58815

Кровообіг і лімфообіг

Конспект урока

Биология и генетика

Кровообіг – це безперервний рух крові по кровоносних судинах зумовлений роботою серця. Повідомлення учня Еволюція кровоносної системи і серця хребетних†таблиця €œЕволюція кровоносної системи€ Відмітити що вперше кровоносна система з’явилась у Кільчастих червів а серце – у Молюсків. Розглянути особливості будови кровоносної системи і серця у риб земноводних плазунів птахів ссавців. Учні відзначають що з будовою серця пов’язана температура тіла.

Украинкский

2014-06-05

844.5 KB

32 чел.

Методична розробка

циклу уроків з біології

в 9 класі з теми „Кровообіг і лімфообіг”.

Система уроків до теми „Кров і кровообіг”

Урок №1

Тема. Кровообіг. Органи кровообігу.

Мета: встановити значення кровообігу в життєдіяльності    організму людини; ознайомитись з будовою різних типів кровоносних судин, показати взаємозв’язок їх структури з функціями, що ними виконуються; формувати навички роботи з довідковою літературою та підручником; розвивати інтерес дог вивчення свого організму, до біології як науки.    

Обладнання: таблиці „Кровообіг”, „Серце”, „Еволюція кровоносної системи хребетних”.

Базові поняття і терміни: кровообіг, серце, артерії, артеріоли, капіляри, вени.

Тип уроку: комбінований.

                       

Структура і зміст уроку

  1.  Організаційний етап.
  2.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

Бесіда

  1.  Які функції виконує кров?
  2.  Завдяки яким властивостям вона може виконувати транспортну, регуляторну функції? (Еритроцити, плазма)
  3.  Кров виконує захисну функцію. Завдяки чому?
  4.  Скільки крові має доросла людина?
  5.  Як можна пояснити вислів „Кров – це ріка життя”
  6.  За якої умови кров може виконувати свої функції?
  7.  Яка система органів забезпечує рух крові?
  8.  Які органи входять до складу кровоносної системи?

Ви назвали органи системи кровообігу – серце і судини. Кровообіг – це безперервний рух крові по кровоносних судинах, зумовлений роботою серця.

 

IIІ. Вивчення нового матеріалу

  1.  Кровообіг – рух крові по судинах в організмі – важлива умова життєдіяльності організму.

Складання опорної схеми (бесіда, робота з підручником)

Органи кровообігу

    Артерії

Серце

Судини

 Вени

Капіляри

2. Повідомлення учня “Еволюція кровоносної системи і серця хребетних” (таблиця “Еволюція кровоносної системи”) Відмітити, що вперше кровоносна система з’явилась у Кільчастих червів, а серце – у Молюсків. Розглянути особливості будови кровоносної системи і серця у риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців. Учні відзначають, що з будовою серця пов’язана температура тіла. Теплокровність можлива лише за наявності чотирикамерного серця, повної перегородки між правою і лівою половинами серця, двох кіл кровообігу.

а) В якому напрямі змінювалась кровоносна система і серце в процесі еволюції?

б) З якими тваринами кровоносна системі людини виявляє найбільшу подібність? Як це пояснити?

3.  Розповідь вчителя. Робота з підручником

Розглянути поперечний розріз артерій, вен, капілярів. Яка різниця в їх будові? З чим це пов’язано? Чому кровоносні судини розпадаються на дрібну сітку капілярів?

Записати визначення кровоносних судин. (Самостійна робота з підручником)

  •  Артерії – найкрупніші судини, по яких кров рухається від серця.
  •  Капіляри – найдрібніші судини, в яких відбувається обмін речовин між кров’ю і через тканинну рідину з клітинами.
  •  Вени – найкрупніші судини, по яких кров повертається до серця.

4. Самостійна робота. Розглянути будову кровоносних судин, заповнити таблицю “Основні типи кровоносних судин людини”. Додаток №1.

Тип судин

Особливості будови

Функції

Діаметр

мм.

Швидкість

крові, см/с

Тиск

мм рт ст

Артерії

Вени

Капіляри

а) Будова  артерій відповідає їхнім функціям. Стінки і великих артерій, і дрібних артеріол складаються із трьох шарів. Їхню порожнину вистеляє одношаровий епітелій – ендотелій. Середній шар – це гладкі мязи, здатні забеспечувати розширення та звуження судин, представлені в основному еластичними волокнами. Зовнішній шар – це фіброзна оболонка, до якої відходять нерви й дрібні артерії, що живлять судину. Діаметр аорти становить  25 мм, артерій – 4 мм, артеріол – 0,03 мм. Швидкість руху крові у великих артеріях сягає 50 см/сек.. Тиск крові – 20 – 150 мм рт.ст. Їхніми основними функціями є швидке постачання крові до органів і тканин, а також забезпечення високого тиску, необхідного для підтримки

безперервного руху крові по  капілярах.                                    

        

б) Вени тонкі, легко розтягуються, оскільки мають слабко розвинутий м’язовий шар.  У венах є клапани, які перешкоджають рухатися крові назад. Вони складаються з тих самих оболонок, що й артерії, проте середній шар слабко розвинений, а стінки вен тонші, аніж в артерії. Діаметр найбільших порожнистих вен становить 30 мм, швидкість руху крові 10-20 см/ сек., а тиск -5...+5 мм рт.ст. Рух  крові в гору по великих венах забезпечується скороченням скелетних мязів.

В) Капіляри – це найтонші (діаметр 0,01-0,5 мм) кровоносні судини, що складаються з одношарового епітелію. Вони розташовані в міжклітинному просторі, щільно прилягаючи до клітин тканин та органів. Такий контакт капілярів із клітинами органів і тканин, а також низька швидкість руху в них  забезпечують можливість швидкого обміну речовин між кров’ю та міжклітинною рідиною.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.

  1.  Завдяки чому можливий рух крові по кровоносних судинах.
  2.  Як будова артерій повязана з їхніми функціями.
  3.  Як будова капілярів пов’язана з їхніми функціями.
  4.  Як будова вен пов’язана з їхніми функціями.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання наприкінці параграфа. У робочому зошиті виконати завдання №2 с.27.

Урок №2

Тема. Будова і функції серця.

