58844

Рослинна символіка українського фольклору

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Білий колір символ невинності чистоти доброчесності радості світла легкості. знак порожнечі безтілесності мовчання смерті 3 Жовтий колір світло радість повага колір золота зрілого колосся пшениці жита ячменю зівялого листя колір...

Украинкский

2014-04-30

595 KB

2 чел.

Сценарій фольклорногосвята

«Рослинна символіка українського фольклору».

Мета: дослідити характерні ознаки образів–символів рослин в українському фольклорі, визначити світоглядну значущість цих символів для українців, поглибивши знання антології українського фольклору.

(Кімната прикрашена вишитими рушниками, картинками з рослинами. Вчитель і ведучий одягнені в національні українські костюми. На свято запрошені поважні представники культури, етнографи, фольклористи, працівники обласного краєзнавчого музею м. Житомира.)

Вчитель. Ми живемо у тривожний, але прекрасний час, час, коли відроджуються національні традиції, переглядаються культурні цінності, забуті століттями. Кожний народ має свої святині, свої символи: опоетизовані образи дерев, квітів, трав. Є вони і в нашого народу. Ці образи-символи уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Ведучий.  Рослинні мотиви та образи широко представлені в українському фольклорі. Майже в усіх жанрах усної народної творчості рослинна символіка є одним із найважливіших художніх засобів.

( Стиха лине приємна, повільна мелодія )

1-ий читець.  УКРАЇНО МИЛА, КРАЮ МІЙ ЧУДОВИЙ!

ЧИ Є В ЦІЛІМ СВІТІ ЩЕ ТАКА КРАСА?

ВЕСНО НАША РІДНА, В ЗАПАХАХ БУЗКОВИХ,

В ГОЛУБІМ СЕРПАНКУ ДІВЧИНИ КОСА.

2-ий читець.  ВСЯ В САДАХ ВИШНЕВИХ, У ПАХУЧИХ М’ЯТАХ,

В РОЗЛОГИХ ДОЛИНАХ ЯБЛУНЬ ПАХНЕ ЦВІТ.

ЗЕМЛЕ ТИ ВРОДЛИВА, ЗЕМЛЕ ТИ БАГАТА,

ДЕ ТАКОЇ ВРОДИ ЗНАЙДЕШ ДИВОЦВІТ?

3-ій читець. СКРІЗЬ ХАТИ БІЛЕНЬКІ, НАЧЕ НА МАЛЮНКУ,

В МАЛЬВАХ, ЧОРНОБРИВЦЯХ, НАЧЕ У ВІНКУ,

ДАЙ, КОХАНА ЗЕМЛЕ, ЦІЛЮЩОГО ТРУНКУ,

ВІРНОЮ Я БУДУ ТОБІ ДО ВІКУ!

( Лунає пісня Константина Яновського «Калинові острови» у виконанні хору ліцею. )

Ведучий. Хто собі може уявити нашу Україну-неньку без верби та калини? Напевно, ніхто. Тому  не можемо уявити і наш український фольклор  без образів-символів цих рослин.

1-ий учень.  Серед опоетизованих рослин  - символів першорядне місце відводиться калині. Червоний колір калини відображає красу, біле цвітіння – невинність. Калина прикрашала весільний обряд, використовувалася і під час поховань, але кожного разу – як ознака любові, доброї згадки про людину.

2-ий учень. Калина несе водночас і прикмети жалю, і смутку, і туги за коханим. Калина  - це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Чому саме вона стала глибоким народним символом?
Це зумовлено багатьма чинниками: кольором цвіту, плодів, формою, лікувальними властивостями, світоглядом, традиціями наших предків.

3-ій учень. Шанують українці і вербу. „Без верби і калини – нема України”. Верба символізує прадерево життя. У символізації верби визначальним є сприяння цього дерева як важливого чинника життєдіяльності. Верба росте, як правило, над водою, і в свідомості українців її образ поєднувався із образами річки, криниці, джерела. За прислів’ям, де срібліє вербиця, там здорова водиця.

4-ий учень. Образ верби дуже поширений у фольклорі. Він символізує невибагливість, скромність, глибоку тугу і печаль матері-вдови, безталанної дівчини, асоціюється із одруженням.

