58820

Українське відродження (кінець ХVIII – перша половина ХІХ ст.)

Практическая работа

Педагогика и дидактика

У межах цієї теми учні знайомляться з багатовіковими державотворчими традиціями українського народу. Але у процесі проведення уроку за темою у вчителя виникають певні труднощі: фрагментарність знань які учні отримують через брак часу...

Украинкский

2014-04-29

153.5 KB

0 чел.

PAGE  4


Леонов Л.В.,

вчитель історії та правознавства Донецької загальноосвітньої школи I-IIIступенів № 88,спеціаліст вищої  кваліфікаційної категорії,

учасник обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», правознавство, 2002 р.

Пояснювальна записка

Однією з головних задач історичної освіти є формування ідентичності молодої людини. Вирішенню цієї задачі заважають наступні фактори:

-«песимістичне» уявлення про Україну як простір з безперервним – від ХІІІ до ХХ століття – «колоніальним статусом», яке нав’язують сучасні підручники та педагоги, які некритично ставляться до них, прищеплюючи вихованцям комплекс меншовартості й відчуття цивілізаційної та соціальної маргінальності українців;

- апологетизація народних бунтів і повстань, схвалення анархічної, асоціальної поведінки, що формує в учневі негативне ставлення до влади в цілому.

Дійсно, зміст сучасної історичної освіти в школі не сприяє (іноді, навіть, заважає) формуванню громадянських якостей особистості. Ні пасивність Кирила Розумовського та Петра Калнишевського, ні жадоба помсти Івана Гонти та Устима Кармалюка не можуть бути прикладом для громадянина правової держави, головні риси якого – громадянська діловитість, оптимізм та громадянська відповідальність, відмова від насилля як засобу здійснення життєвих цілей.

Тема «Історичний розвиток держави і права» є другою темою в курсі «Основи правознавства» для 9 класу за лінійною програмою середньої загальноосвітньої школи. У межах цієї теми учні знайомляться з багатовіковими державотворчими традиціями українського народу. Почуття національної гідності викликають факти з історії держав, що існували на території сучасної України: племінного союзу антів, Київської держави, Галицько-Волинського князівства, Литовсько-Руської держави, Української козацької держави – Гетьманщини, УНР. Але у процесі проведення уроку за темою у вчителя виникають певні труднощі:

-фрагментарність знань, які учні отримують через брак часу;

-відсутність згадок про державотвочі традиції українського народу наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. внаслідок панування уявлення про тогочасну Україну як «простір з колоніальним статусом».

Такий стан не може задовільнити вчителя. По-перше, не використовуються міжпредметні зв’язки. Саме у 9 класі учні вивчають хід українського національного відродження кінця ХVІІІ – ХІХ ст., коли були створені умови для відновлення української державності. Постаті учасників Кирило-Мефодіївського братства, громадівців, які відроджували Україну не заради особистого збагачення, державних посад, слави, є яскравими прикладами для виховання громадянської мужності та оптимізму, умовою для подолання комплексу національної меншовартості. По-друге, багато діячів українського національного відродження свідомо відмовлялися від шляху насильницького опору свавіллю влади Російської імперії (М. Костомаров, В. Білозерський, В. Антонович та інш.). Тому вивчення їх внеску в розвиток української державницької думки не буде сприяти формуванню в учневі негативного ставлення до влади в цілому.

Вищезазначені фактори підштовхнули автора до розробки й проведення інтегрованих уроків з курсів «Основи правознавства» та «Історія України» за темами:

- урок № 1 – «Історія українського державотворення. Початок національного відродження наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.».

- урок № 2 – «Історія українського державотворення. Суспільно-політичний рух наприкінці 50-х - в 60-х рр. ХІХ ст.».


Тема уроку:
«Українське відродження (кінець ХVIII –  перша половина ХІХ ст.)»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Мета уроку:

1.Розкрити зміст політичних програм і платформ вітчизняних мислителів кінця ХVIII – початку ХХ ст.; показати еволюцію ідей української національної державності, самовизначення України, пріоритету прав людини і громадянина.

2.Розвивати логічне мислення, сприяти оволодінню такими операціями розумової діяльності, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.

3.Виховувати патріотизм, національну свідомість і гідність.

Очікувані результати

Після вивчення теми учні зможуть дати визначення поняттям:

-національно-визвольний рух;

-національна свідомість, національна самосвідомість;

-українське національне відродження кінця ХVІІІ – перш.пол. ХІХ ст.;

-політико-правова ідеологія українського національного відродження кінця ХVІІІ – перш.пол. ХІХ ст.

