58842

Електричний струм у розчинах і розплавах електролітів. Закони електролізу. Застосування електролізу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Закони електролізу. Застосування електролізу Мета: розяснити учням фізичну природу електропровідності рідких провідників навчити учнів застосовувати закони електролізу Фарадея під час розвязання задач. Ознайомити з технічним застосуванням електролізу. Тип уроку: виклад нового матеріалу Демонстрації: явище електролізу; фрагмент відеофільму âЕлектроліз та його промислове застосуванняâ.

Украинкский

2014-06-05

79 KB

3 чел.

Електричний струм у розчинах і розплавах електролітів. Закони електролізу. Застосування електролізу

Мета: роз’яснити учням фізичну природу електропровідності рідких провідників, навчити учнів застосовувати закони електролізу Фарадея під час розв’язання задач. Ознайомити з технічним застосуванням електролізу. Розвивати уміння застосовувати вивчений матеріал при розв’язанні задач та у повсякденному житті. Виховати старанність, самостійність та відповідальність при виконанні завдань, поставлених вчителем.

Тип уроку: виклад нового матеріалу

Демонстрації:

  1.  явище електролізу;
  2.  фрагмент відеофільму Електроліз та його промислове застосування.

Обладнання: склянка з водним розчином сульфату міді (CuSO4); склянка з дистильованою водою, кухонна сіль, мідні електроди; джерело постійного струму; секундомір або годинник з секундною стрілкою; ключ; з'єднувальні провідники; лампа.

Хід уроку

  1.  Перевірка домашнього завдання.
  2.  Виклад нового матеріалу

Рідини, як і тверді тіла, можуть бути діелектриками, провідниками і напівпровідниками. Діелектриком є також дистильована вода.

2.1   Фронтальний експеримент

Складемо коло за схемою (рис.1.)

Рис.1.

Розглянемо три випадки:

  1.  В склянку наллємо дистильовану воду і опустимо два електроди – струму в колі немає (лампа не світиться). Дистильована вода – діелектрик.
  2.  В склянці насиплемо кухонну сіль (NaCl) – струму в колі немає (лампа не світиться). Кухонна сіль – діелектрик.
  3.  В склянку наллємо дистильовану воду і розчинемо в ній кухонну сіл (розчин солі) – замкнувши ключем коло, лампа починає світитись.

Питання: Чому сіль і дистильована вода окремо не проводить струм а якщо їх змішати струм в колі є?

Пояснення досліду.

До провідників належать розплави і розчини електролітів: кислот, лугів і солей. Рідкими напівпровідниками є розплавлений селен, розплави сульфідів та ін.

Під час розчинення електролітів під впливом електричного поля полярних молекул води відбувається розпад молекул електролітів на іони. Цей процес називають електролітичною дисоціацією, в результаті якої нейтральні молекули розпадаються на позитивні та негативні іони. В електроліті з'являються вільні носії зарядів і він починає проводити струм. Оскільки заряд у водних розчинах чи розплавах електролітів переноситься іонами, то таку провідність називають іонною. За іонної провідності проходження струму пов'язано із перенесенням речовини. На електродах відбувається виділення речовин, які входять до складу електроліту. На аноді негативно заряджені частинки віддають свої зайві електрони (окиснювальна реакція), а на катоді позитивні іони отримують електрони (реакція відновлення). Процес виділення на електроді речовини, пов'язаний із окиснювально-відновлювальними реакціями, називають електролізом. У розчині може відбуватися процес об’єднання іонів у нейтральні молекули, такий процес називається рекомбінацією.

  1.   Розглянемо явище електролізу на прикладі мідного купоросу (складемо коло за схемою рис.1). В результаті електролітичної дисоціації CuSO4 = Cu2+ + SO42-. Позитивно заряджені іони міді під дією електричного струму будуть переміщуватися до катода, де отримають електрони і виділяться на ньому у вигляді нейтральних атомів міді (рис. 2.). Негативно заряджені іони під дією електричного поля перемістяться до анода, де віддадуть вільні електрони і також виділяться на ньому.

Рис.2.

Нехай за час t через електроліт буде перенесено заряд. Кількість іонів, які досягли електрода, дорівнюватиме:

, (1)

де q0 = Ze - заряд іона; Z - валентність іона; e - елементарний заряд.

Кількість іонів N дорівнює кількості атомів речовини, що виділиться на електроді, а маса виділеної речовини

, (2)

де m0 - маса одного атома,  μ - молярна маса речовини.

Для кожного хімічного елемента можна у виразі (2) виділити сталу величину k, яку називають електрохімічним еквівалентом речовини:

, (3)                                            

У СІ електрохімічний еквівалент вимірюють у кілограмах на кулон: [k] = кг/Кл.

Виходячи з цього можна записати, що m = kq = kIΔt (4)

Маса речовини, яка виділяється на катоді за час Δt, пропорційна силі струму і часу. Це твердження, встановлене експериментально Фарадеєм (1831 р.), має назву першого закону Фарадея для електролізу.

Електрохімічний еквівалент речовини визначено для всіх хімічних елементів. Він є табличною величиною, але його не важко розрахувати:, де  хімічний еквівалент речовини.  Добуток числа Авогадро на заряд електрона називають сталою Фарадея:

F = NAe = 6,02·1023 1/моль ×1,6·10-19 Кл = 96500 Кл/моль.

Стала Фарадея дорівнює заряду, під час перенесення якого одновалентними іонами через розчин або розплав електроліту виділяється 1 моль речовини.

