58904

ВИХОВНА ГОДИНА. СИМВОЛИ РІДНОЇ БАТЬКІВЩИНИ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Юнак Тризуб можна зустріти і на цеглинах підмурків Десятинної церкви у Києві і на плитах Успенської церкви у Володимир-Волинському що збудована в другій половині XI століття.

Украинкский

2014-05-02

199.5 KB

2 чел.

ВИХОВНА ГОДИНА

СИМВОЛИ РІДНОЇ БАТЬКІВЩИНИ

(У центрі сцени, що оформлена гілками калини, жовто-блакитний державний прапор України та герб. Виходять юнак і дівчина в національному вбранні).

Дівчина

Вельмишановні гості та учасники свята! Ласкаво просимо вас до світлиці причаститися прекрасним з народної криниці, зачерпнути наснаги від пісні, що не вмирає й не тьмяніє з плином часу.

Юнак

Знову воскресає українська державність. Встає з давніх київських коренів, з козацької вольності, з революційних універсалів, з голодоморів, репресій, принижень.

Читець

Народе мій, уярмлений народе,

В душі твоїй гудуть бурани волі,

Твоє ім'я благословенне й горде,

Твій синьо-жовтий стяг на видноколі.

І тризуб-герб - усе тобі від Бога,

Не знаєш гасла - боронись!

Освячений держу я спис.

Я потім бороню батьків,

Героїв славу, честь борців

Зухвальче, чолом, оком зіниць!

Тут недоторканість гробниць,

Багаття, і священний дуб,

І Володимирів тризуб.

О.Лятуринська.


Дівчина

Історичні джерела стверджують, що тризуб був і на гербі Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції. Цим знаком володарі руських земель скріплювали договори з іншими країнами.

Юнак

Тризуб можна зустріти і на цеглинах підмурків Десятинної церкви у Києві, і на плитах Успенської церкви у Володимир-Волинському, що збудована в другій половині XI століття.

Срібник князя Володимира                   малий герб УНР                     герб України

Читець

Тризуб (як сокола, що йде в піке)

Облюбував собі на лавах Рюрик.

І віщий князь Олег на вежах бурих

Лишав його зображення стрімке.

На печенігів, половців у шкурах

Цей герб наводив жах - було й таке!

І дерево життя змогло гінке

Не вимерзти в холодних кучугурах.

Сам Олександр здіймав тризуб увись,

Як з півночі підсунули колись

Навала шведів і тевтонів сила...

В.Ткаченко

Дівчина

У період роздроблення Русі тризуб витісняється з ужитку. На зміну йому прийдуть: у київській землі - спочатку двозуб, а потім зображення святого Архистратига Михаїла, у чернігівській - чорний візантійський орел, на західно-українських землях - лев, що дереться на скелю.

Юнак

Незважаючи на всілякі заборони та утиски, дух тризуба продовжував жити в українському народі. Відродження його як національного символу почалося в роки першої світової війни національно-свідомими силами, що відстоювали ідею відбудови незалежної соборної України - Русі.

Дівчина

У 1918 році на засіданні Центральної Ради її голова Михайло Грушевський висунув пропозицію затвердити державним гербом Української Народної Республіки тризуб, знак княжої влади часів Київської Русі. Роком пізніше після об'єднання УНР і Західної Української Народної Республіки державним гербом соборної України стає золотий тризуб.

Юнак

Нове народження тризуба відбулося 19 лютого 1992 року, коли було прийнято Постанову про герб України. Так цей символ, зазнавши протягом своєї тисячолітньої історії стрімких злетів і падінь, великої любові й ненависті, знову посів гідне місце в символіці нашої держави.

Читець

Захвилювалися народи,

І захитався третій Рим!

Війнуло подихом свободи

Над рабством довговіковим.

Пора відродження, - доволі

В покорі жити і ганьбі.

Цвітуть, неначе квіти волі,

Знамена жовто-голубі.

М.Луків

Дівчина

Повернувся із забуття ще один символ української державності - жовто-блакитний прапор, немало топтаний ворогами.

Читець

Здійнявся вперше він над Галицько-Волинським князівством, що відтак об'єднує під ним ще й землю київську наперекір дрібним сваркам і всупереч загарбникам чужим.

Із воєводою Дмитром як побратим боровся мужньо він під натиском ординським.

Данило Галицький над орденом Добжинським

Під стягом переміг небесно-степовим.

У синім кольорі була ознака миру,

А в жовтому народ плекав велику віру

На власний розвиток, просвіту міст і сіл.

Блакитне - виднокрай безмежний, небо чисте,

А жовте - це степів роздолля золотисте,

В яке вкраїнський люд уклав багато сил.

