58700

Звязок іменників з прикметниками

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: розширити знання дітей про граматичний і смисловий зв’язок прикметників з іменниками; закріпити прийоми розпізнавання числа, роду, відмінка прикметників. Розвивати вміння будувати зв’язні розповіді га задану тему.

Украинкский

2014-04-28

444.5 KB

8 чел.

Урок української мови з використанням опорних схем

Клас: 4.

Тема: зв'язок іменників з прикметниками.

Мета: розширити знання дітей про граматичний і смисловий зв’язок

прикметників з іменниками; закріпити прийоми розпізнавання числа, роду, відмінка прикметників.

Розвивати вміння будувати зв’язні розповіді га задану тему. Виховувати патріотичні почуття, любов, повагу й шану до рідної мови і рідної землі.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Обладнання: малюнки краєвидів України, малюнки із зображенням державних символів України, кетяг калини, зимовий пейзаж, опорні схеми, картки для творчої роботи.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Вже дзвінок сигнал нам дав.

Працювати час настав.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

в країну відому, в країну чудову,

що нас так чекає й збагачує мову.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  •  Чи здогадалися ви, про яку країну йдеться мова? (про Королеву Граматики)
  •  Ми сьогодні на уроці будемо виконувати різні завдання, запропоновані Королевою Граматики. А щоб в цій країні ви відчували себе впевнено, треба гарно володіти рідною мовою.
  •  А яка наша рідна мова?
  •  Чому, ви так вважаєте?
  •  Подивіться на ці ілюстрації. (Краєвиди України)
  •  Що на них ви побачили?
  •  Якими словами ви можете описати рідну Україну. (складання асоціативного куща)

          Чарівна                                                                 Прекрасна

    Сонячна               

                                                                                     

                                                                        Привітна    

  •  Якою частиною мови є слово Україна? (іменник)
  •  Якими частинами мови ми описали її? (прикметниками)             

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.        

  •  Сьогодні на уроці ми закріпимо всі ваші знання про такі частини мови як іменник та прикметник. Поговоримо про їх зв'язок. Будемо вдосконалювати свої вміння добирати самому ті прикметники, які вимагатимуть дані іменники і у словосполученнях, і в реченнях. Все це потрібно, аби мова ваша була багатшою, яскравішою, емоційнішою.

IV. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

  1.  Каліграфічна хвилинка.
  •  Прочитайте слово, запишіть його у зошити.

                     мова

  •  Доберіть споріднені слова. А для того, щоб це зробити, давайте разом пригадаємо, які слова називають спорідненими.
  •  За допомогою яких частин мови утворилися нові слова?

2. Робота над реченням.

  •  Прочитайте речення записане на дошці:

Ти наше диво калинове, кохана материнська мова.

  •  Про яке диво розповідається в реченні?
  •  Як ви розумієте слово диво?
  •  Чому автор нашу мову називає калиновим дивом?

Калину садили біля хати, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від простуди лікувала.

  •  Доведіть, що наша рідна мова це дійсно диво?
  •  Давайте разом вголос повторимо речення перед тим, як його записати.

Списування речення з дошки (з коментуванням одного з учнів)

  •  Що тепер треба зробити? (Перевірка)

  1.  Робота з опорними схемами.
  •  Давайте пригадаємо, які частини мови ми вже знаємо? (Іменник, прикметник)
  •  Що таке іменник? (Відповіді учнів)
  •  Що таке прикметник? (Відповіді учнів)
  •  Подивіться уважно на дошку. Спробуйте за даними таблицями ще раз розповісти про іменник та прикметник. (робота з таблицями, додаток 1)
  •  Повернемося до нашого речення. Знайдіть в ньому іменники та прикметники. Підкресліть іменники однією лінією. Прикметники підкресліть хвилястою лінією.

  1.  Робота над віршем.
  •  Прочитайте речення, яке люб’язно нам надала Королева Граматики.

Вивчайте мову, як пісню!

  •  Яке це речення за метою висловлювання?
  •  Діти, а Королева Граматики дозволила мені змінити це речення. Давайте його прочитаємо разом.

Вивчайте мову українську –

дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

прекрасну, милу і чудову,

як материнську пісню колискову!

