58868

Плоске і сферичне дзеркало. Лінзи. Побудова зображень за допомогою лінзи

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Повторення побудови зображення в плоскому дзеркалі малюнок на дошці на партах знаходяться дзеркала подивившись на своє зображення діти відповідають на запитання: 1 Яке зображення у плоскому дзеркалі дійсне чи уявне...

Украинкский

2014-04-30

53.5 KB

3 чел.

Тема. Плоске і сферичне дзеркало. Лінзи. Побудова зображень за допомогою лінзи.

Мета: узагальнити знання учнів про лінзи та їх фізичні властивості; сформулювати їхні практичні уміння щодо застосування про властивості лінз для подання зображень графічним методом.

Розвивати спостережливість, уміння виявити причини фізичних явищ.

Формувати інтерес до навчального предмета фізики та  вміння науково  пояснювати фізичні явища.

Виховувати любов до предмету.

Демонстрації: 1. Законів геометричної оптики.

   2. Дзеркала та різні типи лінз.

   3. Хід променів у збиральній та розсіювальній лінзах.

   4. використання комп,ютера

Тип уроку: Комбінований урок.

План уроку.

І. Організаційна частина уроку. Пояснення мети та форми проведення  уроку.

ІІ. Перевірка знань.

ІІІ. Підготовка до ЗНО.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

1) Робота в групах. (узагальнення вивченого матеріалу) Учням роздаються уривки віршів відомих авторів і учням необхідно прочитавши вірша відповісти н а поставлене запитання.

І група

Леся Українка « Тиша морська»

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем, -

В’ється стежечка злотиста

 Які оптичні явища тут описані?

(Перлистою «хвилечка»  здається внаслiдок вiдбивання сонячних променів на нерiвнiй поверхні морської води пiд різними кутами. Маленькі хвильки коливаються, змiнюючи кут вiдбивання променів,  і в наше око по черзi потрапляють і зникають вiдблиски сонячного промiння то від одних, то вiд iнших дiлянок морської поверхні, утворюючи золотисту «стежечку»).

ІІ група

 Леся Українка «У човні»

 Глянь, як хвилі від срібла блищаться!

 Глянь, як небо синіє в горі!

Вабить хвиля на море податься,

Кличе промінь ясної зорі.

 Чому небо синє?

(Сонячне бiле свiтло є «сумiшшю» свiтлових хвиль рiзних кольорiв. Заломлення різних за кольаром свiтлових пpоменів відбувається в атмосфері Землі по-різному (явище дисперсii). В найбiльшій мipi розсiюються пpoмeнi синьо-голубої частини спектра. Тому в ясну сонячну погоду небо голубе)

 ІІІ група

Іван Франко

 Сипле, сипле, сипле, сипле сніг.

З неба сірої безодні

Міріадами летять

Ті метелики холодні.

  Чому сніг білий?

(Снiг бiлий тому, що складається з дрiбненьких крижинок. А всяка подрiбнена прозора речовина (наприклад, розтовчене скло або лід) стає непрозорою і білою. Це пояснюється тим, що промені світла, потрапляючи в дрібненькі крупинки прозорої речовини, багаторазово вiд них вiдбиваються всередину на їx межi з повiтрям (явище повного внутрiшнього вiдбиття) i тiльки пiсля цього виходять у повiтря пiд довiльними кутами. Результат спостерiгаеється такий же, як i при розсiяному вiдбиваннi, при якому поверхня предметiв здається бiлою. Якщо роздрiбленiсть снiгy на маленькi часточки лiквiдувати (наприклад, залити снiг водою), то він стає прозорим).

IV група

 Тарас  Шевченко

 Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє...

 Чому ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними?

(Людське око бачить предмети завдяки тому, що світлові промені, відбившись від них, потрапляють до нас в очі, при заході сонця швидко зменшується освітленість навколишніх предметів, а значить і кількість променистої енергії, що потрапляє в наші органи зору).

V група

Олександр Пушкін «Зимнее утро»

Под голубыми небесами

Великолепными коврами,

Блестя на солнце, снег лежит;

Прорзрачный лес один чернеет,

И ель сквозь иней зеленеет,

И речка подо льдом блестит.

Скільки тут описано явищ і з якого розділу?