Мета:  вивчити особливості будови серця у зв’язку з його функціями; на основі знання про м’язову тканину розглянути основні властивості серцевого м’яза; дати поняття про досягнення сучасної кардіології та кардіохірургії; формувати навички роботи з підручником, розвивати логічне мислення і мову учнів, залучаючи їх до виступів з повідомленнями.

Базові поняття і терміни: серце, ендокард, міокард, епікард, передсердя, серцеві клапани, камери серця.

Обладнання: таблиці “Серце”, фотографії, малюнки, записана кардіограма.

Тип уроку: засвоєння нових знань, застосування групових форм навчання.

Структура і зміст уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1.  Що таке кровообіг. Яке його значення.
    1.  Які органи кровообігу ви знаєте?
    2.  Які особливості будови кровоносних судин. Які функції вони виконують?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

А чи знаєте ви, що серце – один з небагатьох органів, що часто згадується в приказках, прислів’ях, піснях, віршах.

А яке серце насправді? Яким його бачать лікарі, біологи?

Наше серце – невтомний насос. За добу воно скорочується до 100 – 115 тис. разів, перекачує 8,5 тис. л крові, обслуговує до 80 тис. км капілярів (цей шлях у два рази довший за довжину екватора). Серце за все життя людини скорочується 2,5 млрд разів. Підраховано, що цієї роботи достатньо, щоб підняти поїзд на гору Монблан.

Мета нашого уроку – вивчити будову серця як основного органа кровоносної системи і встановити його пристосування до виконання функцій.   

IV. Вивчення нового матеріалу.

  1.  Серце – основний м’язовий орган кровоносної системи, що забезпечує рух крові по судинах.

Вивчення будови серця і властивостей серцевого м’яза. Додаток №2.

   а) Зовнішня будова серця.

  •  Розміщення – в грудній порожнині, між легенями, верхівка нахилена вліво. Це порожнистий м’язовий орган.
  •  Маса серця (0,42% маси тіла) – 250 – 360г.
  •  Серце вкрите тонкою й цільною оболонкою, яка утворює замкнутий мішок – навколосерцеву сумку (перикард). Між серцем і навколосерцевою сумкою міститься рідина, яка зволожує серце й зменшує тертя об стінки перикарда при його скороченнях.
  •  Широка частина серця спрямована в гору і праворуч. Вузька – до низу й ліворуч.
  •  Стінка серця складається з трьох шарів: епікарду -  зовнішнього сполучнотканинного, вкритого одношаровим епітелієм; міокарда – середнього м’язового; ендокарда – внутрішнього епітеліального.

 

б) Внутрішня будова серця.

- серце людини розділене суцільною перегородкою на ліву и праву половину, кожна з яких у свою чергу, розділена на дві камери – передсердя й шлуночок.

  •  Два передсердя – ліве і праве – верхня частина серця;
  •  Два шлуночки – лівий і правий – нижня частина серця;
  •  Суцільна перегородка між лівою і правою частинами;
  •  Клапани: стулкові в серці, півмісяцеві в судинах.

    в) Клапани серця.

- Передсердя й шлуночки поєднуються між собою отворами, на краях яких розташовані стулчасті клапани серця. У лівій половині серця є двостулковий клапан, а в правій – тристулковий. Клапани відкриваються тільки вбік шлуночків і тому пропускають кров в одному напрямку: із передсердь до шлуночків.    

- до правого передсердя спадають дві порожнисті вени, а до лівого передсердя – дві легеневі вени. Від правого шлуночка відходить артерія, яку називають легеневим стовбуром, а від лівого шлуночка - дуга аорти.

- у місті виходу зі шлуночків легеневого стовбура й аорти розташовані серпасті клапани у вигляді трьох кишеньок, що перешкоджують рухові крові назад.

- рух крові в серці відбуваються тільки в одному напрямку: з передсердь до шлуночків, а потім із них – до легеневого стовбура й аорти.

г) Властивості серцевого м’яза (повідомлення учня, демонстрація кардіограми)

- збудливість,

- провідність

- скоротливість

-автоматія

 

На основі повідомлення учнів про властивості серцевого м’яза складаємо схему, яку записуємо в зошит.

Основні властивості серцевого м’яза

 

Збудливість – здатність переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників

Провідність – здатність розповсюджувати збудження, що виникло на будь – якій ділянці, по всьому серцю

Скоротливість – здатність м’язової тканини серця скорочуватись під впливом збудження

Автоматія – здатність серця скорочуватись під впливом імпульсів, що виникають у самому серці

  1.  Серцевий цикл.

Ви вже знаєте, що серце має невелику вагу (в середньому 300г, що складає 0,5% ваги тіла). Але незважаючи на це, воно виконує величезну роботу – за добу переганяє близько 7 тис. літрів крові. Ця робота рівнозначна підняттю залізничного вагона на висоту 1 метр. Чим пояснити таку велику працездатність серця? Як ви гадаєте, чому в різних народів виникла уява, що людина радіє, любить, хвилюється серцем?

Вам уже відомо, що в усі часи серце було в пошані у поетів, мислителів, лікарів. Скільки віршів, пісень, поем написано про

серце. 

Як же можна пояснити з біологічної точки зору, чому серце наділяють такими різноманітними епітетами і почуттями? Як серце працює? Чи завжди серце працює однаково? Ви зможете відповідати на ці запитання, якщо ознайомитесь із механізмом роботи серця і його регуляцією.  

3. Ознайомлення з термінами:

  •  систола – скорочення серця;
  •  діастола – розслаблення серця;
  •  скорочення і розслаблення передсердь і шлуночків за нормальних умов жорстко взаємоузгоджені та становлять єдиний цикл роботи серця.

4.Фази серцевого циклу.

- Послідові скорочення передсердь і шлуночків, а також їхнє загальне розслаблення отримали назву серцевого циклу. Серцевий цикл складається зі скорочення передсердь, скорочення шлуночків і розслаблення шлуночків та передсердь. Тривалість серцевого циклу залежить від частоти скорочення серця. У здорової людини в стані спокою серце скорочується 60-80 разів за хвилину.  Отже,  час одного серцевого циклу менше однієї секунди.

- Серцевий цикл починається зі скорочення передсердь, що триває 0,1 секунди. У цей момент шлуночкі розслаблені, стулчасті клапани відкриті й уся кров із передсердь надходить до щлуночків. Скорочення передсердь змінюється їхнім розслабленням.

