58697

Іменник. Загальне значення і граматичні ознаки іменника

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: розширювати і поглиблювати знання учнів про іменник як частину мови; познайомити з іменниками назвами істот та неістот їх характерними ознаками; з іменниками на позначення власних і загальних назв навчити розрізняти їх учити писати в великої літери власні іменники...

Украинкский

2014-04-28

8.41 MB

19 чел.

Тема:    Іменник. Загальне значення і граматичні ознаки іменника.

Мета:    розширювати і поглиблювати знання учнів про іменник як частину мови; познайомити з іменниками – назвами істот та неістот, їх характерними ознаками; з іменниками на позначення власних і загальних назв, навчити розрізняти їх, учити писати в великої літери власні іменники; познайомити з поняттям рід іменників, прийомами визначення роду іменників; ознайомити учнів з поняттями число іменників, однина, множина; вести спостереження за роллю іменників у реченні; розвивати аналітико-синтетичні вміння учнів, мислення, пам’ять; виховувати інтерес до вивчення мови, формуючи такі риси характеру як відповідальність, організованість, акуратність, кмітливість.

Обладнання: лінгвістична казка про частини мови (мультимедійна презентація); кросворд; малюнковий план-маршрут уроку; рубрика

               «Збагачуймося народною мудрістю»; вірш П. Воронька «Казка про рукавичку»; картки слів-іменників;. Індивідуальні картки для учнів з строфою вірша; гра «Запали вогники»; картки слів-іменників різного роду; сигнали зворотнього зв’язку; прислів’я, загадки; мультимедійна презентація модуля «Іменник».

Хід уроку:

І.   Організація класу до уроку.

ІІ.  Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  1.  Бесіда-діалог вчителя з учнями. Постановка проблемного завдання.

-    А чи любите ви казки?!

  •  Діти, а хто з вас знає казку «Ріпка»?
  •  А хто читав про козу та семеро козенят?
  •  Кому подобається казка «Попелюшка»?
  •  А хто може розповісти казку про Царицю Граматику? (коротка пауза)
  •  Отже, казку про Царицю Граматику розповім вам я.
  1.  Лінгвістична казка про частини мови (мультимедійна презентація).
  2.  Сьогодні ми з вами будемо досліджувати та подорожувати одним з князівств Цариці Граматики. Що ж це за князівство? Розгадаймо кросворд і дізнаємось.
  3.  Мультимедійна презентація «Кросворд».
  •  Яким називають того, хто має гостре почуття відповідальності за когось чи щось? (відповідальний)
  •  Тямуща людина, яка може знайти вихід зі скрутної ситуації? (кмітлива)
  •  Розумний, досвідчений чоловік, переважно похилого віку, який дає слушні поради? (мудрець)
  •  Як називають людину, що володіє такими почуттями як любов, чуйне ставлення до інших людей? (людяна)
  •  Людина, яка вміє розподіляти свій час і вміло виконує свою роботу, контролює свої дії та вчинки? (організована)
  •  Той, хто надзвичайно уважний та люб’язний до інших, шанобливо ввічливий до людей? (чемний)
  •  Ретельна, старанна людина, охайна на вигляд? (акуратна)

  1.  Отже, ми будемо досліджувати частину мови – іменник. І допоможуть нам в цьому саме такі риси характеру людини, про які йшлося у кросворді: будемо відповідальними і кмітливими, мудрими і людяними, чемними, організованими і акуратними.

    Цікаво, що іменник – це найчисельніша частина мови. Розкрию вам               секрет: у словнику української мови, що складається з 11 томів,  налічується 135 тисяч слів, і половина цих слів – іменники. Ось яка величезна, могутня, незрівнянна за чисельністю частина мови – іменник. Напевно, саме тому у царстві Граматики вони вишикувалися в найдовший ряд. І щоб ми не заблукали, подорожуючи королівством Цариці Граматики, вона дала нам мапу, за допомогою якої ми зможемо дістатися до замку, де живе принц Іменник.

