58882

Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Передаючи мікрофон по ряду ланцюжком діти дають відповіді на запитання з розділу Синтаксису і Морфології: Що вивчає Синтаксис Яке речення називається простим Яке речення називається складним Які типи складних речень ви знаєте Що таке сполучник...

Украинкский

2014-04-30

33.5 KB

0 чел.

Тема:   Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому

Мета: поглибити знання учнів про складне речення, будову складносурядного  речення, засоби зв’язку в складносурядному реченні; розвивати уміння і навички розрізняти складні речення різних типів, визначити їх структуру і засоби зв’язку між простими реченнями у складносурядному; формувати інтерес до вивчення синтаксису української мови.

Обладнання: дошка, таблиця, картки, підручник.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання

Диференційоване завдання за 3 варіантами:

  •  8б. – вправа 21; 9,10б. – вправа 32; 11,12балів – скласти вірш чи твір-замальовку про «Прихід осені», вживаючи складні речення різних типів.
  •  Гра «Мікрофон». Передаючи «мікрофон» по ряду ланцюжком, діти дають відповіді на запитання з розділу «Синтаксису» і  «Морфології»:
  1.  Що вивчає «Синтаксис» ?
  2.  Яке речення називається простим?
  3.  Яке речення називається складним?
  4.  Які типи складних речень ви знаєте?
  5.  Що таке сполучник?
  6.  Які типи сполучників виділяють? Назвіть приклади?
    •  Тест  для самоконтролю. – (Додаток до уроку)

III. Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку: «Складне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому».

Мета уроку: поглибити знання  про складне речення, будову складносурядного речення, засоби зв’язку в складносурядному реченні; розвивати уміння і навички розрізняти складні речення різних типів, навчитися визначати їх структуру і засоби зв’язку між простими реченнями у складносурядному.

На дошці записані речення:

Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що речення є складносурядними. Визначити, до яких розрядів належать вжиті для зв´язку їхніх частин сполучники.

1. Старенька хата сперлась дахом в сад, а вишня в стріху свої гілки горне.

2. Хай не мліють ріки і озера, і буде в них вода цілюща й чиста.

3. Хай не згаса калинове намисто, а колос наливає повне зерно.

IV. Засвоєння теоретичного матеріалу.

Слово вчителя: Складне речення, частини якого поєднані сурядними зв’язками, називають складносурядним.

Робота в парах.

Опрацюйте матеріал, проведіть взаємоопитування у формі діалогу. Робота з підручником стор. 14, на основі таблиці.

V. Закріплення знань.

  •  Робота в мікро групах (4 особи)

Побудуйте речення за поданими схемами, запишіть в зошит.

  1.   Або  =======,  або _   _   _   _  ======= .
  2.   _   _   _   _  =======,  а  ________ =======.
  3.   ________  _ _ _ _ _  =======,  а    _______  =======.
  4.  =======   ________   _   _   _   _ ,  проте _   _   _   _   ________  =======.
    •  Завдання на картці

Завдання: продовжіть речення так, щоб утворилися складносурядні речення, які складатимуть невеликий пейзаж.

1. Грім помалу стихає, і   …

 2.Неподалік чулося дзюрчання води, а  …

 3.Від дороги тягнуться рівно поля …

 4.За селом росте пшениця,  і   …

 5.Вже й каштани розквітають навкруги,  але  …

  •  Прокоментуйте, як ви розумієте вислови:

Садок у вересні, що кожух у січні.

Вересень студений, але ситий.

Як вересніє, то й дощик сіє.

Серпень страву готує, а вересень подає до столу.

Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.

У жовтні тільки руки мерзнуть, а в листопаді й ноги дубіють.

VI. Підсумок

  •  «Ромашка», зриваючи пелюстки, повторюємо поняття, закріплюємо вивчене.

Учень підходить до дошки, зриває пелюстку, читає поняття і дає повну відповідь.

  •  «Знаю – навчаюся - вмію»  - прокоментувати ланцюжок, поєднавши з темою уроку.

VII. Оцінювання

У кожного учня на парті картка для самооцінки за усіма видами роботи, які були передбачені вчителем і виконані на уроці.

Кожен оцінює свою роботу, див. додаток.