- Потім починається скорочення шлуночків, що триває 0,3 секунди. На початку скорочення шлуночків серпасті й тристулкові клапани залишаються закритими, тому кров виштовхується в аорту й легеневу артерію.

- Скорочення шлуночків змінюється їхнім розслабленням, що триває 0,4 секунди. У цей момент кров вільно надходить із пересердь і вен до порожнини шлуночків. Серце розслаблене і „відпочиває”.

- Зверніть увагу на те, що із загальної тривалості серцевого циклу 0,08 секунд на серцеву паузу припадає 0,4 секунди. Фактично третину нашого життя серце „відпочиває”, тобто, перебуває в розслабленому стані. Саме тому, працездатність серця і є такою великою.

5. Самостійна робота. Додаток №3.

Вивчити „Фази серцевого циклу”. Заповнити таблицю.

Фаза серцевого циклу

Тривалість фази, с

Зміни, що відбуваються

Скорочення передсердь

Скорочення шлуночків

Діастола

6. Регуляція роботи серця

Пристосування серця до потреб організму досягається завдяки саморегуляції, нервовій та гуморальній регуляції роботи серця. Робота учнів з підручником, заповнення таблиці.

Спосіб впливу

Результат

Саморегуляція. Автоматія серцевого м’яза

Прискорює або сповільнює серцебиття. (Чим більше скорочується серце, тим більше наповнюється кров’ю, і навпаки)

Нервова регуляція (центр регуляції розташований в довгастому мозку)

  1.  Симпатична нервова система
    1.  Парасимпатична нервова система

Збільшую частоту і силу серцевих скорочень

Зменшує частоту і силу серцевих скорочень

Гуморальна регуляція

1) Адреналін, норадреналін,

   йони Кальцію

2) Йони Калію, ацетилхолін

Збільшує частоту і силу серцевих скорочень

Знижує діяльність серця і зменшує силу серцевих скорочень

Отже, підбиваємо підсумок. Саме ритм підтримує високу працездатність протягом життя і регуляцію роботи серця залежно від умов.

V. Узагальнення і систематизація знань учнів

1. Як будова серця повязана з його функціями?

2. Які судини впадають до правого передсердя?

3. Яку будову має серцева стінка?

4. В чому полягає автоматія серця?

VІ. Домашнє завдання.

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання наприкінці параграфа. У робочому зошиті виконати завдання №5-8 с.28.

Урок №3

Тема. Рух крові по судинах.

Мета: розкрити причини руху крові в організмі; сформувати поняття “пульс” і “кров’яний тиск”, навчити учнів визначати частоту серцевих скорочень і вимірювати артеріальний тиск, виконати практичну роботу №2 „Вимірювання частоти серцевих скорочень  артеріального тиску”; виховувати охайність у процесі виконання та оформлення практичної роботи; розвивати спостережливість, вміння помічати зміни у своєму організмі; навчити учнів розпізнавати види кровотеч, сформувати практичні навички з надання першої допомоги в разі кровотеч; на основі знань про рух крові по судинах дати фізіологічне обґрунтування правил надання допомоги під час кровотеч; розвивати логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Базові поняття і терміни: артеріальний тиск, манометр, пульс, капілярна, венозна й артеріальна кровотечі, внутрішня кровотеча, пов’язки джгут.

Обладнання: таблиці “Схема кровообігу”, “Серце”, манометр.

Тип уроку: застосування знань та формування умінь і навичок.

  

Структура і зміст уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота з тестами

Укажіть правильну відповідь (“так” чи “ні”)

  •  Стінка серця утворена трьома оболонками.
  •  Серце людини складається з камер.
  •  Міокард є однією з оболонок серця.
  •  Серце має здатність скорочуватись.
  •  Робота серця залежить від біоритмів.
  •  Серце має здатність збуджуватись.
  •  Серце має власні судини, що забезпечують його киснем і поживними речовинами.
  •  Діастола – це скорочення серця.
  •  Перша фаза серцевого циклу – скорочення шлуночків.
  •  Йони Калію підсилюють роботу серця.
  •  Регулює роботу серця соматична нервова система.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Коли пацієнт приходить до лікаря, то першими дослідженнями стану його здоров’я є показники пульсу, артеріального тиску, температури. Ми повинні навчитися знімати ці показники, вміти пояснити їх залежність від стану здоров’я. У людей різного віку кількість ударів пульсу неоднакова: новонароджені – 120 – 140, підлітки – 72 – 85, дорослі – 60 – 75, люди похилого віку – 60 і менше ударів на хвилину. Протягом життя змінюється і артеріальний тиск, який є не менш важливим показником стану здоров’я людини.  

Часто люди потрапляють у життєві ситуації,якіпризводять до різноманітних травм судин. Від того, якими зуміємо надати першу допомогу постраждалому чи собі, часто залежить не тільки стан здоров’я, а іноді й життя. Якщо ж урахувати, що смертність від травм знаходиться на другому місці після смертності від хвороб системи кровообігу, то очевидна важливість цього питання. На цьому уроці ми розглянемо ці та інші не менш важливі питання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1.  Рух крові по судинах.
  •  Кров тече з різною швидкістю по різних ділянках кровяного русла. В аорті швидкість найбільша – приблизно 0,5 м/сек., в капілярах  найменша – 0,5-1,2 мм/сек.. У наслідок повільного руху крові в капілярах кисень і поживні речовини встигають потрапити до клітини, а продукти їхньої життєдіяльності й вуглекислий газ надійти в кров. Швидкість руху крові у венах з наближенням до серця поступово збільшується до 0,2 м/сек.
  •  Рух крові по артеріях.

Коли серце проштовхує кров в артерії, вони розширюються під тиском крові на їхні стінки. Сила виштовхування крові така, що тиск крові в ділянках судин, розташованих ближче до серця, стає більшим, аніж тиск крові в ділянках судин, розташованих далі від серця. Кров рухається з ділянки підвищеного тиску побіля серця в ділянку зниженого тиску.

  •  Рух крові по венах.

Стінки вен значно тонші й мякші за стінки артерій. Руху крові по венах сприяє пророчення скелетних мязів, що їх оточують. Цей механізм переміщення крові у венах називають м’язовим насосом. Кров по венах рухається тільки до серця. Руху крові в протилежному напрямку перешкоджають кишенькові серпасті клапани, розташовані в середені вен.