( Лунає мелодія пісні «Летіла зозуля, кувала…» )

1-ий учень. Є у нашого народу символи сімейного добробуту: чорнобривці, маки, мальви, соняшник, барвінок, вишня, рута-м’ята, ряст, васильки, любисток…

2-ий учень. Є і цілющі образи-символи: папороть, терен, чистотіл, чебрець, полин…

3-ій учень. А образи, що найчастіше використовуються в обрядодіях - дуб, осика, тополя, явір, бук та ін.

Виступ групи етнографів про рослинну символіку Полісся

1-ий етнограф. Рослинна символіка Полісся  включає образи бузку, ясена, явора та любистку.

2-ий етнограф. Важливе значення для викристалізації національної свідомості українців мали і мають фольклорні обрядодії з рослинами, зокрема замовляння.

3-ій етнограф. Репертуар рослинних символів у замовляннях надзвичайно широкий і різноманітний. Це, мабуть, також наслідок глибокої давнини замовлянь як «жанру» і як міфосвіту. Адже рослинна символіка походить від збирання корисних рослин - того етапу стосунків стародавньої людини з природою, який передував навіть мисливству.

4-ий етнограф. «Калиновим мостом ішло три сестри: Калина, Малина, Шипшина. Не вміли вони ні шити, ні прясти, тільки вміли сікти-рубати, ріки пропускати: одна ріка водяная, друга ріка огняная, третя ріка кров’яная. Водяною огонь заливати, кров’яною кров унімати».

1-ий етнограф. «Іван  Богослов, не  однослов,  море  потоптав, мальву  посадив; мальва не прийнялась –   у народженого,   хрещеного  раба  Божого  Івана  кров уйнялась!».

2-ий етнограф. «В неділю рано Пречиста Діва плугом небо орала, небо орала, руту-м’яту сіяла. Рута-м’ята не зійшла, щоб кров не найшла».

3-ій етнограф. «Ой вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою, винеси літо,

літечко, і зеленеє житечко, хрещатенький барвіночок і запашний васильочок!».

4-ий етнограф. «Дубе, дубе! Ти чорний: у тебе, дубе, білая береза, у тебе дубочки синочки, а у березочки дочки. Тобі, дуб і березо, шуміть та густи, рожденному, хрещеному рабу Божому Івану спать та рости!».

Інсценізація легенди про чистотіл

Оповідач. Давно колись жила в селі дівчина Марія. Жила бідно з матір’ю-вдовою, працювала важко з раннього ранку до пізньої ночі. А вродою дівочою була, як пава мальована. Закохався в неї син сільського багатія Дурманюка Олекса. Покохав  щиро. Старий Дурманюк од люті аж синів. Кричав на сина. Та Олекса стояв на своєму. Старий Дурманюк пішов до сільської відьми. Заплатили їй великі гроші, аби вона якусь болячку наслала на Марію. І стара відьма зробила свою чорну справу: наворожила, нашептала, та й укрилося Марійчине біле личко бородавками. Плаче дівчина, людям на очі боїться показатися. Дізнався про те Олекса, засмутився важко. Але не сидів склавши руки: пішов до доброї ворожки і розповів їй про своє лихо. Ворожка дістала пучок сушеного зілля і сказала:

Ворожка. Віддаси Марії, нехай зварить його в полив’яному горщику. В тому відварі нехай тричі вмиє лице та промовить:

  - Зілля-зіллячко зелене, забери болячку від мене.

   Поки сонечко зі йде, хай болячка пропаде і на відьму перейде.

Оповідач. Відніс Олекса Марійці зілля, і вона знову стала вродливою.

 

Вчитель. Сьогодні ми ще раз впевнюємось, що опоетизація рослинного світу

становить   свого   роду   народнопоетичну   домінанту,  що   виявляє   себе  в

народній   творчості,   художньому слові, зрештою визначає спосіб мислення,

світобачення українців.

Виступ народознавчої групи

Ведучий. Також вагоме місце займають образи-символи рослин у святах.

( На сцені з’являються 4 дівчини, що символізують 4 пори року. Кожна з них

вдягнена відповідно до пори року, яку вона уособлює.)

Дівчина-зима.

ТРЕТЯ ПРЕЧИСТА ( 4 грудня ) – льон, коноплі, мак-видюк, рута-м’ята.

КАТЕРИНИ ( 7 грудня ) – пшоно, васильки, верба.

РІЗДВО ( 7 січня ) – васильки, калина, пшениця, валеріана.

