58640

Невдачі (обмеження) ринку як причина державного регулювання економіки

Доклад

Педагогика и дидактика

Державне регулювання економіки це цілеспрямована діяльність держави зі створення правових економічних і соціальних передумов необхідних для найбільш ефективного функціонування ринкового механізму і мінімізації його негативних наслідків.

Украинкский

2014-04-28

51 KB

33 чел.

Невдачі (обмеження) ринку як причина державного регулювання економіки

  1.  Ринковий механізм — це економічна система, що базується на принципах попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції.
  2.  Планово-державний механізм (адміністративно-командна система) — централізоване, тотальне державне управління кекономікою на основі державного планування.
  3.  Зазначені механізми мають переваги й недоліки. Тому виникла необхідність у змішаній економічній системі, що органічно поєднує переваги ринкових і державних регуляторів.
  4.  Існує чимало ситуацій, коли ринок демонструє свою неспроможність ( «провали», «невдачі», «вади», «обмеження», «фіаско») — це ситуації, за яких ринок не в змозі забезпечити ефективне використання ресурсів та забезпечення потреб населення.
  5.  «Фіаско» ринку полягає у наступному:

нездатність ринку забезпечити економічну стабільність, тому періодично виникають економічні кризи, спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень інфляції тощо;

неможливість ринку забезпечувати економіку суспільними благами (До таких належать послуги державного управління, національної армії, міліції, охорони здоров’я, освіти, науки, культури тощо – це послуги, які з певних причин невигідно виробляти приватному бізнесу);

відсутність досконалої конкуренції, бо ринок поступово прямує від конкуренції до монополії. Ринковий механізм не здатен протистояти монополізму;

♦ ринковий механізм створює негативні побічні наслідки, так звані зовнішні ефекти економічної діяльності (нерівність доходів, нерівномірний розвиток регіонів, порушення екологічних умов, відхилення від стандартів якості споживчих товарів тощо).

  1.  Державне регулювання економіки — це цілеспрямована діяльність держави зі створення правових, економічних і соціальних передумов, необхідних для найбільш ефективного функціонування ринкового механізму і мінімізації його негативних наслідків.
  2.  Знайти раціональне співвідношення між державним втручанням в економіку та її ринковим саморегулюванням — актуальна проблема органів державного управління.

Напрями урядового регулювання економіки

  1.  Високорозвинена ринкова економіка — це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву (конкуренція,попит і пропозиція, вільне ціноутворення), та цілеспрямованої політики державного регулювання економічних процесів. Державне регулювання доповнює ринковий механізм.
  2.  Функції держави , спрямовані на регулювання економіки:
    •  забезпечення правової бази та сприятливої соціальної атмосфери для ефективного функціонування ринкової системи. Держава визначає правовий статус форм власності, узаконює існування різних видів господарської діяльності, тобто встановлює «правила гри» на ринку.
    •  розроблення політики соціально-економічного розвитку країни. Це означає, що держава розробляє стратегію соціально-економічного розвитку: визначає ресурси та передбачає певні заходи щодо її реалізації; прогнозує наслідки від її впровадження в життя.
    •  захист конкуренції. Держава здійснює антимонопольну політику;
    •  перерозподіл доходу і багатства. Для зменшення нерівності в доходах держава здійснює їх перерозподіл у формі трансфертних платежів (це платежі, одержання яких не вимагає у відповідь певних товарів і послуг – отримання громадянами соціальних допомог, пенсій, субсидій тощо). Держава може регулювати доходи громадян та підприємств шляхом втручання у процес їх формування (установлення мінімальної заробітної плати, оподатку-вання доходів). Держава впливає на доходи через регулювання цін на товари й послуги тощо.
    •  стабілізація економіки за допомогою державного контролю над рівнем зайнятості населення, інфляцією та стимулювання економічного зростання. Головними методами виконання державою стабілізаційної функції є фіскальна та грошово-кредитна політики.

Суспільні блага. Види суспільних благ і роль уряду в їх створенні

  1.  Суспільні блага — це ті блага, які однаковою мірою доступно всім членам суспільства і не вимагають безпосередньої оплати. Прикладами таких благ є законодавча система, послуги у вигляді користування громадськими спорудами — дорогами, парками, маяками. Найважливішими суспільними благами є освіта, медичне обслуговування, національна оборона, національні бібліотеки та інші національні культурні заклади.
  2.   Приватне благо —благо, кожна одиниця якого може бути продана за окрему плату (всі відомі нам послуги та товари, які ми щодня купуємо). Крім суто приватних і суто суспільних благ, існують проміжні (змішані) блага, які не мають повною мірою властивостей ні приватних, ні суспільних благ.
  3.  Суспільне благо має такі властивості:
    •  Неможливість виключення блага зі споживання (невинятковість). Споживається спільно, тобто всі споживають його разом; суспільне благо не можна поділити на окремі частини і продати або купити на ринку, як не можна й позбавити будь-кого права користуватися ним. (Національна оборона  - усі громадяни користуються її плодами). Це таке благо, яке споживається колективно всіма, незалежно від того, платять люди за нього чи ні).
    •  невибірковість в споживанні. Споживання однією людиною не зменшує кількості споживання цього блага іншими. Наприклад, використання маяка. Коли його вже збудовано, додаткове судно нічого не додає до його експлуатаційних витрат.
  4.  Надання «суспільних благ» та їх фінансування здійснюється за рахунок держави.