- Рух крові в капілярах.

Капіляри – це найтонші судини, діаметр яких становить 5-7 мкм, а довжина – 0,5-1,1 мм. Ці судини проходять у міжклітинних просторах, щільно прилягаючи до клітих органів і клітих організму. Фізіологічне значення капілярів полягає в тому, що через їхні стінки відбувається обмін речовин між кров’ю й тканинами, оскільки швидкість руху крові в капілярах є невеликою й становить 0,5-1,0 мм/сек., а кожна частинка крові перебуває в капілярі приблизно 1 секунду.

2. Артеріальний тиск

2.Артеріальний тиск – це тиск крові, який діє на стінки артерій внаслідок роботи серця.

Артеріальний тиск змінюється циклічно, згідно із серцевим циклом. У момент скорочення шлуночків і викидання крові із серця, артеріальний тиск максимальний. Його називають систолічним тиском. У момент розслаблення серця тиск мінімальний. Його називають діастолічним тиском. Типове значення артеріального кров’яного тиску здорової людини – 120/80 мм.рт.ст. Артеріальний тиск залежить від багатьох чинників: часу доби, психологічного стану людини, прийому різних стимулюючих речовин або медикаментів.

  •    У 1833 році Стефан Гелс увів скляну трубку в артерію коня і спостерігав, як кров піднялась на 2 м вгору, пульсуючи під час кожного скорочення серця. Через 100 років почали використовувати ртутні манометри для вимірювання тиску крові.
  •  Наприкінці ХІХ ст. італійський лікар Ріа – Роччі запропонував вимірювати кров’яний тиск за допомогою гумової манжетки, сполученої трубкою з U – подібним манометром. Цим приладом медики користуються і зараз. Максимальний тиск називається систолічним, а мінімальний – діастолічним.

3.Пульс.

Пульс – це періодичне поштовхоподібне розширення стінок артерій, синхронне зі скороченнями серця. Його можна відчути, якщо на артерію, котра перебуває поблизу поверхні тіла, приміром на запясті покласти палець, притискаючи артерію до кістки.

                                                                                                                             

  •  Частота пульси дорослої людини в спокійному стані в середньому становить 70 ударів за хвилину. При фізичному навантажені частота пульсу збільшуються, оскільки серцю доводиться працювати швидше аби забезпечити мязи всім необхідним для роботи.

4. Перша допомога при кровотечах.

- Кровотечі бувають зовнішніми або внутрішнім. Залежно від виду пошкоджених судин вони можуть бути артеріальними, венозними, капілярними.

- Артеріальна кровотеча є найбільш небезпечною. Під час неї яскраво червона кров виливається пульсуючим струменем у такт зі скороченнями серцевого мяза. Щоб зупинити кровотечу слід накласти кровоспинний джгут. Джгут накладають на плече, передпліччя, гомілку або стегно, обовязково вище місця кровотечі. Або він не тиснув на шкіру, під нього слід підкласти якусь тканину. Джгут слід накладати не довше ніж на 1,5-2 години, прикріпити до одягу поруч з ним записку, наприклад, 5 вересня, 11 годин 30 хвилин. Після зупинки артеріальної кровотечі потрібно як найшвидше доправити потерпілого до лікарні.

- Венозна кровотеча є менш інтенсивною, аніж артеріальна. Зупинка венозної кровотечі здійснюється за допомогою тугої повязки.

- Капілярна кровотеча виникає внаслідок пошкодження капілярів. При великих саднах и поверхневих ранах капілярну кровотечу легко зупинити за допомогою звичайної стерильної повязки.

  1.  Вивчення видів кровотеч

Учні класу діляться на чотири групи. Вони виконують завдання самостійно, працюючи з підручником. Результат роботи – заповнення таблиці.

Завдання

І. Група

Які ознаки капілярних кровотеч? Чим небезпечні капілярні кровотечі?

ІІ. Група

Які ознаки винозної кровотечі? Чому джгут у разі венозної кровотечі накладається нижче місця пошкодження?

ІІІ. Група

Які характерні ознаки артеріальної кровотечі? Чому артеріальні кровотечі трапляються рідше ніж венозні?

IV. Група

Які симптоми внутрішніх кровотеч? Чому внутрішні кровотечі можуть бути найбільш небезпечні?

Перевірка завдання, заповнення таблиці

Вид кровотечі

Симптоми

Перша допомога

Фізіологічне обгрунтовання

Капілярна

Венозна

Артеріальна

Внутрішня

ІV. Узагальнення, систематизація знань та вмінь учнів.

  1.  У яких судинах швидкість крові найбільша і чому?
  2.  Чому у венах може накопичуватися велика кількість крові?
  3.  Чому швидкість руху крові в капілярах невелика?

 

V. Самостійна робота учнів.

Учні виконують у робочому зошиті практичну роботу №2 „Вимірювання частоти серцевих скорочень  артеріального тиску”.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання наприкінці параграфа. У робочому зошиті виконати завдання №1-2 с.31. Підготувати реферати й повідомлення присвячені хворобам серцево-судинної системи.

УРОК №4

Тема. Велике й мале коло кровообігу

Мета: поглибити знання учнів про значення кровообігу для життєдіяльності організму; вивчити рух крові в колах кровообігу та їх особливості; провести практичну роботу №4 „Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушені кровообігу”; розглянути історичні етапи вивчення кровообігу; познайомити учнів з найбільш поширеними хворобами серцево – судинної системи, переконати їх у необхідності вести здоровий спосіб життя, роз’яснювати вплив шкідливих звичок на стан серцево – судинної системи, формувати навички роботи з довідковою літературою та підручником; розвивати інтерес до вивчення свого організму, до біології як науки.

Базові поняття і терміни: мале коло кровообігу, велике коло кровообігу, хвороби серця, хвороби вен, хвороби артерій, інфаркт міокарда, аритмія, інсульт, дистонія, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, тромбофлебіт, варикозне розширення вен.

