58917

Підвищення зацікавленості та мотивації навчання учнів 5 – 6 класів на уроках української мови через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій

Научная статья

Педагогика и дидактика

Результативність реалізації навчальної мети свідомість міцність і глибина знань учнів з української мови перебуває у прямій залежності від активної зацікавленості предметом бажання знати його тобто від рівня мотивації учнів до вивчення предмету.

Украинкский

2014-05-02

93 KB

5 чел.

«Підвищення зацікавленості та мотивації навчання учнів 5 – 6 класів на уроках української мови через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій»

На сучасному етапі модернізація навчально-виховного процесу покликана сприяти формуванню та розвитку творчої особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті. Для цього їй потрібні певні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов.

Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові, тому що саме вона найглибше пронизує свідомість і підсвідомість людини, доносить інформацію про навколишній світ.

Вивчення української мови в школі передбачає, як відомо, реалізацію 3 основних завдань: 1) дати учням знання з мови і вміння використовувати їх у практиці; 2) розвивати мислення, творчі вміння й здібності; 3) виховувати національно свідому особистість.

Результативність реалізації навчальної мети – свідомість, міцність і глибина знань учнів з української мови перебуває у прямій залежності від активної зацікавленості предметом, бажання знати його, тобто від рівня мотивації учнів до вивчення предмету.

Починаючи викладати українську мову в 5 класі, я ставила перед собою питання: як зробити урок не лише пізнавальним, інформативним, але й підтримувати у дітей зацікавленість предметом, бажання вчитися, зробити урок цікавим, підвищити у школярів мотивацію до навчання?

Шукаючи відповідь на це питання, я дійшла висновку, що зацікавити, вмотивувати учнів до вивчення предмету можна шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів.                                                                 

Як відомо, вся діяльність дитини складається з окремих послідовних операцій. Спочатку учень сприймає інформацію, а далі мислить на підставі її. При цьому дуже важлива зацікавленість у цьому процесі. Причому, всі ці операції взаємопов’язані між собою. Тому вчитель має спрямувати всі свої творчі зусилля на створення системи активних методів навчання, що будуть спрямовані на активізацію мотивації учнів до навчання та їх пізнавальної діяльності.

Активні  методи навчання – це такі методи, які забезпечують засвоєння інформації учнями в активній діяльності. Тому до них можна віднести ігрові завдання та інтерактивні технології навчання.

Психологічний стан учня в процесі пізнавальної діяльності, його зацікавленість, розуміння мотивації у навчанні залежить від тієї активності, яку він проявляє на уроці.

Працюючи два роки над проблемною темою «Підвищення зацікавленості та мотивації навчання учнів 5 – 6 класів на уроках української мови через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій», я спираюсь на педагогічний досвід доктора педагогічних наук , професора О.Пометун, кандидата педагогічних наук Л.Пироженко (які займаються вивченням використання у навчанні інтерактивних технологій) та кандидата педагогічних наук Г.Передрій (яка обстоює ідею використання ігрових форм роботи ). Але якщо питання впровадження інтерактивних технологій навчання є одним з нових у педагогіці, то на використання ігрових завдань, які допомагають підвищити мотивацію учнів до навчання, зацікавити їх предметом, педагоги наголошували і раніше.

Вивчаючи їх досвід, я зрозуміла, що на сьогоднішній день покликані зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дасть змогу постійно підтримувати високий тонуc  дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення саме інтерактивні технології та ігрові завдання.

Це підтверджують і результати психолого-педагогічних досліджень   останніх років, за якими у середньому за допомогою гри учні засвоюють навчальну інформацію на 70%, а інтерактивне навчання дає 50 – 90% засвоєння матеріалу (завдяки практиці через дію, негайному застосуванню та навчанню інших).

Робота над даною проблемною темою, впровадження її у власний педагогічний досвід, дали мені змогу переконатися в тому, що поруч з пояснювально-ілюстративними прийомами вчитель повинен застосовувати нові, особистісно зорієнтовані, в яких посилений творчо-діяльнісний компонент. Лише в цьому разі учні під керівництвом учителя здобувають (а не отримують) справді необхідні знання, вміння, навички. І починати таку роботу необхідно відразу, з 5 – 6 класу, тому що саме в цьому віці у дітей зникає безумовна мотивація до навчання, і вчителю необхідно викликати і посилити у школярів власні корисні мотиви у навчанні, викликати інтерес, сприяти кращому засвоєнню і запам’ятовуванню відомостей з мови.