Після вивчення теми учні зможуть дати оцінку політичним програмам і діяльності історичних осіб:

-М.І. Костомаров, Т. Шевченко та інші учасники Кирило-Мефодіївського товариства.

Учні зможуть набути вміння і навички:

-використовувати для отримання знань різноманітні джерела інформації;

-виробляти власну позицію при набутті знань на основі критичного осмислення інформації;

-впорядковувати власні знання, знаходити зв’язки між ними;

-розв’язувати проблему, знаходити нестандартні рішення на основі отриманих самостійно знань;

-співробітничати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;

-толерантне ставитися до опозиційної  точки зору; 

-представляти, обґрунтовути та захищати отримані результати. 

Обладнання.

Список джерел і наукової літератури

Джерела

1.Костомаров М.І. Закон божий (Книга буття українського народу). – К.: Либідь, 1991. – 40 с.

2.Костомаров Н.И. Исторические произведения. – К.: Изд-во при КГУ, 1989. – 734 с.

3.Політологія. Кінець XIX - перша половина XX ст.: Хрестоматія / За ред. О. І. Семківа. - Львів: Світ, 1996. - 800 с.

Література

1.Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 1999. – 568 с.

2.Довідник з історії України: Посібн. для серед, загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. - К.: Генеза, 2001. - 1136 с.

3.Історія України в особах: ХІХ-ХХ ст.Л. Войцехівська (кер.авт.кол.), В. Абліцов, О. Божко та ін. - К.: Україна, 1995. - 479 с.

5.Малик Я. Історія української державності. – Львів: Світ, 1995. – 247 с.

6.Пінчук Ю.А. Микола Іванович Костомаров, 1817-1883 рр. – К.:  Наук.думка, 1992. – 231 с.

7.Політологічний енциклопедичний словник: Навч.посібник для студентів вищ.навч.закладів. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.

Наочність: портрети І.П. Котляревського, М.І. Костомарова, Т.Г. Шевченка.

Роздатковий матеріал: тести для проміжного контролю, технологічна карта за темою.

Структура заняття:

І. Організаційний момент (3 хв.).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Виконання та перевірка тестових завдань за темою «Уявлення про державу доби Просвітництва» (10 хв.).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Розповідь викладача (2 хв.). Короткий огляд історичної доби; вагомий внесок до вітчизняного конституціоналізму, теорії прав людини і громадянина, політичної думки діячів українського національного відродження кінця ХVIII  - початку ХХ ст.

2. Проблемна ситуація (3 хв.). Ознайомлення з негативною оцінкою політичних програм і діяльності діячів українського національного відродження кінця ХVIII  - початку ХХ ст. за Д. Донцовим.

ІV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (2 хв.)

V. Вивчення нового матеріалу. Семінарське заняття.

5.1. Початок українського відродження (кін. ХVIII – 30-і рр. ХІХ ст.) Провісники національно-політичних ідей (невідомий автор «Історії Русі», І.П. Котляревський, В.В. Капніст; М.О. Максимович).       (10 хв.)

5.2.Політичні погляди учасників Кирило-Мефодіївського товариства (1846-1847 рр). Розробка політичної ідеї справедливості; концепції федерації слов’янських народів Європи кирило-мефодіївцями М.І. Костомаровим,    В.М. Білозерським, П.О. Кулишом, М.І. Гулаком, Т.Г. Шевченком.        (15 хв.)

Підготовчий етап:

 На підготовчому етапі до заняття учні отримують від вчителя:

А.Перелік тем для рефератів і повідомлень.

1.М.І. Костомаров – провідник «теорії народного елементу» у політичному процесові.

2.Т.Г. Шевченко та проблема застосування насилля у політиці.

3.В.Б. Антонович та його вчення про ідею свободи, рівності й братерства – основу української національної свідомості.

4.Конституційний проект М.П. Драгоманова, його зміст та вплив на подальший розвиток українського політичного руху.

Б.Список джерел та літератури (див. обладнання уроку)

Хід заняття.

І. Організаційний момент. Облік відвідування заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Виконання та перевірка тестових завдань за темою «Політична думка доби Просвітництва»

Викладач: З кінця ХVІІІ ст. політична думка України еволюціонувала:

-на власному грунті (національно-державні традиції Київської Русі, політична спадщина Української козацької держави – Гетьманщини);

-під впливом ліберально-конституціоналістських вчень доби Просвітництва, досвіду американської і французької революції ХVІІІ ст.