(Принаймнi чотири свiтловi явища. Так, голубизна неба пояснюеться особливостями дисперсії сонячного свiтла в атмосферi; блиск cнiгy i рiчки - вiдбивання свiтлових хвиль; чорнота лiсу взимку здалеку - поглинання свiтлових хвиль ycix частот, тобто, кольорiв, а також контрастнiстю зорового сприйняття на фонi бiлого снiгy; зеленою ми бачимо ялинку тому, що вона поглинае всі променi, крім зелених, якi вiдбиваються нею)

VІ група

Тарас Шевченко, уривок з поеми «Княжна»

Зоре моя вечірня,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як утворюється веселка – райдуга?

(Веселка – це оптичне явище в атмосфері, яке пояснюється розкладанням білого природного світла на кольори краплинками води в атмосфері. Потрапляючи в прозору краплю з повітря. Світло  внаслідок дисперсії розкладається в неперервний спектр, кольорові пучки якого зазнають повного відбивання і виходять назовні, розбігаючись при цьому ще на більший кут, тобто спектр робиться ще ширшим. Якщо ми при цьому знаходимось у цьому місці, куди потрапляють кольорові пучки, що потрапляють від різних численних дощових крапель, то ми і бачимо райдугу).

2) (Дослід з демонстрацією законів геометричної оптики, та уривок використанням комп,ютерної програми  11клас). На основі досліду та демонстрації комп,ютерної програми сформулювати закони геометричної оптики, які були вивчені раніше:

  •  закон відбивання світла;
  •  закон заломлення світла.

3) Готуємося до ЗНО

- Повторення побудови зображення в плоскому дзеркалі (малюнок на дошці)

- на партах знаходяться дзеркала, подивившись, на своє зображення діти відповідають на запитання:

1) Яке зображення у плоскому дзеркалі? (дійсне чи уявне?)

2) Які розміри зображення?

3) На якій відстані у дзеркалі знаходиться зображення?

4) Чи спостерігається у дзеркалі перевернуте зображення?

- Повідомлення про виготовлення і використання дзеркал:

Зеркало, стеклянное или металлическое тело с отражающей поверхностью, которая отполирована так, что ее неровности не превышают долей длины волны (электромагнитной или звуковой). В современном зеркале на полированную поверхность наносят тонкий слой металла (Ag, AI и др.) или многослойные диэлектрические покрытия, достигая высокого коэффициента отражения волн. Зеркала используются в астрономических и физических приборах, в ультразвуковой аппаратуре, в быту (обычные стеклянные зеркала). В медицине зеркало - инструмент, облегчающий осмотр определенных органов, тканей.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1.  Лінзи. Два види лінз. Демонстрація лінз.
  2.  Дослід ходу пучків світла крізь збиральну лінзу.
  3.  Хід пучків крізь розсіювальну лінзу.
  4.  Побудова променів крізь розсіювальну та збиральну лінзи.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

  1.  Чому опукла лінза називається збиральною?
  2.  Чому увігнута лінза називається розсіювальною?
  3.  Чому фокус розсіювальної лінзи називається уявним?
  4.  Побудуйте зображення предмета в лінзі. Яке це зображення?

  1.  На малюнку показано головну оптичну вісь ММ лінзи, предмет АВ і його зображення А1В1. визначте графічно положення оптичного центра та фокусів лінзи.

ІV. Підсумок. Узагальнили знання про лінзи, дзеркала та їх фізичні властивості; сформулювали їхні практичні уміння щодо застосування про властивості лінз для подання зображень графічним методом. Зв’язок фізики з математикою, біологією, географією при вивченні теми, застосування – медицина (УЗД), промисловість, транспорт (дефектоскопія), дослідження (ехолот), будівництво.

