58920

Головні й другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні. Складання речень за малюнками

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: дати дітям поняття про головні і другорядні члени речення. Що таке речення Що виражає речення Які види речень за метою висловлювання ви знаєте Що називається розповідним реченням Які знаки ставляться в кінці розповідного речення Приклад.

Украинкский

2014-05-02

41.5 KB

3 чел.

Урок української мови

з використанням елементів інноваційних інтерактивних технологій

Тема:

Головні й другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні. Складання речень за малюнками.

Мета: дати дітям поняття про головні і другорядні члени речення. Навчити їх визначати підмет та присудок. Розвивати мовлення, пам¢ять, увагу, спостережливість, мислення. Активізувати словниковий запас учнів.

Виховувати любов та пошану до української мови, бережливе ставлення до природи.

Перебіг уроку

Організаційний момент.

- Діти, я сьогодні прийшла до вас на урок з хорошим настроєм. Підніміть руки у кого такий же настрій. А у кого поганий. У кого байдужий. Я думаю, що до кінця уроку у вас настрій покращиться. Адже,  урок української мови не може залишати вас байдужими.

Сіли, діти, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли,

Працювати почали.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Прочитайте прислів’я, яке записане на дошці.

Дерево сильне корінням, а людина – знаннями.

Як ви розумієте це прислів’я?

Що ми повинні здобувати на уроці?

Яку тему ми розпочали вчити?

3. Актуалізація опорних знань.

Що таке речення?

Що виражає речення?

Які види речень за метою висловлювання ви знаєте?

Що називається розповідним реченням?

Які знаки ставляться в кінці розповідного речення? Приклад.

Що називається питальним реченням?

Які знаки ставляться в кінці питального речення? Приклад.

Що називається спонукальним реченням?

Які знаки ставляться в кінці спонукального речення? Приклад.

4. Оголошення теми та завдань уроку.

Сьогодні ми будемо продовжувати працювати над реченням.

5. Робота в зошиті.    

Каліграфічна хвилинка.

Відгадайте загадку і скажіть яке слово пропишемо на каліграфічній хвилинці.

Чудо-сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця –

Білокоса, білолиця.

Рукавом махає -

Сріблом все вкриває.

Що це за цариця? (Зима).

Складання сенкану.

Сенкан

Зима

Холодна, снігова.

Прийшла, завітала, поморозила.

До нас прийшла морозна зима.

Пора року.

- Складіть до картинки питальне, розповідне,  спонукальне речення зі словом зима.

Графічний диктант.

- Я читаю речення, а ви записуєте види речень за метою висловлювання.

Чи вже прийшла зима?

Ніжно падають сніжинки на дороги і будинки.

Зовсім мало птахів осталося зимувати.

Чого ж вони осталися зимувати?

Летіть, пташки, до годівничок!

Там є насіння соняшника.                                               Відповідь: П Р Р П С Р

5. Пояснення нового матеріалу. 

Зі слів складіть речення. ( Колективна робота на дошці).

Падають білесенькі сніжинки на дорогу.

- Діти а чи бувають в  реченні  головні слова?  

І тема уроку: «Головні й другорядні члени речення».

До головних членів речення відноситься підмет та присудок.

Підмет відповідає на питання хто?  що?

Присудок відповідає на питання що зробив?  що робить?

6. Робота з підручником.

Прочитайте правило на с.74.

Повернимося до нашого речення і встановимо зв’язок між словами цього речення.

- Чи зв’язані слова в цьому реченні між собою?  

- Як встановити цей зв’язок?  

За допомогою питань. Питання ставимо від головних членів речення.

- Що означає встановити зв’язок слів у реченні?  

7. Фізкультхвилинка.

8. Усвідомлення та закріплення матеріалу.

Робота в парі (у зошиті).

Завдання:

Поділити текст на речення. Познач початок і кінець кожного речення.

Поставити розділові знаки.

У другому реченні підкреслити головні члени речення.

Як гарно в лісі білим снігом вкрилися дерева а хто це стільки соснових шишок накидав під дерево це дятлова кузня на високій сосні подивись на чудову птицю.

9. Групова робота. Естафета.  

- Зберіть  зі слів речення. Прочитайте.

(Діти поділені на 8 груп. Речення розрізані. Діти мають зібрати речення.)

Тоненька крига заморозила річку й озеро.

Ялинки одягли снігові пухнасті шуби.

Мороз пензлем намалював візерунки на вікнах.

Чи це було темного зимового вечора?  

Прийди, зимо, з радістю до нас!

Який чудовий ліс взимку!

Сніжинки співають зимову пісеньку.

Яку пісню співає зимовий вітер?  

- Які речення за метою висловлювання у вас вийшли?  

10. Групова робота. Завдання на карточці.

Доповнити речення.

Підкресліть головні члени речення.

Птахи злетілися до [чого?]  

У дворі метелиця насипала [що?]  

З неба падають сніжинки [які?] 

Діти з гірки катаються [на чому?] 

   11. Рефлексія.

Про що ми вели мову?

Чи сподобався урок?

Що вам сподобалося на сьогоднішньому уроці?