Позитивні й негативні зовнішні ефекти та роль уряду в їх регулюванні

  1.  У сучасній економічній теорії концепція зовнішніх ефектів (екстерналій) була розроблена англійським економістом А. Пігу.
  2.  Зовнішні ефекти наявні в тих випадках, коли на економічний стан учасників економіки здійснюється позитивний або негативний вплив у результаті дій інших учасників суб’єктів (без сплати за позитивний вплив або відшкодування збитків).
  3.  Зовнішні ефекти — це не відбиті в ринкових цінах товарів і послуг вигоди або витрати деяких третіх осіб, які не беруть участі в ринковій операції купівлі-продажу. Ці вигоди або витрати є «зовнішніми» відносно ринкових цін (оскільки вони не враховуються в ціні).
  4.  Зовнішні ефекти можуть бути негативними, якщо яка-небудь виробнича або споживча діяльність призводить до виникнення витрат у осіб, які не мають безпосереднього відношення до цієї діяльності.
  5.  Зовнішні ефекти можуть бути позитивними, якщо яка-небудь виробнича або споживча діяльність приводить до виникнення певних вигод (користі) у осіб, які не мають безпосереднього відношення до цієї діяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28716. Развитие законодательства о колхозах и труде в предвоенные годы 14.34 KB
  На II Всесоюзном съезде колхозников ударников был принят Примерный устав сельскохозяйственной артели который впоследствии был утвержден СНК СССР и ЦК ВКПб. СНК СССР и ЦК ВКПб в целях развития животноводства приняли следующие постановления: от 8 июля 1939 г. Постановление СНК СССР ЦК ВКПб и ВЦСПС от 28 дек. О мероприятиях по упорядочению трудовой дисциплины улучшению практики госго соцго страхя и борьбе с злоупотреблениями в этом деле; Указ Президиума Верховного Совета СССР от 26 июня 1940 г.
28717. Сталинский «большой скачок» и утверждение в СССР тоталитарного режима (1929 – 1940) 13.91 KB
  Сталинский большой скачок и утверждение в СССР тоталитарного режима 1929 – 1940. разработанных Госпланом СССР она одобрила первый. Немало крупных объектов возводилось в национальных республиках СССР. Происходили также важные сдвиги в управлении всем промм комплексом СССР.
28718. Перестройка органов государственной власти и управления в годы Великой Отечественной войны (1941 - 1945 гг.) 12.8 KB
  Поскольку сразу встал вопрос об эвакуации промышленных предприятий в восточные районы страны был создан Совет по делам эвакуации при ГКО. был образован Комитет по эвакуации продовольственных запасов промышленных товаров и предприятий промышленности. В декабре оба органа сменило Управление по делам эвакуации. Эвакуацией людей занималось Управление по эвакуации населения.
28719. Гражданское, трудовое, колхозное и уголовное право в годы Великой Отечественной войны (1941 -1945 гг.) 13.75 KB
  В грм праве оправдывается принцип единства госной собствсти позволявший госву оперативно и быстро распоряжаться своей собствтью в целях налаживания военной экономики мобилизации всех существующих ресурсов на борьбу с фашизмом. Были расширены права госва в отношении некотх объектов права личной собстти в круг наследников были включены трудоспособные родители братья и сестры. Трудовой мобилизации подлежали мужчины от 16 до 55 лет и женщины от 16 до 45 лет не работавшие в госных учреждениях и предпрях. Усиливается отвсть лишение...
28720. Попытки преодоления административно-командной системы управления после смерти Сталина и вторая кодификация права (1945 - начало 70-х гг.) 13.52 KB
  были приняты Основы законтва в обл. Основы грго заква и Основы грго судопрва подготовлены проекты Основ законодательства о семье и Основ законодательства о труде. были приняты новые Основы угго заква СССР и союзных республик. Основы отменили самые одиозные положения сталинского времени.
28721. Трудовое, колхозное и уголовное право в 1953 - 1958 гг. 12.72 KB
  Верховным Советом СССР были приняты новые Основы уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик. Основы состояли из 4 разделов и 47 статей. задачи Основы провозглашали охрану советского и госного строя социалистической собствсти социалистического правопорядка личности и прав граждан. Основы обеспечивали единство советского уголовного законодательства его целей принципов и основных институтов.
28722. Перестройка управления промышленностью и экономическая реформа в середине 60-х гг. 13.04 KB
  Перестройка управления промышленностью и экономическая реформа в середине 60х гг. Реформа управления промышленностью. Реформа была проведена очень быстро и сначала положение улучшилось но были разрушены отраслевые экономические связи и неожиданно вместо чиновников центрального аппарата стала расти бюрократия на местах. Дав все права совнархозам реформа забыла о правах самих предприятий.