VIII. Інструктаж домашнього завдання

 Вправа 23 (II варіант), стор.14; §2.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78343. Кинетика химических реакций 45.02 KB
  Скорость реакции гетерогенных системах. Цепные реакции. Химические реакции протекают с различными скоростями. Некоторые из них полностью заканчиваются за малые доли секунды другие осуществляются за минуты часы дни; известны реакции требующие для своего протекания несколько лет десятилетий и еще более длительных отрезков времени.
78344. Химическое равновесие 36.98 KB
  Необратимые и обратимые химические реакции. Химические реакции можно разбить на две группы: необратимые и обратимые реакции. Необратимые реакции протекают до конца до полного израсходования одного из реагирующих веществ. Обратимые реакции протекают не до конца: при обратимой реакции ни одно из реагирующих веществ не расходуется полностью.
78345. Дисперсные системы. Коллоидные растворы 56.53 KB
  Таким образом одно и то же вещество может находиться в различной степени раздробленности: макроскопически видимые частицы 02 01 мм разрешающая способность глаза микроск пически видимые частицы от 02 01 мм до 400 300 нм разрешающая способность микроскопа при освещении белым светом и отдельные молекулы или ионы. Постепенно складывались представления о том что между миром молекул и микроскопически видимых частиц находится область раздробленности вещества с комплексом новых свойств присущих этой форме организации вещества. Если...
78346. Коррозия металлов. Определение и классификация коррозийных процессов 160.12 KB
  В случае с металлами говоря об их коррозии имеют ввиду нежелательный процесс взаимодействия металла со средой. Физико-химическая сущность изменений которые претерпевает металл при коррозии является окисление металла. Любой коррозионный процесс является многостадийным: Необходим подвод коррозионной среды или отдельных ее компонентов к поверхности металла. Полный или частичный отвод продуктов от поверхности металла в объем жидкости если среда жидкая.
78347. Химические связи. Метод валентных связей 169.26 KB
  Способы образования ковалентной связи. Направленность ковалентной связи. Химические связи химическая связь взаимное притяжение атомов приводящее к образованию молекул и кристаллов.
78348. Метод молекулярных орбиталей как линейная комбинация атомных комбинаци 662.45 KB
  Мы остановимся на основных положениях метода МО начиная со способа представления молекулярных орбиталей для гомоядерных двухатомных молекул и объясним за счет каких электронов в них образуется химическая связь. На каждом энергетическом уровне может располагаться не более двух электронов. Мы уже знаем что состояние электронов в атоме описывается квантовой механикой как совокупность атомных электронных орбиталей атомных электронных облаков; каждая такая орбиталь характеризуется определенным набором атомных квантовых чисел. Метод МО исходит...
78349. Вода и растворы. Способы выражения состава раствора 140.07 KB
  Свойства воды. Много воды находится в газообразном состоянии в виде паров в атмосфере; в виде огромных масс снега и льда лежит она круглый год на вершинах высоких гор и в полярных странах. Вода содержащая значительное количество солей кальция и магния называется жесткой в отличие от мягкой воды например дождевой. При фильтровании больших количеств воды пользуются фильтрами из песка и гравия.
78350. Растворы электролитов. Изотонический коэффициент. ТЭД 228.26 KB
  Этих толчков вместе с тепловыми колебаниями ионов в кристалле оказывается достаточно для отделения ионов от кристалла и перехода их в раствор. Вслед за первым слоем ионов в раствор переходит следующий слой и таким образом идет постепенное растворение кристалла. Перешедшие в раствор ионы остаются связанными с молекулами воды и образуют гидраты ионов. Иначе говоря в результате диссоциации образуются не свободные ноны а соединения ионов с молекулами растворителя.
78351. Окислительно-восстановительные процессы. Применение электролиза 162.67 KB
  В ионных соединениях эта неравномерность распределения электронов максимальна при образовании веществ с ионной связью валентные электроны практически полностью переходят от атома одного элемента к атому другого. Прн этом элемент электроны которого смещаются к атомам другого элемента полностью в случае ионной связи или частично в случае полярной проявляет положительную окисленность. Элемент к атомам которого смещаются электроны атома другого элемента проявляет отрицательную окисленность. Число электронов смещенных от одного атома...