Отож, повторимо зміст політико-правової ідеології доби Просвітництва за допомогою тестів.

1.Позначте прізвище автора «Двох трактатів про державне правління», який у ланцюжку «особа – суспільство – держава» поставив на перше місце потреби й інтереси людини. Цей мислитель вважав, що держава виникла з первісного миру і злагоди серед рівних і вільних людей з метою забезпечення їх

А

Б

В

Х

Г

природних невідчужуваних прав.

А  Т. Гоббс.                            

Б   Д. Мільтон.

В   Д. Локк.

Г   Ш. Монтескє.

2.Позначте прізвища великих французьких просвітителів ХVIII ст., які  висунули політичні ідеї рівності людей перед законом, скасування станового поділу суспільства (4 правильні відповіді)

А

Б

Х

В

Х

Г

Д

Х

Е

Є

Х

А   Р. Декарт            

Б   Вольтер

В  Ш. Монтескє   

Г    Н. Макіавелі

Д    Ж.-Ж. Руссо

Е   І. Кант

Є  Д. Дідро 

3.Установіть відповідність між прізвищами мислителів Нового часу та головними ідеями їхніх політичних програм:

А

2

Б

4

В

3

Г

5

Д

1

А   Т. Гоббс                        

Б  Д. Локк

В   Вольтер

Г   Ш. Монтескє  

Д    Ж.-Ж.Руссо

1 Потреба прогресу – повернення у «золотий вік», до природного суспільства рівних, справедливих і добрих людей, шляхом обмеження приватної власності, революційного повалення деспотизму

2    Людина – егоїстична істота, яка провокує війну всіх проти всіх. Держава повинна відібрати в індивідів природні права, щоб захистити їх право на фізичне життя.

3 Найдосконаліша форма держави - монархія на чолі з освіченим самодержцем, який підпорядковується конституції, постійно дбає про дотримання природних прав підданих.

4   Гарантом запобігання політичної сваволі в державі є поділ влади на законодавчу та виконавчу (у тому числі, судову) на принципі  верховенства закону.

5   Свобода – це право робити все, що не  заборонено законом. Ідеал держави – конституційна монархія англійського зразку з  парламентом і розподілом судової, законодавчої та виконавчої влади.

 4. Позначте прізвище українського мислителя, церковного і громадського діяча ХVIII ст. – засновника  просвіченого абсолютизму в Україні та Росії. Цей мислитель вважав, що найважливішим природним даром індивіда є совість. Совість і здоровий природний глузд людей змусив їх згуртуватися, створити державу і шляхом договору передати владу монархові, головне завдання якого – охороняти природні права людини.

А

Б

Х

В

Г

А  С. Яворський

Б   Ф. Прокопович

В   М. Козачинський                            

Г   Г. Кониський

5.Позначте, які з перелічених ідей належать великому українському просвітителю XVIII ст. Григорію Сковороді (4 правильні відповіді)

А   Започаткування теорії кастового устрою суспільства             

Б   Вчення про «нерівну рівність» громадян

В  Дійсне щастя людини – у «спорідненій праці»

Г    Біблія – символічна реальність, яка повязує макрокосм (Всесвіт) і мікрокосм (Людина)

Д    Національна індиферентність

Е   Богдан Хмельницький – «батько вольності»

Є  Ідея політичної самостійності України

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Х

х

Х

Х

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Розповідь вчителя. Короткий огляд історичної доби.

Тема надає знання з політично-правової ідеології, змісту ідей вітзняних мислителів кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. щодо української державності.

Характерними рисами цієї історичної доби, які вплинули на розвиток української політичної думки, були:

-втрата здобутків національно-визвольної війни середини XVII ст., української державності (1764 р. – ліквідація гетьманської влади, 1775 р. – ліквідація Запорозької Січі). Наддніпрянська Україна входила до складу Російської імперії, Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття - до складу Австрійської ( з 1867 р. – Австро-Угорської) імперії.

-посилення національного гніту українців з боку правлячих кіл Росії та Австрії. У Російської імперії було заборонено використовувати українську мову у навчальних закладах, урядових установах, друкувати літературу (1863 р. – валуєвський циркуляр; 1876 р. – Емський указ). Влада Австрійської імперії тривалий час обмежувала навчання дітей українською мовою (початкові школи).

