ID: 58816

Название работы: Давня Індія та Китай

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Варто нагадати вихованцям щоб вони фіксували протягом уроку нову інформацію що відповідає на запитання поставлені на початку уроку. Закріплення вивченого матеріалу Повертаємося до таблиці яку складали на початку уроку.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-04-29

Размер файла: 111 KB

Работу скачали: 3 чел.

Тема: «Давня Індія та Китай»

Урок 1. Давня Індія

Мета: ознайомити учнів з природно-кліматичними умовами та географічним положенням Індії; дати уявлення про найдавніші цивілізації долини річки Інд; встановити зв’язок між природно-кліматичними умовами та заняттям населення; формувати в учнів навички самостійної роботи та сприяти розвиткові в них критичного мислення; виховувати толерантне ставлення до думки оточуючих однолітків.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: підручник «Історія стародавнього світу» (автори Головагов С., Костирко С. К., 2006), атлас «Історія стародавнього світу. 6 клас», ілюстрації.

Понятійний апарат: Інд, Ганґ, джунглі, індська цивілізація, Мохенджо-Даро, арії, раджа, імперія Мауріїв.

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

    Вступне слово вчителя. Метод «Структурований огляд» (Завдання: зацікавити учнів)

    Далі використовуємо метод «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

Просимо учнів подумати, що вони вже знають про Індію, поставити запитання з цієї теми та знайти відповіді на ці запитання.

Для цього:

•  Учні працюють в парах і складають список своїх ідей.
•  На великому аркуші паперу, який розділений на три колонки («Знаємо», «Хочемо дізнатися», «Дізналися») записуємо їхні ідеї в першу колонку. (Учитель може допомагати у формулюванні учнівських думок).
•  Тепер просимо учнів подумати, які вони мають запитання з цієї теми. Спочатку вони можуть проаналізувати те, що відомо і визначити, де їхні знання є неповними. Записуємо запитання учнів до другої колонки. Учитель може доповнити даний перелік своїми запитаннями.

ІІІ. Активізація пізнавальної діяльності

      Вивчення нового матеріалу

1.  Працюємо з картою (атласами)

•  Запропонувати учням назвати моря, що омивають півострів Індостан.
•  Назвати найбільші річки Індії.
•  Який гірський хребет знаходиться на півночі Індії?

Учитель доповнює відповіді учнів інформацією про природно-географічні умови Індії.

Варто нагадати вихованцям, щоб вони фіксували протягом уроку нову інформацію, що відповідає на запитання, поставлені на початку уроку.

1.  «Читання в парах – узагальнення в парах»

•  Об’єднуємо учнів у пари. Пояснюємо, що спочатку один прочитає уривок тексту і узагальнить його, інший поставить 2-3 запитання, а потім навпаки.
•  Пропонуємо учням опрацювати текст підручника на с.111 – 112 та слідкуємо за роботою дітей.

1.  Формування понятійного апарату. Закінчити речення (усно):

•  Дравідійський період - … (назва корінного населення дравіди)
•  Індська цивілізація - … (назва річки Інд)
•  Мова арійських племен - … (санскрит)
•  Вождя племені називали - … (раджа)
•  Магараджа – це … (вождь союзу бхаратів)
•  Заняття «благородних» - це … (землеробство, яким могли займатися тільки вибрані).

1.  Розповідь учителя з елементами бесіди.

У ІІ тис. до н.е. арії поступово переходять до залізних знарядь праці. Про що це свідчить і чи зміниться щось у житті цього населення?

(Розвивається господарство, ремесла, відбувається обмін товарами (торгівля), з’являються нові міста, розвивається культура).

 Для кочових аріїв найціннішим товаром була велика рогата худоба. Змінивши спосіб життя цей народ почав займатися землеробством, розбудовуючи свої міста, почали зводити дерев’яні огорожі та робити земляні вали, виготовляли з бронзи зброю та бойові колісниці. Усі ці нові навики, які з’явилися у аріїв могли призвести до … (Появи нерівності у суспільстві) Поділ суспільства на класи призводить до… (Формування державності). Особливістю формування держави було те, що вона складалася з союзу окремих князівств, створених для захисту від ворогів. Об’єднання аріїв у велику державу розпочалося у ІV ст. до н.е. і тривало до ІІІ ст. до н.е. за правління Чандрагупті з династії Мауріїв та царя Ашоки. Опорою його влади була армія, на утримання якої збиралися великі податки. Державною релігією був буддизм, який переконував віруючих у покорі владі, бути шанобливими до сильного, уникати гріха, дбати про чистоту думок. Та створити сильну державу Ашока так і не зміг. Після його смерті держава занепала.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

    Повертаємося до таблиці, яку складали на початку уроку. Відповідаючи на власні запитання, учні самі ж відповідають на них.

V. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання

1.  Опрацювати текст §20, розгадати кросворд на с. 114 

Урок 2. Релігія та культура Стародавньої Індії

Мета: дати уявлення про релігію та культуру Індії, наукові досягнення індійців; працювати з поняттями «варни», «касти», «буддизм», «індуїзм»; встановлювати взаємозв’язок між релігією та державою, сприяти розвитку критичного мислення та навичок самостійної роботи на уроках історії; виховувати повагу до світових культурних надбань.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, атлас, ілюстрації

Поняття: «веди», «індуїзм», «буддизм», «варни», «касти», «нірвана», «карма»

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація навчального процесу

    Евристична бесіда

1.  Охарактеризуйте природні умови Стародавньої Індії.
2.  Яка цивілізація в Індії була найдавнішою? Який народ її заснував?
3.  Назвіть найбільш відомих правителів Індії.
4.  Поміркуйте, чому найдавніші цивілізації на Землі утворилися в долинах великих річок?
5.  Що вам відомо про формування державного утворення в Індії?

ІІІ. Активізація пізнавальної діяльності

     Вивчення нового матеріалу

 Вступне слово вчителя (робиться мотивація).

     Метод «Структурований огляд»

     Розповідаючи про релігійні вірування давніх індійців, учитель звертає увагу на давньоарійських богів:

Індра – бог грози і блискавки

Рудра – бог бурі

Варуна – бог неба

Санг – бог сонця

Яма – бог мертвих

Агні – бог богню

    Найдавнішими джерелами наших знань з історії Давньої Індії є «Веди» - збірка священних гімнів, наспівувань жертовних молитов.

    Згодом ведична релігія призвела до виникнення в VІ – ІІ ст. до н.е. нової релігії – брахманізму.

    Головний бог Брахма поділяв людей на нерівні групи, призначивши кожній з них заняття на все життя.

1.  «Читання в парах – обговорення в парах»

•  Об’єднуємо учнів у пари. Нагадуємо, як потрібно працювати за цією методикою.
•  Просимо вихованців попрацювати з текстом підручника на с. 115 – 116, включаючи 2 пункт та обговорити прочитаний матеріал, ставлячи запитання.
•  Слідкуємо за виконанням завдання.

1.  Формуємо поняття

Записати в зошити поняття:

Варни – замкнені стани, які різняться своїм місцем у суспільстві.

Касти – групи людей однієї професії з визначеними правами та обов’язками.

Робота в групах. Метод «Спрямоване читання»

•  Об`єднуємо  клас у 4 групи:  1-а – «Ведизм»

                                               2-а – «Брахманізм»

                                               3-я – «Індуїзм»

                                               4-а – «Буддизм».

•  Учитель роздає для кожної групи заздалегідь підготовлений текст і ставить перед учнями завдання:
•  Розділити обов’язки, обравши керівника групи, того, хто буде слідкувати за часом, виступаючого;
•  Опрацювати текст та обговорити його в групах;
•  Визначити і виписати у таблицю, яка висить на дошці у вигляді великого ватману: засновника, основні риси кожної релігії.
•  Виступити з представленою інформацією.
•  Самооцінити роботу кожного учасника групи (за опитувальником).

Розглядаючи питання «Культура Індії», запропонувати дітям перегляд мультимедійної презентації. Завдання:

•  Уважно слухати інформацію та запам’ятовувати зразки культурних надбань індійського народу;
•  Паралельно з переглядом презентації, заповнити таблицю:

Галузь культури	Досягнення

ІV. Закріплення знань

1.  Учні відповідають на запитання, вміщені в кінці параграфа.
2.  Вчимося складати синкан.

Щоб скласти синкан, слід додержуватися слідуючих правил:

* Перший рядок складається з одного слова (іменника) – назва поняття, терміна, теми уроку;

* У другому рядку представлено опис, який складається з двох слів (прикметників);

* У третьому рядку визначені характерні властивості. Він складається з трьох слів (дієслів);

* У четвертому рядку формується фраза, яка складається з чотирьох слів і відбиває ставлення до теми;

* П’ятий рядок складається з одного слова (синоніма до теми), в якому відбита сутність предмета або сформульовано висновок.

Іноді синкан доповнюється шостим рядком, у якому записується антонім до ключового слова.

V. Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал §21, закінчити таблицю.

2. Випереджальне завдання учням: підготувати повідомлення за темами:

  «Вирощування рису, чаю та шовківництво в Китаї».

  «Велика Китайська стіна».

VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці (врахувати самооцінювання)

Урок 3. Давній Китай

Мета: дати уявлення про природно-географічні й кліматичні умови Китаю, ознайомити з заняттями та повсякденним життям китайців; дослідити причини виникнення китайських імперій; розглянути вплив народу на державність на прикладі повстань; розвивати в учнів навики критичного мислення; виховувати любов до історії.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал

Поняття: Хуанхе, Янцзи, Велика Китайська стіна, Великий шовковий шлях, повстання «червонобрових» та «жовтих пов’язок»

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація навчального процесу

  Історичний диктант

1.  Які дві потужні річки зрошують землі півострова Індостан? (Інд і Ґанґ)
2.  Які гори стримують потік холодного північного повітря? (Гімалаї)
3.  Джунглі – це … (долини річок, які густо поросли дерев’янистими рослинами)
4.  Як називалося корінне населення Індії? (дравідами)
5.  Що є свідченням того, що в індійському суспільстві панувала нерівність? (велика священна купальня у м.Мохенджо-Даро, мережа водопостачання та каналізація)
6.  Санскрит – це … (мова спілкування індійців)
7.  Вождь племені – це … (раджа), а вождь усього союзу племен - … (магараджа)
8.  Якими видами господарської діяльності займалися індійці? (землеробством, бо виникли залізні знаряддя праці, тваринництвом, бо служило за товар, ремісництвом, бо виготовляли знаряддя праці, були ткачі, прядильники, зброярі та інші)
9.  На які верстви поділялося індійське населення? (магараджа, раджа, просте населення, раби)
10.   За якої династії Індія набула найкращого розвитку? (династія Мауріїв, Ашока)
11.   Коли Стародавня Індія зазнала занепаду? (ІІ ст. до н.е. – 187р.)
12.   Назвіть найдавніші релігії Індії (ведизм, брахманізм, індуїзм, буддизм).

ІІІ. Активізація пізнавальної діяльності

   Вивчення нового матеріалу

   Розповідь учителя про природно-кліматичні особливості Китаю супроводжуються показом на карті (учні працюють з атласами).

Запитання до класу:

1.  Які райони Китаю були найпридатливішими для проживання людини в давнину?

Розповідь учителя про особливості господарського життя населення Китаю.

Повідомлення учнів про вирощування рису, чаю та виготовлення шовку.

Працюємо з текстом підручника. Завдання:

1.  Прочитати текст на с.121 (2 пункт);
2.  Виписати у зошит реформи, запроваджені Цінь Шіхуанді.

( *запровадив єдину систему грошей;

 *налагодив торгівлю, ввів однакові міри ваги і довжини;

 *поділив свою імперію на 36 областей, якими керували царські чиновники;

 *заборонив видавати та читати письмові праці та книги;

 *проклав нові дороги;

 *побудував Велику Китайську стіну)

Повідомлення учня про спорудження Великої Китайської стіни

У ч и т е л ь. Жорстока влада Цінь Шіхуанді, яка трималася на силі зброї та залякування, не могла тривати довго. По його смерті повсюдно спалахнули повстання селян, міської бідноти, а також старої, родової знаті, яка втратила свої привілеї і прагнула їх повернути. Ватажок селянського повстання Лю Бан став правителем держави під титулом імператора Гао-цзу (202 – 195 рр. до н.е.) і проголосив нову династію Хань.

    У 1974 році зовсім випадково було знайдено гробницю імператора Цінь Шіхуанді. Селянин, що орав плугом поле, провалився в якусь яму. Це був вхід до могили імператора. Підземна гробниця займала величезну площу – кілька квадратних метрів. Її й досі ще повністю не розкопано. Вона була наповнена дивовижними скарбами. У гробниці знаходились глиняні фігури воїнів у людський зріст у повному озброєнні, що мали охороняти свого володаря.

ІV. Закріплення знань

Бесіда за запитаннями

1.  Яких змін зазнала китайська армія за Гао-цзу?
2.  Навіщо створювався Великий шовковий шлях? Покажіть його на карті.
3.  Які реформи були проведені за династії Хань?
4.  Коли сталося повстання «червонобрових»? Поясніть походження назви повстання «жовтих пов’язок».
5.  На які царства розпалася імперія Хань? Коли це сталося?
6.  Який період в історії Китаю отримав назву «Три царства»?

V. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання

1.  Опрацювати текст §22
2.  Вміти читати атлас

Урок 4. Релігія та культура Давнього Китаю

Мета: дати уявлення учням про релігію та культуру Давнього Китаю, наукові досягнення китайців; розглянути особливості виникнення релігій у Китаї, усвідомити важливість китайських винаходів; розвивати вміння порівнювати історичну інформацію, працювати з таблицею, висловлювати власну думку, розвивати навички критичного мислення; виховувати толерантне ставлення до оточуючих.

 

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, атлас, ілюстрації

Поняття: конфуціанство, даосизм, папір, порох, компас, сейсмограф

Структура уроку

І. Організаційний момент

У ч и т е л ь. Ні хао! Я з вами привіталася китайською, а це значить, що сьогодні ми продовжуємо мандрівку Китаєм і ознайомимося з культурним розвитком цієї держави та дізнаємося про релігійні вірування китайців у сиву давнину.

ІІ. Актуалізація пізнавальної діяльності

Завдання: знайдіть ключові історичні терміни у темі сьогоднішнього уроку (культура, релігія). Дайте їм визначення.

ІІІ. Активізація пізнавальної діяльності

Проблемне запитання

Китай – держава, що має найдавнішу культуру в світі. Вам потрібно буде  наприкінці уроку довести або спростувати, що це саме так.

Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя про розвиток філософських знань у Давньому Китаї.

Працюємо з термінами

Філософія – (від грец. – любов до мудрості) – наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та мислення.

Конфуціанство – філософське вчення, згодом – релігія, яка оголошувала владу правителя священною, а розподіл людей на вищих та нижчих – загальним законом справедливості.

Даосизм - філософське вчення, згодом – релігія, яка розглядала світ, як єдине ціле. Допомагала  імператорові управляти суспільством.

«Читання в парах –  узагальнення в парах»

Завдання: *Опрацювати текст підручника (с. 125 – 126);

                 *Учитель слідкує за роботою учнів у парах.

Запитання: 1. Яким чином, на думку Конфуція, люди можуть стати кращими?

           2.У чому Конфуцій бачив обов’язок людей? (відповісти одним реченням)

3. З якими ідеями даосизму ви погоджуєтеся, а з якими – ні?

Працюємо з таблицею   

Завдання: наведені твердження розподілити по відповідним колонкам

Конфуціанство	Даосизм

1.  Вчення розвинуло ідею про можливість досягти фізичного безсмертя, злитися з природою.
2.  Засновник Кун Цзи.
3.  Засновник Лао Цзи.
4.  Найвища чеснота – покірність. Молоді мають коритися старшим.
5.  Шанувалися традиції у сім’ї, виховання людей.
6.   У вченні втілені думки про життя людини відповідно до законів природи.

Розповідь учителя про особливості релігійних вірувань китайців

Працюємо з таблицею

Запитання для порівняння	Єгипет	Межиріччя	Фінікія	Китай
Характер писемності	Ієрогліфи	Клинопис	Звукове (абетка з 22 приголосних)	Ієрогліфи (18 тисяч)
Матеріал, який використовували для письма	Камінь, папірус	Глиняні таблички	Папірус	Кістка, шовк, папір

Читання з маркуванням тексту

Завдання: * опрацьовуючи текст, необхідно зробити його маркування за такими ознаками: астрономія - @, медицина - $, географія - *, історія -!.

Текст

  … Китайці вивчали рух сонця, місяця і п’яти планет, створили карту зоряного неба, позначивши на ній близько 2500 зірок (саме стільки бачить людина неозброєним оком), дали назву 28 сузір’ям, створили календар, описали темні плями на Сонці, польоти комет.

  Китайці … винайшли голкотерапію, знеболювання. Вони готували й застосовували 2000 видів ліків. Вони ж винайшли компас.

  Сима Цяня називають «батьком китайської історії». Він написав 130-томну історію Китаю.

  Уперше в Китаї було обчислено число ԉ, що дорівнює 3,14. У математичному трактаті І ст. до н.е. було наведено приклади з ненатуральними числами.

Перевірити виконання завдання.

Повернутися до проблемного запитання на початку уроку.

Якщо дозволяє час, можна запропонувати учням скласти синкан.