Обладнання: таблиці “Гігієна серцево – судинної системи”, таблиці “Кровоносна система”, “Схема кровообігу”, “Серце

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура і зміст уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота з тестами

Випішить твердження, характерні для артерій (1 варіант), вен (2 варіант) і капілярів (3 варіант)

1) Судини несуть кров до серця

2) Стінки щільні і пружні

3) У судинах дуже мала швидкість руху

4) Стінки утворені одним шаром клітин

5) Судини несуть кров від серця

6) Стінки утворені кількома шарами клітин, м’язовий шар малорозвинений

7) Утворюють густу сітку, що пронизує всі органи і ткані

8) Впадають у передсердя

9) У судинах найбільша швидкість руху крові

10) У судинах найбільший тиск крові

11) Густо уплітають легеневі пухирці

12) У судинах найменший тиск крові

13) Крізь стінки проходять рідкі речовини і гази

14) У судинах венозна кров перетворюється на артеріальну

15) У разі поранення судин кров б’є фонтаном

16) У разі поранення судин кров лиш виступає

17) Стінки утворені кількома шарами клітин, м’язовий шар дуже розвинений

18) Цих судин в організмі найбільше

19) Кров’яний тиск може падати до негативного

20) На внутрішній стінці клапани мають вигляд кишень

21) З поширених судин кров витікає повільним струмком

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Чи знаєте ви, що рух крові в організмі людини відбувається безперервно по 100 – 160 млрд капілярів, загальна довжина яких 60 – 80 тис. км (у два рази більше за довжину земного екватора). Кров доходить до кожної клітини нашого тіла. Якщо прослідкувати шлях міченого атома по двох колах кровообігу, то він проходить його за 25 – 30с. Був час, коли людина не мали уявлень про рух крові в організмі. Давайте прослідкуємо, як змінювались уявлення про кровообіг в науці протягом тисячоліть.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення учнів

1) З давніх часів питання кровообігу привертали увагу лікарів, мислителів, вчених. Ще Гіппократ та Аристотель, які жили 2500років тому, вивчали кровообіг. Вони твердили, що вени і артерії – дві самостійні системи, не сполучені між собою.

2) Великий вклад у наукове обгрунтування системи кровообігу зробив італійський вчений епохи Відродження Андреа Чезальпіні. Він склав загальну схему кровообігу, довів існування капілярів, вперше помітив що обмін газів відбувається в дрібних кровоносних судинах, які щільно підходять до легеневих пухирців.

3) Іспанський вчений Мігель Сервет відкрив мале коло кровообігу. Сміливий вчений виступив проти заборони церкви вивчати людський організм. У 1552 році він був спалений у Женеві.

4) Велике коло кровообігу відкрив англійський вчений Вільям Гарвей. Велика заслуга цього вченого полягає в тому, що він уперше продемонстрував схему кровообігу. Гарвей вивчив і використав для доведення кровообігу математику, механіку і гідравліку.

5) Італійський біолог і лікар Марчелло Мальпігі, один з основоположників мікроскопічної анатомії, відкрив капілярний кровообіг, розвинувши вчення Гарвея, у схемі якого не було капілярів. Завдяки зусиллям багатьох учених було створено повну картину кровообігу.

6) Четверо вчених були удостоєні визнання і високої честі: за їх науковий подвиг – відкриття кровообігу – їм було споруджено пам’ятники: у Мадриді – Мігелю Сервету, в Болоньї – Карло Руїні, в Пізі – Андреа Чезальпіні, в Англії – Вільяму Гарвею.

2.Мале коло кровообігу.

  •  Воно починається з правого шлуночка серця, із якого бідна на кисень кров потрапляє до легеневого стовбура. У цій ситуації по артерії тече венозна кров. Легеневий стовбур поділяється на праву й ліву легеневі артерії, які несуть кров відповідно до правої й лівої легень. Легеневі артерії поступово поділяються на більш дрібні капіляри. Тут відбувається збагачення венозної крові киснем і виділення вуглекислого газу. Легеневі капіляри впадають у більші судини, а ті в вени. На сам кінець чотири великі легеневі вени, що несуть артеріальну кров від легенів, впадають у ліве передсердя. Таким чином у малому колі кровообігу по артеріях тече венозна кров, а по венах артеріальна.

- Визначення: “Шлях крові від правого шлуночка через артерії, капіляри і вени легень до лівого передсердя називається малим колом кровообігу”.

- Значення малого кола – газообмін в легеневих капілярах, перетворення венозної крові на артеріальну. 

Додаток№4. Самостійна робота. Вивчати будову і функції малого та великого кола кровообігу. Підписати схему.

3. Велике коло кровообігу.

- Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку й закінчується в правому передсерді. Його основна функція – постачання поживними речовинами й киснем усіх клітин організму й виведення з них вуглекислого газу та інших продуктів життєдіяльності.

- Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку, з якого багата на кисень артеріальна кров потрапляє в аорту. Від аорти відходять судини, які несуть кров у гору – до клітин верхніх кінцівок й голови. Аорта в свою чергу несе кров далі вниз – до тканин тулуба й нижніх кінцівок.

- Усі артерії великого кола кровообігу розгалужуються на дрібніші артеріоли і капіляри. У капілярах із крові до міжклітинної рідини  надходять кисень і поживні речовини, а з міжклітинної рідини до крові  - вуглекислий газ та продукти життєдіяльності.

- Потом відбувається процес злиття капілярів у венули, а ті в свою чергу, поєднуються у вени. Великі вени, які несуть кров до нижніх кінцівок і тулуба, впадають у нижню порожнисту вену, а великі вени, які несуть кров від верхніх кінцівок і голови, - у верхню порожнисту вену. Верхня й нижня порожнисті вени впадають у праве передсердя, де й завершується велике коло кровообігу.   

- Визначення: “Шлях крові від лівого шлуночка через артерії, капіляри і вени всіх органів тіла до правого передсердя, називається великим колом кровообігу”.

-  Значення – газообмін і обмін речовин у всіх клітинах тіла, кров перетворюється з артеріальної на венозну.

  1.  Класифікація серцево – судинних захворювань

Серцево – судинні захворювання

Хвороби серця

(інфаркт міокарда, аритмія,

пороки серця та ін.)     

Хвороби артерій (дистонія, атеросклероз, гіпертонія)

Хвороби вен (варикозне розширення вен, тромбофлебіт)

- Хвороби серця (виступи учнів з повідомленнями)

1) Інфаркт міокарда.

2) Аритмії.

3) Пороки серця.

- Хвороби судин (повідомлення учнів)

1) Інсульт.