V. Домашнє завдання.  Конспект у зошиті. Побудувати зображення за допомогою лінзи у випадку 2F<d<3F.


А

В

F

А1

А

В

В1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29391. Конструктивное исполнение электрооборудования в НГП 30 KB
  Конструктивное исполнение электрооборудования в НГП должно соответствовать условиям его эксплуатации. исполнение характеризуется тем что электродвигатели имеют специальные приспособления крышки кожухи сетки. Водозащищенное IP55 IP56 исполнение электродвигатели недоступны проникновению внутрь струй воды любого направления.
29392. Нерегулируемый ЭП буровых насосов 27.5 KB
  Двигатели брызгозащишенные с влагостойкой изоляцией с самовентиляцией; наверху корпуса двигателя смонтирован возбудитель связанный клиноременной передачей с валом двигателя. Номинальное напряжение двигателя 6 кВ частота вращения 750 об мин. Так как условия пуска двигателя бурового насоса сравнительно легкие момент статического сопротивления на валу двигателя составляет примерно 20 от номинального момента двигателя а время разгона составляет 34 сек в схеме предусмотрен прямой пуск двигателя с наглухо подключенным возбудителем. Для...
29393. Особенности конструкции ЭД станка-качалки 21 KB
  имеют повышенный пусковой момент который обеспечивается за счет специальной конструкции обмотки ротора это может быть или глубокопазная обмотка 10:1 или двойная беличья клетка причем внутренняя клетка выполнена из меди а наружная из латуни имеющей большее удельное сопротивление чем медь. После вытеснения тока на поверхность сечение проводника по которому течет ток уменьшается при этом активное сопротивление обмотки ротора увеличивается и момент развиваемый ЭД при пуске возрастает так как он пропорционален приведенному активному...
29394. Регулируемый ЭП буровых насосов 66.5 KB
  В небольших пределах регулирование скорости электродвигателя буровых насосов можно осуществлять при применении асинхронных двигателей АД с фазным ротором при помощи включении в цепь ротора регулировочных реостатов. При снижении скорости на 2030 скольжение становится равным 0203 и потеря мощности в пусковых реостатах достигнет также 2030. Поэтому в настоящее время реостатный способ регулирования скорости АД не применяется. Схема обеспечивает изменение скорости вращения АД на 40 выше от номинальной.
29395. СИНХРОННЫЕ МАШИНЫ 37 KB
  Синхронные машины обладают свойством обратимости то есть могут работать как генератором так и двигателем.1а изображена схема синхронной машины с явно выраженными полюсами.1 Конструкция и электрическая схема синхронной машины с явно выраженными полюсами а б.
29396. Электрооборудование установок для насосной добычи нефти 237.5 KB
  Глубинный насос 1 станкакачалки подвешивается на колонне насосных труб 3рис. Плунжеру 2 насоса сообщается возвратнопоступательное движение с передачей энергии от балансира станкакачалки при помощи колонны штанг 4. Колонна штанг станкакачалки на устье скважины через шток соединена с головкой балансира 6 станкакачалки. Балансирный и кривошипный противовесы служат для уравновешивания нагрузки подвижной системы станкакачалки и двигателя при ходе колонны штанг вниз и вверх рис.
29397. Бесштанговые насосные установки с погружными центробежными насосами 36 KB
  Конструктивные особенности насосной установки с ЭЦН и электропривода. Установка с ЭЦН состоит из следующих основных элементов см. Серийно выпускаются ЭЦН около 30 типоразмеров с подачей от 40 до 500 м3 в сутки и номинальным напором от 400 до 1500 м. Погружной электродвигатель ПЭД ЭЦН представляет собой трехфазный асинхронный двигатель на 3000 об мин в герметичном исполнении с короткозамкнутым ротором помещенный в стальную трубу заполненную трансформаторным маслом и рассчитанный для работы при температуре пластовой жидкости до 90 0С.
29398. Электробуры. Особенности технологии электробурения 28.5 KB
  Особенности технологии электробурения. Преимущества электробурения состоит в том что используется погружной ЭД приводящий во вращение рабочий инструмент на уровне забоя и имеется возможность контролировать фактическую мощность измерительных приборов. Использование электробурения особо широко применялось в 4060 гг прошлого столетия. В то же время использование электробурения позволяет решать многие проблемы связанные с усложнением строительства скважин.
29399. Электропривод ротора 31 KB
  Требования к ЭП ротора буровой установки: Должен иметь мягкую механическую характеристику. Повышению эффективности привода ротора способствует применение электромагнитных муфт различных конструкций устанавливаемых между двигателем и ротором. Пуск и регулирование частоты вращения ротора связаны с потерями энергии в электромагнитной муфте приводящими к её нагреву и муфту необходимо интенсивно охлаждать.