Дані завдання мені, як учителю, вдається реалізовувати, використовуючи на уроках української мови в 5 – 6 класах ігрові завдання та окремі інтерактивні технології навчання, які дають змогу створювати на уроці ситуацію успіху, включати ігрові моменти, супроводжувати роботу доброзичливим коментарем, що дуже важливо для учнів 5 – 6 класів з огляду на їхні вікові психологічні особливості. На таких уроках запорукою успіху стає вміння створити атмосферу пізнання, пошуку, зацікавленості.  

Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови в 5 – 6 класах, я побачила, що завдяки таким технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки. Все це сприяє розвитку творчого, критичного мислення.  

Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.  

Що стосується впровадження даних технологій на уроках мови в 5 – 6 класах, то я, звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки найдоступніші, найзрозуміліші для учнів. Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення». 

Наприклад, інтерактивну технологію «Мікрофон» використовую на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

В такий же спосіб можна провести етап підсумку уроку, поставивши до учнів питання : чи досягнута мета уроку? чи довідались вони щось нове? Чи збагатили свої знання, словниковий запас тощо? чи сподобався урок? чим?

Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» застосовую, якщо потрібно  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:

  1.  Я вважаю,…
    1.  Тому що …
    2.  Отже,

Цю ж технологію можна застосовувати і під час підсумків уроку, коли перед учнями стоїть питання:

  •  Чого не вдалося досягти на уроці?
  •  Що було особливо вдалим?

Наприклад, вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , використовую для АОЗ з теми інтерактивну технологію «Мозковий штурм» :

  •  Якого правила стосується сполучення слів «кафе птах»?
  •  Сформулюйте це правило.
  •  Наведіть приклади слів на це правило.

На етапі формування вмінь і навичок використовую інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад, в 6 класі при вивченні теми «Групи прикметників за значенням» кожен учень витягає аркуш з    написаним на ньому прикметником. На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «якісні», «відносні», «присвійні». Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій прикметник і обґрунтувати свій вибір.

Використовуючи на уроках дані технології, я побачила певний результат: учні не лише засвоюють знання, але й розуміють, вчаться їх застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Тобто, така робота сприяє дуже високому рівню активності учнів, що, на мою думку, є результатом того, що головним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих учнів.

Мені ж, як вчителю, використання таких технологій дає змогу розв’язувати ряд завдань: пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до моєї думки, розвивати критичне мислення школярів, навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів, вміти аргументувати власні думки, змінювати їх, якщо вони невірні тощо.

Також мені допомагають сприяти підвищенню пізнавальної діяльності, мотивації учнів 5 – 6 класів до вивчення мови ігрові завдання, які я        намагаюся використовувати на своїх уроках частіше (якщо це вмотивовано типом уроку, його завданнями), тому що вони, у поєднанні з іншими формами роботи, сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок учнів, розвивають пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища. До того ж, школярів цього віку лінгвістичні ігри певною мірою активізують.

Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

Досягненню вищезазначених завдань і цілей уроку сприяють цілий спектр лінгвістичних ігор, які я використовую на уроках мови у 5 -6 класах: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель», «Словопіраміда» тощо.

Ігрові завдання я використовую на різних етапах уроку, тому що вони дають можливість і активізувати увагу учнів, і відпрацювати засвоєні знання, і зняти напруження, і підвищити продуктивність роботи. Наведу декілька прикладів використання ігрових завдань:

  1.  5 клас. Тема. Антоніми

На етапі актуалізації опорних знань пропоную учням ігрове завдання «Відгадай загадку» :

 Куций хвіст і довгі ноги.

 Уночі і вденьтривоги.

 Миру й спокою не знаю:

 Всіх боюся, утікаю.  (Заєць)    

Учні відгадують загадку. Вчитель підкреслює крейдою різних кольорів пари слів (куций – довгі, уночі – вдень, тривоги - спокою).

«Мозковий штурм»

  •  Чому саме ці слова об’єднано вчителем у пари?
  •  Що можна сказати про значення даних слів?
  •  Що можна сказати про їх належність до частин мови?
  •  Як називаються такі слова?

Далі – робота по вивченню теми.