  •  Яким стало наше речення?
  •  Назвіть слова, за допомогою яких змінилось речення! Яка це частина мови?
  •  Давайте згадаємо, яка роль прикметника в мові.
  •  Чому між прикметниками стоять коми?
  •  Діти, як ви вважаєте, цей вірш підтверджує вислів, що наша українська мова і насправді диво?
  •  Наша рідна, чудова українська мова за мелодійністю, красою і самобутністю є другою мовою у Європі після італійської мови.
  •  Прочитайте ще раз вірш і запишіть його, чітко проговорюючи кожне слово під час письма.
  •  Підкресліть хвилястою лінією прикметники, а однією лінією іменники.
  •  Обміняйтеся зошитами і перевірте роботу свого сусіда по парті.

5. Вибірковий списування.

- А які державні символи нашої країни ви знаєте?

- У кожного з вас на парті є вірш Павла Дубіва. Давайте виразно прочитаємо його.

Прапор України

Україна – це небо блакитне,

А в тім небі – зірки золоті.

Сяють нам з високості привітно

Ці два кольори, ніжні й прості.

          Україна – це жовта пшениця

          І блакитні волошки у ній.

          Гей, як любо кругом – подивися! –

          В тій країні коханій моїй!

Угорі – небозвід оксамитний,

А внизу – колосисті поля.

Край вітчизняний, край наш привітний –

Рідне небо і рідна земля.

                                                       П. Дубів

  •  Що оспівує автор у вірші?
  •  Знайдіть в останніх чотирьох рядках вірша словосполучення: іменник + прикметник. Запишіть їх у зошит. Визначте рід та число прикметників.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Трава низенька-низенька,                             (Всі присіли) 

Дерева високі-високі.                                   (Піднімають руки вгору) 

Вітер дерева колише-гойдає                        (Обертаються)

То вліво, то вправо нахиляє                        (Нахил вправо, вліво) 

То вгору, то назад,                                       (Потягуються вгору, назад)

То вниз нагинає.                                          (Нагинаються вперед) 

Птахи летять – відлітають,                         (Махають руками)

А учні тихенько за парти сідають.             (Всі сідають)

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Відгадування загадки.

  •  Діти, відгадайте загадку: (на дошці – зимовий пейзаж)

Хто наткав полотна

Аж від лісу до вікна?

І сміється, задається

Ось така ширина!

  •  Цілий рік ми чекали її і ось дочекались, вона прийшла. Отже за календарем у нас грудень.
  •  А хто знає, чому місяць має таку незвичайну назву?
  •  Мені відома дуже цікава річ. Уявляєте, Королева Граматики і давня подруга дітлахів Зимонька домовилися між собою і приготували нам дуже цікаві і різноманітні завдання.

2. Гра „Склади сніговичка” (5-7 хв.)

  •  Поставити прикметник у потрібній формі, визначити   відмінок:

   зимова

         Тихий – тихий__________ ранок. Нечутно ходить

Дід Мороз і сам милується власною майстерністю. На

      тонка

кущах глоду порозвішував ______________ мереживо.

     добірний

Гілки черемхи прикрасив _______________ намистом.

  запашна   ніжний

Торкнувся ____________глиці й ________________

серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов

  білий

купаються в _____________ мареві. А верховіття тане

  срібне

в просторі _____________ неба.

3. Закінчи речення.

  •  Добрати до іменників  прикметники. Визначити рід, число прикметника.

             Ліс (який?) _______________

              Сонце (яке?) ______________

              День (який?) ______________

              Ялинка (яка?) ____________

              Сніжинки (які?) ___________

4. Віднови прислів’я.

  •  Поєднайте частини речення так, щоб утворилося прислів’я. Підкресліть прикметники, визначте число, рід, відмінок. Поясніть зміст прислів’я.

1. У рідній стороні  і в жмені мила

2. Рідна земля   від чужої холодом

3. Від рідної землі   і камінець знайомий

   віє теплом

4. Всюди добре,   а в рідній хаті

    найкраще

  1.  Робота в творчих групах з використанням карток.
  •  Об’єднайтеся в групи. Кожній групі потрібно написати твір на основі словосполучень, що є на картках.

1 група текст-міркування

2 група текст-опис

3 група текст-розповідь

Розповідь тексту кожної групи. Визначення типу тексту учнями класу. Обґрунтування відповіді.

VІ. Підсумок уроку.

  1.  Гра «Знайди пару».
  •  Підберіть до іменника прикметник, який з ним узгоджується в роді, числі, відмінку.

(Дерева, хатина, небо, лід, голоси, птахи, хутро, вітер, галявини)

  •  Що сподобалось на уроці?
  •  Як визначити рід, число, відмінок прикметника?
  •  Яку роль виконує прикметник?
  •  Що було б, якби в мові не було прикметників?