Але водночас відбувається пожвавлення українського національного руху:

-відродження національної свідомості, у тому числі, розробка узагальненої, науково обґрунтованої системи поглядів на історичний шлях, місце і цілі розвитку української нації (історичні праці Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Максимовича, М. Костомарова, В. Антоновича. М. Драгоманова, М. Грушевського та ін.)

-створення політичних організацій (Кирило-Мефодіївське товариство, 1846-1847 рр.; Братство тарасівців, 1891-1893 рр.), політичних партій (Русько-Українська Радикальна Партія, 1890 р., Революційна Українська Партія, 1900 р.), чия діяльність була спрямована на ліквідацію іноземного панування. Завоювання національної незалежності, створення національної держави.

2.Проблемна ситуація. Ознайомлення з негативною оцінкою політичних програм і діяльності діячів українського національного відродження кінця ХVIII  - початку ХХ ст. за Д. Донцовим.

Дмитро Донцов звинувачував діячів українського відродження ХІХ ст. у прищеплюванні українському національно-визвольному рухові шкідливих гуманістичних («жіночих») рис.

ІV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

(див. очікувані результати. Викладач говорить замість «Студенти зможуть» - «Ви зможете»).

V. Вивчення нового матеріалу. Семінарське заняття.

5.1. Початок українського відродження (кін. ХVIII – 30-і рр. ХІХ ст.) Провісники національно-політичних ідей (невідомий автор «Історії Русі», І.П. Котляревський, В.В. Капніст; М.О. Максимович).       

Для підготовки до семінару може використовуватись інформаційна картка (див.додаток А).

5.2.Політичні погляди учасників Кирило-Мефодіївського товариства (1846-1847 рр). Розробка політичної ідеї справедливості; концепції федерації слов’янських народів Європи кирило-мефодіївцями М.І. Костомаровим,    В.М. Білозерським, П.О. Кулишом, М.І. Гулаком, Т.Г. Шевченком.     

Для підготовки до семінару може використовуватись інформаційна картка (див.додаток Б).


Тема уроку: «Соціально-політичне життя Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст. Виникнення і діяльність громад».

Тип уроку:  комбінований

Мета уроку: 1.Ознайомити учнів із соціально-політичним становищем українців у 60-ті рр. ХХ ст.; з опором русіфікаторській політиці в області державного управління, освіти (валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.); з культурно-освітньої діяльністю Київської громади, редакції журналу «Основа».

2.Виховувати патріотизм, негативне ставлення до проявів націоналізму і шовінізму.

3.Сприяти розвитку пам’яті, уваги, логічного мислення, у тому числі, оволодінню розумовими операціями (аналіз, сінтез, класифікація, порівняння, систематизація).

Очікувані результати

Після вивчення теми учні зможуть дати визначення поняттям:

- колоніалізм;

- національно-визвольний рух;

-національна свідомість, національна самосвідомість;

-українське національне відродження др.пол. ХІХ ст.;

-політико-правова ідеологія українського національного відродження др.пол. ХІХ ст.

Після вивчення теми учні зможуть дати оцінку політичним програмам і діяльності історичних осіб:

-В.Б. Антонович, М.П. Драгоманов та інші учасники громадівського руху.

Учні зможуть набути вміння і навички:

-використовувати для отримання знань різноманітні джерела інформації;

-виробляти власну позицію при набутті знань на основі критичного осмислення інформації;

-впорядковувати власні знання, знаходити зв’язки між ними;

-розв’язувати проблему, знаходити нестандартні рішення на основі отриманих самостійно знань;

-співробітничати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;

-толерантне ставитися до опозиційної  точки зору; 

-представляти, обґрунтовути та захищати отримані результати. 

Обладнання уроку.

Список джерел і наукової літератури

Джерела

1.Антонович В. Коротка історія козаччини. – К.: Україна, 1991. -156 с.

2.Костомаров Н.И. Исторические произведения. – К.: Изд-во при КГУ, 1989. – 734 с.

3.Політологія. Кінець XIX - перша половина XX ст.: Хрестоматія / За ред. О. І. Семківа. - Львів: Світ, 1996. - 800 с.

Література

1.Історія України в особах. ХІХ-ХХ ст. – К.: Україна, 1995. – С.85-91, 101-108.

2.Молчанов М. Державницька думка Михайла Драгоманова. – К., 1994. – 39 с.

3.Особистість в історії України. Збірник дидактичних матеріалів з історії України (7-9 класи) / Авт.-сост. Кожем’яка О.Л., Моргун І.М., Непран Л.М., Ольхіна Н.І., Попов В.Ж., Рибак І.М. – Ч.1. – Донецьк, 2004. – С.74-76.