  1.  Малюнковий план-маршрут уроку.
  •  Річка з каліграфічними берегами

  •  Острівець Знань

  •  Ліс Пошуків

  •  Галявини Істот та Неістот

  •  Власна і загальна стежки

  •  Чоловічі, жіночі та середні гори

  •  Числові башти

  •  Замкові ворота

  •  Таємниця ключа

  •  Але щоб пройти цей шлях, треба виконати цілий ряд завдань від Цариці Граматики. Починаємо подорож?!

ІІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

  1.  Починаємо подорож, потрапивши до річки з каліграфічними берегами, перейти яку ми зможемо лише тоді, коли виконаємо її завдання.
    •  Яким повинно бути наше письмо? (каліграфічним, охайним, правильним, швидким)
    •  Як добитися того, щоб ми стали писати швидше? ( писати безвідривно)
    •  Отже, останнім часом ми на хвилинках каліграфії тренуємося писати не тільки каліграфічно, а й швидко. І сьогодні будемо писати «ланцюжок»  подовжених паличок із заокругленням внизу з наростаючим темпом та збільшенням кількості елементів щоразу на один. ( вчитель демонструє зразок на дошці)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
    •  В яких буквах українського алфавіту є цей елемент? (у, д) Запишіть ці букви.
    •  Назвіть, яким з’єднанням ми поєднаємо ці дві букви? (середнім, відривним)
    •  Назвіть і запишіть нижнє та верхнє з’єднання цих букв з іншими.
    •  Як на вашу думку, яке слово-відгадка у кросворді буде зайвим і за якою ознакою? (мудрець – іменник) Доведіть свою думку.
    •  Запишіть каліграфічно це слово.
    •  Заглянемо до рубрики «Збагачуйся народною мудрістю». Зачитайте прислів’я і виберіть те, яке було б , на вашу думку, вдалим девізом до нашого уроку. Поясніть свою думку. Запишіть обране прислів’я в зошит.

                         Мудра голова не дбає на лихі слова.

                         Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

                         Мудрого можна здурити лиш раз.

  1.  Перейшовши річку, ми потрапили на Острівець Знань, де проведемо бліц-турнір «Що ти знаєш про іменник?».
    •  це частина мови, що означає назви предметів;
    •  іменники відповідають на питання хто? що?

( відкривається перший слайд мультимедійної презентації «Іменник»)

  1.  На Острівці Знань ми потрапили у Ліс Пошуків, де зустріли хлопчика,

    який має для нас цікавий подарунок-завдання.

( підготовлений заздалегідь учень читає вірш П. Воронька «Казка про рукавичку»)

  •  Яка казка вплинула на хлопчика?
    •  Яким ви уявили собі хлопчика?
    •  Які риси характеру він має? Доведіть свою думку.
    •  Подарунок незвичайний тим, що до нього ще докладаються завдання для роботи. Ви маєте картки, на яких записано першу строфу цього вірша. Відшукайте іменники, запишіть їх. Доведіть свій вибір.

( вчитель на дошці теж прикріплює картки, на яких записано іменники: Галочка, сестричка, казка, ліс, рукавичка, звірі, дім.)

  1.  Мандруючи Лісом Пошуків, ми натрапили на Галявину Істот та Неістот. Зупинімося і подумаймо, на які 2 групи ми можемо поділити виписані іменники?
    •  За якою ознакою ми їх поділили?
    •  На які питання відповідають назви людей і тварин?
    •  На які питання відповідають назви рослин і речей?

( відкривається другий слайд мультимедійної презентації «Іменник»)

  1.  Розподільний диктант (записати іменники у дві колонки: назви істот і неістот). Взаємоперевірка в парах.

Слова для диктанту: зайчик, пшениця, калина, воля, ластівка, дупло,                                                                          білочка, горобчик, квітка, малятко.

      - Отже, за якою ознакою ми поділили іменники на дві групи?    

  1.  З Галявини нас повела далі Стежина Власна та Загальна, повернувши до іменників, які ми записали з вірша, і попросила подумати, а чи не буде якийсь із цих іменників «зайвим»? І якщо так, то чому? (Галочка)
    •  Як ми пишемо цей іменник? Чому?
    •  Які ще іменники пишуться з великої букви?
    •  Як ми їх називаємо?
    •  Як називаються усі інші іменники?
    •  Як вони пишуться?