Дівчина-весна.

СТРІТЕННЯ ( 15 лютого ) – пшениця. просо, ячмінь, овес, аїр.

ЄВДОКІЇ ( 14 березня) – пшениця, льон, коноплі, гречка, просо.

МАСЛЯНА (останній тиждень перед Великоднем) – льон, коноплі, бузок, барвінок.

ХРЕСТОПОКЛІННИЙ ТИЖДЕНЬ ( 4-ий тиждень Великого посту ) – пшениця, овес, мак.

ВЕРБНА НЕДІЛЯ ( 6-ий тиждень Великого посту ) – верба.

ВЕЛИКДЕНЬ – пшениця, клен, ясен, татарник.

ЮРІЯ ( 6 травня ) – жито, явір, осика.

Дівчина-літо.

ІВАНА БОГОСЛОВА ( 21 травня ) – дуб, осика.

ТЕРЕОДОРА ( 29 травня ) – дуб, вишня, береза.

ЗЕЛЕНІ СВЯТА – жито, хміль, папороть.

ОЛЕНИ ( 3 червня ) – льон, гречка, калина, чебрець, ряст.

ІВАНА КУПАЛА ( 7 липня ) – пшениця, ячмінь, овес, мальви, мак, любисток, папороть, барвінок.

ПЕТРА І ПАВЛА ( 12 липня ) – жито, вишня.

Дівчина-осінь.

МОТРИНИ ( 1 серпня ) – жито, терен, соняшник.

МАКОВІЯ ( 14 серпня ) – мак, чебрець, васильки, любисток.

ВАРФОЛОМІЯ ( 7 вересня ) – жито, горобина, калина, чорнобривці.

ЛУКИ ( 31 жовтня ) – пшениця, ясен, клен, явір, осика, верба, вишня.

ПИЛИПА ( 27 листопада ) – калина, вишня, верба, дуб.

Ведучий. Образи рослин вшановано не тільки в українському фольклорі, а й у творах відомих українських письменників, серед них і геній України – Тарас Григорович Шевченко. Давайте пригадаємо фрагменти творів, в яких Шевченко використав назви рослин.

1-ий читець.            Причинна

              Реве та стогне Дніпр широкий,

                  Сердитий вітер завива,

                 Додолу верби гне високі,

                  Горами хвилю підійма.

            … Ще треті півні не співали,

                  Ніхто нігде не гомонів,

                Сичі в гаю перекликались,

                 Та ясен раз у раз скрипів.

2-ий читець.                                                         І досі сниться…

І досі сниться: під горою

Меж вербами та над водою

Біленька хаточка…

... І нищечком старий читає,

Перехрестившись, Отче наш.

Крізь верби сонечко сіяє

                                                      І тихо гасне. День погас

                                                      І все почило. Сивий в хату

                                                     Й собі пішов опочивати.

3-ій читець.                 Ми в купочці колись росли з тобою

                        І яр, і поле, і тополі,

                      І над криницею верба.

Нагнулася, як та журба

Далеко в самотній неволі.

Ставок, гребелька, і вітряк

З-за гаю крилами махає

І дуб зелений, мов козак

                    Із гаю вийшов та й гуляє

                               Попід горою.

4-ий читець.                          Садок вишневий коло хати

              Садок вишневий коло хати,

                 Хрущі над вишнями гудуть.

                 Плугатарі з плугами йдуть,

                 Співають, ідучи, дівчата,

                 А матері вечерять ждуть.

( Лунає мелодія пісні «Садок вишневий коло хати» )

Ведучий. ( Звертає увагу глядачів на таблицю «Символіка кольору рослинних образів-символів»)

№ з/п

Колір

Символіка кольору

Протилежна символіка

1

Червоний

кров і вогонь, повнота життя, свобода, урочистість,

любов і пристрасть, динамізм.

ворогування, помста, війна, агресивність, гнів, боротьба, збудженість.

2

Білий колір

символ невинності, чистоти, доброчесності, радості, світла, легкості.

знак порожнечі, безтілесності, мовчання, смерті

3

Жовтий колір

світло, радість, повага, колір золота, зрілого колосся пшениці, жита, ячменю, зів’ялого листя, колір юності і радості.

колір хвороби, смерті, потойбічного світу, заздрості і ревнощів.