В.Ткаченко

Юнак

Історія появи прапорів сягає сивої давнини. В античні часи і пізніше за язичництва і введення християнства вони освячувались образом животворного хреста. У воєнний час, як згадує відомий історик і письменник XIX століття М.Карамзін, слов'яни обожнювали свої знамена і вважали їх святішими від усіх ідолів. Без них військо не відправлялось у похід і не вступало в бій.


Дівчина

З історичних джерел дійшли до нас скуті відомості про кольори прапорів Київської Русі. Однак наш народ віддавав перевагу синьо-жовтим кольорам: синє небо, синій камінь, синя хмара, золота роса, золота зброя, золоті стріли...

Юнак

У цьому можна пересвідчитись, побувавши в столиці нашої держави Києві. На брамі Володимирського собору - фігури святих Ольги і Володимира, які зображені саме на жовто-блакитному тлі.

Цими ж барвами насичені й інтер'єри Софіївського та Володимирського соборів.

Читець

Чи не такі ще в нації другої

Теплом благословенні кольори?

Де синє небо - з мрії золотої

Несе до Бога наші прапори.

І колискове материнське слово

З молитвою всесвітнього вітця...

О, як тобі, містечко світанкове,

Ці синьо-жовті барви до лиця!

Юнак

З виникненням Запорізької Січі найважливішого розвитку набуває прапорництво. Кожен полк, кожна сотня мали окремий стяг. На Січі особливо популярним був малиновий.

Гей там, на горі, Січ іде,

Малиновий стяг несе.

Цими рядками з народної пісні навічно вкарбовано в історичну пам'ять символ війська запорозького, символ української державності за часів гетьманщини. Найбільшою святинею запорожців була червона корогва із зображенням білого Архистратига Михаїла - покровителя козацтва. За цим прапором несли ще один - червоний, із зображенням герба того чи іншого гетьмана.

Починаючи з XVIII ст., все більше козацьких прапорів виготовляється з блакитного полотна, на 'якому золотою фарбою зображуються хрести, небесні світила, зброя, постаті святих, на лицьовому боці полкових і сотенних стягів - козак у золотому чи жовтому шитті.

В останній період існування Запорізької Січі виготовляються знамена з поєднанням жовто-блакитних кольорів.

Дівчина

Уважно придивіться до репродукції картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану". З-поміж інших прапорів бачимо жовто-блакитний. В описі видатного російського філолога, знавця давніх пам'яток України Федора Корша, про картину сказано: "Знамёна козацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своєму цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличия в Южной России (Малороссии) ещё со времен великих князей киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы, согласно повелению императрицы Екатерины Великой...".

Юнак

Пізніше в Києві та інших містах України швидко розповсюджувались жовто-блакитні знамена. І в березні пам'ятного 1918 року Центральна Рада затвердила прапор в такому поєднанні кольорів символом УНР. Головним ініціатором вибору прапора був М.Грушевський, котрий добре знав традиції української символіки.

Дівчина

Павло Тичина так описав проголошення УНР.

Читець

Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли,

Не білі голуби - ангели в небі полетіли,

Ой, там зібралися під прапори,

Під сонячні ще й сині.

Віднині не буде більше пана

У вільній Україні.

Юнак

За гетьмана Павла Скоропадського прапор замінили на жовто-блакитний, що символізує небо України над її золотими пшеничними полями. У такому поєднанні він 28 січня 1992 року затверджений Верховною Радою України як державний прапор.

Читець

Задвигтіли гранітні майдани

Синьо-золотих твоїх порогів.

Київ з яблуками та медами

Волю вийшов вітати ізнов.

Хай земля більше рабства не знає,

Мироносне коріння снує.

Вже доба однодумства минає,

Многомислія час настає.

В. Забаштанський

Дівчина

Стверджують: на світі стільки пісень, скільки живе українців. Під час виконання хором імені Г.Верьовки пісень "Заповіт", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Ще не вмерла Україна", що стали національними гімнами, люди підводяться з місць, завмирають у святому благовінні.

Юнак

Пісня душа народу, а національні гімни - найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно патріотичних устремлінь.

Дівчина

Гімн у Стародавній Греції - це урочиста хвалебна пісня на честь богів і героїв. Гімн - це й музичний твір, що виражає піднесений стан. Гімн державний - офіційна урочиста пісня, що прославляє і вшановує народ, державу, високу ідею.

Юнак

Волелюбність українців живе в історичних піснях і думах, творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Вороного, Олександра Олеся, діячів "Руської Трійці", зокрема Маркіяна Шашкевича, членів Кирило-Мефодіївського братства, молодого покоління борців за волю України -Миколи Міхновського, Юрія Липи, Олени Теліги...