4.Пінчук Ю.А. Микола Іванович Костомаров, 1817-1883 рр. – К.:  Наук.думка, 1992. – 231 с.

5.Політологічний енциклопедичний словник: Навч.посібник для студентів вищ.навч.закладів. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.

6.Полонська-Василенко Н. Історія України. – Т.2. – К.: Либідь, 1993. – С.315-325.

7.Рибалка І. К. Історія України. – Ч.2. – Харків: Основа, 1997. – С.211-213.

8.Федченко П. Михайло Драгоманов: життя і творчість. – К.: Дніпро, 1991. – 360 с.

Наочність:

-портрети В. Антоновича, М. Драгоманова;

-атласи з історії України, 9-й клас.

Роздатковий матеріал: технологічна карта за темою (історичні поняття, головні події, історичні особи); тести для проміжного контролю.

Структура уроку:

1.Організаційний момент (2 хв.)

2.Актуалізація опорних знань учнів за темою «Українське національне відродження (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.). Групова робота за методом «Коноп» (15 хв.)

3.Мотиваційний момент. Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Проблемне завдання (3 хв.)

4.Політичні погляди учасників громадівського руху (др.пол.ХІХ ст.)  (15 хв.):

4.1. Роль журналу «Основа» у визнанні українців окремою нацією, що має право на власну державність

4.2.В.Б. Антонович – визначний представник української ліберально-демократичної думки.

4.3М.П. Драгоманов, засновник українського соціалістичного руху, та його вплив на еволюцію політико-правової ідеології українського національного відродження кінця ХVIII  - початку ХХ ст.     

5. Закріплення отриманих знань. Виконання тестових завдань (5 хв.)

6.Підсумок заняття (2 хв.).

7.Інструктаж з підготовки до наступного семінарського заняття з правознавства «Українська державність доби українських національно-визвольних змагань (1917-1921 рр.)» (3 хв.).

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів за темою «Соціально-політичне життя Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.»

Метод: контрольне опитування («Коноп»). Клас розподіляється на групи з 5-7 учнів. Група отримує контрольні картки, картки 1-7 розподіляються між учнями. У групі є консультант-ерудіт, який веде ігру, приймає відповіді членів групи на питання з карток, оцінює знання учнів. На 8-9 питання відповідають всі учасники за чергою. Після закінчення групової роботи визначається кращий учень групи. Після того, як кожна група презентує свої варіанти відповіді на 8-9 питання, визначається краща група.

Питання:

1. Вкажіть центри національно-визвольного руху першої половини ХІХ ст. в Україні: а) Київ; б) Васильків; в)Біла Церква; г) Ніжин; д) Харків; е)Полтава.

А

Б

В

Г

Д

Е

х

х

х

Х

Коментарій вчителя: Ми ще будемо говорити про те, як відбувалося національне відродження у Полтаві і Києві. Але на Сіверщині у Ніжині також поширювались ідеї гуманізму. У 1820 р. там була відкрита гімназія вищих наук. У гімназії викладали видатні українські просвітники І. Орлай, Ф. Зінгер (німецька література), С. Андрущенко (латинська література), М. Бєлоусов (юридичні науки). Вони вчили гімназистів тому, що суспільству необхідні свобода особистості і рівність прав. У 1830 р. ці викладачі були звільнені за доносом професора Білевича.

У Харкові діяв гурток І. Срізневського, професора Харківського університету. Члени гуртка займались вивченням українсьлкої мови, яку вважали більш поетичною та музичною ніж латинська або грецька мови. Іншою назвою цього об’єднання було «гурток романтиків». Адже саме романтики вважали народну мову рівноцінною класичній греко-латинській освіченості. У 1833-1838 рр. гурток видав у Харкові шість книг фольклорно-історичної збірки «Запорізька старина». З 1812 р. у Харкові видавалася перша в Україні газета «Харківський щотижневик».

2. Співставіть галузі духовної культури та прізвища культурних діячів:

1) Історія    А. М. Костомаров  Г. Т. Шевченко

2) Етнографія   Б. М. Максимович Д. І. Срєзневський

3)Література   В. П.Куліш   Е. М. Маркевич

Відповіді: 1_А, Б, В, Е, Д                      3   В, Г, Д, А

        2 А, Б, Д

3. Кирило-Мефодіївське товариство існувало з ____ по _____ рр.

Відповідь: січень 1846 – березень 1847 рр.

4.Т.Г. Шевченко належав до радікально-демократичної течії Кирило-Мефодіївського братства: так чи ні?