  1.  6 клас. Тема. Написання прізвищ
  2.  На етапі закріплення знань учням пропоную для розв’язання лінгвістичну задачу :

Після закінчення уроку вчителька попросила учня покликати до кабінету Онищенка. Хлопець, вийшовши з кабінету, замислився: кого ж потрібно покликати, адже в класі є і Олена Онищенко, і Петро Онищенко?                                                                                                            

  1.  На етапі формування вмінь і навичок застосовую різноманітні ігрові  завдання:
    1.  5 клас. Тема. Вживання апострофа

Розв’язати ребуси. Пояснити написання даних слів.

          7Я (сім’я),  гі  (підгір’я).

                        під  

                                                               

  1.  5 клас. Тема. Спільнокореневі слова

«Сходи»

Заповнити «сходи» спільнокореневими словами.

л

і

с

л

і

с

л

і

с

л

і

с

х

і

д

х

і

д

х

і

д

х

і

д

х

і

д

 

Гра «Аукціон» (Тема. Фразеологізми )

 Проводиться у формі аукціону або естафети: за 3 – 4 хв. учні повинні назвати якомога більше фразеологізмів зі словами: голова, язик, око, зуби, ноги.

  

«Сховане слово»

Доберіть до кожного слова антонім і прочитайте «сховане» слово. Всі слова –антоніми повинні починатися однаковою літерою.                                                                                                                      

  1.  Конкретний. 2.Мирний. 3.Неохайний. 4.Відносний. 5.Пасивний. 6.Синтетичний. 7.Неологізм. 8.Симпатичний.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Орфографічна естафета

Клас ділиться на команди (за рядами). На дошці записано слово з орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням. (Наприклад: директор – «Рукавичка» - ательє…).

«Зайвина» ( 6 клас. Тема. Іменник. Повторення )

Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.

  1.  Марш, вежа, круча, плече, надія.
  2.  Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.
  3.  Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.
  4.  Для перевірки рівня засвоєння теоретичних знань використовую гру «Ти – мені, я - тобі». Учні заздалегідь мають підготувати питання з теорії теми, що вивчається, для однокласників.
  5.  Також учні отримують домашнє завдання (для виконання за бажанням) ігрового характеру: скласти кросворд, ребус, лінгвістичну задачу,            «Зайвину». Такі завдання, як правило, діти виконують із задоволенням, докладаючи і знання, і творчі здібності. Так, наприклад, при вивченні теми «Будова слова. Словотвір» учениця 6 класу склала лінгвістичну гру для однокласників «Відгадай слово» :

А)Відгадайте слово, у якому: корінь від слова земля, суфікси від слів весняний, ліжко, закінчення від слова лопата (землянка).

Б) Відгадайте слово: державна пісня + частина світу (гімназія).

В) Відгадайте слово: вороняче слово + гральна карта (картуз).

Г) Відгадайте слово, у якому: префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).

Крім того, використовую в 5 – 6 класах нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження тощо, які також зацікавлюють учнів і підвищують рівень пізнавальної діяльності і мотивації до вивчення рідної мови.

Отже, виходячи з власного досвіду, можу зробити висновок, що використання на уроках української мови в 5 – 6 класі окремих інтерактивних технологій та ігрових завдань дійсно підвищують рівень пізнавальної діяльності та мотивації учнів, зацікавлюють їх, що сприяє бажанню виконувати ті чи інші види робіт,а відтак – засвоювати навчальний матеріал у співпраці, співтворчості, шляхом самостійної роботи думки. А мені (як учителю) дає змогу диференціювати, індивідуалізувати процес навчання, розвивати аналітичне мислення учнів, формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності, сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми.

Зрозуміло, що при використанні інтерактивних технологій, ігрових завдань, виникають і деякі труднощі, а саме:

  •  іноді важко контролювати процес взаємонавчання,
  •  за невдалого взаємонавчання потрібно перенавчати учнів,
  •  результати роботи учнів менш передбачувані,
  •  виробити в учнів розуміння того, що метою уроку є не просто гра, а гра дидактична, спрямована в першу чергу на засвоєння певних знань,
  •  організувати роботу всіх учнів, які повинні зрозуміти і дотримуватися правил, що вимагає та чи інша технологія або гра,
  •  навчитися вислуховувати думку іншого,
  •  навчитися аргументовано висловлювати свою думку.