2) Дистонії.

3) Атеросклероз.

4) Гіпертонічна хвороба.

5) Тромбофлебіт.

6) Варикозне розширення вен.

- Бесіда

Які причини виникнення хвороб серцево – судинної система?

Учні називають основні причини хвороб.

Запис у зошити п’яти факторів ризику:

  •  гіподинамія;
  •  шкідливі звички (паління, алкоголь, наркотики);
  •  емоційні стреси;
  •  нераціональне харчування, ожиріння;
  •  забруднення довкілля.

V. Узагальнення, систематизація знань та вмінь учнів.

VІ. Самостійна робота учнів.

Учні виконують у робочому зошиті практичну роботу №4 „Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушені кровообігу”.

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання наприкінці параграфа. У робочому зошиті виконати завдання №4 с.30.

Урок № 5.

Тема. Регуляція кровопостачання органів.

Мета: познайомити учнів з регуляцією кровопостачання органів, розглянути

          механізм нервової та гуморальної регуляції кровообігу; розвивати  

          спостережливість, вміння помічати зміни у своєму організмі,

          сформувати практичні навички з визначення частоти серцевих

          скорочень  під час дозованого навантаження.

Обладнання та матеріали: фотографії, схеми, що дозволяють ілюструвати

                                             регуляцію кровопостачання органів.                                                        

Базові поняття й терміни:  регуляція кровопостачання органів, адреналін,

                                             ацетилхолін.

Тип уроку: комбінований.

                    Структура і зміст уроку.

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Індивідуальне опитування

1.Які судини входять до складу кровоносної системи?

2.Які особливості будови кровоносних судин?

3.Як пов’язані між собою будова і функції кровоносних судин?

Робота з тестами

Випишіть ознаки малого кола кровообігу (І варіант) і великого кола кровообігу (ІІ варіант)

1) Починається з правого шлуночка.

2) Закінчується в лівому передсерді.

3) Кров перетворюється з венозної на артеріальну.

4) Починається з лівого шлуночка.

5) До складу входить аорта.

6) Закінчується в правому передсерді.

7) Кров з артеріальної перетворюється на венозну.

8) По артеріях тече венозна кров.

9) До складу входить легенева артерія.

10) По артеріях тече артеріальна кров.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Чому в людини, яка відпочивала, а потім швидко підвелася, скорочення серця стають частішими?

ІV. Вивчання нового матеріалу.

1. Регуляція кровообігу.

Регуляція кровообігу

Нервова (автономна нервова система)

Гуморальна (гормони надниркових залоз, гіпофізу)

2. Нервова регуляція роботи серцево – судинної системи.

Питання до учнів: На вашу думку, як може регулюватися робота серця?

ЦНС постійно контролює роботу серця за допомогою нервових імпульсів. У середині порожнин самого серця й у стінках великих судин розташовані нервові закінчення – рецептори, що сприймають коливання тиску в серці та судинах, які виникли внаслідок зміни рівня фізичного та емоційного навантаження на організм. Імпульси від рецепторів викликають рефлекси, що впливають на роботу серця. Існують два види нервових впливів на серце: одні – гальмівні, тобто такі, що знижують частоту скорочень серця, інші прискорювальні. Усі зміни мають рефлекторний характер. Імпульси передаються до серця по нервових волокнах від нервових центрів, що розташовані в довгастому й спинному мозку. Досить сильно впливають на серце емоції. Діяльність кровоносних судин також залежить від нервової системи. У стінках судин розташовані численні рецептори, що реагують на зміну тиску та хімічний склад крові.

3.Гуморальна регуляція роботи серцево – судинної системи.

Діяльність серця регулюються хімічними речовинами, що постійно надходять у кров.

Такий спосіб регуляції через рідкі середовища називається гуморальною регуляцією.

а) Хеморецептори „відчувають” зміни концентрації кисню й вуглекислого газу в крові.    

б) Речовиною, що гальмує роботу серця, є ацетилхолін. Чутливість серця до цієї речовини

така велика, що доза 0,0000001 мг ацетилхоліну істотно сповільнює його ритм.

в) Протилежну дію справляє інша хімічна речовина – адреналін.

г) Нормальна робота серця залежить від концентрації в крові солей калію та кальцію, приміром, збільшення концентрації солей калію в крові гальмує роботу серця, а кальцію підсилює.

Таким чином робота серцево – судинної системи змінюється зі зміною умов зовнішнього середовища й стану самого організму.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.

1. Яким чином ЦНС контролює роботу серця?

2. Які хімічні речовини беруть участь у регуляції серцевої діяльності?

3. Від яких чинників залежить нормальна робота серця?

VІ. Самостійна робота учнів.

Учні виконують практичну роботу №3 „Реакція серцево – судинної системи на дозоване навантаження”.

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.         

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання наприкінці параграфа.

Урок № 6

Тема. Лімфатична система. Лімфообіг.

Мета: познайомити учнів з лімфатичною системою та лимфообігом; на  

          підставі вивчення лімфатичної системи остаточно сформувати уяву  

          про внутрішнє середовище організму та його гомеостаз; розвивати

          логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Обладнання: таблиці, фотографії, малюнки, схеми.

Базові поняття й терміни: лімфатична система, лімфообіг, лімфатичний

                                            стовбур.

Тип уроку: комбінований.

                                       Структура уроку.

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Яким чином ЦНС контролює роботу серця?

2. Які гормони можуть викликати зміни частоти серцевих скорочень?

3. Якщо хвора людина лежить і довго не рухається, то в неї на тілі зявляються пролежні – виразки на шкірі. Як ви вважаєте, чому?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Будова лімфатичної системи.

Що вам відомо про лімфатичну систему та лімфу?

Лімфатична система є частиною серцево – судинної системи. Початком лімфатичної системи є лімфатичні капіляри. Лімфатичні капіляри є у всіх органах, окрім головного та спинного мозку, хрящів, склери й кришталика ока. Діаметр лімфатичних капілярів значно перевищує діаметр кровоносних капілярів – до 200 мкм.

Характерною рисою лімфатичних судин є наявність у них клапанів, що забезпечують рух лімфи в одному напрямку.

