58700

Звязок іменників з прикметниками

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: розширити знання дітей про граматичний і смисловий зв’язок прикметників з іменниками; закріпити прийоми розпізнавання числа, роду, відмінка прикметників. Розвивати вміння будувати зв’язні розповіді га задану тему.

Украинкский

2014-04-28

444.5 KB

8 чел.

Урок української мови з використанням опорних схем

Клас: 4.

Тема: зв'язок іменників з прикметниками.

Мета: розширити знання дітей про граматичний і смисловий зв’язок

прикметників з іменниками; закріпити прийоми розпізнавання числа, роду, відмінка прикметників.

Розвивати вміння будувати зв’язні розповіді га задану тему. Виховувати патріотичні почуття, любов, повагу й шану до рідної мови і рідної землі.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Обладнання: малюнки краєвидів України, малюнки із зображенням державних символів України, кетяг калини, зимовий пейзаж, опорні схеми, картки для творчої роботи.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Вже дзвінок сигнал нам дав.

Працювати час настав.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

в країну відому, в країну чудову,

що нас так чекає й збагачує мову.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  •  Чи здогадалися ви, про яку країну йдеться мова? (про Королеву Граматики)
  •  Ми сьогодні на уроці будемо виконувати різні завдання, запропоновані Королевою Граматики. А щоб в цій країні ви відчували себе впевнено, треба гарно володіти рідною мовою.
  •  А яка наша рідна мова?
  •  Чому, ви так вважаєте?
  •  Подивіться на ці ілюстрації. (Краєвиди України)
  •  Що на них ви побачили?
  •  Якими словами ви можете описати рідну Україну. (складання асоціативного куща)

          Чарівна                                                                 Прекрасна

    Сонячна               

                                                                                     

                                                                        Привітна    

  •  Якою частиною мови є слово Україна? (іменник)
  •  Якими частинами мови ми описали її? (прикметниками)             

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.        

  •  Сьогодні на уроці ми закріпимо всі ваші знання про такі частини мови як іменник та прикметник. Поговоримо про їх зв'язок. Будемо вдосконалювати свої вміння добирати самому ті прикметники, які вимагатимуть дані іменники і у словосполученнях, і в реченнях. Все це потрібно, аби мова ваша була багатшою, яскравішою, емоційнішою.

IV. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

  1.  Каліграфічна хвилинка.
  •  Прочитайте слово, запишіть його у зошити.

                     мова

  •  Доберіть споріднені слова. А для того, щоб це зробити, давайте разом пригадаємо, які слова називають спорідненими.
  •  За допомогою яких частин мови утворилися нові слова?

2. Робота над реченням.

  •  Прочитайте речення записане на дошці:

Ти наше диво калинове, кохана материнська мова.

  •  Про яке диво розповідається в реченні?
  •  Як ви розумієте слово диво?
  •  Чому автор нашу мову називає калиновим дивом?

Калину садили біля хати, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від простуди лікувала.

  •  Доведіть, що наша рідна мова це дійсно диво?
  •  Давайте разом вголос повторимо речення перед тим, як його записати.

Списування речення з дошки (з коментуванням одного з учнів)

  •  Що тепер треба зробити? (Перевірка)

  1.  Робота з опорними схемами.
  •  Давайте пригадаємо, які частини мови ми вже знаємо? (Іменник, прикметник)
  •  Що таке іменник? (Відповіді учнів)
  •  Що таке прикметник? (Відповіді учнів)
  •  Подивіться уважно на дошку. Спробуйте за даними таблицями ще раз розповісти про іменник та прикметник. (робота з таблицями, додаток 1)
  •  Повернемося до нашого речення. Знайдіть в ньому іменники та прикметники. Підкресліть іменники однією лінією. Прикметники підкресліть хвилястою лінією.

  1.  Робота над віршем.
  •  Прочитайте речення, яке люб’язно нам надала Королева Граматики.

Вивчайте мову, як пісню!

  •  Яке це речення за метою висловлювання?
  •  Діти, а Королева Граматики дозволила мені змінити це речення. Давайте його прочитаємо разом.

Вивчайте мову українську –

дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

прекрасну, милу і чудову,

як материнську пісню колискову!