4

Синій колір

колір неба і моря, довір’я, вірності.

безкінечність, смуток, колір прохолоди.

5

Зелений колір

мир, спокій, юність, надії, радості, колір природи, скромності, спокою.

незрілості, недосконалості, зради, ревнощів, заздрощів

Вчитель. Українська народна творчість – це дійсно скарбниця мудрості. В ній відбито не тільки народні вірування, звичаї, обряди, пов’язані з вшануванням рослинної символіки, а й народні прикмети, поради по господарству, це своєрідний народний календар, який наші предки тримали в голові. Термін “символ” об’єднує в собі поняття об’єктивної дійсності і відкладений у свідомості умовний знак певного явища. У символах відображені прагнення людей, їхня історія, традиції.

Ведучий.   Для    українців    рослинні    образи –символи    повинні    займати першорядне місце, оскільки ми – окремий неповторний народ, який  існуватиме завдяки вірі в майбутнє!

( Хор ліцею виконує пісню поліського композитора, нашого земляка – Івана Сльоти «А льон цвіте…».)

ДОДАТКИ

Короткий словник використаних термінів і понять

АНТОЛОГІЯ – збірник кращих, вибраних віршів одного поета, групи поетів певного напряму, жанру, тематики.

ДЕРЕВО – «багаторічна рослина із твердим стволом»

ДОМІНАНТА – головний, пануючий принцип, ідея, ознака, найголовніша складова частина чогось.

ДУХОВНА КУЛЬТУРА – сукупність норм моралі, звичаїв, обрядів, вірувань, набутих людьми у процесі тривалої громадсько-історичної діяльності.

ЕМБЛЕМА – умовне, символічне зображення якого-небудь поняття, ідеї.

ЕСТЕТИЧНИЙ – специфічно духовне ставлення людини до світу, яке реалізується  через чуттєве сприйняття.

ЕТИМОЛОГІЯ – розділ мовознавста, який вивчає походження слова, його первинне («істинне») значення, шляхи, якими слово потрапило в якусь іншу мову.

ЕТНОЛОГІЯ – наука про культуру, побут, звичаї того чи іншого народу.

ЗВИЧАЙ – повсякденний усталений спосіб (правило) поведінки, складени історично, на основі людських стосунків, у результаті багаторазового здійснення одних і тих же дій та усвідомлення їх суспільної значущості.

КОЛІР – один з основних зображувальних засобів у мистецтві. У реалістичному творі служить служить найповнішому розкриттю ідейного змісту, найсилбнішому емоційному впливу.

МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності.

МЕНТАЛІТЕТ – еволюційно та історично сформована структура, яка визначає рій почуттів, думок, поведінки, і формує систему цінностей і норм життя як окремої особи, так і певних націй, народів, суспільств.

МЕНТАЛЬНІСТЬ – суб’єктивна форма об’єктивно існуючого менталітету (менталітет у вигляді соціально-історичної, етико-культурної укоріненості в бутті).

ОБРЯД – узвичаєне, обов’язкове символічне дійство, приурочене до відзначення найбільш важливих подій у житті людського колективу, родини чи навіть окремої особи.

ОБРЯДОВІСТЬ – сукупність обрядів, усталених символічних дійств, якими супроводжується громадське чи сімейно-побутове життя.

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ – один з видів метафори: перенесення ознак і властивостей людей чи живих істот на неживий предмет або явище природи, внаслідк чого вони діють, мислять, відчувають, як люди.

РОСЛИНА – одна із форм існування живої матерії на Землі.

СЕМАНТИЧНО – згідго з лексичним походженням слова.

ФОЛЬКЛОР – 1.усна народна творчість.2.сукупність народних традицій, поглядів, звичаїв, обрядів та вірувань, що набули художньо-творчого мистецького оформлення.

ФОЛЬКЛОРИСТИКА – наука, що вивчає усну народну творчість.