Дівчина

Переважна більшість пісень-гімнів народилася в Західній Україні, на Галичині, коли під впливом революції 1848 року в Європі піднялися на маніфестації жителі цього краю. Першим українським гімном став твір І.Гушалевича на мелодію Д.Січинського "Мир вам, браття...".

Юнак

І.Франко писав: "Постала ся пісня, що сталася 1848 року, немов девізом русинів, їх національним гімном, здобула собі відразу широку популярність, була навіть окремою карткою видана і роздана в Празі руською делегацією на Слов'янський з'їзд іншим представникам слов'янства".

Дівчина

Особливої популярності набула пісня-гімн І.Франка "Не пора", музику до якої написав Денис Січинський.

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить!

Довершилась України кривда стара

Нам пора для України жить!

Не пора, не пора, не пора

В рідну хату вносити роздор!

Най пропаде незгоди проклята мара

Під України єднаймось прапор!

Бо пора се великая єсть!

У завзятій важкій боротьбі

Ми поляжем, щоб волю, і славу, і честь

Рідний краю, здобути тобі!

Юнак

Дата написання вірша невідома, а світ він побачив у 1887 році в збірці І.Франка "З вершин і низин" (цикл "Україна").

Дівчина

Близький до гімну "Не пора" твір поета Гаврила Гордого та композитора Осипа Кишакевича "Не плакати нам", у якому звучить заклик боротися за вільну Україну.

Не плакати нам, і сльози не лить.

Не нам, козакам, те діло робить.

Хай плачуть ляхи, хай плаче москаль

Здіймаймось вгору, летімо у даль.

Не нам вже просить, не є ми раби.

Не нам вже тужить, ми вільні сини.

Гей, скоро у бій, гей, скоро ідім,

Вкраїну вільную ми знову здвигнім.

Юнак

Нелегка доля випала нашим співвітчизникам. Перші заробітчани з України, як відомо, виїздили в Європу, Канаду, США, свято вірячи, що нова земля стане для них вітчизною тимчасово. На своїх зібраннях гуртом співали пісні-гімни про повернення на землю батьків, плекаючи надію, що їхні мозолясті руки знадобляться неньці-Україні. Українці своєю любов'ю і працею оживили чужу землю, відстояли себе по світах як нація і народ. Калинова гілка з України сто літ цвіте в Бразилії, Канаді, Америці як продовження нашого роду.

Співучий волелюбний український народ за свою історію створив чимало чудових пісень, що стали гімнами. Серед них "Заповіт" Тараса Шевченка, музику до якого написав Гордій Гладкий. Ця пісня звучить сьогодні багатьма мовами народів світу.

(Уривок із "Заповіту")

Дівчина

Хто не знає чудової української пісні "Реве та стогне Дніпр широкий", яка увійшла в історію культури нашого народу як дорогоцінний духовний скарб. Здобула вона і всесвітнє визнання.

(Звучить пісня)

Юнак

Ще один неофіційний гімн українського народу - пісня "Ой у лузі червона калина" полонить серця людей щемливою любов'ю до рідної землі, вселяє незламну віру в те, що, об'єднавшись, відродимо Україну.

Дівчина

Виникла ця пісня в період зародження січового стрілецького руху і була для його учасників своєрідним національним гімном. І слова, й мелодія її в своїй основі наскрізь народні, бо для українців червона калина - символ рідного краю, дівочої чистоти, вірності й краси.

Юнак

Ось і підійшли ми до пісні пісень української нації, тієї, що викликала за всю історію найбільше нападок багатостраждальної пісні-гімну "Ще не вмерла Україна".

(Тихо звучить пісня)

Дівчина

Перш ніж стати соборним, всеукраїнським твором, музичним гербом духовного відродження нації, урочистою патріотичною присягою, ця пісня пройшла довгий тернистий шлях. Жодному іншому творові української культури не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо втілено споконвічну мрію народу стати суверенним, здобути волю, виражено віру у відродження України. Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, вбивали...

Юнак

Один рядок цієї пісні, що дав назву віршеві, понад 150 років викликав страх кількох режимів - царського, польсько-шляхетського, румунсько-боярського. У недалекому минулому за виконання цієї пісні та поширення її тексту можна було жорстоко поплатитися. Вірш був заборонений, не входив до жодних видань.

Дівчина

Створив цю пісню Павло Чубинський - відомий український фольклорист, етнограф, поет.

Юнак

Нелегким був шлях митця. Народився він 27 січня 1839 року в Борисполі поблизу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту. Своє життя пов'язав з дослідженням та збиранням українського фольклору. У 1862 році Павла Чубинського за "українофільську діяльність" було заслано на поселення до Архангельська. У 1863 році, коли сумнозвісним циркуляром міністра внутрішніх справ Валуєва було заборонено українську мову, з далекого північного заслання поет передав вірш "Ще не вмерла Україна".