  •  Яким стало наше речення?
  •  Назвіть слова, за допомогою яких змінилось речення! Яка це частина мови?
  •  Давайте згадаємо, яка роль прикметника в мові.
  •  Чому між прикметниками стоять коми?
  •  Діти, як ви вважаєте, цей вірш підтверджує вислів, що наша українська мова і насправді диво?
  •  Наша рідна, чудова українська мова за мелодійністю, красою і самобутністю є другою мовою у Європі після італійської мови.
  •  Прочитайте ще раз вірш і запишіть його, чітко проговорюючи кожне слово під час письма.
  •  Підкресліть хвилястою лінією прикметники, а однією лінією іменники.
  •  Обміняйтеся зошитами і перевірте роботу свого сусіда по парті.

5. Вибірковий списування.

- А які державні символи нашої країни ви знаєте?

- У кожного з вас на парті є вірш Павла Дубіва. Давайте виразно прочитаємо його.

Прапор України

Україна – це небо блакитне,

А в тім небі – зірки золоті.

Сяють нам з високості привітно

Ці два кольори, ніжні й прості.

          Україна – це жовта пшениця

          І блакитні волошки у ній.

          Гей, як любо кругом – подивися! –

          В тій країні коханій моїй!

Угорі – небозвід оксамитний,

А внизу – колосисті поля.

Край вітчизняний, край наш привітний –

Рідне небо і рідна земля.

                                                       П. Дубів

  •  Що оспівує автор у вірші?
  •  Знайдіть в останніх чотирьох рядках вірша словосполучення: іменник + прикметник. Запишіть їх у зошит. Визначте рід та число прикметників.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Трава низенька-низенька,                             (Всі присіли) 

Дерева високі-високі.                                   (Піднімають руки вгору) 

Вітер дерева колише-гойдає                        (Обертаються)

То вліво, то вправо нахиляє                        (Нахил вправо, вліво) 

То вгору, то назад,                                       (Потягуються вгору, назад)

То вниз нагинає.                                          (Нагинаються вперед) 

Птахи летять – відлітають,                         (Махають руками)

А учні тихенько за парти сідають.             (Всі сідають)

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Відгадування загадки.

  •  Діти, відгадайте загадку: (на дошці – зимовий пейзаж)

Хто наткав полотна

Аж від лісу до вікна?

І сміється, задається

Ось така ширина!

  •  Цілий рік ми чекали її і ось дочекались, вона прийшла. Отже за календарем у нас грудень.
  •  А хто знає, чому місяць має таку незвичайну назву?
  •  Мені відома дуже цікава річ. Уявляєте, Королева Граматики і давня подруга дітлахів Зимонька домовилися між собою і приготували нам дуже цікаві і різноманітні завдання.

2. Гра „Склади сніговичка” (5-7 хв.)

  •  Поставити прикметник у потрібній формі, визначити   відмінок:

   зимова

         Тихий – тихий__________ ранок. Нечутно ходить

Дід Мороз і сам милується власною майстерністю. На

      тонка

кущах глоду порозвішував ______________ мереживо.

     добірний

Гілки черемхи прикрасив _______________ намистом.

  запашна   ніжний

Торкнувся ____________глиці й ________________

серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов

  білий

купаються в _____________ мареві. А верховіття тане

  срібне

в просторі _____________ неба.

3. Закінчи речення.

  •  Добрати до іменників  прикметники. Визначити рід, число прикметника.

             Ліс (який?) _______________

              Сонце (яке?) ______________

              День (який?) ______________

              Ялинка (яка?) ____________

              Сніжинки (які?) ___________

4. Віднови прислів’я.

  •  Поєднайте частини речення так, щоб утворилося прислів’я. Підкресліть прикметники, визначте число, рід, відмінок. Поясніть зміст прислів’я.

1. У рідній стороні  і в жмені мила

2. Рідна земля   від чужої холодом

3. Від рідної землі   і камінець знайомий

   віє теплом

4. Всюди добре,   а в рідній хаті

    найкраще

  1.  Робота в творчих групах з використанням карток.
  •  Об’єднайтеся в групи. Кожній групі потрібно написати твір на основі словосполучень, що є на картках.

1 група текст-міркування

2 група текст-опис

3 група текст-розповідь

Розповідь тексту кожної групи. Визначення типу тексту учнями класу. Обґрунтування відповіді.

VІ. Підсумок уроку.

  1.  Гра «Знайди пару».
  •  Підберіть до іменника прикметник, який з ним узгоджується в роді, числі, відмінку.