ФЛОРИСТИКА – розділ ботаніки, що систематизує і описує всі види рослин.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24351. Наука и власть (политология, политизация науки и проблемы управления наукой) 122 KB
  При рассмотрении проблемы взаимоотношения науки и власти следует имеет в виду два вектора анализа: а воздействие государственной власти на науку; б влияние науки на власть государственную политику. Под научной политикой понимается деятельность государственных учреждений по развитию управлению контролю финансированию науки. Государство выступает по отношению к науке в следующих основных функциях: как законодатель устанавливающий правовые основы функционирования науки в обществе в целом и конкретные нормы регулирования его...
24352. Теория и практика. Критерии истинности познания. Научная истина 98.5 KB
  Мы исходим из установки что наши знания это не абсолютные истины но рабочие гипотезы которые мы готовы сменить отбросить если они противоречат новым фактам. б Понятие истины. Объективность истины. Диалектика абсолютной и относительной истины Важную роль в обосновании принципа доверия к субъекту имеет обоснование возможности достижения объективной истины.
24353. Создание новой базы данных 9.79 MB
  Access хранит все таблицы базы данных, а также другие объекты в одном файле. Прежде, чем приступить к созданию таблиц базы данных, необходимо создать файл пустой базы данных.
24354. Герменевтика как методология 349.5 KB
  Дильтей правда был не первым мыслителем обратившим внимание на особый статус понимания в гуманитарных науках. Таким образом заслуга Дильтея заключается не в том что он выдвинул тезис об особом статусе понимания в историкогуманитарных науках науках о духе а в том что он предпринял попытку систематического развития этоготезиса. Это положение послужило позднее поводом к противопоставлению объяснения и понимания как двух несовместимых методов познания. Термин герменевтика употребляется также и в теоретическом смысле:...
24355. Три аспекта бытия науки: как познавательная деятельность, как социальный институт, как особая сфера культуры 83 KB
  Такая переформулировка имеет логическое оправдание: вопервых значение науки как элемента культуры в современных условиях выросло настолько что требует специального рассмотрения см вопрос 7 вовторых научные знания являются наиважнейшей компонентой культуры и одновременно присутствуют в двух других составляющих науки поэтому без обсуждения вопроса о сущности и роли научных знаний в жизни общества не обойтись. Знакомство с деятельной стороной науки позволяет понять не только что происходило и почему происходило но и как происходило то...
24356. Позитивисткая традиция в философии науки. О.Конт как основоположник позитивизма 41.5 KB
  Это значит что: философское знание должно быть абсолютно точным и достоверным; для его достижения философия должна использовать научный метод при познании и опираться на достижения других наук; основной путь для получения научного знания в философии эмпирическое наблюдение; философия должна исследовать лишь факты а не их причины внутреннюю сущность окружающего мира и другие далекие от науки проблемы; философия должна освободиться от ценностного подхода и от оценочного характера при исследовании; философия не должна стремиться...
24357. Неопозитивизм (логический позитивизм – Карнап, Шлик, Рейхенбах и др.). Принципы верификации, физикализма и конвенционализма 56 KB
  22 Предмет философии науки в неопозитивизме Р.Рассел Наиболее последовательную системную роль философия науки впервые приобрела в работах неопозитивистов Р. Неопозитивисты стремились создать философию науки как строгую науку которая позволила бы найти в конгломерате человеческих убеждений мнений те безусловно истинные элементы которые могли бы служить надежным базисом познания и деятельности. Философия науки по их мнению должна базироваться на строгих методологических установках основу которых составляет методология современного...
24358. Постпозитивизм. Характеристика взглядов К.Поппера (принцип фальсификации); И.Лакатоса (роль научной программы); Т.Кун (парадигма и революции в науке); Г.Фейерабенд (принцип пролиферации); М.Полани (2 типа знаний, личное знание) 130 KB
  Понимание предмета философии науки в критическом рационализме К. С точки зрения критического рационализма предметом философии науки является изучение не высказываний а наука как целостная динамичная развивающая система. А это значит что философия не только оказывает стимулирующее негативное или позитивное воздействие на науку но философские положения органически входят в тело науки.Поппер исходил из предпосылки что законы науки не выражаются аналитическими суждениями и в то же время не сводимы к наблюдениям.
24359. Проблема интернализма и экстернализма в понимании механизмов научной деятельности 54.5 KB
  60 Движущие силы развития научного познания: интернализм и экстернализм а Интернализм Что является движущими силами развития научного знания При ответе на этот вопрос исследователь сталкивается с двойственным характером существования и движения научного знания. Они развиваются по внутренней логике: вытекают одна из другой обосновывают друг друга и образуют единую систему знания. С другой стороны исследователь не может не учитывать того обстоятельства что производит эти знания конкретный субъект ученый научное сообщество и что их...