Організовувати свою пізнавальну діяльність під час виконання ігрових завдань, інтерактивних вправ школярів потрібно навчати поступово, тому я практикую, починаючи з 5 – 6 класу, використання зазначених технологій і форм роботи, плануючи ускладнення їх в старших класах.


Література:

  1.  Про Концепцію загальної середньої освіти. Середня освіта, № 2, 2002.
  2.  Національна доктрина розвитку освіти. Освіта України, № 33, 2002.
  3.  Концепція Миколаївської гімназії № 4, від 21.12.2001.
  4.  Глазова О.П. Українська мова. 6 клас. Матеріали до уроків: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2000.
  5.  Житник Б.О. Методичний порадник: форми і методи навчання. – Харків: Вид. група «Основа», 2005.
  6.  Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури / Упорядник К.Ю.Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
  7.  Інтерактивні технології на уроках української словесності / Укладач Р.Орищин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008.
  8.  Кривокінь І. та ін. Інтерактивні технології – шлях до формування творчої особистості. – Завуч, № 28, 2008.
  9.  Майстер-клас учителя української мови: 6 клас / Упорядник О.Несисюк. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005.
  10.  Одарченко В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках мови. – К.: Радянська школа, 1982.
  11.  Передрій Г. Про цікаві завдання й ігрові форми роботи з української мови. – Диво слово, № 1, 2005.
  12.  Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
  13.  Радзіх С. Інтеграція інтерактивних технологій на уроках української словесності. – Тернопіль: підручники і посібники, 2007.
  14.  Рудницька О.Б. Нетрадиційні завдання з української мови. 5-9 класи. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Мандрівець, 2004.
  15.  Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови: - Х.: Вид. група «Основа», 2007.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69919. Предмет и задачи информатики 102 KB
  Наскальная живопись клинопись устная речь музыкальные звуки нотные знаки для их записи алфавит телеграф радио телефон телевидение компьютеры вот лишь некоторые звенья цепи попыток совершенствовать способы получения сохранения обработки и передачи информации.
69920. История как наука 63.5 KB
  Историческая наука: предмет особенности функции. Историческая наука: предмет особенности функции. Предмет исторической науки прошлое человеческого общества Особенности исторической науки: гуманитарная наука субъективность исторического знания тесная связь истории с политикой...
69921. Предмет и задачи истории как науки 83 KB
  Превращение истории из отрасли культуры в науку представляло собой довольно длительный процесс и завершилось на рубеже XIX-XX вв. Объект изучения для истории вся совокупность фактов характеризующих жизнь общества и в прошлом и в настоящем.
69922. История журналистского образования 120 KB
  Общая структура курса Основы журналистики История журналистского образования Первые журналистские школы стали появляться на рубеже XIXXX вв. Родоначальницей журналистского образования в Европе считается Высшая школа социальных наук в Париже со специальным факультетом журналистики.
69923. История развития техники 51 KB
  Индустрия туризма включает туроператорские и турагентские фирмы средства размещения предприятия питания транспортные средства спортивные и культурно-анимационные учреждения. Современный туризм немыслим без развитой инфраструктуры: средств связи транспортных систем энергетических систем...
69924. ПРЕДЫСТОРИЯ СЕСТРИНСКОГО ДЕЛА 165 KB
  Медицина существует столько же, сколько существует культура. Медицина является не только наукой, но и социальным институтом, т.е. исторически обусловленной системой социальных учреждений. О сестринском деле говорят, что это самая юная наука и самое древнее искусство.
69925. Господарське право в системі права України 111.5 KB
  Своєрідність господарських відносин, що становлять предмет правового регулювання, та методів їх регулювання створюють господарське право як самостійну та особливу галузь права. Господарське право як галузь права та законодавства виникла пізніше багатьох інших правових галузей...
69926. Киевская Русь: образование и основные тенденции развития государственности 102 KB
  Вопросы: Происхождение восточных славян их социальная и общественная организация. Индоевропейская семья представлена в нашей стране в основном славянской иранской армянской и греческой группами. Самая большая славянская группа подразделяется на три подгруппы: восточную западную и южную.
69927. КРАТКАЯ ИСТОРИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА, РЕГЛАМЕНТИРУЮЩЕГО ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ 41 KB
  Элементы правового регулирования медицинской деятельности появились одновременно с зарождением медицины. Но уже появляются отдельные указы посвященные вопросам медицинской деятельности. Большую роль в истории правовой регламентации медицинской деятельности сыграл...