(Дерева, хатина, небо, лід, голоси, птахи, хутро, вітер, галявини)

  •  Що сподобалось на уроці?
  •  Як визначити рід, число, відмінок прикметника?
  •  Яку роль виконує прикметник?
  •  Що було б, якби в мові не було прикметників?

Дуже ви були старанні

Отже, всі ви – учні гарні

І за труд ваш на уроці

Вам подякувати хочу!

Урок закінчено! Дякую!


Додаток 1


Додаток 2

1.    Складіть  текст-міркування, використовуючи опорні слова:    

зимовий  ліс;              казкові  шати;             

пухнаста  ковдра;   лісові галявини;         великі  і   малі   звірі  та   птахи;

лісові  хащі;               жваві  зайчики;         тепле,  біле  хутро

лісові  звірі;                зимуючі птахи.   

2.    Складіть  текст-опис, використовуючи опорні слова:    

Білокоса   чарівниця – зима;                різнобарвні   сніжинки;

чиста  біла  скатертина;                  сіре, похмуре  небо;

сердитий  вітер;                                 розгнівана   віхола;

колючі  сніжинки;                             сильний  вітер;        сонні  дерева;                               великі  пухнасті   кучугури.

3.   Складіть  текст-розповідь, використовуючи опорні слова:    

білосніжна  морозна  зима;         білі   пишні   платтячка;

важкі, снігові  шапки;                морозний,  сонячний  ранок;

легкий   морозець;          іскристий  сніг;           з   веселим  гуком;

задоволені діти;             крижана  гірка;         свіже   повітря.                             

                                           


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28263. Функции внимания, его характеристики и методы диагностики 40.5 KB
  Функции внимания его характеристики и методы диагностики. Функции внимания: функция отбора значимых воздействий которые соответствуют потребностям данной деятельности; функция игнорирования других несущественных контролирующих воздействий; функция удержания сохранения выполняемой деятельности пока не будет достигнута цель т. Виды внимания: непроизвольное непреднамеренное произвольное преднамеренное Выделяют еще послепроизвольное внимание. Поддержание устойчивого произвольного внимания зависит от ряда условий.
28264. Операциональная природа мышления как процесса отражения связей иотношений. Виды мыслительных операций 62 KB
  Операциональная природа мышления как процесса отражения связей иотношений. Этот вид мышления онтогенетическиявляется первым. Понятие – единица мышления выражающая общие и наиболее существенные признаки предметов и явлений действительности. Это основной вид мышления.
28267. Методы исследования и диагностики понятийного мышления 27 KB
  Методы исследования и диагностики понятийного мышления. Понятийное мышление – ведущий вид мышления характеризуется использованием понятий логических конструкций которые существуют на базе языка и языковых средств. Понятийное мышление – осознанное вербальное вышление. Характеризуется: высокой критичностью повышением понимания скрытого смыслаи подтекста различие иерархии признаков центральные существенные случайные переферические Методы диагностики понятийного мышления Основные методы: Сравнение понятий выделение существенныхпризнаков...
28268. Роль внутренней речи в процессе мышления (по А.Н.Соколову). Методы исследования внутренней речи 34 KB
  Роль внутренней речи в процессе мышления по А. Методы исследования внутренней речи. Внутренняя речь – производная форма внешней звуковой речи специально приспособленная к выполнению мыслительных операций в уме. Используется при: решении задачвуме чтении про себя мысленном планировании запоминании припоминании Функции внутренней речи: логическая переработка сенсорных данных их осознание и понимание самоинструкции при выполнении произвольных действий самоанализ и самооценка своих поступков и переживаний Выражается внутренняя речь в виде...
28269. Специфические особенности и классификация психических явлений 145.5 KB
  Психология – наука о психике ее свойствах состоянии явлениях развитии. Психология изучает общие закономерности психических процессов и своеобразие их протекания в зависимости от условий деятельности и от индивидуальнотипологических особенностей человека. психология – это наука не только познающая но и созидающая конструирующая человека.
28270. Классификация методов психологического исследования. Качественный и количественный анализ 37.5 KB
  Организационные методы: сравнительный метод лонгитюдинальный метод комплексный. Эмпирические методы: а Наблюдение объективное наблюдение непосредственное индивидуальное и коллективное опосредованное анкеты опросники самонаблюдение непосредственное словесный отчет опосредованное дневники автобиографии письма Основное преимущество метода объективного наблюдения заключается в том что оно позволяет изучать психические процессы в естественных условиях. б Экспериментальные методы лабораторный метод психических реакций...