(відкривається третій слайд мультимедійної презентації «Іменник»)

  1.  Гра «Запали вогники орфограм». Розпізнавання власних і загальних іменників. Виправити помилки у записаному на дошці тексті. Пояснити правопис цих слів. В останньому реченні учні виконують цю роботу самостійно, без пояснення фронтально.

               Стежинка привела нас до струмка. На засніженому березі стоїть михайлик. На руках у нього пригрівся Котик мурчик. Песик бровко скоса на нього поглядає. Хлопчик покликав друга і вони разом пішли в хатинку лісника Дідуся тараса.

  •  Отже, на які дві групи поділяються іменники?

ІV.  Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

  1.  Стежинка вивела нас прямо до величних гір, які створили для нас перешкоду, пройти яку ми зможемо лише виконавши ряд завдань.
    •  Кого так називають – осіб чоловічої чи жіночої статі? (на дошці біля малюнку кожної з гір вивішуються картки з словами:

Михайлик                       Галочка                   дитятко

котик                              лисичка                   слоненятко

песик                              білочка                    курча

хлопчик                         сестричка                лоша

дідусь                             бабуся                     серце

батько                             матінка                    озеро

  •  Які за змістом допоміжні слова можна додати до цих іменників? (допоміжні слова мій, він

                                  моя, вона

                                 моє,  воно прикріплює вчитель до певної

      колонки слів)

  •  Як би ви назвали такі іменники? ( учні за допомогою вчителя виводять правило про те, що іменники мають певний рід)

(відкривається четвертий слайд мультимедійної презентації «Іменник»)

2. Перевірка формулювання правила про рід іменників за підручником

   с. 23 – фронтально, самостійно.

3. Осмислення одержаних знань. Фронтальна перевірка сигналами зворотнього зв’язку. Гра «Зворотній сигнал» ( вчитель називає іменники, а учні, визначивши рід їх рід, сигналізують відповідною карткою)

    Слова для гри: річка, кріт, мрія, море, верба, барвінок, картина, село,                 сад, поле.

4. Робота в групах. За матеріалом вправи підручника 50 на с.23 перша група виписує іменники чоловічого роду, друга група – жіночого роду, третя група – середнього роду.

           - Якого роду бувають іменники?

 - Які іменники належать до чоловічого роду? Жіночого роду?     Середнього роду?

V. Фізкультхвилинка.   

5. Перейшовши через Жіночі, Чоловічі та Середні Гори, ми здалеку помітили вже замкові башти, на флагштоках яких майорять два незвичайних прапори, на яких записані слова:

               сестра                          стежки

               олівець                        озера

               вікно                           жителі

  •  Як вигадаєте, чому ці слова записані на двох різних прапорах?
    •  За якою ознакою це зробили?
    •  Які з них вжиті в однині? Доведіть.
    •  Які з них вжиті в множині? Доведіть.

(відкривається п’ятий слайд мультимедійної презентації «Іменник»)

  1.  Перевірка формулювання правила про змінювання іменників за числами в підручнику с. 27-28.
  2.  Гра «Я – учитель». Заздалегідь підготовлений учень загадує загадки для всіх інших учнів класу, які записують слова-відгадки в стовпчик, кожне з нового рядка. Потім поруч записують іменник, ставлячи його в інше число (або в однину, або в множину).

                                             І зелена, і колюча,

І пухнаста, і пахуча,

Посеред кімнати стала,

Нас зі святом привітала. (ялинка)

Є така у лісі птиця:

Світла денного боїться,

Дзьоб гачком, великі очі

І не спиться їй щоночі.  (сова)

Хтось брилів поклав без ліку

Під березу, під осику,

Їх збирають залюбки

У корзини дітлахи. (гриби)

Хтось на дубі, мов на бильцях,

Порозвішував барильця.