Відповідь: так.

5. Співвіднесіть назви програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства та їх авторів:

1)«Книга буття українського народу»  

2) «Статут Славянського товариства св. Кирила і Мефодія»

А) М. Костомаров   В) П. Куліш

Б) Т. Шевченко    Г) В. Білозерський.

Відповіді: 1  А                 2   Г

6. Укажіть належність членів Кирило-Мефодіївського товариства до

1) Радикальної течії   А) М. Костомаров Е) А. Навроцький

2) Помірковано-ліберальної течії    Б) Т. Шевченко  Ж) І. Посяда

     В) П. Куліш З) Г. Андрузьський

     Г) М. Гулак   І) Савіч

     Д) В. Білозерський

Відповідь: 1  Б, Г, Е, Ж, З, І      2 А, В, Д

7. Через  участь у братстві особливо постраждали ________, ________.

Відповідь: Микола Гулак (3 роки ув’язнення у Шліссельбургській фортеці), Тарас Шевченко (засланий до Оренгбурського окремого корпусу із забороною писати і малювати).

8.Дайте характеристику основним цілям Кирило-Мефодіївського товариства.

Відповіді: ліквідація кріпосництва, знищення самодержавної влади царя; об’єднання слов’янських народів у демократичну федерацію.

9. Чому члени товариства записали до свого «Статуту», що правило «Мета виправдовує засоби» є безбожним?

Відповідь: упорядник документу В. Білозерський не підтримував насилля, яке несувмісне з нормами моралі, і вважав, що ідеї можна впроваджувати до життя шляхом розповсюдження освіти, пропаганди, реформ.

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми і дидактичної мети уроку. Проблемне завдання: Порівняйте діяльність українських громадівців з діяльністю російських народників. Який шлях: насилля чи ненасильницької культурно-просвітницької діяльності, - ви би обрали і чому?

ІV. Повідомлення нового учбового матеріалу, виробка навчальних умінь і навичок, емоційно-ціннісних орієнтацій.

4.1. Робота з поняттям «національне гноблення».

Завдання для групової роботи:

Групи № 1, 3, 4. Проаналізуйте, чи можна застосувати відносно Російської імперії таке визначення поняття «колоніалізм»:

А. Встановлене насильне або шляхом договору підкорення держав і народів могутнішими державами з наступним поширенням на них дії свого суверенітету;

Б.Принципову нерівноправність між колонією та метрополією, що проявляє себе у політичному пануванні метрополії та, відповідно, домінування одного народу над іншим;

В.Обмеження населення колоній у правах, економічна експлуатація, руйнування культури корінного населення як примітивної, нав’язування офіційної культури метрополії;

Г.Здійснення влади в колоніях колоніальною адміністрацією (інколи із залученням представників місцевої еліти).

Інформація для міркування:

-Наддніпрянська Україна знаходиться у складе Російської імперії;  Галичина, Північна Буковина, Закарпаття – у складі Австро-Угорщини.

-Еліта суспільства складалася з осіб неукраїнської національності. На Лівобережжі поміщиками були росіяни, на Правобережжі – поляки. Серед підприємців було багато росіян, єврєїв, а також французькі, бельгійські, англійські, німецькі підприємці.

-У початковій, середній і вищій школі не велося викладання українською мовою. Переслідувалися українська преса, література.

Групи № 2, 4, 6. Проаналізуйте, чи можна застосувати відносно Російської імперії таке визначення поняття «колоніалізм»:

А.Позбавлення народів та етнічних груп їхніх назв (усі вони ставали нібито частиною народу метрополії).

Б.Існування унікальної ситуації, коли окремі підкорені народи відчували свою вищість порівняно з колонізаторами.

В.Наявність відцентрових ознак. Метрополія не досягла успіхів в утворенні єдиної життєздатної культурної спільноти на основі окремих територій та народів.

Г.Впровадження культури метрополії силовими методами, у спосіб, не стерпний для колонізованих народів, нехтування інтелектуальними методами.

4.2.Розробка концепції про українців як про окрему націю, яка мала власну державність.

Метод: дискусія-симпозіум.

Учні, які на попередньому занятті обрали відповідне завдання із самоосвітньої діяльності, виступають з доповіддю від імені М. Погодіна, М. Максимовича, М. Костомарова, В. Антоновича. Після їхніх виступів починається загальна дискусія.

Дискусія 1856 р. навколо «Записки о древнем языке русском».