ІV. Оцінювання роботи учнів на уроці

V. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал §23

  2. Оформити портфоліо

Урок 5. Узагальнення за темою «Давня Індія та Китай»

Мета: узагальнити знання учнів про природно-кліматичні та географічні умови Індії та Китаю, культуру та релігійні уявлення; повторити основні поняття та визначення; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, аналізувати, критично мислити; виховувати повагу до культурних надбань інших народів

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань

Структура уроку

І. Організаційний момент

   Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.  Про цю країну Стародавнього Сходу говорили, що вона має гори і низовини, безводні пустелі і болота, степи і непрохідні джунглі. Про яку країну йде мова?
2.  На сході ця азіатська країна прилягає до моря, з півдня і заходу вона захищена високими горами, а на півночі її оберігає … ______. Закінчіть речення.
3.  Поясніть стисло вислови: «Піднебесна країна», «блукаюча річка».

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань

Працюємо з таблицею

Країна	Географічне розташування	Річки, гори, пустелі	Клімат	Природні ресурси
Єгипет	Північний схід Африки	Річка – Ніл, пустеля Сахара	Спекотне, сухе повітря, гарячі вітри, відсутність дощів	Камінь
Дворіччя	Передня Азія	Річки – Тигр, Євфрат, пустелі	На півночі в Аккаді – спека, дощі йшли не регулярно, температура в затінку - +50 С; на півдні в Шумері – часті повені	Глина
Індія	Південна Азія, півострів Індостан, що омивається Індійським океаном, Бенгальською затокою, Аравійським морем	Річки – Інд і Ганг, на півночі – гори Гімалаї	Сухий на північному заході. Теплий і вологий – на півдні	Залізна руда, камінь
Китай	На північний схід від Індії, за Гімалаями. Омивається Жовтим морем, Східнокитайським морем	Річки – Хуанхе, Янцзи. Гори – Тибет. Китай – гірська країна	Н а заході він дуже сухий, чим далі на схід – стає вологішим, м’якшим, тут випадає більше опадів	Камінь, залізна руда, глина

Вправа «Логічні пари»

   Поєднайте слова з двох груп у логічні пари.

1.  Касти, Індійська цивілізація, імперія Хань, Цінь Шихуанді, 184 р. н.е.
2.  Лю Бан, варни, імперія Цінь, повстання «жовтих пов’язок», Мохенджо-Даро.

Працюємо з джерелом

   Прочитайте текст і зробіть висновки (не менше 3 речень).

1.  Китайські написи

•  «Дарую тобі лук один, стріл в’язку, рабів п’ять сімей, полів десять».
•  «Раби вбили начальника копалень, захопили зброю».
•  «Ван наказав усім обробляти поле».

1.  Питання до богів на гадальних картах

•  «Чи правильно принести в жертву полоненних?».
•  «Чи правильно закопати рабів чи ні?».
•  «Принести в жертву 30 чоловік чи 10 биків?».
•  «Якщо голови людей принести в жертву, то чи отримає цар допомогу?».

1.  Індійська поема

•  «Ці сім вважаються домашніми тваринами: корова, вівця, коза, кінь, осел, людина, гуска».

1.  Зі збірки правил брахманів

•  «Одне заняття вказав бог для шудри – слугувати вищим кастам».

Працюємо з історичним текстом

   На полях тексту поставте букву «І» в тих місцях, де розповідається про Індію і буквою «К», де мова йде про Китай.

Астрономія

   Створили карту зоряного неба із зазначенням 2500 зірок; дали назву 28 сузір’ям; створили календар. На декілька століть раніше за європейців відкрили будову Сонячної системи.

Математика

   Запровадили в обіг десяткову систему лічби. Винайшли «нуль», цифрову систему, яку запозичили у них араби. Обчислили число ԉ, писали математичні праці.

Медицина

   Розробили вчення йоги, запропонувавши спеціальні вправи для зміцнення здоров’я.

   Винайшли голкотерапію, знеболювання; виготовляли й застосовували близько 2000 ліків.

Писемність

   Розробили ієрогліфічне письмо. Матеріалом для письма слугували бамбук, шовк, пізніше папір.

   Писемність увібрала в себе досягнення фінікійців. Була складена граматика санскриту. Писали на пальмовому листі, яке попередньо висушували й розгладжували.

Історія

   «Батьком історії» цієї країни називають Сима Цяня, який написав велику працю «Історичні записки».

   Історія в цій країні не набула  значного розвитку. Серед писемних джерел цієї країни відсутні історичні твори чи хронічки.

ІV. Підсумок уроку

V. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання

1.  Опрацювати розділ «Вузлики напам’ять»
2.  Закінчити оформлення портфоліо.