Дівчина

Під розлоге українське небо пісня злетіла в Галичині. Четвертий номер журналу "Лита", що побачив світ у 1863 році, помістив вірш разом з поезіями Кобзаря "Мені однаково", "М.Костомарову", "Заповіт". Під цими творами стояв підпис "Шевченко", можливо, через те, що не було точних відомостей, кому належить поетичний текст. Так побачив своє життя майбутній гімн.

Юнак

Вперше ця пісня зазвучала в селі Млини (нині це територія Польщі), де жив і працював автор музики до вірша Михайло Вербицький. За життя композитор, певно, не знав, що його твір набуде великої популярності. Так, вірш "Ще не вмерла Україна", написаний П.Чубинським, уродженцем Наддніпрянщини, став піснею в Галичині.

Дівчина

Роль національного гімну пісня виконувала за існування УНР, хоча державне затвердження як офіційний гімн Карпатської України отримала лише 15 березня 1939 року. Пісня, що була забороненою в Радянській Україні, у період демократичного відродження пробудила дух, волю українців.

Юнак

І ось настала довгождана мить, коли 24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною державою. І по-новому, гордо зазвучав безсмертний національний гімн-пісня "Ще не вмерла Україна".

Ведучий

Гімн, створений двома синами розділеної України, повернувся до пісенної скарбниці народу. То ж прилучимося до її мелодії, передамо в спадок іншим, щоб могли сказати світові: "Ми - український народ!".

(Звучить гімн "Ще не вмерла Україна", всі встають).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84609. Организация сбыта товаров в оптовой торговле и оценка его эфективности на примере предприятия ООО Сибирский деликатес 110.98 KB
  Цель курсовой работы – разработка мероприятий по совершенствованию сбытовой деятельности с целью достижения устойчивого состояния предприятия на рынке и конкурентоспособного положения оптового предприятия.
84610. Разработка рецептуры питьевого йогурта со злаковыми культурами 1.25 MB
  Целью нашей работы является разработка рецептуры питьевого йогурта со злаковыми культурами. Рецептуры указаны в государственных отраслевых стандартах технических условиях технологических инструкциях.
84611. Модернизация системы автоматического регулирования температуры в термокамере машины ТО-180 14.69 MB
  Стабилизацией называю. процесс придания камвольным тканям - тканям из смеси шерсти с синтетическими волокнами устойчивых фиксированных размеров и рисунков ткацкого переплетения, а также способности противостоять образованию необратимых деформаций в процессах последующей обработки и эксплуатации.
84612. Расчет и проектирование фундаментов зданий и сооружений 1.29 MB
  Проектирование фундаментов на естественном основании Предварительное назначение основных параметров и размеров фундаментов Определение расчетного сопротивления грунта Конструирование фундамента и уточнение действующих нагрузок Определение вертикального напряжения от собственного веса грунта на...
84613. АНАЛИЗ И СИНТЕЗ ТИПОВЫХ ЭЛЕКТРОННЫХ УСТРОЙСТВ 15.7 MB
  Построение логарифмической амплитудно-частотной характеристики (ЛАЧХ) преобразователя сигналов на операционном усилителе. Для заданной схемы преобразователя аналоговых сигналов на операционном усилителе (ОУ) рассчитать и построить его ЛАЧХ и определить основные параметры данного устройства.
84614. Основы организации и функционирования бюджетной системы Российской Федерации 327.7 KB
  Цель данной курсовой работы – определение места и значимости внебюджетных фондов социального назначения в социальной политике государства. Для достижения поставленной цели необходимо решить следующие задачи: Рассмотреть сущность и задачи социальной политики государства.
84615. Фирменные холодные блюда и закуски ресторанов г. Омска: ассортимент, технология приготовления и оформления 757.41 KB
  Цель курсовой работы: изучить ассортимент, технологию приготовления и оформления холодных блюд и закусок ресторанов г.Омска. Задачи курсовой работы: Провести сравнительный анализ ассортимента холодных блюд и закусок в предприятиях общественного питания г.Омска. Дать рекомендации по обновлению меню.
84616. Маркетинговые службы в системе управления предприятием ресторанно-гостиничного бизнеса, их функции и задачи 72.32 KB
  На Западе о маркетинге заговорили лишь начиная с середины девятнадцатого века. Первым, кто высказал предположение о том, что маркетинг должен быть центральным направлением деятельности предприятия, а работа с собственным кругом потребителя – задачей менеджера, был Сайрус Маккормик.
84617. Кодирование информации в защищенных компьютерных сетях 833.5 KB
  При цифровом кодировании дискретной информации применяют потенциальные и импульсные коды. В потенциальных кодах для представления логических единиц и нулей используются только значение потенциала сигнала, а его перепады, формирующие законченные импульсы, во внимание не принимаются.