М. Погодін, російський історик-славянофіл, написав лист М. Максимовичу, в якому доводив, що давньоруська книжна мова більш схожа на російську, ніж на українську. Звідси дослідник робив висновок, що у Київській Русі мешкали росіяни. Потів, рятуючись від Батия, вони переселилися на північний схід. Територія сучасної України була спустошена і колонізована знову переселенцями  із Закарпаття у ХV ст.

М. Максимович написав у відповідь «Філологічні листи» (1856 р.), «О мнимом запустении Украины в нашествие Батыево и населении ее новопришлыми племенами» (1857 р.). Історик довід, що Південна Русь не втратила своє населення після монгольської навали. А українці – її автохтонне населення.

Розвиваючи ідеї М. Максимовича, що були висловлені під час дискусії, М. Костомаров опублікував праці «Дві руські народності», «Мысли о федеративном начале в древней Руси», «Черты народной южнорусской истории» (1861 р.)  Науковець дійшов до висновку: за часи Київської Русі між слов’янськими племенами існували відмінності, котрі потім привели до формування російської та української народностей. Основна риса російської народності (вятичі Волго-Окського межиріччя) – домінування почуття спільноти, що призвело до створення царату (монархія, схожа на східну деспотію). Основна риса української народності (поляни Подніпров’я) – домінування прагнення до особистісної свободи, що веде до демократичного устрою суспільства і держави.

У 1888 р. В. Антонович обґрунтував існування українців як окремого народу у статті «Три національні типи народні», що була опублікована у львівській газеті «Правда». На його думку, націю об’єднує не стліьки мова і культура, скільки національна ідея. Так, полякам притаманний принцип аристократизму, що привів до встановлення влади шляхти у Речі Посполитої. Принцип абсолютизму відповідає великоросіянам. Українців же характеризує принцип демократизму. Ще за часи Київської Русі владу князя обмежувало віче. Виборність казацької старшини – яскравий прояв принципу демократизму за часи Гетьманщини.

4.3. Виникнення і діяльність громад.

Метод: лабораторно-практична робота (учні самостійно заповнюють таблицю)

Питання

Висновки

Джерело, на основі якого був зроблений висновок

Програмні цілі і методи діяльності Петербурзької громади (редакції журналу «Основа»

Програмні цілі і методи діяльності Київської громади

Робота з таблицею ведеться індивідуально (І варіант – «Основа», ІІ варіант – Київська громада). Потім учні працюють у парах, обмінюються інформацією з сусідами. На заключному етапі відбувається колективна перевірка отриманих результатів.

Локалізація подій у часі (учитель демонструє картку з датою):  січень1861- жовтень 1862 рр. – видання українського суспільно-політичного та науково-літературного щомісячного часопису «Основа» у Петербурзі.

Редакція: В. Білозерський (редактор), М. Костомаров, П. Куліш, браття Лазаревські, О. Кістяковський, тобто письменники, літературознавці, історики, етнографи, фольклористи.

Позиція: обстоювання права української нації на вільний і всебічний розвиток.

Діяльність: публікація українською мовою джерел, наукових робіт з історії та історіографії України, етнографічних матеріалів. Друкувалися художні твори Т. Шевченка (вперше п’єса «Назар Стодоля», поема «Неофіти»), М. Вовчка, С. Руданського, рецензії на них. Особливий інтерес мали статті з питань освіти, становища селян. Журнал «Основа» позитивно ставився до реформи 1861 р. і висловлював надію на продовження реформ царем. Редакція виступала за мирний шлях розвитку українського національного руху (через освіту до національної самосвідомості). Але через фінансові проблеми, тиск цензури видання було припинено.

Локалізація подій у часі (учитель демонструє картку з датою): 1861-1863 рр. – діяльність Київської громади.

Склад: студенти Київського університету В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський, П. Житецький, Т. Рильський.

Ідеологом Київської громади був Володимир Антонович. У 1862 р. в «Основі» він видає статтю «Моя сповідь». Приводом до видання статті були нападки Фоша-Падаліци, польсько-шляхетського публіциста, який звинувачував громадівців у тому, що вони готолять нову Коліївщині. В. Антонович був названий «перевертнем», який зрадив рідну (польську) націю. Володимир Антонович відповів, що, по-перше, вирішив полюбити нарід і відмовляється від шляхетства. По-друге, він намагається дати народу зброю – не ніж, а совість і науку.