Стереже їх мудрий дрізд,

Бо свиня прийде і з’їсть. (жолуді)

Два скельця з дужками

На ніс та вушка.  (окуляри)

Білий – не сніжок,

Сипучий – не пісок,

Солодкий – не медок. (цукор)

  1.  Створення проблемної ситуації.
    •  Чому не змогли змінити останні іменники, поставивши їх в однину чи множину?
    •  Справді, в українській мові є такі іменники, які не можна змінювати за числами, вони завжди вживаються тільки у формі певного числа. Наприклад, завжди вживаються в однині слова «молоко, добро, давнина, цукор». А тільки в множині в українській мові вживаються такі іменники, як «ножиці, ворота, штани, окуляри, дрова, лижі». Якщо виникають труднощі у визначенні числа іменників, слід звертатися до словників.
    •  Отже, за якими числами змінюються іменники?
    •  Що означає іменник в однині? в множині?
  2.  Поступово ми дібрались до замкових Воріт, на яких для нас є ще одне завдання. Складіть із слів речення і запишіть його. Визначте головні та другорядні члени речення.

                Чекає, замку, дивовижна, за ворітьми, казка, мандрівників.

                (Дивовижна казка чекає мандрівників за ворітьми замку.)

  •  Яким членом речення є іменник?

(відкривається шостий слайд мультимедійної презентації «Іменник»)

V.  Закріплення та систематизація знань.

    Вартові воріт замку відкриють нам таємницю ключа за умови, якщо ми згадаємо все, що ми знаємо про іменник і проаналізуємо його як частину мови за алгоритмом (усно чи письмово).

    (відкривається сьомий слайд мультимедійної презентації «Іменник»)

VІ. Підсумок уроку.

      Ми отримали ключ і можемо зайти до замку Принца Іменника, відкривши замок. А до зустрічі з Іменником давайте ще раз пригадаємо, що ми про нього вже знаємо.

      (відкривається восьмий слайд мультимедійної презентації «Іменник»)

          - Яка частина мови називається іменником?

          - На які групи і за якими граматичними ознаками поділяються іменники?

          - Якого роду бувають іменники?

          - За якими числами змінюються іменники?

          - Яким членом речення є іменник?

VІІ. Домашнє завдання.

       1 група - с. 34, вправа 74

       2 група – с. 36, вправа 80

        

       

 

                       

  

    

       

  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33056. Питання про пізнаванність обєктивного світу 15.19 KB
  Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називаєтьсятеорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин обєкта пізнання навколишнього світу і субєкта пізнавальної діяльності людини. Вперше в історії філософії саме у Демокріта зявляється розгорнута теорія пізнання заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII XVIII ст.
33057. Практика пізнання 13.32 KB
  Практика це матеріальна чуттєвопредметна цілепокладаюча діяльність людини що має своїм змістом засвоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів і становить загальну основу рушійну силу розвитку людського суспільства і пізнання. Структура практикимістить у собі такі моменти якпотреба мета мотив доцільна діяльність у вигляді її окремих актів предмет до якого спрямована діяльність засоби за допомогою яких досягається мета і нарешті результатдіяльності. ♦ Основним і вихідним видом суспільної практики є насамперед...
33058. Процес абстрактного, логічного мислення 14.88 KB
  Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами і явищами. Основні формичуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприймання; ♦ уявлення. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є відчуття. Тому сприймання це така форма чуттєвого пізнання коли у свідомості людини відбувається цілісне відображення зовнішнього матеріального предмета з усією сукупністю його властивостей якостей сторін які відображені у відчуттях.
33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд – це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.
33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...
33062. Співвідношення філософії та науки 15.18 KB
  Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .
33063. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії 59.26 KB
  Джерела провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину середина І тис. Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є Веди із їх назвою споріднено наше слово відати знати записані на листях пальми приблизно за 1. Таким чином вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї про певне осмислення становища людини у світі про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі найкращим з яких є шлях дійового...
33064. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю 57.41 KB
  Давньокитайська філософія порівняно з давньоіндійською виглядає стрункішою, деталізованішою (аж до нумерології та побудови вичерпних систем комбінаторики подвійних символічних елементів світобудови) та більше зануреною у глибину суперечливого, парадоксального мислення.