З цих міркувань вираз (4) набуде вигляду:  (5)

Формула (5) виражає другий закон Фарадея для електролізу: електрохімічні еквіваленти різних речовин прямо пропорційні їх хімічним еквівалентам. Якщо у вираз (4) підставити співвідношення (3), то отримаємо об'єднаний закон Фарадея для електролізу:

  1.   Явище електролізу має широке застосування в електрометалургії (добування чистих металів); у гальваностегії (нанесення металевих покриттів для запобігання корозії металів); у гальванопластиці (виготовлення копій з матриць) тощо. Будову хімічних джерел струму (гальванічних елементів та акумуляторів) також засновано на процесах взаємодії металів з електролітами.

Фрагмент відеофільму Електроліз та його промислове застосування.

3. Питання для закріплення матеріалу

1. Які речовини належать до електролітів?

2. Що таке електролітична дисоціація?

3. Що називають електричним струмом у рідинах?

4. Чим зумовлено електропровідність електролітів?

5. Чому під час проходження струму через розчин електроліту відбувається перенесення речовини, а під час проходження по металевому провіднику не відбувається?

6. Що називають електролізом?

7. Що називають електрохімічним еквівалентом речовини? Який його фізичний зміст?

8. Наведіть приклади застосування електролізу.

4.  Завдання додому

§116, 117, 118, розв’язати впр. 30 (1,2,3) (Гончаренко С.У. Фізика 10 клас. – К.: Освіта, 1995)

Опорні записи до конспекту учня

Електроліт — це розчин або розплав, що проводить електричний струм.

УВАГА! Причиною дисоціації є не електричне поле, а дія розчинника або нагрівника.

Електроліз — це процес виділення на електродах речовин    внаслідок   відновлювально-окислювальних реакцій, що відбуваються на електродах.

Рекомбінація – процес об’єднання іонів у нейтральні молекули.

m — маса речовими.

μ — молярна маса

NA — стала Авогадро,

N  — кількість іонів,

Z — валентність

e — заряд електрона,

I—сила струму,

F — стала Фарадея.

Закон електролізу

 

m = k·I·t

F = NAe

Застосування електролізу:

добування алюмінію з розплаву бокситів, цинку і нікелю з розчинів:

очищення (рафінування) металів від домішок:

гальваностегія (нікелювання, хромування і т. д.);

гальванопластика (одержання металевих рельєфних копій):

електролітичне полірування поверхні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17648. Двопроменева інтерференція Інтерферометр Майкельсона 46.26 KB
  Двопроменева інтерференція: Інтерферометр Майкельсона. Світло від протяжного джерела світла S потрапляє на плоско паралельну розділювальну пластинку P1 покриту напівпрозорим тонким шаром срібла або алюмінію. Ця пластинка частково пропускає частково відбиває світло
17649. Двопроменева інтерференція інтерферометр Релея 23.48 KB
  Двопроменева інтерференція інтерферометр Релея Когерентні хвилі одержують поділом пучка хвиль. За допомогою двопроменевої інтерференції вимірюють : оптичну густину речовини дослідження зміни густини середовища в часі виміри лінійних зсувів тіл гравіметр
17650. Дисперсійна призма кутова дисперсія, роздільна здатність 69.56 KB
  Дисперсійна призма: кутова дисперсія роздільна здатність. Дисперсійна призма призма з прозорого для досліджуваного випромінювання матеріалу використовується для отримання дисперсії електромагнітного випромінювання. Кутова дисперсія і роздільна здатність є важ
17651. Дифракція на краю екрана. Спіраль Корню 98.87 KB
  Дифракція на краю екрана. Спіраль Корню. В деяких задачах краще розбивати хвильовий фронт на смугові зони зони Шустера. Припустимо хвильовий фронт плоский. Площина хвильового фронту AB перпенд. до площини. Проведемо коаксіальні циліндричні поверхні вісь яких точка P...
17652. Дифракція рентгенівських променів на кристалічній гратці формули Лауе 58.53 KB
  Дифракція рентгенівських променів на кристалічній гратці: формули Лауе. Трехмерные пространственные решетки обладают периодичностью в трех различных направлениях. Кристаллическая решетка является трехмерной пространственной решеткой с малым периодом. На ней дифр
17653. Дифракція та отворі побудова Френеля. Зонна платівка Френеля 217.42 KB
  Дифракція та отворі: побудова Френеля. Зонна платівка Френеля. Поставимо між точковим джерелом S і точкою спостереження Р непрозорий екран з круглим отвором площина якого перпендикулярна до осі SP а центр О розміщений на тій же осі. Згідно із Френелем дія такої перешкоди...
17654. Дифракція Фраунгофера на двох щілинах 156.34 KB
  Дифракція Фраунгофера на двох щілинах У випадку 2 щілин на відміну від випадку 1 щілини буде спостерігатись ще й інтерференційна картина. Результуюча картина буде визначатися шляхом додавання хвиль що йдуть з обох щілин. Очевидно що min будуть на тих самих місцях бо т
17655. Дифракція Фраунгофера на щілині 37.03 KB
  Дифракція Фраунгофера на щілині. Тип дифракції при якому розглядається дифракційна картина утворена паралельними променями отримав назву дифракції Фраунгофера. Паралельні промені отримуємо за допомогою системи лінз. Розбиваємо площину щілини на ряд смужок. Вони є д
17656. Закон Брюстера. Зміна фази відбитої хвилі 42.86 KB
  Закон Брюстера. Зміна фази відбитої хвилі. Формули Френеля: 1 і 2 . 3 і 4 Із формули 1 для відбитої хвилі для pкомпоненти видно що коли то . Тобто pкомпонента для відбитої хвилі зникає. Використовуючи формулу Де називають кутом Брюстера.