на місці)

А курочка кудкудаче,

(присідаємо)

Біля півника аж плаче:

(імітуємо плач)

  •  Не пий, півнику, води,

(пальчиками сваримось)

По морозі не ходи!

VI. Слухання музики.

  •  Ось і остання наша героїня Баба-яга. Вона пропонує послухати нам пєсу, яку на її честь написав Петро Чайковський. Бабуся дуже пишається тим, що в честь її написано пєску. Слухайте уважно, подумайте, в цьому творі бабуся добра чи зла?
  •  Ця музика поведе тебе у казку.

…Уявіть, що у темному лісі стоїть хатинка на курячих ніжках. Її господарка – Баба-яга. Музичний портрет Баби – яги композитор створив чергуванням гучних і тихих звуків. Перш ніж почати слухати, уважно послухайте запитання на які вам потрібно дати відповідь після слухання.

  •  Що ти уявляєш, слухаючи музику?
  •  Який музичний інструмент звучить?

(Слухаємо пєсу)

  •   Так що ти уявляєш, слухаючи музику? Та який музичний інструмент звучить?

VII. Підсумок уроку.

  •  Ось і закінчився наш урок. Ви дізнались про голосні та тихі звуки, їх позначення.
  •  Отже, яку пісню ми сьогодні вивчили? («Півникове Горечко»)
  •  Які пісні ми прослухали? ( «Сурмач і луна», «Баба – яга»).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34115. Психоанализ и психоаналитическая терапия, основные принципы 67.5 KB
  Основные принципы классического психоанализа разработанного в наследие З. Основные отличия внешние организационные и методологические основы клинического психоанализа психоаналитической терапии. Обратить особое внимание на основные принципы классического психоанализа разработанного З. Предлагаю обсудить вопрос который постоянно в той или иной форме возникает в ходе как профессиональных так и студенческих обсуждений отголоски этой дискуссии звучат и в раздающихся все чаще и чаще утверждениях о том что под брендом психоанализа скрывается...
34116. Показание и противопоказания психоаналитической терапии 62 KB
  Некоторые особенности российского пациента. Так же следует обратить особое внимание на особенности российского пациента и особенности построения терапии в зависимости от психологической конституции. Фрейд полагал что последние две силы связаны между собой и что существует некоторое соответствие внешней реальности и психологической предрасположенности самого пациента Тем самым предполагалось наличие патогенных компонентов в прошлом которые должны предопределять повышенную чувствительность по отношению к определенным обстоятельствам в...
34117. Сеттинг. Определение, взаимозависимость терапевтической задачи и сеттинга 46.5 KB
  Роль сеттинга в построение переходного пространства в рамках котрого происходит развертывание фантазий пациента и осуществляется работа с переносом и сопротивлением. Следует разобраться в ключевой роли сеттинга для формирования у пациента способности восприимать и продуцировать символическую организацию мира. Пациент лежит на кушетке или софе а психоаналитик сидит позади него оставаясь большей частью вне поля зрения пациента стараясь вмешиваться в процесс мышления пациента настолько мало насколько это возможно и не иначе как посредством...
34118. Структурные изменения, как основная цель психоанализа и психоаналитической терапии 62.5 KB
  Еще в 1894 году в работе âНевропсихозы защитыâ он показывает что абсисивный симптом является компромиссом между неприемлемым сексуальным желанием защитой против удовлетворения этого желания и раскаянием или самонаказанием. Давайте попробуем понять фразу: Каждый симптом и каждая невротическая черта характера является компромиссным образованием И попробуенм в связи с этим ответить на два вопроса. Компромиссное образование является патологическим когда оно характеризуется любой комбинацией следующих черт: слишком большое ограничение...
34119. Терапевтические отношения. Форма и содержание 61 KB
  Именно в этом взаимодействие пациент продуцирует материал для анализа а аналитик создает условия для его интеграции в психики пациента что и будет являться основой для терапевтических изменений. Процесс ассимиляции связан с позитивной реакцией пациента на тот способ при помощи которого терапевт испоьзует полученный материал с тем как их усваивает Эго и с теми изменениями которые мы назвали âлечебными факторамиâ. он представляет собой решающее звено между использованным способом действия терапевта и реальным эффектом для пациента...
34120. Ответы на экзаменационные вопросы Эго-психология 470.5 KB
  Положение ЭГОпсихологии в современной психоаналитической теории. ЭгоПсихология направление в психоаналитической теории развитие которого как считалось началось с работы З. В какойто степени это теория конкурирующая с теорией влечений и теорией объектных отношений хотя существует другая точка зрения определяющая Эгопсихологию как интегрирующую концепцию.
34121. Психоаналитическая терапия. Ответы на экзаменационные вопросы 325.5 KB
  Такой подход значительно сужает взгляд на проблему так как из вида упускается важнейший момент содержания терапевтического процесса которое образуется благодаря живому творческому взаимодействию его непосредственных участников пациента и терапевта их влиянию друг на друга и на ход терапии в целом. Первоначально основатель психоанализа просто использует медицинскую однонаправленную модель в которой значение имеет только личность пациента катарсический метод. В дальнейшем обосновывая и развивая идею переноса Фрейд хотя и вводит в...
34122. Психодиагностика. Ответы на экзаменационные вопросы 501.5 KB
  Именно это и явилось основной предпосылкой возникновения психодиагностики как отдельной области научных знаний и системы методов исследования. Причиной этому послужили успехи в области исследования хромосомных болезней человека. Основным в исследованиях XIX века является то что психическое становилось особой областью экспериментального исследования отличной от физиологии. наибольшее влияние на становление психологической диагностики оказали экспериментальная психология диффференцальная психология прикладная психология и тестология;...
34123. Возрастная психология. Ответы на экзаменационные вопросы 811 KB
  Возрастная психология или психология развития направлена на исследование особенностей проявления и развития психики человека в различные возрастные периоды. Системное рассмотрение всего жизненного цикла позволяет выявить общие закономерности индивидуального развития человека и использовать их для решения таких существенных задач возрастной психологии как: Научное обоснование возрастных норм психофизиологических функций. Научное прогнозирование развития человека развертывание психических ресурсов человека. Определение наиболее...