Лімфатичні вузли розташовані по ходу судин і являють собою рожево – сірі округлі, овальні форми утворення завбільшки 1-20мм. Вони беруть участь у процесах кровотворення, захисних реакціях організму й регулюють рух лімфи. Особливо багато лімфатичних вузлів у пахвовій ямці, підколінних та ліктьових згинах, у грудній і черевній порожнинах, на шиї. Усі лімфатичні судини обєднуються в грудні протоки, що відкриваються у великі вени. Завдяки цьому в кровоносне русло знову повертається рідина, що надійшла в тканини.

2. Лімфообіг.

Лімфатична система сприяє виведенню зайвої рідини із тканин. У щонайдрібніші лімфатичні капіляри, які мають сліпі кінці, проникає міжклітинна рідина, що концентрується й утворює лімфу. Рух лімфи від місць її утворення до впадання в проток у великі вени здійснюється періодичним натисканням на судини скелетних м’язів та внутрішніх органів, пульсацією самих судин і тиском рідини що безупинно надходить усередину капілярів.

          3.  Записи в зошиті:

  •  Лімфа – жовтувата прозора рідина.
  •  Склад лімфи: вода – 95%, білки, жири, глюкоза, мінеральні речовини і лімфоцити.
  •  Лімфатична система – це система лімфатичних капілярів, судин і вузлів.
  •  Лімфообіг: міжклітинна рідина – лімфатичні капіляри – лімфатичні судини – лімфатичні вузли – лімфатичні стовбури – серце – кров.
  •  Функції лімфатичної системи: а) захисна; б) транспортна;      в) кровотворна.

ІV.  Узагальнення і систематизація знань учнів

  1.  Як ви можете довести, що лімфатична система є частиною серцево – судинної системи?
  2.  Що є початком лімфатичної системи?
  3.  Для чого в лімфатичних судинах є клапани?
  4.  У чому полягають особливості лімфообігу?

        V. Домашнє завдання.

        Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання        наприкінці параграфа. Підготуватися до тематичного контролю (с. 33-34).

 

ДОДАТОК І

ДО УРОКУ З БІОЛОГІЇ

9 КЛАС

Тема уроку: Кровообіг. Органи кровообігу.

               

Самостійна робота.

Розглянути будову кровоносних судин,

заповнити таблицю “Основні типи кровоносних судин людини”.

Тип судин

Особливості будови

Функції

Діаметр

мм.

Швидкість

крові, см/с

Тиск

мм рт ст

Артерії

Вени

Капіляри

Будова  артерій

Стінки і великих артерій, і дрібних артеріол складаються із трьох шарів. Їхню порожнину вистеляє одношаровий епітелій – ендотелій. Середній шар – це гладкі мязи, здатні забезпечувати розширення та звуження судин, представлені в основному еластичними волокнами. Зовнішній шар – це фіброзна оболонка, до якої відходять нерви й дрібні артерії, що живлять судину. Діаметр аорти становить  25 мм, артерій – 4 мм, артеріол – 0,03 мм. Швидкість руху крові у великих артеріях сягає 50 см/сек.. Тиск крові – 20 – 150 мм рт.ст. Їхніми основними функціями є швидке постачання крові до органів і тканин, а також забезпечення високого тиску, необхідного для підтримки

безперервного руху крові по  капілярах.                                    

Будова вен.

Вени тонкі, легко розтягуються, оскільки мають слабко розвинутий м’язовий шар.  У венах є клапани, які перешкоджають рухатися крові назад. Вони складаються з тих самих оболонок, що й артерії, проте середній шар слабко розвинений, а стінки вен тонші, аніж в артерії. Діаметр найбільших порожнистих вен становить 30 мм, швидкість руху крові 10-20 см/ сек., а тиск -5...+5 мм рт.ст. Рух  крові в гору по великих венах забезпечується скороченням скелетних мязів.

В) Капіляри – це найтонші (діаметр 0,01-0,5 мм) кровоносні судини, що складаються з одношарового епітелію. Вони розташовані в міжклітинному просторі, щільно прилягаючи до клітин тканин та органів. Такий контакт капілярів із клітинами органів і тканин, а також низька швидкість руху в них  забезпечують можливість швидкого обміну речовин між кров’ю та міжклітинною рідиною.

Будова капілярів

Капіляри – це найтонші (діаметр 0,01-0,5 мм) кровоносні судини, що складаються з одношарового епітелію. Вони розташовані в міжклітинному просторі, щільно прилягаючи до клітин тканин та органів. Такий контакт капілярів із клітинами органів і тканин, а також низька швидкість руху в них  забезпечують можливість швидкого обміну речовин між кров’ю та міжклітинною рідиною.

ВІДПОВІДІ

Тип судин

Особливості будови

Функції

Діаметр

мм.

Швидкість

крові, см/с

Тиск

мм рт ст

Артерії

Складаються з трьох шарів:

-внутрішній – епітелій і сполучна тканина;

-середній – добре розвинений шар гладких м’язів;

-зовнішній – сполучна тканина й еластичні волокна

Проводять кров від серця

5 - 20

20 - 50

20 – 150

Вени

Три шари, але тонший м’язовий шар і менше еластичних волокон

Проводять кров до серця

10 - 30

10 - 20

-5…+5

Капіляри

Мають дуже тонкі стінки

Здійсню-

ють обмін речовин між кров’ю і тканинами

0,01 – 0,5

0,05 – 0,1

10 – 20

ДОДАТОК ІІ

ДО УРОКУ З БІОЛОГІЇ

9 КЛАС

Тема. Будова і функції серця.

Самостійна робота

Вивчити будову серця і підпісати малюнок.

                      

     

Зовнішня будова серця.

  •  Розміщення – в грудній порожнині, між легенями, верхівка нахилена вліво. Це порожнистий м’язовий орган.
  •  Маса серця (0,42% маси тіла) – 250 – 360г.
  •  Серце вкрите тонкою й цільною оболонкою, яка утворює замкнутий мішок – навколосерцеву сумку (перикард). Між серцем і навколосерцевою сумкою міститься рідина, яка зволожує серце й зменшує тертя об стінки перикарда при його скороченнях.
  •  Широка частина серця спрямована в гору і праворуч. Вузька – до низу й ліворуч.
  •  Стінка серця складається з трьох шарів: епікарду -  зовнішнього сполучнотканинного, вкритого одношаровим епітелієм; міокарда – середнього м’язового; ендокарда – внутрішнього епітеліального.