У статті «Погляди українофілів» В. Антонович пояснював, що до Київської громда увійшли ті уродженці Південно-Руського краю, які розвинуті настільки, що можуть висловлювати свої переконання, люблять свою батьківщину і бажають, щоб вона успішно розвивалася.

У статті «Відгук з Києва», що була надрукована у 1862 р., розкриваються методи діяльності громадівців, у тому числі:

- засудження насильницьких методів боротьби російських революціонерів-народників;

- ідеалізація реформи 1861 р., намірів уряду;

- метою громадівців є дати народу освіти.

4.4. Наступ реакції.

Метод: розповідь учителя.

1862 р. – заборона недільних шкіл.

18 липня 1863 р. – циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва:

-ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може, це та ж російська мова, зіпсована впливом Польщі;

-призупинення видання релігійної та навчальної літератури українською мовою,

-українською мовою друкуються лише твори «красного письменства» (художня література).

Приводом для видання циркуляру стало Польське повстання 1863 р. Після нього видання українською мовою освітньої літератури для народу були сприйняті російською владою як крок до сепаратизму, як небезпека використання діяльності українофілів польським визвольним рухом.

V. Закріплення учбового матеріалу. Підведення підсумків уроку.

Метод: тестування.

1.Першим українським журналом, який друкувався офіційно, був журнал:

А. «Основа»              Б. «Киевская старина»

Відповідь: «Основа» (1861-1862 рр.). Журнал «Киевская старина» видавався у 1882-1906 рр.

2.Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва:

А.Поширював українське книгодрукування.      

Б. Забороняв будь-яке українське книгодрукування.

В. Забороняв видання навчальної та релігійної літератури.

Відповідь: в.

3.Визначіть дату видання Валуєвського циркуляру:

А. 1860-1863 рр.             Б. 1861-1862 рр.             В. 1882-1906 рр.        Г.1863 р.

Відповідь: г.

4. Хто такі «хлопомани»?

Відповідь: група студентів Київського університету на чолі з Володимиром Антоновичем, представники шляхетських родів, потрапивших колись під вплив польської культури. Вирішили повернути історичний борг українським селянам через допомогу в отриманні освіти.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4463. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Формування української держави 62 KB
  Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Формування української держави Мета заняття.Ознайомити студентів із причинами, характером, рушійними силами національно-визвольної боротьби українського народу середини 17 ст. Показати особ...
4464. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності 104.14 KB
  Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності. Мета заняття. Ознайомити студентів із причинами та основними подіями громадянської війни - Руїни в Україні. Показати особливості становища українських земель кінця 17- по...
4465. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій у ХІХ – на початку ХХ ст. 67.91 KB
  Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій у ХІХ – на початку ХХ ст. Мета заняття.Ознайомити студентів із становищем українських земель у XIX- на поч. ХХ ст., особливостями соціально-економічного розвитку та суспільн...
4466. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр. Україна в складі СРСР (1922 – 1939 рр.) 75.63 KB
  Українська національна демократична революція 1917-1921 рр. Україна в складі СРСР (1922 – 1939 рр.) Мета заняття.Ознайомити студентів із становленням української державності та боротьбою різних сил в Україні у 1917-1921р.р.,становищ...
4467. Україна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. ХХ ст. 79.85 KB
  Україна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. ХХ ст. Мета заняття: Ознайомитись з планами гітлерівців щодо України, основними подіями та перебігом війс...
4468. Національно-державне відродження українського народу. Незалежна Україна на сучасному етапі 67.98 KB
  Перебудова в СРСР та її наслідки для України. Спроба державного перевороту в СРСР і Україна. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежної України. Розгортання державотворчих процесів. Становлення владних структур, прийняття Конституції України Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 рр. Вибори Президента України 1999, 2004, 2010 рр.
4469. Історія україни Опорний конспект. Методична розробка 1.37 MB
  Методична розробка Опорний конспект з історії України написана на основі навчальної програми курсу Історія України для вищих навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації дає вказівки по вивченню, засвоєнню матеріалу, що вивчається аудиторно. Робота...
4470. Основи теорії держави і права 181.5 KB
  Основи теорії держави і права Ознайомити студентів із поняттям держави і права, їх ознаками, закономірностями виникнення, основними теоріями походження та функціями. Охарактеризувати форми держави і права,поняття та ознаки г...
4471. Основи Конституційного права України 180.5 KB
  Основи Конституційного права України. Мета заняття.Ознайомити студентів із основами конституційного права України, загальними засадами конституційного ладу, народовладдям та формами його здійснення. Охарактеризувати види виборів та головні при...