Чого він нас навчає?

Чи прислів’я підходить до нашого уроку?

Який настрій у вас в кінці уроку? Чому?

12. Домашнє завдання.

ІІ рівень. Виконати вправу (с.76 впр.180), вивчити правила.

ІІІрівень. Виконати вправу. Придумати 3 речення про зиму та встановити звязок слів у реченні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78871. Герменевтический подход в социально-гуманитарном познании 29 KB
  Рикер понимает теорию операций понимания в их соотношении с интерпретацией текстов; слово герменевтика означает не что иное как последовательное осуществление интерпретации. Таким образом нужно установить соотношение между понятиями интерпретации и понимания. Цель понимания совершить переход от этого выражения к тому что является основной интенцией знака и выйти вовне через выражение. Согласно Дильтею виднейшему после Шлейермахера теоретику герменевтики операция понимания становится возможной благодаря способности которой наделено...
78872. Марксистский подход к исследованию социальной реальности 31.5 KB
  Базис или способ производства материальных благ или экономическая формация = производительные силы производственные отношения. Производительные силы ресурсы и средства обеспечивающие процесс производства. Производственные отношения выражается в различных формах собственности на средства производства. Классы в узком смысле слова социальные группы различающиеся по отношению к средствам производства.
78873. Образ науки в постмодернизме 13.99 KB
  Постмодернизм эту проблему пытается решить посвоему быть может осознавая себя не как конец философии а как переходное состояние между закатом и рассветом. На первый план в этой философии выходят проблемы языка новой субъективности иронии культуры цитат и кавычек. Понимание мира как хаоса сопряжено в философии постмодернизма с отказом от установки на целостность закономерность мира. Картина реальности в философии постмодерна состоит из симулякров не имеющих оснований во внешней реальности симулякры точные копии оригинал...
78874. Роль социально-гуманитарных наук в процессе соц трансформаций 13.58 KB
  Напротив ей присуща роль разрушителя мнимого всезнания и фиктивной уверенности. Используя науку по образу обыденного сознания мир с ее помощью заколдовывается вновь. Задача же социального теоретика на сегодняшний день состоит не только в производстве нового знания доставляющего новые возможности но и в разрушении фиктивных ожиданий обыденного сознания от сферы управления. Только разрушая мнимое всезнание наука может осуществить свою функцию производства нового знания.
78875. Жизнь как кактегория наук об обществе и культуре 13.83 KB
  Для Дильтея философия это рефлексия жизни на самое себя а переживание чувство жизни жизненный опыт жизненное отношение обозначают внутреннее восприятие нашей души самодостоверность внутреннего опыта единственный прочный и неприкосновенный фундамент. Он руководствовался главным принципом познать жизнь из нее самой и стремился представить мышление и познание как внутренне присущие жизни полагая что в ней самой формируются объективные структуры и связи с помощью которых осуществляется ее саморефлексия. Не менее значимым...
78876. Проблема истины в социально-гуманитарных науках 13.21 KB
  Проблема истины в социально-гуманитарных науках. При рассмотрении проблемы истины важно уяснить специфику ее классической неклассической и пост-неклассической трактовки а также особенности современного понимания ряда частных вопросов: ситуативность и объективный характер истин социально-гуманитарных наук; их взаимосвязь с социальной реальностью; экзистенциально-антропологический подход к истине в гуманитарном знании. Классическая концепция во-первых понимает под истиной соответствие наших знаний объекту; во-вторых предполагает возможность...
78877. Соц философия и ее методологическое значение для соц-гум наук 13.38 KB
  Соц философия и ее методологическое значение для соцгум наук Социальная философия составная часть любой философской системы важнейшая философская дисциплина которая оказывала огромное влияние на эволюцию общественного сознания и социальной практики на всех этапах исторического развития общества. Значение социальной философии как общей методологии познания общественных явлений определяется следующими тремя основными функциями: вопервых социальная философия ориентирует познание с субъектной стороны то есть ценностей потребностей целей...
78878. Природа ценности и их роль в социально-гуманитарных науках 14.19 KB
  Риккертом теория ценностей которого включает ряд моментов значимых для понимания ценностей в науках о культуре и историческом знании. Философ исходит из того что ценности это самостоятельное царство соответственно мир состоит не из субъектов и объектов но из действительности как изначальной целостности человеческой жизни и ценностей. Признание самостоятельного мира ценностей это метафорически выраженное стремление понять утвердить объективную внесубъектную природу ценностей способ выражения его независимости от обыденной...
78879. Предмет философии науки. Исследование общих закономерностей по производству, проверке и обоснованию научного знания на разных этапах развития общества 41 KB
  Что такое наука Чем отличается научное знание от мифа и религиозных представлений В чем ценность науки Как она развивается Какими методами пользуются ученые Попытки найти ответы на эти и другие вопросы связанные с пониманием науки как особой сферы человеческой деятельности привели к возникновению в рамках аналитической философии особого направления философии науки которая сформировалась в XX в. на стыке трех областей: самой науки ее истории и философии. Трудно указать тот момент когда возникает философия науки как особая сфера...