Внутрішня будова серця.

- серце людини розділене суцільною перегородкою на ліву и праву половину, кожна з яких у свою чергу, розділена на дві камери – передсердя й шлуночок.

  •  Два передсердя – ліве і праве – верхня частина серця;
  •  Два шлуночки – лівий і правий – нижня частина серця;
  •  Суцільна перегородка між лівою і правою частинами;
  •  Клапани: стулкові в серці, півмісяцеві в судинах.

     

ВІДПОВІДІ

                  

   

ДОДАТОК ІІІ

ДО УРОКУ З БІОЛОГІЇ

9 КЛАС

Тема. Будова і функції серця.

                            

Самостійна робота

Вивчити „Фази серцевого циклу”. Заповнити таблицю.

Фаза серцевого циклу

Тривалість фази, с

Зміни, що відбуваються

Скорочення передсердь

Скорочення шлуночків

Діастола

ВІДПОВІДІ

Фаза серцевого циклу

Тривалість фази, с

Зміни, що відбуваються

Скорочення передсердь

0,1

Кров з передсердь через клапани виштовхується до шлуночків

Скорочення шлуночків

0,3

Кров з правого шлуночка виштовхується до легеневої артерії, а з лівого шлуночка – в аорту

Діастола

0,4

Серцевий м’яз розслаблений, кров з вен надходить до передсердь

ДОДАТОК ІV

ДО УРОКУ З БІОЛОГІЇ

9 КЛАС

Тема. Велике й мале коло кровообігу

Самостійна робота.

Вивчати будову і функції малого та великого

кола кровообігу. Підписати схему.

Мале коло кровообігу.

  •  Воно починається з правого шлуночка серця, із якого бідна на кисень кров потрапляє до легеневого стовбура. У цій ситуації по артерії тече венозна кров. Легеневий стовбур поділяється на праву й ліву легеневі артерії, які несуть кров відповідно до правої й лівої легень. Легеневі артерії поступово поділяються на більш дрібні капіляри. Тут відбувається збагачення венозної крові киснем і виділення вуглекислого газу. Легеневі капіляри впадають у більші судини, а ті в вени. На сам кінець чотири великі легеневі вени, що несуть артеріальну кров від легенів, впадають у ліве передсердя. Таким чином у малому колі кровообігу по артеріях тече венозна кров, а по венах артеріальна.

- Визначення: “Шлях крові від правого шлуночка через артерії, капіляри і вени легень до лівого передсердя називається малим колом кровообігу”.

- Значення малого кола – газообмін в легеневих капілярах, перетворення венозної крові на артеріальну. 

Велике коло кровообігу.

- Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку й закінчується в правому передсерді. Його основна функція – постачання поживними речовинами й киснем усіх клітин організму й виведення з них вуглекислого газу та інших продуктів життєдіяльності.

- Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку, з якого багата на кисень артеріальна кров потрапляє в аорту. Від аорти відходять судини, які несуть кров у гору – до клітин верхніх кінцівок й голови. Аорта в свою чергу несе кров далі вниз – до тканин тулуба й нижніх кінцівок.

- Усі артерії великого кола кровообігу розгалужуються на дрібніші артеріоли і капіляри. У капілярах із крові до міжклітинної рідини  надходять кисень і поживні речовини, а з міжклітинної рідини до крові  - вуглекислий газ та продукти життєдіяльності.

- Потом відбувається процес злиття капілярів у венули, а ті в свою чергу, поєднуються у вени. Великі вени, які несуть кров до нижніх кінцівок і тулуба, впадають у нижню порожнисту вену, а великі вени, які несуть кров від верхніх кінцівок і голови, - у верхню порожнисту вену. Верхня й нижня порожнисті вени впадають у праве передсердя, де й завершується велике коло кровообігу.   

ВІДПОВІДІ

PAGE  6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51065. Термический анализ 1.53 MB
  Основы термического анализа В статическом стационарном термическом анализе в Mechnicl определяется матрица температур T из следующего уравнения: При этом делаются следующие предположения: Зависимость от времени не рассматривается в данном типе анализа; K тепловой поток может быть постоянной согласно закону Фурье или зависеть от температуры; Q система с граничными условиями может быть постоянной или зависеть от температуры; в качестве граничных условий могут выступать – тепловой поток скорость теплового потока и...
51066. Весовое проектирование магистральных самолетов 4.13 MB
  Рассмотрены различные подходы к весовому расчету самолета на этапе эскизного проектирования самолета: методика Егера методика Торенбика и методика Реймера. В соответствии с указанными методиками проведен расчет трех проектов прототипами для которых являются уже существующие самолеты
51067. Разработка мероприятий по совершенствованию бухгалтерского учета оплаты труда в ОАО «Виктория» 1.88 MB
  Для наемного работника заработная плата - это элемент издержек производства, и одновременно главный фактор обеспечения материальной заинтересованности работников в достижении высоких конечных результатов труда.
51068. Робота з файлами записів 21.84 KB
  Мета: Створити програму, яка працюватиме з базою даних — телефонним довідником, реформованим у вигляді файлу записів. Висновок: Я навчивсястворювати програму яка працює з базою даних — телефонним довідником, реформованим у вигляді файлу записів.
51069. Исследование компенсационного стабилизатора напряжения 295.45 KB
  Цель работы: ознакомиться с принципом действия основными параметрами и характеристиками компенсационного стабилизатора получить инженерные навыки анализа технических параметров стабилизаторов....
51070. Работа с сеткой в Ansys Meching 1.2 MB
  Кроме того время необходимое на создание сетки часто занимает значительную часть в общем времени выполнения компьютерного инженерного расчета. Поэтому качественные и более автоматизированные инструменты построения сетки дают лучший результат. Методы построения сетки Методы построения тетраэдрической сетки: На основе поверхностной сетки Ptch conforming.
51071. Кластерный анализ экспериментальных данных 210.73 KB
  Целью проведения кластеризации является разбиение всего множества наблюдений на однородные группы для их использования при исследовании взаимосвязей между признаками. Для достижения цели в кластерном анализе решаются задачи...
51072. Вивчаємо англійську мову 31.35 KB
  Розробити програму для перевірки знань англійських слів шляхом тестування. Користувач має за обмежений час методом перетягування розташувати три малюнки під відповідними англійськими словами.