Дуже ви були старанні

Отже, всі ви – учні гарні

І за труд ваш на уроці

Вам подякувати хочу!

Урок закінчено! Дякую!


Додаток 1


Додаток 2

1.    Складіть  текст-міркування, використовуючи опорні слова:    

зимовий  ліс;              казкові  шати;             

пухнаста  ковдра;   лісові галявини;         великі  і   малі   звірі  та   птахи;

лісові  хащі;               жваві  зайчики;         тепле,  біле  хутро

лісові  звірі;                зимуючі птахи.   

2.    Складіть  текст-опис, використовуючи опорні слова:    

Білокоса   чарівниця – зима;                різнобарвні   сніжинки;

чиста  біла  скатертина;                  сіре, похмуре  небо;

сердитий  вітер;                                 розгнівана   віхола;

колючі  сніжинки;                             сильний  вітер;        сонні  дерева;                               великі  пухнасті   кучугури.

3.   Складіть  текст-розповідь, використовуючи опорні слова:    

білосніжна  морозна  зима;         білі   пишні   платтячка;

важкі, снігові  шапки;                морозний,  сонячний  ранок;

легкий   морозець;          іскристий  сніг;           з   веселим  гуком;

задоволені діти;             крижана  гірка;         свіже   повітря.                             

                                           


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15860. Проблема смысла жизни как фактор духовного образования личности 63.5 KB
  Духовность на магистрали развития человека (общества, группы, индивида) обладает исторически высшим содержанием и способно к неограниченному развитию. Побочные (тупиковые) линии развития выражают неполную, ограниченную, неточную духовность или даже бездуховность, тогда как ошибочные, ложные типы мировоззрения связаны с духовными заблуждениями
15861. ПРЕДМЕТНЫЙ МИР В СИСТЕМЕ КАТЕГОРИЙ ФИЛОСОФИИ 59 KB
  ПРЕДМЕТНЫЙ МИР В СИСТЕМЕ КАТЕГОРИЙ ФИЛОСОФИИ Проблема системы категорий практически исчезла из тематики российской философии с темных девяностых. Развал великой сверхдержавы превращение России в сырьевой придаток развитых стран Запада и Востока 85 вывоза из
15862. СОВРЕМЕННЫЙ МИР И ФИЛОСОФИЯ 136.5 KB
  СОВРЕМЕННЫЙ МИР И ФИЛОСОФИЯ Мировоззрение это субъективный образ объективного бытия человека в объективном мире в т.ч. обществе как совокупном существовании людей живых человеческих индивидов; это объективная реальность в ее идеальной форме. Как таковое оно вто...
15863. Советская цивилизация научно-философский анализ 124 KB
  СОВЕТСКАЯ ЦИВИЛИЗАЦИЯ: НАУЧНО-ФИЛОСОФСКИЙ АНАЛИЗ В литературе по истории и теории цивилизации понятие «советская цивилизация» появилось сравнительно поздно. Оно непосредственно связано с более ранним понятием российская (русская) цивилизация..
15864. ЧТО ТАКОЕ «СОЦИАЛЬНАЯ СФЕРА ЖИЗНИ ОБЩЕСТВА» 50 KB
  ЧТО ТАКОЕ СОЦИАЛЬНАЯ СФЕРА ЖИЗНИ ОБЩЕСТВА Выход отечественной философии на зрелый научный уровень необходимо связан с качественно новым пониманием структуры общества. Если открыть и старые и новые учебники социальной философии то можно увидеть удивительные вещ
15865. ФИЛОСОФСКАЯ ИННОВАТИКА КАК ВИД ФИЛОСОФСКОГО ДИСКУРСА 60.5 KB
  ФИЛОСОФСКАЯ ИННОВАТИКА КАК ВИД ФИЛОСОФСКОГО ДИСКУРСА В современных публицистических научных экономических политических публикациях и комментариях все большее внимание уделяется инновациям и инновационной деятельности. Это уже не столько общее место сколько н...
15866. Специфика отбора в социально-биологическом кризисе в эпоху турбулентного капитализма 53 KB
  Тезис об инновационном характере философского знания в отношении науки и образования лишь на первый взгляд кажется странным. В действительности же, по нашему мнению, концепты «социальное прогнозирование и проектирование», «прогностический конструктивизм», «совершенствование деятельности общества и государства по управлению»